Рішення

від 23.04.2024 по справі 755/15638/23

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/15638/23

Провадження №2/755/200/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2024 р. м.Київ

Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Коваленко І.В.,

при секретарі - Назаровій І.В.,

за участі сторін:

представник позивача - Денисюк О.В. ,

відповідачка - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Фенікс» до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, - Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант», про відшкодування шкоди,

в с т а н о в и в :

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Фенікс» звернулось до суду з позовом до відповідача, ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 18.10.2022 року приблизно о 18 год. 18 хв. в м.Києві по вулиці Івана Миколайчука, в напрямку Ленінградської площі, легковий автомобіль марки Mazda 3, реєстраційний номер: НОМЕР_1 , номер кузова (шасі): НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 при зміні смуги руху не пропустив автомобіль Porsche Cayenne, реєстраційний номер: НОМЕР_3 , номер кузова (шасі): НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_3 (особа, якій надано право керуванням транспортним засобом) в результаті чого відбулося ДТП. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі зазнали механічних пошкоджень. Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 14.11.2022 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

18 жовтня 2023 року ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін. Сторонам роз`яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.

21 лютого 2024 року з дотриманням вимог статей 127, 174, 178 ЦПК України, до суду відповідачка ОСОБА_2 подала відзив на позов, з доказами направлення відзиву іншим учасникам справи. За змістом відзиву відповідачка висловила свою позицію щодо предмету та підстав позову, просила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі з підстав наведених у відзиві на позов та долучених до нього доказів на спростовання позиції позивача щодо підстав та предмету позову.

21 лютого 2024 року ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва залучено Товариство з додатковою відповідальністю Страхову компанію «Альфа-Гарант» в процесуальному статусі - третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору в межах розгляду цивільної справи за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Фенікс» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди.

23 квітня 2024 року відповідачка направила заяву з доказами направлення іншим учасникам справи. За змістом заяви відповідачка просила розглядаючи справу врахувати наведену у заяві інформацію та доводи, перевірити документи позивача щодо виплати страхового відшкодування, врахувати розмір ПДВ та в наслідок цього відмовити у задоволені позовних вимог у тому розмірі в якому заявлено у позовній заяві.

Представник позивача Денисюк О.В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_2 у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Інші сторони до судового засідання не з`явилися.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 19.09.2022 року між ПрАТ «Страхова компанія «Фенікс» та ТОВ «ДарПак» укладено договір № 016/22-Т добровільного страхування наземного транспорту, відповідно до умов якого ТОВ «ДарПак» застрахувало у позивача належний йому автомобіль «Porsche Cayenne» д.н.з. НОМЕР_5 , вигодонабувачем є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі договору оренди транспортного засобу.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 о 18 год. 18 хв., керуючи транспортним засобом марки «MAZDA», д.н.з. НОМЕР_6 у м.Києві по вулиці Миколайчука, 19-А, при перестроюванні не надала перевагу в русі та скоїла зіткнення з транспортним засобом «Porsche Cayenne» д.н.з. НОМЕР_5 , який рухався у попутному напрямку по тій смузі на яку повна мала намір перестроїтись. В результаті ДТП транспортний засіб отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 14.11.2022 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 21.02.2023 року виправлено описку, яка міститься у постанові Дніпровського районного суду міста Києва від 14.11.2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст..124, по тексту постанови зазначити та читати вірне прізвище правопорушниці: « ОСОБА_4 ».

Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина відповідача у скоєнні ДТП є підтвердженою.

19 жовтня 2022 директор ТОВ «ДарПак» звернувся до ПрАТ «СК «Фенікс» з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду. Окрім того, 19 жовтня 2022 року вигодонабувач ОСОБА_3 подала до ПрАТ «СК «Фенікс» пояснення по страховому випадку.

22 листопада 2022 року у зв`язку з даною ДТП страхувальником ТОВ «ДарПак» подано заяву про подію та виплату за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу.

Згідно п.2.2 та 9.8.1 Договору страхування, виплата страхового відшкодування у разі пошкодження транспортного засобу обчислюється у розмірі вартості ремонтно-відновлювальних робіт, вартості використаних для ремонту матеріалів та вартості замінюваних при ремонті деталей, вузлів, агрегатів без вирахування зносу на деталі, вузли та агрегати, які замінюються під час ремонту.

Відповідно до звіту № 8646/11/22 від 22.11.2022 року складеного ТОВ «Сател Груп» вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Porsche Cayenne» д.н.з. НОМЕР_5 , внаслідок ДТП, складає 237 623 грн. 60 коп.

Згідно з рахунком №ІВР0010323 від 31.10.2022 р., складеного ТОВ «ІНТЕРЦИКЛОН», вартість відновлювального ремонту автомобіля «Porsche Cayenne» д.н.з. НОМЕР_5 , пошкодженого внаслідок ДТП, складає 229 936 грн. 61 коп.

На підставі страхового акту №01/01-2022 від 23.11.2022 ПрАТ «Страхова компанія «Фенікс» сплатила на рахунок ТОВ «Інтерциклон» в якості суми страхового відшкодування на користь вигодонабувача ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 229 936 грн. 61 коп., що підтверджується копіями платіжних доручень №406 від 28.11.2022 р., № 450 від 29.12.2022 р.

Відповідно до ст. 22.1 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Як вбачається із матеріалів справи, на момент ДТП цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП за шкоду заподіяну здоров`ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «MAZDA», д.н.з. НОМЕР_6 була застрахована у ТДВ «СК «Альфа-Гарант», згідно із полісом 208162051 та «додатковою автоцивілкою» № 12-ДЦВ/ЕР - 208162051.

Як вбачається із матеріалів справи, ТДВ «СК «Альфа-Гарант», сплатила на користь позивача ПрАТ «Страхова компанія «Фенікс» страхове відшкодування в розмірі 144 767 грн. 37 коп.

Позивач на адресу відповідача направив претензію про відшкодування збитків (вих. №41) від 09.05.2023 року. На день подачі позовної заяви до суду не було проведено ніяких дій щодо вирішення питання в досудовому порядку та відшкодування завданих збитків відповідачем.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Положеннями статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Суд вважає, що право вимоги, яке виникає в порядку та на умовах передбачених статтею 993 ЦК України, а також статтею 27 Закону України «Про страхування», є суброгаційним, а відповідний обов`язок відшкодування шкоди винною особою, з огляду на положення статті 1166 ЦК України, є деліктним зобов`язанням.

Відповідно до статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках встановлених законом, при цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в пункті 27 постанови від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика, суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація». Так, у випадку суброгації, відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов`язанні, із збереженням самого зобов`язання, на підставі договору страхування, а також статтею 993 ЦК України, статтею 27 Закону України «Про страхування». У випадку регресу, одне зобов`язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається. При цьому регрес регулюється нормами статті 1191 ЦК України.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

З наведеного слідує, що до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора, до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Таким чином, розмір затрат позивача пов`язаних із урегулюванням страхового випадку ДТП, яка відбулась 18.10.2022 внаслідок порушення відповідачем ПДР складає (229 936,61 грн. - 144 767,37 грн.) = 85 169,24 грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 3% річних у розмірі 805,02 грн. за період з 09.06.2023 по 01.10.2023, виходячи з наступних розрахунків: 3% річних: 85169,24 грн. Х 3% /100%Х115/365=805,02.

Відповідно до частин першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Враховуючи те, що позивач виплатив суму страхового відшкодування за договором страхування у розмірі 229 936,61 грн, до нього в порядку та на умовах передбачених статтями 512, 514, 993 ЦК України та статтею 27 Закону України «Про страхування», перейшло суброгаційне право вимоги до відповідача.

Враховуючи, що фактичний розмір заподіяної відповідачем шкоди становить 229 936 грн. 61 коп., а ТДВ «СК «Альфа - Гарант» як страховик винної особи в порядку статті 979 ЦК України частково сплатила на користь позивача суму страхового відшкодування в розмірі 144 767 грн. 37 коп., то суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди і частково сплаченим відшкодуванням та 3% річних, яка складає 85 974 грн. 26 коп. (229 936 грн. 61 коп. - 144 767 грн. 37 коп. + 805,02 = 85 974 грн. 26 коп.)

Таким чином, на підставі викладеного, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати у виді судового збору у розмірі 2 684 гривень 00 копійок.

На підставі викладеного, керуючись статтями 512, 514, 979, 993, 1166, 1187, 1188, 1194 ЦК України, статтею 27 Закону України «Про страхування», статтями 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 353 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Фенікс» до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, - Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант», про відшкодування шкоди, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Фенікс» витрати по виплаті страхового відшкодування у розмірі 85 974,26 грн. (вісімдесят п`ять тисяч дев`ятсот сімдесят чотири) гривень 26 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Фенікс» витрати по сплаті судового збору у сумі 2 684,00 грн.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст. 273 ЦПК України).

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст. 273 ЦПК України).

Учасники справи -

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова група «Фенікс», місце знаходження: 03028, м.Київ, проспект Науки, 30, код ЄДРПОУ 13525951.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_7 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова група «Альфа-Гарант», місце знаходження: 02002, м.Київ, вул. Георгія Топоровського, 14, код ЄДРПОУ: 32382598.

Повний текст рішення суду виготовлений 30 квітня 2024 року.

Суддя: