Ухвала

від 03.05.2024 по справі 240/7969/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

03 травня 2024 року м. Житомир справа № 240/7969/24

категорія 106020000

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Липа В.А., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Житомирського районного суду Житомирської області, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області про визнання протиправним, скасування наказу в частині та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить:

- скасувати наказ Житомирського районного суду Житомирської області від 18.01.2024р. №1-К в частині встановлення з 01 січня 2024 року надбавки за вислугу років на державній службі в розмірі 30% посадового окладу ОСОБА_1 , заступнику керівника апарату Житомирського районного суду Житомирської області;

- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області провести з 01.01.2024р. відповідний перерахунок та надалі здійснювати виплату надбавки за вислугу років на державній службі у розмірі 50% посадового окладу, яку встановлено наказом суду від 08.06.2016р. №13-К «Про встановлення надбавки за вислугу років керівнику апарату суду та його заступнику» згідно положень ст.52 Закону України «Про державну службу».

Перевіряючи, після одержання позовної заяви, чи відповідає вона вимогам, установленим Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом ураховано наступне.

Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У частині другій цієї статті зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частиною першою статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Законом України від 01.07.2022 №2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі - Закон №2352-ІХ) внесено зміни, зокрема, до статті 233 Кодексу законів про працю України.

Приписами частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України передбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Відповідно до частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116). Закон №2352-ІХ набув чинності 19.07.2022.

Слід зазначити, що спірні відносини пов`язані з проходженням публічної служби, тому під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають саме положення КАС України, як норми спеціального процесуального закону.

Як передбачено частиною 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Встановлюючи момент, з якого позивач дізнався про порушення своїх прав, суд зазначає, що оскільки ОСОБА_1 була ознайомлена з оскаржуваним наказом 24.01.2024, то про порушення свого права щодо розміру надбавки за вислугу років державної служби позивач дізнався під час ознайомлення з оскаржуваним наказом, а саме: 24.01.2024, з даним позовом позивач звернулась до суду 23.04.2024, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду на позовній заяві.

Відповідно до вимог ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Однак, в порушення вимог ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску до суду не надав.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Позивачем до позову заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду разом із доказами поважності причин його пропуску приєднано не було.

Положеннями ч.ч.1, 2 ст.5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

З позовної заяви ОСОБА_1 слідує, що вона просить скасувати наказ Житомирського районного суду Житомирської області від 18.01.2024р. №1-К в частині встановлення з 01 січня 2024 року надбавки за вислугу років на державній службі в розмірі 30% посадового окладу, проте, які дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень призвели до порушення її права не вказує.

За наведених обставин, суд вважає, що при поданні позову до суду позивачем не дотримано вимог ст.ст. 123, 160-161 КАС України.

Приписами частини 1 статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно із положеннями частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З урахуванням вищенаведеного, позов необхідно залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків шляхом надання (надіслання) до Житомирського окружного адміністративного суду:

- заяви про поновлення строку звернення до суду, вказавши підстави для поновлення строку та докази поважності причин його пропуску, оформленої з урахуванням вимог статті 167 КАС України;

- нової позовної заяви з вимогами приведеними до відповідності із положеннями ст.5 КАС України - у 3-х примірниках.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя В.А. Липа