Ухвала

від 02.05.2024 по справі 910/4174/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

02.05.2024Справа № 910/4174/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Ващенко Т.М., розглянувши без виклику представників сторін

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "Рембудсервіс" (м. Івано-Франківськ)

про забезпечення позову у справі №910/4174/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "Рембудсервіс" (м. Івано-Франківськ)

до: 1. Акціонерного товариства "Банк Альянс" (м. Київ);

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (м. Київ)

про визнання гарантії такою, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "Рембудсервіс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Банк Альянс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" про визнання банківської гарантії №1602-23 від 21.04.2023 такою, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю порушень позивачем умов договору №4600007532 від 26.04.2023, укладеного з відповідачем-2, належне виконання зобов`язань за яким було забезпечено виданою відповідачем-1 гарантією №1602-23 від 21.04.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 14.05.2024.

30.04.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "Рембудсервіс" про забезпечення позову, відповідно до прохальної частини якої заявник просить суд заборонити Акціонерному товариству "Банк Альянс" виплачувати кошти у сумі 1 350 000 грн згідно вимоги ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" щодо забезпечення виконання договору №4600007532 від 26 квітня 2023 р. на підставі банківської гарантії №1602-23 від№1602-23 від 21.04.2023 зі змінами №1 від 27.12.2023р.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства України, суд встановив наступне.

26.04.2024 між позивачем та відповідачем-2 було укладено договір №4600007532 на будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь (Ремонт магістрального газопроводу Яблунів-Вербовець DN 150 км 15,46 - км 23,44 з частковою заміною труб та заміною ізоляційного покриття).

Відповідно до технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі (Додаток 1) з 2 по 6 пункту Таблиці №3 та з п.1-24 Таблиці №13 передбачено виконання позивачем завалювання дерев та проведення інших робіт, пов`язаних з розчисткою траси, яка проходить через території державного заповідника ДП "Кутський лісгосп".

Строк виконання робіт згідно з п. 4.1 Договору складає 300 днів з дати укладення, тобто до 26.02.2024. Строк дії договору відповідно до його п.13.1 встановлено до 31.12.2023.

Заявником було надано забезпечення виконання договору у вигляді банківської гарантії №1602-23 від 21.04.2023, видану АТ "Банк Альянс", зі строком дії до 31.12.2023, який подальшому було продовжено.

Відповідно до п. 6.1 та п. 7.1 договору №4600007532 від 26.04.2023 відповідач-2 зобов`язаний допусти позивача на Об`єкт, зазначений в п.4.4.Договору (ЛЧМГЯблунів-Вербовець DN 150 км 55кгс,см2 км-15,46-км.23,44 км). Допуск здійснюється з дотриманням вимог внутрішніх документів щодо охорони праці та допуску сторонніх відвідувачів для виконання робіт на об`єктах ТОВ "Оператор ГТС України" та зобов`язаний письмово повідомити про надання такого допуску.

Зазначений об`єкт знаходиться на території Державного заповідника ДП "Кутський лісгосп", проведення завалювання робіт на території Державного заповідника регламентується Лісовим кодексом та Правилами рубок головного користування, затвердженими наказом Державного комітету лісового господарства України 23.12.2009 № 364.

Позивач вказує, що відповідч-2 в порушення умов Договору зазначених дій не вчинив, дозвільних документів відповідно до Правил рубок головного користування, затверджених наказом Державного комітету лісового господарства України 23.12.2009 № 364 на завалювання дерев вчасно не оформив, у зв`язку з чим позивач 01.08.2023 було повідомив Замовника про зупинення виконання умов Договору до отримання відповідного дозволу.

Зазначений дозвіл Замовник отримав в кінці грудня строком до 31.12.2023, і за оформленням дозволу на завал дерев на 2024 рік позивач до ДП "Кутський Лісгосп" не звернувся.

Позивач зазначає, що починаючи з 01.08.2023 посадові особи ДП "Кутський Лісгосп" під час виконання підрядних робіт розпочали блокувати розчистку траси газопроводу Яблунів-Вербовець та виконання робіт на землях Національного природоохоронного парку та вимагають від виконавця робіт дозвіл Лісового господарства у зв`язку з відсутністю в ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" дозволу на проведення робіт в зоні Державного заповідника. Крім цього, позивач зазначає, що його працівників майже 4 місяці взагалі не допускали до мереж газопроводу, який знаходиться на території Державного заповідника з підстав відсутності охоронюваної зони визначеної для трубопроводу та відсутності лісового квитка на вирубку лісу.

Вказане унеможливлює завершення виконання заявником взятих на себе зобов`язань за Договором в повному обсязі.

Поряд із цим, відповідач-2 звернувся до Банку з вимогою про сплату суми гарантії у зв`язку з невиконанням позивачем зобов`язань за договором №4600007532 від 26.04.2023.

За доводами позивача, така вимога за гарантією не підлягає виконанню, оскільки виконання зобов`язання за Договором було прострочено саме у зв`язку з невиконанням його умов Замовником, не зважаючи на що відповідач-2 на даний час направив вимогу відповідачу-1 про отримання гарантії в продовж 5 банківських днів.

Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з частиною 1 статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом наведеної норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язане вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Згідно з положеннями частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

При вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 21.01.2019 у справі № 902/48318, від 28.08.2019 у справі № 910/4491/19, від 12.05.2020 у справі № 910/14149/19, від 21.01.2021 у справі № 924/881/16.

Згідно зі ст. ст. 73, 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.20. у справі № 381/4019/18 також висловлено позицію про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, або призвести до неможливості ефективного захисту чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Частиною 11 статті 137 ГПК України встановлено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "Рембудсервіс", суд не вбачає підстав для висновку про те, що невжиття заявлених заходів зможе істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду.

У порядку, передбаченому ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку про те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "Рембудсервіс" не обґрунтовано та не доведено належними доказами в установленому законом порядку наявності визначених законодавчо підстав для вжиття заявлених заходів забезпечення позову, а також відповідності його вимог ст. 137 ГПК України, з огляду на положення частини 11 цієї статті.

Відтак суд відмовляє в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

За приписами ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Оскільки заяву про забезпечення позову судом розглянуто, витрати заявника по сплаті судового збору за розгляд заяви про забезпечення позову відшкодуванню та поверненню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 123, 136-140, 234, 235 ГПК України Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "Рембудсервіс" у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили 02.05.2024 та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.М. Ващенко