Ухвала

від 03.05.2024 по справі 120/18740/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

м. Вінниця

03 травня 2024 р.Справа № 120/18740/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Томчука А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Данвер" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Данвер" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень.

Ухвалою від 25.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в порядку визначеному статтею 262 КАС України. Встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

У строк встановлений судом ГУ ДПС у Вінницькій області подано до суду відзив на позовну заяву ТОВ "Данвер".

Крім того, разом із відзивом представником відповідача 2 подано до суду клопотання про розгляд даної справи в порядку загального позовного провадження.

Обґрунтовуючи заявлене клопотання представник податкового органу зазначає, що розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження позбавляє відповідача, як учасника справи, реалізувати у повному обсязі свої права та використати усі можливі способи захисту та доведення своєї правової позиції. Також вказав, що дана категорія справ має вагомий вплив на встановлення судової практики щодо застосування постанови КМ України від 11.12.2019 № 1165, а тому має фундаментальне значення для податкового органу та Держави в цілому.

Розглянувши клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Вирішуючи заявлене клопотання, суд керується такими мотивами.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Частиною четвертою статті 12 КАС України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом (ч. 5 ст. 12 КАС України).

Частиною шостою статті 12 КАС України визначено перелік категорій справ незначної складності для цілей Кодексу адміністративного судочинства України.

Водночас суд зауважує, що такий перелік не є вичерпним і в силу вимог пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України справами незначної складності є також справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Крім того, згідно з частиною 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Перелік цих справ відповідає справам, визначеним у пунктах 1- 4 частини 4 статті 12 КАС України.

В силу вимог частини першої статті 260 КАС України про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Отже, змістовний аналіз вказаних вище норм процесуального закону дає можливість зробити висновок про те, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка адміністративна справа, окрім тих справ, які обов`язково повинні розглядатися судом у загальному позовному провадженні, перелік яких чітко передбачений у частині 4 статті 12 та частині 4 статті 257 КАС України. Окрім цього, саме суд визначає форму адміністративного судочинства для розгляду конкретної справи і згідно з вимогами пункту 4 частини 9 статті 171, частини 1 статті 260 КАС України питання про це вирішується в ухвалі про відкриття провадження в адміністративній справі.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі та призначення її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами, суд врахував норми статті 12 КАС України, якими визначено, які справи для цілей цього Кодексу є справами незначної складності.

Як вбачається з предмету спору, дана справа не підпадає під визначення справ, які розглядаються за правилами загального позовного провадження, з огляду на що, віднесення її до справ незначної складності не може вважатися звуженням змісту та обсягу прав позивача.

Водночас, звернувшись до суду з клопотанням про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, відповідач не навів жодних переконливих доводів про необхідність розгляду даноїсправи за правилами загального позовного провадження.

Суд зазначає, що відповідач має право надати до суду відзив на позов, висловити свої заперечення з приводу заявлених вимог, навести додаткові докази, аргументи, міркування та спростування викладених у позовній заяві доводів.

Отже, суд доходить висновку, що подане клопотання є необґрунтованим та не дає підстав для прийняття рішення про зміну обраної судом форми адміністративного судочинства.

До того ж, слід враховувати, що практика Європейського суду з прав людини (далі також - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 року у справі "Axen v. Germani" заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду, після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, питання права не ставлять особливої складності, та обставини, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Таким чином, розгляд судом адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін дає можливість учасникам справи сповна реалізувати свої процесуальні права, визначені, зокрема, у статтях 44, 47 КАС України. При цьому, сторони перебувають в однаковому процесуальному становищі щодо можливості реалізації таких прав і внаслідок такого судового розгляду жодним чином не порушується право учасника справи на доступ до суду.

За таких обставин, суд доходить висновку про відсутність підстав для проведення розгляду справи за правилами загального позовного провадження, а отже, подане відповідачем клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 260 КАС України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Вінницькій області про розгляд справи № 120/18740/23 за правилами загального позовного провадження - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Томчук Андрій Валерійович