Рішення

від 03.05.2024 по справі 200/1207/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 травня 2024 року Справа№200/1207/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Духневича О.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області (адреса: Донецька область, м. Покровськ, вул. Поштова, буд. 22; код ЄДРПОУ 25953161)про визнання протиправною відмову та скасування повідомлення, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

01 березня 2024 року (20 лютого 2024 року направлено засобами поштового зв`язку) до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність (відмову) відповідача щодо невиплати ОСОБА_1 допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332 з грудня 2023 року;

- визнати протиправним та скасувати «повідомлення про надання державної допомоги сім`ям з дітьми» про відмову у призначенні (повторно) ОСОБА_1 допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам;

- зобов`язати відповідача продовжити ОСОБА_1 виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам» з грудня 2023 року.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що є внутрішньо переміщеною особою та до 10.11.2023 року перебував на обліку в Лівобережному управлінні соціального захисту населення міста Дніпра. Допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам призначену Лівобережним управлінням соціального захисту населення міста Дніпра отримував з вересня 2022 року до 30.11.2023 року. З 10.11.2023 року перебуває на обліку Управління соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області, як внутрішньо переміщена особа.

Після зміни фактичного місця проживання та видачі нової довідки внутрішньо переміщеної особи виплата допомоги на проживання Лівобережним управлінням соціального захисту населення міста Дніпра була припинена, а Управлінням соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області не розпочата.

02.01.2024 року позивач звернувся із заявою про виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам. Повідомлення про надання державної допомоги сім`ям з дітьми (без вихідного номеру, без дати) ОСОБА_1 відмовлено у призначенні (повторно) допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, оскільки особа звертається за допомогою ВПО не вперше.

Вважаючи «повідомлення про надання державної допомоги сім`ям з дітьми» про відмову у призначенні (повторно) допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам протиправним та таким що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.03.2024 року, зазначена вище справа була розподілена та передана судді ОСОБА_2 .

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04.03.2024 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному статтею 262 КАС України. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву. Зобов`язано Управління соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області подати до суду: належним чином засвідчені копії документів, які були подані ОСОБА_1 щодо виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам»; належним чином засвідчену копію «повідомлення про надання державної допомоги сім`ям з дітьми» про відмову у призначенні (повторно) ОСОБА_1 допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Донецьким окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

Станом на дату ухвалення рішення, відповідачем на виконання ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 04.03.2024 витребувані докази не надано.

Причин неможливості подати такі докази у встановлені строки, які витребувані судом, відповідачем не повідомлено.

Згідно з частиною 9 статті 80 КАС України у разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Крім того, відповідач своїм правом подати відзив на позовну заяву не скористалося.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відтак, враховуючи, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, без поважних причин не подав витребувані докази, не подав відзиву на позовну заяву, виходячи із обставин справи, зважаючи на положення ч. 9 ст. 80 та ч. 6 ст. 162 КАС України, суд вважає за можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ОСОБА_1 є пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області.

ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2 , з 10.11.2023 року, знаходиться на обліку в Управлінні соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 1427-5003030847 від 10.11.2023 року.

Позивач до 10.11.2023 року як внутрішньо переміщена особа перебував на обліку у Лівобережному управлінні соціального захисту населення міста Дніпра та отримував з вересня 2022 року до 30.11.2023 року допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам.

Після зміни фактичного місця проживання та видачі нової довідки внутрішньо переміщеної особи виплата допомоги на проживання Лівобережним управлінням соціального захисту населення міста Дніпра була припинена, а Управлінням соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області не розпочата.

Як зазначає позивач, не отримавши допомогу ВПО на проживання в грудні 2023 року, він 02.01.2024 року звернувся із заявою до Управління соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області про виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

Повідомленням про надання державної допомоги сім`ям з дітьми (без вихідного номеру, без дати) ОСОБА_1 відмовлено у призначенні (повторно) допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, оскільки особа звертається за допомогою ВПО не вперше.

26.01.2024 року представник позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом, в якому просив надати інформацію про причину, правові підстави прийняття Управлінням соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області рішення (повідомлення) про відмову в призначенні та виплаті допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам ОСОБА_1 .

Листом відповідача від 29.01.2023 року № 01-02/0176 представника позивача повідомлено, що 02.01.2024 року позивач подав заяву на призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам. Раніше зазначену допомогу отримував у Лівобережному УСЗН міста Дніпро. Допомогу на проживання ВПО отримував по 30.11.2023 року, виплата якої була припинена у зв`язку із знаттям з обліку ВПО. Керуючись абзацами 14-16 п. 5 КМУ N 332 від 20.03.2022 року (зі змінами), позивачу було відмолено у повторному призначенні допомоги на проживання ВПО, та про прийняття рішення було проінформовано.

Вважаючи, що такою відмовою порушені його права, ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Питання обліку та забезпечення соціальних гарантій внутрішньо переміщеним особам гарантується Законом України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20.10.2014 року № 1706-VII, постановою Кабінету Міністрів України "Про облік внутрішньо переміщених осіб" від 01.10.2014 року № 509, розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 року № 204-р "Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках програми "єПідтримка", постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 року № 332 "Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20.10.2014 року № 1706-VII (далі - Закон № 1706-VII) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Статтею 2 Закону № 1706-VІІ встановлено, що Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 4 Закону № 1706-VІІ факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Частиною 1 статті 5 Закону № 1706-VІІ передбачено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Відповідно до абз. 2 п. 1 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Про облік внутрішньо переміщених осіб" від 01.10.2014 року № 509 (далі - Порядок № 509) довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Згідно положень п. 2 Порядку № 509 для отримання довідки повнолітня або неповнолітня внутрішньо переміщена особа звертається особисто, а малолітня дитина, недієздатна особа або особа, дієздатність якої обмежена, - через законного представника із заявою про взяття на облік за формою згідно додатком 1 до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад.

Заява про взяття на облік та включення до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб інформації про внутрішньо переміщену особу за наявності технічної можливості може подаватися також через Єдиний державний вебпортал електронних послуг.

У період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64 Про введення воєнного стану в Україні, внутрішньо переміщена особа для отримання довідки може звернутися до уповноваженої особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або центру надання адміністративних послуг.

Уповноважена особа територіальної громади / центру надання адміністративних послуг приймає рішення та видає довідку внутрішньо переміщеній особі і реєструє заяву з формуванням електронної справи з використанням інформаційних систем Мінсоцполітики для включення інформації про внутрішньо переміщену особу до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

З метою обліку внутрішньо переміщених осіб орган соціального захисту населення на підставі отриманої електронної справи включає інформацію про таких осіб до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 7 Закону № 1706-VII, Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

За приписами ч. 1 ст. 9 Закону № 1706-VII, внутрішньо переміщена особа має право, зокрема, на створення належних умов для її постійного чи тимчасового проживання.

20.03.2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 332 "Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам", якою затверджено Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі - Порядок № 332).

Відповідно до п. 1 Порядку № 332 цей Порядок визначає механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам. Допомога призначається для забезпечення соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб із числа незахищених верств населення та стимулювання до працевлаштування внутрішньо переміщених осіб працездатного віку.

Пунктом 2 Порядку № 332 (в редакції від 24.08.2022 року, чинної на момент призначення позивачу виплати допомоги на проживання вперше) передбачено, що допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Російською Федерацією території України, а також території адміністративно-територіальних одиниць, де проводяться бойові дії та що визначені в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми єПідтримка, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 року № 204.

Облік внутрішньо переміщених осіб ведеться відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 Про облік внутрішньо переміщених осіб.

За приписами п. 3 Порядку № 332 допомога надається щомісячно з місяця звернення до квітня 2022 р. включно на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, у таких розмірах:

для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень;

для інших осіб - 2000 гривень.

Допомога виплачується за повний місяць незалежно від дати звернення за її наданням.

Допомога внутрішньо переміщеним особам, які звернулися за її наданням до 30 квітня 2022 року включно, надається починаючи з березня 2022 року.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 первинно звернувся за наданням допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам у вересні 2022 року при постановці на облік Лівобережного управління соціального захисту населення міста Дніпра, допомогу отримував в сумі 2000 грн. щомісячно до листопада 2023 року включно.

Відповідно до матеріалів справи, позивачу було припинено виплату ВПО у зв`язку із тим, що особа звертається за допомогою ВПО не вперше.

Суд зазначає, що станом на 10.11.2023 (дата взяття відповідачем позивача на облік як ВПО при зміні фактичного місця проживання) Порядок № 332 не передбачав вимог для внутрішньо переміщених осіб, які вже отримували допомогу з березня 2022 року, при зміні фактичного місця проживання подавати нову заяву про надання допомоги на проживання.

При цьому, єдиною підставою для припинення виплати допомоги Порядок № 332 передбачав неприбуття внутрішньо переміщеної особи протягом десяти календарних днів до органу соціального захисту населення при проведенні вибіркової перевірки фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи та відсутності особи за фактичним місцем проживання/перебування. У такому разі орган соціального захисту населення приймає рішення про припинення надання допомоги на проживання з наступного місяця (пункт 5 Порядку № 332).

У разі коли внутрішньо переміщена особа змінювала своє місце обліку та не отримала допомогу, на яку вона мала право, допомога призначається за останнім місцем обліку (абзац 24 пункту 6 Порядку № 332).

Отже, в розумінні діючого на той час законодавства позивач при зміні фактичного місця проживання не повинен був подавати нову заяву про надання допомоги на проживання. За відсутності підстав для припинення виплати такої допомоги, вона мала бути продовжена автоматично за останнім місцем обліку.

Окрім того, відповідно до роз`яснення Мінсоцполітики від 28.10.2022 року, у якому наголошено, що для продовження виплат особам, які мають на це право, орган соціального захисту населення за новим місцем проживання робить запит до відповідного органу за попереднім місцем проживання. Поновлюється виплата щомісячної державної допомоги ВПО, коли особа, яка має право на таку виплату, стає на облік ВПО за місцем фактичного проживання.

При цьому, суд вказує на те, що у матеріалах справи відсутні відомості щодо того, що позивач не належить до кола внутрішньо переміщених осіб, допомога яким не надається.

Таким чином, оскільки позивач з 10.11.2023 змінив в установленому діючим законодавством порядку місце фактичного проживання, відносно нього не було прийнято рішення про припинення надання допомоги на проживання, тому, не продовживши йому виплату допомоги з грудня 2023 року, відповідач вчинив протиправну бездіяльність.

З огляду на викладене прийняте в подальшому відповідачем «повідомлення про надання державної допомоги сім`ям з дітьми» про відмову у призначенні (повторно) ОСОБА_1 допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам є також протиправним та підлягає скасуванню.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що відновленням порушеного права позивача є зобов`язання відповідача продовжити ОСОБА_1 виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам» з грудня 2023 року.

Щодо клопотання позивача про звернення до негайного виконання рішення суду, суд зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Із вказаного формулювання, що міститься у процесуальному законі, суд доходить висновку, що до негайного виконання допускається рішення про стягнення присуджених сум, а не рішення про зобов`язання до їх продовження. У випадку заявлення позивачем позовних вимог про стягнення виплати на допомогу, суд повинен визначити суму до стягнення за один місяць, та допустити рішення у цій частині до негайного виконання.

Однак, у межах цієї справи позивачем обрано спосіб захисту своїх прав шляхом зобов`язання відповідача продовжити виплату допомоги на проживання.

Враховуючи вказані мотиви, ухвалене рішення суду не підлягає негайному виконанню.

Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно із статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності своїх дій, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову в розмірі 1211,20 грн.

Враховуючи викладене, сплачений позивачем судовий збір за подачу позову до суду підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 77, 78, 94, 139, 241-246, 257-258, 262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області (адреса: Донецька область, м. Покровськ, вул. Поштова, буд. 22; код ЄДРПОУ 25953161) про визнання протиправною відмову та скасування повідомлення, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області щодо невиплати ОСОБА_1 допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332 з грудня 2023 року.

Визнати протиправним та скасувати «повідомлення про надання державної допомоги сім`ям з дітьми» (без вихідного номеру, без дати) Управління соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області про відмову у призначенні (повторно) ОСОБА_1 допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області продовжити ОСОБА_1 виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам» з грудня 2023 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області (адреса: Донецька область, м. Покровськ, вул. Поштова, буд. 22; код ЄДРПОУ 25953161) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя О.С. Духневич