Рішення

від 02.05.2024 по справі 754/128/24

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2-а/754/48/24

Справа №754/128/24

РІШЕННЯ

Іменем України

02 травня 2024 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Буша Н.Д., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягненя до адміністративної відповідальності,-

В С Т А Н О В И В:

28 грудня 2023 року до Деснянського районного суду м. Києва звернулась позивач із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого посилається на те, що 26.12.2023 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 виніс постанову № 124, відповідно до мотивувальної частини якої встановив, що ОСОБА_1 не забезпечила прибуття 09.11.2023 року військовозобов`язаного ОСОБА_3 , 1986 року народження до ІНФОРМАЦІЯ_1 , чим порушила обов`язки підприємства щодо належного виконання розпоряджень ІНФОРМАЦІЯ_1 №234 від 03.11.2023 р. та абз. 5 п. 47 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 р. №1487 та скоїла адміністративне правопорушення, що передбачене ч. 1 ст. 210-1 КУпАП, відповідач постановив накласти на позивача штраф у сумі 5 100 грн.

Позивач вважає, що вказана постанова є незаконною, оскільки згідно із розпорядженням ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03.11.2023 р. №234 на виконання п. 47 Порядку Держстатом 06.11.2023 р. було видано наказ №758-к «Про оповіщення військовозобов`язаного», п. 2 якого провідного інженера програміста відділу веб-платформ збирання даних розвитку систем збирання даних департаменту координації процесу збирання даних ОСОБА_3 зобов`язано було прибути 09.11.2023 р. о 09 год. 00 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Цей наказ доведено під особистий підпис ОСОБА_4 та на виконання вимог абз. 2 п. 47 Порядку завірену копію зазначеного наказу з особистим підписом останнього супровідним листом Держстату від 07.11.2023 р. № 17.2-07/750-23 направлено на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після того, як військовозобов`язаний ОСОБА_5 09.11.2023 р. повідомив про те, що до ІНФОРМАЦІЯ_1 для звіряння військово-облікових даних не з`явився, відповідно до абз. 5 п. 47 Порядку Держстат листом від 15.11.2023 р. №17.2-07/822-23 проінформував про це ІНФОРМАЦІЯ_1 для вжиття останнім передбачених законодавством заходів реагування відносно даного військового, зокрема притягнення його до адміністративної відповідальності та направлення відповідного повідомлення правоохоронним органом. В свою чергу керівництво Держстату відреагувало на нез`явлення ОСОБА_6 до ІНФОРМАЦІЯ_1 шляхом позбавлення його премії за грудень 2023 року. В чинному законодавстві України відсутні правові норми, які б зобов`язували або надавали право посадовим особам Держстату здійснювати інші, окрім ними вжитих, заходи відносно даного військовозобов`язаного, зокрема законодавством не надано Держстату право на здійснення адміністративного затримання та силовий привід вказаного громадянина до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Таким чином, Держстат в повній мірі виконав вимоги чинного законодавства України та п. 47 Порядку. Основною тезою, що стало підставою притягнення позивача до адміністративної відповідальності стало незабезпечення останньою прибуття 09.11.2023 р. військовозобов`язаного ОСОБА_7 до ІНФОРМАЦІЯ_1 . При цьому під час винесення відносно позивача постанови посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовилися брати до уваги надані позивачем докази, що позивач фізично не могла забезпечити 09.11.2023 р. прибуття вказаного військовозобов`язаного до ІНФОРМАЦІЯ_1 , так як згідно наказу Держстату від 14.11.2023 року №775-к позивача лише з 16.11.2023 року було призначено на посаду головного спеціаліста з питань персоналу державної служби відділу добору персоналом департаменту управління персоналом Державної служби статистики України. Обов`язки щодо ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів Держстату на позивача покладені наказом Держстату від 20.11.2023 р. №793-к, тобто позивач почала виконувати обов`язки по веденню військового обліку 20.11.2023 р. через 11 днів після того, як ОСОБА_8 повинен був прибути до ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому позивач не може нести відповідальності за його неприбуття. На підставі викладеного, позивач просить суд скасувати постанову №124 від 26.12.2023 р. про притягнення її до адміністративної відповідальності.

Ухвалою суду від 09.02.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачами подано до суду спільний відзив, в якому сторона відповідача просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на правомірність та законність спірної постанови, дотримання процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, а також наявність достатніх доказів, що підтверджуються факт вчинення позивачем інкримінованого їй адміністративного правопорушення.

Сторонами клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не подано.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що відповідно до копії наказу №775-к від 14.11.2023 року Державної служби статистики України, «… ОСОБА_9 з 16 листопада 2023 року призначено на посаду головного спеціаліста з питань персоналу державної служби відділу добору персоналу департаменту управління персоналом…».

Відповідно до копії Розпорядження №234 від 03.11.2023 року №8456 ІНФОРМАЦІЯ_1 , Голові Держстату «… На виконання Конституції України, Законів України «Про оборону України», «Про військовий обов`язок і військову службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» з метою звірки військово облікових даних здійснити оповіщення таких призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які перебувають на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 про їх виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 та забезпечити їх прибуття 09.11.2023 року о 09 год., за адресою: АДРЕСА_1 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2».

В протоколі №124 від 25.12.2023 року, який складено офіцером відділення офіцерів запасу і кадрів ІНФОРМАЦІЯ_1 старшим лейтенантом ОСОБА_10 зазначено про те, що директор/відповідальна особа Державної служби статистики України в порушення вимог Законів України «Про оборону», «Про мобілізаційну підготовку», п. 47, абз. 5 та п. 1 додатку 13 до порядку постанови «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», затверджене постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 року, відповідальна особа ОСОБА_1 , головний спеціаліст з питань персоналу державної служби відділу добору персоналу департаменту управління персоналом, обов`язки щодо ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів Державної служби статистики України не забезпечила прибуття 09.11.2023 року офіцера запасу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно розпорядження №234 від 03.11.2023 року №8456, чим порушила в частині обов`язків підприємства щодо належного виконання розпоряджень ІНФОРМАЦІЯ_1 за №234 від 03.11.2023 року №8456 п.1.1 та п. 47 абз. 5 постанови КМУ №1487 від 30.12.2022 року. Таким чином, відповідальна особа вищезазначеного підприємства ОСОБА_9 не дотрималась вимог чинного законодавства України в частині Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинила правопорушення в особливий період, передбачене ч. 2 ст. 210-1 КУпАП.

26.12.2023 року постановою №124 про накладення адміністративного стягнення накладено на позивача штраф у розмірі 5 100 грн.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, як це передбачено статтею 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Поняття адміністративного правопорушення викладено в ч.1статті 9 КУпАП, за змістом якої адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з п.1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні, та інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно з статтею 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Положеннями ч. 2 статті 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність зокрема за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період. Об`єктивною стороною вказаного правопорушення є порушення військовозобов`язаними чи призовниками правил військового обліку, неявка їх на виклик до військового комісаріату без поважних причин в особливий період.

Відповідно до Закону України «Про оборону України» особливий період це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій

Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і по теперішній час.

Отже, станом на дату вчинення правопорушення 25.12.2023 року діяв особливий період.

Відповідно до статті 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Крім того, Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Статтею 1 означеного Закону визначено, що мобілізацією є комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Відповідно до ч. 2 статті 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Частинами 5 та 6 статті 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено, що вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення. Рішення про проведення відкритої мобілізації має бути негайно оголошене через медіа.

Частиною 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Відповідно до пункту 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема, 1) організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; 2) здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; 3) виявляють призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку; 4) організовують оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям.

Підпунктом 2 п.1 Додатку 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» до Порядку №1487 визначено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до пункту 3 цього Додатку 2 призовники, військовозобов`язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Статтею 235 КУпАП визначено, що адміністративні справи про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Виходячи з наведених правових норм, в контексті спірних правовідносин, визначальним для підстави притягнення позивача до адміністративної відповідальності стало незабезпечення останньою прибуття 09.11.2023 р. військовозобов`язаного ОСОБА_7 до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

При цьому, позивач фізично не могла забезпечити прибуття вказаного військовозобов`язаного 09.11.2023 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки згідно наказу Держстату від 14.11.2023 року №775-к її лише з 16.11.2023 року її було призначено на посаду головного спеціаліста з питань персоналу державної служби відділу добору персоналом департаменту управління персоналом Державної служби статистики України. Обов`язки щодо ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів Держстату на позивача покладені наказом Держстату від 20.11.2023 року №793-к.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що відповідачем не доведено в установленому порядку наявності в діях позивача складу правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 статті 210-1 КУпАП.

Відтак, оскаржувана постанова прийнята не в спосіб, який передбачений нормами КУпАП, оскільки має місце порушення норм процесуального права при її винесені.

Усі наведені вище обставини є підставою для визнання протиправною постанови про накладення адміністративного стягнення №1247 від 26.12.2023 року, винесеної офіцером відділення офіцерів запасу і кадрів ІНФОРМАЦІЯ_1 старшим лейтенантом ОСОБА_10 відносно ОСОБА_1 у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП та її скасування, у зв`язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи встановлено, що документально підтвердженими судовими витратами позивача є сплачений судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 537 грн., що підтверджується квитанцією №9328-3366-4857-4979 від 28.12.2023 року, який підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі викладеного, керуючись статтями 19, 65 Конституції України, статтями 38, 210-1, 235, 245, 247, 251, 255, 256, 280 КУпАП, статтею 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», статтями 4, 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Законом України «Про оборону України», статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», статтями 2, 9, 77, 90, 99, 241-246, 255, 257, 286 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягненя до адміністративної відповідальності - задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення №124 від 26.12.2023 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_11 відносно ОСОБА_1 у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, визнати протиправною та скасувати.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) понесені нею судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 537 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ).

Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня складання постанови до Шостого апеляційного адміністративного суду через Деснянський районний суд м. Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення,якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 03.05.2024 року.

Суддя Н.Д.Буша