Ухвала

від 29.04.2024 по справі 757/45720/23-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-cc/824/330/2024 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

Єдиний унікальний номер: № 757/45720/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2024 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючої судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду з використанням систем відеоконференцзв`язку за допомогою власних технічних засобів у системі EasyCon, апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2023 року, -

за участю:

прокурора - ОСОБА_8 ,

представника - ОСОБА_7 ,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12.10.2023 року задоволено клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 та накладено арешт на майно, яке було вилучене 29.09.2023 року в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:

- мобільний телефон марки «Apple» моделі «Iphone 14 Pro Max», IMEI: НОМЕР_1 , три банківські картки АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , банківську картку АТ «Універсалбанк» (Monobank) № НОМЕР_5 , банківську картку «А-Банк» № НОМЕР_6 , які належать ОСОБА_6 ;

- мобільний телефон марки «Apple» моделі «Iphone 14 Pro Max», IMEI: НОМЕР_7 , який належить дружині ОСОБА_6 - ОСОБА_10 .

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу з доповненнями у яких просив скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12.10.2023 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Щодо пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає, що з копією оскаржуваного рішення ознайомився 24.11.2023 року, а подана апеляційна скарга 29.11.2023 року.

Автор апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана ухвала винесена без належних на те правових підстав, суперечить вимогам кримінально процесуального закону.

Слідчий суддя, не звернув увагу на відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні саме ОСОБА_6 , ОСОБА_11 кримінальних правопорушень. Разом з тим, було проведено засідання без належного повідомлення власників майна, без врахування поважності причин їх неприбуття. Стороною обвинувачення не надано будь-яких доказів обставин, на які є посилається у клопотанні.

Слідчим суддею, на думку апелянта під час розгляду клопотання, а саме протягом чотирьох хвилин не міг забезпечити повний та всебічний розгляд справи, зберігаючи при цьому об`єктивність та неупередженість.

Власники майна жодним чином не обмежували доступ до мобільних телефонів.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити в повному обсязі, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали судового провадження, та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, в провадженні Офісу Генерального прокурора перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 42022000000001565 від 07.11.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України.

Досудовим розслідуванням зазначено, що колишній заступник директора з комерційної діяльності ПрАТ «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , увійшовши у злочинну змову з посадовими особами ПрАТ «Київський електровагоноремонтний завод» (далі - ПрАТ «КЕВРЗ»), ПрАТ «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» (далі - ПрАТ«ДТРЗ») та ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» (далі - ПрАТ «ЛЛРЗ»), запровадив протиправний механізм привласнення коштів зазначених державних підприємств, 100% акцій яких належить АТ «Укрзалізниця», в особливо великих розмірах.

Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не раніше 2021 року, ОСОБА_6 залучив до протиправної діяльності директора ПрАТ «КЕВРЗ» ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , співробітника відділу з тендерної та договірної роботи ПрАТ «КЕВРЗ» ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , заступника начальника збирального цеху ПрАТ «ДТРЗ» ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також комерційного директора ПрАТ «ЛЛP3» ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , які сприяють підконтрольним ОСОБА_6 та його оточенню суб`єктам підприємницької діяльності - ПП«Альфапроммет» (код ЄДРПОУ 41436345), ТОВ «Алімет» (код ЄДРПОУ 44421231), ТОВ «Метал інвест буд» (код ЄДРПОУ 43316213) в отримані державних замовлень під час закупівлі товарно-матеріальних цінностей (металевих труб, металопрокату, профілів для бандажних кілець, шестернів ГМР та ТЕД, колодок чавунних, зубчастих коліс та ін.), завищуючи при цьому очікувану вартість таких предметів близько на 20- 30% від їх ринкової вартості.

Крім того, із метою створення видимості законності та добросовісної конкуренції під час процедур закупівель, ОСОБА_6 залучив до протиправної діяльності директора та бенефіціарного власника ТОВ «Укрконтінентсталь» (код ЄДРПОУ 41786307) ОСОБА_16 , службових осіб ТОВ «Сота Україна» (код ЄДРПОУ 41323412), зокрема ОСОБА_17 , а також фактичних власників ТОВ «Іст Лоуд Груп» (код ЄДРПОУ 37017486) ОСОБА_18 і ОСОБА_19 спільно із якими почав систематично вчиняти антиконкурентні узгоджені дії під час проведення торгів щодо закупівлі ПрАТ «КЕВРЗ», ПрАТ «ДТРЗ» та ПрАТ «ЛЛРЗ» товарно-матеріальних цінностей.

Суть вказаного протиправного механізму полягає у тому, що ПрАТ «КЕВРЗ», ПрАТ' «ДТРЗ» та ПрАТ «ЛЛРЗ» мають можливість здійснювати закупівлю комплектуючих за спрощеною процедурою, в обхід електронної платформи «Prozorro».

Так, у разі виникнення потреби в забезпечені комплектуючими різної номенклатури, згадані вище посадові особи ПрАТ «КЕВРЗ», ПрАТ «ДТРЗ» та ПрАТ «ЛЛРЗ» отримують комерційні пропозиції потенційних учасників закупівлі, в тому числі від ПП «Альфапроммет» (код ЄДРПОУ 41436345), ТОВ «Алімет» (код ЄДРПОУ 44421231), ТОВ «Метал інвест буд» (код ЄДРПОУ 43316213), ТОВ «Іст Лоуд Груп» (код ЄДРПОУ 37017486), ТОВ «Укрконтінентсталь» (код ЄДРПОУ 41786307), ТОВ «Сота Україна» після чого формують техніко-економічне обґрунтування такої закупівлі з відомостями, що документально не підтверджується, таким чином створюють умови задоволення корисливих інтересів зазначених підприємств.

Після цього, вказані посадові особи, діючи за погодженням із ОСОБА_6 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 і ОСОБА_19 вираховують очікувану вартість предметів закупівлі на суму, що на 20-30 % перевищує середньоринкову вартість на аналогічні товари, а різниця визначається співучасниками як майбутній орієнтовний розмір предмета заволодіння.

Після формування «необхідної» очікуваної вартості, посадові особи ПрАТ «КЕВРЗ», ПрАТ «ДТРЗ» та ПрАТ «ЛЛРЗ» здійснюють оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі відповідних комплектуючих та проводять торги у формі електронного аукціону, де переможцем визначають підприємство підконтрольне ОСОБА_6 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 і ОСОБА_19 , як єдиного учасника торгів або ж організовують подання штучної пропозиції іншого товариства для створення документальної видимості конкурентної боротьби.

У подальшому, після оголошення переможця торгів, здійснюється укладання із ним відповідних договорів на постачання товарно-матеріальних цінностей (металевих труб, металопрокату, профілів для бандажних кілець, шестернів ГМР та ТЕД, колодок чавунних, зубчастих коліс та ін.) із завищеною їх вартістю.

Таким чином, у період з 2022 по 2023 роки ПрАТ «КЕВРЗ», ПрАТ «ДТРЗ» та ПрАТ «ЛЛP3» здійснили закупівлю у підконтрольних ОСОБА_6 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 і ОСОБА_19 суб`єктів господарської діяльності комплектуючих до вагонів та локомотивів на загальну суму понад 200 млн. грн.

Після цього, з метою легалізації коштів отриманих від протиправної діяльності, вказані вище особи, на підставі підроблених документів фінансово-господарської діяльності, здійснює перерахування коштів отриманих від зазначених вище замовників на рахунки суб`єктів підприємницької діяльності з ознаками фіктивності, після чого проводить їх обготівкування та розподіл між всіма учасниками протиправного механізму.

28.09.2023 року прокурор другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 звернувся з клопотання до Печерського районного суду м. Києва про накладення арешту на майно, яке було вилучене 29.09.2023 року в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:

- мобільний телефон марки «Apple» моделі «Iphone 14 Pro Max», IMEI: НОМЕР_1 , три банківські картки АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , банківську картку АТ «Універсалбанк» (Monobank) № НОМЕР_5 , банківську картку «А-Банк» № НОМЕР_6 , які належать ОСОБА_6 ;

- мобільний телефон марки «Apple» моделі «Iphone 14 Pro Max», IMEI: НОМЕР_7 , який належить дружині ОСОБА_6 - ОСОБА_10 .

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12.10.2023 року задоволено клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 та накладено арешт на майно, яке було вилучене 29.09.2023 року в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:

- мобільний телефон марки «Apple» моделі «Iphone 14 Pro Max», IMEI: НОМЕР_1 , три банківські картки АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , банківську картку АТ «Універсалбанк» (Monobank) № НОМЕР_5 , банківську картку «А-Банк» № НОМЕР_6 , які належать ОСОБА_6 ;

- мобільний телефон марки «Apple» моделі «Iphone 14 Pro Max», IMEI: НОМЕР_7 , який належить дружині ОСОБА_6 - ОСОБА_10 .

Задовольняючи дане клопотання, слідчий суддя, виходив з наявності передбачених ст. 170 КПК Українипідстав для накладення арешту на вказане майно, з метою забезпечення його збереження як речового доказу у вказаному кримінальному провадженні.

З таким рішення слідчого судді колегія суддів погоджується з огляду на наступне.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою, зокрема, і збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено у встановленому цим КПК порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду зазначених вимог закону дотримався.

Задовольняючи дане клопотання, слідчий суддя, прийшов до висновку про наявність підстав, передбачених ст. 170 КПК України, для накладення арешту на вищевказане майно, оскільки в даному кримінальному провадженні воно відповідає критеріям, визначеним в ст. 98 КПК України.

Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З наведеного вбачається, що на даному етапі достатньою мірою підтверджується наявність факту вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України. При цьому беручи до уваги, що вказане майно у кримінальному провадженні може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а відтак існують ризики у вигляді подальшого приховування, пошкодження, псування, знищення, відчуження даного майна з метою знищення ймовірних слідів вчинення кримінальних правопорушень.

Відповідно до положень ч.3 ст.110 КПК України, рішення слідчого, прокурора приймаються у формі постанови.

Колегія суддів за вищенаведених обставин приходить до висновку, що вказане майно має значення речового доказу у даному кримінальному провадженні, оскільки містить відомості та можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

У разі необхідності слідчий чи прокурор виготовляє за допомогою технічних, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп`ютерних системах, їх невід`ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.

Як вбачається з протоколу обшуку від 28.09.2023 року, на пропозицію надати мобільний телефон для огляду ОСОБА_6 погодився, надав телефон, водночас в ході огляду останнього зазначено, що його «скинуто до заводських налаштувань», що свідчить про бажання приховати від слідства інформацію, що може мати значення для розслідування у кримінальному провадженні. В свою чергу в ході огляду мобільного телефону Iphone РгоМах, яким користується ОСОБА_10 , виявлено інформацію щодо фінансових операцій між ТОВ «Алімет» та іншими суб`єктами господарської діяльності, вказаними в ухвалі слідчого судді, у подальшому володільцем обмежено доступ до мобільного телефону, останній захищений системою логічного захисту.

Таким чином, тимчасове вилучення мобільних телефонів узгоджується із приписами ст. 168 КПК України, оскільки доступ до них обмежувався його власниками та пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Доводи представника, що слідчий суддя під час розгляду справи не виконав вимоги КПК України щодо належного повідомлення власника про дату та час судового засідання, не заслуговують на увагу, оскільки в матеріалах справи (том 1, ст. 105 по ст. 113) містяться відомості про повідомлення учасників процесу про час та дату розгляду справи.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що посилання сторони обвинувачення у клопотанні про необхідність накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, в повній мірі знаходять своє підтвердження.

Колегія суддів, уважно дослідивши клопотання про накладення арешту на майно та додані до нього матеріали, також звертає увагу, що арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, всупереч доводам представника, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно, з метою забезпечення його збереження, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням унеможливлення настання наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.

Інші доводи апелянта не є безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, зі змісту апеляційної скарги колегією суддів не виявлено, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2023 року, якою задоволено клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 та накладено арешт на майно, яке було вилучене 29.09.2023 року в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:

мобільний телефон марки «Apple» моделі «Iphone 14 Pro Max», IMEI: НОМЕР_1 , три банківські картки АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , банківську картку АТ «Універсалбанк» (Monobank) № НОМЕР_5 , банківську картку «А-Банк» № НОМЕР_6 , які належать ОСОБА_6 ;

мобільний телефон марки «Apple» моделі «Iphone 14 Pro Max», IMEI: НОМЕР_7 , який належить дружині ОСОБА_6 - ОСОБА_10 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3