Постанова

від 19.04.2024 по справі 308/16805/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/16805/23

Закарпатський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

19.04.2024 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в особі судді Стана І. В., за участю представника Закарпатської митниці Держмитслужби Селеша О.Я., розглянувши апеляційну скаргу, яку подав заступник начальника Закарпатської митниці Держмитслужби Козюберда В.,

в с т а н о в и в:

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 березня 2024 року, провадження у справі про порушення митних правил за ст.472 МК України відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Самбір, Львівської обл., місце роботи - керівник приватного підприємства "ЄВРОПЕЙСЬКІ ТОРГОВІ ТЕХНОЛОГІЇ" (УКРАЇНА, 88000, ЗАКАРПАТСЬКА ОБЛАСТЬ, М.УЖГОРОД, ВУЛ. ГАГАРІНА, БУД. 101, КВ (ОФІС) 706 код ЄДРПОУ 37493391), проживає - АДРЕСА_1 ,

закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постановлено вилучені на підставі протоколу про порушення митних правил № 0939/30500/23 від 04 вересня 2023 року товари, а саме установка для вентиляції та кондиціонування повітря із вмонтованою холодильною установкою, охолоджувач рідини повітряного типу: фрізер для м`якого морозива, модель 6240А з помпою - 1 шт; фрізер для м`якого морозива Model 6240 - 1 шт, торгівельна марка - SPACEMAN, виробник - SPACEMAN INTERNATIONAL(H.K.) CO., LIMITED. Країна виробництва - Китай, CN., вага брутто - 440 кг., вага нетто - 370 кг., фактурна вартість - 5294.25 долари США, митна вартість - 197617.26 грн - повернути ОСОБА_1 , або його представнику за дорученням.

Згідно з протоколом про порушення митних правил, 28.08.2023, у зоні митного контролю митного посту «Мукачево» декларантом (керівником) ПП "ЄВРОПЕЙСЬКІ ТОРГОВІ ТЕХНОЛОГІЇ" (УКРАЇНА, 88000, ЗАКАРПАТСЬКА ОБЛАСТЬ, М.УЖГОРОД, ВУЛ. ГАГАРІНА, БУД. 101, КВ (ОФІС) 706 код ЄДРПОУ 37493391) ОСОБА_1 , згідно з відомостями, які вказані у графі 54 нижче вказаної МД, до митного контролю та оформлення Закарпатській митниці шляхом електронного декларування подана митна декларація від 28.08.23 ІМ40 ДЕ МД №UA305160/2023/028325 (23UA305160028325U5) та документи, а саме: пакувальний лист від 29.06.2023 б/н., CMR від 24.08.2023 № CAL23060305C, рахунок-фактура від 29.06.2023 № 23-5028, коносамент (BILL OF LADING) від 06.07.2023 № CAL23060305C, копія митної декларації країни відправлення від 03.07.2023 № 310120230517744188, на товари які надійшли від іноземної фірми «ZHEJIANG SPACEMAN ICE SYSTEMS CO., LTD» (NO. 1, GUANZE ROAD, SHANGQIANG INDUSTRY PARK, DAIXI TOWN, HUZHOU, ZHEJIANG, CHINA. 313000) на адресу ПП "ЄВРОПЕЙСЬКІ ТОРГОВІ ТЕХНОЛОГІЇ", згідно контракту від 01.11.2018 №6 у транспортному засобі р.н.з. НОМЕР_1 / НОМЕР_2 . Також декларантом разом із вказаною МД шляхом досилки подано лист від виробника - китайської компанії «SPACEMAN INTERNATIONAL (H.K.) CO., LIMITED» з перекладом на українську мову, зі змісту якого убачається, що «даним листом підтверджується, що агрегати фрізер для м`якого морозива, модель 6240А та модель 6240А заправлені фреоном (хладогеном) R-134a/404 i не містять у своєму складі озоноруйнуючих речовин. Декларантом подана заява на внесення змін до митної декларації №UA305160/2023/028325 від 28.08.2023 № 28/08-2, щодо внесення змін у графу 44 МД. Так відповідно до цієї заяви в гр. 44 МД додано документ за кодом 7005- коносамент (BILL OF LADING) від 06.07.2023 № CAL23060305C, та документ за кодом 5216 - заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про відсутність озоноруйнівних речовин та фторованих парникових газів у товарах. По вищевказаній МД задекларовано товар: обладнання морозильне, компресійного типу, наявні компресор, конденсатор та випарник для виготовлення та зберігання морозива, без вмісту озоноруйнуючих речовин, нові, для цивільного використання, не містить у своєму складі радіообладнання: фрізер для м`якого морозива, модель 6240А з помпою - 1 шт; фрізер для м`якого морозива Model 6240 - 1 шт, торгівельна марка - SPACEMAN, виробник - SPACEMAN INTERNATIONAL(H.K.) CO., LIMITED, країна виробництва - Китай, CN, вага брутто - 440 кг., вага нетто - 370 кг., фактурна вартість - 5294.25 долари США, митна вартість - 197617.26 грн. Товар задекларовано за кодом згідно УКТЗЕД - 8418690090. Відповідно до Додатку 3 (ПЕРЕЛІК товарів та обладнання, що можуть містити контрольовані речовини (озоноруйнівні речовини та фторовані парникові гази), експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню (крім товарів та обладнання, що перевозяться у контейнерах з особистими речами) постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2022 року № 1466 (Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2023 рік) задекларований та поданий до митного оформлення та контролю за МД № UA305160/2023/028325 (23UA305160028325U5) від 28.08.2023 товар підлягає ліцензуванню на експорт (імпорт) товарів та обладнання, у разі якщо такі товари містять контрольовані речовини (озоноруйнівні речовини та фторовані парникові гази) згідно з Додатку 2 (ПЕРЕЛІК контрольованих речовин (озоноруйнівних речовин та фторованих парникових газів), експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню) вказаної постанови. 31.08.2023, Закарпатською митницею проведено митний огляд задекларованого товару. Під час огляду виявлено «обладнання морозильне, компресійного типу, наявні компресор, конденсатор та випарник для виготовлення та зберігання морозива, нові, для цивільного використання, не містить у своєму складі радіообладнання: фрізер для м`якого морозива, модель 6240А з помпою - 1 шт; фрізер для м`якого морозива Model 6240 - 1 шт. Торгівельна марка - SPACEMAN. Також згідно маркування в системі застосовується хладоген типу R134а та R404а. З метою визначення наявності та типу хладогену застосовано технічний засіб митного контролю - газоаналізатор Ultima ID Pro Model RI-700H, серійний номер НОМЕР_3 , інвентарний номер 10480325. За результатами застосування вище зазначеного газоаналізатора виявлено, що в фрізері для м`якого морозива, модель 6240А наявний хладоген R404A, який складається з R143A-52%. R125-40.7%. R-134A-7.3%, у фрізері для м`якого морозива, модель 6240 наявний хладоген R404A, який складається з R143A-52%. R125-40.3%. R-134A-7.7%, фото роздруківки результатів газоаналізатора додано до МД. Згідно загальнодоступних джерел інформації, речовина R404A складається з трифторетан R-143(ГФВ-143), пентафторетана R-125(ГФВ-125) та тетрафторетан R-134а (ГФВ-134a). Отже заправлений фреон (хладогент) R404A у систему фрізера для м`якого морозива, модель 6240А є сумішшю речовини трифторетан R-143(ГФВ-143)-52%, пентафторетана R-125 (ГФВ-125) - 40.7%) та тетрафторетан R-134а (ГФВ-134a)- 7.3%, відповідно заправлений фреон (хладогент) R404A у систему фрізера для м`якого морозива, модель 6240 є сумішшю речовини трифторетан R-143(ГФВ-143)-52%, пентафторетана R-125(ГФВ-125) -40.3%) та тетрафторетан R-134а (ГФВ-134a) - 7.7%. Таким чином, під час митного контролю встановлено, що заявлений декларантом у митній декларації МД № UA305160/2023/028325 (23UA305160028325U5) від 28.08.2023 товар «обладнання морозильне, компресійного типу, наявні компресор конденсатор та випарник для виготовлення та зберігання морозива, без вмісту озоноруйнуючих речовин, нові, для цивільного використання, не містить у своєму складі радіообладнання: фрізер для м`якого морозива, модель 6240А з помпою - 1 шт; фрізер для м`якого морозива Model 6240 - 1 шт.», нібито без контрольованих речовин (озоноруйнівних речовин та фторованих парникових газів), фактично містить охолоджувальну рідину, що є сумішшю речовин - трифторетан R-143(ГФВ-143), пентафторетана R-125(ГФВ-125) та тетрафторетан R-134а (ГФВ-134a), включених до Переліку контрольованих речовин (озоноруйнівних речовин та фторованих парникових газів), експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню (додаток 2), затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 27.12.2022 № 1466. Разом з тим декларантом до митного оформлення та контролю не подано ліцензії за кодом «0911» на імпорт товарів та обладнання, що можуть містити контрольовані речовини (озоноруйнівні речовини та фторовані парникові гази), та вказано у графі 31 МД відомості про відсутність контрольованих речовин, та внесено до графи 44 МД коду документу «5216» - заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про відсутність озоноруйнівних речовин та фторованих парникових газів у товарах. Зазначені дії мають ознаки порушення (порушень) митних правил, передбаченого (передбачених) ст. 472 Митного кодексу України.

В апеляційній скарзі заступник начальника Закарпатської митниці Держмитслужби Козюберда В. вказує на те, що постанова суду першої інстанції є незаконною, необґрунтованою, тому підлягає скасуванню у зв`язку з необ`єктивністю розгляду справи. Необґрунтованим та неналежним вважає посилання суду про відсутність у діях ОСОБА_1 умислу на порушення митних правил, а як наслідок відсутність складу адміністративного правопорушення. При цьому, на думку апелянта, судом не досягнуто мети адміністративного стягнення передбаченої ст. 23 КУпАП, відповідно до якої, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи у дусі додержання законів та задля запобігання вчиненню нових правопорушень. Просить постанову скасувати, ухвалити нову, якою ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу - 100 % вартості безпосереднього предмету порушення митних правил та конфіскацію товару.

Справа про порушення митних правил розглядається за відсутності ОСОБА_1 , який, будучи належним чином повідомлений про розгляд справи, до апеляційного суду не з`явився, при цьому, 16 квітня 2024 року направив до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, відтак, неявка ОСОБА_1 з огляду на приписи ст. 294 КУпАП, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника Закарпатської митниці Держмитслужби Селеша О. Я., який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи про порушення митних правил, дослідивши зібрані у справі докази, апеляційний суд доходить висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Доводи апеляційної скарги про незаконність судового рішення відхиляються з таких підстав.

Так, згідно зі ст. ст. 245, 252 КУпАП та ст. 486 МК України, завданнями провадження у справі про порушення митних правил і обов`язками органу, який її розглядає, є своєчасне, всебічне, повне, і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її з точним дотриманням вимог закону.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, ст. 489 МК України при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винувата особа у його вчиненні, чи підлягає особа адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

У відповідності до вимог ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність порушення митних правил, винуватість особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта, іншими документами.

Згідно з ч. 1 ст. 487 Митного Кодексу України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Стаття 472 МК України передбачає відповідальність за недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

За змістом ст. 472 МК України обов`язок по декларуванню точних та достовірних відомостей товару, покладається на особу незалежно від того, чи являється вона власником чи перевізником товару при переміщенні через митний кордон України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.266 МК України декларант зобов`язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом.

Згідно п. 8 ст. 4 МК України, декларант - особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування.

У відповідності до п. 43 ст. 4 МК України - посадові особи підприємств - керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов`язків відповідають за додержання вимог, встановлених цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку.

Згідно п. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Згідно положень п.5 ч.8 ст. 257 МК України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів: 1) заявлений митний режим, тип декларації та відомості про особливості переміщення; 2) відомості про декларанта, уповноважену особу, яка склала декларацію, відправника, одержувача, перевізника товарів і сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), а в разі якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено на підставі посередницького договору, - також про іншу, крім сторони зовнішньоекономічного договору (контракту), сторону такого посередницького договору; 3) відомості про найменування країн відправлення та призначення; 4) відомості про транспортні засоби комерційного призначення, що використовуються для міжнародного перевезення товарів та/або їх перевезення митною територією України під митним контролем, та контейнери; 5) відомості про товари: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД; ґ) найменування країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів; 6) відомості про нарахування митних та інших платежів, а також про надання забезпечення сплати митних платежів.

Дослідивши зібрані у справі про порушення митних правил докази апеляційний суд вважає, що вищевказаних вимог закону при розгляді справи про порушення митних правил щодо ОСОБА_1 судом першої інстанції дотримано, у тому числі дотримані норми матеріального та процесуального права, що місцевий суд всебічно та повно дослідив фактичні обставини справи, а відтак прийняв обґрунтоване, справедливе та законне рішення та дійшов правильного висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу передбаченого ст. 472 МК України порушення митних правил, враховуючи такі обставини.

Апеляційним судом встановлено, що, відповідно до протоколу про порушення митних правил, ОСОБА_1 , який є декларантом (керівником) ПП "ЄВРОПЕЙСЬКІ ТОРГОВІ ТЕХНОЛОГІЇ" (УКРАЇНА, 88000, ЗАКАРПАТСЬКА ОБЛАСТЬ, М.УЖГОРОД, ВУЛ. ГАГАРІНА, БУД. 101, КВ (ОФІС) 706 код ЄДРПОУ 37493391) у митній декларації ІМ40 МД №UA305160/2023/028325 (23UA305160028325U5) від 28.08.2023 не заявлено за встановленою формою точні та достовірні відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, які підлягають обов`язковому декларуванню, а саме: наявність у «охолоджувачі рідини повітряного типу модель 6240А та 6240» фторованих парникових газів що містять речовини трифторетан (ГФВ-143), пентафторетана (ГФВ-125) та тетрафторетан (ГФВ-134a), які включено до Переліку контрольованих речовин (додаток 2) затверджений постановою КМУ від № 1466).

Суб`єктивна сторона передбачає наявність прямого умислу, тобто особа чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів і речовин через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України з порушенням встановленого порядку чи вивезти з України.

Статтею 266 МК України на декларанта покладено ряд обов`язків, зокрема, декларування товару з дотриманням вимог митного законодавства України.

Матеріалами справи, зокрема письмовими доказами, а саме: протоколом про порушення митних правил №0939/30500/23 від 04 вересня 2023 року (а. с. 1 - 6); електронною митною декларацією ІМ40 ДЕ 23UA305160028325U5 (а. с.8); CMR CA23060305С (а. с. 9); інвойсом №23-5028 (а. с. 10); актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (а. с. 12), підтверджується те, що саме ОСОБА_1 задекларував товар, який ввезено на митну територію України.

Згідно із ч. 2 ст. 266 МК України, перед подачею митної декларації декларант має право з дозволу митного органу здійснювати фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеному у товаросупровідних документах, брати проби та зразки товарів.

Тобто, Митним кодексом України визначено права декларанта з метою виконання покладеного на нього обов`язку, зокрема, здійснення фізичного огляду товару, що надійшов.

Однак, за змістом вказаної норми це є правом декларанта, що на відміну від обов`язку, полягає у тому, що особа на власний розсуд, при наявності певних обставин чи фактів, може вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення.

Матеріалами справи підтверджується те, що ОСОБА_1 не скористався своїм правом згідно з ч.2 ст. 266 МК України та не здійснив фізичний огляд товарів перед поданням митної декларації, водночас, судом враховується і та обставина, що законодавство не зобов`язує особу як декларанта проводити перед подачею митної декларації фізичний огляд товарів.

Згідно із пунктом 6.3 Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №651 від 30.05.2012 року у полі «Опис та кількість товару» специфікації наводяться відомості про товари відповідно до товаросупровідних документів.

Згідно з наказом Міністерства фінансів України №998 від 17.09.2012 «Про затвердження Класифікатора додаткової інформації, необхідної для ідентифікації товарів, що вноситься до електронного інвойсу, який додається до митної декларації, заповненої на бланку єдиного адміністративного документа», обов`язковою додатковою інформацією при описі товару за кодом УТКЗЕД 8415 10 90 00 (спліт-системи для кондиціонування повітря) є виключно потужність.

Апеляційний суд вважає обґрунтованими твердження суду першої інстанції про те, що митному органу забороняється вимагати внесення інших відомостей до митної декларації, ніж визначені ст. 257 МК України, в тому числі внесення до митної декларації інформації про заправлення чи не заправлення кондиціонера фреоном будь-якої марки чи типу, зазначення такої інформації не вимагається чинним законодавством.

Тобто, з огляду на вищевказане, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо того, що законодавство дозволяє декларувати товар, виходячи із інформації, що зазначена в товарно-супровідних документах, що власне і було виконано особою, відносно якої складено протокол про порушення митних правил ОСОБА_1 .

Апеляційний суд бере до уваги зміст роз`яснень, які містяться у пункті 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» від 03.06.2005 з наступними змінами і доповненнями, відповідно до яких, підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів.

Не можна розглядати як порушення митних правил дії особи, яка переміщуючи товари через митний кордон України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України.

Тобто, місцевим судом правильно констатовано, що правомірними є дії такого декларанта, який з об`єктивної сторони заповнює митну декларацію у відповідності до супровідних документів, які стали правовою підставою для надання йому митними органами дозволу на пропуск цих товарів через митний кордон, а із суб`єктивної сторони - без умислу порушити митні правила і навпаки, для притягнення особи до відповідальності за ст.472 МК України необхідними є сукупність фактів: 1) не відображення в митній декларації товарів у відповідності до супровідних документів та 2) із наявністю у особи умислу на недекларування товару, що переміщується через митний кордон України.

Статтею 495 МК України та ст.ст. 251, 252 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На підставі повного та об`єктивного дослідження наявних у матеріалах справи доказів, апеляційний суд доходить висновку, що наявність у діях ОСОБА_1 ознак складу порушення митних правил, передбаченого ст. 472 МК України, поза розумним сумнівом не доведена.

У відповідності до ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Згідно зі ст. 11 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

При оцінці доводів апеляційної скарги про те, що неналежним є посилання суду про відсутність у діях ОСОБА_1 умислу на порушення митних правил, а як наслідок відсутність складу адміністративного правопорушення, апеляційний суд вважає, що твердження апелянта у цій частині, з огляду на вищевказане, є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Апеляційний суд вважає за необхідне визнати безпідставним факт складання відносно ОСОБА_1 протоколу про порушення митних правил нібито через те, що ОСОБА_1 не заявив достовірні дані про товар, що був переміщений через митний кордон, за що передбачена відповідальність за ст. 472 МК України. Митний орган, посилаючись на невиконання ОСОБА_1 передбачених законом прав, не надав ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду жодних належних та достатніх доказів, які свідчать про наявність умислу у діях ОСОБА_1 чи про те, що ОСОБА_1 вчинив вказані у протоколі дії з необережності, а також не довів той факт, що декларанту достовірно було відомо про невідповідність опису товару і те, що ОСОБА_1 мав у своєму розпорядженні які-небудь дані, які свідчили про невідповідність товаросупровідних документів фактичним характеристикам товару.

Натомість матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 здійснював декларування товару, виключно на підставі відомостей, що містяться у товаросупровідних документах. Жодних даних про наявність умислу у діях ОСОБА_1 щодо недекларування товару чи внесення неточних, неповних або недостовірних відомостей, матеріали справи не містять. При цьому, судом апеляційної інстанції береться до уваги те, що митна декларація оформлена у відповідності до наданих відправником товаросупровідних документів.

Тому, апеляційний суд доходить висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ст. 472 МК України порушенні митних правил, наявними в матеріалах справи доказами не доведена, а представником митного органу не заявлялось клопотань про направлення матеріалів справи до митного органу для проведення додаткової перевірки, і що можливості збирання додаткових доказів у підтвердження винуватості ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення вичерпані, у зв`язку з чим, апеляційна скарга, доводи якої не знайшли своє підтвердження, задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, апеляційний суд доходить висновку, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні митних правил за ст. 472 МК України наявними в матеріалах справи доказами не доведена, а тому, постанову місцевого суду, якою провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрито за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, необхідно залишити без зміни, апеляційну скаргу представника митного органу, - без задоволення.

На інші доводи, які би давали підстави для скасування чи зміни судового рішення в апеляційній скарзі не вказується й під час перевірки справи в апеляційному суді такі не виявлені. Тому, апеляційний суд доходить висновку, що винуватість ОСОБА_1 у передбаченому ст. 472 МК України порушенні митних правил, «поза розумним сумнівом» не доведена та спростована стороною захисту.

Статтею 19 Конституції України, передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 р., доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, вина особи, яка притягається до відповідальності повинна бути доведена органом який склав протокол, а доводи вини повинні ґрунтуватися на доказах, об`єктивність яких не викликала б жодних сумнівів. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а відтак підлягає залишенню без зміни, а апеляційна скарга, доводи якої не знайшли свого підтвердження та визнаються безпідставними, задоволенню не підлягає.

Приймаючи рішення також беруться до уваги положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; те, що представником митного органу не надано жодних належних та допустимих доказів у спростування доводів сторони захисту, які б підтверджували висновки суду першої інстанції, і будь-яких обґрунтованих клопотань із цього приводу не заявлялось; що всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь; що можливості збирання додаткових доказів у підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні проступку вичерпані.

Керуючись ст. 527-530 МК України, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу, яку подав заступник начальника Закарпатської митниці Держмитслужби Козюберда В., залишити без задоволення.

Постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 березня 2024 року, якою провадження у справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 закрито за відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 Митного кодексу України, залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Іван СТАН