Рішення

від 03.05.2024 по справі 420/6814/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/6814/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Медичного реабілітаційного центру «Одеський» до Південного офісу Держаудитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача ФОП ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі,

встановив:

І. Зміст позовних вимог.

До суду 31.03.2023 року через систему Електронний суд звернувся Медичний реабілітаційний центр Одеський (далі позивач) із позовною заявою до Південного офісу Держаудитслужби (далі відповідач), в якій просить визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу процедури закупівлі від 17 березня 2023 року № 122 Південного офісу Держаудитслужби.

II. Позиція позивача, заперечення відповідача.

На обґрунтування вказаних вимог позивач зазначає, що 17 березня 2023 року в електронній системі закупівель (інформація про оприлюднення закупівлі UA-2023-02-20-010585-а) оприлюднено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі від 17.03.2023 № 122 Південного офісу Держаудитслужби, яким встановлені порушення підпункту 2 пункту 41 Особливостей, а саме, що Замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника ФОП ОСОБА_1 , у зв`язку із невідповідністю його тендерної пропозиції вимогам, установленим у ТД відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону, зобов`язавши позивача усунути виявлені порушення шляхом припинення зобов`язань за договором, укладеним між позивачем та ФОП ОСОБА_1 , у тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору. Позивач не погоджується з наведеними висновками відповідача, вказуючи, що за умовами Тендерній документації Замовник не вимагав захищеного електронного ключа, чим спростовується висновок відповідача щодо відсутності кваліфікованого електронного підпису (КЕП). При цьому, пояснив, якщо організації ведуть електронний документообіг, підписуючи документи КЕП, їх юридична сила визнається автоматично відповідно до Закону №2155-VIII. Щодо висновку відповідача про не надання ФОП ОСОБА_1 підтвердження платника ПДВ або єдиного податку, то за позицією позивача вказане не відповідає дійсності, оскільки серед реєстраційних документів, що надав ФОП у складі тендерної пропозиції, наявні дані про взяття на облік, як платник єдиного внеску. Крім того, позивач зауважив, що ФОП ОСОБА_1 був єдиним учасником зазначеної закупівлі та після укладання договору виконав усі його умови та поставив товар згідно умов договору, що підтверджуються бухгалтерськими обліковими документами. Тендерна пропозиція ФОП ОСОБА_1 становила 514 500,00 грн., що на 215 500,00 грн. нижче ніж очікувана вартість. Таким чином Замовник заощадив 215 500,00 грн. державних коштів та отримав необхідний товар для забезпечення потреб Державної установи ДСНС Медичний реабілітаційний центр «Одеський» для забезпечення якісної реабілітації працівників ДСНС. З наведених обставин позивач вважає оскаржуваний висновок про результати моніторингу процедури закупівлі безпідставним.

28.04.2023 року відповідачем надано до суду відзив на позов, якими заперечує проти його задоволення, вказуючи на те, що висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-02-20-010585-а від 17.03.2023 складений Південним офісом Держаудитслужби за результатами проведеного моніторингу процедури відкритих торгів з особливостями за предметом закупівлі: ДК 021:2015: 39310000-8: Обладнання для закладів громадського харчування (Диспенсер для тарілок (посудомийний), очікуваною вартістю 730 000,00 грн. з ПДВ, щодо дотримання позивачем законодавства у сфері публічних закупівель. Згідно вказаного висновку встановлені порушення позивачем законодавства у сфері публічних закупівель, а саме порушено вимоги підпункту 1.3 пункту 1 розділу III «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» ТД в частині підписання учасником ФОП ОСОБА_1 тендерної пропозиції та поданих відповідних електронних документів не кваліфікованим електронним підписом (КЕП). Крім того, в порушення вимог пункту 6.3 Додатка 1 та пункту 1 Додатка 3 до ТД учасником ФОП ОСОБА_1 у складі тендерної пропозиції не надані копії свідоцтва платника ПДВ або свідоцтва про сплату єдиного податку або копії витягів з відповідних реєстрів, а також не надана довідка щодо наявності в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій. Отже, відповідач стверджує, що у зв`язку із невідповідністю тендерної пропозиції вимогам, установленим у ТД відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» на порушення абзацу 6 підпункту 2 пункту 41 Особливостей Замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника ФОП ОСОБА_1 . Щодо усунення вищевказаних порушень законодавства у сфері публічних закупівель, то на переконання відповідача єдиний можливий шлях усунення виявлених порушень є припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору, з огляду на пропорційність та співмірність виявленого порушення.

Третя особа не скористалась правом на подання пояснень, при цьому ухвала про відкриття провадження у справі від 10.04.2023 року, яка була направлена рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, проте повернулась до суду 20.05.2023 року « за закінченням терміну зберігання», що підтверджується довідкою Укрпошти про причини повернення.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 10.04.2023 року відкрито провадження у справі; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ); визначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), відповідно до частини 5 статті 262 КАС України.

05.05.2023 р. від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 16.05.2023 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Враховуючи зміст позовних вимог, які згідно з ч. 6 ст. 12 КАС України належать до справ незначної складності (п. 20 ч. 1 ст. 4; ч. 2 ст. 12 КАС України), суд розглядає дану справу за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Позивачем Медичний реабілітаційний центр «Одеський», код ЄДРПОУ: 24548180, 20.02.2023 року на веб-порталі Уповноваженого органу оголошено процедуру закупівлі - відкриті торги з особливостями, предмет закупівлі: ДК 021:2015: 39310000-8: Обладнання для закладів громадського харчування «Диспенсер для тарілок (посудомийний)», очікуваною вартістю 730 000,00 грн. з ПДВ; ідентифікатор закупівлі - UA-2023-02-20-010585-а (а.с. 85-86).

20.02.2023 року рішенням уповноваженої особи затверджена Тендерна документація щодо проведення процедури відкритих торгів з особливостями для закупівлі товару «Диспенсер для тарілок (посудомийний)» за кодом національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» - 39310000-8 - Обладнання для закладів громадського харчування (а.с. 20-54, 90-97).

28.02.2023 року оприлюднено результати торгів, відповідно до яких переможцем процедури закупівлі визначено ФОП ОСОБА_1 з пропозицією 514500,00 грн. (а.с. 88).

28.02.2023 року оприлюднено повідомлення про намір укласти договір з переможцем торгів.

06.03.2023 року між Медичним реабілітаційним центром «Одеський», як Замовником, та ФОП ОСОБА_1 , як Постачальником, відповідно до п. 10 постанови КМУ від 12.10.2022 року №1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», укладено Договір №31-Т про постачання товару, за умовами якого Постачальник зобов`язується поставити Замовнику товар, а замовник прийняти та оплатити цей товар, предмет закупівлі: «Диспенсер для тарілок (посудомийний) ДТЄ-2000» за кодом національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» - 39310000-8 - Обладнання для закладів громадського харчування. Сума, визначена в Договорі становить 514 500,00 грн. Згідно Специфікації (Додаток №1 до Договору від 06.03.2023 року №31-Т), Замовнику поставляється Диспенсер для тарілок (посудомийний) ДТЄ-2000 у кількості одна штука вартістю 514500,00 грн. без ПДВ (а.с. 14-19).

06.03.2023 року наказом Південного офісу Держаудитслужби №58 оголошено про початок моніторингу процедур закупівель відповідно до переліку, зокрема процедури за ідентифікатором закупівлі - UA-2023-02-20-010585-а з підстави: виявлення органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель (а.с. 82-83).

07.03.2023 року Південним офісом Держаудитслужби оприлюднено рішення про початок моніторингу процедури закупівлі UA-2023-02-20-010585-а.

17.03.2023 року начальником Південного офісу Держаудитслужби затверджено Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі № 122, у розділі ІІ Констатуюча частина якого передбачено, зокрема, під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель Медичного реабілітаційного центру «Одеський» (далі - Замовник) на 2023 рік, оголошення про проведення відкритих торгів, тендерну документацію, затверджену рішенням уповноваженої особи Замовника від 20.02.2023 № 56, тендерну пропозицію учасника фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ), протокол щодо прийняття рішення уповноваженою особою Замовника від 28.02.2023 № 58, повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, оприлюднене в електронній системі закупівель 28.02.2023, договір про постачання товару від 06.03.2023 № 31-Т.

За результатами аналізу розгляду тендерної пропозиції встановлено порушення абзацу 6 підпункту 2 пункту 41 Особливостей (постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування»), яке полягає у тому, що у зв`язку із невідповідністю тендерної пропозиції вимогам, установленим у ТД, Замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника ФОП ОСОБА_1 , з огляду на таке

- за результатами перевірки електронного підпису учасника процедури закупівлі ФОП ОСОБА_1 на сайті ЦЗО за посиланням https://czo.gov.ua/verify встановлено, що тип носія - незахищений, тип підпису - удосконалений, який не може вважатися кваліфікованим, чим порушено вимоги підпункту 1.3 пункту 1 розділу III «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» ТД

- відповідно до пункту 6.3 Додатка 1 до ТД Замовником визначено, що учасником у складі тендерної пропозиції надається копія свідоцтва платника ПДВ або копія витягу з реєстру платників ПДВ (якщо учасник є платником ПДВ) або копія свідоцтва про сплату єдиного податку або копія витягу з реєстру платників єдиного податку (якщо учасник є платником єдиного податку). Проте, учасником ФОП ОСОБА_1 у складі тендерної пропозиції не надано жодного із вище перелічених документів, чим не дотримано вимоги пункту 6.3 Додатка 1 до ТД.

- відповідно до пункту 1 Додатка 3 до ТД Замовником визначено, що на підтвердження відповідності кваліфікаційному критерію щодо наявності в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій у складі своєї тендерної пропозиції учасник повинен надати довідку, що містить інформацію про наявність обладнання, матеріально-технічної бази. Проте, у складі тендерної пропозиції учасника ФОП ОСОБА_1 відсутня вищезазначена довідка, чим не дотримано вимоги пункту 1 Додатка 3 до ТД.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Південний офіс Держаудитслужби зобов`язав здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів. (а.с. 78-81).

17.03.2023 року оприлюднено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

Не погоджуючись з наведеним Висновком Південного офісу Держаудитслужби, позивач звернувся до суду з даним позовом.

V. Норми права, які застосував суд.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні визначено Законом України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні № 2939-XII від 26.01.1993 р. (далі - Закон № 2939-XII), яким передбачено, зокрема

- здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю) ( стаття 1 Закону № 2939-XII);

- головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі. ( стаття 2 Закону № 2939-XII);

- контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України Про публічні закупівлі, проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю. ( стаття 5 Закону № 2939-XII).

- органу державного фінансового контролю надається право: пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства ( пункт 7 статті 10 Закону № 2939-XII);

- законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються. ( частина 2 статті 15 Закону № 2939-XII).

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України Про публічні закупівлі № 922-VIII від 25.12.2015 (далі - Закон № 922-VIII), яким передбачено, зокрема

- моніторинг процедури закупівлі - це аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель. ( пункт 14 частини 1 статті 1 Закону № 922-VIII)

- моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії. ( абзаци 1 -2 частини 1 статті 8 Закону № 922-VIII)

- рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав, зокрема, виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель ( пункт 4 частини 2 статті 8 Закону № 922-VIII);

- для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, можуть використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. ( абзаци 7-10 частини 2 статті 8 Закону № 922-VIII)

- повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі. Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом. ( частина 3 статті 8 Закону № 922-VIII)

- строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель. ( частина 4 статті 8 Закону № 922-VIII)

- протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель. Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. ( частина 5 статті 8 Закону № 922-VIII)

- за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання. ( частина 6 статті 8 Закону № 922-VIII)

- у висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. ( частина 7 статті 8 Закону № 922-VIII)

- у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження. ( частина 10 статті 8 Закону № 922-VIII).

- установити, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз. (пункт 3-7 розділ X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 922-VIII в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та інших законодавчих актів України щодо здійснення оборонних та публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» від 16.08.2022 № 2526-IX, який набув чинності 10.09.2022 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178, затверджені Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (надалі Постанова КМУ № 1178, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), якою передбачено, зокрема

- замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням цих особливостей. ( абзац перший пункту 3 Постанови КМУ № 1178);

- державне регулювання, контроль у сфері публічних закупівель та громадський контроль здійснюються відповідно до статті 7 Закону. ( пункт 22 Постанови КМУ № 1178);

- моніторинг відкритих торгів здійснюється Держаудитслужбою та її міжрегіональними територіальними органами відповідно до статті 8 Закону. ( пункт 23 Постанови КМУ № 1178).

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 868 Про утворення Державної аудиторської служби України, яка набрала чинності 03.11.2015, утворено Державну аудиторську службу України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію шляхом перетворення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 затверджено Положення про Державну аудиторську службу України ( далі Положення № 43) , яким передбачено

- Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. ( пункт 1 Положення № 43)

- Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. ( підпункт 3 пункту 4 Положення № 43)

- Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за, зокрема, дотриманням законодавства про закупівлі ( підпункт 4 пункту 4 Положення № 430);

- Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань: вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог тощо ( підпункт 9 пункту 4 Положення № 43);

- Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; ( пункт 6 Положення № 430);

- Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи. ( пункт 7 Положення № 43)

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 № 266 Про утворення міжрегіональних органів Державної аудиторської служби до складу органів Державної аудиторської служби України входять Держаудитслужба та такі міжрегіональні територіальні органи: Північний офіс Держаудитслужби, Північно-східний офіс Держаудитслужби; Західний офіс Держаудитслужби та Східний офіс Держаудитслужби.

VI. Оцінка суду

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за дотриманням законодавства у сфері публічних закупівель шляхом їх моніторингу, за результатами здійснення якого посадовою особою складається висновок про результати моніторингу закупівлі. При виявленні порушень законодавства у сфері публічних закупівель орган державного фінансового контролю у висновку здійснює його опис та зазначає про спосіб його усунення. Отже, з метою усунення виявленого під час моніторингу порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель висновок містить вимогу зобов`язального характеру, яка є обов`язковою для виконання.

Спірність питання у даній справі полягає у правомірності висновку Південного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі від 17 березня 2023 року № 122, який вмотивований порушенням позивачем абзацу 6 підпункту 2 пункту 41 Особливостей щодо не відхилення тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_1 , як такої що не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону № 922-VIII.

Вирішуючи дані спірні правовідносини, суд вказує про таке.

За приписами абзацу п`ятого підпункту 2 пункту 41 Особливостей ( постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 ) замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли: тендерна пропозиція, зокрема, не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону.

Стаття 22 Закону України Про публічні закупівлі визначає вимоги до тендерної документації. Так, відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 цього Закону тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Як зазначалось вище одним із порушень, встановлених за результатами аналізу розгляду тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_1 є не дотримання вимог підпункту 1.3 пункту 1 розділу III «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» ТД.

У змісті оскаржуваного висновку зазначено, що за результатами перевірки електронного підпису учасника процедури закупівлі ФОП ОСОБА_1 на сайті ЦЗО за посиланням https://czo.gov.ua/verify встановлено, що тип носія - незахищений, тип підпису - удосконалений, який не може вважатися кваліфікованим.

За позицією позивача, Замовник не вимагав у Тендерній документації захищеного електронного ключа. При цьому, пояснив, ящо організації ведуть електронний документообіг, підписуючи документи КЕП, їх юридична сила визнається автоматично відповідно до Закону № 2155-VIII.

Надаючи правову оцінку вказаним доводам сторін в межах означеного порушення, суд вказує про таке.

Згідно підпункту 1.3 пункту 1 розділу III «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» Тендерної пропозиції від 20.02.2023 року № 56 тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну (з урахуванням всіх податків та зборів, в тому числі ПДВ), інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 Закону і в цій тендерній документації з НАКЛАДЕННЯМ кваліфікованого електронного підпису (КЕП) уповноваженої особи учасника на пропозицію, та шляхом завантаження необхідних документів/інформації/файла(ів), перелік яких визначено в Додатку 1 та інших документів, необхідність подання яких у складі тендерної пропозиції передбачена умовами цієї тендерної документації.

Під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Суд зазначає, що відповідно до ч. 3, ч. 8 ст. 12 Закону України Про публічні закупівлі, під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій/пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Подання інформації під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі здійснюється в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Замовникам забороняється вимагати від учасників подання у паперовому вигляді інформації, поданої ними під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.

Основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів встановлює Закон України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг».

За правилами статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.

Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відносини, пов`язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України "Про електронні довірчі послуги".

Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Закон України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» від 05.10.2017 № 2155-VIII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає правові та організаційні засади електронної ідентифікації та надання електронних довірчих послуг, права та обов`язки суб`єктів відносин у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг.

За визначенням, наведеним у пункті 27 статті 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», кваліфікований електронний підпис удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Пунктом 57 цієї ж статті Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» визначено, що удосконалений електронний підпис удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням кваліфікованого сертифіката електронного підпису, виданого кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг та не містить відомостей про те, що особистий ключ зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису;

Як передбачено у частині третій статті 15 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», використання кваліфікованих електронних підписів та печаток забезпечує високий рівень довіри до засобів електронної ідентифікації, з використанням яких створюються такі електронні підписи та печатки, а також до схем електронної ідентифікації, в рамках яких видаються відповідні засоби електронної ідентифікації.

Використання удосконалених електронних підписів та печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, забезпечує середній рівень довіри до засобів електронної ідентифікації, з використанням яких створюються такі електронні підписи та печатки, а також до схем електронної ідентифікації, в рамках яких видаються відповідні засоби електронної ідентифікації.

З аналізу наведених правових норм можна дійти висновку, що для подання інформації через електронну систему закупівель під час проведення процедури закупівлі законодавством передбачена можливість використання удосконалених та кваліфікованих електронних підписів.

Відмінність між удосконаленим та кваліфікованим електронним підписом, головним чином, полягає у рівні захисту від доступу до особистого ключа сторонніх осіб і відповідно довіри до електронної ідентифікації.

Тобто, використання кваліфікованих електронних підписів забезпечує високий рівень довіри до схем електронної ідентифікації, тоді як використання удосконалених електронних підписів, - лише середній рівень довіри.

Зі змісту тендерної документації замовника убачається, що тендерна пропозиція учасника повинна подаватися з накладенням кваліфікованого електронного підпису, а не удосконаленого електронного підпису чи удосконаленого електронного підпису на кваліфікованому сертифікаті.

Відтак, судом встановлено, що учасником процедури закупівлі ФОП ОСОБА_1 підписання тендерної пропозиції здійснено удосконаленим електронним підписом на кваліфікованому сертифікаті, що не є кваліфікованим електронним підписом, а тому не узгоджується з вимогами підпункту 1.3 пункту 1 розділу III «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» ТД.

Щодо іншого порушення, встановленого за результатами аналізу розгляду тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_1 , яке за позицією відповідача полягає у дотриманні пункту 6.3 Додатка 1 до ТД, то суд вказує про таке.

Згідно пункту 6.3 Додатка 1 до Тендерної пропозиції від 20.02.2023 року № 56, учасником у складі тендерної пропозиції надається копія свідоцтва платника ПДВ або копія витягу з реєстру платників ПДВ (якщо учасник є платником ПДВ) або копія свідоцтва про сплату єдиного податку або копія витягу з реєстру платників єдиного податку (якщо учасник є платником єдиного податку).

За позицією відповідача, учасником ФОП ОСОБА_1 у складі тендерної пропозиції не надано жодного із вище перелічених документів.

Позивач вважає, що вказана вимога Тендерної пропозиції від 20.02.2023 року №56 виконана шляхом зазначення учасником ФОП ОСОБА_1 у складі тендерної пропозиції даних про взяття його на облік, як платника єдиного внеску.

Тобто, позивач не заперечує щодо не надання учасником ФОП ОСОБА_1 у складі тендерної пропозиції саме документів, передбачених пунктом 6.3 Додатка 1 до Тендерної пропозиції.

Таким чином, судом встановлено, що подання учасником у складі тендерної пропозиції документів, передбачених пунктом 6.3 Додатку 1 до Тендерної документації від 20.02.2023 року №56, не узгоджується з вимогами тендерної документації.

Щодо не дотримання пункту 1 Додатка 3 Тендерної документації від 20.02.2023 року №56, за яким на підтвердження відповідності кваліфікаційному критерію щодо наявності в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій у складі своєї тендерної пропозиції учасник повинен надати довідку, що містить інформацію про наявність обладнання, матеріально-технічної бази, суд вказує про таке.

Частиною першою статті 16 Закону №922-VIII передбачено, що замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.

Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв, зокрема, наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій (пункт 1 частини другої статті 16 Закону №922-VIII).

Позивач не надав жодних пояснень до цього порушення, тим самим не спростував факт ненадання учасником ФОП ОСОБА_1 у складі тендерної пропозиції документів, передбачених пунктом 1 Додатка 3 до ТД.

Відтак, судом встановлено, що не подання учасником у складі тендерної пропозиції документів, передбачених пунктом 1 Додатку 3 до Тендерної документації від 20.02.2023 року № 56, є не дотриманням вказаних вимог Тендерної документації від 20.02.2023 року №56.

Частина шістнадцять статті 29 Закону № 922-VIII передбачає, що замовник розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою учаснику процедури закупівлі про усунення в електронній системі закупівель виявлених під час розгляду тендерної пропозиції учасника невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалося тендерною документацією.

Водночас ця норма стосується не будь-якої інформації та/або документів, що подані учасником, а лише конкретно визначеної цією нормою статті, а саме: замовник розміщує повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах: 1) що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону; 2) на підтвердження права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю.

Разом з тим невідповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону є однією із підстав для відхилення тендерних пропозицій, які передбачено пунктом 1 частини першої статті 31 Закону №922-VIII.

Аналіз положень частини шістнадцять статті 29 Закону № 922-VIII та пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII дає підстави для висновку, що саме встановлення невідповідності у інформації та/або документах, що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону, є підставою для надання замовником цьому учаснику процедури закупівлі строку на усунення таких невідповідностей. Натомість відсутність усіх необхідних документів для підтвердження кваліфікаційних критеріїв, які вимагалися замовником у тендерній документації, є підставою для відхилення тендерної пропозиції такого учасника за приписами пункту 1 частини першої статті 31 Закону.

Аналогічний підхід до правозастосування при вирішенні близьких за змістом правовідносин застосовано Верховним Судом у постановах від 02 березня 2023 року у справі № 160/4436/21, від 20 березня 2023 року у справі № 160/7953/21, від 23 березня 2023 року у справі №400/4705/20, на які звертав увагу касатор.

Також суд уважає за необхідне зазначити про те, що кваліфікаційні критерії є складовою тендерної документації відкритих торгів та викладені в додатку № 1, тобто невідповідність кваліфікаційному критерію, як складовій частині тендерної документації, є одночасно і невідповідністю тендерній документації замовника в цілому. При цьому, у разі недотримання учасником процедури закупівлі усіх кваліфікаційних вимог, зазначених у тендерній документації замовника, останній на вимогу Закону № 922-VIII повинен відхилити тендерну пропозицію учасника.

Такий висновок узгоджується також з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 15 червня 2023 року у справі 160/5101/22, від 17 серпня 2022 року у справах №520/14902/20.

При цьому варто зауважити, що положеннями частини другої статті 22 цього Закону передбачено, що тендерна документація може містити опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.

Втім, ненадання учасником у складі пропозиції документа, потреба надання якого прямо передбачена умовами тендерної документації, не може вважатися формальною помилкою, оскільки за своєю суттю є не технічною помилкою чи опискою, що пов`язана з оформленням тендерної пропозиції, а помилкою, яка впливає на зміст пропозиції. Подібний висновок наведено в постанові Верховного Суду від 14 липня 2022 року у справі № 640/2727/20.

Ураховуючи викладене, ненадання учасником ФОП ОСОБА_1 у складі тендерної пропозиції документів, які визначені у додатку № 1 до тендерної документації, свідчить про його невідповідність кваліфікаційним критеріям, установленим статтею 16 Закону № 922-VIII, що мало би наслідком відхилення його тендерної пропозиції замовником на підставі пункту 1 частини першої статті 31 наведеного Закону № 922-VIII

Щодо викладеного у Висновку Південного офісу Держаудитслужби від 17 березня 2023 року № 122 зобов`язання щодо усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору.

Відповідно до частини шостої статті 8 Закону № 922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником.

Виходячи із структури та змісту частини восьмої статті 8 Закону № 922-VIII саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, яким чином він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки.

Варіант усунення порушення шляхом розірвання договору направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан. У разі недотримання учасником процедури закупівлі усіх кваліфікаційних вимог, зазначених у тендерній документації замовника, останній на вимогу Закону № 922-VIII повинен відхилити тендерну пропозицію учасника та відмінити закупівлю, що робить укладання договору взагалі неможливим.

Отже, у разі дотримання позивачем вимог Закону № 922-VIII відносини між переможцем закупівлі та Замовником взагалі б не виникли та договір не було б укладено.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону № 922-VIII договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з частиною другою статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою статті 203 цього Кодексу.

Таким чином, укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому невідхилення пропозиції учасника та, як наслідок, укладення договору, є підставою для розірвання такого договору.

Враховуючи наявність порушень, встановлених Держаудитcлужбою під час моніторингу, вимоги, зазначені у висновку щодо припинення зобов`язань за договором підлягають виконанню.

Аналогічні висновки були висловлені Верховним Судом у справах № 160/9990/20 (постанова від 29 жовтня 2021 року), № 420/693/21 (постанова від 26 жовтня 2022 року), № 200/100092/20 (постанова від 10 листопада 2022 року), № 280/8475/20 (постанова від 24 січня 2023 року), №260/2993/21 (постанова від 31 січня 2023 року), № 520/6848/21 (постанова від 09 лютого 2023 року), №500/4553/22 ( постанова від 19 квітня 2024 року).

Також суд наголошує, що проведення публічних закупівель, в першу чергу, направлене на забезпечення потреб держави, територіальних громад або об`єднаних територіальних громад. Отже, укладаючи договір за результатами проведення публічної закупівлі, держава фактично має право контролю за проведенням закупівлі, враховуючи і етап укладення та виконання договору.

Відповідно до приписів Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» вказаний контроль держава здійснює через органи державного фінансового контролю шляхом проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Пунктами 7, 8, 10 статті 10 цього Закону визначено, зокрема, право органу державного фінансового контролю:

- пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства;

- порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства;

- у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства;

- звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів;

- звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового має право як і висувати замовникам обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення порушень шляхом припинення зобов`язань за укладеним договором, так і право на ініціювання питання про визнання договору недійсним.

З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що орган фінансового контролю має право як висувати замовникам обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення порушень шляхом припинення зобов`язань за укладеним договором, так і право на ініціювання питання про визнання договору недійсним.

У свою чергу, статтею 43 Закону № 922-VIII регламентовано вичерпний перелік підстав для автоматичного визнання договору закупівлі нікчемним. Також орган фінансового контролю має право звертатися до суду лише у визначених випадках: у разі невиконання підконтрольною установою висунутих вимог, або у випадку не здійснення повернення коштів у дохід держави.

Отже, чинним законодавством встановлено дискрецію органу державного фінансового контролю щодо визначення форми усунення встановлених порушень в залежності від виду цих порушень. Окрім того, враховуючи, що при укладенні договорів за результатами публічних закупівель використовуються саме бюджетні кошти, то лише держава через свій відповідний орган має повноваження щодо обрання форми припинення нецільового використання цих коштів.

Таким чином, враховуючи сталу практику Верховного Суду у цій категорії справ, Держаудитслужба мала повноваження щодо визначення одного із варіантів усунення встановлених порушень як припинення зобов`язань за договором.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01 лютого 2024 року у справі № 260/3428/21.

Як вбачається із висновку Південний офіс Держаудитслужби конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його чіткість та визначеність.

Підсумовуючи вищевказане, суд дійшов висновку, що висновок Південного офісу Держаудитслужби від 17 березня 2023 року № 122 про результати моніторингу процедури закупівлі, прийнятий відповідачем в межах та на підставі наданих йому повноважень, відповідає визначеним у частині другій статті 2 КАС України критеріям, а тому відсутні підстави для визнання його правомірним та скасуванню.

VII. Висновок суду.

Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності оскаржуваної відмови, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

VIIІ. Розподіл судових витрат.

Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат, суд виходить з того, що за обставин необґрунтованості заявлених позивачем вимог, підстави для стягнення сплаченого ним судового збору з відповідача згідно статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні, а відповідачем не понесено витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, у зв`язку із чим судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

У задоволення позовної заяви Медичного реабілітаційного центру «Одеський» (вул. Рибальська балка, буд. 3, м. Одеса, Одеська обл., 65038, код ЄДРПОУ 24548180) до Південного офісу Держаудитслужби (вул. Канатна, буд. 83, м. Одеса, Одеська обл., 65012, код ЄДРПОУ 40477150), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.А. Дубровна

.