Постанова

від 12.03.2024 по справі 904/2776/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2024 року м.Дніпро Справа № 904/2776/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)

суддів: Кощеєва І.М., Чус О.В.

при секретарі судового засідання: Ковзиков В.Ю.

Представники сторін:

від позивача: Блажко Уляна Віталіївна (в режимі відеоконференції)

від відповідача: Козак Т.В. (в залі суду)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна Енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2023 (повний текст складено та підписано 09.11.2023 суддя Ярошенко В.І.) у справі №904/2776/23

за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна Енергетична компанія "УКРЕНЕРГО", м. Київ

до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", м. Дніпро

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

Приватне акціонерне товариство "Національна Енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" в якій просить стягнути заборгованість у розмірі 444 078 698, 49 грн, з яких: 399 781 362, 72 грн сума основного боргу, 7 700 185, 72 грн 3 % річних та 36 597 150, 05 грн інфляційні втрати.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2023 у справі №904/2776/23 закрито провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" основного боргу в сумі 399 781 362, 72 грн.

Позов Приватного акціонерного товариства "Національна Енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" задоволено частково.

Стягнуто з Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 3% річних у сумі 7 700 185, 72 грн, інфляційні втрати в сумі 36 597 150, 05 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 93 706, 18 грн.

Відстрочено виконання рішення суду в частині стягнення з Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"3% річних у сумі 7 700 185, 72 грн, інфляційних втрат в сумі 36 597 150, 05 грн, судового збору в розмірі 93 706, 18 грн до 10.08.2024 включно.

Повернуто Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" з Державного бюджету України судовий збір у сумі 845 693, 82 грн, сплачений у складі судового збору в сумі 939 400 грн за платіжним дорученням № АУ-2145 від 16.05.2023.

Приймаючи оскаржуване рішення в частині , суд першої інстанції виходив з того, що діяльність енергетичної інфраструктури відповідача є надзвичайно важливою для держави, що вбачається на прикладі як минулого, так і поточного років, які характеризуються масованими атаками військовим агресором РФ на енергетичні об`єкти країни. За загальнодоступною інформацією з офіційних джерел наміри РФ й надалі продовжувати ураження енергетичних об`єктів не змінилися, майбутній опалювальний період прогнозується бути не менш складним за минулий.

А тому необхідність забезпечення безперебійної роботи енергетичної системи відповідача в умовах воєнного стану є очевидною.

Станом на 01.08.2023, дебіторська заборгованість клієнтів відповідача складає 552 605 408, 39 грн, що підтверджується довідкою АТ ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ від 15.08.2023.

На підтвердження вказаних обставин відповідачем також надано копію звіту про фінансові результати відповідача за 2022 рік та копію розрахунку отриманого/недоотриманого доходу відповідача за 2022 рік.

Також відповідач зазначив, станом на 10.08.2023 на примусовому виконанні в органах Державної виконавчої служби та приватних виконавців відносно боржників знаходиться 5 066 виконавчих проваджень на загальну суму стягнення 500 949 103, 92 грн.

Станом на 10.08.2023 відповідач є кредитором у 46 справах про банкрутство боржників на загальну суму 450 341 976, 01 грн.

Значну частку споживачів на території здійснення відповідачем ліцензійної діяльності складають державні та комунальні підприємства, які є хронічними боржниками, недостатньо платоспроможними та недостатньо фінансованими державою. За таких обставин факт погашення відповідачем під час судового провадження у цій справі основного боргу в сумі 399 781 362, 72 грн суд оцінює як прояв добросовісності по відношенню до своїх договірних зобов`язань у підприємницьких взаємовідносинах із позивачем, що дозволяє суду прийняти запевнення відповідача про повну сплату ним залишку заборгованості у цій справі за рахунок майбутніх надходжень у період відстрочення рішення, які очікуються з наступних джерел:

- стягнення з боржників у судових справах у загальній сумі 36 796 366, 90 грн;

- забезпечення необхідними тарифними джерелами для фінансування ліцензованої діяльності АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" на належному рівні з урахуванням постанови НКРЕКП від 23.05.2023 № 912 "Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 21 грудня 2022 року № 1796" ("Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі").

За результатом аналізу заперечень позивача проти відстрочення рішення суду, з метою забезпечення балансу інтересів сторін, суд враховує, що позивач в обґрунтування своїх заперечень жодного доказу не надав та не довів, що залишок грошових коштів у вигляді 3% річних та інфляційних втрат, що підлягає стягненню з відповідача та який становить лише 11, 1 % до уже сплаченої останнім суми основного боргу (44 297 335,8х100/399 781 362, 72 = 11, 1%) є тією сумою, сплата якої не може бути відстрочена.

З огляду на викладене суд доходить висновку про наявність виняткових обставин, які істотно ускладнюють вчасне виконання відповідачем рішення суду та дозволяють задовольнити клопотання відповідача про його відстрочення.

Визначаючи допустимий строк відстрочення рішення суду, суд вважає розумним строк тривалістю дев`ять місяців з дня його ухвалення до 10.08.2024, який, окрім іншого, охоплює осінньо-зимовий опалювальний період. Більш тривале відстрочення виконання рішення суду заявником цього клопотання на цей час вмотивовано недостатньо.

За таких обставин вбачаються правові підстави для надання відстрочки виконання рішення у цій справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у сумі 7 700 185, 72 грн, інфляційних втрат у сумі 36 597 150, 05 грн та судового збору в сумі 93 706, 18 грн на 9 місяців, а саме до 10.08.2024 включно.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись з вказаним рішенням, Приватне акціонерне товариство "Національна Енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2023 у справі № 904/2776/23 у частині задоволення клопотання відповідача про відстрочення виконання судового рішення до 10.08.2024 включно, прийнявши в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви відповідача про відстрочку виконання судового рішення.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Апеляційна скарга обгрунтована наступним:

Апелянт вказує, що позивач не погоджується з рішенням суду в частині відстрочення виконання рішення на 9 місяців.

Зазначає, що наслідки, спричинені вторгненням рф в Україну, мають загальний характер та у повній мірі стосуються обох сторін.

Позивач також є об`єктом критичної інфраструктури, значна кількість підстанцій зазнала пошкоджень та потребує значних коштів на їх відновлення.

Джерелом отримання коштів позивача є кошти, отримані за надані послуги, у тому числі і за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. Тому несвоєчасна сплата за надані послуги не сприяє оперативному усуненню позивачем наслідків пошкоджень підстанцій.

Вважає, що наведені відповідачем обставини не свідчать про неможливість виконання рішення суду у цій справі, а лише відображають поточну господарську діяльність відповідача, що не є обставинами, з якими закон пов`язує можливість відстрочення виконання судового рішення, а обставини, на які послався відповідач у заяві про відстрочення виконання рішення, лише вказують на несприятливість виконання рішення суду для нього у цей час та можливість настання негативних наслідків у зв`язку з цим.

При цьому, фінансове становище відповідача є результатом його власної господарської діяльності, в ході якої відповідач мав планувати свої видатки.

Зауважує, що надана відповідачем фінансова звітність не свідчить про неспроможність товариства виконати рішення суду після набрання ним законної сили.

Тому факт введення воєнного стану не може надавати переваги відповідачу у несвоєчасному виконанні рішення суду.

Суд не визначив жодних підстав, які б свідчили про відсутність у відповідача на банківських рахунках коштів і майна, на яке можливо було б звернути стягнення.

Також відповідачем не наведено доказів, що вказують на ризик настання неплатоспроможності у разі виконання рішення суду, а суд не надав оцінку відсутності таких доказів.

Посилання відповідача на той факт, що можливо допустити відстрочення, оскільки рішенням стягуються не суму заборгованості, а суми компенсаційних втрат та неустойки, протирічить принципу обов`язковості судового рішення, порушує принципи рівності перед законом і судом та не відповідає завданню господарського судочинства в частині справедливого та неупередженого вирішення судом спорів.

Вважає, що вказані судом обставини, як виключні, що унеможливлюють або ускладнюють виконання рішення суду у цій справі, не є обставинами, з якими закон пов`язує можливість відстрочення виконання судового рішення, а обставини, на які посилається відповідач, лише вказують на несприятливість виконання рішення суду для відповідача у цей час та можливість настання негативних наслідків у зв`язку з цим.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазанчає, що оцінивши надані відповідачем докази в обґрунтування заявлених ним клопотань про зменшення розміру пені та відстрочення виконання рішення суду, суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення у даній справі. Отже, відповідач не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2023 у справі № 904/2776/23. Просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2023 у справі № 904/2776/23 залишити без змін, а апеляційну скаргу ПрАТ «НЕК «Укренерго» без задоволення.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.11.2023 року у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Дармін М.О. (доповідач), судді: Чус О.В., Кощеєв І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2023 року відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи №904/2776/23. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи №904/2776/23.

15.12.2023 року матеріали справи №904/2776/23 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.12.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна Енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2023 у справі №904/2776/23. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 12.03.2024 о 12:00 годин.

12.03.2024 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

30.05.2019 між Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі оператор системи передачі, ОСП, позивач) та Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпровські електромережі" (далі користувач системи передачі, користувач, відповідач) укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 0534-03041, який додатковою угодою від 26.01.2022 викладено в новій редакції (далі договір).

Цей договір регулює оперативно-технологічні відносини під час взаємодії Сторін в умовах паралельної роботи у складі об`єднаної енергетичної системи (ОЕС) України.

За цим Договором ОСП зобов`язується надавати послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, а саме управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавних лініях зв`язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки (далі - Послуга) (п.1.1 додаткової угоди №5).

Користувач зобов`язується здійснювати оплату за надану Послугу відповідно до умов цього Договору (п.1.2 додаткової угоди №5).

Під час виконання вимог цього Договору, а також вирішення питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Законом України Про ринок електричної енергії, Правилами ринку. Кодексом системи передачі, Кодексом комерційного обліку та іншими нормативно-правовими актами, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії України та ОЕС України (п. 1.3 додаткової угоди № 5).

Послуги надаються Оператором системи передачі Користувачу, що виступає на ринку оператором системи розподілу та/або виробником електричної енергії та/або споживачем, обладнання якого знаходиться в оперативному підпорядкуванні ОСП та/або електропостачальником та/або трейдером (п.1.5 додаткової угоди № 5).

Ціна договору визначається як сума нарахованої вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком протягом календарного року (п.2.1 додаткової угоди № 5).

Вартість Послуги за розрахунковий період визначається як добуток обсягу наданої Послуги на значення тарифу, що діє у визначений розрахунковий період. На вартість Послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України (п.2.4 додаткової угоди № 5).

Розрахунок за надану Послугу здійснюється на умовах часткової попередньої оплати вартості Послуги за поточний розрахунковий період згідно із нижчезазначеною системою платежів і розрахунків:

до 10 числа розрахункового місяця - 35 % вартості Послуги; до 20 числа розрахункового місяця - 35 % вартості Послуги; до останнього банківського дня календарного місяця - 30 % вартості Послуги (п. 2.5 додаткової угоди № 5).

Плановий обсяг Послуги на розрахунковий період визначається на основі наданих Користувачем повідомлень в тому числі щодо планового обсягу передачі електричної енергії на розрахунковий період.

У разі зміни планових обсягів Послуги протягом розрахункового місяця Користувач передає оператору системи передачі (ОСП), Виконавцю повідомлення про зміну обсягів Послуги. Оператор системи передачі (ОСП), Виконавець протягом 5 робочих днів після отримання такого повідомлення коригує розмір наступних планових платежів (п. 2.6 додаткової угоди № 5).

Згідно з п. 2.7. Договору (в редакції додаткової угоди від 17.09.2021), Користувач здійснює розрахунок з ОСП за послуги з диспетчерського (оперативно - технологічного) управління протягом 3 банківських днів з дати отримання та на підставі акта надання Послуги. Акт надання Послуги ОСП надає Користувачу протягом перших 11 календарних днів місяця, наступного за розрахунковим.

Вартість наданої Послуги за розрахунковий період визначається на підставі даних, що надаються до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), Адміністратором комерційного обліку (далі - АКО).

Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в Системі управління ринком (далі - Сервіс), що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку.

Акт коригування наданої послуги у відповідному розрахунковому періоді удвох примірниках ОСП направляє Користувачу. Користувач здійснює підписання акта коригування наданої Послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 календарних днів та повертає один примірник підписаного акта ОСП. Оплату вартості послуги, що виникла в результаті коригування обсягів та вартості послуг, користувач здійснює протягом 3 банківських днів з дня отримання акта.

В редакції додаткової угоди від 26.01.2022 відповідно до пункту 2.7 Користувач здійснює розрахунок з ОСП за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання Послуги, наданих Виконавцем, або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою Системи управління ринком (далі - СУР), або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді.

Вартість наданої Послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі даних, що надаються Адміністратором комерційного обліку (далі - АКО). Акти приймання-передачі Послуги направляються Користувачам до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).

Коригування обсягів та вартості наданої Послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надаються АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в СУР, що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку.

Оплату вартості Послуги, після коригування обсягів, Користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта надання Послуги (включно).

Акти надання Послуги та акти коригування до актів надання Послуги у відповідному розрахунковому періоді Виконавець направляє Користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає Користувачу два примірники в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони.

Згідно з п. 2.9. Договору у редакції додаткової угоди від 21.01.2022 (та аналогічного п. 2.10. Договору в попередній редакції, викладеній додатковою угодою від 17.09.2021), за відсутності заборгованості надлишок коштів, що надійшли протягом розрахункового періоду, зараховується в рахунок оплати наступного розрахункового періоду. За наявності заборгованості кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення. При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів зараховується в оплату штрафних санкцій, за наявності згоди Користувача.

При цьому, згідно з п. 3.2.1, 3.3.2. Договору Виконавець має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надану Послугу, а Користувач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки за Договором.

За внесення платежів, передбачених пунктом 2.5 цього Договору, з порушенням термінів Користувач сплачує оператору системи передачі (ОСП), Виконавцю пеню у розмірі 0, 1 % від суми боргу за кожен день прострочення платежу, ураховуючи день фактичної оплати, Сума пені (без ПДВ) зазначається у платіжному документі окремим рядком (п. 6.1 додаткової угоди № 5).

У випадку порушення своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним законодавством. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (п. 6.8 додаткової угоди № 5).

Згідно з п. 10.1 Договору (в редакції, викладеній додатковою угодою від 17.09.2021, умови якої поширюються на відносини сторін, які виникли до її укладення з 08.02.2020 відповідно до ст. 631 ЦКУ), планові обсяги Послуги Користувач зобов`язаний подавати ОСП до 25 доби місяця, що передує розрахунковому місяцю. Форма подання повідомлення розміщена на офіційному веб-сайті ОСП у постійному онлайн доступі.

Згідно з п. 10.1. Договору (в редакції, викладеній додатковою угодою від 26.01.2022), планові обсяги Послуги користувач зобов`язаний подавати Виконавцю до десятої доби місяця, що передує розрахунковому місяцю. Виконавець протягом трьох днів їх погоджує і повертає Користувачу, у разі не погодження.

Акти надання/коригування Послуг, акти звірки розрахунків, рахунки, повідомлення про планові обсяги та будь-які повідомлення за цим Договором повинні направлятися однією Стороною іншій за допомогою Сервісу, електронною поштою або факсимільним повідомленням, а також можуть бути підтверджені рекомендованим листом, іншим реєстрованим поштовим відправленням або доставлені кур`єром під розписку за адресою, зазначеною в цьому Договорі (п.10.5 додаткової угоди №5).

Сформовані акти про надання Послуг, рахунки та будь-які інші документи, передбачені цим Договором, якими Сторони здійснюють обмін у процесі виконання цього Договору, можуть надаватися Сторонами в електронному вигляді за допомогою Сервісу. Податкові накладні отримуються Користувачем виключно в електронному вигляді у порядку, визначеному податковим законодавством (пункт 10.6 додаткової угоди № 5).

Будь-які документи, що створюються/укладаються Сторонами під чаг виконання Договору (у тому числі акт надання Послуги або акт коригування до акта наданої Послуги), можуть бути підписані Сторонами як у паперовій формі шляхом проставлення власноручного підпису уповноваженої особи на час тимчасового не функціонування Сервісу, про що Виконавець зобов`язаний повідомити на своєму веб-сайті, так і в електронній формі з використанням електронного підпису (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено Законом) за допомогою Сервісу, який забезпечує юридично значимий електронний документообіг між Сторонами та знаходиться в мережі Інтернет за посиланням: https://online.ua.energi/. Один документ повинен бути підписаний обома Сторонами в один і той самий спосіб (залежно від форми документа) (пункт 10.6 в редакції додаткової угоди від 26.01.2022).

Рахунки, акти надання Послуги, акти коригування до актів надання Послуги, акти звірки розрахунків та повідомлення вважаються отриманими Стороною:

у день їх доставки кур`єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачу, що підписується його уповноваженим представником;

у день особистого вручення, що підтверджується підписом уповноваженого представника одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції.

Електронний документ, який направляється Стороною на виконання Договору через Сервіс, вважається одержаним іншою Стороною з часу набуття документом статусу Доставлено у Сервісі.

Сторони визнають, що електронний документ, сформований, підписаний та переданий за допомогою Сервісу, є оригіналом та має повну юридичну силу, породжує права та обов`язки для Сторін, та визнається рівнозначним документом Ідентичним документу, який міг би бути створений однією зі Сторін на паперовому носії та скріплений власноручними підписами уповноважених осіб (пункт 10.7 в редакції додаткової угоди від 26.01.2022).

Цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на срок до 31.12.2023. Договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною зі Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (пункт 12.1 в редакції додаткової угоди від 30.12.2022).

Відповідно до умов договору відповідач подавав позивачу повідомлення про планові обсяги послуги з передачі електроенергії та щодо коригування цих обсягів, зокрема: за листопад 2022 року в обсязі 923 700 кВт год, за грудень 2022 року в обсязі 955 900 кВт год, за січень 2023 року в обсязі 1 022 798 кВт год, за лютий 2023 року 960 570 кВт год, за березень 2023 року 969 214 кВт год.

Для здійснення відповідачем поетапної оплати послуги з передачі електричної енергії згідно з умовами договору позивачем виставлялися відповідні рахунки, які також надсилалися за допомогою програми Аскод.

На виконання умов договору позивач у період з листопада 2022 року по березень 2023 року (далі спірний період) надав відповідачу послуги з передачі електричної енергії на загальну суму 399 781 362, 72 грн, що підтверджується підписаними сторонами шляхом накладення електронного цифрового підпису актами приймання-передачі послуг:

- від 30.11.2022 за листопад 2022 року на суму 64 707 646, 77 грн;

- від 31.12.2022 за грудень 2022 року на суму 67 071894, 85 грн;

- від 31.01.2023 за січень 2023 року на суму 82 905 666, 26 грн;

- від 28.02.2023 за лютий 2023 року на суму 94 893 354, 12 грн;

- від 31.03.2023 за березень 2023 на суму 90 202 800, 72 грн.

Однак, повні та своєчасні розрахунки за надані позивачем послуги відповідачем здійснені не були.

Крім того, впродовж розрахункових періодів листопад 2022 по березень 2023 року сторонами, відповідно до Правил ринку та умов договору, згідно з оновленими даними комерційного обліку здійснено врегулювання та підписано в електронному вигляді шляхом накладення електронних підписів акти коригування, за якими виникли зобов`язання з оплати, а саме:

- акт коригування від 30.12.2022 до акта приймання-передачі послуги від 30.09.2022 за період з 01.09.2022 по 30.09.2022, за яким обсяг збільшено на 777 518, 850 МВт*год та скориговані обсяги становлять 57 968 695, 38 грн;

- акт коригування від 21.02.2023 до акта приймання-передачі послуги від 31.10.2022 за період з 01.10.2022 по 31.10.2022, за яким обсяг збільшено на 858 715, 187 МВт*год та скориговані обсяги становлять 64 022 369, 48 грн;

- акт коригування від 29.11.2022 до акта приймання-передачі послуги від 31.07.2022 за період з 01.07.2022 по 31.07.2022, за яким обсяг збільшено на 827 712, 090 МВт*год та скориговані обсяги становлять 61 710 902, 58 грн;

- акт коригування від 17.03.2023 до акта приймання-передачі послуги від 30.11.2022 за період з 01.11.2022 по 30.11.2022, за яким обсяг збільшено на 876 987, 003 МВт*год та скориговані обсяги становлять 65 384 643 грн;

- акт коригування від 21.12.2022 до акта приймання-передачі послуги від 31.08.2022 за період з 01.08.2022 по 31.08.2022, за яким обсяг збільшено на 815 407,110 МВт*год та скориговані обсяги становлять 60 793 492,49 грн;

- акт коригування від 20.10.2022 до акта приймання-передачі послуги від 31.08.2022 за період з 01.05.2022 по 31.05.2022, за яким обсяг збільшено на 932 792, 484 МВт*год та скориговані обсяги становлять 69 545 276, 44 грн;

- акт коригування від 18.11.2022 до акта приймання-передачі послуги від 30.06.2022 за період з 01.06.2022 по 30.06.2022, за яким обсяг збільшено на 843 722, 428 МВт*год та скориговані обсяги становлять 629 04569, 34 грн.

З розрахунків наданих позивачем вбачається, що відповідач поступово та частково сплачував заборгованість, здійснював доплати та деякі авансові платежі.

Доказів сплати якої до матеріалів справи не надано.

Зазначені обставини і стали причиною звернення позивача до суду з даними позовом, в якому позивач, окрім суми основного боргу в розмірі 399 781 362, 72 грн, просить суд стягнути з відповідача також пеню в розмірі 7 700 185, 72 грн 3 % річних та 36 597 150, 05 грн інфляційні втрати.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:

Предметом апеляційного оскарження є рішення місцевого господарського суду в частині відстрочення виконання рішення на 9 місяців.

Заява відповідача про відстрочку виконання судового рішення обґрунтована тим, що під час воєнного стану запровадженого на території України з 24.02.2022р.. Відповідач продовжує надавати послуги з розподілу електричної енергії відповідно до тарифів, затверджених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі -НКРЕКП), усуває аварії та докладає усіх зусиль з метою забезпечення безпере і постачання електричної енергії для життєдіяльності країни. АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» є підприємством критичної інфраструктури, без стабільної роботи якого фактично неможливим є робота інших підприємств критичної інфраструктури, як то: водопостачання та водовідведення, централізованого опалення, газопостачання та інших. Від стабільності роботи Товариства залежить робота усіх об`єктів Міністерства оборони України, підприємств оборонного комплексу, захисних споруд, хлібозаводів, а це фактично обороноздатність України. Без стабільного розподілу електроенергії не можливе функціонування лікарень, шпиталів, поліклінік, станцій переливання крові, що є критично важливим для нашої країни та усіх українців. АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» посилює резерви потужності лікарень і військових частин області, а також забезпечує електроенергією бомбосховища, блокпости, центри прийому переселенців. Нині сили Відповідача спрямовані на те, аби забезпечувати стабільну роботу критично важливих об`єктів. Також, АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» бере участь у відновлювальних роботах по забезпеченню електропостачанням населених пунктів інших областей України на що спрямовує всі свої матеріальні ресурси, в тому числі і грошові. Починаючи з 24.02.2022 вбачається скорочення оплати за послуги з розполі електроенергії зі сторони споживачів послуг регіону, а також наявність великомасштабних руйнувань електричних мереж товариства (опор ПЛ, проводів, роз`єднувачів трансформаторних підстанцій, ЛЕП інше) у результаті бойових дій, що призводить суттєвих економічних (фінансових) втрат товариства на відновлення електричних мереж та призводить до утруднення виконання зобов`язань перед працівниками із виплати заробітної плати, сплати податкових зобов`язань. Отже, у цей надзвичайно складний для українського суспільства та державності час, надання відстрочки виконання рішення у даній справі, сприятиме стабілізації роботи оператора системи розподілу та недопущенню критичної ситуації в енергетичній сфері. При цьому слід зазначити, що основними клієнтами АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» на території Дніпропетровської області є населення, підприємства, що надають комунальні послуги населенню та підприємства, що фінансуються з державного бюджету. Станом на 01.08.2023, дебіторська заборгованість клієнтів Відповідача складає 552 605 408,39 грн., що підтверджується довідкою АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» від 15.08.2023. Значну частку споживачів на території здійснення відповідачем ліцензійної діяльності складають державні та комунальні підприємства, які є «хронічними» боржниками, недостатньо платоспроможними та недостатньо фінансованими державою. Відтак, Відповідач змушений здійснювати постійну претензійно-позовну роботу зі стягнення заборгованості з цих підприємств. Саме несвоєчасні розрахунки клієнтів Відповідача за отримані послуги з розподілу електричної енергії є головною причиною порушення АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» умов Договору щодо здійснення своєчасних розрахунків з Позивачем. Додатковим джерелом погашення заборгованості після відстрочки виконання судового рішення у даній справі, стануть кошти, які будуть стягнуті з боржників АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» в судовому порядку. В провадженні господарського суду Дніпропетровської області знаходиться справа №904/3707/23 за позовом ПрАТ «НЕК «Укренерго» до АТ «ДТЕК ДНІПРО ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» про стягнення 234 509 239,82 грн., з яких: 228 482 623,57 грн. сума основного боргу; 2 548 067,43 грн. - 3% річних та 3 478 548,82 грн. - інфляційних втрат. Станом на 06.11.2023, сума основного боргу у справі № 904/3707/23 Відповідачем погашена у повному. Відповідач наголошує, що сума основного боргу у справі № 904/2776/23 теж погашена у повному обсязі, про що свідчить заява Позивача про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу.

Крім того, у вересні 2023 від Позивача на адресу Відповідача надійшло 2 вимоги:

- про сплату 466 992 765,64 грн. заборгованості за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0534-03041

- про сплату 146 669 010,04 грн. заборгованості за договором про надання послуг з передачі електричної енергії № 0534-02041

Тобто, поки Відповідач оплачував послуги Позивача, які були предметом розгляду справи № 904/2776/23 та № 904/3707/23, у АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» утворилась заборгованість за пізніші періоди, що стало предметом вищезазначених вимог.

Отримання відстрочки у справі № 904/2776/23 надасть АТ «ДТЕК ДНІПРПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» можливість вчасно розраховуватись з ПрАТ «НЕК «Укренерго» за отримані послуги і не накопичувати заборгованість та, відповідно, уникнути додаткових витрат з оплати інфляційних втрат та 3% річних, а також судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Відповідно ч.ч. 1, 3-6 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відстрочення виконання рішення суду є таким законодавчо врегульованим механізмом відтермінування поновлення порушеного права стягувача, який ґрунтується на об`єктивних, виняткових обставинах, застосування яких не призводить до шкоди сутності права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини (далі - Конвенція).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання ЄСПЛ підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання відстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Крім того, у рішенні ЄСПЛ від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у статті 6 Конвенції.

Питання про відстрочення (розстрочення) виконання рішення суду господарські суди мають вирішувати із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення (подібний висновок наведено в п. 4.12 постанови Верховного Суду від 21.01.2020 у справі № 910/1180/19).

В той же час, відстрочка виконання рішення означає перенесення його виконання на інший час. Водночас, відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. При цьому, саме відстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа заборгованості за відповідними правовідносинами є незмінною. Тобто, відстрочення виконання судового рішення не змінює цивільне або господарське зобов`язання, у тому числі в частині строків його виконання. Натомість, таке відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом.

За висновками Конституційного Суду України, викладеними в рішенні № 5-пр/2013 від 26.06.2013 у справі № 1-7/2013 підставою для застосування відстрочки виконання судового рішення є наявність об`єктивних обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення в установлені процесуальним законодавством строки. Зокрема, до таких обставин належать скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Як зазначено в згаданому рішенні Конституційного Суду України, відстрочка (розстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Таким чином, для надання відстрочки виконання судового рішення, суд встановлює у кожному конкретному випадку чи є у наявності обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі.

Так, звертаючись до суду першої інстанції з відповідним клопотанням про надання відстрочки відповідачем були подані :

-копія звіту про фінансові результати Відповідача за 2022 рік;

-копія розрахунку сум отриманого/недоотриманого доходу Відповідача за 2022рік.

-копія довідки від 10.08.2023 про суму невиконаних грошових зобов`язань перед АТ «ДТЕКДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» за виконавчими провадженнями та у справах про банкрутство.

-копія довідки від 15.08.2023 про стан дебіторської заборгованості споживачів перед AT «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ».

-перелік судових справ за позовами Відповідача, які знаходяться на розгляді в господарських судах України;

-перелік судових справ за позовами Відповідача, які знаходяться на розгляді в судах загальної юрисдикції України;

-копія вимоги НЕК «УКРЕНЕРГО» від 21.09.2023 № 01/47251.

-копія вимоги НЕК «УКРЕНЕРГО» від 20.09.2023 № 01/46928.

-копія звіту про фінансові результати та виконання структури тарифів за видами діяльності за 2022 рік (Форма 2).

-детальний перелік виконаних AT "ДТЕК Дніпровські електромережі" заходів з відновлення об`єктів електричних мереж або їх складових, пошкоджених внаслідок бойових дій за 2022-2023 роки, станом на 19.07.2023 (а.с. 140-189).

Крім цього відповідачем додано докази погашення заборгованості:

-платіжну інструкцію №3067023 від 31.07.2023 на суму 1 000 000,00 грн;

-платіжну інструкцію №3067024 від 31.07.2023 на суму 32213875,79 грн;

-платіжну інструкцію №3081240 від 11.08.2023 на суму 1 000 000,00 грн. (а.с. 190-193).

Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Позивач не скористався наданим йому правом на подання доказів на спростування доводів відповідача щодо наявності підстав для надання відстрочки виконання рішення суду.

Із внесенням 17.10.2019 змін до Господарського процесуального кодексу України його статтю 79 викладено у новій редакції, чим фактично впроваджено в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Зазначений стандарт підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Іншими словами тлумачення змісту статті 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 01.10.2020 у справі № 910/16586/18.

З урахуванням вищевикладенного, колегія суддів визнає такими, що відповідають фактичним обставинам справи, висновки суду першої інстанції в частині того, що :

Діяльність енергетичної інфраструктури відповідача є надзвичайно важливою для держави, що вбачається на прикладі як минулого, так і поточного років, які характеризуються масованими атаками військовим агресором РФ на енергетичні об`єкти країни. За загальнодоступною інформацією з офіційних джерел наміри РФ й надалі продовжувати ураження енергетичних об`єктів не змінилися, майбутній опалювальний період прогнозується бути не менш складним за минулий, а тому необхідність забезпечення безперебійної роботи енергетичної системи відповідача в умовах воєнного стану є очевидною.

Станом на 01.08.2023, дебіторська заборгованість клієнтів відповідача складає 552 605 408, 39 грн, що підтверджується довідкою АТ ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ від 15.08.2023, що підтверджено копією звіту про фінансові результати відповідача за 2022 рік та копію розрахунку отриманого/недоотриманого доходу відповідача за 2022 рік.

Станом на 10.08.2023 на примусовому виконанні в органах Державної виконавчої служби та приватних виконавців відносно боржників знаходиться 5 066 виконавчих проваджень на загальну суму стягнення 500 949 103, 92 грн. Відповідач є кредитором у 46 справах про банкрутство боржників на загальну суму 450 341 976, 01 грн.

Значну частку споживачів на території здійснення відповідачем ліцензійної діяльності складають державні та комунальні підприємства, які є хронічними боржниками, недостатньо платоспроможними та недостатньо фінансованими державою. За таких обставин факт погашення відповідачем під час судового провадження у цій справі основного боргу в сумі 399 781 362, 72 грн суд оцінює як прояв добросовісності по відношенню до своїх договірних зобов`язань у підприємницьких взаємовідносинах із позивачем, що дозволяє суду прийняти запевнення відповідача про повну сплату ним залишку заборгованості у цій справі за рахунок майбутніх надходжень у період відстрочення рішення, які очікуються з наступних джерел:

- стягнення з боржників у судових справах у загальній сумі 36 796 366, 90 грн;

- забезпечення необхідними тарифними джерелами для фінансування ліцензованої діяльності АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" на належному рівні з урахуванням постанови НКРЕКП від 23.05.2023 № 912 "Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 21 грудня 2022 року № 1796" ("Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі").

Відповідно до частин 1, 3,4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України:

1. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

3. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

4. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно, місцевий господарський суд, за врахувавши що позивач в обґрунтування своїх заперечень проти відстрочення рішення суду жодного доказу не надав та не довів, що залишок грошових коштів у вигляді 3% річних та інфляційних втрат, що підлягає стягненню з відповідача та який становить лише 11, 1 % до уже сплаченої останнім суми основного боргу (44 297 335,8х100/399 781 362, 72 = 11, 1%) є тією сумою, сплата якої не може бути відстрочена, дійшов обгрунтованого висновку про наявність виняткових обставин, які істотно ускладнюють вчасне виконання відповідачем рішення суду та дозволяють задовольнити клопотання відповідача про його відстрочення.

За наведених обставин відстрочення виконання рішення суду для боржника в даному випадку не є інструментом ухилення від виконання судового рішення, враховуючи, що відповідачем після відкриття провадження у даній справі сплачено суму заборгованості, що утворилася за надані послуги за період з листопада 2022 року по березень 2023 року у розмірі 399 781 362, 72, сплачена у повному обсязі, а відповідною заявою відповідач лише намагається через існування певних обставин, які таке виконання ускладнюють, забезпечити у майбутньому повне виконання рішення та погашення 3 % річних та інфляційних втрат перед стягувачем.

Надання відстрочки виконання рішення суду у даній справі сприятиме належному виконанню заявником своїх наявних зобов`язань, можливості запланувати та здійснити відповідні витрати, а отже належним чином виконати рішення суду у справі та, як наслідок, буде сприяти захисту інтересів обох сторін та переслідує мету недопущення значного погіршення економічної ситуації боржника.

Колегія суддів враховує, що позивач є державним стратегічним підприємством від якого також залежить стале функціонування електроенергетичної галузі та електроенергетичної національної безпеки. Водночас, позивачем не надано доказів наявності збитків, зокрема, і у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем договору у даній справі. При цьому, порушення відповідачем зобов`язань до початку військової агресії не нівелює права суду, за наявності наведених обставин, станом на дату розгляду спору відстрочити виконання рішення суду.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про правомірність висновку суду першої інстанції, викладеного в оскаржуваному рішенні про достатню винятковість обставин для застосування у даному випадку визначеної ст. 331 ГПК України процедури відстрочення виконання судового рішення на 9 місяців з дня його ухвалення до 10.08.2024.

При цьому апеляційний суд звертає увагу, що передбачена процесуальним законом можливість відстрочення виконання судового рішення жодним чином не звільняє сторону боржника від виконання взятих на себе зобов`язань та виконання вимог стягувача, проте, надає сторонам можливість врегулювати фінансові питання зі зменшенням ризику негативних наслідків для обох сторін, а саме: для боржника - загроза неможливості подальшого виконання своїх зобов`язань та припинення своєї господарської діяльності, а для стягувача - загроза можливості неотримання одразу протягом тривалого часу присудженої до стягнення суми коштів внаслідок переходу боржника у стан неплатоспроможності.

При вирішенні питання строку відстрочки відстрочення виконання рішення суду у даному випадку не порушить інтереси сторін, забезпечить їх баланс, буде співмірним можливості поновлення порушеного права стягувача з можливістю відповідача забезпечити таке поновлення.

Відтак, на переконання колегії суддів, відстрочивши виконання рішення суду на 9 місяців, місцевий господарський суд забезпечив стабільну діяльність відповідача, як стратегічного підприємства в умовах воєнного стану країни та реальне виконання рішення суду.

При цьому, колегією суддів враховується, що надання відповідачу відстрочення виконання рішення є виключним заходом, який має застосовуватись лише за наявності поважних причин та при найменшій шкоді кредитору. Затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення у справі "Іммобільяре Саффі проти Італії", заява №22774/93, п. 74, ЄСПЛ 1999-V).

За практикою ЄСПЛ в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення п. 1 ст. 6 Конвенції (див. "Корнілов та інші проти України", заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003; тривалість виконання - вісім місяців). І навіть, два роки та сім місяців, не визнавались надмірними і не розглядалися, як такі, що суперечить вимогам розумного строку, передбаченого ст. 6 Конвенції (див. ухвалу від 17.09.2002 у справі "Крапивницький та інші проти України", заява № 60858/00). Отже, для з`ясування обставин чи є період виконання рішення надмірно тривалим, варто звернути увагу на особливі обставини кожної справи.

Тобто, у даному разі, судова колегія апеляційного господарського суду, враховуючи практику ЄСПЛ, інтереси сторін, погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що установлений ним строк відстрочки в 9 місяців не є надто тривалим та надмірним з огляду на конкретні обставини цієї справи та розмір вже погашеної відповідачем заборгованості.

Доводи апеляційної скарги в частині «… Вважаю, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню, оскільки судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права та неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи.

По-перше, відповідно до ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, …

… Статтею 33 Закону України "Про виконавче провадження" також передбачено, що …

… Пунктом 7.1. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" визначено, що господарські суди повинні мати на увазі таке.

Відстрочка - це …

… Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з …

… Суд відстрочив виконання рішення на 9 місяців.

Обставинами, що ускладнюють виконання рішення, суд визнав необхідність забезпечення безперебійної роботи енергетичної системи відповідача в умовах воєнного стану, дебіторську заборгованість клієнтів відповідача у розмірі 552 605 408,39 грн, перебування на виконанні виконавчих проваджень на загальну суму стягнення у розмірі 500 949 103,92 грн, а також той факт, що відповідач є кредитором із кредиторськими вимогами у справах про банкрутство на загальну суму 450 341 976,01 грн. Також суд зазначив, що значну частку споживачів на території здійснення відповідачем ліцензійної діяльності складають державні та комунальні підприємства, які є «хронічними» боржниками, недостатньо платоспроможними та недостатньо фінансованими державою.

Отже, основною підставою є факт введення воєнного стану в Україні.

Однак, у питанні відстрочення виконання рішення хочу зазначити, що наслідки, спричинені вторгненням рф в Україну, мають загальний характер та у повній мірі стосуються обох сторін.

Позивач також є об`єктом критичної інфраструктури, значна кількість підстанцій зазнала пошкоджень та потребує значних коштів на їх відновлення.

Джерелом отримання коштів позивача є кошти, отримані за надані послуги, у тому числі і за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. Тому несвоєчасна сплата за надані послуги не сприяє оперативному усуненню позивачем наслідків пошкоджень підстанцій.

Тому факт введення воєнного стану не може надавати переваги відповідачу у несвоєчасному виконанні рішення суду.

Згідно зі ст. 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або …

… Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен …

… Статтею 74 ГПК України передбачено, що …

… Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на …

… Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) підприємництвом є …

… За приписами ст. 44 ГК України підприємництво здійснюється на основі, зокрема, вільного вибору …

… Складне фінансове становище відповідача, яким обґрунтована винятковість обставин, що …

… Отже, вважаю, що наведені відповідачем обставини не свідчать про неможливість виконання рішення суду у цій справі, а лише відображають поточну господарську діяльність відповідача, що не є обставинами, з якими закон пов`язує можливість відстрочення виконання судового рішення, а обставини, на які послався відповідач у заяві про відстрочення виконання рішення, лише вказують на несприятливість виконання рішення суду для нього у цей час та можливість настання негативних наслідків у зв`язку з цим.

При цьому, фінансове становище відповідача є результатом його власної господарської діяльності, в ході якої відповідач мав планувати свої видатки.

Слід також зауважити, що надана відповідачем фінансова звітність не свідчить про неспроможність товариства виконати рішення суду після набрання ним законної сили.

Суд не проаналізував фінансову звітність, надану відповідачем. Суд лише послався на доводи, зазначені відповідачем, не перевіривши їх доказами.

Так, суд зазначив, що відповідач знаходиться у скрутному фінансовому становищі. Станом на 10.08.2023 дебіторська заборгованість клієнтів відповідача складає 552 605 408,39 грн, що підтверджується довідкою АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» від 15.08.2023. На підтвердження вказаних обставин відповідачем також надано копію звіту про фінансові результати відповідача за 2022 рік та копію розрахунку отриманого/недоотриманого доходу відповідача за 2022 рік.

Натомість, довідка не є документом фінансової звітності, тому не може бути доказом фінансового стану відповідача.

З балансу (звіту про фінансовий стан) відповідача на 31.12.2022 вбачається, що порівняно з 2021 роком зменшилася дебіторська заборгованість з 228 974 тис. грн до 220 295 тис. грн (код рядка 1125). Також зменшилася довгострокова дебіторська заборгованість з 178 724 тис. грн до 144 454 тис. грн (код рядка 1040).

З балансу також вбачається хоча і зниження нерозподіленого прибутку, але його розмір є достатньо великий: на початку звітного періоду 4 311 392 тис. грн, на кінець звітного періоду 3 684 517 тис. грн (код рядка 1420).

Слід також зазначити, що розмір грошей та їх еквівалентів дорівнює 755 372 тис. грн (код рядка 1165).

Крім того, згідно до звіту про фінансові результати відповідача за 2022 рік у АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» спостерігається наявність чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у розмірі 5 940 565 тис. грн.

Тож наведені цифри доводять задовільний фінансовий стан підприємства. Однак, суд не надав оцінку фінансовій звітності відповідача та необґрунтовано вирішив відстрочити виконання рішення суду на 9 місяців.

По-друге, як зазначалося вище, при вирішенні питання про відстрочення або розстрочення виконання рішення суду за приписами ст. 331 ГПК України має враховувати: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (п. 7.2 постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").

Під час дії воєнного стану в Україні збільшує рівень інфляції в економіці. Тому у разі залишення без змін рішення суду першої інстанції позивач отримає належні йому гроші за судовим рішенням вже значно знеціненими.

Крім того, суд не визначив жодних підстав, які б свідчили про відсутність у відповідача на банківських рахунках коштів і майна, на яке можливо було б звернути стягнення.

Також відповідачем не наведено доказів, що вказують на ризик настання неплатоспроможності у разі виконання рішення суду, а суд не надав оцінку відсутності таких доказів.

Відповідно до Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковим до виконання; обов`язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства (ст. 129-1, п. 9 ч. 1 ст. 129).

Обов`язковість судового рішення є однією із засад (принципів) також господарського судочинства (п. 7 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Також згідно зі ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є …

… Аналогічні положення закріплені в ст. 326 ГПК України, відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Конституційним Судом України у п. 2 мотивувальної частини рішення № 18- рп/2012 від 13.12.2012р. зазначено, що …

… За практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду (рішення у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року).

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні, зокрема, у справі "Жовнер проти України", заява № 56848/00, рішення від 29.06.2004р., зазначив, що право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6, також захищає і виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін.

Чинне законодавство України та практика Європейського суду з прав людини не розділяє рішення судів у їх виконанні в залежності від предмету спору.

Тож посилання відповідача на той факт, що можливо допустити відстрочення, оскільки рішенням стягуються не суму заборгованості, а суми компенсаційних втрат та неустойки, протирічить принципу обов`язковості судового рішення, порушує принципи рівності перед законом і судом та не відповідає завданню господарського судочинства в частині справедливого та неупередженого вирішення судом спорів.

Оскільки п. 1 ст. 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції", у справі "Бурдов проти Росії", у справі "Ясюнієне проти Литви").

Складне фінансове становище відповідача, яким обґрунтована винятковість обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, з урахуванням того, що господарська діяльність здійснюється ним на власний ризик, не може бути безумовною підставою для надання розстрочення виконання судового рішення; при цьому, розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Отже, вважаю, що вказані судом обставини, як виключні, що унеможливлюють або ускладнюють виконання рішення суду у цій справі, не є обставинами, з якими закон пов`язує можливість відстрочення виконання судового рішення, а обставини, на які посилається відповідач, лише вказують на несприятливість виконання рішення суду для відповідача у цей час та можливість настання негативних наслідків у зв`язку з цим.

У рішенні від 29.06.2004 Європейський суд з прав людини у справі "Півень проти України" дійшов висновку, що …

… На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб …

… Згідно з п. 1, 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є, зокрема …» відхиляються колегією суддів як такі, що не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи апеляційним судом, а лише зводяться фактично до незгоди з судовим рішенням в оскаржуваній частині.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення та неправильного застосування норм матеріального права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в рішенні суду першої інстанції, яке є предметом апеляційного оскарження.

З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2023 у справі №904/2776/23 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Національна Енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" на нього, відповідно, підлягає залишенню без задоволення.

Розподіл судових витрат:

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 2147,20 грн. покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна Енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2023 у справі №904/2776/23 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2023 у справі №904/2776/23 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 2147,20 грн покласти на Приватне акціонерне товариство "Національна Енергетична компанія "УКРЕНЕРГО".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 06.05.2024.

Головуючий суддяМ.О. Дармін

СуддяІ.М. Кощеєв

СуддяО.В. Чус