Рішення

від 29.04.2024 по справі 227/3245/23

ДОБРОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29.04.2024 227/3245/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2024 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Притуляка С.А.

за участю

секретаря судового засідання Свіонтек В.М.,

представника позивача Артамонової Ю.О. ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Добропілля за правилами загального позовного провадження позовну заяву Органу опіки та піклування Добропільської міської ради в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відібрання малолітньої дитини без позбавлення батьківських прав, треті особи Добропільський міський центр соціальної служби, Ганнівський старостинський округ, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Органу опіки та піклування Добропільської міської ради, в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 , звернувся до Добропільського міськрайонного суду Донецької області із позовом до ОСОБА_2 про відібрання малолітньої дитини без позбавлення батьківських прав. В обґрунтування позову було зазначено, що малолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку дітей, які знаходяться у складних життєвих обставинах в службі у справах дітей Добропільської міської ради з 01.09.2023 року. Мати дитини, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зловживає спиртними напоями, ніде не працює, вихованням дитини не займається, часто відлучається і залишає дитину саму, не хочу і не має змоги створити належні умови для виховання та утримування доньки. У родини відсутні запас вугілля, продукти харчування, родина харчується переважно гуманітарною допомогою. Малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається у 4 класі Добропільського комунального закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 2, за інформацією класного керівника про родину, мати не приділяє уваги вихованню та навчанню дитини, часто перебуває у стані алкогольного сп`яніння, неодноразово приходила до школи нетвереза, кидалася битися. Сама дитина до школи приходила брудна, систематично пропускала заняття, запізнювалася, приходила на другий або третій урок. Домашнє завдання виконує рідко, губить підручники, зошити, під час дистанційного навчання технічної змоги відвідувати заняття дитина не мала, на запрошення отримувати та здавати завдання родина не реагує. Також шкільна медична сестра проводила бесіди з родиною щодо здоров`я дитини, але жодних результатів не було. Згідно відповіді КНП «Добропільський ЦПМСП» Добропільської міської ради, ОСОБА_3 за останній рік за медичною допомогою не зверталася, немає декларації з жодним лікарем, профілактичні щеплення за календарем не проводяться. В серпні 2023 року у квартирі, де мешкала родина, виникла пожежа, за результатами якої стали неможливі умови для проживання родини. За цей час ОСОБА_2 не вживала будь-яких заходів для створення умов проживання для дитини. Дівчина жебракує, мати ухиляється від виконання обов`язків по вихованню дитини, тому орган опіки та піклування Добропільської міської ради вважає доцільним відібрання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від матері ОСОБА_2 , без позбавлення її батьківських прав. На підставі зазначеного, представник позивача звернувся до суду із відповідною позовною заявою.

Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 30.11.2023 року було прийнято позовну заяву, відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 30.01.2024 року підготовче судове засідання було закрите та призначено справу до судового розгляду. Від голови ОСББ «Червона Калина» було витребувано належним чином засвідчену побутову характеристику щодо ОСОБА_2 .

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні проти позовних вимог заперечувала, просила суд відмовити позивачу у позовних вимогах у повному обсязі. Зазначала, що іноді залишає свою дитину разом із бабусею, однак вона приділяє достатньо часу дитині, зробила ремонт в квартирі після пожежі. Дитина навчається вдома з її допомогою, вміє читати. Для неї створені усі необхідні умови для розвитку та проживання.

Представники третіх осіб в судове засідання не з`явилися. Представник Добропільського міського центру соціальних служб звернувся до суду із заявою про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує. Представник Ганнівського старостинського округу також звернувся до суду із заявою про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує.

Допитана в якості свідка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка є бабусею дитини, пояснила суду, що після того, як дитини попала до лікарні із гайморитом у неї з`явилися проблемі із енурезом. Дитину намагалися лікувати від цього. У будинку де проживає родина, є лише одна спальня, дитина проживає там разом зі свідком. Джерелом доході сім`ї є пенсія свідка та заробіток ОСОБА_2 . Під час пожежі у квартирі свідка, її із онукою вдома не було, вони ходили в банк. Зазначає, що дитина у пожежі не винна.

Також в судовому засіданні було опитано малолітню ОСОБА_3 , яка пояснила, що вона проживає із бабусею у квартирі, а мати окремо у своєму будинку. Домашні завдання для школи вона виконує самостійно, мати іноді допомагає. На пропозицію поїхати до санаторію вона казала, що хотіла б. Продукти харчування та одяг в неї є, в кімнаті в якій вона мешкає у неї є ліжко. Мати вона бачить приблизно раз на тиждень. Про пожежу пояснити нічого не може, тому що тоді її не було вдома. Наразі вона знову проживає у квартирі, так як так зробили ремонт після пожежі. Вона часто гуляє, у більшості з бабусею, але іноді сама і буває таке, що її повертають додому інші люди. Зазначила, що мати вживала алкогольні напої до початку війни, зараз ні. Вдома у матері живуть багато собак.

В якості свідка було також опитано ОСОБА_5 , яка є заступником директора з навчально-виховної роботи, пояснила суду, що перший та другий клас дівчина проживала із бабусею до моменту, поки не виникла пожежа у квартирі у 2023 році. Потрапити до квартири, де мешкала дитина з бабусею, працівники школи не могли, через те, що їм не відчиняли двері. У серпні 2023 року свідок разом із директором навчального закладу приходили до місця проживання дитини, а саме до матері ОСОБА_2 . Потрапити до будинку не змогли, через велику кількість собак, однак поспілкувалися із дитиною та матір`ю. Щодо стану здоров`я дитини, свідок зазначила, що неодноразово зверталися вчителя, через те, що у дитини проблеми із сечовим міхуром, ще під час навчання у школі. Також зазначила, що здебільшого дівчина тоді постійно відвідувала школу, дитина могла прийти сама, інколи її приводила бабуся або мати. За допомогою служби у справах дітей Добопільської міської ради дівчину було покладено на лікування через проблеми із здоров`ям. Під час того, як дитина перебувала в лікарні, її бабуся часто вчиняла сварки, через що дитину було виписано із медичного закладу. Дитину буде переведено до наступного класу, одна ні мати, ні бабуся, ні зробили нічого, для створення належних умов для навчання дитини. Після переходу навчального закладу на дистанційну форму навчання, ОСОБА_3 фактично припинила навчання. Мати дитини пояснювала це відсутністю технічних засобів для цього та інтернету. Однак, для таких сімей передбачено наступний порядок отримання середньої освіти: батьки отримують від вчителя завдання, яке має бути виконане вдома дитиною, а потім віддають вчителю на перевірку. Педагоги усіляко йдуть на зустріч таким сім`ям, зустрічаючись з ними для надання та отримання завдань у зручний час та місцях, забезпечують підручниками та навчальним матеріалом. Однак, відповідач лише двічі за навчальний рік отримала домашнє завдання для виконання, які так і не були виконані та надані на перевірку. Дівчинка фактично не засвоїла навчальної програми за останні три роки, в зв`язку з чим залишалася на «другий рік», однак, двічі залишити її на «другий рік» не можна, отже її буде переведено до наступного класу, хоча вона повністю не готова до цього через не засвоєння попередньої навчальної програми.

Також в якості свідка було опитано ОСОБА_6 , яка є класним керівником дитини, яка пояснила суду, що вона є класним керівником дилини с 01.09.2023 року. За весь навчальний рік дитини жодного разу на онлайн зайняття не вийшла. Матері дитини пропонувалося приходити та отримувати завдання для дитини, однак дитина лише двічі за весь час виконала домашнє завдання. Мати зацікавленості у навчанні дитини не проявляє. Дитина повинна була навчатися у 5 класі, одна через те, що попередній навчальний рік вона заняття не відвідувала, то її залиши ще на один рік у 4 класі. Питання про переведення дитини на 5 рік навчання ще не вирішувалось, одна залишити другий раз ще на рік неможливо. Дитину свідок бачила лише один раз, випадково у серпні біля торгового центру у м. Добропілля, в неохайному вигляді. Також дитину бачив асистент вчителя, під час надання другого завдання матері дитині, в той момент у дитини також не було охайного вигляду. У будинок, де проживала дитина намагалися потрапити колеги свідка, однак їх не впустила мати.

Відповідно до ст. 223 ЦПК України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи, докази в їх сукупності, заслухавши доводи сторін в судовому засіданні, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Добропіллю Добропільського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області було зроблено актовий запис № 172 від 19.06.2012 року та видано свідоцтво про народження. Батьками дитини було записано ОСОБА_7 та ОСОБА_2 . (а.с.13)

Згідно акту обстеження житлово-побутових умов проживання родини неповнолітнього (неповнолітньої) ОСОБА_2 від 22.10.2019 року, за адресою: АДРЕСА_1 , вбачається, що санітарний стан квартири незадовільний, а на момент обстеження вдома нікого не було. Сусідка розповила, що дитина проживає у цій квартирі разом із бабусею. Мати, яка живе за іншою адресою, бачать в стані алкогольного сп`яніння. У квартирі часто лунають сварки. Умови проживання антисанітарні. Світло відключено за несплату. Дитина не забезпечена їжею, одягом та взуттям відповідно до сезонів. Одяг дівчині віддають небайдужі люди. ОСОБА_8 систематично пропускає заняття. З 02.09 по 21.10.2020 року пропущено 24 дня, 109 уроків. У актів було зроблено висновок про повідомлення служби у справах сім`ї про родину, яка викликає тривогу. Запропоновано вирішити питання про поставлення дитини на облік дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах. (а.с.16)

Відповідно до інформації про проведену роботу з сім`єю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , учениці 1 класу Добропільського комунального закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ст. № 2, зазначено, що мати дитини не приділяє належної уваги навчанню і вихованню дитини, веде аморальний спосіб життя, неодноразово приходила до школи у нетверезому стані. Після відповідних бесід обіцяла не пиячити, але результат відсутній. Батьківські збори не відвідувала, тому спілкування з класним керівником відбувалося по телефону. Дитина ОСОБА_8 слухання дівчина, виконує різні доручення, на зауваження реагує майже завжди. Дівчина не забезпечена їжею, одягом та взуттям відповідно до сезонів. З її слів, родина харчується об`їдками зі смітників. Одяг дівчинці віддають небайдужі люди. Все шкільне приладдя в незадовільному стані. ОСОБА_8 дуже часто хворіє, але її лікуванням мати майже ніколи не займалась. До порад, щодо навчання, виховання та стану здоров`я дівчинки, мати не прислухається, хоча рекомендації надавалися постійно. (а.с.18)

Шкільною медичною сестрою було зроблено довідну від 26.02.2020 року, в якій зазначено, що під час огляду дівчини було виявлено, що дитина брудна, відчувається запах сечі, дитина скаржиться на погане самопочуття через те, що вона не нічого не їла окрім шматочка хліба та води. (а.с.19)

Відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов проживання родини ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_2 , комісією зроблено висновок, що необхідно відвідати родину під час наступних рейдів, попередити про відповідальність за життя та здоров`я дитини. (а.с.20)

Згідно побутовій характеристики на ОСОБА_2 , яку видав староста Ганнівського старостинського округу, ОСОБА_2 проживає без реєстрації в АДРЕСА_2 з 2010 року. Охарактеризувати її повністю не надається можливості. Має доньку, яка навчається в Ганнівській ЗОШ, але до початку війни навчання дитина не проходила. З опитування сусідів виявляється, що на протязі всіх років проживання ОСОБА_9 веде себе неадекватно - неврівноважена психіка. Відповідальність за виховання дитини повністю відсутня. (а.с.21)

Також судом було досліджено копію висновку оцінки потреб сім`ї ОСОБА_2 від 01.09.2023 року. (а.с.23-24)

Відповідно до інформації про родину ОСОБА_3 , учениці 4-го класу Добропільського комунального закладу загальної середньої освіти № 2, яку склав класний керівник, вбачається, що мати дитини не приділяє уваги вихованню та навчанню доньки, веде аморальний спосіб життя, часто перебуває у стані алкогольного сп`яніння, неодноразово приходила до школи нетвереза, кидалася битися. Не працює, часто ходить по смітниках у пошуках речей, їжі та сировини для опалювання будинку. Бабуся дитини також не має змоги належним чином доглядати за ОСОБА_8 . (а.с.26)

В листі-повідомленні № 74 від 07.09.2023 року, який був написаний в.о. директора Добропільського комунального закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ст. № 2, зазначено, що ОСОБА_2 неналежним чином виконує свої обов`язки, не створює належних санітарно-гігієнічних, матеріальних умов для проживання дитини, негативно впливає на її фізичний, моральний, розумовий стан розвитку, а тому існує реальна загроза життю і здоров`ю дівчинки. Родина потребує соціальної, юридичної та матеріальної допомоги. (а.с.27-28)

Згідно висновків в акті обстеження умов проживання неповнолітньої ОСОБА_3 , № 75 від 07.09.2023 року, комісією зроблено висновок, що ОСОБА_2 недобросовісно виконує свої обов`язки, не створює належних умов для проживання дитини, негативно впливає на її фізичний, моральний, розумовий стан розвитку, а тому існує реальна загроза життю і здоров`ю дівчинки. ОСОБА_2 із висновком не була згода та зазначила про це у висновку. (а.с.29-30)

У психолого-педагогічної характеристиці ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зазначено, що Вікторія схильна до жебракування та порушення дисципліни, проживає в неповній неблагополучній сім`ї. Мати має алкогольну залежність, вихованням дитини не займається. Батьківські обов`язки взяла на себе бабуся. Через проблеми зі здоров`ям та складне матеріальне становище бабуся не може забезпечити онуці належні умови для навчання й проживання. Матеріальний добробут сім`ї низький. (а.с.31-32)

Згідно листу директора КНП «Добропільський ЦПМСД» Добропільської міської ради № 534 від 08.09.2023 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за останній рік за медичною допомогою не зверталась. У дитини немає декларації з жодним лікарем. Профілактичні щеплення за календарем не проводиться. (а.с.33)

Староста Ганнівського старостинського округу зробив виїзд до місця проживання ОСОБА_3 , однак позитивних результатів отримати не було можливості, в зв`язку з тим, що мати дівчинки до приміщення заходити не дозволила. Було зроблено лише фото житлового будинку з зовні подвір`я. (а.с.34)

У листі КНП «Добропільська ЛІЛ» № 1367 від 13.11.2023 року зазначено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на диспансерному обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває. (а.с.35)

Згідно листу Добропільського міського центру зайнятості, ОСОБА_2 , до Добропільського міського центру зайнятості за сприянням працевлаштуванні не зверталася, на обліку в центрі зайнятості як безробітна не перебуває. (а.с.37)

Також згідно листу Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради, ОСОБА_2 , як одержувач жодного виду соціальної допомоги на обліку не перебуває. (а.с.38)

Постановою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 10.04.2020 року у справі 227/1018/20, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 184 КУпАП, та призначено їй стягнення у вигляді попередження. (а.с.42)

Також судом було досліджено фотознімки подвір`я за адресою АДРЕСА_2 , (а.с.43-46), на яких зображено домоволодіння, яке не доглянуте, неохайне, все в чагарнику.

Згідно наказу служби у справах дітей Добропільської міської ради № 87 від 01.09.2023 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , було взято на облік як дитину, яка перебуває в складних життєвих обставинах у зв`язку з ухиленням батька від виконання батьківських обов`язків. (а.с.10)

У висновку органу опіки та піклування Добропільської міської ради про доцільність відібрання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без позбавлення її матері ОСОБА_2 батьківських прав, зроблено висновок про доцільність відібрання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від матері ОСОБА_2 без позбавлення її батьківських прав. (а.с.8-9)

Також судом було досліджено висновок про повторну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи від 08.06.2023 року, де проводили оцінку ОСОБА_3 . (а.с.111-113), згідно якого ОСОБА_3 є дитиною з особливими освітніми потребами, зокрема потребує занять з практичним психологом, вчителем-дефектологом для корекції розвитку та розвитку мовлення.

Статтею 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно ч.ч. 7, 8 ст. 7 Сімейного кодексу України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Згідно з частинами першою, другою статті 3 Конвенції передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Стаття 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною згідно постанови Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, зобов`язує держави-учасниці забезпечувати, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно ст. 18 Конвенції про права дитини, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до частини першої, другої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Статтею ст. 150 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом (ст. 155 Сімейного кодексу України).

Згідно п.8 Постанови КМУ від 24.09.2008 року № 866 «Про питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини» визначено, що у разі, якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров`ю дитини, орган опіки та піклування, якому стало відомо про це, приймає рішення про негайне відібрання дитини у батьків або осіб, які їх замінюють.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 СК України, суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання.

У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.

Пунктами 2-5 частини першої ст. 164 Сімейного кодексу України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Савіни проти України» від 18 грудня 2008 року звернув особливу увагу на те, що застосовуючи такий захід, як відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав, необхідно виходити з інтересів дитини й враховувати право на повагу до його сімейного життя, проголошене ст.8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані ст.8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Розірвання сімейних зв`язків, а відтак позбавлення дитини її коріння виправдане лише за наявності виняткових обставин - необхідність захисту дитини від небезпеки у випадку реального існування такої.

Суд на перше місце ставить «якнайкращі інтереси дитини», оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення.

З огляду на вищевикладене, оцінивши усі зібрані по справі докази, суд вважає, що безвідповідальне ставлення відповідача до дитини, ухилення від виконання своїх обов`язків, створює ризик для життя, здоров`я та морального виховання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому відібрання малолітньої дитини від матері без позбавлення їх батьківських прав, буде відповідати інтересам дитини.

Таки висновок суду обумовлений встановленням, зокрема: ухилення відповідача від лікування дитини від проблем з сечовим міхуром (енурезу); від забезпечення участі дитини в навчанні; від занять з практичним психологом та вчителем-дефектологом, чого потребує її дитина; від створення належних та достатніх побутових та таким, що відповідають санітарним нормам умов для проживання дитини.

Відібрання малолітньої дитини від матері без позбавлення її батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє відповідача від спілкування з дитиною, а також права на звернення до суду з позовом про повернення дитини, якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини.

Щодо вимог про стягнення аліментів з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на утримання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов`язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно ч. 3 ст. 181 Сімейного Кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Звертаючись до суду з позовом про стягнення аліментів, позивач не вказує особу/орган або особовий рахунок дитини на користь якого мають бути ці аліменти стягуватися, а тому суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Також суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання Відділу поліції №1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області передати малолітню ОСОБА_3 під опіку Органу опіки та піклування Добропільської міської ради для проведення заходів соціально-правового захисту її прав та інтересів, оскільки позивачем жодним чином їх не обґрунтовано.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 27, 76, 81, 95, 247, 258-259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 5, 7, 15, 60, 141, 150, 155, 157, 164, 180 СК України, -

ВИРІШИВ:

Позов Органу опіки та піклування Добропільської міської ради (код ЄДРПОУ 32897190, адреса місцезнаходження: Донецька область, Покровський район, м. Добропілля, вул. Першотравнева, 83), в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації АДРЕСА_1 ), до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місця реєстрації АДРЕСА_1 ) про відібрання малолітньої дитини без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити частково.

Відібрати малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації АДРЕСА_1 , від матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місця реєстрації АДРЕСА_1 , без позбавлення її батьківських прав.

Питання подальшого влаштування малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покласти на Орган опіки та піклування Добропільської міської ради.

В іншій частині позову - відмовити.

Роз`яснити відповідачеві, що згідно ч. 3 ст. 170 Сімейного кодексу України якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення до Дніпровського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 29.04.2024 року.

Суддя С.А. Притуляк

19.04.24