Рішення

від 03.05.2024 по справі 420/2865/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/2865/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко O.A., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТК-СЕРВІС ПЛЮС» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною та скасування картки відмови, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 25.01.2024 надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТК-СЕРВІС ПЛЮС» до Одеської митниці, в якому позивач просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби про коригування митної вартості товару № UA500500/2023/000855/1 від 15.12.2023 р.;

2. Визнати протиправним та скасувати картку відмови Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2023/001598;

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТК-СЕРВІС ПЛЮС» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028 грн.

Ухвалою від 30.01.2024 року прийнято до розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТК-СЕРВІС ПЛЮС», відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до поданої 07.12.2023 року митної декларації № 23UA500500043479U4 від 07.12.2023 р. ТОВ «ОТК-СЕРВІС ПЛЮС» звернулося до митного органу щодо митного оформлення ввезеного на митну територію України товару. Митна вартість товару становила 11710,00 доларів США та була визначена позивачем виходячи з ціни контракту, тобто за основним (першим) методом. За результатами перевірки митної декларації № 23UA500500043479U4 від 07.12.2023 р. та поданих до неї документів, Відповідачем сформоване повідомлення № 528914. На вказане повідомлення Позивачем Відповідачу надіслано лист Вих. № 231211-1 від 11 грудня 2023 р., з відповідними поясненнями разом з яким було надано додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості. Митний орган не погодився з такою вартістю товару та прийняв спірне рішення про коригування вартості товарів № UA500500/2023/000855/1 від 15.12.2023 р., яким підвищив митну загальну вартість товару та в подальшому прийняв картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2023/001598. Рішенням про коригування, митна вартість товару була відкоригована Відповідачем в бік збільшення її розміру, а саме: митну вартість збільшено до 37206 доларів США, у порівнянні із заявленою Декларантом митною вартістю 11710,00 доларів США. TOB «ОТК-СЕРВІС ПЛЮС» не погоджується із вказаними рішенням Одеської митниці як відокремленого підрозділу Держмитслужби про коригування митної вартості товару № UA500500/2023/000855/1 від 15.12.2023 р. та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2023/001598, вважає їх протиправними.

07.02.2024 року до суду від відповідача надійшов відзив, в якому з посиланням на зміст оскаржуваного рішення зазначено, що оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Вказано, що у рішенні про коригування митної вартості № UA500500/2023/000855/1 від 15.12.2023 року наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цьому рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 17.01.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТК-СЕРВІС ПЛЮС» (Дистриб`ютор за контрактом) та TIANJIN RICHPEACE TRADING CO., LTD (Виробник за контрактом) укладено Дистриб`юторський договір без надання ексклюзивних прав № 01-17/23, відповідно до умов якого Виробник призначає Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТК-СЕРВІС ПЛЮС» своїм уповноваженим не ексклюзивним дистриб`ютором з метою домагатися отримання замовлень продукції, обумовленої в статті 1.2, від клієнтів тільки на території України, що надалі іменується «Територія», у той же час Дистриб`ютор приймає та бере на себе таке призначення, відповідно, Дистриб`ютор згоден взяти на себе і виконувати зобов`язання, обумовлені в розділі 2, для досягнення вищевказаної мети (п.1); під охоплюваною продукцією торгових марок Richpeace та/або Richforever маються на увазі машини швейні, машини вишивки, машини стьобання, машини різання, машини настилання, плоттери текстильні струменеві друку лекал, плоттери різання, пристрої введення лекал, інші машини, запасні частини, додаткові пристрої, пристрої та компоненти до них (п.1.2); Виробник зобов`язується постачати продукцію, іменовану надалі «Продукція», опис (найменування, кількість і ціна) якої вказується в додаткових угодах до цього Договору, передавати Дистриб`ютору документи та право власності на Продукцію, в той час як Дистриб`ютор зобов`язується оплачувати ціну Продукції та приймати поставки Продукції (п.1.3); Сторони укладають додаткові угоди до цього Договору, в яких вказують опис (найменування та кількість) продукції, гарантійний термін, ціну продукції, базисні умови постачання та умови платежу (п.1.4).

Відповідно до Додаткової угоди № 5 від 08 серпня 2023 року до вказаного Договору Виробник зобов`язується поставити продукцію, іменовану надалі «Продукція», опис (найменування, кількість і ціна) якої обумовлюється у специфікації (Додаток № 1 до цієї Угоди), передати документи, що належать до Продукції, і передати Дистриб`ютору право власності на Продукцію, а Дистриб`ютор зобов`язується сплатити ціну за Продукцію та прийняти поставку Продукції; ціна продукції складає 11710,00 доларів США на умовах СРТ Odessa, UKRAINE; Дистриб`ютор зобов`язується перерахувати на банківський рахунок Виробника грошові кошти в розмірі ціни Продукції (пункт 2 Угоди) на умовах попередньої оплати одним або декількома платежами на розсуд Дистриб`ютора.; виробник зобов`язується передати Продукцію Дистриб`ютору на умовах СРТ Odessa, UKR, протягом орієнтовно 25 робочих днів після підписання цієї Додаткової угоди, шляхом передачі кур`єру в Тянжин (Китай) після завершення виготовлення на виробничих потужностях заводу TIANJIN RICHPEACE АІ CO. компанією Виробника.

На виконання умов контракту з метою митного оформлення поставленого товару («Промислова машина швейна автоматична, нова, комп`ютеризована, з функцією вишивки та перфорації: -мод. RPCE-L-P+E+S-1- 1200X800-B-P6+ F9+IS2-VR1,VR2-AO,LH 50-1P220 у складі 1 швейна голова підйомного типу, 1-но голкова, для шкіри, човникового стібка, робоче поле 1200х800мм (по осях X-/Y-), голова вишивки, голова перфорації, станина, стільниця, пристрій видалення відсмоктуванням відходів перфорації, стандарт-набір ЗІП і набір інструментів, в т.ч., д/монтажу та обслуговування RPCE-L-P+E+S-1-1ф,220В/50Гц. Змонтована на великоваговій станині. Станіна зварена з вуглецевої сталі марки Q215B. Частка ваги станини у вазі нетто машини загалом становить щонайменше 85%. У частково розібраному стані. Усього 1 комплект. Торгівельна марка - "RICHPEACE". Виробник: Виробник: "TIANJIN RICHPEACE TRADING CO., LTD", на виробничих потужностях фабрики "TIANJIN RICHPEACE AI CO., LIMITED" країна виробництва - Китай, CN») позивачем для підтвердження його митної вартості до Одеської митниці була подана митна декларація № 23UA500500043479U4, у якій було визначено митну вартість товарів, що імпортуються, за основним методом - за ціною зовнішньоекономічного контракту (вартість операції) - 11710,00 доларів США.

Для підтвердження митної вартості товару за митною декларацією № 23UA500500043479U4 декларант надав наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів (Дистриб`юторський договір) № 01-17/23 від 17.01.2023 року; додаткову угоду № 5 від 08 серпня 2023 року до вказаного Договору, Додаток № 1 від 08 серпня 2023 року до додаткової угоди № 5 від 08 серпня 2023 року; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № TJFYRPCE230923UAA від 23.09.2024 року; пакувальний лист (Packing list) б/н від 23.09.2023 року; коносамент (Bill of lading) № ZH230900247A від 27.09.2023 року; автотранспортну накладну (Road consignment note) № 000384 від 24.11.2023 року; декларацію про походження товару (Declaration of origin) № TJFYRPCE230923UAA від 23.09.2023 року; банківський платіжний документ, що стосується товару № 230911/000213727 від 11.09.2023 року; доручення № 23-03/02 від 02.03.2023 року; технічний опис б/н від 22.12.2018 року, копію митної декларації країни відправлення № 021720230000244820 від 24.09.2023 року.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, засвідчених електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Судом встановлено, що під час здійснення Одеською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з вищевказаними митними деклараціями було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності.

Одеською митницею було видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2023/001598.

Також відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2023/000855/1 від 15.12.2023, у зв`язку з чим митна вартість оцінюваних товарів була визначена за резервним методом.

Так, у вказаному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, зокрема:

- відповідно до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 17.01.2023 № 01-17/23 (далі-Контракт), доповнень № 1 від 08.08.2023 до Контракту та комерційного інвойсу від 23.09.2023 № TJFYRPСЕ230923UAА поставка товару здійснюється на умовах CPT Odessa. Вказані умови поставки CPT (фрахт / перевезення оплачені до) передбачають, що продавець доставить товар названому перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Це означає, що покупець бере на себе всі ризики, втрати чи пошкодження товару, які інші витрати передачі товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику. Однак в документах, що надані до митного оформлення відсутні відомості щодо витрат на транспортування, що унеможливлює проведення перевірки включення необхідних складових митної вартості та обчислення митної вартості товарів відповідно до вказаної умови поставки в повному обсязі.

У оскаржуваному рішенні зазначено, що 15.12.2023 декларантом надіслано лист № 231215-1 з поясненнями щодо розбіжностей та неможливості надання витребуваних документів в повному обсязі в установлений термін. В додатково наданому експертному висновку щодо ціни на товар від 30.11.2023 № СИО-е №000214 експертом вказується лише метод здійснення оцінки з посиланням на використані інформаційні джерела без зазначення числових даних щодо вартості товарів, які порівнюються з оцінюваними, вихідних даних, які підтверджують розрахунок експерта, вищезазначений висновок носить виключно інформаційний характер і не може бути визначальними при здійснені контролю за правильністю визначення митної вартості товарів.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням про коригування митної вартості товару та карткою відмови, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Перевіряючи правомірність оскаржуваного рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається митні органи.

До митної справи відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Згідно з п. 23, п. 24 ст.4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно положень Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частиною 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно із ч.3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу відокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов`язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості:

1) наявність розбіжностей між окремими документами;

2) наявність ознак підробки певних документів;

3) відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідно до ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Частиною 1 статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 9 статті 58 МК України передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Частиною 8 статті 57 МК України встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Частинами 1, 2 ст. 59 МК України які встановлюють порядок визначення митної вартості з використанням методу за ціною договору щодо ідентичних товарів, передбачено, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

Так, судом встановлено, що оскільки митну вартість товарів не можна було визначити шляхом використання методу, зазначеного у ст.58 МК України (метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, було обрано метод визначення митної вартості - другорядний: резервний метод.

Оцінивши усі докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що декларантом були надані усі необхідні документи, які давали митному органу змогу визначити митну вартість товару.

Щодо посилань відповідача в оскаржуваному рішенні на те, що в документах, які надані до митного оформлення, відсутні відомості щодо витрат на транспортування, що унеможливлює проведення перевірки включення необхідних складових митної вартості та обчислення митної вартості товарів відповідно до вказаної умови поставки в повному обсязі, суд зазначає наступне.

Відповідно до зовнішньоекономічного контракту від 17.01.2023р . № 01-17/23, специфікації до нього, інвойсу від 23.09.2023 р. № TJFYRPСЕ230923UAА, поставка товару здійснюється на умовах СРТ Одеса.

Вказані умови поставки СРТ (фрахт/перевезення оплачені до) передбачають, що продавець доставить товар названому перевізнику.

Згідно умов Інкотермс 2010 умови поставки СРТ означає, що продавець передає товар перевізнику або іншій особі, номінованому продавцем, в узгодженому місці і продавець зобов`язаний укласти договір перевезення і нести витрати з перевезення, необхідні для доставки товару в узгоджене місце.

Таким чином, митна вартість товару вже включає у себе вартість транспортування товару.

Крім того, позивач у декларації митної вартості не визначив окремо витрати на транспортування товару до місця доставки.

Позивач вказує, що Сторони у Додатковій угоді № 5 від 08 серпня 2023 року до договору 17.01.2023 р. № 01-17/23 визначили умови поставки товару на СРТ Одеса. За умовами СРТ витрати на перевезення товару здійснює продавець. Отже, за правилами поставки на умовах СРТ витрати на доставку товару покладаються на продавця товару, транспортування здійснює продавець, відповідно витрати належать до вартості (ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари), а тому не є складниками митної вартості товару.

З урахуванням зазначеного, суд погоджується з позивачем, що з огляду на умови поставки товару витребування додаткових відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки СРТ витрат, пов`язаних із транспортуванням товару, завантаженням, розвантаженням товарів до місця призначення, є необґрунтованим, оскільки включення у вартість товару вказаних витрат підтверджується поданими до митного оформлення документами.

Щодо посилань відповідача в оскаржуваному рішенні на те, що висновок щодо ціни на товар від 30.11.2023 № СИО-е №000214 експертом вказується лише метод здійснення оцінки з посиланням на використані інформаційні джерела без зазначення числових даних щодо вартості товарів, які порівнюються з оцінюваними, вихідних даних, які підтверджують розрахунок експерта, то суд зазначає, що цей висновок носить виключно інформаційний характер і не може бути визначальним при здійснені контролю за правильністю визначення митної вартості товарів.

Судом встановлено, що у оскаржуваному рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, та їх вартості за одиницю товару митний орган не навів жодних пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, характеристик таких товарів, умов поставки, комерційних умов тощо всупереч положенням пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України.

Отже, суд дійшов до висновку, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів.

Будь-яких інших доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведених позивачем розрахунків митної вартості товару за ціною договору, митним органом під час судового розгляду не надано. Крім того, відповідач не надав доказів неможливості застосування кожного з попередніх методів при визначенні митної вартості ввезеного позивачем товару.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення та картка відмови, прийняті Одеською митницею, є необґрунтованими, а відтак позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ОТК-СЕРВІС ПЛЮС» є такими, що підлягають задоволенню.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно з ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання до суду даного позову сплачено 3028,00 грн. судового збору.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТК-СЕРВІС ПЛЮС» судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Керуючись ст.ст. 9, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТК-СЕРВІС ПЛЮС» - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500500/2023/000855/1 від 15.12.2023 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці № UA500500/2023/001598.

Стягнути з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТК-СЕРВІС ПЛЮС» судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТК-СЕРВІС ПЛЮС» (вул. Чорноморського Козацтва, 115, м. Одеса, 65088, код ЄДРПОУ 45003258).

Відповідач - Одеська митниця (вул. Лип Івана та Юрія, 21-А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631).

СуддяО.А. Вовченко