Справа №:755/6792/24
Провадження №: 2/755/4657/24
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"29" квітня 2024 р. Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Яровенко Н.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації про усунення перешкод у вихованні та вільному спілкуванні батька з дитиною,
в с т а н о в и в:
В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації в якому просить суд:
-зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні з молодшим сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
-визнати порядок участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кожні перші і треті вихідні місяця з п`ятниці 19:00 по неділю 19:00 з проживанням за адресою: АДРЕСА_1 .
Дослідивши зміст позовної заяви та доданих до неї матеріалів вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху оскільки не відповідає вимогам, встановленим ч.3 ст.175 ЦПК України,
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Натомість, в порушення вище вказаних норм, позивачем не зазначені всі анкетні дані відповідача, а саме: відомості про наявність або відсутність електронного кабінету, відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти, також відсутні дані третьої особи, а саме: код ЄДРПОУ, відсутність електронного кабінету.
Вказані вимоги до позовної заяви, щодо обов`язкової наявності відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету до ЦПК України внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 року, який набрав чинності 21.07.2023 року та введений в дію 18.10.2023 року.
За положеннями ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014р. «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», якщо в позовній заяві об`єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов`язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою).
Проте доказів сплати судового збору матеріали справи не містять.
Згідно з ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Зокрема, відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про судовийзбір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Відповідно до п. 1 та 2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За поданням до суду позовної заяви не майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осі
Статтею 9 Закону України «Про судовий збір» визначено, що суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
У зв`язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір.
Відтак, розмір ставки судового збору за позовну вимогу немайнового характеру з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого з 01.01.2024 Законом України «Про Державний бюджет на 2024 рік» становить 1211,20 грн., позивачу необхідно сплатити за дві немайнові вимоги судовий збір у розмірі 2422,40 грн. для приєднання до матеріалів справи надати до Дніпровського районного суду м. Києва документ про оплату вказаних витрат, які перерахувати за наступними банківськими реквізитами або сплатити онлайн на офіційному веб-порталі Судова влада України Дніпровського районного суду м. Києва.
Додатково роз`яснюю, що при зверненні з позовом до Дніпровського районного суду міста Києва судовий збір сплачується за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Дніпров.р-н/22030101, Код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA478999980313141206000026005 , код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Залишення позову без руху з зазначених вище підстав не є по своїй суті обмеженням права на доступ до суду, оскільки відповідає вимогам закону та основним засадам цивільного судочинства, та є необхідним для справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду та вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Виходячи з наведеного, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.
На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 177, 185 ЦПК України,-
п о с т а н о в и в:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації про усунення перешкод у вихованні та вільному спілкуванні батька з дитиною залишити без руху.
Надати можливість позивачу виправити недоліки протягом трьох днів з дня отримання позивачем ухвали, про що у вказаний термін надати суду документальні підтвердження.
Попереджаю, що у разі невиконання вимог суду щодо усунення вказаних недоліків, заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.О. Яровенко
Суд | Дніпровський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 29.04.2024 |
Оприлюднено | 06.05.2024 |
Номер документу | 118819788 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них |
Цивільне
Дніпровський районний суд міста Києва
Яровенко Н. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні