Рішення

від 03.05.2024 по справі 420/34330/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/34330/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні в місті Одеса справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсон-Імпекс» (с. Чорнобаївка, 152 км Залізничної дороги Одеса-Херсон, будинок б/н, Білозерський р-н, Херсонська обл., 75024) до Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000), Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі в Одеській області (проспект Ушакова, 75, Херсон, Херсонська область, 73000), Державної податкової служби України (вул. Львівська площа, 8, м. Київ, 04053) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсон-Імпекс» до Головного управління ДПС в Полтавській області, Державної податкової служби України (далі ДПСУ) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 15.12.2023 року позов залишено без руху, надано строк на усунення недоліків позову.

До суду від представника позивача надійшло заява на виконання ухвали суду та позов до Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Полтавській області (далі Комісія ГУ ДПС) та ДПСУ, у якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Полтавській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризикованості платника податку № 1985 від 28.11.2023 року;

зобов`язати Комісію з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Полтавській області виключити ТОВ «Херсон-Імпекс» з переліку платників податків, що відповідають критеріям ризиковості платника податку;

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Полтавській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №9989619/34370500 від 22.11.2023 року про відмову в реєстрації податкових накладних № 4 від 02.02.2022 року;

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Полтавській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №9989613/34370500 від 22.11.2023 року про відмову в реєстрації податкових накладних № 5 від 22.02.2022 року;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати Товариству з обмеженою відповідальністю «Херсон-Імпекс» податкові накладні №4 від 02.02.2022 року на суму 678730 грн, №5 від 22.02.2022 року на суму 698760 грн, в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем подання їх на реєстрацію.

Ухвалою суду від 29.12.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 01.03.2024 року залучено до участі у справі №420/34330/23 у якості відповідача Комісію з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі в Одеській області. Вирішено розпочати розгляд адміністративної справи №420/34330/23 спочатку.

Ухвалою від 03.05.2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника ГУ ДПС про розгляд справи в загальному позовному провадженні.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ «Херсон-Імпекс» є юридичною особою, зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 22.05.2006, основним видом господарської діяльності є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (КВЕД 46.21). ТОВ «Херсон-Імпекс» є платником податків, у тому числі ПДВ.

Позивач вказує, що 25.08.2022 ГУ ДПС у Полтавській області прийнято рішення про відповідність ТОВ "Херсон-Імпекс" критеріям ризиковості платника податку № 4434. Підставою прийняття рішення зазначено: упередження формування та розповсюдження ймовірно ризикового податкового кредиту.

Позивач звертає увагу на те, що ТОВ "Херсон-Імпекс" зареєстроване та фактично здійснювало свою діяльність за адресою: 75024, Херсонська обл., Білозерський р-н, село Чорнобаївка, 152 км. Залізничної дороги Одеса-Херсон, будинок б/н.

З початком війни, а саме з 24.02.2022 року ТОВ «Херсон-Імпекс» не працювало. З 28.02.2022р в приміщенні бухгалтерії підприємства проживали військовослужбовці держави агресора Російської Федерації. Згідно з наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, яким затверджено перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, територія Чорнобаївської сільської територіальної громади у період з 01.03.2022 року по 11.11.2022 року була тимчасово окупована Російською Федерацією.

У період з 11.11.2022 р. по 01.05.2023 р. територія с. Чорнобаївка Чорнобаївської сільської територіальної громади вважалася територією ведення бойових дій. За фактом незаконного заволодіння, збройними силами РФ, майном, яке належить ТОВ «Агроінвест Херсон», ТОВ «Херсон-Імпекс», ТОВ «Прогрес 16» та знаходиться за адресою: Херсонська область, Білозерська ТГ, с. Чорнобаївка, вул. 152 км залізної дороги Одеса-Херсон, внесені відомості до ЄРДР за номером 42023230000000361. Було знищено не лише майно, а й документацію підприємства.

Після деокупації підприємство почало відновлювати свою діяльність, на даний час тривають заходи щодо відновлення документацію підприємства.

25.10.2023 року представником ТОВ «Херсон-Імпекс» до ГУ ДПС у Полтавській області надіслано адвокатський запит з проханням надати рішення про відповідність платника податку на додану вартість ТОВ "Херсон-Імпекс" критеріям ризиковості платника податку, копію протоколу засідання комісії ГУ ДПС, на якому було прийнято рішення та отримана відповідь від 06.11.2023 року, з якої вбачається, що підставою прийняття рішення про відповідність ТОВ "Херсон-Імпекс" критеріям ризиковості платника податку від 25.08.2022 р. № 4434 слугувала та обставина, що у 2021, 2022 роках підприємство здійснювало реалізацію та експортувало ядро соняшнику за відсутності трудових ресурсів для можливості ведення господарської діяльності, так як платником не було подано податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску протягом 2021 року. Зазначене, на думку контролюючого органу, може свідчити про розповсюдження ймовірно ризикового податкового кредиту.

ТОВ «Херсон-Імпекс» керуючись абз.10 п. 6 постанови КМУ від 11.12.2019р. № 1165 підготовлено та подано до контролюючого органу пояснення разом з інформацією та копіями відповідних документів від 18.11.2023 року №1 щодо відсутності необхідності у залученні інших осіб до трудових відносин для здійснення господарської діяльності, оскільки товариство здійснює посередницьку діяльність у сфері торгівлі. Наявні ресурсі, відображені у формі 20-ОПП були достатніми для здійснення господарської діяльності.

Проте Комісія за результатами розгляду заяви прийняла оскаржуване рішення № 1985 від 28.11.2023 року про відповідність платника податку на додану вартість ТОВ "Херсон - Імпекс" критеріям ризикованості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Підставою прийняття рішення зазначено: ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку, посилаючись на ненадання первинних документів.

Позивач вважає вказане рішення необґрунтованим, невмотивованим, а тому відповідно протиправним.

При цьому відповідач вказує в рішеннях різні підстави їх прийняття щодо уточнення п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, що свідчить на думку позивача, що підстави прийняття рішення від 25.08.2022 року №4434 та рішення №1985 від 28.11.2023 року не узгоджуються між собою, є відмінними, і, крім того, суперечать змісту пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, затверджених Додатком 1 до Порядку №1165

Позивач вказує, що у 2021, 2022 рр. ТОВ «Херсон-Імпекс» здійснювало реалізацію та експортувало ядро соняшнику на суму ПДВ 7210 тис грн та серед своїх контрагентів та партнерів здобуло репутацію стабільного та надійного партнера, який дотримується вимог законодавства. Всі податкові накладні подані на реєстрацію були зареєстровані в ЄРПН.

Позивач просить при вирішенні спірних правовідносин застосувати правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20, згідно з якими при оцінці правомірності рішення про відповідність або невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості необхідно досліджувати та надавати оцінку змісту та порядку прийняття оскаржуваного рішення, повноваженням комісії контролюючого органу, змісту протоколу її засідання та наданих податковим органом документів. Затверджена форма рішення не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, але й не скасовує обов`язку контролюючого органу необхідності доказування, передбаченого ч.2 ст. 77 КАС України. Комісія контролюючого органу має обґрунтувати свій висновок і надати належні та допустимі докази в підтвердження цих даних при прийнятті рішення.

Також щодо рішень про відмову у реєстрації ПН Верховний Суд вказував на необхідність вмотивованості прийнятих рішень щодо зупинення податкових накладних та відмови у їх реєстрації (постанови від 21.05.2019 у справі №940/1240/18 (адміністративне провадження №К/9901/7590/19), від 02.07.2019 у справі №140/2160/18 (адміністративне провадження №К/9901/13662/19).

Рішення Комісії ГУ ДПС про зупинення реєстрації податкових накладних №4 від 02.02.2022 року, №5 від 22.02.2022 року не відповідають критеріям вмотивованості, чіткості та зрозумілості як акти індивідуальної дії, є необґрунтованими, та такими що, прийняті з порушенням вимог чинного законодавства України.

Незважаючи на те, що при зупиненні реєстрації податкових накладних не визначений перелік документів, необхідних для подання з метою реєстрації ПН, до Комісії були направлені документи, які підтверджують здійснення господарських операцій, проте Комісією прийняті оскаржувані рішення.

Підставою для прийняття вказаних рішень вказано надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства, а саме надано видаткову накладну від 02.02.2022 №33, яка не містять обов`язкових реквізитів (не розшифровано підпис отримувача), чим порушено ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Крім того, надано товарно-транспортну накладну від 02.02.2022 №Р33, заповнену з порушенням (не зазначено навантажувально-розвантажувальні роботи) Наказу Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. №363 «Про затвердження Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні» (далі Правила перевезення №363).

Позивач вважає таки доводи Комісії необґрунтованими, оскільки особою яка приймає участь у господарській операції є сам суб`єкт господарювання, а підпис посадової особи скріплена печаткою цього суб`єкта. Що стосується ТТН, то недоліки в її заповненні не можуть бути взяти до уваги, оскільки цій документ є обов`язковим лише для перевізника. Крім того, здійснення господарської операції повинно оцінюватися у сукупності всіх первинних документів.

Позивач вважає, що контролюючий орган фактично не врахував надані йому підприємством позивача пояснення та копії документів, відповідно до яких підприємством позивача було подано на реєстрацію податкові накладні. Таким чином, позивачем до контролюючого органу надано достатні та належним чином оформлені документи, які давали змогу здійснити реєстрацію податкових накладних.

Для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних виконані умови, визначені законом, та для поновлення прав позивач просить також зобов`язати ДПСУ зареєструвати податкові накладні №4 від 02.02.2022 року на суму 678730 грн, №5 від 22.02.2022 року на суму 698760 грн в ЄРПН днем їх подання на реєстрацію.

Представник відповідача ГУ ДПС у Полтавській області подав до суду відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування відзиву щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог представник навів зміст нормативних актів щодо спірних правовідносин, обставини справи та зазначив, що згідно зі ст.16 Закону України "Про інформацію" податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб`єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому ПКУ.

Відповідно до ст.71 ПКУ інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Представник відповідача вказує, що віднесення платника податків до ризикових є дискреційними повноваженнями податкового органу. Скасування спірного рішення не буде мати наслідком поновлення порушених прав позивача. Воно не є рішенням про відмову в реєстрації ПН, яке може потягнути за собою порушення прав позивача та його контрагентів. Віднесення платника податків до переліку ризикових не є формою юридичної відповідальності, а лише служить додатковим елементом контролю держави у сфері податків.

Також представник відповідача вважає правомірними рішення про відмову в реєстрації податкових накладних з підстав надання первинних документів, які не відповідають вимогам законодавства щодо їх складання. Зокрема, платником надано видаткову накладну від 02.02.2022 №33, яка не містять обов`язкових реквізитів (не розшифровано підпис отримувача), чим порушено ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 (далі Положення №88). Крім того, надано товарно-транспортну накладну від 02.02.2022 № Р33, заповнену з порушенням (не зазначено навантажувально-розвантажувальні роботи) Правил перевезення №363.

Згідно п.2.4 Положення №88 первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити, у тому числі посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Представник вважає відсутність даних у видаткових накладних, поданих до контролюючого органу, що давали змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарських операцій від імені постачальника/покупця, що є істотним недоліком, та свідчить про складення документа із порушенням Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Також представник відповідача у відзиві зазначив, що позивачем надано видаткові накладні від 02.02.2022 №33, від 22.02.2022 №54, які до Комісії не надавалась, а отже не підлягають врахуванню, як такі, що містить інші відомості ніж ті, що зазначені у видаткових накладних, які надавались до Комісії ГУ ДПС у Полтавській області.

Представник вважає, що обов`язок довести реальність господарської операції та підтвердити її належними документами покладається виключно на позивача. Вказані первинні документи мають відповідати стандартам бухгалтерського обліку та вимогам ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Таким чином, відповідач діяв відповідно до приписів податкового законодавства, забезпечуючи виконання покладених на контролюючий орган функцій та повною мірою використовуючи надані законодавством права, а винесені рішення від 22.11.2023 №9989619/34370500, від 22.11.2023 №9989613/34370500 Комісії ГУ ДПС у Полтавській області є правомірними

Представник позивача надав до суду відповідь на відзив, в якій виклав в обґрунтування позовних вимог доводи, вказані у позові, а також стверджував, що факт здійснення господарської операції підтверджується усіма первинними документами у їх сукупності, зокрема додатковими угодами та товарно-транспортними накладними.

Щодо посилання відповідача на неналежне оформлення товарно-транспортних накладних: не зазначено навантажувально-розвантажувальні роботи, представник просить врахувати, що предметом господарської операції, вказаної в податкових накладних № 4, №5, була поставка товару, а не транспортні послуги з перевезення. Надані підприємством разом з поясненнями документи у своїй сукупності встановлюють, що правочини між позивачем та його контрагентом ТОВ «Вільнянський Хлібокомбінат» були належним чином задокументовані, оформлені з дотриманням вимог бухгалтерського законодавства, що відображено в податкових звітностях позивача, що свідчать про реальність господарської операції.

Представник позивача вказує, що відповідач у відзиві зазначив, що до позову додані інші примірними видаткових накладних ніж подавались до контролюючого органу, але такі доводи не можуть братися до уваги з огляду на їх недоведеність. Представник наголошує, що ті ж видаткові накладні, які додано до позову, подавались до контролюючого органу (як з поясненнями до повідомленням про виключення з ризикових платників, так і до пояснень про розблокування ПН). Відповідач, до відзиву, не додав доказів (наприклад копій видаткових накладних з іншими відомостями, а ніж які було долучено до позовної заяви) на підтвердження вищевказаних обставин.

Також представник зауважив, що оскаржуване рішення від 28.11.2023 №1985 прийнято у зв`язку з наявною податковою інформацією, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій. Проте не зазначено, з реєстрацією яких ПН була використана ця інформація, що свідчить про порушення податковим органом вимог Порядку №1165 в частині встановленої послідовності прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, якому має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

Згідно з правовим висновком Верховного Суду викладеним у постанові від 23.06.2022 року по справі № 640/6130/20 питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. Віднесення суб`єкта господарювання до ризикових на підставі рішення, яке прийнято не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації суперечить положенням Порядку № 1165 (пункти 39-47).

Позивач наголошує, що відносно позивача ТОВ «Херсон Імпекс» оскаржуване рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризикованості платника податку від 28.11.2023 р. №1985, прийнято не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що також свідчить про його протиправність.

Представник відповідача заперечень до суду не надав.

Справа розглянута у письмовому провадженні.

Спірні правовідносини виникли між учасниками справи виникли:

- щодо віднесення ТОВ «Херсон - Імпекс» до ризикових платників податків рішенням ;

- щодо не реєстрації податкових накладних №4 від 02.02.2022 року, №5 від 22.02.2022 року, складених ТОВ «Херсон - Імпекс».

Дослідивши надані учасниками справи докази у їх сукупності, суд встановив, що ТОВ «Херсон - Імпекс» є юридичною особою, зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 22.05.2006, основним видом господарської діяльності є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (КВЕД 46.21), є платником податків, у тому числі ПДВ (з 01.05.2012 року), індивідуальний податковий номер платника ПДВ 343705021033 (а.с.46-49).

ТОВ "Херсон Імпекс" зареєстроване та фактично здійснювало свою діяльність за адресою: 75024, Херсонська обл., Білозерський р-н, село Чорнобаївка, 152 км. Залізничної дороги Одеса-Херсон, будинок б/н.

З початком війни з 24.02.2022 року ТОВ «Херсон Імпекс» не працювало. З 28.02.2022 року частина території Херсонської області, у тому числі за місцезнаходженням позивача, була окупована, в приміщеннях підприємства знаходились військовослужбовці Російської Федерації. Майно підприємства було пошкоджено та знищено.

Згідно з наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року №309, яким затверджено перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, територія Чорнобаївської сільської територіальної громади у період з 01.03.2022 року по 11.11.2022 року була тимчасово окупована Російською Федерацією.

25.08.2022 року (період окупації території, на якій знаходилось ТОВ «Херсон-Імпекс») ГУ ДПС у Полтавській області прийнято рішення про відповідність ТОВ "Херсон-Імпекс" критеріям ризиковості платника податку №4434. Підставою прийняття рішення зазначено: п.8 критеріїв ризиковості платника податку. У якості податкової інформації вказано - упередження формування та розповсюдження ймовірно ризикового податкового кредиту (а.с.55)

Після деокупації підприємство почало відновлювати свою діяльність.

Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.08.2023 року зареєстровано кримінальне провадження №42023230000000361 за фактом незаконного заволодіння, збройними силами РФ, майном, яке належить ТОВ «Агроінвест Херсон», ТОВ «Херсон-Імпекс», ТОВ «Прогрес 16» та знаходиться за адресою: Херсонська область, Білозерська ТГ, с. Чорнобаївка, вул. 152 км залізної дороги Одеса-Херсон (а.с.79)

25.10.2023 року представником ТОВ «Херсон-Імпекс» до ГУ ДПС у Полтавській області надіслано адвокатський запит з проханням надати рішення № 4434 від 25.08.2022 року ГУ ДПС у Полтавській області про відповідність ТОВ "Херсон-Імпекс" критеріям ризиковості платника податку № 4434, копію протоколу засідання комісії ГУ ДПС.

Позивач отримав відповідь та копії рішення і протоколу засідання Комісії ГУ ДПС.

У протоколі засідання Комісії ГУ ДПС від 25.08.2022 року зазначено, що на Комісії виступила доповідач посадова особа контролюючого органу Кущ Л., яка повідомила, що за результатами проведеного аналізу операцій виявлено ймовірно фіктивний правочин, якій вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином та може свідчити про ймовірне проведення ризикових операцій з метою розповсюдження схемного податкового кредиту та/або ухилення від сплати податків ТОВ «Херсон-Імпекс».

Також посадова особа ДПС Кущ Л. повідомила, що податковий кредит у 2021, 2022 роках сформовано за рахунок придбання соняшнику, послуг з переробки соняшнику на суму ПДВ 7735 тис грн. При цьому у 2021, 2022 роках підприємство здійснювало реалізацію та експортувало ядро соняшнику на суму ПДВ 7210тис грн. Основний вид діяльності ТОВ "Херсон-Імпекс" оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин. Згідно з повідомленням за формою 20-ОПП суб`єкти господарювання має у використанні автомобіль, кабінет, склад, які зареєстровані у Херсонський області. Звіти про суму нарахованого доходу фізичних осіб не подано. Статутний фонд становить 319 тис грн.

В протоколі зазначено, що і обговорення інформації, викладеної виступаючою, приймали участь Голова та члени комісії. За підсумками обговорення, з метою упередження розповсюдження ймовірно ризикового податкового кредиту, члени комісії прийшли до висновку, що ТОВ "Херсон-Імпекс"відповідає п.8 критеріїв ризиковості платника податку (а.с.56-57).

ТОВ "Херсон-Імпекс" подано заяву про виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку (а.с.58-61).

За результатами розгляду заяви Комісією ГУ ДПС прийнято рішення № 1985 від 28.11.2023 року про відповідність ТОВ "Херсон-Імпекс" критеріям ризикованості платника податку.

У якості підстави зазначений п.8 «Критеріїв ризиковості платника податків» та у відповідності з новою формою рішення, затвердженою постановою КМУ від 02.02.2023 року №574, якою внесені зміни в постанову КМУ №1165, вказано коди податкової інформації, яка є підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, а саме:

03 - відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/ розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;

07 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції);

11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (класних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності.

У розділі «Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку» вказано «тип операції» постачання, «період здійснення господарської операції» - з 01.06.2023 року по 28.11.2023 року.

Підстава прийняття рішення - ненадання платником податку документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку (а.с.62-64).

Позивач просить визнати протиправним та скасувати рішенням Комісії ГУ ДПС № 1985 від 28.11.2023 року про відповідність ТОВ "Херсон-Імпекс" критеріям ризикованості платника податку, оскільки таке рішення порушує його права.

Суд вважає, вказані позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 11.12.2019 року №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», яка набрала чинність 01.02.2020 року та в якій неодноразово вносились зміни.

Рішення Комісії ГУ ДПС № 4434 від 25.08.2022 року та №1985 від 28.11.2023 року про відповідність ТОВ "Херсон-Імпекс" критеріям ризикованості платника податку приймались Комісією ГУ ДПС у різних редакціях на час прийняття вказаних рішень.

Вказаним Порядком регламентовано не тільки питання складу комісії, а питання порядку прийняття нею рішень та їх оформлення.

Згідно з п.25, п.26, п.27 комісії регіонального рівня приймають рішення, зокрема, про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Комісія контролюючого органу в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України, ПКУ та законів, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Порядком.

Відповідно до п.4 Порядку розгляду скарг щодо рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних - не підлягають адміністративному оскарженню рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, оскаржені платником податку в судовому порядку.

Таким чином, Комісія є спеціальним суб`єктом, уповноваженим на прийняття відповідних рішень (таке рішення не уповноважено приймати ГУ ДПС як суб`єкт владних повноважень та його керівники як посадові особи) і такі рішення оскаржуються в судовому порядку.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий Кодекс України.

Пунктом 61.1 ст.61 ПКУ визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (пп.61.1.2п. 61.1 ст.61 ПКУ).

Порядок збору податкової інформації та отримання податкової інформації контролюючими органами встановлений статями 72,73 ПКУ. Відповідно до ст.74 ПКУ податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Відповідно до п. 201.7 ст.201 ПКУ податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.1 ст.201 ПКУ встановлений обов`язок платника податків на дату виникнення податкових зобов`язань скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, Порядок розгляду скарги щодо рішення комісії про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Додатками до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є, зокрема, Критерії

ризиковості платника податку на додану вартість (Додаток№1), Критерії

ризиковості здійснення операцій (Додаток№3), рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (Додаток №4). Редакція додатку 4 змінювалась постановами КМУ №1428 від 23.12.2022 року та №574 від 02.06.2023 року.

Порядок №1165 визначає механізм зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Пунктом 2 Порядку №1165 визначено, що автоматизований моніторинг відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Відповідно до п.6 Порядку у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Таким чином, до виключних повноважень Комісії ГУ ДПС відноситься включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до положень Порядку Комісією регіонального рівня розглядається також питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Рішення Комісії ГУ ДПС №4434 відповідність платника податку - ТОВ «Херсон Імпекс» критеріям ризиковості платника податку прийнято 25.08.2022 року на час дії Додатку 4 постанови КМУ №1165 в первинній редакції постанови, у той же час оскаржуване рішення Комісії ГУ ДПС №1985 від 28.11.2023 року прийнято під час дії Додатку 4 в редакції постанови КМУ №574 від 02.06.2023 року.

Дослідивши вказані рішення суд дійшов висновку про невідповідність їх критеріям акту індивідуальної дії щодо обґрунтованості та вмотивованості.

З прийнятих відносно позивача рішень про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, згідно з якими Комісією прийнято рішення про відповідність платника податків критеріям ризиковості платника податку неможливо встановити під час моніторингу та перевірки якої саме ПН, податкової інформації Комісія прийшла до висновку відповідності позивача як платника ПДВ критеріям ризиковістю.

Первинне рішення Комісії ГУ ДПС №4434 від 25.08.2022 року взагалі не містить будь-якої податкової інформації, яка стала підставою для прийняття такого рішення, оскільки у якості податкової інформації вказано - «упередження формування та розповсюдження ймовірно ризикового податкового кредиту».

Дослідженням протоколу засідання комісії від 25.08.2022 року, на засідання якого доповідачем була посадова особа ОСОБА_1 та комісія прийняла рішення про відповідність ТОВ «Херсон - Імпекс» критеріям ризиковості платника податку, встановлено, що він також не мітить жодного посилання на конкретний правочин, якій податковий орган вважає фіктивним, не зазначена жодна господарська операція яка на думку податкова органу є ризиковою за участю ТОВ «Херсон Імпекс». В протоколі наведені лише відомості про формування податкового кредиту у 2021 та у 2022 роках, вид діяльності та дані форми №20-ОПП.

Дослідивши рішення Комісії ГУ ДПС №4434 від 25.08.2022 року та протокол засідання Комісії, суд дійшов висновку про відсутність відомостей у вказаних документах щодо наявності підстав для віднесення позивача до ризикових платників податку, оскільки вказані документи не містять посилання на жодну господарську операцію за участю ТОВ «Херсон-Імпекс» виявлену під час моніторингу податкової інформації, яка стала підставою для сумніву в її реальності та прийняття рішення №4434 від 25.08.2022 року.

Отримавши вказані рішення та протокол позивач подав заяву про виключення його з ризикових платників податку, оскільки відсутні будь-які підстави для прийняття такого рішення.

Проте Комісія ГУ ДПС прийняла рішення відповідність ТОВ «Херсон Імпекс» критеріям ризиковості платника податку №1985 від 28.11.2023 року за формою визначеному Додатком 4 в редакції постанови КМУ №574 від 02.06.2023 року,яка вимагає від Комісії визначення у прийнятому рішенні більшої інформації, яка становить підставу для прийняття рішення про відповідність платника податку Критеріям ризиковості платника податку.

Проте суд вважає, що зазначення кодів податкової інформації не звільняє Комісію як суб`єкта владних повноважень зазначити конкретну господарську операцію (операції) реальність яких ставить контролюючим органом під сумнів.

При цьому у розділі «Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку» щодо періоду здійснення господарських операцій в рішенні №1985 від 28.11.2023 року зазначений період з 01.06.2023 року по 28.11.2023 року, тобто інший ніж за якій могла бути наявна податкова інформація в рішенні Комісії ГУ ДПС 4434 від 25.08.2022 року, оскільки само рішення прийнято 25.08.2022 року.

У відзиві на позові контролюючий орган також не зазначив яка саме інформація стала підставою для прийняття рішення Комісії ГУ ДПС №4434 від 25.08.2022 року та не відображені обставини прийняття рішенні №1985 від 28.11.2023 року, яка фактично прийняте за результатами заяви позивача, проте за іншій період здійснення господарської діяльності.

Оскільки в рішенні не зазначені конкретна господарська операція (операції), витребування додаткових документів у позивача ставить його у поле правової невизначеності, тобто здійснення якої операції з постачання він повинен довести додатковими первинними документами.

Згідно з встановленою Порядком №1165 формою рішення про відповідність / невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) якщо воно приймається з підстави визначеною у п.8 Критеріїв, то податкова інформація розшифровується, що є логічно-послідовним з огляду на те, що інші критерії є зрозумілими та не потребують розшифровки. У встановленій Порядком №1165 формі рішення вказується «Підстава (зазначається відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та, у разі відповідності п.8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація)».

Оскільки збір податкової інформації відповідно до ст.72 ПКУ є різноманітним та сама інформація є великою, зазначення в рішенні Комісії як підстави його прийняття така інформація повинна бути чітко зазначена, що надає платнику податків визначитись з переліком документів для надання Комісії в спростування вказаного рішення, а у разі не прийняття позитивного для платника податків рішення оскаржити його з наведенням відповідних мотивів.

У рішеннях Комісії ГУ ДПС № 4434 від 25.08.2022 року та №1985 від 28.11.2023 року не відображені обставини їх прийняття.

Частиною 5 ст.242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За приписами ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На вказані обставини вказує Верховний Суд у правових висновках щодо аналогічних спірних правовідносин у постанові від 05.01.2021 року по справі №640/11321/20.

Верховний Суд зазначив, що в оскаржуваних рішеннях відповідачем у справі №640/11321/20 в рядку «Податкова інформація» не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючим органом лише процитовано зміст п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків. Отже, оспорюване рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

На підтвердження своїх тверджень відповідачем надано податкову інформацію, яка використовувалась при прийнятті рішення про віднесення до ризикових платників. При цьому відповідач повинен дотримуватися вимог ч.2 ст.77 КАС України.

У відзиві також не наведені конкретні підстави їх прийняття.

Суд вважає неспроможним твердження представника відповідача, що скасування спірного рішення Комісії № 1985 від 28.11.2023 року не буде мати наслідком поновлення порушених прав позивача, оскільки воно не є рішенням про відмову в реєстрації ПН, яке може потягнути за собою порушення прав позивача та його контрагентів. Віднесення платника податків до переліку ризикових не є формою юридичної відповідальності, а лише служить додатковим елементом контролю держави у сфері податків.

ПКУ не визначає основних та додаткових елементів контролю держави у сфері податків, а вимагає діяти контролюючий орган в межах повноважень, на підставі закону та у спосіб визначений законодавством.

Між тим, наслідком визнання суб`єкта господарювання таким, що відповідає критеріям ризикості платника податку, є відповідно до Порядку зупинення всіх ПН, які подаються ним на реєстрацію, а ці обставини не можуть не свідчити про порушення прав позивача та його контрагентів щодо своєчасної реєстрації податкових накладних.

Враховуючи викладене оскаржуване позивачем рішення Комісії № 1985 від 28.11.2023 року підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Згідно з п.6 Порядку виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У вказаному п.6 Порядку також зазначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Таким чином, Порядком визначено два позасудових шляхи виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку: - прийняття Комісією відповідного рішення за результатами розгляду поданих інформації та документів; - не прийняття Комісією регіонального рівня рішення протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів.

У першому випадку пунктом 6 Порядку встановлено, що виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Щодо другого випадку, Порядком не встановлено, в який день здійснюється виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, проте аналіз вказаного пункту Порядку свідчить про те, що таки дії повинні бути здійснені протягом восьмого робочого дня, що настає за датою надходження зазначеної інформації та документів.

Також встановлений третій випадок надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили .

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оскільки за приписами п.6 Порядку №1165 у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, суд вважає необхідним зобов`язати Комісію ГУ ДПС ГК ДПС у Полтавській області (оскільки ця Комісія приймала оскаржуване рішення) у день надходження рішення суду по даній справі, яке набрало законної сили, виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Інші спірні правовідносини виникли між учасниками справи щодо нереєстрації податкових накладних №4 від 02.02.2022 року, №5 від 22.02.2022 року, складених ТОВ «Херсон-Імпекс».

Судом встановлено, що ТОВ «Херсон-Імпекс» уклало з ТОВ «Вільнянський Хлібокомбінат» договір поставки ядра соняшнику від 27.02.2020 №27022020. На виконання умов договору сторони уклали додаткову угоду №20 від 01.02.2022, відповідно до якої погодили поставку партії товару ядра соняшнику на суму 678730 гривень (а.с.73).

ТОВ «Херсон-Імпекс» за фактом поставки товару складено видаткову накладну від 02.02.2022 №33 та направило на реєстрацію податкову накладну №4 від 02.02.2022 року (а.с.75,65).

Також на виконання умов договору сторони уклали додаткову угоду №21 від 01.02.2022, відповідно до якої погодили поставку партії товару ядра соняшнику на суму 698760,00 гривень (а.с.74).

ТОВ «Херсон-Імпекс» за фактом поставки товару складено видаткову накладну від 22.02.2022 №54 та направило на реєстрацію податкову накладну №5 від 22.02.2022 року (а.с.75/зв.,67).

Перевезення товару відповідно до ТТН №Р54 від 22.02.2022 та №Р33 від 02.02.2022 здійснювалось автомобільним транспортом: перевізник ФОП ОСОБА_2 (а.с.77-78).

На виконання вимог п.201.1 ст. 201 ПКУ ТОВ «Херсон Імпекс» складені податкові накладні №4 від 02.02.2022 року, №5 від 22.02.2022 року через автоматизовану систему направив до ДПС України для проведення реєстрації в ЄРПН.

Проте отримані квитанції від 22.06.2023 року про зупинення реєстрації податкових накладних. В квитанціях вказано, що відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної в ЄРПН зупинена. ПН складена платником податку, якій відповідає п.8 Критеріїв ризиковсті платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН (а.с.66-68).

За наслідками направлення Позивачем на реєстрацію податкових накладних від 02.02.2022 №4, від 22.02.2022 №5 року. Згідно інформації, зазначеної у Квитанціях № 1 реєстрація податкових накладних від 02.02.2022 №4, від 22.02.2022 №5 зупинена, відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України. Податкові накладні складені та подані платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачем на підтвердження здійснення господарської операції до повідомлення надані документи, зокрема: Додаткова угода від 01.02.2022 №21; Повідомлення про об`єкти оподаткування форма 20-ОПП; Додаткова угода від 01.02.2022 № 20; Видаткова накладна від 02.02.2022 №33; Витяг з ЄРДР; Товарно-транспортна накладна від 22.02.2022 №Р54; Видаткова накладна №54 від 22.02.2022; Товарно-транспортна накладна №Р33 від 02.02.202.

Проте 22.11.2023 року Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі прийняті оскаржувані рішення №9989619/34370500 та №9989613/34370500 про відмову у реєстрації податкових накладних №4 від 02.02.2022 року та №5 від 22.02.2022 року (а.с.80-83) з підстав надання платником податку копій документів, складених з порушенням законодавства.

У графі «Додаткова інформація» рішення №9989619/34370500 зазначено: платником надано видаткову накладну від 02.02.2022 №33, яка не містять обов`язкових реквізитів (не розшифровано підпис отримувача), чим порушено ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995. Крім того, надано товарно-транспортну накладну від 02.02.2022 № Р33, заповнену з порушенням (не зазначено навантажувально-розвантажувальні роботи) Правил перевезення №363.

У графі «Додаткова інформація» рішення №9989613/34370500 зазначено: надано товарно-транспортну накладну від 22.02.2022 №Р54, заповнену з порушенням (не зазначено навантажувально-розвантажувальні роботи)

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної, контролюючий орган має витребувати від платника документи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях та які документи надати. В квитанції відсутня конкретна пропозиція щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН. У сформованих квитанціях чітко не зазначено, які саме копії документів необхідно (пропонується) надати, які були б достатніми для прийняття контролюючим органом рішень про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН. Проте можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання ПН прямо залежить від зазначення у квитанції про зупинення реєстрації ПН чіткого переліку документів.

Недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкових накладних щодо оформлення квитанцій прямо вказує на те, що рішення, які прийняті на наступному етапі, тобто рішення комісії про відмову у реєстрації податкової (них) накладної (них), теж не є законними. Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 23 жовтня 2018 року по справі №822/1817/18, від 21 травня 2019 року по справі №0940/1240/18, від 10 квітня 2020 року по справі №819/330/18.

На пропозицію Комісії надати додаткові документи позивач надав пояснення та документи. Позивач вважає, що Комісією надані документи повинні бути оцінені у їх сукупності щодо підтвердження здійснення господарської операції та правомірності формування податкової накладної.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.03.2018 року у справі №825/1391/17, якій зазначив, що з метою податкового обліку господарські операції можуть оформлюватися будь-якими первинними документами, зміст яких відповідає вимогам податкового законодавства, та складення яких відповідає законодавчо установленим вимогам щодо оформлення такої операції або звичаєвій практиці. При цьому, ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена. Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені. Власне відсутність максимальної деталізації виду виконаних послуг та окремих позицій у первинних облікових документах, які не впливають на зміст господарської операції, не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій.

Враховуючи, що відповідачем взагалі не був наведений перелік необхідних документів для підтвердження здійснення господарської операції, незначні недоліки окремих документів не можуть бути підставою для негативного рішення для платника податків.

Також позивач, посилаючись на п.19,20 Порядку №1246, просить поновити порушенні права шляхом зобов`язання ДПСУ зареєструвати в ЄРПН податкові накладні.

Також суд дійшов до висновку про задоволення вимоги позивача про зобов`язання ДПСУ зареєструвати податкові накладні № 4 від 02.02.2022 року від 22.11.2023 року та № 5 від 22.02.2022 року в ЄРПН.

Відповідно до пунктів 2, 10 ч.2 ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Відповідно до пунктів 19,20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).

У разі надходження до ДПСУ рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку №1246).

Таким чином, з метою уникнення будь-яких негативних наслідків для платника податків суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання ДПСУ провести реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6)розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач не спростував належними та допустимими доказами наведені позивачем доводи, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач при зверненні до суду по даній справі сплатив судовий збір у сумі 6441,61грн, який підлягає стягненню з відповідачів за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача.

Частиною 1 ст.132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги.

Частиною 1 ст.140 КАС України визначено, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.

Частинами 4-7 ст.134 КАС України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження розміру витрат зі сплати професійної правничої допомоги у зв`язку з розглядом даної справи адвокатом до суду надані копії документів, укладених між позивачем та адвокатським об`єднанням «Лінія права» договір про надання правової допомоги від 20.10.2023 року, акт прийому-передачі послуг від 15.12.2023 року,згідно з яким вартість послуг за підготовку та подання позову та представництво інтересів у суді складає 20 тис грн.

Відповідно до ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Дослідивши зміст наданих адвокатом доказів, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд дійшов висновку, що розмір витрат на правничу допомогу є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, складність справи, об`єму наданих послуг, суд вважає, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000 грн є неспівмірними зі складністю справи і обсягом наданих адвокатом послуг позивачу у даній справі, з огляду на наступне.

Згідно з ч.3 ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підставі ч.5 ст.242 КАС України суд вважає необхідним врахувати наступні висновки Верховного Суду.

Так, Верховним Судом у постанові від 28.12.2020 року у справі №640/18402/19 сформований висновок, згідно якого розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Водночас Верховний Суд у цій же постанові зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У додатковій постанові від 05.09.2019 року по справі №826/841/17 Верховний Суд сформував правовий висновок, що суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У постанові Верховного Суду від 05.09.2019 року по справі №826/841/17 Верховний Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Таким чином витрати на правничу допомогу мають бути фактичними в розрізі реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності), а їх розмір повинен бути обґрунтований та документально підтверджений.

Враховуючи фактичний об`єм наданих адвокатом послуг в розрізі критеріїв їх реальності та необхідності, суд дійшов висновку, що співмірним розміром судових витрат пов`язаних з витратами на професійну правничу допомогу є 4000 грн, які необхідно стягнути на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 12, 139, 242-246 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсон- Імпекс» (с. Чорнобаївка, 152 км Залізничної дороги Одеса-Херсон, будинок б/н, Білозерський р-н, Херсонська область, 75024, код ЄДРПОУ 34370500) до Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 44057192), Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі (проспект Ушакова, 75, Херсон, Херсонська область, 73022, код ЄДРПОУ 43143201), Державної податкової служби України (вул. Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Полтавській області №1985 від 28.11.2023 року про відповідність платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсон Імпекс» критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Комісію з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Полтавській області у день надходження рішення суду, яке набрало законної сили, по даній справі, виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Херсон Імпекс» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі від 22.11.2023 року №9989619/34370500 та №9989613/34370500 про відмову в реєстрації податкових накладних №4 від 02.02.2022 року від 22.11.2023 року та №5 від 22.02.2022 року

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати Товариству з обмеженою відповідальністю «Херсон-Імпекс» податкові накладні №4 від 02.02.2022 року, №5 від 22.02.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх надходження на реєстрацію.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсон Імпекс» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Полтавській області судові витрати зі сплати судового збору розмірі 2147,2 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 2000,00грн, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі зі сплати судового збору розмірі 4294,4грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 2000,00грн.

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.ст.295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва