Рішення

від 03.05.2024 по справі 910/1382/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.05.2024Справа № 910/1382/24

За позовом Комунального некомерційного підприємства "Старокостянтинівський центр первинної медико-санітарної допомоги" Старокостянтинівської міської ради Хмельницького району Хмельницької області (Хмельницька обл., м. Старокостянтинів)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АФС Медицинтехнік" (м. Київ)

про стягнення 97 516,41 грн,

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне некомерційне підприємство "Старокостянтинівський центр первинної медико-санітарної допомоги" Старокостянтинівської міської ради Хмельницького району Хмельницької області звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АФС Медицинтехнік" про стягнення 97 516,41 грн, з яких: 97 077,57 грн - безпідставно набутих коштів у вигляді сплаченої суми ПДВ за договором №2920 від 21.08.2020 на поставку товару, який не підлягає оподаткуванню ПДВ, та 438,84 грн 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2024 відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, встановлено сторонам процесуальні строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, заяв і клопотань.

27.02.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, яким він заперечує проти задоволення позову з підстав його необґрунтованості.

06.03.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив.

07.03.2024 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

14.03.2024 від позивача надійшли пояснення по справі.

21.03.2024 від відповідача надійшли додаткові пояснення.

З моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк (з урахуванням воєнного стану на території України), для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення відповідача, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.07.2020 позивачем, як замовником закупівлі, було оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів на закупівлю товарів медичного призначення - Апарата УЗД -СХ 50 портативний + Кардіо і абдомінальний датчик або еквівалент (ідентифікатор закупівлі UA-2020-07-17-001928-а).

Переможцем торгів визнано відповідача.

21.08.2020 між позивачем, як Покупцем, та відповідачем, як Постачальником, було укладено договір №2920 (далі - Договір), згідно з п. Постачальник передає на умовах даного Договору, а Покупець приймає у власність (далі - Товар) Національний класифікатор «Єдиний закупівельний словник» ДК 021:2015 (СРУ:2008)-код ДК 021:2015 -33110000-4 - Візуалізаційне обладнання для потреб медицини, стоматології та ветеринарної медицини 40761 - Загальноприйнята ультразвукова система візуалізації (Апарат УЗД -СХ 50 портативний + Кардіо і абдомінальний датчик або еквівалент) в кількості, в асортименті та за ціною згідно видаткової накладної, яка є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п. 1.3. Договору Товар поставляється за ціною згідно Специфікацій до Договору, які підписуються Сторонами на кожну партію і є його невід`ємними частинами.

Пунктами 4.1., 4.2. Договору передбачено, що його очікувана вартість договору складає 1 483 900,00 грн, в т.ч. ПДВ 97 077,57 грн. Очікувана вартість договору може бути змінена Покупцем, в залежності від реального фінансування видатків.

За умовами п. п. 5.1. - 5.6. Договору Покупець оплачує поставлений товар за ціною, яка вказана у специфікації, яка додається до цього договору, і є його невід`ємною частиною. Після узгодження цін на товар з підстав, передбачених даним договором, Покупець оплачує поставлений товар за погодженими цінами між сторонами. Ціна на товар протягом усього терміну дії договору є незмінною, тобто такою, що зафіксована у специфікації, окрім випадку зміни істотних умов, що впливають на ціну товару. Ціни підлягають коригуванню виключно за умов зазначених у пунктах 5.3. та 5.4. і тільки після попереднього узгодження між Сторонами договору в дотримання умов цього договору. Істотними умовами, що впливають на ціну товару може бути ріст курсу іноземної валюти, за яку закуповується товар по відношенню до української валюти - гривні. За умови, що такий товар не був закуплений за дії попереднього курсу іноземної валюти. Зміна ціни за одиницю товару також допускається за умови загальноукраїнської тенденції зростання ціни через інфляційні процеси на кожний конкретний препарат з перерахованих у специфікації до цього договору. Умовою застосування даного підпункту є представлення довідки виданої Торгово-промисловою платою у Хмельницькій області. Зміна ціни на товар Постачальником без попереднього погодження з Покупцем є підставою для розірвання договору Покупцем в односторонньому порядку. До ціни товару не включається сплата податків і зборів, ціна зворотної тари, вартість страхування, транспортування, оплату за отримання ліцензії, інші витрати понесені Постачальником у зв`язку з доставкою товару до складу Покупця.

Оплата за даним договором передбачає оплату товару протягом 30 календарних днів за ціною, вказаною в специфікації до цього договору, що є його невід`ємною частиною (п. 6.1. Договору).

Додатком №1 до Договору (специфікація) сторони узгодили найменування товару, його кількість, ціну за одиницю в розмірі 1 386 822,43 грн без ПДВ, ПДВ 97 077,57 грн, всього з ПДВ - 1 483 900,00 грн.

На виконання умов Договору відповідач поставив, а позивач прийняв та оплатив Товар на суму 1 483 900,00 грн з ПДВ.

Звертаючись до суду з даним позовом, Покупець зазначає, що придбання Товару з ПДВ проведено з недотриманням п. 71 підр. 2 розділу X «Перехідні положення» Податкового кодексу України та п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 №224 «Про затвердження переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість» (далі - Постанова №224).

Пунктом 1 Постанови №224 в редакції, яка діяла на час укладання договору, визначено перелік товарів, постачання яких на території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість в тому числі в розділі «Медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID -19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2» вказаний апарат УЗП з набором датчиків (код згідно УКТЗЕД 9018120000).

В подальшому управлінням Західного офісу Держаудитсулжби в Хмельницькій області було проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.01.2020 по 31.10.2023, за результатами якої 15.12.2023 було складено Акт №04-08/23, в якому зазначено про безпідставність включення суми ПДВ до вартості товару за Договором, що призвело до втрат фінансових ресурсів у сумі 97 077,57 грн, чим заподіяно матеріальної шкоди (збитків) підприємству на зазначену суму.

За таких обставин, позивач вважає, що сплачені відповідачу грошові кошти в сумі нарахованого ПДВ в розмірі 97 077,57 грн підлягають поверненню платнику як безпідставно отримані, на підставі ст. 1212 ЦК України.

Відповідач проти таких доводів позивача повністю заперечує, зазначаючи про те, що умови Договору та фактично здійснені на його виконання розрахунки відповідають вимогам чинного законодавства України, сума ПДВ була в повному обсязі перерахована до державного бюджету і у відповідача відсутні підстави для сплати позивачу даної суми.

Статтею 1212 ЦК України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір є чинним, недійсним повністю чи в частині включення до його вартості суми ПДВ недійсним судом не визнавався.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, Договір є належною підставою, в розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У частині 2 статті 712 ЦК України зазначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

В силу норм статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, сплата відповідачу суми ПДВ в розмірі 97 077,57 грн була здійснена позивачем на підставі Договору, який є чинним, тобто, за наявності для цього відповідної правової підстави.

Наведене унеможливлює застосування до даних правовідносин положень ст. 1212 ЦК України та стягнення з відповідача означеної суми.

Судом встановлено, що доводи позивача, наведені в обґрунтування підстав для стягнення з відповідача заявленої суми ПДВ зводяться до невідповідності умов п. 4.1. Договору та Специфікації, яка є невід`ємною частиною Договору та, відповідно, містить погоджені сторонами умови щодо ціни товару, вимогам чинного законодавства, проте позовних вимог про визнання даної угоди недійсною в цій частині позивачем не заявлено, що унеможливлює вирішення судом даного питання в межах розгляду цієї справи.

Суд дійшов висновку про помилковість доводів позивача про неможливість пред`явлення такої вимоги, з огляду на умови укладеного між сторонами правочину.

Більше того, суд звертає увагу на те, що Договір було укладено за результатами проведеної процедури відкритих торгів, при чому позивачем не надано доказів на підтвердження зазначення ним в тендерній документації інших умов ніж ті, що вказані в Договорі, в тому числі щодо сплати суми ПДВ.

Згідно із статтею 207 Господарського кодексу України господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Якщо ціну встановлено залежно від ваги товару, вона визначається за вагою нетто, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу.

Якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару.

Якщо продавець прострочив виконання обов`язку щодо передання товару, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на день передання товару, встановлений у договорі, а якщо такий день не встановлений договором, - на день, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Положення цієї частини про визначення ціни товару застосовуються, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов`язання.

Стаття 632 ЦК України передбачає, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Дослідивши умови Договору та Специфікацію до нього, суд встановив, що сторони домовились про включення до ціни товару обов`язкового платежу, встановленого законом - податку на додану вартість.

З огляду на встановлені судом обставини про наявність підстав для сплати відповідачу суми ПДВ в розмірі 97 077,57 грн, а саме, чинних умов Договору, дана сума не може бути стягнута з відповідача в судовому порядку на підставі ст. 1212 ЦК України.

Частиною 3 ст. 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно з ч. 2 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. (ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 76, 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, процедурні гарантії, закріплені в ст. 6 Конвенції, гарантують кожному право подання скарги щодо його прав та обов`язків цивільного характеру до суду чи органу правосуддя. Таким чином втілюється право на звернення до суду, одним із аспектів якого є право доступу, тобто право розпочати провадження у судах з цивільних питань. Кожен має право на подання до суду скарги, пов`язаної з його або її правами та обов`язками; на це право, що є одним з аспектів права на доступ до суду, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав є неправомірним (рішення у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), серія А №18, п. 28- 36).

Положеннями ст. 86 ГПК України унормовано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Інші доводи і твердження сторін судом відхилено як такі, що не стосуються предмета доказування в даній справі (а саме, безпідставності сплати позивачем коштів за Договором в розмірі визначеної суми ПДВ - 97 077,57 грн), не спростовують встановлених судом обставин та не можуть вплинути на результат вирішення даного спору.

Суд при цьому вважає за доцільне звернути увагу на те, що Акт ревізії №04-08/23В від 15.12.2023 управління Західного офісу Держаудитсулжби в Хмельницькій області не встановлює фактичних обставин справи, не має преюдиційного значення та оцінюється судом поряд з іншими зібраними в матеріалах справи доказами.

З огляду на встановлені вище обставини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Вимога про стягнення з відповідача 3% річних також не підлягає задоволенню з огляду на відсутність підстав для стягнення з відповідача основної суми.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Суддя Т.М. Ващенко