Постанова

від 02.05.2024 по справі 380/16638/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/16638/23 пров. № А/857/25722/23Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Кузьмича С.М., Ніколіна В.В.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2023 року у справі №380/16638/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Арммакс Груп» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів (головуючий суддя першої інстанції Хома О.В. , час ухвалення за правилами спрощеного позовного провадження, місце ухвалення м. Львів, дата складання повного тексту 27.11.2023),-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «АРММАКС ГРУП» (далі позивач, ТзОВ «АРММАКС ГРУП») в інтересах якого діє адвокат Стецьків Наталія Іванівна, звернулося до суду з позовом до Львівської митниці (далі відповідач) про визнання протиправними та скасування Рішення про коригування митної вартості товару №UA209000/2023/900326/1 від 10.05.2023 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/001570.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним на митну територію України було ввезено товар. З метою декларування та митного оформлення імпорту товару подано до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209170035791U1 та документи для підтвердження заявленої митної вартості. Митна вартість товару заявлена декларантом за основним методом визначення митної вартості (за ціною контракту). Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару відповідач надіслав вимогу про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості. У відповідь на запит декларант надав усі наявні в нього документи. Однак відповідачем 10.05.2023 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900326/1 та відмовлено у митному оформлені товару згідно до картки відмови №UA209170/2023/001570 у зв`язку з прийняттям рішенням про коригування митної вартості. Вважає оскаржене рішення протиправним та просить його скасувати.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2023 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900326/1 від 10.05.2023 та картку відмови Львівської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/001570. Стягнуто з Львівської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АРММАКС ГРУП» 4 294 (чотири тисячі двісті дев`яносто чотири) грн 40 к., судових витрат.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем полана апеляційна скарга, в якій зазначає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судом порушено норми матеріального права та неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а обставини, які мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими були недоведеними належними та допустимими доказами, внаслідок чого відповідно до статті 317 КАС України вищевказане рішення повинно бути скасоване.

Апелянт зазначає, що під час розгляду документів було виявлено розбіжності, зо відповідно вплинуло на розрахунок митної вартості товарів в частині транспортних витрат чим порушено вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу.

Декларанту була скеровано вимога про надання додаткових документів. На вимогу декларантом надіслано: видаткова накладна, рахунок на перевезення, договори на перевезення. Інших документів згідно вимоги не надано. Сумніву митного органу не спростовано. Більше того, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням могли подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Також зазначає, що митниця не витребувала жодні інші документи, ніж ті, які передбачені ч.3 ст.53 МК України. В повідомленні, копію якого надано суду першої інстанції чітко зазначено які саме документи вимагала Львівська митниця.

Зважаючи на викладене, відповідно до вимог пункту другого частини шостої статті 54 Митного кодексу, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 Митного кодексу, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.

У графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів від 10.05.2023 року № иА209000/2023/900326/1 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» у відповідності до вимог наказу Міністерства фінансів України від 24.05.12 №598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» містять причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), також чітко обґрунтовано необхідність перевірки спірних правовідносин та зазначено документи надання яких може усунути сумнів у їх достовірності, а також містить джерела , які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості. Жодних письмових вимог про надання додаткових роз`яснень щодо формулювань, що наведені у гр.33 рішення не надходило.

Звертає увагу суду на той факт, що джерелом для визначення митної вартості товару Львівська митниця взяла МД №А100430/2023/472112 від 03.04.2023. Як і позивач, так і підприємство, яке ввозило товар за вищезазначеною МД, що використана як джерело ввозили такий самий товар «Сітка із скловолокна - прозора тканина (механічно зв`язаний текстиль)...», з ідентичним кодом товару згідно УКТЗЕД 70196600 (графа 33 МД), в обох деклараціях товари походять із Китаю (графа 34 МД), в межах одного і того ж періоду 03.04. - 10.05. 2023. Окрім вищезазначеного, звертає, що МД, яка використана як джерело для визначення митної вартості товару, оформлялася за основним методом.

Отже, документи, що підтверджують заявлений рівень митної вартості, подані Товариством з обмеженою відповідальністю «Арммакс Груп» не в повному обсязі, складові митної вартості не можна вважати такими, що є документально підтверджені та піддаються обчисленню.

З урахуванням наведеного просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Позивачем поданий відзив на апеляційну скаргу, суть якого зводиться до того, що рішення суду є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм процесуального права, при повному та всебічному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доведеністю обставин, що мають значення для справи. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів виходить з наступного.

Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що ТзОВ «АРММАКС ГРУП» зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань із присвоєнням коду ЄДРПОУ 39725474.

Між ТзОВ «АРММАКС ГРУП» (Україна) (надалі - «Покупець») та Ningbo_Wcishan_Duo_Dao_Building_Material_Co.Ltd. (Китай) (надалі - «Продавець») укладено Контракт №1/11/18 від 01.11.2018 відповідно до якого Продавець продає, а Покупець купує скловолокнисту сітку та інші товари (надалі Товар) згідно з умовами ІНЕОТЕРМС-2010 CIF м. Одеса (надалі «пункт призначення»), або FOB м. Нінбо (надалі «пункт відвантаження»).

Відповідно до пункту 2.1 контракту Продавець продає Покупцю і Покупець купує у Продавця протягом терміну дії контракту Товар у кількості, яка вказується в кожному замовленні.

Відповідно до пункту 4.1 контракту ціна на товар встановлюється в доларах США.

Загальна вартість контракту складається з сум доданих Рахунків Фактур (пункт 4.2 контракту).

Відповідно до пункту 5.1 контракту платежі за продукцію, що постачаються згідно з даним контрактом, здійснюється Покупцем в доларах, шляхом банківського переказу на рахунок Продавця. Покупець здійснює попередню оплату в розмірі 20% від загальної вартості (пункт 5.2 контракту).

Решту 80% за 10 діб до прибуття контейнеру в порт призначення (пункт 5.3 контракту).

На виконання вимог цього Контракту №1/11/18 від 01.11.2018 згідно рахунку-фактури (інвойсу) №DB23WS002 від 15.03.2023 Покупець придбав у Продавця Товар, загальною вартістю 23 667,50 дол. США. Страхування вантажу не проводилось.

ТзОВ «АРММАКС ГРУП» з метою митного оформлення подано до Львівської митниці декларацію №23UA209170035791U1 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації, зокрема: Товар «Сітка із скловолокна прозора тканина (механічно зв`язаний текстиль), перевивального переплетення, просочена/покрита зв`язувальною полімерною речовиною, у рулонах завширшки 100см: Сітка жовтого кольору, у рулонах (1м. х 50м.), розмір комірки 5мм*5мм, поверхнева щільність 160гр/м2., 47900 м2, з трьома червоними лініями та логотипом «ARMMAX». Сітка білого кольору, у рулонах (1м. х 50м.) розмір комірки 5мм*5мм, поверхнева щільність 145гр/м2., 30000 м2, з трьома червоними лініями та логотипом «ODV». Сітка білого кольору, у рулонах (1м. х 50м.) розмір комірки 5мм*5мм, поверхнева щільність 160гр/м2., 30000 м2, з трьома червоними лініями та логотипом «ODV». Застосовується для армування поверхонь під час штукатурних робіт в будівництві. Країна виробництва:CN». Місць 157 СТ Картонні коробки на палетах з ДВП ». за заявленою митною вартістю 1,622 доларів США за 1 кг.

Враховуючи умови Контракту №1/11/18 від 01.11.2018 та інвойсу №DB23WS002 від 15.03.2023 поставка товару здійснюється на умовах FOB NINGBO на загальну вартість товару 23677,50 дол. США.

Митна вартість товару декларантом визначена із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Позивач до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209170035791U1 в якості підстави для застосування основного методу надав наступні документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: декларація митної вартості; пакувальний лист б/н від 15.03.2023; рахунок проформа №DB23WS002 від 06.01.2023; інвойс № DB23WS002 від 15.03.2023; коносамент ZJSM23030628 від 23.03.2023; автотранспортна накладна №0813 від 27.04.2023; Супровідний документ T1(експортна декларація) №MRN23PL322080NS5VC2D8 від 28.04.2023; сертифікат про походження товару форми А №23С3302В7089/00006 від 21.03.2023; банківські платіжні документи, що стосуються товару №00789020230125 від 25.01.2023 та №00789020230421 від 21.04.2023; рахунок фактура №СФ-0000032 від 19.04.2023; рахунок фактура №СФ-0000034 від 20.04.2023; рахунок фактура №СФ-0000037 від 28.04.2023; калькуляція транспортних витрат №1-28/04/23 від 28.04.2023; контракт №1/11/18 від 01.11.2018 з додатковою угодою №1від 01.09.2020; договір транспортного експедирування №01/03-2019 від 01.03.2019 з додатковою угодою до цього договору №1 від 06.03.2023; заявка на перевезення №45 від 13.03.2023; лист повідомлення №1/05/09 від 09.05.2023.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення від митниці декларанту про подання додаткових документів.

Декларантом було надано лист звернення щодо прийняття рішення про підтвердження митної вартості у зв`язку з поданням всіх необхідних ним документів для визначення складової митної вартості товару та додатково ще додано документи, що підтверджують вартість перевезення вантажу посередниками, зокрема, рахунок №0000000446/2023 від 20.04.2023; рахунок №0000000447/2023 від 20.04.2023; рахунок ФОП ОСОБА_1 №СФ-0000014 від 28.04.2023; рахунок Zhejiang Simon International Ljgistics ZJSM23030628 (ТР230301) ; договір транспортного експедирування №200521 від 20.05.2021; договір №392-7 про надання послуг по організації морських перевезень зовнішньоторгових і транзитних вантажів від 18.10.2016; договір No.0104/16 від 01.04.2016; видаткові накладні №128 від 26.04.2023, №127 від 26.04.2023, №128 від 26.04.2023 в підтвердження реалізації за цим контрактом ідентичного товару; прайс-лист виробника товару б/н від 02.01.2023; розрахунок ціни (калькуляція) виробника б/н від 22.02.2023; копію митної декларації країни відправлення №3101202305192042278.

Відповідачем було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару у зв`язку з чим оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/001570. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товару від 10.05.2023 №UA209000/2023/900326/1, яким митний орган встановив вартість товару за одиницю 2,05 дол. США за 1 кг.

Під час розгляду документів було встановлено:

Відповідно до п. 3.2 договору на транспортне експедирування від 01.03.2019 №01/03-2019 розрахунок за послуги надані за межами митної території україни, що виплачується експедитором нерезидентам України, виставляється експедитором в гривнях по курсу продажу доларів США на міжбанківському валютному ринку України на дату оформлення рахунку, збільшений на 2,5%. Проте в рахунку від 19.04.2023 №ZJSM23030628 наданий виконавцем послуг зазначено суму 1350 доларів США згідно сайту www.minfin.com.ua станом на 19.04.2023 курс продажу долара США становив 36,9343. Отже 1350*36,9343+2,5%=51107.84 грн., а в рахунку від 19.04.2023 №СФ-0000032 зазначено суму 49861,31 що не відповідає умовам договору.

В рахунку від 20.04.2023 №0000000446/2023 про навантажувально-розвантажувальні роботи вказаний номер коносаменту відмінний від поданого коносаменту, отже є підстави вважати що дана сума витрат не стосується цієї поставки. Виходячи з вищевикладеного декларантом невірно проведено розрахунок митної вартості товарів в частині транспортних витрат чим порушено вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу.

Не погоджуючись з рішенням про коригування митної вартості товару №UA209000/2023/900326/1 від 10.05.2023 позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що відповідач належними та допустимими доказами не довів факт порушення позивачем вимог митного законодавства при визначенні митної вартості товару.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 50 Митного кодексу відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Відповідно до частини першої статті 51 Митного кодексу, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами першою та другою статті 52 Митного кодексу визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант зобов`язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частин першої третьої статті 53 Митного кодексу у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з статтею 57 Митного кодексу, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Статтею 55 Митного кодексу встановлено порядок коригування митної вартості товарів.

Відповідно до частини другої цієї статті письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 23.10.2020 справа №820/3231/16, обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено.

Як зауважив Верховний Суд у постанові від 21.05.2021 у справі № 820/307/17, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності. Наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Аналізуючи доводи апелянта та матеріали справи колегія суддів враховує, що до митного оформлення разом із вказаною МД декларант подав документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України, а саме, зовнішньоекономічний контракт, рахунки-фактури (інвойс), та інші.

Відповідач зазначає про порушення позивачем пункту 3.2 договору від 01.03.2019 №01/03-2019 відповідно до умов якого, розрахунок за послуги надані за межами митної території України, що виплачується експедитором нерезидентам України, виставляється експедитором в гривнях по курсу продажу доларів США на міжбанківському валютному ринку України на дату оформлення рахунку, збільшений на 2,5%. Проте в рахунку від 19.04.2023 №ZJSM23030628 наданий виконавцем послуг зазначено суму 1350 доларів США згідно сайту www.minfin.com.ua станом на 19.04.2023 курс продажу долара США становив 36,9343. Отже 1350*36,9343+2,5%=51107.84 грн., а в рахунку від 19.04.2023 №СФ-0000032 зазначено суму 49861,31 що не відповідає умовам договору.

Проте, як вірно вказав суд першої інстанції, митним органом не взято до уваги те, що декларантом з митною декларацією від 09.05.2023. було надано Договір №01/03-2019 транспортного експедирування з додатковою угодою №1 від 06.03.2023 до цього Договору. Вказане підтверджується електронним повідомлення від декларанта про перелік документів, поданих до митного органу та в свою чергу підтверджується електронним повідомлення від митного органу про їх отримання від 09.05.2023.

Отже, декларантом надано всі необхідні документи згідно переліку та відповідно до умов, визначених ч. 2 ст. 53 МКУ для підтвердження складової митної вартості товару, яка ним заявлена, зокрема і підтверджуючі документи, що стосуються перевезення товарів на шляху Ningbo-Gdansk (морський фрахт) та Gdansk -МП «Рава Руська» (автомобільне перевезення).

Адже, як вбачається з наданих до митного органу та наявних в матеріалах справи документів між ТзОВ «Арммакс Груп» (Клієнт) та ТзОВ «Трансплюс» (Експедитор) укладено договір транспортного експедирування №01/03- 2019 від 01.03.2019 на підставі якого, Експедитор зобов`язується за плату і за рахунок Клієнта надати або організувати надання транспортно-експедиторських послуг пов`язаних з організацією та забезпечення перевезень експортно-імпортних і транзитних вантажів Клієнта, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу. В свою чергу, на виконання умов даного Договору Експедитором Позивачу було виставлено наведені вище рахунки для оплати за такі послу в тому числі і за морський фрахт, автомобільне перевезення, навантажно- розвантажувальні роботи. Вказані документи не містять жодних розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявності ознак підробки, та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що підлягає сплаті за ці товари.

Апелянт зазначає, що «в рахунку від 20.04.2023 №0000000446/2023 про навантажувально - розвантажувалні роботи вказаний номер коносаменту 143353718132, який відмінний від коносаменту, який поданий до митного оформлення, отже є підстави вважати що дана сума витрат не стосується цієї поставки».

Апеляційний суд вважає такі доводи необґрунтованими з огляду на наступне.

При оформлені морського перевезення вантажу, згідно сталої морської практики, оформлюється одночасно два типи коносаментів: лінійний коносамент (Master bill of loading) та домашній коносамент (House bill of loading). Лінійний коносамент видається морським перевізником і підписується представником судноплавної компанії та передається експедитору. Лінійний коносамент підтверджує перевезення певного вантажомісця судноплавною лінією 9перевізником) на судні (згідно ваги вантажу, типу контейнеру та інше) для перевезення до конкретного порту.

Відправником був оформлений лінійний коносамент під номером EGLV143353718132 щодо перевезення вантажу із зазначенням ваги вантажу та номеру контейнеру. Домашній коносамент видається вже безпосередньо експедитором зі вказівкою даних про фактичних відправника та отримувача вантажу. В даному випадку, експедитором був виданий домашній коносамент №ZJSM23030628 від 23.03.2023.

Відповідно до Договору №01/03-2019 транспортного експедирування ТзОВ«ТРАНСПЛЮС», іменоване надалі «Експедитор», та ТзОВ «АРММАКС ГРУП», іменоване надалі «Клієнт», уклали договір транспортного експедитирування.

Відповідно до п.п. 2.1.1 п. 2.1 п. 2 цього Договору експедитор має право укладати договори та угоди з перевізниками, портами, складами, судноплавними компаніями/її агентами, експедиторськими та іншими організаціями, які є резидентами або нерезидентами України, для виконання своїх обов`язків за цим Договором.

На підставі Договору №392-7 про надання послуг по організації морських перевезень внутрішньоторгових та транзитних вантажів від 18.10.2016 між «ТРАНСПЛЮС» - («Замовник) та «БІ ЕС ЕЙ ЮКРЕЙН ЛТД» -(«Виконавець»), останнім виставлено рахунок №0000000446/2023 від 20.04.2023 на суму 8924,70 грн. та відповідно заначено лінійний коносамент під номером №143353718132 та вказано контейнер ТEMU6040813.

Згідно умов Договору №01/03-2019 транспортного експедитирування, Експедитором виставлено рахунок ТзОВ «АРММАКС ГРУП» №СФ-0000034 від 20.04.2023, зокрема, за навантажувально-розвантажувальні роботи за межами України, контейнер ТEMU6040813 на суму 8924,70 грн. Крім цього, листом від 10.05.2023 Експедитором «Трансплюс» зазначено, що лінійний коносамент є внутрішнім документом між експедиторами та морським перевізником і в них немає прямого обов`язку надавати його замовнику їхніх послуг.

Також Декларантом з митною декларацією додано коносамент №ZJSM23030628 від 23.03.2023. Вказаний товаросупровідний документ містить повну інформацію, яка відповідає іншим документам, складеним щодо поставки на користь ТзОВ «Арммакс Груп» товару на підставі зовнішньоекономічного контракту, зокрема назва контейнеру його номер, судно на якому здійснювалось перевезення повністю співпадає із відповідними відомостями, зазначеними в рахунку №000000446/2023 про навантажно-розвантажувальні роботи. Назва контейнеру та його номер також співпадає із відповідними відомостями експортній декларації №310120230519204278, коносаменті №ZJSM23030628 від 23.03.2023 та інших поданих документах. Крім, цього в калькуляції (довідка) транспортних витрат №1-28/04/23 від 28.04.2023 також вказано номер партії товари та заначено коносамент, який поданий митному органу.

Суд першої інстанції вірно висновував, що описані відповідачем зауваження жодним чином не стосуються неможливості визнання задекларованої митної вартості та не може бути обґрунтуванням для прийняття рішення про коригування митної вартості, оскільки саме по собі не містить відомостей, які б свідчили про розбіжності в поданих документах, ознаки їх підробки, відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.

Таким чином, доводи апелянта про те, що документи, що підтверджують заявлений рівень митної вартості подані не в повному обсязі, складові митної вартості не можна вважати такими, що є документально підтвердженими та піддаються обчисленню, не відповідають дійсності, оскільки декларантом використані відомості, які піддаються обчисленню, підтверджуються документально, що було встановлено судом першої інстанції.

Як уже зазначалось вище, ч. 5 ст. 53 Митного кодексу України зазначає, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Суд не заперечує право митного органу скеровувати вимогу, однак така вимога в свою чергу має містити не лише перелік документів, а й обґрунтування, яке б дало можливість декларанту у контексті процедури перевірки заявленої митної вартості під час митного контролю та митного оформлення сформувати власну правову позицію і стратегію її відстоювання у конкретній митній процедурі.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, повинні надаватися у випадку, якщо товар оплачено.

Зміст норми статті 53 Митного кодексу вказує на те, що митне оформлення товару повинно здійснюватися як у випадку, коли оплата за договором здійснена вчасно, так і у випадку, коли оплата за товар здійснена з порушенням встановлених строків або не сплачена взагалі. При цьому, несвоєчасність оплати партії товару не вказує на розбіжність даних, які містяться у наданих для митного оформлення документах, а лише вказує на порушення умов господарського договору.

Встановлені судом фактичні обставини дають підстави стверджувати, що позивачем разом з митною декларацією подано повний пакет документів, визначений частиною 2 статті 53 Митного кодексу, які підтверджують митну вартість товару.

Колегія суддів зауважує, що відповідач не довів, що подані декларантом у відповідності до частини 2 статті 53 Митного кодексу документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості товарів, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за придбаний товар, а також те, що документи для підтвердження числових значень складових митної вартості надано не в повному обсязі та містять розбіжності та мають невідповідності, що не дає можливості впевнитись в достовірності заявленої митної вартості, зокрема здійснити перевірку числових значень складових митної вартості товарів.

Дослідивши документи, які подавались позивачем під час митного оформлення товару, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що такі містять чітку і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, які у сукупності підтверджують числові значення митної вартості (її складових) та не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом, а відповідачем в рішенні про коригування митної вартості не обґрунтовано, яким чином вказані розбіжності і неточності впливають на митну вартість товару чи її складових.

Отже, ТзОВ «АРММАКС ГРУП» на підтвердження заявленої митної вартості у відповідності до вимог статті 53 Митного кодексу долучило усі необхідні документи.

Відповідно до частини шостої статті 54 Митного кодексу митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У оскаржених рішеннях про коригування митної вартості відповідач не навів обґрунтованих підстав для висновку про наявність розбіжностей числових значень складових митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

Відповідачем в рішенні про коригування митної вартості не обґрунтовано, яким чином вказані розбіжності і неточності впливають на митну вартість товару чи її складових.

Встановлені судом фактичні обставини свідчать про відсутність у відповідача фактичних підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів, що дає підстави стверджувати про необґрунтованість коригування митної вартості.

Відповідачем не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірному рішенні про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, без наведення детальних пояснень щодо зроблених коригувань, порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості тощо, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.

Ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 по справі №520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

Встановлені судом фактичні обставини в сукупності із наявними у справі належними та допустимими доказами свідчать про необґрунтованість висновку митного органу про розбіжності у поданих до митного оформлення документах та про відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів як на доказ правомірності оскаржуваного рішення, судом до уваги не беруться, оскільки їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами.

Таким чином, з урахуванням наведених вище обставин справи та норм чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що надані позивачем документи підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод їх визначення, тому у контролюючого органу не було підстав для визначення митної вартості ввезеного товару не за ціною договору, а за резервним методом.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Перевіривши правомірність прийнятих відповідачем рішень згідно до вимог ч.2 ст.2 вказаного Кодексу, суд приходить до висновку, що такі вказаним вище критеріям не відповідають, тому рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900326/1 від 10.05.2023 та Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/001570 є протиправними та підлягають скасуванню.

Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява №65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), Проніна проти України (заява №63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява №4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, пункт 29).

Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними і трактуванні їх на власний розсуд.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Відповідно до ст.139 КАС України розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Львівської митниці залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2023 року у справі №380/16638/23 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя З. М. Матковська судді С. М. Кузьмич В. В. Ніколін