Рішення

від 30.04.2024 по справі 373/533/24

ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 373/533/24

Номер провадження 2/373/451/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2024 року м. Переяслав

Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої - судді Залеської А.О.,

за участю секретаря судових засідань Руденко О.М.,

розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання матері до досягнення дитиною трьох- річного віку,

установив:

07.03.2024 до суду надійшла позовна заява від представника позивачки - адвокатки Мілетич О.О., в якій вона просила стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі 3028 грн щомісячно, з індексацією відповідно до закону, починаючи з дня подання позову і до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також просила стягнути з відповідача на користь позивачки витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зареєстрованому шлюбі сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Подружнє життя не склалося, а тому рішенням суду від 14.12.2023 шлюб сторін розірвано. Наразі позивачка та відповідач кожний живе власним життям. Дитина проживає з матір`ю (позивачкою) та перебуває на її утриманні та під постійним доглядом у зв`язку з малолітнім віком, що обмежує позивачку повноцінно працювати та отримувати дохід від трудової діяльності. За таких обставин позивачка, потребує матеріальної допомоги з боку колишнього чоловіка, до досягнення дитиною трирічного віку. Відповідач може надавати матеріальну допомогу колишній дружині, оскільки є фізичною особою-підприємцем, отримує постійний та хороший дохід від ресторанного бізнесу, однак після розірвання шлюбу не приймає участі в утриманні колишньої дружини, з якою проживає малолітній син. Єдиним постійним джерелом доходу позивачки є соціальна допомога при народженні дитини, яка на день подання позову складає трохи більше вісімсот гривень на місяць, а тому позивачка змушена шукати неофіційний підробіток та час від часу просити кошти у відповідача, пояснюючи це виключно потребами дитини. Через те, що навіть на дитину допомога від відповідача є нерегулярною та недостатньою, позивачка не може впевнено розрахувати бюджет, спланувати спільний відпочинок та розважальні заходи з дитиною тощо. Розмір утримання (аліментів) позивачка визначила на рівні встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 3028,00 грн, що лише частково забезпечить її базові потреби, як матері, що опікується дитиною до трирічного віку.

Ухвалою суду від 08.03.2024 відкрито провадження в даній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження за участі сторін. Відповідачу запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження подати відзив на позов. Вказану ухвалу відповідач отримав у приміщенні суду 04.04.2024, однак відзиву на позов та обґрунтованих заперечень по суті позову не подав. Водночас, відповідач подав клопотання про зменшення відшкодування позивачці витрат на правничу допомогу до 500,00 грн, зазначивши, що заявлений позивачкою розмір таких витрат (3000,00 грн), з його погляду, є неспівмірним із складністю справи та часом, витраченим адвокатом на надання правової допомоги.

В судовому засіданні позивачка та її представник - адвокат Мілетич О.О. позовні вимоги підтримали, пояснили, що після розірвання шлюбу участь відповідача у вихованні дитини та зустрічі з дитиною мають місце, однак це не звільняє його від обов`язку брати участь в утриманні колишньої дружини, з якою постійно проживає малолітня дитина. Позивачка самостійно забезпечити себе матеріально не має змоги, оскільки не працює, по тій причині, що дитина постійно потребує уваги та піклування матері. Визначений позивачкою розмір аліментів на рівні прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 3028,00 грн представник вважає справедливим та співмірним у порівнянні з дійсною вартістю життя. Такі аліменти лише частково забезпечать базові потреби матері дитини. Єдиним постійним доходом ОСОБА_1 наразі є матеріальна соціальна допомога на дитину у розмірі 867,00 грн щомісячно. У свою чергу, відповідач має стабільний хороший дохід, з якого може сплачувати аліменти, з врахуванням того, що він здійснює господарську діяльність, як фізична особа-підприємець та має щонайменше два заклади громадського харчування (кафе). Після розірвання шлюбу з позивакою відповідач вдруге уклав шлюб та придбав дороговартісний автомобіль, а отже прибуток від підприємницької діяльності дозволяє утримувати не лише себе та новостворену сім`ю, а й підтримувати бізнес та обслуговувати транспортний засіб.

Відповідач в судовому засіданні заявлений позивачкою розмір аліментів визнав частково, зазначивши, що на сина він пересилає кошти, а на утримання позивачки вважає буде достатнім 1500,00 грн, оскільки син двадцять відсотків часу свого життя проводить з ним. Він дійсно здійснює підприємницьку діяльність, має кафе у м. Переяславі та кафе у м. Вишневе. Водночас, дохід з урахуванням умов воєнного часу є не таким високим, як міг би бути. Нещодавно він продав старий та купив новіший автомобіль марки INFINITI, а ІНФОРМАЦІЯ_5 у нього в другому шлюбі народилась дочка, а тому його витрати зросли. Розмір свого доходу від підприємницької діяльності відповідач не назвав, пославшись на те, що фінансовими та податковими питаннями займається найнята ним особа.

Вислухавши сторони, дослідивши письмові матеріали, судом встановлено наступне.

25.09.2021 виконкомом Вишневої міської ради Бучанського району Київської області був зареєстрований шлюбі між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

У цьому шлюбі у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 18.08.2022, виданим Соломянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві.

Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 14.12.2023 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано.

Позивачка ОСОБА_1 проживає без реєстрації по АДРЕСА_1 . Разом з нею проживає син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується актом депутата міської рази та довідкою виконавчого комітету Переяславської міської ради № 855 від 26.04.2024.

Довідкою Пенсійного фонду України форми ОК-5 підтверджується, що позивачка ОСОБА_1 з 2020 року ніде офіційно не працювала, а після народження дитини - з вересня 2022 року перебуває на обліку в Управління соціального захисту населення Переяславської міської ради та отримує соціальну допомогу до досягнення дитиною трьох роеків, у зв`язку з чим Управління відповідно до вимог закону подає відомості до пенсійного фонду для зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду догляду за дитиною до досягнення трирічного віку, зазначаючи у звітності розмір мінімальної заробітної плати як мінімальну розрахункову величину для обчислення страхового стажу матері дитини.

За твердженням відповідача ОСОБА_2 після розірвання шлюбу він продовжив проживати, але вже з іншою жінкою в орендованій квартирі по АДРЕСА_2 .

16.02.2024 відповідач зареєстрував другий шлюб з ОСОБА_4 (до шлюбу « ОСОБА_5 »), що підтверджується свідоцтвом про шлюб Серії НОМЕР_2 від 16.02.2024, виданим виконавчим комітетом Вишневої міської ради Бучанського району Київської області.

ІНФОРМАЦІЯ_5 у новому шлюбі у відповідача народилася друга дитина ОСОБА_6 , про що свідчить свідоцтво про народження Серії НОМЕР_3 , видане виконавчим комітетом Вишневої міської ради Бучанського району Київської області.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань ОСОБА_2 зареєстрований у м. Переяславі як фізична особа-підприємець (номер запису в реєстрі: 2010350000000440500 від 31.10.2023), є платником податків та здійснює підприємницьку діяльність, КВЕД: 56.10 - діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування.

У відповідності до положень статті 84 Сімейного кодексу України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу, незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до частин 1-3 статті 77 Сімейного кодексу України утримання одному з подружжя надається другим із подружжя у натуральній або грошовій формі за їхньою згодою. За рішенням суду аліменти присуджуються одному з подружжя, як правило, у грошовій формі. Аліменти сплачуються щомісячно. За взаємною згодою аліменти можуть бути сплачені наперед.

Аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви (ч.1 ст. 79 СК України)

За правилами ст. 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) та /або у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028 грн на місяць.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.3 ст. 12 та ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У даній справі судом встановлено, що основний тягар по догляду за дитиною несе мати (позивач у справі), з якою проживає син сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та яка хоч і є працездатною, проте в силу малолітнього віку дитини не працює, а отже не може самостійно забезпечити свої мінімальні життєві потреби. За таких обставин позивачка має передбачене ст. 84 СК України право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Враховуючи, що відповідач (батько дитини) працює приватним підприємцем, має системний дохід, суд вважає, що він можета повинен надавати позивачці матеріальну допомогу. За встановлених обставин, заявлений позивачкою розмір аліментів на рівні прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 грн) є необхідним для неї та, водночас, посильним для відповідача, з огляду на розширення ним підприємницької діяльності після розірвання шлюбу, забезпечення себе дороговартісним автомобілем, орендою житла тощо. Факт наявності у відповідача нової сім`ї та ще однієї дитини, сам по собі не може бути підставою для зменшення розміру аліментів, який просить позивачка.

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на її утримання у твердій грошовій сумі, у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 3028 грн щомісячно, з подальшою індексацією відповідно до закону, починаючи з дня звернення до суду із даною позовною заявою (07.03.2024) до досягнення дитиною трьох років (08.08.2025).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

У відповідності до положень ст. 133 ЦПК України судовими витратами є судовий збір та інші витрати, пов`язані з розглядом справи, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно положень пп.1 п.1 ч.2 ст. 3 Закону «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ціна позову про стягнення аліментів визначена позивачем з урахуванням положень п.3 ч.1 ст. 175 ЦПК України 18168 грн.

Отже, судовий збір у цій справі складає 1211,20 грн (3028 грн х 0,4), який в силу положень ч.ч.1, 6 ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь держави, оскільки позивач звільнена від його сплати при поданні позову на підставі п.3 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».

Водночас, письмовими документами, долученими до позовної заяви підтверджується, що позивачка понесла інші судові витрати, пов`язані з розглядом даної справи, а саме: витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн.

Повноваження адвоката Мілетич О.О. підтверджуються ордером про надання правничої допомоги, який виданий Адвокатським об`єднанням «ЛЕВІАФАН» на підставі договору про надання правової допомоги № 22/02/2024, укладеного з ОСОБА_1 22.02.2024, Додатковою угодою № 2 до договору № 22/02/2024 від 22.02.2024, де вказана вартість складання позовної заяви та отримання судового рішення у справі - 3000,00 грн, рахунком-фактура № 26/02/2024 від 26.02.2024 про сплату позивачкою на банківський рахунок адвокатського об`єднання «ЛЕВІАФАН» (ЄДРПОУ: 45207853) 3000,00 грн.

На виконання положень ч.1 ст. 134 та ч.3 ст. 137 ЦПК України позивачкою при поданні позову подані усі належні та допустимі докази витрат на правову допомогу, якими підтверджується детальний опис робіт адвоката на суму 3000,00 грн, які є витратами позивачки, пов`язані з наданням правничої допомоги у даній справі.

Такий розмір витрат на правову допомогу є реальним та відповідає усім чинникам співмірності, визначеним у ч.4 ст. 137 ЦПК України.

Відповідач, який подав клопотання про зменшення цих витрат, не виконав вимоги ч.6 ст. 137 ЦПК України, а саме: не довів неспівмірність відповідних витрат з наданими позивачці послугами. Одне лише заперечення проти їх розміру не може бути підставою для їх зменшення.

За таких обставин на підставі п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивачки понесені нею витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Враховуючи все вищевикладене, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 77- 81, 82, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання матері до досягнення дитиною трьох- річного віку - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі 3028 грн (три тисячі двадцять вісім гривень) щомісячно, з індексацією відповідно до закону, починаючи з 07.03.2024 і до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн (три тисячі гривень).

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо до суду Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття відповідної постанови суду за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса проживання (без реєстрації): АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса проживання (без реєстрації): АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Суддя А.О. Залеська

Повний текст рішення складено 06.05.2024.