Рішення

від 24.04.2024 по справі 926/552/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2024 року м. ЧернівціСправа № 926/552/24

Суддя Господарського суду Чернівецької області Миронюк Сергій Олександрович, за участю помічника судді Боднарчука В.В., який за дорученням судді здійснює повноваження секретаря судового засідання, розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ЮМТ і КО, м. Чернівці

до Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради, м. Чернівці

про повернення безпідставно набутого майна (коштів) в сумі 786150,40 грн

представники сторін:

від позивача Гінінгер А.З., ордер серія СЕ №1079293 від 26.02.2024

від відповідача ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ЮМТ і КО звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради про повернення безпідставно набутого майна (коштів) в сумі 786150,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між ним та Департаментом житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради 25.11.2020 укладено договір №625 на капітальний ремонт дорожнього покриття вул. Бережанської (від вул. Полігонівської до вул. Печенізьської) в м. Чернівці (відновлення елементів благоустрою).

На виконання вказаного договору позивач виконав та передав відповідачу роботи на суму 3608361,00 грн., а саме: за актом від 17.09.2021 на суму 2262039,00 грн. та за актом б/д на суму 1346322,00 грн.

Однак, позивачем також були здійснені додаткові роботи на суму 870584,00 грн, які було необхідно виконати для досягнення мети договору капітального ремонту дорожнього покриття вул. Бережанської (від вул. Полігонівської до вул. Печенізьської) в м. Чернівці (відновлення об`єктів благоустрою).

Проте, відповідач не здійснив коригування проектно-кошторисної документації на капітальний ремонт дорожнього покриття вул. Бережанської, не уклав із позивачем договір на виконання додаткових робіт та не провів оплату фактично виконаних робіт, виконання яких ним було доручено позивачу.

Позивач зазначає, що відповідно до висновку судового експерта №15/23 від 04.12.2023 за результатами проведення будівельно-технічної експертизи, вартість робіт, які не були прийняті та оплачені відповідачем, фактичне виконання яких підтверджується за результатами проведення натурного обстеження та/або за фактом підтвердження виконання робіт виконавчою документацією, становить 786150,40 грн.

З огляду на відсутність оплати відповідачем за фактично виконані роботи, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення безпідставно збережених коштів на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України в сумі 786150,40 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2024 справу №926/552/24 передано на розгляд судді Миронюку С.О.

Ухвалою від 21.02.2024 позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю ЮМТ і КО залишено без руху, встановлено позивачу строк 10 днів з дня отримання цієї ухвали для усунення названих в ній недоліків шляхом надання до Господарського суду Чернівецької області доказів сплати судового збору в розмірі 9433,81 грн або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

26.02.2024 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків до якої додано докази сплати судового збору в розмірі 9433,81 грн.

Ухвалою від 27.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.03.2024.

13.03.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

У відзиві зазначається, що відповідачем було прийнято та оплачено весь обсяг робіт, передбачений проектно-кошторисною документацією до договірної ціни по Договору №625 від 25.11.2020, на суму 3608361,00 грн.

Відповідач звертає увагу, що обсяг робіт, який пред`являється до оплати на суму 870584,00 грн (в тому числі, який підтверджено висновком експерта від 04.12.2023 №15/23 на суму 786150,40 грн), не був передбачений проектно-кошторисною документацією до договору №625, є додатковим та виходить за межі договірної ціни до цього договору.

Відповідач зазначає, що протоколом технічної наради щодо проведення робіт на об`єкті будівництва від 02.09.2021 запропоновано понизити рівень дороги на 40-50 см, відповідно до геометричних параметрів дорожнього покриття, збільшити площу асфальтування на 250-300 кв.м та наголошено на необхідності підрядній організації, для недопущення призупинення виконання обсягів робіт у визначені терміни виконати додаткові роботи в комплексі.

Відповідач погоджується з тим, що позивачем виконані роботи, як ті, що були передбачені договором, так і додаткові роботи, які було необхідно виконати для досягнення мети капітального ремонту дорожнього покриття вул. Бережанської (від вул. Полігонівської до вул. Печенізьської) в м. Чернівці (відновлення об`єктів благоустрою).

Однак, відповідачем не було здійснено коригування проектно-кошторисної документації до договору №625 від 25.11.2020 з невідомих причин. Також, відповідачем не укладалося з позивачем будь-яких договорів на додаткові роботи по об`єкту «Капітальний ремонт дорожнього покриття вул. Бережанської (від вул. Полігонівської до вул. Печенізьської) в м. Чернівці (відновлення об`єктів благоустрою)» на суму 870584,00 грн.

З врахуванням викладеного, оскільки підстави для оплати таких додаткових робіт у відповідача відсутні, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою від 26.03.2024 закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті на 18.04.2024.

У судовому засіданні 18.04.2024 оголошено перерву до 24.04.2024.

В судовому засіданні 24.04.2024 представник позивача просив задовольнити позовні вимоги, представник відповідача заперечував проти обґрунтованості позовних вимог та просив відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши думку представників сторін щодо суті позовних вимог, суд зазначає наступне.

25.11.2020 між Департаментом житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «ЮМТ і КО» (підрядник, позивач) укладено договір №625 на капітальний ремонт дорожнього покриття вул. Бережанської (від вул. Полігонівської до вул. Печенізьської) в м. Чернівці (відновлення елементів благоустрою).

Відповідно до п. 1.1. договору підрядник за завданням замовника зобов`язується на свій ризик, власними та/або залученими силами і засобами, в межах договірної ціни, складеної згідно з Правилами визначення вартості будівництва ДСТУ Б.Д.1.1-1.2013, виконати роботи передбачені даним договором, передати, в обумовлені строки, замовнику об`єкт капітального ремонту відповідно до проектно-кошторисної (кошторисної) документації, умов договору та завдання замовника, а замовник зобов`язаний прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість, згідно з умовами даного договору.

Згідно п. 1.2. договору об`єкт капітального ремонту (будівельний майданчик): Капітальний ремонт дорожнього покриття вул. Бережанської (від вул. Полігонівської до вул. Печенізьської) в м. Чернівці (відновлення елементів благоустрою), який передається замовником, до початку виконання робіт, по акту приймання-передачі підряднику, протягом трьох днів з дня підписання договору.

Склад, обсяги робіт, що доручаються до виконання підряднику, визначаються проектно-кошторисною (кошторисною) документацією. Склад та обсяги робіт можуть бути переглянуті в процесі виконання робіт у разі внесення змін до проектної документації в порядку, що передбачений п. 53 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005 р. N 668 (п. 1.4. договору).

Договірна ціна робіт визначається на підставі кошторису є твердою в межах кошторисної вартості та складає 3608,361 тис. грн. (три мільйони шістсот вісім тисяч триста шістдесят одна) без урахування ПДВ за рахунок коштів міського бюджету (Додаток № 1). Ціна Договору може змінюватися у випадках, визначених Законом України «Про публічні закупівлі». До загальної вартості комплексу робіт згідно з умовами цього Договору включені всі витрати та ризики Підрядника, пов`язані з виконанням умов цього Договору. Ліміт асигнувань на 2020 рік складає 10,0 тис.грн. (десять тисяч) (п. 2.1.-2.4. договору).

Додатковим договором №1 від 18.12.2020 до договору №625 від 25.11.2020 на капітальний ремонт дорожнього покриття вул. Бережанської (від вул. Полігонівської до вул. Печенізьської) в м. Чернівці (відновлення елементів благоустрою) викладено в новій редакції п. 2.4. договору: «Ліміт асигнувань на 2020 рік складає 0,0 тис. грн (нуль)».

Додатковим договором №2 від 19.07.2021 до договору №625 від 25.11.2020 на капітальний ремонт дорожнього покриття вул. Бережанської (від вул. Полігонівської до вул. Печенізьської) в м. Чернівці (відновлення елементів благоустрою) пункт 2.1. договору №625 від 25.11.2020 викладено в новій редакції: Договірна ціна робіт визначається на підставі кошторису є твердою в межах кошторисної вартості та складає 3608,361 тис. грн. (три мільйони шістсот вісім тисяч триста шістдесят одна) без урахування ПДВ за рахунок коштів міського бюджету (Додаток № 1). Сума зобов`язань по договору Департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради становить 0,00 грн. Сума залишку зобов`язань по договору, яка передається Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради становить 3608,361 тис. грн. Пункт 2.4. договору №625 від 25.11.2020 доповнено реченням наступного змісту: Ліміт асигнувань для Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради на 2021 рік складає 3608,361 тис. грн. Пункт 5.1. договору №625 від 25.11.2020 викладено в новій редакції: Строк виконання робіт: початок листопад 2020 року, завершення 25.12.2021 року. Доповнено розділ 14 договору №625 від 25.11.2020 пунктом 14.9. наступного змісту: Правонаступником всіх прав та обов`язків Департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради по договору з 01.07.2021 є Департамент інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради.

Згідно п. 3.2.-3.4. договору розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі Актів приймання виконаних робіт форми КБ-2в та довідок про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, підписаних уповноваженими представниками Замовника та Підрядника. Акти виконаних робіт оформлюються належним чином Підрядником і подаються для підписання уповноваженому представнику Замовника щомісячно не пізніше 25 числа. Уповноважений представник Замовника протягом трьох днів перевіряє виконану роботу і підписує їх в частині фактично виконаних обсягів робіт. Замовник повинен розглянути та підписати Акт або направити Підряднику письмову мотивовану відмову від прийняття робіт. Замовник зобов`язується протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту підписання Акту приймання виконаних робіт прийняти рішення про оплату за виконані роботи та подати доручення на здійснення платежу органу Державного казначейства України. Остаточний розрахунок за виконані роботи здійснюється після прийому-передачі Замовником готового (після капітального ремонту) Об`єкта, та після усунення всіх недоліків (дефектів) або відступів від умов Договору, у разі їх виявлення.

Відповідно до п. 5.1., 5.2., 5.4., 5.5. договору строк виконання робіт: початок листопад 2020 року, завершення 15.06.2021 року. Місце виконання робіт: м. Чернівці, вул. Бережанська від вул. Полігонівської до вул. Печенізьської. Підрядник зобов`язаний розпочати виконання робіт протягом п`яти робочих днів з дня передачі проектно-кошторисної (кошторисної) документації. Датою закінчення робіт вважається дата їх прийняття Замовником. Готовий, після проведеного капітального ремонту Об`єкт, та після одержання повідомлення Підрядника про його готовність до передачі Підрядник передає по акту приймання-передачі Замовнику.

Згідно п. 6.1.1., 6.4.1. договору замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати вартість виконаних підрядних робіт, підрядник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за виконані роботи.

Договір набирає чинності з дати його укладання та діє до 31.12.2021р. а в частині зобов`язань - до повного виконання Сторонами своїх обов`язків за цим Договором. Датою укладання Договору є дата підписання його Сторонами (п. 13.1. договору).

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується сторонами, позивачем виконано, а відповідачем прийнято та оплачено роботи за договором на суму 3608361,00 грн., що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в на суму 2262039,00 грн та актом приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в на суму 1346322,00 грн.

Проте, згідно протоколу технічної наради щодо проведення робіт на об`єкті «Капітальний ремонт вул. Бережанської (від вул. Полігонівської до вул. Печенізьської) в м. Чернівці (відновлення елементів благоустрою) від 02.09.2021 вирішено зобов`язати підрядну організацію, для недопущення призупинення виконання обсягів робіт у визначені терміни, виконати додаткові роботи в комплексі (пониження рівня дороги на 40-50 см, відповідно до геометричних параметрів дорожнього покриття, збільшення площі асфальтування на 250-300 кв.м., підняття висотної позначки та влаштування верхньої кришки, обойми і чавунного люку ще на 47 оглядових колодязях).

Підрядником під контролем інженера з технічного нагляду відповідача за капітальним ремонтом об`єкту договору ОСОБА_2 були виконані роботи, як ті, що були передбачені договором, так і роботи (додаткові), які було необхідно виконати для досягнення мети капітального ремонту дорожнього покриття вул. Бережанської (від вул. Полігонівської до вул. Печенізьської) в м. Чернівці (відновлення об`єктів благоустрою), що також підтверджується даними загального журналу робіт, актами на закриття прихованих робіт, товарно-транспортними накладними.

Відповідачем у відзиві підтверджується факт виконання позивачем вищевказаних робіт.

Згідно акту приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, вартість додаткових робіт, виконаних позивачем становить 870584,00 грн.

Як зазначено в п. 6.4.2 ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва", затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 р. № 293, при визначенні вартості виконаних обсягів робіт і проведенні взаєморозрахунків за виконані роботи по об`єктах будівництва, зведення яких здійснюється за рахунок державних коштів, застосовуються примірні форми первинних облікових документів "Акт приймання виконаних будівельних робіт" (примірна форма № КБ-2в) і "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та виграти" (примірна форма № КБ-3). які наведено у додатку Т або У.

Зазначені типові форми підлягають обов`язковому застосуванню при проведенні взаєморозрахунків за виконані роботи між замовниками за виконавцями робіт з будівництва, що здійснюється за рахунок бюджетних коштів та коштів підприємств, установ і організацій державної власності (лист Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України від 16.03.2010 № 12/19-3-9-14-295 "Щодо застосування типових форм первинних облікових документів у будівництві").

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, акти виконаних робіт форми КБ-2в і довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 є первинними звітними документами бухгалтерського обліку, які відображають вартість, види та обсяги виконаних будівельних робіт.

Згідно п. 89 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою КМ України №668 від 01.08.2005р., після одержання повідомлення підрядника про готовність до передачі закінчених робіт (об`єкта будівництва) замовник зобов`язаний негайно розпочати їх приймання.

Відповідно до п. 91 Загальних умов передача виконаних робіт (об`єкта будівництва) підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом про виконані роботи.

Як встановлено п.п. 99. 100 Загальних умов розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов`язаний оплатити виконані роботи.

Порядок подання підрядником документів про обсяги і вартість виконаних робіт, проведення перевірки їх достовірності, підписання та оплати замовником визначається у договорі підряду.

У разі виявлення невідповідності робіт, пред`явлених до оплати, встановленим вимогам, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін та інших помилок, що вплинули на ціну виконаних робіт, замовник має право за участю підрядника скоригувати суму, що підлягає сплаті.

Передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт (виявлені недоліки) у строк, визначений договором.

Таким чином, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта. У свою чергу, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Отже, замовник, який в порушення вимог статті 882 Цивільного кодексу України безпідставно (невмотивовано) відмовився від прийняття робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки (за наявності таких), не звільняється від обов`язку оплатити роботи.

Дана правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 21.08.2019 р. у справі №917/1489/18. від 18.07.2019 р. у справі № 910/6491/18.

Матеріали справи не містять доказів прийняття та оплати замовником робіт на суму 870584,00 грн згідно акту приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт, доказів коригування проектно-кошторисної документації до договору та укладення додаткових угод на виконання додаткових робіт.

До позовної заяви додано висновок експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи №15/23 від 04.12.2023, згідно якого:

1) фактичне виконання об`ємів будівельних робіт на об`єкті «Капітальний ремонт дорожнього покриття вул. Бережанської (від вул. Полігонівської до вул. Печенізьської) в м. Чернівці (відновлення елементів благоустрою)», які зазначені в акті приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) №б/н без дати на суму 870584 грн. (не підписаний замовником), підтверджується частково, за результатами проведення натурного обстеження та/або за фактом підтвердження виконання вказаних робіт виконавчою документацією.

2) вартість робіт, перелік та обсяги яких зазначені в акті приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в) №б/н без дати на суму 870584 грн. (не підписаний замовником), фактичне виконання яких підтверджується за результатами проведення натурного обстеження та/або за фактом підтвердження виконання вказаних робіт виконавчою документацією, розрахована на підставі показників наданої на дослідження Договірної ціни до договору №625 від 25.11.2020 року, становить - 786150,40 грн (сімсот вісімдесят шість тисяч сто п`ятдесят гривень 40 коп.), в т.ч.:

- вартість робіт, фактичне виконання яких підтверджується за результатами проведення натурного обстеження, становить 194737,00 грн (сто дев`яносто чотири тисячі сімсот тридцять сім гривень 00 коп.);

- вартість робіт, фактичне виконання яких неможливо перевірити в натурі, але виконання яких підтверджується виконавчою документацією, становить - 591413,40 грн (п`ятсот дев`яносто одна тисяча чотириста тринадцять гривень 40 коп.).

Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи (ч. 1-4 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України).

У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків (ч. 6, 7 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ст. 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся до відповідача із заявою від 05.12.2023 з проханням здійснити розрахунок за виконані роботи по капітальному ремонту дорожнього покриття вул. Бережанської (від вул. Полігонівської до вул. Печенізьської) в м. Чернівці (відновлення елементів благоустрою) в сумі 786150,40 грн., яка залишена без реагування.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання, придбання або збереження майна суб`єкта або суб`єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об`єктів інтелектуальної власності та інших дій суб`єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.

Згідно з статтею 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

В силу ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Статтею 854 ЦК України передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Двосторонній характер договору підряду зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Тобто з укладенням такого договору підрядник бере на себе обов`язок виконати певну роботу, і водночас замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Таким чином, виконання позивачем робіт за відсутності заперечень відповідача щодо якості таких робіт, надає позивачу "законне очікування", що виконані ним роботи за цим договором будуть оплачені. Невиплата замовником таких коштів виконавцю прирівнюється до порушення права останнього на "мирне володіння майном" (рішення ЄСІІЛ у справах "Брумареску проти Румунії" (п. 74), "Пономарьов проти України" (п. 43), "Агрокомплекс проти України" (п. 166).

Сторонами підтверджується, що за результатами виконання робіт по договору №625 від 25.11.2020 капітальний ремонт дороги виконаний, об`єкт прийнятий замовником та експлуатується за призначенням.

Суд зазначає, що обсяг робіт, який пред`являвся до оплати на суму 870584,00 грн (в тому числі, який підтверджено висновком експерта від 04.12.2023 №15/23 на суму 786150,40 грн), не був передбачений договором, проектно-кошторисною документацією до Договору №625 від 25.11.2020, є додатковим та виходить за межі договірної ціни.

Однак, згідно ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що зобов`язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:

- є факт набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння;

- мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою.

- обов`язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків (ст. 11 ЦК України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави є: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) завдання шкоди у вигляді зменшення або не збільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для зазначеної зміни майнового стану цих осіб.

Судом враховано, що набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто, в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення ст.1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Згідно із частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 11, частин першої, другої статті 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків належать, зокрема, договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 ЦК України.

Зобов`язання повинне належно виконуватись відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

За частиною першою статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.

Частиною першою статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частини першої статті 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Водночас, сама лише наявність укладеного між сторонами договору не є достатньою підставою для віднесення до договірних будь-яких правовідносин, що виникають між цими особами. Для визнання відповідних зобов`язань між сторонами договірними необхідно встановити факт їх виникнення саме на підставі умов та на виконання відповідного договору.

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах. Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним. Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №910/13271/18, від 23.01.2020 у справі №910/3395/19, від 23.04.2019 у справі №918/47/18, від 01.04.2019 у справі №904/2444/18.

Таким чином, договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень статті 1212 ЦК України.

Виключенням є випадки, коли майно безпідставно набуте у зв`язку з зобов`язанням (правочином), але не відповідно до його умов. Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 17.08.2021 у справі №913/371/20, від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. Правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/1238/17, від 26.06.2018 у справі № 910/9072/17.

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб із метою виникнення у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків, зокрема внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.

У разі, коли правочин утворює правову підставу для набуття (збереження) майна, статтю 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Для кондикційних зобов`язань характерним є, зокрема, приріст майна в набувача без достатніх правових підстав, а предметом доказування у цьому випадку є сам факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Правова позиція подібного змісту викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17.

Відповідно до ст. 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Відповідно до висновку судового експерта №15/23 від 04.12.2023 за результатами проведення будівельно-технічної експертизи, вартість робіт, які виконані позивачем, однак, не були прийняті та оплачені відповідачем, фактичне виконання яких підтверджується за результатами проведення натурного обстеження та/або за фактом підтвердження виконання робіт виконавчою документацією, становить 786150,40 грн.

На підставі вищевикладеного, враховуючи, що підрядником для досягнення мети договору капітального ремонту дорожнього покриття вул. Бережанської (від вул. Полігонівської до вул. Печенізьської) в м. Чернівці (відновлення об`єктів благоустрою) фактично виконані додаткові будівельні роботи у зв`язку з укладенням договору №625 від 25.11.2020, але не відповідно до його умов, суд приходить до висновку, що у відповідача виник обов`язок по оплаті зазначених робіт у сумі 786150,40 грн на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Як визначено ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із статтею 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Приписами статті 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд вважає за необхідне вказати, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" наголосив на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. У справі Руїз Торіха проти Іспанії Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (правова позиція Верховного Суду у постановах від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18).

Отже, на підставі викладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості у сумі 786150,40 грн підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст. 2, 4, 5, 73-75, 77, 79, 86, 129, 130, 194, 196, 219, 222, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради (58000, м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 176, код ЄДРПОУ 44327100) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЮМТ і КО» (58000, м. Чернівці, вул. Д.Квітковського, 4-Б, код ЄДРПОУ 38178578) заборгованість в сумі 786150,40 грн та судовий збір у сумі 9433,81 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 03.05.2024.

Суддя С.О.Миронюк