Рішення

від 04.03.2024 по справі 638/3818/18

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/3818/18

Провадження № 2/638/341/24

РІШЕННЯ

Іменем України

04 березня 2024 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Шишкіна О.В.,

за участю секретаря судового засідання Федоренко В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова цивільну справу за позовом ТОВ "АРЕНКОМ" до ПрАТ "СК "СК ЮНІВЕРС", ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 , про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної у результаті дорожньо-транспортної пригоди,

в с т а н о в и в:

У березні 2018 року ТОВ "АРЕНКОМ" звернулося до суду з позовом до ПрАТ "СК ЮНІВЕРС", ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 , про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної у результаті дорожньо-транспортної пригоди, в якому просило суд стягнути на його користь:

з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «СК ЮНІВЕРС» матеріальну шкоду у сумі 37 710,08 грн;

з ОСОБА_1 матеріальну шкоду у сумі 12 460,98 грн;

з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «СК ЮНІВЕРС» витрати зі сплати судового збору у сумі 1 762,0 грн;

з ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1 762,0 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що 14.09.2018 у м. Харкові по вул. Бакуліна, перед перехрестям із проспектом Науки сталася дорожньо-транспортна подія за участю водіїв ОСОБА_2 , який керував автомобілем «Порше-Карера» д.н. НОМЕР_1 та водія ОСОБА_1 , який керував автомобілем «Газ», д.н. НОМЕР_2 . В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Автомобіль «Порше-Карера», який належить на праві власності ТОВ «АРЕНКОМ», був відремонтований у офіційно постачальника - «Порше центр Харків», відповідно до рахунку про оплату № 11605 від 30.09.2017 вартість відновлювального ремонту склала 110 460,98 грн, які були сплачені у повному обсязі платіжним дорученні від 11.10.2017.

ДТП сталася з вини водія ОСОБА_1 , винуватість якого встановлена постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 01.11.2017 у справі № 638/14536/17. Позивач 30.11.2018 звернувся до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «СК ЮНІВЕРС» із заявою про виплату відшкодували шкоди заподіяної в результаті пошкодження транспортного засобу. Листом від 30.01.2018 страхова компанія повідомила, що здійснить відшкодування, та за платіжним дорученням від 12.02.2018 здійснила страхове відшкодування у сумі 60289,92 грн.

Позивач вважає, що ПрАТ «Страхова компанія «СК ЮНІВЕРС» безпідставно не виплатила страхове відшкодуванні у повній сумі, порушила право потерпілого на відшкодування у результаті страхового випадку заподіяної матеріальної шкоди в межах ліміту відповідальності. Згідно з полісом № AM 1236159 ліміт відповідальності за шкоду, заподіяні майну потерпілого, встановлено у розмірі 100 000,0 грн., франшиза - 2 000, грн. Таким чином невідшкодованою страховиком потерпілій особі залишається різниця між лімітом страхового відшкодування із відрахуванням франшизи та фактично сплаченою сумою страхового відшкодування, яка розраховується так: 98 000,0 грн. - 60 289,92 грн. = 37 710,08 грн.

Сума шкоди, яка перевищує ліміт відповідальності, а саме 12460,98 грн, підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача.

У відзиві на позовну заяву ПрАТ «Страхова компанія «СК ЮНІВЕРС» просило відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки воно у повному обсязі виконало зобов`язання щодо виплати страхового відшкодування. Відповідач вважає визначений відповідачем розмір шкоди безпідставним, оскільки розмір шкоди ґрунтується на рахунку на оплтау № 11605 від 30.09.2017, який не може бути доказом обґрунтування розміру матеріальної шкоди в розумінні Закону, в ньому зазначена комерційна, а не оціночна пропозиція щодо вартості відновлювального ремонту автомобіля.

Відповідач ОСОБА_1 у відзиві на позовну заяву просив відмовити у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що надані позивачем докази, а саме рахунок на оплату № 11605 від 30.09.2017 р. ПП «Престиж Автомоторс» та калькуляція ремонтних робіт, за своїм змістом не відповідають вимогам законодавства, а саме: рахунок № 11605 не має деталізації, не вказано конкретні роботи, які необхідні даному автомобілю, не вказані деталі, які підлягають ремонту або заміні. При цьому позовна заява не містить висновок автотоварознавчого дослідження з визначенням розміру матеріального збитку, завданого власнику застрахованого автомобіля під час ДТП. Позивачем не надано доказів, що шкода визначена у відповідності до Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожні транспортних засобів з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу. В рахунку зазначена комерційна, а не оціночна вартість відновлювального ремонту. При цьому, згідно зі звітом про оцінку вартості матеріального збитку, вартість відновлювального ремонту складає 62289,92 грн, які були сплачені позивачу.

В судове засідання сторони не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, у зв`язку з чим, суд, враховуючи положення ч. 1 ст. 223 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутністю учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ «АРЕНКОМ» є власником автомобіля «Porsche Carrera 4», д.н.з. НОМЕР_1 , що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .

14.09.2017 року близько 16 год. 00 хв. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Газ» д.н. НОМЕР_2 по вул. Бакуліна в м. Харкові, при зміні напрямку руху не впевнився в безпечності маневру, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «Порше» д.н. НОМЕР_1 , від чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми дiями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 01.11.2017 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

На час ДТП цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Газ» д.н. НОМЕР_2 , була застрахована в ПрАТ «СК ЮНІВЕРС» згідно з полісом ОСЦПВВНТЗ № 1236159. Ліміт відповідальності за шкоду, завдану майну потерпілої сторони, - 100000 грн, франшиза 2000 грн.

30.11.2018 ТОВ «АРЕНКОМ» звернулося до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЮН1ВЕРС» із заявою про виплату відшкодували шкоди заподіяної в результаті пошкодження транспортного засобу.

За замовленням ПрАТ «СК ЮНІВЕРС» 20 вересня 2017 року суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 здійснено оцінку та 23 січня 2018 року складено Звіт про оцінку вартості матеріального збитку автомобіля «Porsche Carrera 4», д.н.з. НОМЕР_1 , відповідно до якого вартість матеріального збитку автомобіля складає 62289,92 грн.

Згідно з платіжним дорученням № 23860 від 12.02.2018 ПрАТ «СК ЮНІВЕРС» сплатило на рахунок ТОВ «АРЕНКОМ» страхове відшкодування у розмірі 60289,92 грн.

З метою ремонту автомобіля ТОВ «АРЕНКОМ» звернулося до ПП «Престиж Автомоторс» - Порше центр Харків.

Згідно з Рахунком на оплату № 11605 від 30.09.2017 вартість відновлювального ремонту автомобіля - 110 460,98 грн.

Відповідно до платіжного доручення від 11.10.2017 ТОВ «АРЕНКОМ» сплатило на рахунок ПП «Престиж Автомоторс» грошові кошти у розмірі 110460,98 грн, призначення платежу: «оплата за послугу згідно рахунку на оплату № 11605 від 30.09.2017».

Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України "Про страхування" за договором страхування страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до положень статті 9 Закону України "Про страхування" страхова виплата грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

При страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору, якщо інше не передбачено договором страхування.

Статтею 25 Закону України "Про страхування" передбачено, що виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта, який складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що визначається страховиком.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та ч. 1 ст. 993 ЦК України ?визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Отже, ОСОБА_1 є особою, відповідальною за спричинену у дорожньо-транспортній пригоді шкоду та згідно з положеннями Закону України "Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" він відповідає за вимогами потерпілої особи ТОВ «АРЕНКОМ», в межах, передбачених договором обов`язкового страхування цивільної відповідальності.

Матеріали справи свідчать, що позивач із дотриманням річного строку звернувся до страховика винної особи ПрАТ СК ЮНІВЕРС із заявою про компенсацію страхового відшкодування, на суму 110460,98 грн.

У відповідь на вказану вимогу, відповідач відшкодував позивачу суму страхової виплати 60289,92 грн.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, вважає вказану суму недостатньою для відшкодування витрат, понесених на відновлювальний ремонт автомобіля, у зв`язку з чим просить стягнути з відповідачів різницю між шкодою, завданою внаслідок ДТП, та фактично виплаченою сумою страхового відшкодування.

Згідно з п. 22.1 статті 22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 22, ст. 1166 та ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір реальних збитків не може бути меншим реальної вартості робіт виконаних або таких, які особа, яка зазнала збитків, мусить виконати з метою відновлення пошкодженої речі, що відповідає загальному правилу відшкодування збитків в повному обсязі.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 06.07.2018 по справі № 924/675/17, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі, але виходячи з вартості відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням коефіцієнта зносу деталей, ПДВ та з вирахуванням франшизи.

Зокрема, відповідно до статті 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Таким чином, положеннями статті 29 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів визначено, що витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу, розраховуються у порядку, встановленому законодавством, з урахуванням зносу. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах по справі № 910/6094/17 від 02.05.2018, по справі № 910/5001/17 від 12.03.2018, по справі № 910/20199/17 від 01.06.2018, по справі № 910/22886/16 від 01.02.2018, по справі № 910/171/17 від 02.10.2018.

Отже застосування коефіцієнту фізичного зносу на складові частини (деталі) пошкодженого автомобіля у спірних відносинах є обов`язковим.

Разом з тим позивач визначив суму страхового відшкодування без урахування фізичного зносу, на підставі Рахунку на оплату № 11605 від 30.09.2017, згідно з яким розмір матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого автомобіля, склав 110460,98 грн.

Проте, вказаний рахунок не може бути визнаний судом належним доказом розміру матеріальної шкоди, оскільки він складений без дотримання положень Закону України №1961-ІV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а саме: 1) вартість деталей, які підлягають заміні, зазначена без урахування коефіцієнту фізичного зносу; 2) зазначена комерційна пропозиція, а не оціночна вартість деталей, які підлягають заміні; 3) зазначена комерційна пропозиція, а не оціночна вартість проведення відновлюваного ремонту транспортного засобу.

Зі свого боку, відповідач надав звіт суб`єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 від 23 січня 2018 року, відповідно до якого вартість матеріального збитку автомобіля «Porsche Carrera 4», д.н.з. НОМЕР_1 складає 62289,92 грн.

Однак, згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною від 06.02.2018 у справі №910/3867/16, від 01.02.2018 у справі №910/22886/16, від 12.03.2018 у справі №910/5001/17, від 13.03.2018 у справі №910/9396/17, від 06.07.2018 у справі №924/675/17, від 25.07.2018 у справі №922/4013/17, визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення його розміру, виходять з фактичної суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводиться ремонт автомобіля. Звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу, а реальним підтвердженням виплати страхового відшкодування страхувальнику є платіжний документ про здійснення такої виплати.

Таким чином матеріали справи не містять належних та допустимих доказів щодо реального розміру матеріального збитку, завданого автомобілю «Porsche Carrera 4», д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок ДТП.

Відповідно до ст. 12, 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов`язків у сторін.

У відповідності до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті77ЦПК Україниналежними єдокази,які містятьінформацію щодопредмета доказування.Предметом доказуванняє обставини,що підтверджуютьзаявлені вимогичи запереченняабо маютьінше значеннядля розглядусправи іпідлягають встановленнюпри ухваленнісудового рішення.Сторони маютьправо обґрунтуватиналежність конкретногодоказу дляпідтвердження їхніхвимог абозаперечень.Суд небере дорозгляду докази,що нестосуються предметадоказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 89 ЦПК України).

Таким чином, обов`язок довести розмір шкоди покладається на особу, яка заявляє вимогу про стягнення такої шкоди, тобто на позивача ТОВ «АРЕНКОМ».

Всупереч зазначеним вище вимога позивач не довів належними та допустими доказами, що внаслідок ДТП розмір матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, спричиненої автомобілю «Porsche Carrera 4», д.н.з. НОМЕР_1 , складає 110460,98 грн. При цьому, позивачем не було заявлено клопотання про проведення судової автотоварознавчої експертизи з метою визначення розміру матеріального збитку.

Враховуючи, що позивачем не доведено за допомогою належних та допустимих доказів обставини, на які він посилається як на підставу позовних вимог, а саме розмір матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, у сумі 110460,98 грн, тому підстав суд відмовляє у задоволенні позовних вимог до ПрАТ «СК ЮНІВЕРС» у повному обсязі.

Відповідно до п. 36.6 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Оскільки ОСОБА_1 , всупереч вимогам ст. 12, 81 ЦПК України, не надано доказів сплати потерпілій стороні франшизи у розмірі 2000,00 грн, тому наявні підстави для часткового задоволення позовних вимог ТОВ «АРЕНКОМ» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди у розмірі франшизи у розмірі 2000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з цим позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3524,00 грн, тоді як сплаті підлягав судовий збір у розмірі 1762,00 грн.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 70,40 грн.

Окрім того, позивач у позовній заяві просив стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн, відповідач у відзиві на позовну заяву просив стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

До інших судових витрат, згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України належать судові витрати на професійну правничу допомогу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц дійшла висновку, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердженняпонесених витратна правничудопомогу позивачемнадано наступнідокази: Договір № 01/03 про надання правової допомоги від 01.03.2018, укладений між ТОВ «АРЕНКОМ» та АО «Шевердін і партнери», Додаткову угоду № 1 до Договору № 01/03 про надання правової допомоги від 01.03.2018.

Однак, всупереч зазначеним вище вимогам представником позивача не надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу відповідачем надано наступні докази: Договір про надання правової допомоги (правових послуг) від 18 липня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та АБ «Мосейчук та партнери», Акт виконаних робіт від 19.07.2018 до договору про надання правової допомоги б/н від 18 липня 2018 року.

Проте, наданий відповідачем Акт виконаних робіт від 19.07.2018, незважаючи на назву, не містить відомостей щодо детального опису виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Акт від 19.07.2018 містить лише загальні слова про надання правової допомоги у справі № 638/3818/18. Окрім того, в акті зазначено про правову допомогу, яка буде надана в майбутньому (отримання, вивчення матеріалів справи, надання консультації, складання відзиву, інших процесуальних документів), тоді як акт складено щодо уже виконаних робіт (наданих послуг). Відсутність конкретного та детального переліку наданих послуги позбавляє суд можливості встановити їх співмірність складності справи, з огляду на час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Інших належних та допустимих доказів на підтвердження виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) сторонами суду не надано.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 09 жовтня 2020 року у справі № 509/5043/17 (провадження № 61-5662св20), відсутність детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, є підставою для відмови у задоволенні вимог про стягнення витрат на правничу допомогу.

З урахуванням викладених обставин, зважаючи на те, що сторонами суду не надано детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, тому немає підстав для стягнення витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст. 10, 12, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273-274, 279, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ТОВ «АРЕНКОМ» до ПрАТ «СК «ЮНІВЕРС», ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 , про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної у результаті дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь ТОВ «АРЕНКОМ», код ЄДРПОУ 39129893, адреса: вул. Бакуліна, 4-А. м. Харків, в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, грошові кошти у розмірі 2000,00 грн (дві тисячі гривень 00 копійок).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь ТОВ «АРЕНКОМ», код ЄДРПОУ 39129893, адреса: вул. Бакуліна, 4-А. м. Харків, судовий збір у розмірі 70,40 грн (сімдесят гривень 40 копійок).

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Шишкін