46/353
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.11.2007 р. Справа 46/353
За позовомПриватного підприємства “Ладья”
доТовариства з обмеженою відповідальністю “Підряд 9”
простягнення 8 140,64 грн
Суддя Шабунін С.В.
Представники:
від позивачаМогильницький В.Ю.- представник за довіреністю від 30.07.2007 р. № 846
від відповідача не з'явився
У судовому засіданні, яке відбулося 12.11.2007 р., за згодою присутнього представника позивача судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Приватне підприємство “Ладья” звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю “Підряд9” з позовом про стягнення 8 140,64 грн. боргу за поставлений товар.
Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.08.2007 р. № 46/353 та призначено справу до розгляду на 24.09.2007р.
24.09.2007 р. розгляд справи було відкладено на 22.10.2007 р. у зв'язку з неприбуттям в засідання представника відповідача та неподанням сторонами витребуваних судом документів по справі.
У зв'язку з перебуванням судді на лікарняному засідання суду, призначене на 22.10.2007 р., не відбулося і було перенесено на 14.11.2007 р.
У судове засідання, що відбулося 14.11.2007 р., відповідач не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. Про причину нез'явлення свого представника відповідач суд не повідомив, вимоги ухвал № 46/353 від 23.08.2007 р. та 24.09.2007 р. не виконав, відзиву на позовну заяву не надав, заявлені вимоги не оспорив. Враховуючи вищенаведене та у відповідності до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити, стягнувши з відповідача 8 140,64 грн. боргу, посилаючись в обґрунтування заявлених вимог, на невиконання відповідачем обов'язку з оплати придбаного відповідно до видаткових накладних № рн-001361 від 27.11.2006 р., № рн-00162 від 28.11.2006 р. товару (щебінь).
Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд —
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до видаткових накладних № рн-001361 від 27.11.2006 р на суму 4 280,34 грн., № рн-00162 від 28.11.2006 р. на суму 3 860,30 грн. позивачем передано, а відповідачем отримано товар на загальну суму 8 140,64 грн.
Частиною 1 ст. 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Вимогами ст. 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі вищевказаних податкових накладних позивач передав, а відповідач отримав товар (81 400 кг щебню) на загальну суму 8 140,64 грн. Отже, такими накладними сторонами досягнуто згоди щодо виду товару, його кількості, одиниці виміру та ціни.
Таким чином, між сторонами виникли правовідносини купівлі-продажу оскільки у позивача виникли зобов'язання передати відповідачу визначений товар на суму 8 140,64 грн., а у відповідача —прийняти товар та сплатити грошові кошти (оплатити) його.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач свої зобов'язання щодо передачі відповідачу товару виконав належним чином, а саме: ним було здійснено передачу вищезазначеного товару у визначеній кількості за вищевказаними накладними, а відповідачем прийнято товар.
Разом з тим, всупереч прийнятому зобов'язанню з оплати переданої позивачем продукції, відповідач не виконав його, оскільки не здійснив оплату за товар.
Позивачем направлено відповідачу претензію № 584 від 25.05.2007 р. з вимогою погашення заборгованості за поставлений товар відповідно до вищевказаної видаткової накладної. Як вбачається з матеріалів справи (розписка) вказана претензія отримана відповідачем, але залишена без відповіді та належного реагування.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач, який був належним чином повідомлений про дату, час і місце слухання справи, без поважних причин не надав суду доказів на підтвердження відсутності заявленої до стягнення заборгованості.
Зважаючи на викладене, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення 8 140,64 грн. боргу обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 44 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та державного мита, покладаються на відповідача (ст. 49 Господарського процесуального кодексу України).
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд —
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Підряд 9” (03167, м. Київ, вул. Виборзька, 91 А, ідентифікаційний код 19018669) на користь Приватного підприємства “Ладья” (08143, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Княжичі, вул. Леніна, 15 А, адреса для листування: 03110, м. Київ, вул. Пирогівського, 19, корп. 8, офіс 2, ідентифікаційний код 31364080) 8 140 (вісім тисяч сто сорок) грн. 64 коп. боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя С.В. Шабунін
Дата підписання: 04.12..2007 р.
РІШЕННЯ
справа № 46/353
12.11.07
За позовом Приватне підприємство "Ладья"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Підряд-9"
про стягнення 8 140,64 грн.
Суддя Шабунін С.В.
Суддя Шабунін С.В.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 12.11.2007 |
Оприлюднено | 12.12.2007 |
Номер документу | 1188286 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Шабунін С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні