Рішення

від 18.04.2024 по справі 905/93/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.04.2024 Справа №905/93/22

за позовом: Державної екологічної інспекції у Донецькій області (85114, Донецька область, м.Костянтинівка, вул.Петровського, 18а, код ЄДРПОУ 38034476)

до відповідача: Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (85307, Донецька область, м.Покровськ, вул.Захисників України, 11, код ЄДРПОУ 00191678)

про стягнення 256079,03 грн

Суддя: Паляниця Ю.О.

Секретар судового засідання: Білогубова В.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Державна екологічна інспекція у Донецькій області, м.Костянтинівка звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», м.Покровськ про стягнення на користь держави збитків, заподіяних внаслідок понаднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об`єкт із зворотними водами в загальній сумі 256079,03 грн до: спеціального фонду Державного бюджету України в сумі 76823,71 грн, що становить 30% загальної суми збитків; обласного фонду охорони навколишнього природного середовища Донецької обласної державної адміністрації в сумі 51215,81 грн, що становить 20% загальної суми збитків; фонду охорони навколишнього природного середовища Мирноградської міської територіальної громади в сумі 128039,52 грн, що становить 50% загальної суми збитків.

Ухвалою суду від 17.01.2022 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №905/93/22, позов вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Згідно з ухвалою суду в протокольній формі від 17.02.2022 було продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено розгляд справи на 24.03.2022.

Проте, зазначене судове засідання не відбулось у зв`язку із введенням в Україні військового стану та призупиненням роботи Господарського суду Донецької області.

Ухвалою суду від 23.02.2024 підготовче судове засідання призначено на 14.03.2024.

У судовому засіданні 14.03.2024 відкладено розгляд справи на 28.03.2024, про що постановлено ухвалу в протокольній формі.

Ухвалою суду від 28.03.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу №905/93/22 до судового розгляду по суті на 18.04.2024.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, з 05:30 24.02.2022 на території України введено воєнний стан строком на 30 діб.

Дію воєнного стану в Україні неодноразово було продовжено. Востаннє Указом Президента України №49/2024 від 05.02.2024, строк дії воєнного стану на території України продовжено з 05:30 14.02.2024 строком на 90 діб.

Наказом №20 від 28.02.2022 голови Господарського суду Донецької області «Про встановлення особливого режиму роботи Господарського суду Донецької області» у зв`язку із загрозою життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників суду, керуючись ст.3 Конституції України, ст.29 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», рішенням Ради суддів України №9 від 24.02.2022, враховуючи положення Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, розпоряджень Харківської обласної військової адміністрації, прийнятих відповідно до ст.8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», установлено особливий режим роботи Господарського суду Донецької області в умовах воєнного стану та запроваджено тимчасово, до усунення обставин, які зумовили загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників суду, в умовах воєнної агресії проти України, обмеження доступу до приміщення суду.

Розпорядженням №9-р від 15.04.2022 Господарського суду Донецької області, у зв`язку з широкомасштабною збройною агресію проти України, відповідно до ст.3 Конституції України, ст.12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», ст.24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Указів Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022 та «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 №133/2022, рішень Ради суддів України №9 від 24.02.2022 та №10 від 14.03.2022, розпоряджень Харківської обласної військової адміністрації, прийнятих відповідно до ст.8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», враховуючи наказ голови Господарського суду Донецької області «Про встановлення особливого режиму роботи Господарського суду Донецької області в умовах воєнного стану» від 28.02.2022 №20 та тимчасовим обмеженням доступу до приміщення суду з 18.04.2022 запроваджено роботу Господарського суду Донецької області у віддаленому режимі.

У відповідності до спільного розпорядження голови та керівника суду №6-р від 25.05.2023, з урахуванням рішення №1 від 13.06.2022 зборів суддів Господарського суду Донецької області, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів і працівників суду, продовжено особливий режим роботи суду (дистанційно або в приміщенні суду (за необхідності та в умовах безпеки), тимчасове обмеження доступу до приміщення суду.

Приймаючи до уваги наведене, а також безпекову ситуацію у м.Харкові, спір вирішено з об`єктивних причин з перевищенням строків, визначених ч.3 ст.177, ч.2 ст.195 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на виявлення, за результатами проведених позапланових заходів державного нагляду (контролю), порушення Мирноградським виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (далі Мирноградське ВУВКГ) вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів і не усунення їх, у зв`язку з чим виникли підстави для стягнення з відповідача збитків за скид забруднюючих речовин зі зворотними водами (випуску №1) очисних споруд у водний об`єкт (у ставок у балці Орсовській (басейн річки Казенний Торець) за період з 01.01.2021 по 03.06.2021 у загальному розмірі 256079,03 грн.

У відзиві б/н від 04.02.2022 Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» в особі Мирноградського ВУВКГ відповідач проти задоволення позову заперечував з посиланням на наступне:

- приписи, на які посилається позивач, видано відокремленому підрозділу, а не юридичній особі, внаслідок чого, на думку відповідача, вони не можуть бути підставою для нарахування збитків;

- встановлювати необхідний ступінь очищення зворотних вод при скиданні до балки Орсовська необхідно по величині скиду (ГДС), а не концентрації (ДК), як це помилково зроблено позивачем;

- показник Ккат, що використовується при розрахунку збитків було взято, як коефіцієнт 1,6 (рибогосподарське призначення), у той час як скид здійснювався в межах населеного пункту м.Мирноград, у такому випадку застосовується коефіцієнт 1 (господарсько-побутове використання).

Відповідь на відзив, подання якої в силу норм ч.4 ст.161 Господарського процесуального кодексу України є правом позивача, до господарського суду не надходила.

Представники сторін у судове засідання 18.04.2024 з розгляду справи по суті не з`явились, судом не викликались. У заяві б/н від 12.04.2024 позивач просив суд розглянути справу за власної відсутності.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.

Разом з тим, норми ст.43 вказаного процесуального кодексу України зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Як визначено у ч.1 ст.202 зазначеного нормативно-правового акту, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Статтею 216 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду оголосити перерву або відкласти розгляд справи по суті. При цьому, це є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Таким чином, враховуючи суть спору, загальну тривалість розгляду справи, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а відсутність у судовому засіданні представників сторін не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Мирноградське ВУВКГ здійснює свою водогосподарчу діяльність згідно з дозволом на спеціальне водокористування №Укр-Дон5993 від 18.08.2015, виданим Департаментом екології та природних ресурсів Донецької обласної державної адміністрації, строк дії якого відповідно до ч.15 ст.4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» вважався продовженим на час виникнення спірних правовідносин.

Для очищення господарсько-побутових і виробничих стічних вод Мирноградське ВУВКГ має один комплекс очисних споруд випуск 1 (Димитровські об`єднані очисні споруди) балка Орсовська, річка Казенний Торець.

Відповідно до наказу №93 від 08.02.2021 та направлення №93/21 від 08.02.2021 Державної екологічної інспекції у Донецькій області (далі Інспекція) у період з 12.02.2021 по 25.02.2021 державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Донецької області проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Мирноградським ВУВКГ.

За результатами проведення вказаної перевірки Інспекцією складно акт №17-05 від 25.02.2021, за змістом якого виявлено порушення суб`єктом господарювання ст.68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»: допускається скидання зворотних вод в балку Орсовську басейну р.Казенний Торець з перевищенням встановлених гранично допустимих концентрацій та гранично допустимого скиду забруднюючих речовин, а саме: БСК5 в 1,23 рази, завислі речовини в 1,46 разів, фосфати в 1,23 рази, азот амонійний в в 4,2 рази, ХСК в 1,06 рази. Відповідно до вимірювань проведених відділом інструментально-лабораторного контролю №1 Інспекції виявлено перевищення встановлених нормативів показників ГДК забруднюючих речовин у стічних водах за наступними речовинами: завислі речовини в 1,65 разів, фосфати в 1,13 рази, азот амонійний в 4,1 рази, ХСК в 1,12 рази (акт відбору проб №5 від 22.02.2021, протокол вимірювань №5 від 26.02.2021).

Акт підписаний представниками Мирноградського ВУВКГ без зауважень та заперечень, а саме: начальником виробничо-технічної служби Рибіцькою Н.М., начальником хіміко-бактеріологічної лабораторії Туркевич С.С., директором ОСОБА_1 .

За результатами проведеної перевірки та виявлених в її ході порушень, Інспекцією складений припис №17-05 від 03.03.2021, згідно з яким зобов`язано відповідача забезпечити виконання припису щодо скидання стічних вод з очисних споруд Мирноградського ВУВКГ в балку Орсовську басейну р.Казенний Торець без перевищень встановлених нормативів гранично допустимих концентрацій та гранично допустимого скиду забруднюючих речовин, встановлених дозволом на спеціальне водокористування Укр.-Дон5993 від 18.08.2015.

Вказаний припис прийняв до виконання директор Мирноградського ВУВКГ Лапчинський І.М.

Згідно з дорученням №39200/1/1 від 07.09.2021 Прем`єр-міністра України Шмигаля Д. голові Державної екологічної інспекції України Мальованому А.М. доручено здійснити позапланові заходи державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства підприємствами-забруднювачами водних об`єктів.

На виконання вказаного доручення, відповідно до наказу №861 від 18.10.2021 та направлення №701/21 від 18.10.2021 Інспекції у період з 19.10.2021 по 29.10.2021 державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Донецької області проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Мирноградським ВУВКГ.

За результатами проведення вказаної перевірки Інспекцією складно акт №137-05 від 29.10.2021, за змістом якого виявлено порушення суб`єктом господарювання п.3 ч.1 ст.44 Водного кодексу України: встановлено перевищення затверджених гранично допустимих концентрацій по наступним показникам: азот амонійний, фосфати, завислі речовини, ХСК, БСК5 (результати вимірювань наведені у протоколі вимірювань №42 від 11.10.2021).

Акт підписаний представниками Мирноградського ВУВКГ: начальником виробничо-технічної служби Акуленковою С.В., начальником хіміко-бактеріологічної лабораторії Туркевич С.С., директором ОСОБА_2 .

У зауваженнях до акту №137-05 від 29.10.2021 відповідачем вказувалось наступне: «У таблиці 1 приведені дані щодо усереднених показників забруднюючих речовин у зворотних водах підприємства за контрольний період 2020, 2021 рік згідно із формою 2-тп (водгосп). При цьому, згідно з п.1.9 Порядку ведення державного обліку водокористування звітним періодом є календарний рік, тому 3 квартал 2021 року не могли бути узятими з даної форми звітності. Далі вказано, що за результатами вимірювань лабораторії Інспекції виявлено перевищення допустимого скиду за показниками азот амонійний, фосфати, завислі речовини, ХСК, БСК5. При цьому, у таблиці 2 наведено результати фактичної концентрації (мг/куб. дм) показників складу стічних вод за протоколом від 27.10.2021 №53, в порівнянні з «Встановлено ГДК, мг/куб. дм». Яким чином було зроблено висновок про перевищення ГДС, якщо його розрахунок не приведений, адже у таблицях наведено дані по концентраціях (мг/куб. дм), а висновок нижче зроблений по масі (ГДС, т/рік). Інспекція відносить вимоги п.3 ч.1 ст.44 Водного кодексу України до показника затвердженої допустимої концентрації, в той час як він визначає обов`язки водокористувачів щодо дотримання нормативів гранично допустимих скидів».

За результатами проведеної перевірки та виявлених в її ході порушень, Інспекцією складений припис №137-05 від 01.11.2021, згідно з яким зобов`язано відповідача, зокрема, дотримуватись умов дозволу на спеціальне водокористування, а саме: дотримуватись нормативних показників гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах на випуску №1 підприємства. Не припускати перевищення встановлених дозволом на спеціальне водокористування гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин.

Вказаний припис прийняв до виконання директор Мирноградського ВУВКГ Хижняк В.О.

Крім того, старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Донецької області Контарьовою А.В. на в.о. головного інженера Мирноградського ВУВКГ Крисак С.В. складено протокол №004285 від 24.02.2021 про адміністративне правопорушення за порушення п.3 ст.44 Водного Кодексу України (не виконано припис №03/56 від 10.11.2020).

Постановою №05/34 від 03.03.2021 на ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення у розмірі 340 грн, яке сплачено у добровільному порядку.

За твердженням позивача, Інспекцією на адресу відповідача надсилалась претензія №12-68/21 від 22.11.2021 щодо сплати суми збитків у розмірі 256079,03 грн, яку відповідач не задовольнив.

Відповідно до ч.3 ст.16 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та інші державні органи, до компетенції яких законами України віднесено здійснення зазначених функцій.

Згідно з п.1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою №275 від 19.04.2017 Кабінету Міністрів України, інспекція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

За змістом п.7 вказаного Положення Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Наказом №48 від 02.02.2021 Державної екологічної інспекції України було затверджено Положення про Державну екологічну інспекцію у Донецькій області (далі Положення).

Згідно з п.1 розділу І Положення Державна екологічна інспекція у Донецькій області (далі Інспекція) є територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується. Повноваження Інспекції поширюються на територію Донецької області.

Відповідно до п.2 розділу II Положення, Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установам та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами нерезидентами вимог законодавства, в тому числі, про охорону, раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів, зокрема щодо: наявності та додержання умов дозволів, установлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, лімітів забору і використання води та скидання забруднюючих речовин; ведення водокористувачами обліку забору та використання вод, здійснення контролю за якістю і кількістю скинутих у водні об`єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об`єктів у контрольних створах, а також подання відповідним органам звітів тощо.

Для виконання покладених на неї функцій Інспекція проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням і здійснює лабораторні вимірювання (випробування) (п.3 розділу II Положення).

Інспекція також складає протоколи про адміністративні правопорушення та розглядає справи про адміністративні правопорушення, накладає адміністративні стягнення у випадках, передбачених законом. Пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує її розмір, звертається до суду з відповідними позовами (п.п.9, 10 розділу II Положення).

У зв`язку з цим, органом, уповноваженим державою здійснювати повноваження у спірних правовідносинах є Державна екологічна інспекція у Донецькій області.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди визначено у ст.1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Слід зауважити, що підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка заподіяла шкоду. Для відшкодування заподіяної шкоди необхідно довести такі факти: неправомірність поведінки особи, вину заподіювача шкоди, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Водночас, у деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Аналогічний правовий висновок зазначений у постанові Верховного Суду від 04.05.2022 у справі №922/3228/20.

Отже, для відшкодування шкоди за правилами ст.1166 Цивільного кодексу України необхідно довести такі факти:

1) Неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, яка не відповідає вимогам закону, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії.

2) Наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права. У правовідносинах, що розглядаються, шкода - це фактично міра відповідальності.

3) Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

4) Остання складова вина завдавача шкоди, але за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону, обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Разом з цим, в силу норм ст.ст.13, 16 Конституції України водні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах визначених Конституцією України, а забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави.

Стаття 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст.47 цього закону визначено, що для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.

Контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів полягає в забезпеченні додержання усіма юридичними та фізичними особами вимог водного законодавства (ст.18 Водного кодексу України).

Статтею 19 Водного кодексу України встановлено, що державний контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів здійснюється Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, іншими державними органами відповідно до законодавства України.

Пунктом «а» частини першої ст.20-2 Закону України «Про охорону навколишньою природного середовища» визначено компетенцію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державною нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища, до якої належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів.

Державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (ст.35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).

У відповідності до ст.95 Водного кодексу України усі води (водні об`єкти) підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій, які можуть погіршити умови водопостачання, завдавати шкоди здоров`ю людей, спричинити зменшення рибних запасів та інших об`єктів водного промислу, погіршення умов існування диких тварин, зниження родючості земель та інші несприятливі явища внаслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод.

Згідно зі ст.48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами, насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

За змістом п.9 ч.1 ст.44, ч.1 ст.49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється лише на підставі дозволу.

За приписами ч.ч.2, 4 ст.49 Водного кодексу України дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства. Видача (переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється безоплатно.

Відповідальність за порушення водного законодавства, в тому числі за порушення правил спеціального водокористування, передбачена п.6 ч.3 ст.110 Водного кодексу України.

Підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов`язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства (ст.111 Водного кодексу України).

Відповідно до ст.ст.68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність, у тому числі за самовільне спеціальне використання природних ресурсів.

Згідно із п.3 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, в цьому випадку державі.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно із ст.44 Водного кодексу України водокористувачі зобов`язані дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин.

Відповідно до ст.70 вказаного кодексу скидання стічних вод у водні об`єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин. Водокористувачі зобов`язані здійснювати заходи щодо запобігання скиданню стічних вод чи його припинення, якщо вони за обсягом скидання забруднюючих речовин перевищують гранично допустимі нормативи.

Як вбачається із матеріалів справи, на підтвердження позовних вимог, позивачем надано, виконаний державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Донецької області Кадацькою І.С., розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів Мирноградським ВУВКГ за контрольний період 01.01.2021 по 03.06.2021, із сумою збитків 256079,03 грн.

Відповідний розрахунок за його змістом здійснений на підставі:

-акту №137-05, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у галузі охорони і раціонального використання водних ресурсів в період з 19.10.2021 по 29.10.2021;

-акту №17-05, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у галузі охорони і раціонального використання водних ресурсів в період з 12.02.2021 по 25.02.2021;

-довідки підприємства про фактичні обсяги скиду стічних вод Мирноградським ВУВКГ за контрольний період з 01.01.2021 по 03.06.2021;

-інформації щодо роботи каналізаційних очисних споруд Мирноградського ВУВКГ за контрольний період з 01.01.2021 по 03.06.2021 та результатів досліджень проб води, проведених хіміко-бактеріологічною лабораторією Мирноградського ВУВКГ;

-акту відбору проб, виконаних відділом інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Донецькій області №5 від 22.02.2021, протокол вимірювань показників складу та властивостей №5 від 26.02.2021.

Позивачем розраховано розмір відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок скидання зворотних (стічних) вод з перевищенням затверджених гранично допустимих концентрацій (далі ГДК) забруднюючих речовин згідно з діючою Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом №389 від 20.07.2009 Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (далі Методика).

Відповідно до п.1.2 Методики вона встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у разі:

- забруднення водних об`єктів, у тому числі пов`язаного із самовільними та аварійними скидами у водний об`єкт забруднюючих речовин та фізико-хімічних показників (далі - забруднюючі речовини) із зворотними водами або забруднюючих речовин у чистому вигляді, у складі сировини, продукції чи відходів, крім випадків забруднення територіальних і внутрішніх морських вод та виключної морської економічної зони України із суден, кораблів та інших плавучих засобів;

- забруднення поверхневих та підземних вод під впливом полігонів (сміттєзвалищ) твердих побутових та промислових відходів;

- самовільного використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів;

- забору, використання води та скиду забруднюючих речовин із зворотними водами з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування.

Згідно з п.5.1 Методики розрахунок маси наднормативного скиду забруднюючої речовини у водний об`єкт зі зворотними водами внаслідок перевищення встановленого нормативу ГДС здійснюється за формулою (1):

Мі = (Сіф- Сід) х Qіф х t х 10-6, де:

Мі маса наднормативного скиду i-ї забруднюючої речовини у водний об`єкт зі зворотними водами, т,

Сіф середня фактична концентрація i-ї забруднюючої речовини iф у зворотних водах, г/м-3,

Сід дозволена для скиду концентрація і-ї забруднюючої речовини, визначена при затвердженні ГДС, г/м-3,

Qiф фактичні витрати зворотних вод, м-3/год,

t тривалість скидання зворотних вод з порушенням нормативів ГДС, год,

10-6 - коефіцієнт перерахування маси забруднюючих речовин.

Відповідно до п.5.7 Методики фактичні витрати зворотних вод визначаються на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки фізичної особи - підприємця або юридичної особи за підписом керівництва, завіреної печаткою (за наявності).

За п.5.8 Методики середня фактична концентрація забруднюючої речовини у зворотних водах за період порушення водоохоронного законодавства визначається за формулою (5):

Сiф = (Сin1 + Сin2 + Сin3)/n, де

Сi концентрація i-тої забруднюючої речовини у n-й відібраній пробі,

n кількість відібраних проб.

За приписами п.7.1 Методики розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об`єктам (крім морських вод) внаслідок скидів забруднюючих речовинзі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативну ГДС, грн, здійснюється за формулою (12):

З = Ккат х Кр х k3 х [ (Мі1 х уі1) + (Мі2 х уі2) +….+ (Мmi x yim)], де

Ккат коефіцієнт, що враховує категорію водного об`єкта, який визначається згідно з додатком 2;

Кр регіональний коефіцієнт дефіцитності водних ресурсів поверхневих вод, який визначається згідно з додатком 3;

кз = 1,5 коефіцієнт ураженості водної екосистеми;

m кількість забруднюючих речовин у зворотних водах;

Мi маса наднормативного скиду i-ї забруднюючої речовини у водний об`єкт зі зворотними водами, т;

гi питомий економічний збиток від забруднення водних i ресурсів, віднесений до 1 тонни умовної забруднюючої речовини, грн/т, який визначається за формулою (13):

(г)і = (г) х Аі,

де

(г) проіндексований питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів у поточному році, грн/т, який визначається за формулою (14):

(г) = (г)п х I/100,

де

(г)п проіндексований питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів у попередньому році, грн/т;

I індекс інфляції (індекс споживчих цін), середньорічний по Україні за попередній рік, %;

Аi безрозмірний показник відносної небезпечності i-ї забруднюючої речовини, який визначається із співвідношення за формулою (15):

Аi = 1/ГДКi,

де

ГДКi безрозмірна величина, чисельно рівна ГДК i забруднюючої речовини у воді водного об`єкта відповідної категорії.

Для речовин, за якими відсутня величина гранично допустимої концентрації, показник відносної небезпечності Аі приймається рівним 500, а при ГДК «відсутність» - 10000.

Проіндексований питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів ((г)) у 2011 році становить 766,96 грн/т.

З 2012 року щорічно здійснюється індексація питомого економічного збитку від забруднення водних ресурсів, віднесеного до 1 тонни умовної забруднюючої речовини, грн/т.

Статтею 35 Водного кодексу України визначені нормативи в галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів, зокрема, у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів встановлюються такі нормативи:

1) нормативи екологічної безпеки водокористування;

2) екологічний норматив якості води масивів поверхневих та підземних вод;

3) нормативи гранично допустимого скидання забруднюючих речовин;

4) галузеві технологічні нормативи утворення речовин, що скидаються у водні об`єкти;

5) технологічні нормативи використання води.

Законодавством України можуть бути встановлені й інші нормативи в галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.

Статтею 38 Водного кодексу України також визначений порядок встановлення та розробки нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, а саме: нормативи гранично допустимого скидання забруднюючих речовин встановлюються з метою поетапного досягнення екологічного нормативу якості води. Порядок розробки нормативів гранично допустимого скидання та перелік забруднюючих речовин, що нормуються, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно із п.1 Порядку розроблення нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти та перелік забруднюючих речовин, скидання яких у водні об`єкти нормується, затвердженого постановою №1100 від 11.09.1996 Кабінету Міністрів України (далі Порядок), цей Порядок визначає основні вимоги до нормування гранично допустимого скидання (ГДС) забруднюючих речовин, які присутні у складі зворотних вод водокористувачів.

Пунктом 2 Порядку визначено, що ГДС речовини це маса речовини у зворотній воді, що є максимально допустимою для відведення за встановленим режимом даного пункту водного об`єкта за одиницю часу.

Враховуючи викладене, скид зі зворотними водами забруднюючих речовин з перевищенням встановлених нормативів ГДС є перевищення фактичної маси забруднюючої речовини, що скидається за одиницю часу із зворотними водами, по відношенню до показника, яким встановлений гранично допустимий скид забруднюючої речовини скидання якої нормується.

Фактична маса забруднюючої речовин, що скидається за одиницю часу визначається здобутком показника концентрації забруднюючої речовини (кількість забруднюючої речовини на одиницю об`єму) на показник об`єму скиду за одиницю часу.

У випадку, що розглядається, показник гранично допустимого скиду (грам за годину) забруднюючих речовин, скидання яких нормується, встановлений дозволом №Укр-Дон5993 від 18.08.2015 Мирноградського ВУВКГ, і становить:

- Завислі речовини 10901 ґ/год;

- БСК5 10901 г/год;

- Азот амонійний 1453,4 г/год;

- Фосфати 3996,9 г/год.

Дослідивши розрахунок позивача, суд дійшов висновку, що із вказаного розрахунку не вбачається, що позивачем проведені розрахунки фактичного скиду забруднюючих речовин у період січень-травень 2021 року за кожний день періоду, та позивачем фактично не встановлено дати, коли був наявний факт перевищення показника гранично допустимого скиду забруднюючих речовин, а при визначенні маси наднормативного скиду і-ї забруднюючої речовини у водний об`єкт зі зворотними водами (т) позивачем було використано лише показник масової концентрації забруднюючих речовин та показники ГДК (гранично допустимої концентрації).

Тобто, розраховані позивачем показники маси наднормативного скиду і-ї забруднюючої речовини у водний об`єкт зі зворотними водами (т) документально не підтверджуються через відсутність розрахунку перевищення показника гранично допустимого скиду забруднюючих речовин.

Одночасно, у розрахунку позивача визначені наступні показники перевищень затверджених концентрацій забруднюючих речовин у стічній воді по випуску №1 у ставок у балці Орсовській (басейн річки Казенний Торець) за період з 01.01.2021 по 03.06.2021:

12345ІнгредієнтиДані аналізів Мирноградського ВУВКГДані аналізів лабораторія ДЕІСередні показники лабораторій мг/куб. дмВстановлена гранично допустима концентрація мг/куб. дм січень 2021лютий 2021березень 2021квітень 2021травень 2021акт відбору проб №5 від 22.02.2021, протокол №5 від 26.02.2021 Завислі речовини22,224,519,22020,121,521,2515Азот амонійний8,749,106,355,806,038,227,372БСК518,319,817,318,219,101818,4515Фостфати6,97,636,06,46,46,266,605,5

Відповідні показники аналізів Мирноградського ВУВКГ за січень 2021 року (друга колонка) відображені у акті №17-05, складеному за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у галузі охорони і раціонального використання водних ресурсів в період з 12.02.2021 по 25.02.2021 (таблиця №1).

При цьому, показник азоту амонійного у січні 2021 року в розрахунку позивача визначений на рівні 8,74, в акті №17-05 8,47.

Наведені у розрахунку позивача показники аналізів Мирноградського ВУВКГ за лютий-травень 2021 року відсутні у актах №17-05, №137-05, а також інших документах, якими Державна екологічна інспекція у Донецькій області обґрунтовує позовні вимоги.

Поряд з цим, у акті №17-05 (сторінка 7) визначено, що під час перевірки відділом інструментально-лабораторного контролю №1 Державної екологічної інспекції у Донецькій області виконаний відбір проб та вимірювання показників складу та властивостей поверхневих вод балки Орсовська басейну р. Казенний Торець з очисних споруд Мирноградського ВУВКГ. Акт відбору проб №5 від 22.02.2021, протокол вимірювань №5 від 26.02.2021. Відповідно до вимірювань виявлено перевищення встановлених нормативів показників ГДК забруднюючих речовин у стічних водах за наступними речовинами: завислі речовини в 1,65 раз, фосфати в 1,13 рази, азот амонійний в 4,1 раз, ХСК в 1,12 раз. Відповідно до КНД 311.1.4.024-95 методика визначення біохімічного споживання кисню після n днів (БСК) в поверхневих і стічних водах, аналіз БСК5 виконується після 5 діб інкубації. Таким чином, визначення БСК5 триває, результати будуть надані пізніше.

Однак, всупереч вимог ст.13, 74 Господарського процесуального кодексу України матеріали справи не містять доказів встановлення показників БСК5 на тому рівні, який визначений позивачем у власному розрахунку.

Водночас, за змістом додатку 2 Методики застосовуються наступні коефіцієнти що враховують категорію водного об`єкта (Ккат):

поверхневі водні об`єкти: господарсько-побутового використання 1, питного водокористування 1,4,

поверхневі водні об`єкти рибогосподарського використання: ІІ категорії 1,6, І категорії 2, вищої категорії 2,5,

підземні води: питні та мінеральні інші 5,0, (промислові, технічні) 3,0.

Згідно з розрахунком позивачем застосовано коефіцієнт, що враховує категорію водного об`єкта, який визначається згідно з додатком 2 Методики (Ккат) 1,6, що відповідає категорії поверхневі водні об`єкти рибогосподарського використання ІІ категорії.

Разом з тим, дозвіл №Укр-Дон5993 від 18.08.2015 не містить відомостей щодо віднесення водного об`єкта до вказаної категорії, а навпаки визначає господарсько-питне і господарсько-побутове використання, внаслідок чого суд погоджується з твердженнями відповідача у цій частині про неправомірність застосування коефіцієнта 1,6.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст.76-79 вказаного кодексу належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, з огляду на те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилався, як на підставу позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державної екологічної інспекції у Донецькій області до Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» про стягнення 256079,03 грн не підлягають задоволенню.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Згідно зі ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 3841 грн підлягає віднесенню на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.86, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги залишити без задоволення.

Вступну та резолютивну частину рішення складено 18.04.2024.

Повний текст рішення складено 29.04.2024.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ю.О.Паляниця