Постанова

від 23.04.2024 по справі 18/257

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2024 року м. Харків Справа № 18/257(917/134/22)

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Попков Д.О. , суддя Стойка О.В.

за участю секретаря судового засідання Гаркуши О.Л.,

представників:

від позивача Захаров П.В. (у режимі відеоконференції);

арбітражний керуючий Тищенко О.І.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Бурова Компанія "Букрос" (вх.51П/3) на рішення Господарського суду Полтавської області від 04.12.2023 (суддя Кльопов І.Г., повний текст складено 14.12.2023) у справі №18/257(917/134/22)

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Бурова Компанія "Букрос", м.Полтава,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Сельхозкомплект", м.Полтава,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

Уповноважена особа акціонерів Публічного акціонерного товариства Бурова Компанія "Букрос", уповноважена особа власника майна Публічного акціонерного товариства Бурова Компанія "Букрос" - Кулій В.М., м.Полтава,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1. Публічне акціонерне товариство "Веселка", м.Краматорськ Донецької області,

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Аукціонний Центр Плюс", м.Полтава,

про витребування майна з чужого незаконного володіння

у межах справи про банкрутство №18/257

за заявою Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області, м.Полтава,

до Публічного акціонерного товариства Бурова компанія "Букрос", м.Полтава,

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Полтавської області перебуває справа №18/257 про банкрутство Публічного акціонерного товариства Бурова Компанія "Букрос" (далі ПАТ БК «Букрос»).

Провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства Бурова Компанія "Букрос" порушено ухвалою місцевого господарського суду від 18.07.2006 у справі №18/257.

Відкрите акціонерне товариство Бурова компанія "Букрос" 16.04.2016 перейменовано у ПАТ БК "Букрос".

Ухвалою суду першої інстанції від 21.11.2017 введено процедуру санації ПАТ "БК "Букрос".

Ухвалою місцевого господарського суду від 18.12.2018 у справі №18/257 призначено керуючим санацією ПАТ БК "Букрос" арбітражного керуючого Тищенко Оксану Іванівну.

До Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява керуючого санацією ПАТ БК «Букрос» Тищенко О.І. про витребування з незаконного володіння відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Сельхозкомплект" (далі ТОВ "Сельхозкомплект") майна боржника: квартири №193, загальною площею 67,0 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Полтава, вул.Героїв АТО, 63; квартири №195, загальною площею 65,6 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Полтава, вул.Героїв АТО, 63; квартири №205, загальною площею 36,6 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Полтава, вул.Героїв АТО, 63.

В обґрунтування вимог позивач зазначає, що спірне майно вибуло з володіння ПАТ БК "Букрос" на підставі судового рішення у справі №554/10688/16-ц, яке було згодом скасоване. Позивач вважає, що квартири вибули з його володіння поза його волею, а тому він наділений правом витребувати таке майно у будь-якого набувача незалежно від того, чи він є добросовісним.

Ухвалою місцевого господарського суду від 17.08.2022 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Веселка" (далі ПАТ "Веселка", третя особа-1 на стороні відповідача) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Аукціонний Центр Плюс" (далі ТОВ "Аукціонний Центр Плюс", третя особа-2 на стороні відповідача).

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 25.07.2023 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, уповноважену особу акціонерів ПАТ БК "Букрос", уповноважену особу власника майна ПАТ БК "Букрос" - Кулія В.М. (далі третя особа на стороні позивача).

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що при ухваленні оскаржуваного рішення місцевим господарським судом у вступній частині рішення помилково зазначено уповноважену особу акціонерів ПАТ БК "Букрос", уповноважену особу власника майна ПАТ БК "Букрос" Кулія В.М. як третю особу на стороні відповідача замість як третю особу на стороні позивача. Суд апеляційної інстанції враховує означене під час ухвалення постанови.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 04.12.2023 у справі №18/257(917/134/22) відмовлено у задоволенні позову. В основу рішення покладено висновки суду про те, що ТОВ Сельхозкомплект є добросовісним набувачем, який законним шляхом набув своє майно, покладаючись на добросовісність дій ТОВ Аукціонний центр плюс, тому у нього не може бути витребувано майно на підставі статті 388 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), оскільки в діях позивача наявна воля на передачу майна іншій особі - ПАТ Веселка, отримання грошових коштів за квартири, всупереч наявності зареєстрованих у реєстрі обтяжень.

Не погодившись із означеним рішенням, ПАТ БК "Букрос" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно з якою просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 04.12.2023 у справі №18/257(917/134/22) та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПАТ БК "Букрос".

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач звертає увагу на наступне:

- доказів того, коли саме мало місце фізичне вибуття нерухомості з володіння позивача, сторонами не надано (позивач до цього часу зареєстрований за адресою: м.Полтава, вул.Половка, 88/1). Натомість, юридичне вибуття речі відбулося саме 26.12.2017;

- спірний об`єкт нерухомого майна вибув з володіння позивача поза його волею. Посилання третьої особи ПАТ «Веселка» на те, що судовим рішенням у справі №554/10688/16-ц встановлені факти, які мають преюдиційне значення для цієї справи та підтверджують факт вибуття спірного майна від позивача за відплатним договором за його волею, мало бути оцінено судом критично. Подані до справи квитанції до прибуткових касових ордерів не є належним підтвердженням отримання коштів за відчужене на аукціоні майно позивачем від ПАТ «Веселка» та достатнім доказом вибуття спірного майна від позивача за його волею;

- відсутність дій по оспорюванню результатів аукціонів не свідчить про визнання їх правомірності позивачем та не є необхідними з огляду на обраний ним спосіб захисту;

- відсутні підстави для визначення набуття майна відповідачем як добросовісного. Станом на час укладення договору купівлі-продажу спірного майна між ТОВ «Аукціонний центр плюс» та ТОВ "Сельхозкомплект" існувало, по-перше, кримінальне провадження, у межах якого був накладений арешт на спірне майно із забороною його відчуження. По-друге, у провадженні Господарського суду Полтавської області перебувала справа за позовом ПАТ «БК Букрос» до ТОВ "Сельхозкомплект" про визнання права власності на спірне нерухоме майно та витребування речей з чужого незаконного володіння в межах справи про банкрутство №18/257, яка розглядалася з березня 2019 до 13.01.2021 та стосувалася саме спірного майна. По-третє, у провадженні Октябрського районного суду та Полтавського апеляційного суду перебувала справа №554/10688/16-ц, що також безпосередньо стосувалася спірного майна;

- стосовно допустимості прийняття в якості доказів матеріалів досудового розслідування у кримінальній справі. Вирок у даному кримінальному провадженні наразі відсутній, однак мають бути прийняті в якості доказів матеріали досудового розслідування та їм має бути надана належна оцінка. У матеріалах справи наявні докази отримання представниками позивача дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування №12016170020020002255;

- вибуття спірного майна з володіння позивача відбулося з моменту першої його реєстрації за іншою особою ТОВ «Аукціонний центр Плюс» - 26.12.2017. Відтак, саме з цього моменту слід вести відлік строку позовної давності для звернення до суду з позовними вимогами про витребування майна з чужого незаконного володіння. Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з 12.03.2020 до 22.05.2020 на всій території України карантин. У подальшому дія карантину продовжувалась. Також Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан з 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому продовжувався, і діє на даний час. Оскільки строки, визначені статтею 258 ЦК України, були продовжені і станом на час набрання законної сили нормативними актами про їх продовження строк позовної давності за даними вимогами не сплив, відсутні підстави стверджувати, що позивачем пропущено позовну давність при зверненні з позовом до суду 02.02.2022.

За протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.01.2024 означена апеляційна скарга передана на розгляд колегії суддів: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Попков Д.О.

У період з 02.01.2024 по 10.01.2024 (включно) головуючий суддя Медуниця О.Є. перебувала у відпустці, про що апелянта повідомлено листом керівника апарату Східного апеляційного господарського суду №13-49/000106 від 04.01.2024.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 11.01.2024 витребувано у Господарського суду Полтавської області матеріали справи №18/257(917/134/22) та відкладено розгляд питання щодо можливості відкриття провадження за апеляційною скаргою позивача до надходження матеріалів справи.

23.01.2024 матеріали справи №18/257(917/134/22) надійшли на адресу суду.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 апеляційну скаргу ПАТ БК "Букрос" на рішення Господарського суду Полтавської області від 04.12.2023 у справі №18/257(917/134/22) залишено без руху з метою усунення скаржником допущених при поданні апеляційної скарги недоліків.

Через підсистему «Електронний суд» 06.02.2024 від керуючого санацією ПАТ БК "Букрос" Тищенко О.І. надійшло клопотання, згідно з яким усунуто недоліки апеляційної скарги.

У зв`язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії Істоміної О.А., на підставі розпорядження керівника апарату суду від 12.02.2024, згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Попков Д.О., суддя Радіонова О.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ БК "Букрос" на рішення Господарського суду Полтавської області від 04.12.2023 у справі №18/257(917/134/22) та призначено розгляд означеної апеляційної скарги на 19.03.2024 об 11:00год.

Через підсистему «Електронний суд» 04.03.2024 від ТОВ "Сельхозкомплект" надійшов відзив на апеляційну скаргу (у межах визначеного судом строку), за змістом якого відповідач просить залишити без задоволення апеляційну скаргу ПАТ БК "Букрос", рішення Господарського суду Полтавської області від 04.12.2023 у справі №18/257(917/134/22) - без змін.

Відповідач вважає оскаржуване рішення законним та аргументованим з огляду на наступне:

- не дивлячись на той факт, що за ТОВ «Веселка» не було зареєстровано право власності на спірні квартири, усе свідчить про те, що 16.07.2013 була наявна воля ПАТ БК «Букрос» на вибуття спірних квартир до ПАТ «Веселка», оскільки ПАТ БК «Букрос» отримало 16.07.2013 кошти за спірні квартири. Квитанції до прибуткового касового ордеру ПАТ БК «Букрос» від 16.07.2013 на суму 63 000,00 грн., 168 000,00 грн. та 157 500,00 грн. є належними доказами факту отримання позивачем коштів за спірні квартири. Пояснення позивача, що аукціони, проведені 12.07.2013, є нікчемними, не спростовують факту отримання ПАТ БК «Букрос» грошових коштів за продаж спірних квартир. У матеріалах справи відсутні докази, що аукціони від 12.07.2013 оскаржувалися ПАТ БК «Букрос» та ПАТ «Веселка», або встановлювався факт нікчемності продажу спірних квартир;

- позивачем не надано доказів на спростування фактів, встановлених у справі №554/10688/16-ц (рішення Октябрського районного суду міста Полтави від 11.03.2020, постанова Полтавського апеляційного суду від 15.10.2020), доказів касаційного оскарження судових рішень;

- ТОВ «Сельхозкомлект» є добросовісним набувачем спірного нерухомого майна. Відповідач набув право власності на спірні квартири за відплатними договорами, обтяження станом на дату укладення договорів купівлі-продажу (21.03.2018) були у реєстрі відсутні. Посилання апелянта на наявність арештів у межах кримінального провадження станом на 21.03.2018 на підставі ухвали Печерського районного суду не підтверджені матеріалами справи. На момент вчинення правочинів щодо купівлі спірних квартир ТОВ «Сельхозкомлект» не знало і не могло знати, що ухвали Октябрського районного суду м.Полтави від 23.02.2017, від 19.01.2018 та від 26.02.2018 у справі №554/10688/16-ц будуть скасовані в подальшому постановою Полтавського апеляційного суду від 05.12.2018 у справі №554/10688/16-ц. ТОВ «Сельхозкомлект» не було учасником у справі №554/10688/16-ц, обставини набуття права власності ТОВ «Аукціонний центр плюс» до виникнення судових спорів відповідачу були не відомі;

- ТОВ «Аукціонний центр плюс» та ТОВ «Сельхозкомлект» не є пов`язаними між собою фірмами. ТОВ «Сельхозкомлект» з моменту набуття права власності на спірне нерухоме майно не вживало заходів щодо його перепродажу, поділу, об`єднання тощо. Копії матеріалів кримінального провадження №12016170020002255 доказів причетності відповідача до обставин неправомірного набуття третіми особами права власності на спірні квартири не містять. ТОВ «Сельхозкомлект» не є особою, відносно якої здійснюється будь-яке кримінальне провадження з приводу заволодіння майном позивача, йому не було оголошено підозру у вчиненні будь-якого злочину відносно спірного майна, відсутній вирок щодо вчинення даного злочину;

- ТОВ «Сельхозкомлект» придбало квартири на підставі нотаріально посвідчених договорів. Особа, яка придбає нерухоме майно на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу, не зобов`язана перевіряти всю історію вибуття квартир у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Правомірність усіх укладених договорів купівлі-продажу ТОВ «Сельхозкомлект» перевірялась приватним нотаріусом;

- під час розгляду справи позивач не надавав суду заяв свідків, оформлених відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Суд першої інстанції вірно не врахував наявність у матеріалах кримінального провадження №12016170020002255 від 09.06.2016 протоколів допиту свідків, оскільки протокол допиту свідка в кримінальному провадженні не є належними та допустимими доказами будь-яких викладених у ньому обставин і не може підміняти собою заяву свідка, яка складена та долучена відповідно до вимог ГПК України. Через відсутність заяв свідків, оформлених відповідно до вимог ГПК України, сторони у справі були позбавлені можливості викликати вказаних осіб для допиту під час судового засідання, для уточнення суперечливих обставин з іншими доказами, які наявні у справі;

- з урахуванням того, що фактично воля позивача на вибуття нерухомого майна та факт його обізнаності про вибуття майна пов`язується з фактом отримання коштів за це майно, відтак позовна давність має обчислюватися з 16.07.2013, коли ПАТ БК «Букрос» отримало грошові кошти за продаж спірних квартир. Позивач не надав до суду належних і допустимих у розумінні статей 76, 77 ГПК України доказів, які б свідчили про наявність поважних причин пропуску строку позовної давності, не звертався із заявою про визнання поважними причин пропуску позовної давності.

На поштову адресу суду 18.03.2024 від ОСОБА_1 надійшли пояснення на відзив на апеляційну скаргу ТОВ "Сельхозкомплект", за змістом яких заявник просить задовольнити апеляційну скаргу ПАТ БК "Букрос" у повному обсязі.

За змістом пояснень ОСОБА_1 зазначає, що біржові торги згідно Закону про банкрутство можуть проводитися тільки в процедурах санації чи ліквідації по затверджених судом планах санації чи ліквідації. Торги 12.07.2013 були проведені за підробленими документами. Ліквідація ПАТ БК «Букрос» відкрита в грудні 2012, ліквідатором призначений ОСОБА_2 . Ліквідація 04.03.2013 була зупинена згідно рішення Вищого господарського суду України у справі №18/257. Ліквідація ПАТ БК «Букрос» 19.03.2013 згідно рішення Вищого господарського суду була відмінена. Ліквідатор Коломієць став арбітражним керуючим у процедурі розпорядження майном. Головою правління ПАТ БК «Букрос» була призначена інша особа. План ліквідації підприємства не був розроблений і не затверджувався судом. Хто давав заявку на торги невідомо. Згода ПАТ БК «Букрос» на продаж квартир судом не підтверджена. Проплати за квартири не відбулися. Згідно із Законом про банкрутство квартири при ліквідації підприємства не можуть вноситися в ліквідаційну масу, а мають передаватися місцевій виконавчій владі.

На поштову адресу суду 19.03.2024 від ОСОБА_1 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи ухвал Печерського районного суду м.Києва від 10.03.2020 у справі №757/10465/20-к та від 10.03.2020 у справі №757/10468/20-к та ухвали Київського апеляційного суду від 17.08.2020 у справі №11-сс/824/4293/2020.

У судовому засіданні 19.03.2024 представник ПАТ БК "Букрос" - Захаров П.В. та арбітражний керуючий Тищенко О.І. підтримали вимоги апеляційної скарги з мотивів, що були в ній викладені. ОСОБА_1 просив задовольнити апеляційну скаргу ПАТ БК "Букрос" у повному обсязі.

Представник ТОВ "Сельхозкомплект" проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечив з мотивів, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив оскаржуване рішення залишити без змін. Представник ПАТ "Веселка" та ТОВ "Аукціонний Центр Плюс" підтримав позицію відповідача та наголосив на відсутності підстав для задоволення вимог розглядуваної апеляційної скарги.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, з метою повного та всебічного дослідження матеріалів справи в їх сукупності, судовою колегією було оголошено перерву в судовому засіданні до 23.04.2024 о 12:00год.

Через підсистему «Електронний суд» 02.04.2024 від арбітражного керуючого Тищенко О.І. надійшло клопотання про долучення до справи документів. За змістом клопотання арбітражним керуючим зазначено, що представником ПАТ «Веселка» та ТОВ «Аукціонний центр плюс» є адвокат Плеханов І.О. Означений представник, перебуваючи на посаді керівника відділу правового забезпечення АТ КБ «Приватбанк», тривалий час був представником кредитора АТ КБ «Приватбанк» у справі про банкрутство №18/257, брав участь у судових засіданнях, зборах та комітетах кредиторів, подавав процесуальні документи. Відтак, був у повному обсязі обізнаний про перебіг процедури банкрутства ПАТ БК «Букрос», зміни арбітражних керуючих тощо. Дані факти стали відомі арбітражному керуючому, зокрема, із рішень Київського районного суду м.Полтави у справі №552/4674/21. Ураховуючи означене арбітражний керуючий просить долучити до матеріалів справи ухвалу Київського районного суду м.Полтави від 26.03.2024 у справі №552/4674/21.

На поштову адресу суду 16.04.2024 від ОСОБА_1 отримано інформаційний лист, за змістом якого заявник зауважує наступне. Адвокат Плеханов І.О. зазначає, що не ліквідатор, а голова правління подав заяву на торги. У спростування означених доводів ОСОБА_1 надає витяг зі статуту ВАТ БК «Букрос», який діяв у 2013 році. За твердженнями заявника, зі статуту видно, що без погодження спостережної ради голова правління не мав права заключати такої угоди. Крім того заявником до листа додано копії ухвал Київського районного суду м.Полтави у справі №552/4674/21 щодо застосування до підозрюваних осіб, серед них адвокат Плеханов, запобіжних заходів.

У зв`язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії Радіонової О.О., на підставі розпорядження керівника апарату суду від 17.04.2024, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Попков Д.О., суддя Стойка О.В.

У судовому засіданні 23.04.2024 представник ПАТ БК "Букрос" - Захаров П.В. та арбітражний керуючий Тищенко О.І. підтримали вимоги апеляційної скарги, просили скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 04.12.2023 у справі №18/257(917/134/22) та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПАТ БК "Букрос". Інші учасники справи повноважних представників у судове засідання не направили.

Від ТОВ «Сельхозкомплект» через підсистему «Електронний суд» отримано клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи через зайнятість представника в іншому судовому засіданні.

Через підсистему «Електронний суд» від представника ПАТ "Веселка" та ТОВ "Аукціонний Центр Плюс" надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи у зв`язку із відсутністю можливості з`явитися в судове засідання 23.04.2024 з наступних причин: участь в іншому судовому засіданні; проходження обстеження ВЛК на придатність до військової служби.

Кулій В.М. про наявність поважних причин неявки суд завчасно не повідомив, належне повідомлення останнього про дату, час та місце судового засідання підтверджене матеріалами справи.

Розглядаючи клопотання відповідача та третіх осіб на стороні відповідача про відкладення (перенесення) розгляду справи, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

Відповідно до ч.11 ст.270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Згідно з положеннями п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Також відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточних, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Судова колегія приймає до уваги, що в судовому засіданні 19.03.2024 з розгляду апеляційної скарги позивача на рішення суду першої інстанції за участі всіх представників учасників справи вже оголошувалась перерва. При цьому безпосередньо у судовому засіданні була заслухана позиція всіх учасників справи. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 явку представників учасників справи визнано необов`язковою та доведено до їх відома, що нез`явлення у судове засідання апеляційної інстанції їх представників не тягне за собою відкладення розгляду справи на іншу дату, а також не перешкоджає розгляду справи по суті.

Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав, відповідач та треті особи свою позицію у справі висловили, приймаючи до уваги те, що відповідач та треті особи на стороні відповідача не були позбавлені можливості направити в судове засідання іншого представника, а також з огляду на необхідність дотримання розумного строку судового провадження, колегія суддів відмовила у задоволенні клопотань представників відповідача та третіх осіб на стороні відповідача про відкладення (перенесення) розгляду справи та визнала за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

До матеріалів справи додано свідоцтва про право колективної власності ВАТ БК "Букрос на квартири у м.Полтава по вул.Красіна, 63: свідоцтво №836 від 29.11.2002 про право власності на квартиру АДРЕСА_1 , свідоцтва №837 від 29.11.2002про право власності на квартиру №195, свідоцтва №839 про право власності на квартиру №205 від 29.11.2002.

На підставі розпорядження голови Полтавської обласної державної адміністрації №207 від 20.05.2016 "Про перейменування топонімічних назв, демонтаж меморіальних дошок та зображень комуністичної символіки у місті Полтаві" вулиця Красіна у місті Полтава перейменована на вулицю Героїв АТО.

До матеріалів справи долучені копії протоколів Філії 17 Приватного підприємства НИВА-В.Ш. щодо проведення 12.07.2013 аукціонів з продажу нерухомого майна, що є власністю ВАТ БК «Букрос», переможцем яких стало ПАТ "Веселка" , а саме:

№171053-6 від 12.07.2013, предмет аукціону (назва лоту): квартира АДРЕСА_1 ; місцезнаходження лоту: м.Полтава, вул.Красіна, 63; вартість придбання лоту: 168 000,00 грн.;

№171053-7 від 12.07.2013, предмет аукціону (назва лоту): квартира АДРЕСА_2 ; місцезнаходження лоту: м.Полтава, вул.Красіна, 63; вартість придбання лоту:157 500,00 грн.;

№171053-8 від 12.07.2013, предмет аукціону (назва лоту): квартира АДРЕСА_3 ; місцезнаходження лоту: м.Полтава, вул.Красіна, 63; вартість придбання лоту: 63 000,00 грн.

Матеріали справи також містять копії договорів (біржових контрактів) купівлі-продажу майна Відкритого акціонерного товариства "Бурова компанія "Букрос" на аукціоні від 16.07.2013, укладених між ВАТ БК «Букрос» та ПАТ «Веселка» стосовно спірних квартир. Відповідно до розділу 1 договорів (біржових контрактів) їх метою є оформлення результатів продажу майна ВАТ БК "Букрос" на аукціоні, який відбувався 12.07.2013.

16.07.2013 між ВАТ БК "Букрос" та ПАТ "Веселка" підписано акти прийому-передачі майна ВАТ БК «Букрос», відповідно до яких продавець - ВАТ БК "Букрос" передає, а покупець - ПАТ "Веселка" приймає у власність спірне нерухоме майно (квартири). Претензій до кількості та якості майна покупець не має.

До матеріалів справи додано копії квитанцій до прибуткового касового ордеру, згідно з якими ПАТ БК "Букрос" прийнято від ПАТ "Веселка" грошові кошти, а саме: №20 від 16.07.2013 згідно протоколу аукціону №171053-6 від 12.07.2013 у сумі 168 000,00 грн.; №19 від 16.07.2013 згідно протоколу аукціону №171053-7 від 12.07.2013 у сумі 157 500,00 грн.; №21 від 16.07.2013 згідно протоколу аукціону №171053-8 від 12.07.2013 у сумі 63 000,00 грн.

Матеріали справи не містять доказів державної реєстрації за ПАТ "Веселка" права власності на спірне нерухоме майно, а також нотаріального посвідчення договорів (біржових контрактів).

24.04.2016 між ПАТ Веселка (продавець) та ТОВ Аукціонний центр плюс (покупець) укладено договір купівлі-продажу майнових прав, згідно з яким продавець продав, а покупець придбав майнові права на об`єкти нерухомості - квартири АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_4 .

Між сторонами складено та підписано акт прийому-передачі майнових права на об`єкти нерухомості та саме нерухоме майно від 28.04.2016.

Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 23.02.2017 у справі №554/10688/16-ц визнано та затверджено мирову угоду, укладену між сторонами у справі - ТОВ "Аукціонний центр плюс" та ОСОБА_3 , на наступних умовах:

за ТОВ "Аукціонний центр плюс" визнається право власності на нерухоме майно, а саме:

- комплекс будівель та споруд, який складається з Адміністративної будівлі літер А-1-2 площею 1493,7 кв.м; профілакторій літер Б-1-2 площею 850,7 кв.м; дефектоскопія літер В-1 площею 213,8 кв.м; трубний цех літер Г-1-3 площею 609,8 кв.м; цех РНТ літер Д-1 площею 742,9 кв.м; склад кисневих балонів літер Е-1 площею 27,1 кв.м; цех ПВО літер Ж-1 площею 259,2 кв.м; електроцех літер З-1 площею 648,5 кв.м; ПРЦ літер И-1 площею 1126,8 кв.м; турбінний цех літер К-1 площею 920,2 кв.м; насосна літер Л-1 площею 56,6 кв.м; столярка літер М-1 площею 193,3 кв.м; будинок связистів літер Н-1 площею 213,8 кв.м; ангар літер О-1 площею 195,7 кв.м; ангар літер П-1 площею 135,2 кв.м; ангар літер Р-1 площею 462,3 кв.м; навіс літер С площею 86,3 кв.м; котельня літер Т-2 площею 184,9 кв.м; навіс літер Щ площею 43,7 кв.м; центральний склад літер Ш-1-2 площею 1022,5 кв.м; насосна літер Я-1 площею 6,2 кв.м; прохідна літер Ф-1 площею 23,7 кв.м ; склад літер Ц-1 площею 1258,8кв.м; незакінчене будівництво літер Ю площею 54,6 кв.м; погріб літер Ч-1 площею 70,9 кв.м; зварювальний цех літер Х-1, площею 621,6 кв.м ; склад літер Ь-1 площею 4,8кв.м; №1 - огорожа з/б; №4 - огорожа цегляна; №1-11 - ворота металеві; №12-22 - крани; №26, 27 - з/д колія, що знаходяться за адресою - м.Полтава, вул.Половка, 88/1, який розташований на земельній ділянці за кадастровим номером 5310136400:13:002:0058;

- квартира АДРЕСА_1 загальною площею 67 кв.м, у т.ч. житловою 39,1 кв.м, яка складається з кімнати площею 16,7 кв.м, кімнати площею 12,3 кв.м, кімнати площею 10,1 кв.м, коридору площею 10,6 кв.м, вбудованої шафи площею 1,2 кв.м, вбудованої шафи площею 0,4 кв.м, кухні площею 7,8 кв.м, вбиральні площею 1,2 кв.м, ванної площею 2,7 кв.м, лоджії площею 3,1 кв.м, балкону площею 0,9 кв.м, що знаходиться за адресою - м.Полтава, вул.Героїв АТО, 63;

- квартира АДРЕСА_2 загальною площею 65,6 кв.м, у т.ч. житловою 39,6 кв.м, яка складається з: кімнати площею 11,7 кв.м, кімнати площею 10,7 кв.м, кімнати площею 17,2 кв.м, коридору площею 10,1 кв.м, кухні площею 8,9 кв.м, вбудованої шафи площею 0,5 кв.м, вбиральні площею 1,3 кв.м, ванної площею 2,8 кв.м, вбудованої шафи площею 0,5 кв.м, балкону площею 1 кв.м, балкону площею 0,9 кв.м, що знаходиться за адресою - м.Полтава, вул.Героїв АТО, 63;

- квартира АДРЕСА_3 загальною площею 36,6 кв.м, у т.ч. житловою 18,7 кв.м, яка складається з: кімнати площею 18,7 кв.м, коридору площею 4,5 кв.м, кладової площею 1,4 кв.м, санвузла площею 3,4 кв.м, кухні площею 7,4 кв.м, балкону площею 1 кв.м, що знаходиться за адресою - м.Полтава, вул.Героїв АТО, 63;

- ТОВ «Аукціонний центр плюс» відмовляється від будь-яких претензій до Кравченко О.В. у зв`язку із невиконанням останнім умов договору про надання юридичних послуг; права та обов`язки за договором, укладеним між ТОВ «Аукціонний центр плюс» та ОСОБА_3 16.05.2016 про надання послуг, припиняються.

Право власності на нерухоме майно, а саме: комплекс будівель та споруд, який складається з Адміністративна будівля літер А-1-2 площею 1493,7 кв.м; профілакторій літ літер Б-1-2 площею 850,7 кв.м; дефектоскопія літер В-1 площею 213,8 кв.м; трубний цех літер Г-1-3 площею 609,8 кв.м; цех РНТ літер Д-1 площею 742,9 кв.м; склад кисневих балонів літер Е-1 площею 27,1 кв.м; цех ПВО літер Ж-1 площею 259,2 кв.м; електроцех літер З-1 площею 648,5 кв.м; ПРЦ літер И-1 площею 1126,8 кв.м; турбінний цех літер К-1 площею 920,2 кв.м; насосна літер Л-1 площею 56,6 кв.м; столярка літер М-1 площею 193,3 кв.м; будинок связистів літер Н-1 площею 213,8 кв.м; ангар літер О-1 площею 195,7 кв.м; ангар літер П-1 площею 135,2 кв.м; ангар літер Р-1 площею 462,3 кв.м; навіс літер С площею 86,3 кв.м; котельня літер Т-2 площею 184,9 кв.м; навіс літер Щ площею 43,7 кв.м; центральний склад літер Ш-1-2 площею 1022,5 кв.м; насосна літер Я-1 площею 6,2 кв.м; прохідна літер Ф-1 площею 23,7 кв.м; склад літер Ц-1 площею 1258,8 кв.м; незакінчене будівництво літер Ю площею 54,6 кв.м; погріб літер Ч-1 площею 70,9 кв.м; зварювальний цех літер Х-1, площею 621,6 кв.м; склад літер Ь-1 площею 4,8 кв.м; №1 - огорожа з/б; №4 - огорожа цегляна; №1-11 - ворота металеві; №12-22 - крани; №26, 27 - з/д колія, що знаходяться за адресою - м.Полтава, вул.Половка, 88/1, який розташований на земельній ділянці за кадастровим номером 5310136400:13:002:0058; квартира АДРЕСА_1 загальною площею 67 кв.м, у т.ч. житловою 39,1 кв.м, яка складається з кімнати площею 16,7 кв.м, кімнати площею 12,3 кв.м, кімнати площею 10,1 кв.м, коридору площею 10,6 кв.м, вбудованої шафи площею 1,2 кв.м, вбудованої шафи площею 0,4 кв.м, кухні площею 7,8 кв.м, вбиральні площею 1,2 кв.м, ванної площею 2,7 кв.м, лоджії площею 3,1 кв.м, балкону площею 0,9 кв.м, що знаходиться за адресою - м.Полтава, вул.Героїв АТО, 63; квартира АДРЕСА_2 загальною площею 65,6 кв.м, у т.ч. житловою 39,6 кв.м, яка складається з: кімнати площею 11,7 кв.м, кімнати площею 10,7 кв.м, кімнати площею 17,2 кв.м, коридору площею 10,1 кв.м, кухні площею 8,9 кв.м, вбудованої шафи площею 0,5 кв.м, вбиральні площею 1,3 кв.м, ванної площею 2,8 кв.м, вбудованої шафи площею 0,5 кв.м, балкону площею 1 кв.м, балкону площею 0,9 кв.м, що знаходиться за адресою - м.Полтава, вул.Героїв АТО, 63; квартира АДРЕСА_3 загальною площею 36,6 кв.м, у т.ч. житловою 18,7 кв.м, яка складається з: кімнати площею 18,7 кв.м, коридору площею 4,5 кв.м, кладової площею 1,4 кв.м, санвузла площею 3,4 кв.м, кухні площею 7,4 кв.м, балкону площею 1 кв.м, що знаходиться за адресою - м.Полтава, вул.Героїв АТО, 63, підлягає державній реєстрації.

Як убачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна, право власності на спірні квартири за ТОВ "Аукціонний центр плюс" було зареєстровано 26.12.2017 «на підставі рішення суду, серія та номер: б/н, виданий 23.02.2017, видавник: Октябрський районний суд м.Полтави».

Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 19.01.2018 виправлено в ухвалі Октябрського районного суду м.Полтави від 23.02.2017 по справі №554/10688/16-ц допущену описку щодо опису (площі нерухомого майна).

Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 26.02.2018 у справі №554/10688/16-ц роз`яснено, що у зв`язку із визнанням за ТОВ "Аукціонний центр плюс" права власності на нерухоме майно - квартири АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_4 органи державної реєстрації, приватні та державні нотаріуси, інші акредитовані особи повинні внести відмітки про припинення (скасування та погашення) записів про обтяження, арешти нерухомого майна шляхом внесення відповідних змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо наступних об`єктів нерухомого майна:

- номер запису про обтяження: 24253125; Вид обтяження: арешт нерухомого майна; Дата державної реєстрації обтяжень в Єдиному реєстрі заборон: 04.01.2011; Підстава виникнення обтяження: Постанова слідчого, б/н, 31.12.2010, Слідчий відділ ПМ ДПА у Полтавській області, код ЄДРПОУ 01292186, слідчий О.В. Бредун; Об`єкт обтяження: Полтавська обл., м.Полтава, вул.Героїв АТО (Красіна), буд.63, кв.№205;

- номер запису про обтяження: 24253192; Вид обтяження: арешт нерухомого майна; Дата державної реєстрації обтяжень в Єдиному реєстрі заборон: 04.01.2011; Підстава виникнення обтяження: Постанова слідчого, б/н, 31.12.2010, Слідчий відділ ПМ ДПА у Полтавській області, код ЄДРПОУ 01292186, слідчий О.В. Бредун; Об`єкт обтяження: Полтавська обл., м.Полтава, вул.Героїв АТО (Красіна), буд.63, кв.№205;

- номер запису про обтяження: 24253041; Вид обтяження: арешт нерухомого майна; Дата державної реєстрації обтяжень в Єдиному реєстрі заборон: 04.01.2011; Підстава виникнення обтяження: Постанова слідчого, б/н, 31.12.2010, Слідчий відділ ПМ ДПА у Полтавській області, код ЄДРПОУ 01292186, слідчий О.В. Бредун; Об`єкт обтяження: Полтавська обл., м.Полтава, вул.Героїв АТО (Красіна), буд.63, кв.№193;

- номер запису про обтяження: 24252976; Вид обтяження: арешт нерухомого майна; Дата державної реєстрації обтяжень в Єдиному реєстрі заборон: 18.07.2006; Підстава виникнення обтяження: Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, АЕ№529381; Відділ примусового виконання рішень ДВС Полтавської області, держ.виконавець Величко О.В. Об`єкт обтяження: АДРЕСА_5 ;

- номер запису про обтяження: 24253108; Вид обтяження: арешт нерухомого майна; Дата державної реєстрації обтяжень в Єдиному реєстрі заборон: 18.07.2006; Підстава виникнення обтяження: Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, АЕ№529384; Відділ примусового виконання рішень ДВС Полтавської області, держ.виконавець Величко О.В. Об`єкт обтяження: АДРЕСА_5 ;

- номер запису про обтяження: 24253181; Вид обтяження: арешт нерухомого майна; Дата державної реєстрації обтяжень в Єдиному реєстрі заборон: 18.07.2006; Підстава виникнення обтяження: Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, АЕ№529384; Відділ примусового виконання рішень ДВС Полтавської області, держ.виконавець Величко О.В. Об`єкт обтяження: АДРЕСА_6 .

21.03.2018 між ТОВ "Аукціонний центр плюс" (продавець) та ТОВ "Сельхозкомлект" (покупець) укладено договори купівлі-продажу, на підставі яких покупець набув право власності на спірні квартири. Договори посвідчені приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Гофман Е.Л.:

договір купівлі-продажу ННВ 161274, зареєстрований в реєстрі за №984, щодо квартири АДРЕСА_7 ;

договір купівлі-продажу ННВ 161275, зареєстрований в реєстрі за №985, щодо квартири АДРЕСА_8 ;

договір купівлі-продажу ННВ 161276, зареєстрований в реєстрі за №986, щодо квартири АДРЕСА_4 .

Як убачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна:

право власності на квартиру АДРЕСА_9 , 21.03.2018 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: реєстровий №984, виданий 21.03.2018, видавник: Гофман Е.Л., приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу, зареєстровано за ТОВ "Сельхозкомплект";

право власності на квартиру АДРЕСА_10 , 21.03.2018 року на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: реєстровий №985, виданий 21.03.2018, видавник: Гофман Е.Л., приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу, зареєстровано за ТОВ "Сельхозкомплект";

право власності на квартиру АДРЕСА_11 , 21.03.2018 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: реєстровий №986, виданий 21.03.2018, видавник: Гофман Е.Л., приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу, зареєстровано за ТОВ "Сельхозкомплект".

Постановою Полтавського апеляційного суду від 05.12.2018 у справі №554/10688/16-ц ухвали Октябрського районного суду м.Полтави від 23.02.2017, від 19.01.2018 та від 26.02.2018 скасовано.

На переконання позивача, оскільки спірне майно вибуло з володіння ПАТ БК "Букрос" на підставі судового рішення, яке було згодом скасоване (справа №554/10688/16-ц), квартири вибули з його володіння поза його волею, а тому позивач на підставі ст.ст.387, 388 ЦК України наділений правом витребувати таке майно (квартири АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_4 ) у будь-якого набувача незалежно від того, чи він є добросовісним (у розглядуваному випадку останнього набувача - ТОВ "Сельхозкомплект").

Судова колегія враховує наступне.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (ч.1). Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом (ч.2).

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст.387 ЦК України).

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 388 ЦК України.

Якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього (ч.1 ст.330 ЦК України).

Правила ч.1 ст.388 ЦК України стосуються випадків, коли набувач за відплатним договором придбав майно в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач). У такому випадку власник має право витребувати це майно від набувача лише в разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно). Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 у справі №925/1351/19.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі ч.1 ст.388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом. Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі №914/3224/16.

Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України. Задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №183/1617/16, а також у постановах Верховного Суду від 25.01.2024 у справі №910/18506/20 (910/2564/22), від 17.01.2024 у справі №910/16140/21.

Аналізуючи обставини розглядуваної справи, Східний апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Як наголошують ПАТ "Веселка" та ТОВ "Аукціонний Центр Плюс", 12.07.2013 проведено чотири аукціони з продажу нерухомого майна ВАТ БК "Букрос", переможцем яких стало ПАТ "Веселка".

ПАТ БК «Букрос» існування факту проведення означених аукціонів заперечує, вважає документи щодо його проведення сфальсифікованими. З посиланням на матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №12016170020002255 від 06.09.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст.191, ч.1 ст.365-2, ч.1 ст.388 Кримінального кодексу України, ПАТ БК «Букрос» стверджує, що невстановлені особи виготовили підроблені документи щодо придбання 12.07.2013 на аукціонах нерухомого майна, належного на праві власності позивачу. У подальшому ці документи були використані для легалізації за ТОВ "Аукціонний центр плюс" права власності на спірні квартири.

У контексті приписів ч.6 ст.75 ГПК України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Як обґрунтовано зазначено судом першої інстанції та наголошено відповідачем під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, у матеріалах справи відсутні докази щодо встановлення винних осіб у кримінальному провадженні №12016170020002255 від 06.09.2016 та притягнення цих осіб до відповідальності, відсутній обвинувальний вирок суду. Враховуючи означене матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні не можуть бути покладені в основу рішення суду.

До матеріалів справи долучені копії протоколів Філії 17 Приватного підприємства НИВА-В.Ш. щодо проведення аукціону з реалізації нерухомого майна, що є власністю ВАТ «БК «Букрос», а саме №171053-6 від 12.07.2013 щодо квартири АДРЕСА_1 , №171053-7 від 12.07.2013 щодо квартири АДРЕСА_2 та №171053-8 від 12.07.2013 щодо квартири АДРЕСА_3 .

Відповідач та треті особи наполягають на тому, що договори були укладені та зареєстровані на товарній біржі Філії 17 Приватного підприємства НИВА-В.Ш. відповідно до закону.

Згідно з положеннями ст.1 Закону України «Про товарну біржу» (у редакції станом на дату проведення аукціонів) товарна біржа є організацією, що об`єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов`язаних з ним торговельних операцій.

Водночас, матеріали справи не містять доказів того, що Приватне підприємство НИВА-В.Ш. станом на момент проведення аукціонів було товарною біржею. З інформації, наявної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не вбачається, що Приватне підприємство НИВА-В.Ш. (код ЄДРПОУ 33668915) було товарною біржею.

До матеріалів справи додані договори (біржові контракти) купівлі-продажу майна Відкритого акціонерного товариства «Бурова компанія «Букрос» на аукціоні від 16.07.2013, укладені між ВАТ БК «Букрос» (продавець) та ПАТ «Веселка» (покупець), за умовами розділу 1 яких метою договорів є оформлення результатів продажу майна ВАТ БК «Букрос» на аукціоні, який відбувся 12.07.2013.

Предметом договорів є передача продавцем у власність покупцеві майна у порядку та на умовах, передбачених договорами, а саме нерухомого майна за адресою: м.Полтава, вул.Красіна, 63, яке складається з квартири АДРЕСА_12 (п.2.1 біржових контрактів).

Відповідно до пункту 2.2 біржових контрактів продавець зобов`язується передати у власність покупця нерухоме майно, вказане в п.2.1 договору, а покупець зобов`язується прийняти вказане нерухоме майно та сплатити ціну його продажу і виконати визначені в договорі умови.

Пунктом 2.3 біржових контрактів передбачено, що право власності на нерухоме майно переходить до покупця після державної реєстрації права власності на нього за покупцем та підписання сторонами акту приймання-передачі нерухомого майна.

За умовами п.3.2.1 біржових контрактів кошти за продаж майна перераховуються переможцем аукціону продавцю на розрахунковий рахунок.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про товарну біржу» біржовою операцією визнається угода, що відповідає сукупності зазначених нижче умов: а) якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі; б) якщо її учасниками є члени біржі; в) якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня. Біржові операції дозволяється здійснювати тільки членам біржі або брокерам.

У свою чергу, до матеріалів справи не додано доказів того, що ВАТ БК "Букрос" та ПАТ Веселка були членами товарної (або іншої) біржі станом на момент проведення аукціонів та укладення біржових контрактів.

За таких обставин спірні біржові контракти не є біржовою операцією відповідно до ст.15 Закону України «Про товарну біржу» (в редакції на час укладення біржових угод).

У контексті приписів ст.15 Закону України «Про товарну біржу» не можуть бути предметом біржової торгівлі речі, визначені індивідуальними ознаками, якщо вони не продаються як партія, а також будь-які вживані товари, включаючи транспортні засоби, та капітальні активи. Таке обмеження не поширюється на майно, яке відчужується з податкової застави, а також майно, конфісковане відповідно до закону.

Отже, квартири, які були предметом проведення аукціонів, визначені індивідуальними ознаками і, відповідно, не могли бути реалізовані на товарній біржі.

Суд апеляційної інстанції також звертає увагу, що біржові контракти з боку продавця ВАТ БК «Букрос» підписані, як убачається зі змісту контрактів, представником - І.Петренко, який діє на підставі довіреності, виданої ВАТ БК «Букрос» на його ім`я 02.07.2013.

Матеріали справи не містять вказаної довіреності, сторони не додавали її до справи.

Відсутні будь-які дані про особу, яка надала І.Петренко довіреність на підписання контракту з боку позивача, як і відомості про особу громадянина І. Петренко.

Судова колегія звертає увагу на те, що на час укладення біржових контрактів позивач боржник за процедурою банкрутства, знаходився в процедурі розпорядження майном. Вказана процедура не передбачає реалізацію нерухомого майна боржника. Розпорядник майна не наділений правом розпоряджатися майном боржника. Керівник або органи управління боржника, виключно за погодженням із розпорядником майна укладають договори щодо відчуження нерухомого майна боржника.

Обставини справи не свідчать і сторони не повідомляють про те, що керівні органи боржника мали намір продати спірне нерухоме майно і одержали на це згоду розпорядника майна. Крім того згідно п.п.5.1; 8.3.4. Статуту підприємства боржника керівним органом товариства є спостережна рада, яка затверджує угоди, що перевищують статутний фонд товариства (119646,5 грн). Обставини справи не свідчать і сторони не повідомляють про наявність рішення спостережної ради боржника на відчуження спірного майна. Навпаки керуючий санацією третя особа на стороні позивача ОСОБА_1 і представник позивача зазначали про відсутність таких обставин.

За умовами п.2.3.1 біржових контрактів право власності на нерухоме майно переходить до покупця після державної реєстрації права власності на нього за покупцем.

Водночас, як убачається з матеріалів справи та не спростовано учасниками справи, в порушення п.2.3 біржових контрактів, покупець ПАТ «Веселка» не здійснило державну реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно.

Відповідно до ч.3 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції станом на дату укладення біржових контрактів) права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Отже, оскільки право власності переходить з моменту державної реєстрації, то не відбулось переходу права власності на спірні квартири від ВАТ БК «Букрос» до ПАТ «Веселка» за біржовими контрактами.

З посиланням на положення ст.15 Закону України «Про товарну біржу» місцевий господарський суд зазначив, що угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню, а угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.

До матеріалів справи долучено довідку Філії 17 Приватного підприємства «НИВА-В.Ш.» №198-17-09/2013 від 17.07.2013, за змістом якої повідомлено, що відповідно до Закону України «Про товарну біржу» ПП «НИВА-В.Ш.» здійснено реєстрацію угод, проведених за правилами біржової торгівлі, укладених між ВАТ БК «Букрос» та ПАТ «Веселка» за наслідками проведених біржових торгів, зокрема: договір (біржовий контракт) від 16.07.2013 (квартира АДРЕСА_7 ) дата реєстрації 16.07.2013, №171053-6; договір (біржовий контракт) від 16.07.2013 (квартира АДРЕСА_8 ) дата реєстрації 16.07.2013, №171053-7; договір (біржовий контракт) від 16.07.2013 (квартира АДРЕСА_4 ) дата реєстрації 16.07.2013, №171053-8.

З огляду на наведене, місцевим господарським судом не було встановлено нікчемності договорів (біржових контрактів) купівлі-продажу майна ВАТ БК "Букрос" на аукціоні від 16.07.2013.

Водночас, Господарським судом Полтавської області залишено поза увагою наступне.

Відповідно до ст.209 ЦК України (у редакції станом на дату укладення біржових контрактів) правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін (ч.1).

Згідно з ч.ч.3, 4 ст.334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ч.4 ст.656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Статтею 657 ЦК України врегульовано, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Частиною 1 ст.220 ЦК України передбачено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

З аналізу означених положень ЦК України вбачається, що договори купівлі-продажу нерухомого майна, що укладалися з 01.01.2004 в письмовій формі підлягали нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Виключень з цього правила, зокрема для угод, зареєстрованих на біржі, положення ЦК України не містять. Статтею 220 ЦК України передбачено, що, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є нікчемним.

Крім того відповідно до положень ст.50 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції станом на дату проведення аукціонів) продаж майна на аукціоні оформлюється договором купівлі-продажу, який укладається власником майна чи замовником аукціону з переможцем торгів (ч.1). Обов`язковими умовами договору купівлі-продажу майна є: відомості про майно, його склад, характеристика; ціна продажу майна; порядок і строк передачі майна покупцю; відомості про наявність або про відсутність обтяжень стосовно майна; інші умови, передбачені законодавством України (ч.2). Укладений на аукціоні договір купівлі-продажу нерухомого майна підлягає обов`язковому нотаріальному посвідченню (ч.4).

Отже, враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги той факт, що біржові контракти не були посвідчені нотаріально (означена обставина учасниками справи не спростовувалася), суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що біржові контракти в силу приписів ч.1 ст.220 ЦК України є нікчемними. Для визнання правочину нікчемним подання окремого позову не вимагається.

Судова колегія також звертає увагу, що з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вбачається наступне:

станом на дату укладення біржового контракту (16.07.2013) щодо квартири АДРЕСА_7 існували такі обтяження: номер запису про обтяження: 24253041; Вид обтяження: арешт нерухомого майна; Дата державної реєстрації обтяжень в Єдиному реєстрі заборон: 04.01.2011; Підстава виникнення обтяження: Постанова слідчого, б/н, 31.12.2010, Слідчий відділ ПМ ДПА у Полтавській області, код ЄДРПОУ 01292186; Номер запису про обтяження: 24252976; Вид обтяження: арешт нерухомого майна; Дата державної реєстрації обтяжень в Єдиному реєстрі заборон: 18.07.2006; Підстава виникнення обтяження: Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, АЕ№529381; Відділ примусового виконання рішень ДВС Полтавської області, державний виконавець Величко О.В.;

станом на дату укладення біржового контракту (16.07.2013) щодо квартири АДРЕСА_8 існували такі обтяження: номер запису про обтяження: 24253125; Вид обтяження: арешт нерухомого майна; Дата державної реєстрації обтяжень в Єдиному реєстрі заборон: 04.01.2011; Підстава виникнення обтяження: Постанова слідчого, б/н, 31.12.2010, Слідчий відділ ПМ ДПА у Полтавській області, код ЄДРПОУ 01292186; Номер запису про обтяження: 24253108; Вид обтяження: арешт нерухомого майна; Дата державної реєстрації обтяжень в Єдиному реєстрі заборон: 18.07.2006; Підстава виникнення обтяження: Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, АЕ №529384; Відділ примусового виконання рішень ДВС Полтавської області, державний виконавець Величко О.В.;

станом на дату укладення біржового контракту (16.07.2013) стосовно квартири АДРЕСА_4 існували такі обтяження: Номер запису про обтяження: 24253192; Вид обтяження: арешт нерухомого майна; Дата державної реєстрації обтяжень в Єдиному реєстрі заборон: 04.01.2011; Підстава виникнення обтяження: Постанова слідчого, б/н, 31.12.2010, Слідчий відділ ПМ ДПА у Полтавській області, код ЄДРПОУ 01292186; Номер запису про обтяження: 24253181; Вид обтяження: арешт нерухомого майна; Дата державної реєстрації обтяжень в Єдиному реєстрі заборон: 18.07.2006; Підстава виникнення обтяження: Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, АЕ №529384; Відділ примусового виконання рішень ДВС Полтавської області, державний виконавець Величко О.В.

Означене додатково свідчить про неможливість здійснення ВАТ БК «Букрос» продажу спірних об`єктів нерухомого майна квартир АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_13 .

Треті особи на стороні відповідача наголошують на тому, що матеріали справи містять належні докази факту отримання позивачем коштів за спірні квартири, а саме квитанції до прибуткового касового ордеру.

Дійсно, до матеріалів справи долучено копії квитанцій до прибуткового касового ордеру: №20 від 16.07.2013 на суму 168 000,00 грн. (згідно протоколу аукціону №171053-6 від 12.07.2013); №19 від 16.07.2013 на суму 157 500,00 грн. (згідно протоколу аукціону №171053-7 від 12.07.2013); №21 від 16.07.2013 на суму 63 000,00 грн. (згідно протоколу аукціону №171053-8 від 12.07.2013).

Водночас, Представник позивача, третя особа на стороні позивача ОСОБА_1 заперечує факт здійснення ПАТ «Веселка» на користь ВАТ БК «Букрос» оплати за квартири.

Судова колегія зауважує, що в означених квитанціях до прибуткового касового ордеру не зазначено особу, якою здійснено підпис з боку ВАТ БК «Букрос».

Доводи про те, що оплату було проведено на підставі квитанцій до прибуткового касового ордеру суперечить умовам п.3.2.1 біржових контрактів, відповідно до якого кошти за продаж майна перераховуються переможцем аукціону продавцю на розрахунковий рахунок. Відповідачем та третіми особами на стороні відповідача не доведено, що такий порядок був змінений сторонами біржових контрактів.

Крім того ПАТ «Веселка» не надано доказів відображення у бухгалтерському обліку проведених на корить ВАТ БК «Букрос» оплат.

Згідно ст. 79 ГПК України наявність обставин, на які сторона посилається посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування( ч.1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2).

Стандарти доказування не передбачають обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню яким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідною, ніж протилежний.

Оцінюючи вказані вище порушення законів при відчуженні майна та оплаті за нього у сукупності, судова колегія дійшла висновку про те, що відчуження спірного нерухомого майна відбулось не за волею його власника, оскільки за наявності такої волі сторони прагнули б настання наслідків таких угод перехід права власності і тому мали б додержуватися вимог вказаних вище законів.

Отже доводи позивача (а також третьої особи на стороні позивача) про відсутність волі у підприємства боржника на продаж з аукціонів спірного майна судова колегія вважає підтвердженими.

Під час розгляду справи ТОВ «Сельхозкомплект» наполягало на преюдиційності висновків, зроблених у рішенні Октябрського районного суду міста Полтави від 11.03.2020 у справі №554/10688/16-ц, яке було змінено постановою Полтавського апеляційного суду від 15.10.2020, стосовно вибуття спірного майна від позивача за відплатним договором за його волею.

Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (у тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2018 у справі №917/1345/17 дійшла висновку, що преюдицію утворюють лише обставини, які належали до предмета доказування у відповідній справі, безпосередньо досліджувались і встановлювались у ній судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

За змістом ч.7 ст.75 ГПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.01.2024 у справі №902/9/23.

Судова колегія звертає увагу, що обставини проведення аукціонів у 2013 році Октябрським районним судом м.Полтави та Полтавським апеляційним судом безпосередньо не досліджувалися. У судовому засіданні Октябрського районного суду м.Полтави при ухваленні рішення представник ПАТ БК Букрос присутній не був. Зустрічна позовна заява ОСОБА_3 до ТОВ Аукціонний центр плюс про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав від 24.04.2016, укладеного між ПАТ Веселка та ТОВ Аукціонний центр плюс, з підстав недійсності аукціону залишена без розгляду ухвалою Октябрського районного суду м.Полтава від 11.03.2020.

Крім того, за результатами дослідження судових рішень (рішення Октябрського районного суду міста Полтави від 11.03.2020 та постанови Полтавського апеляційного суду від 15.10.2020 у справі №554/10688/16-ц) судовою колегією встановлено, що викладені у мотивувальній частині рішення від 11.03.2020 висновки суду першої інстанції були змінені судом апеляційної інстанції у постанові від 15.10.2020. Означеною постановою були виключені з мотивувальної частини рішення ті його абзаци, де суд першої інстанції вирішив питання законності набуття права власності на нерухоме майно, яке є предметом договору, та посилання на добросовісність набуття майна. При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що предметом позову є саме договірні відносини, які виникли між ТОВ «Аукціонний центр плюс» та ОСОБА_3 у зв`язку із укладенням договору від 16.05.2016; до позовних вимог, які були заявлені ТОВ Аукціонний центр плюс у справі №554/10688/16-ц, не входили питання права власності та законності його набуття.

Враховуючи вищевикладене, Східний апеляційний господарський суд відхиляє посилання відповідача на те, що факт вибуття майна з володіння позивача за його волею встановлено постановою Полтавського апеляційного суду під час розгляду справи №554/10688/16-ц. Такі твердження ТОВ «Сельхозкомплект» є результатом довільного тлумачення ним на власний розсуд змісту означеної постанови та неправильного розмежування фактів, встановлених судом, та їх правової оцінки, здійсненої судом.

24.04.2016 між ПАТ «Веселка» (продавець) та ТОВ «Аукціонний центр плюс» (покупець) укладено договір купівлі-продажу майнових прав, за умовами п.2.1 якого продавець продав, а покупець придбав майнові права на об`єкти нерухомості, детальна характеристика яких встановлена у специфікації додаток №1, що є невід`ємною частиною даного договору.

Об`єкти нерухомості квартири або нежитлові приміщення, які мають особливі характеристики, визначені сторонами у специфікації додаток №1 до цього договору, який є його невід`ємною частиною (п.1.1 договору).

Майнові права права покупця на отримання у власність об`єктів нерухомості після державної реєстрації права власності на них за покупцем (п.1.5 договору).

Відповідно до п.2.2 договору майнові права на об`єкти нерухомості належать продавцю на підставі документів, визначених у специфікації додаток №1, що є невід`ємною частиною даного договору.

За цим договором здійснюється продаж майнових прав на нерухоме майно, що належать продавцю (п.2.5 договору).

Згідно з п.11.5 договору останній є підставою для оформлення права власності на об`єкт нерухомості за покупцем у порядку, встановленому законодавством.

Матеріали справи також містять додаток №1 до договору купівлі-продажу майнових прав від 24.04.2016 «Специфікація об`єктів нерухомості, майнові права на які продаються» та акт прийому-передачі майнових прав на об`єкти нерухомості та саме нерухоме майно від 28.04.2016.

Проаналізувавши означений договір, судова колегія звертає увагу на наступне. Стаття 177 ЦК України серед об`єктів цивільних прав називає, зокрема, майнові права. Майнові права згідно з ч.2 ст.190 ЦК України визнаються речовими правами. ЦК України не містить визначення поняття «майнові права».

У статті 3 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.

Згідно з ч.2 ст.656 ЦК України майнові права можуть бути предметом договору купівлі-продажу. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

Отже договір купівлі-продажу майнових прав не передбачає передачу прав власності на нерухоме майно набувачу такого права. За таких обставин є безпідставними твердження відповідачів по набуття права власності ТОВ «Аукціонний центр плюс» на спірне нерухоме майно за договором купівлі-продажу майнових прав.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що у період з 24.04.2016 (дата договору) по 26.12.2017 право власності на спірні об`єкти нерухомості (квартири) за ТОВ «Аукціонний центр плюс» оформлено не було .

Як убачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна, право власності на спірні квартири за ТОВ "Аукціонний центр плюс" було зареєстровано 26.12.2017 на підставі рішення (ухвали про затвердження мирової угоди) суду, серія та номер: б/н, виданий 23.02.2017, видавник: Октябрський районний суд м.Полтави (про затвердження мирової угоди та визнання права власності на спірне майно за ТОВ "Аукціонний центр плюс").

Як зазначалося вище за текстом постанови, означена ухвала Октябрського районного суду м.Полтави у справі №554/10688/16-ц була скасована постановою Полтавського апеляційного суду від 05.12.2018 у справі №554/10688/16-ц.

Крім того, матеріали справи свідчать, що суддю Андрієнко Г.В. Октябрського районного суду міста Полтави рішенням Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя №496/2дп/15-21 від 01.03.2021 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у зв`язку із прийняттям неправосудних рішень у справі №554/10688/16-ц.

При цьому ухвалою від 26.02.2018 у межах справи №554/10688/16-ц, скасованою постановою Полтавського апеляційного суду від 05.12.2018, Октябрський районний суд фактично звільнив спірне нерухоме майно з-під обтяжень, які були накладені раніше, що дозволило ТОВ Аукціонний центр плюс внести відповідні зміни до реєстру та 21.03.2018 продати спірні квартири ТОВ Сельхозкомплект.

Тобто, набувши та зареєструвавши право власності на майно на підставі незаконних та скасованих у подальшому судових рішень ТОВ Аукціонний центр Плюс 21.03.2018 (фактично через три місяці після оформлення за собою права власності та фактично через місяць після прийняття Октябрським районним судом м.Полтави ухвали від 26.02.2018, якою фактично було зобов`язано органи державної реєстрації припинити (скасувати, погасити) записи про обтяження, арешти нерухомого майна шляхом внесення відповідних змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно), здійснив продаж спірних об`єктів нерухомого майна на користь ТОВ «Сельхозкомплект».

За твердженнями ТОВ «Сельхозкомплект», на момент вчинення правочинів щодо купівлі спірних квартир останній не знав і не міг знати, що ухвали Октябрського районного суду м.Полтави від 23.02.2017, від 19.01.2018 та від 26.02.2018 у справі №554/10688/16-ц будуть скасовані постановою Полтавського апеляційного суду від 05.12.2018, оскільки ТОВ "Сельхозкомплект" не був учасником у судовій справі №554/10688/16-ц, обставини набуття права власності ТОВ "Аукціонний центр плюс" на квартири не були відомі, при укладенні договорів купівлі-продажу від 21.03.2018 покладався на відомості, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

На думку відповідача він є добросовісним набувачем спірного нерухомого майна, тому позовні вимоги про його витребування не підлягають задоволенню.

Судова колегія не погоджується з доводами відповідача.

Відповідно до змісту п.3 ч. 1 ст. 388 ЦК України - якщо майно вибуло із володіння власника не з його волі, а іншим шляхом, то власник має право витребувати це майно, навіть якщо воно придбане за відплатним договором в особи, яка не мала права його відчужувати.

Як було встановлено судом вище, спірне майно вибуло не з волі позивача та було придбане відповідачем за відплатним договором від особи, яка не мала права його відчужувати, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Аукціонний Центр Плюс (продавець) згідно з укладеним 24.04.2016 з ПАТ «Веселка» договором купівлі-продажу набув право на майнові права, а не на об`єкти нерухомості, отже не мав права відчужувати майно відповідачу. Крім того ПАТ «Веселка», як було встановлено вище, не довело належного йому права власності на спірне майно, оскільки придбало його за нікчемними угодами та не здійснювало державної реєстрації свого права власності (як і ТОВ «Аукціонний Центр Плюс»).

Ці обставини також не врахував суд першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, Східний апеляційний господарський суд за результатами апеляційного перегляду дійшов висновку про те, що позивачем доведено, а відповідачем не спростовано підстав для задоволення позовних вимог та витребування спірного майна з незаконного володіння ТОВ «Сельхозкомплект».

Протилежні висновки Господарського суду Полтавської області є результатом неповного з`ясування обставин.

Щодо строку позовної давності суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Під час розгляду справи в місцевому господарському суді ПАТ "Веселка", ТОВ "Аукціонний центр плюс" та ТОВ "Сельхозкомплект" подали заяви про застосування строків позовної давності.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст.256 ЦК України).

Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Якщо позовні вимоги судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України і вирішити питання про наслідки такого спливу. Тобто, або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму.

Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа довідалася або повинна була довідатись про це порушення) чинники.

Частиною 1 ст.261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Аналіз стану поінформованості особи, вираженого дієсловами «довідалася» та «могла довідатися» у ст.261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав.

Відповідно до ч.5 ст.267 ЦК України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом ч.5 ст.267 ЦК України позивач має право отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.06.2021 у справі №904/3405/19 зазначила, що питання щодо поважності причин пропуску строку позовної давності, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини. Закон не наводить переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, у випадку подання позову з пропуском позовної давності. Тому це питання віднесено до компетенції суду, який розглядає судову справу. При цьому поважними причинами при пропущенні позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред`явлення позову неможливим або утрудненим.

Господарський суд Полтавської області за змістом оскаржуваного рішення зазначив, що оскільки позивачем отримано грошові кошти за спірне нерухоме майно 16.07.2013 (що свідчить про наявність волі позивача на вибуття кватир, що є предметом цього спору), у матеріалах справи відсутні докази повернення позивачем грошових коштів ПАТ Веселка, відповідно, позивач знав з 16.07.2013 про вибуття квартир та не заперечував проти цього.

Водночас, вище за текстом постанови спростовані висновки місцевого господарського суду щодо наявності волі позивача на вибуття спірних об`єктів нерухомого майна з його власності.

За загальним правилом перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 30.07.2020 у справі №752/13695/18, від 09.09.2020 у справі №355/1177/17 аналіз ст.387 ЦК України свідчить, що віндикаційний позов - це вимога про витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння. Тобто, позов неволодіючого власника до володіючого невласника. Віндикаційний позов заявляється власником при порушенні його правомочності володіння, тобто тоді, коли майно вибуло з володіння власника: (а) фізично - фізичне вибуття майна з володіння власника має місце у випадку, коли воно в нього викрадене, загублене ним тощо; (б) «юридично» - юридичне вибуття майна з володіння має місце, коли воно хоч і залишається у власника, але право на нього зареєстровано за іншим суб`єктом.

Судова колегія погоджується з твердженнями ПАТ БК «Букрос», що про вибуття спірного майна з володіння позивача останній міг довідатися саме з моменту першої реєстрації права власності за іншою особою ТОВ «Аукціонний центр Плюс» - 26.12.2017. Матеріали справи не містять доказів обізнаності позивача про вибуття майна з його володіння до означеного моменту (за відсутності доказів фізичного вибуття майна з володіння позивача). Відповідно, саме з цього моменту (26.12.2017) слід вести відлік строку позовної давності для звернення до суду з позовними вимогами про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Як установлено судом апеляційної інстанції, керуючий санацією ПАТ БК «Букрос» Тищенко О.І. 19.03.2019 у межах справи про банкрутство ПАТ БК «Букрос» звернулася до Господарського суду Полтавської області із заявою, в якій просила:

- визнати за ПАТ БК «Букрос» право власності на: квартиру №193, загальна площа 67,0 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Полтава, вул.Героїв АТО, 63; квартиру №195, загальна площа 65,6 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Полтава, вул.Героїв АТО, 63; квартиру №205, загальна площа 36,6 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Полтава, вул.Героїв АТО, 63;

- витребувати з незаконного володіння ТОВ «Сельхозкомплект» квартиру №193, загальна площа 67,0 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Полтава, вул.Героїв АТО, 63; квартиру №195, загальна площа 65,6 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Полтава, вул.Героїв АТО, 63; квартиру №205, загальна площа 36,6 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Полтава, вул.Героїв АТО, 63.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 15.04.2019 у справі №18/257 прийнято означену заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 13.01.2021 у справі №18/257 заяву керуючого санацією ПАТ БК "Букрос" Тищенко О.І. до відповідачів: ТОВ "Сельхозкомплект", ТОВ "Аукціонний центр плюс", ПАТ "Веселка" про визнання права власності та витребування речей з чужого незаконного володіння, подану в межах справи №18/257 про банкрутство ПАТ БК "Букрос", залишено без розгляду. При цьому суд зазначив наступне: «Із закриттям провадження у справі про банкрутство ПАТ "БК "Букрос", до останнього не застосовуються судові процедури, передбачені ст.4 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній до 19.01.2013 року), а тому, мета судового контролю за діяльністю боржника, залучення всього майна до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, щоб задовольнити вимоги кредиторів - відсутня. ПАТ "БК "Букрос" з дня закриття провадження у справі про банкрутство - 14.12.2020 року не перебуває в особливому правовому статусі і має право звертатися до суду за захистом своїх порушених прав в загальному порядку, відповідно до ст.4 ГПК України. Крім цього, системний аналіз законодавчо визначених положень дозволяє зробити висновок про те, що з моменту закриття провадження у справі про банкрутство, повноваження керуючого санацією (розпорядника майна, ліквідатора) в такій справі припиняються. Судом встановлено, що дане провадження відкрито за заявою керуючого санацією публічного акціонерного товариства Бурова компанія "Букрос" Тищенко Оксани Іванівни, яка на даний час, з огляду на викладені обставини не має процесуальної дієздатності представляти інтереси ПАТ "БК "Букрос" в даній справі та не має права підписувати позовні заяви від імені вказаного підприємства як керуючий санацією. Крім того, закриття провадження у справі №18/257 про банкрутство ПАТ "БК "Букрос" унеможливлює розгляд позовних заяв, прийнятих до розгляду в межах даної справи.».

Постановою Верховного Суду від 11.03.2021 було скасовано постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.12.2020 у справі №18/257, якою було закрито провадження у справі про банкрутство ПАТ БК «Букрос».

09.12.2021 керуючий санацією ПАТ БК «Букрос» звернувся до Господарського суду Полтавської області із заявою про визнання за ПАТ БК "Букрос" права власності: на квартиру №193, заг.площею 67,0кв.м, що знаходиться за адресою: м.Полтава, вул.Героїв АТО, 63; квартиру №195, заг.площею 65,6 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Полтава, вул.Героїв АТО, 63; квартиру №205, загальною площею 36,6 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Полтава, вул.Героїв АТО, 63, та витребування з незаконного володіння ТОВ "Сельхозкомплект".

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 17.01.2022 означена позовна заява повернута заявнику (справа №18/257(917/1904/21).

Враховуючи означене, судова колегія зауважує, що ПАТ БК «Букрос» вчиняв усіх залежних від нього дій для захисту свого права в межах строків позовної давності.

Крім того суд апеляційної інстанції враховує наступне. Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 установлено з 12.03.2020 до 22.05.2020 на всій території України карантин.

Дія карантину продовжувалась Постановами Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020, №500 від 17.06.2020, №641 від 22.07.2020, №760 від 26.08.2020 та №956 від 13.10.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України №1236 від 09.12.2020 установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19.12.2020 до 30.06.2023 на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, від 20.05.2020 №392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та від 22.07.2020 №641 Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) №540-IX від 30.03.2020 було доповнено Розділ Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України, зокрема, пунктом 12 такого змісту: 12. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.. Означений Закон набрав чинності 02.04.2020.

Отже, оскільки строки, визначені ст.257 ЦК України (загальна позовна давність), були продовжені і станом на час набрання законної сили нормативними актами про їх продовження строк позовної давності за розглядуваними вимогами не сплив, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що позивачем не пропущено позовну давність при зверненні з позовом 02.02.2022 (вх.№142/22 від 03.02.2022).

Враховуючи викладені вище за текстом постанови висновки, Східний апеляційний господарський суд зазначає про наявність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги ПАТ БК «Букрос», скасування рішення Господарського суду Полтавської області від 04.12.2023 у справі №18/257(917/134/22), як такого, що ухвалено за результатами неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог ПАТ БК «Букрос» та витребування з незаконного володіння ТОВ "Сельхозкомплект" на користь ПАТ БК "Букрос" спірних об`єктів нерухомого майна (квартир).

Водночас, додатковим рішенням Господарського суду Полтавської області від 14.12.2023 у справі №18/257(917/134/22) стягнуто з ПАТ БК "Букрос" у дохід Державного бюджету України 23 261,22 грн. судового збору, недоплаченого при поданні позовної заяви.

За загальним правилом у судовому рішенні повинні бути розглянуті всі заявлені вимоги, а також вирішені всі інші, зокрема й процесуальні, питання. Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також не вирішення окремих процесуальних питань, зокрема розподілу судових витрат, є правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення.

Тобто, додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти. Водночас, додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.

Судова колегія враховує, що додаткове рішення не може існувати окремо від первісного (основного) рішення та у разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.05.2023 у справі №910/17047/20, від 20.03.2024 у справі №910/12080/22, від 08.02.2024 у справі №295/3068/20.

Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність скасування рішення місцевого господарського суду, підлягає скасуванню і додаткове рішення суду першої інстанції.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Суд апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Відповідно до пп.«б», «в» п.4 ч.1 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема із резолютивної частини із зазначенням: нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Згідно з ч.14 ст.129 ГПК України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З огляду на результат апеляційного перегляду, керуючись положеннями ст.129 ГПК України, судовий збір за подання позовної заяви та за подання апеляційної скарги покладається на відповідача, ТОВ "Сельхозкомплект".

Водночас, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

Позовна вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння є вимогою майнового характеру.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.163 ГПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч.2 ст.123 ГПК України).

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Частиною 1 ст.4 означеного Закону унормовано, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пп.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пп.4 п.2 ч.2 ст.4 означеного Закону за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду сплаті підлягає судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Водночас, відповідно до ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Суд апеляційної інстанції враховує, що означена норма є імперативною та підлягає застосуванню у розглядуваному випадку, оскільки позовна заява ПАТ БК «Букрос» та апеляційна скарга ПАТ БК «Букрос» подані через підсистему «Електронний суд».

За змістом позовної заяви керуючий санацією Тищенко О.І. зазначила, що балансова вартість предмету позову згідно довідки становить суму 1 599 251,80 грн. Відповідно, 1,5% (розмір судового збору за вимоги майнового характеру) становить суму 23 988,78 грн.

На підтвердження наведеного арбітражним керуючим надано довідку №02-44/114 від 24.12.2021 за підписом керуючого санацією ПАТ БК «Букрос» Оксани Тищенко, згідно з якою станом на 24.12.2021 балансова вартість квартир за адресою: м.Полтава, вул.Героїв АТО, 63 становить: квартири №193 600 005,97 грн.; квартири №195 600 725,35 грн.; квартири №205 398 520,48 грн., усього 1 599 251,80 грн.

Відповідно до ч.2 ст.6 Закону України "Про судовий збір", у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Відповідно до ч.4 ст.124 ГПК України суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

У контексті приписів ч.2 ст.163 ГПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи.

Верховний Суд у постанові від 24.05.2022 у справі №910/19980/20 зазначив, що якщо на момент пред`явлення позову встановити точну дійсну ціну позову неможливо, і суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна, має встановити ціну позову при розгляді справи та здійснити розгляд справи по суті і відповідно до ст.129 ГПК України розподілити судові витрати за результатами такого розгляду, зокрема, стягнувши недоплачений судовий збір.

Як убачається з матеріалів справи, під час розгляду справи Господарським судом Полтавської області ТОВ "Сельхозкомплект" долучено до матеріалів справи Звіти про оцінку нерухомого майна, що виконі ФОП Дмитренко М.О., сертифікат суб`єкта оціночної діяльності №190/2023 від 06.04.2023, виданий Фондом державного майна України. Відповідно до звітів вартість квартири АДРЕСА_7 становить 1 160 000,00 грн.; вартість квартири АДРЕСА_8 становить 1 140 000,00 грн.; вартість квартири АДРЕСА_4 становить 850 000,00 грн. Тобто, загальна вартість квартир згідно звітів про оцінку нерухомого майна становить 3 150 000,00 грн., від якої і має обраховуватися судовий збір за подання розглядуваної позовної заяви та, відповідно, апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції відхиляє посилання ПАТ БК «Букрос» на можливість визначення ціни позову на підставі балансової вартості майна, оскільки балансова вартість активу - це та вартість, за якою він включається до підсумку балансу, та не відображає ні умови експлуатації нерухомого майна, ні його технічний стан. У контексті приписів ст.12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" саме звіт про оцінку майна є документом, який підтверджує вартість майна та виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору.

Враховуючи вищевикладене, сплаті при поданні позовної заяви підлягав судовий збір у розмірі 37 800,00 грн. (3 150 000,00 грн. * 1,5% * 0,8).

Як убачається з матеріалів справи, ПАТ БК «Букрос» сплачено згідно з квитанцією №70-1391К від 28.12.2021 судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 19 643,30 грн. та згідно з квитанцією №70390 від 06.12.2021 судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 4 540,00 грн., тобто на загальну суму 24 183,30 грн. Відповідна сума судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Недоплата судового збору за подання позовної заяви складає 13 616,70 грн. Означена сума враховуючи вищевикладені положення законодавства підлягає стягненню з ТОВ "Сельхозкомплект" у дохід Державного бюджету України.

Крім того сплаті при поданні апеляційної скарги підлягав судовий збір у розмірі 56 700,00 грн. (3 150 000,00 грн. * 1,5% * 150% * 0,8).

Водночас, ПАТ БК «Букрос» за розгляд Східним апеляційним господарським судом апеляційної скарги згідно з квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №9 від 05.02.2024 сплачено судовий зір у розмірі 28 786,60 грн. Відповідна сума судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Недоплата судового збору за подання апеляційної скарги складає 27 913,40 грн. Означена сума підлягає стягненню з ТОВ "Сельхозкомплект" у дохід Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.124, 129, 269, 270, 273, 275, 277, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Бурова Компанія "Букрос" задовольнити.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 04.12.2023 у справі №18/257(917/134/22) скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Бурова Компанія "Букрос" задовольнити.

Витребувати з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Сельхозкомплект" (код ЄДРПОУ 41955953) на користь Публічного акціонерного товариства Бурова Компанія "Букрос" (код ЄДРПОУ 00143136):

квартиру №193, загальною площею 67,0 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Полтава, вул.Героїв АТО, 63;

квартиру №195, загальною площею 65,6 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Полтава, вул.Героїв АТО, 63;

квартиру №205, загальною площею 36,6 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Полтава, вул.Героїв АТО, 63.

Покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Сельхозкомплект" (36021, Полтавська обл., м.Полтава, вул.Івана Мазепи, буд.13; код ЄДРПОУ 41955953) судові витрати за сплату судового збору за подання позовної заяви, стягнувши:

- у дохід Державного бюджету України 13 616,70 грн.;

- на користь Публічного акціонерного товариства Бурова Компанія "Букрос" (36034, Полтавська обл., м.Полтава, вул.Половка, буд.88/1; код ЄДРПОУ 00143136) 24 183,30 грн.

Додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 14.12.2023 у справі №18/257(917/134/22) скасувати.

Покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Сельхозкомплект" (36021, Полтавська обл., м.Полтава, вул.Івана Мазепи, буд.13; код ЄДРПОУ 41955953) судові витрати за сплату судового збору за подання апеляційної скарги, стягнувши:

- у дохід Державного бюджету України 27 913,40 грн.;

- на користь Публічного акціонерного товариства Бурова Компанія "Букрос" (36034, Полтавська обл., м.Полтава, вул.Половка, буд.88/1; код ЄДРПОУ 00143136) 28 786,60 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження визначені ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Суду першої інстанції видати відповідні накази.

Повний текст постанови складено та підписано 03.05.2024.

Головуючий суддя О.Є. Медуниця

Суддя Д.О. Попков

Суддя О.В. Стойка