Рішення

від 01.05.2024 по справі 320/18031/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 травня 2024 року справа №320/18031/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ТОВ "БУДІВЕЛЬНИЙ МІЖГАЛУЗЕВИЙ АЛЬЯНС" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельний міжгалузевий альянс» (далі позивач, ТОВ «Будівельний міжгалузевий альянс») з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.04.2023р. №279630410.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у зв`язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX від 15.03.2022, яким звільнено від оподаткування земельні ділянки, розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, позивачем подано уточнюючу річну декларацію з плати за землю (орендна плата), якою відкориговані податкові зобов`язання за 2022 рік до « 0», проте спірним податковим повідомленням-рішенням контролюючий орган за результатом проведеної перевірки донарахував позивачу податкові зобов`язання з плати за землю (орендної плати) через відсутність підстав для коригування (зменшення) податкових зобов`язань. Позивач не погоджується з правомірністю прийнятого відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення та зазначає, що його право на звільнення від сплати орендної плати безпосередньо закріплено п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому позов не визнав та зазначив, що оскільки сума податкового зобов`язання з орендної плати за землю, яка зазначена позивачем в уточнюючій податковій декларації є нижчою, ніж визначена за результатами камеральної перевірки, спірне податкове повідомлення-рішення винесено правомірно.

Відповідач у відзиві на позов зазначив, що на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 №1364 Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України видано наказ від 22.12.2022 №309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації». При цьому, згідно п. 9 листа від 13.12.2022 №22/9.2-9370-22 Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України на адресу обласних, Київської міської військових адміністрацій, Міністерства оборони (до відома) Перелік не застосовується для цілей звільнення від оподаткування відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Податкового кодексу У країни.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.08.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.10.2023 за клопотанням відповідача суд повернувся до стадії підготовчого провадження.

В судовому засіданні, призначеному на 23.11.2023, судом заслухано пояснення представників сторін, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Суд за згодою сторін на підставі ч.3 ст.194 КАС України перейшов до розгляду справи по суті в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами і доказами.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

У ТОВ «Будівельний міжгалузевий альянс» на підставі договору оренди земельної ділянки (із змінами) від 26.03.2008, зареєстрованого за №66-6-00463, в оренді перебуває земельна ділянка комунальної власності (територіальної громади м. Києва) площею 29,4396 га, що знаходиться за адресою: м. Київ, р-н Дніпровський, урочище Горбачиха, кадастровий номер: 8000000000:66:054:0025.

17 лютого 2022 року позивачем подано річну декларацію за плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2022 рік, реєстраційний №9033823001, якою задекларовано річну суму орендної плати на рівні 10881211,78 грн, з якої щомісячні платежі з січня по листопад 906767,65 грн, за грудень - 906767,63 грн.

29 грудня 2022 року позивачем подано уточнюючу декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2022 рік, реєстраційний №9284170561, якою задекларовано зменшення податкових зобов`язань з орендної плати за березень-травень 2022 року на загальну суму 2720302,95 грн.

04 січня 2023 року ГУ ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку уточнюючої податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2022 рік, за результатом якої складено акт № 205/Ж5/26-15-04-10-03/34615555.

Камеральною перевіркою встановлено, що сума податкового зобов`язання по орендній платі з юридичних осіб, зазначена ТОВ «Будівельний міжгалузевий альянс» в уточнюючій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2022 рік, є нижча ніж визначено за результатами камеральної перевірки.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки, позивачем подано заперечення на акт від 16.01.2023, за результатами розгляду яких листом від 30.01.2023 №2890/І/26-15-04-10-08 ГУ ДПС у м. Києві повідомило про залишення висновків акта без змін.

На підставі висновків акта перевірки ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.01.2023 №82440410, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб на загальну суму 3 400 378,69 грн, з них 2720302,95 грн - за податковими зобов`язаннями, 680075,74 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивачем 20.02.2023 оскаржено податкове повідомлення-рішення від 31.01.2023 №82440410 в адміністративному порядку до Державної податкової служби України.

Рішенням Державної податкової служби України від 18.04.2023 №9462/6/99-00-06-03-02-06 скасовано податкове повідомлення-рішення від 31.01.2023 №82440410 в частині застосування штрафних санкцій на суму 665 450,45 грн, в іншій частині залишено без змін.

На підставі акта перевірки від 04.01.2023 № 205/Ж5/26-15-04-10-03/34615555 та рішення Державної податкової служби України від 18.04.2023 №9462/6/99-00-06-03-02-06 ГУ ДПС у м. Києві прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 24.04.2023 №279630410, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб на загальну суму 2734928,24 грн, з них 2720302,95 грн - за податковими зобов`язаннями, 14625,29 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням, яке, як вважає позивач, є протиправним та необґрунтованим, останній звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України визначає плату за землю як обов`язковий платіж у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (пп.14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України).

Згідно з підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата для цілей розділу XII Податкового кодексу України - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.

Відповідно до статті 269 Податкового кодексу України платниками плати за землю є, зокрема, платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Підпунктом 270.1.2 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України визначено, що об`єктами оподаткування платою за землю є об`єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.

Статтею 285 Податкового кодексу України визначено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Згідно з пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з положеннями статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Згідно зі статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, про затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.

Рішенням Київської міської ради від 09 грудня 2021 року № 3704/3745 «Про бюджет міста Києва на 2022 рік» установлені мінімальні розміри орендної плати за земельні ділянки комунальної власності міської територіальної громади міста Києва.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022, постановлено ввести в Україні воєнний стан з 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжувався відповідними Указами Президента України та діє наразі.

У зв`язку з військовою агресією проти України 15.03.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України був доповнений, зокрема, підпунктом 69.14 такого змісту:

«Тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, визначається Кабінетом Міністрів України».

Пунктом 4 цього Закону Кабінету Міністрів України доручено невідкладно забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Аналіз підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України дозволяє зробити висновок про те, що не підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності):

1) за земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб та:

- розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або

- на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації;

2) за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

При цьому, буквальне тлумачення цієї норми дозволяє зробити висновок про те, що для застосування вказаної пільги тривалість ведення бойових дій на відповідній території не має правового значення, про що свідчить зазначене у дужках дієслово у минулому часі «велися».

Отже, податкова пільга, передбачена підпунктом 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, надавала позивачу право на її застосування незалежно від того, визначений Кабінетом Міністрів України відповідний перелік територій чи ні.

Разом з тим, 06.12.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», в пункті 1 якої встановлено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.

Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України видано наказ від 22.12.2022 №309, яким затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Згідно цього Переліку з 24 лютого 2022 року по 30 квітня 2022 року вся територія міста Києва визнається територією, на якій велися бойові дії.

Отже, вказаний Перелік також підтверджує правомірність позиції позивача щодо його звільнення від обов`язку по нарахуванню та сплаті до бюджету орендної плати за земельні ділянки, розташовані на такій території, та надає право на коригування податкових зобов`язань шляхом подання уточнюючої звітності.

При цьому, суд критично ставиться до посилань відповідача на п.9 листа Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 13.12.2022 №22/9.2-9370-22 на адресу обласних, Київської міської військової адміністрації, Міністерства оборони (до відома) про те, що Перелік не застосовується для цілей оподаткування відповідно до Прикінцевих положень Податкового кодексу України, оскільки вказаний лист носить рекомендаційний характер, за своєю суттю є суб`єктивним роз`ясненням (індивідуальною думкою) державного органу, не відноситься до нормативно-правових актів, не є обов`язковим для застосування, а тому не може визначати (встановлювати) права та обов`язки для фізичних чи юридичних осіб.

Поряд з цим, судом встановлено, що рішенням Київської міської ради від 13.09.2022 №5449/5490 внесено зміни до рішення Київради від 09.12.2021 №3704/3745 «Про бюджет міста Києва на 2022 рік», встановивши, що з 01 березня 2022 року по 31 травня 2022 року застосовується ставка орендної плати за земельні ділянки комунальної власності територіальної громади міста Києва (у відсотках від нормативної грошової оцінки) в розмірі 0 відсотка.

Тобто, вказаним рішенням Київська міська рада надала юридичним та фізичним особам пільгу з орендної плати за землю комунальної власності територіальної громади міста Києва на період з 01 березня 2022 року по 31 травня 2022 року.

У зв`язку з цим, як підтверджується матеріалами справи, 29.12.2022 ТОВ «Будівельний міжгалузевий альянс» подано уточнюючу декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2022 рік, реєстраційний №9284170561, якою задекларовано зменшення податкових зобов`язань з орендної плати за березень, квітень, травень 2022 року на загальну суму 2720302,95 грн (906767,65 грн х 3 міс.) у зв`язку із застосуванням протягом цього періоду нульової ставки орендної плати.

Отже, з урахуванням вищевикладених норм чинного законодавства та встановлених обставин у справі, суд приходить до висновку про правомірність зменшення позивачем податкового зобов`язання з орендної плати за березень-травень 2022 року на підставі вищевказаної пільги.

В свою чергу, відповідачем жодним чином не спростовано доводи позивача, якими обґрунтований позов та встановлені судом обставини у справі.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято контролюючим органом безпідставно та необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), що призвело до настання для позивача негативних наслідків у вигляді встановлення додаткового тягаря зі сплати орендної плати за землю.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з частинами першою, другою статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку, з урахуванням вищенаведеного, відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів належними і допустимими доказами правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

За таких обставин, проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

На підставі частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача підлягають стягненню здійсненні ним судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний міжгалузевий альянс» (01011, м. Київ, вул. Рибальська, буд.22, код ЄДРПОУ 34615555) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ ВП 44116011) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ ВП 44116011) від 24.04.2023 № 279630410.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний міжгалузевий альянс» (01011, м. Київ, вул. Рибальська, буд.22, код ЄДРПОУ 34615555) сплачений судовий збір у розмірі 26 840,00 грн. (двадцять шість тисяч гривень вісімсот сорок гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ ВП 44116011).

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Марич Є.В.