Постанова

від 01.05.2024 по справі 908/2105/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.05.2024 року м. Дніпро Справа № 908/2105/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач )

суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.

секретар судового засідання: Манець О.В.

представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Погосян С.Г. - самопредставництво

розглянувши у відкритому судовому засіданні

в режимі відеоконференції апеляційну скаргу

державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

на рішення Господарського суду Запорізької області від 11.12.2023 р.

( суддя Левкут В.В., м. Запоріжжя, повний текст рішення складено 14.12.2023 р.)

у справі

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Електропівденатоммонтаж"

( м. Харків )

до відповідача

Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція"

Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

( м. Енергодар, Запорізька область )

про стягнення 544 964,82 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Електропівденатоммонтаж" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" - 540 569,15 грн., з яких: 403 859,83 грн. основного боргу за договором № 21573/20-121-01-19-08912 від 19.12.2019 р., 16 762,95 грн. 3% річних та 119 946,37 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням Відповідачем зобов`язань за договором № 21573/20-121-01-19-08912 від 19.12.2019 р., щодо оплати вартості виконаних будівельно-монтажних робіт за грудень 2021 року в повному обсязі та у визначений договором строк, з урахуванням передбачених законом компенсаційних санкцій. За доводами Позивача, роботи за договором виконані у повному обсязі та прийняті Замовником, що підтверджується підписаними сторонами актами приймання виконаних будівельних робіт № № 12, 13 від 16.12.2021 р. та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2021 року. Посилаючись на приписи ст. ст. 509, 525, 526, 530, 625 ЦК України, Позивач просив позов задовольнити. До попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат Позивач відніс 25 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 300,00 грн. поштових витрат.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 11.12.2023 р. позов задоволено. Стягнуто з державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Електропівденатоммонтаж" 403 859,83 грн. основного боргу, 17 927,74 грн. 3% річних, 123 177,25 грн. інфляційних втрат, 8 174,47 грн. судового збору та 24 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, через систему "Електронний суд", до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 11.12.2023 р. про задоволення позову в частині стягнення 17 927,74 грн. - 3% річних, 123 177,25 грн. інфляційних втрат та 24 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості в частині стягнення інфляційних втрат, 3 % річних та витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник вважає вказане рішення суду таким, що ухвалено за умов неправильного застосування норм матеріального права в частині стягнення 17 927,74 грн 3% річних, 123 177,25 грн інфляційних втрат та 24 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Водночас, на думку Скаржника, умовою (підставою) для здійснення оплати частини вартості робіт в розмірі суми ПДВ є реєстрація, належне оформлення Підрядником (Позивачем) податкової накладної в ЄРПН на весь обсяг наданих послуг. Отже, для оплати вартості всіх виконаних робіт, зазначених в п. 2.1 договору, має значення сам факт здійснення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, її належне оформлення та надання її Замовнику. Зобов`язання Відповідача щодо сплати суми в розмірі ПДВ має настати виключно за умов належного оформлення, реєстрації та надання Замовнику податкової накладної. Обов`язок щодо належного оформлення податкової накладної Замовнику лежить на Підряднику безпосередньо. Відповідно, стягнення інфляційних втрат та 3 % річних є безпідставними.

При цьому Скаржник зазначає, що суд мав право звільнити Відповідача від відповідальності у вигляді стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, заявлених Позивачем у справі. Втім, суд попередньої інстанції не мав врахувати, що (1) втрата Відповідачем значної частини виробничих потужностей внаслідок окупації Запорізької АЕС, (2) виконання Відповідачем в умовах воєнного спеціальних обов`язків на ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільного інтересу і (3) необхідність в таких умовах підтримувати безпеку АЕС (Рівненської, Хмельницької, Південноукраїнської) є надзвичайними обставинами, які перешкодили Компанії своєчасно виконати свої зобов`язання.

Крім того, Відповідач вважає, що Господарський суд Запорізької області стягнув з Відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 24 000,00 грн за договором № ЕП-01-04/2023 від 01.04.2021 р., які є завищеними та необґрунтованими, оскільки: Позов не є складним і не потребував значного часу виконання як юридичної, так і технічної роботи, оскільки не вимагав додаткового вивчення й аналізу законодавства України і судової практики. Позов обґрунтований нормами законодавства, що визначають умови виконання зобов`язання і підстави відповідальності за його порушення (прострочення виконання грошового зобов`язання), тобто нормами чинного законодавства України незначної кількості, які за своїм змістом не є ні суперечливими, ні складними, що не зумовлює неоднозначного (спірного) сприйняття їхнього змісту. Суть спору, характер спірних правовідносин, кількість учасників та обсяг доказів спору не дозволяють визначити таку справу як складну. Справа не обтяжена значною кількістю доказів. Справа, що розглядається, стосується лише Позивача та Відповідача та не викликає публічного інтересу, а результат її вирішення не може вплинути на репутацію сторін. Ціна позову не впливає на вирішення питання щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Скаржник наголошує на тому, що Позивачем наданий договір № ЕП-01- 04/2023 від 01.04.2023 р. про надання правничої допомоги за договором № 21573/20 121-01-19-08912 від 19.12.2019 р., що є предметом позову у даній справі. Відповідно до п. 4.2 Договору № ЕП-01-04/2023 від 01.04.2023 р. про надання правничої допомоги, клієнт (ТОВ «Електропівденатоммонтаж») оплачує правову допомогу в розмірі 24 000,00 грн: - за правовий аналіз документації Клієнта; - розрахунок всіх штрафних санкцій; - підготовку претензії, позову та усього необхідного комплекту документів для суду, подачу позову з комплектом до суду; - представництво інтересів Клієнта у судах першої інстанції та на стадії виконання судового рішення. Відповідно до п. 4.5 Договору № ЕП-01-04/2023 від 01.04.2023 р., сума вартості послуг з правової допомоги вказується в Акті. Відповідно до Акту від 07.08.2023 р. приймання-передачі наданих послуг за Договором № ЕП-01-04/2023 від 01.04.2023 р. Надані наступні послуги: вивчення та правовий аналіз всієї первинної документації за договором, що є предметом позову (3 години); проведення опитування відповідальних працівників Позивача щодо особливостей виконання договору між Позивачем та Відповідачем (1 година); формування правової позиції в справі, опрацювання нормативно-правових актів що регулюють спірні відносини між сторонами (1,5 години); аналіз фінансово-економічного стану боржника для вивчення перспектив та можливостей фактичного стягнення боргу на стадії виконання рішення, а також перспектив можливого банкрутства через велику суму боргу відповідача (1,5 години); підготовка позову, розрахунок процентів річних, інфляційних сум, підготовка необхідного комплекту додатків до позову, відправлення одного комплекту документів Відповідачу, відправлення позову до суду (5 годин); правовий аналіз відзиву на позов та складання відповіді на відзив (5 годин); складання заяви про уточнення та збільшення розміру позовних вимог (3 години); складання додаткових письмових пояснень по справі (3 години). Проте - час (5 годин) затрачений на підготовку позовної заяви, розрахунок процентів річних і інфляційних сум (калькулятори наявні в інтернеті, що не зайняло багато часу), відправлення одного комплекту документів Відповідачу та позову до суду (не входить до компетенції адвоката який надає професійну правничу допомогу, а не допомогу по відправці кореспонденції), час на вивчення первинної документації (3 години), складання відповіді на відзив (5 годин), складання пояснень (3 години) є завищеним. Аналіз фінансово-економічного стану боржника для стягнення боргу на стадії виконання рішення, а також перспектив можливого банкрутства через велику суму боргу відповідача (1,5 години) не стосується предмету позову, а, отже, не може бути включено до витрат на правничу допомогу, понесених позивачем. Пояснення працівників Позивача щодо особливостей виконання договору між Позивачем та Відповідачем не є доцільним та необхідними при підготовці позовної заяви про стягнення боргу та розгляді спору у даних правовідносинах. Отже, надані послуги з цих питань не є обґрунтованими та необхідними, в зв`язку з чим не можуть бути включені до витрат на правничу допомогу, понесених Позивачем, та стягнуті з Відповідача. Враховуючи вищевикладене, вартість витрат на правничу допомогу в сумі 24 000,00 грн по справі № 908/2105/23 є значно завищеною.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Електропівденатоммонтаж" надійшла відповідь на апеляційну скаргу, в якій Товариство не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою, просить рішення Господарського суду Запорізької області від 11.12.2023 р. у справі № 908/2105/23 залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Зокрема, Товариство посилається на те, що на виконання пункту 12.2 Договору Позивач листом від 26.06.2020 р. вих. № 02/0277 в адресу Відповідача повідомив про застосування ТОВ «Електропівденатоммонтаж» касового методу у податковому обліку відповідно до пп.14.1.266 п.14.1 ст.14 ПКУ до укладеного Договору в частині визначення дати виникнення податкових зобов`язань з ПДВ та надання податкової накладної Замовнику. Тому Позивач мав право відповідно до п. 14.1.266 п. 14.1. ПК України виписати податкову накладну тільки після отримання коштів від Відповідача. Починаючи з липня 2020 року, Підрядник ( Позивач) надавав, а Замовник ( Відповідач ) погоджував податкові накладні на підставі платіжних доручень, які свідчать про зарахування коштів на рахунок в банку Підрядника та списання коштів з рахунку в банку Замовника. Тобто Апелянту достеменно було відомо, що податкові накладні позивач регулярно виписував саме по факту отримання коштів позивачем з банківського рахунку відповідача і в той же самий день (оплати).

Крім того, у відзиві Товариство посилається на те, що Апелянт прийняв відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України виконані роботи. В актах виказана повна сума, що підлягає оплаті. Виходячи з вказаних положень ст. 613 ЦК та ст. 221 ГК, Підрядник об`єктивно може виконати свої зобов`язання перед Замовником щодо виписки податкової накладної лише у разі попереднього виконання іншою стороною - Замовником зобов`язання щодо оплати (у зв`язку із касовим методом у податковому обліку). Таким чином, довід Апелянта, що ненадання позивачем податкової накладної та квитанції про її реєстрацію (до оплати), нібито дає підстави для відмови у стягненні інфляційних витрат та 3% річних, аж ніяк не ґрунтується на вимогах закону.

Товариство також вказує на те, що вимога про стягнення неустойки ( штрафних санкцій ) Позивачем взагалі не заявлялася. Крім того, Позивач знаходиться на території міста Харкова, яке на сьогоднішній день є одним із найбільш постраждалих міст від озброєної агресії РФ.

Крім того, Товариство зазначає про те, що розмір витрат на оплату послуг адвоката в даному випадку є цілком співмірним із складністю справи, враховуючи недобросовісні дії Відповідача, спрямовані на ухиляння від погашення заборгованості із використанням номінальних приводів, а також зусиль, спрямованих на уникнення в будь-який спосіб виконання відповідачем своїх господарсько- правових зобов`язань (в т.ч. із намаганням провести підміну приватно-правових взаємовідносин між сторонами на публічно-правові із посиланням на норми податкового законодавства). В даному випадку гонорар адвоката (оплата послуг) не перевищує навіть 4,5 % від суми позову, тому (враховуючи суму позову) ніяк не можна вважати розмір витрат на правову допомогу адвоката завищеним. Апелянт не навів законних підстав для відмови або зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, не спростував обґрунтованості складу правничої допомоги, наведеної Позивачем в акті приймання - передачі наданих послуг від 07.08.2023 р. до Договору № ЕП-01-04/2023 від 01.04.2023 р. про надання правової допомоги. Натомість, надані Позивачем документи в їх сукупності є належним підтвердженням наявності підстав для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в заявленому розмірі, оскільки цей розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2024р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Чус О.В., Дармін М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.01.2024 р. витребувано у Господарського суду Запорізької області матеріали справи/копії матеріалів справи № 908/2105/23. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Господарського суду Запорізької області від 11.12.2023 р. у справі № 908/2105/23 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.

22.01.2024 р. матеріали справи № 908/2105/23 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.01.2024 р. апеляційну скаргу державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Господарського суду Запорізької області від 11.12.2023 р. у справі № 908/2105/23 залишено без руху, надано апелянту строк для усунення недоліків, а саме, для надання суду доказів сплати судового збору.

Від Скаржника до суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.02.2024 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 01.05.2024 р..

Від представника державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до суду надійшла заява про його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та Підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.04.2024 р., судове засідання у справі № 908/2105/23, призначене на 01.05.2024р. о 15:00 год., вирішено провести з представником державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду (зал судового засідання №511) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в підсистеми ЄСІТС.

Позивач не скористався своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечив явку уповноважених представників, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Беручи до уваги, що неявка вказаного учасника провадження у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника Позивача.

У судовому засіданні 01.05.2024 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

7. Встановлені судом обставини справи.

19.12.2019 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Електропівденатоммонтаж" ( Підрядником ) та державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" ( Замовником ) укладений договір № 21573/20-121-01-19-08912, відповідно до п. 1.1 якого Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується виконати на свій ризик власними силами в межах вартості робіт, визначеної на підставі затвердженої в установленому порядку проектно-кошторисної документації (далі - ПКД), роботи на об`єкті ВП ЗАЕС за темою: "Реконструкція кабельної траси ВРП-750-ОДК-РЩБ блоків 1-6 для підключення пристроїв протиаварійної автоматики ВРП-750 ПЛ 750 "Каховська" на Запорізькій АЕС в м. Енергодар, вул. Промислова, 133, Будівельно-монтажні роботи", і передати виконані роботи Замовникові у встановлені строки у стані, який відповідає КПД, будівельним нормам та Технічним вимогам (додаток № 2 до цього договору).

За визначенням п. 2.1 Договору ( в редакції додаткової угоди № 8 від 30.12.2021 р. ), вартість робіт за договором складає: 3 726 033,67 грн., окрім того ПДВ 745 206,73 грн., разом 4 471 240,40 грн.

Пунктом 2.2 Договору визначено, що оплата виконаних робіт за договором здійснюється за фактично наданий обсяг робіт протягом 45 (сорока п`яти) календарних днів на підставі довідки про вартість виконаних будівельних робіт (ф.КБ-3), оформленої відповідно до розділу 4 з моменту підписання сторонами акта здачі-приймання виконаних робіт, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Підрядника. Оплата Замовником частини вартості робіт у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від Підрядника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановлених ПК України випадках та порядку.

Відповідно до п. 3.1 Договору ( в редакції додаткової угоди № 7 від 15.09.2021 р. ) Підрядник зобов`язався виконати роботи у строк: грудень 2019 - 15.12.2021. Строк виконання робіт може бути переглянутий в процесі виконання робіт ( п. 3.2 Договору ).

У відповідності до п. 4.1 Договору Підрядник, щомісячно в строк до 20 числа місяця, надає Замовнику акт виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2В) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт (ф. КБ-3) в 4 екземплярах. Замовник протягом 5-ти робочих днів перевіряє реальність акта в частині об`ємів і вартості виконаних робіт, оформлює акт (ф.КБ-2В) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт (ф. КБ-3) у встановленому порядку або направляє вмотивовану відмову від приймання робіт.

Пунктом 4.3 Договору встановлено, що Підрядник зобов`язаний надати Замовнику податкову накладну за формою, визначеною чинною редакцією наказу Мінфіну № 1307 від 31.12.2015, складену в електронній формі та зареєстровану в ЄРПН шляхом направлення її на електронну адресу Замовника: "pdv1@atom/gov.ua та pdvzaes@mgw.npp.zp.ua". Разом з податковою накладною Підрядник надає Замовнику електронну квитанцію про реєстрацію податкової накладної у ЄРПН.

Згідно із п. 10.11 Договору у випадку не надання Підрядником Замовнику податкової накладної відповідно до п. 4.3 Договору, Замовник має право в односторонньому порядку зменшити розмір оплати виконаних робіт на суму ПДВ, по документах оформлених відповідно до п. 4.1 договору.

Доповнення і зміни до цього договору узгоджуються сторонами шляхом підписання відповідних додаткових угод уповноваженими особами ( п. 11.3 Договору ).

Пунктом 14.1 Договору ( в редакції додаткової угоди № 6 від 30.04.2021 р. ) передбачено, що договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 30.04.2022 р..

На виконання умов Договору Підрядник і Замовник оформили і підписали: довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати № 572 від 16.12.2021 р. на суму 403 859,83 грн. в тому числі ПДВ 80 771,97 грн.; акт здачі-приймання виконаних робіт № 12 від 16.12.2021 р. на суму 62 406,78 грн.; акт здачі-приймання виконаних робіт № 13 від 16.12.2021 р. на суму 341 453,05 грн.

Згідно з погодженим сторонами актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.12.2022 р. заборгованість Відповідача за Договором становить 403 859,83 грн.

У зв`язку із відсутністю оплати за Договором Позивачем на адресу Відповідача направлена претензія вих. № 02/0032 від 11.04.2023 р. щодо сплати наявної заборгованості за договором.

У відповідь на претензію Відповідач, листом № 21-2658/28-вих від 05.05.2023 р., повідомив Позивача, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану та наявністю форс-мажорних обставин, які є загальновідомими, претензії будуть розглянуті після закінчення або скасування воєнного стану в Україні.

Отже, неналежне виконання Відповідачем зобов`язання щодо оплати виконаних будівельних робіт у визначений договором строк стало підставою для звернення Позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору в даній справі.

За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Відповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.

Судове рішення оскаржуються Відповідачем в частині стягнення 17 927,74 грн 3% річних, 123 177,25 грн інфляційних втрат та 24 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката, отже, з урахуванням положень ст. 269 ГПК України, в іншій частині судове рішення не переглядається апеляційним судом.

Проаналізувавши доводи апеляційнї скарги Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", з урахуванням вищезазначеного, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, також регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з положеннями статей 626-629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Отже, ст. 629 ЦК України закріплено фундаментальний принцип обов`язковості договору, на якому базуються договірні правовідносини, тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати (схожий за змістом висновок міститься у постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.01.2019 р. у справі №355/385/17 ).

Суд апеляційної інстанції зауважує, що положеннями ст. 3 ЦК України регламентовано загальні засади цивільного законодавства.

Так, п.п. 3, 6 частини 1 ст. 3 ЦК України, визначено, що загальними засадами цивільного законодавства є свобода договору, справедливість, добросовісність та розумність.

Добросовісність є однією з основоположних засад цивільного законодавства та імперативним принципом щодо дій усіх учасників цивільних правовідносин ( пункт 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України ). Добросовісність - це відповідність дій учасників цивільних правовідносин певному стандарту поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю, повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям та уявленням про честь і совість ( такий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 р. у справі № 910/16579/20 ).

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У силу приписів статей 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Ст. 854 ЦК України передбачено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно зі ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Як зазначалося раніше, Позивачем виконані, а Відповідачем прийняті без зауважень передбачені Договором роботи, що підтверджується двостороннє підписаними сторонами - довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати № 572 від 16.12.2021 р. на суму 403 859,83 грн. в тому числі ПДВ 80 771,97 грн. та актами здачі-приймання виконаних робіт № № 12, 13 від 16.12.2021 р..

Строк оплати виконаних робіт визначено п. 2.2 Договору - у термін 45 календарних днів з моменту підписання сторонами Акта приймання виконаних будівельних робіт ( форма КБ-2в ) та довідки про вартість виконаних робіт ( форма КБ-3).

Відповідач оплату виконаних будівельних робіт не здійснив.

Стосовно вартості виконаних робіт спір між сторонами відсутній. Відповідач щодо наявності заборгованості за виконані за Договором роботи не заперечив, розмір заборгованості на суму 3 230 587,86 грн. ( без врахування суми ПДВ 80 771,97 грн. ) визнав.

За таких обставин, матеріалами справи доведено, що Відповідач не виконав умови Договору щодо оплати вартості виконаних Позивачем робіт у визначений строк, що призвело до виникнення у відповідача заборгованості перед позивачем в сумі 403 859,83 грн.

Суд першої інстанції обгрунтовано відхилив доводи Скаржника про неправильне визначення Позивачем строку виконання Замовником зобов`язання з оплати вартості робіт з огляду на розмежування строку оплати вартості робіт в частині сплати ПДВ та застосування Позивачем касового методу для цілей оподаткування ПДВ, пославшись на наступне.

Так, до позовної заяви була додана копія листа Позивача № 02/0277 від 26.06.2020 р., яким Позивач повідомив Відповідача про застосування касового методу податкового обліку, відповідно до пп. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 ПКУ касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V цього Кодексу - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов`язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника податку, відкритих в установах банків, та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Отже, за касовим методом виникнення податкового зобов`язання (податкового кредиту) пов`язується з датою оплати за товари (послуги, роботи) у грошовій або іншій формі.

Разом з тим, положення п. 2.2 Договору щодо оплати покупцем частини вартості послуг у розмірі суми ПДВ після отримання ним від Підрядника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановлених ПК України випадках та порядку, не змінює строку щодо оплати повної вартості наданих послуг, в тому числі і суми ПДВ, оскільки згідно ч. 1 ст. 188 ПК України сума ПДВ є складовою бази оподаткування, а тому входить до ціни послуги і не підлягає відокремленню.

Отже, дата виникнення податкового зобов`язання (податкового кредиту) не змінює строк виконання грошового зобов`язання з оплати виконаних робіт.

Про застосування касового методу для цілей оподаткування Позивач повідомив відповідача листом від 26.06.2020 р. № 02/0277, заперечень щодо такого методу оподаткування Відповідач не надав і впродовж тривалого часу ( з липня 2020 року ) Позивач надавав Відповідачу податкові накладні по факту оплати, жодних питань щодо зменшення ціни договору в разі відсутності зареєстрованої податкової накладної між сторонами не виникало.

Відповідно до частини 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Зважаючи на те, що при застосуванні касового методу для цілей оподаткування положення п. 2.2 Договору вступають у протиріччя зі ст. ст. 530, 854 ЦК України, оскільки цей пункт договору в частині надання податкової накладної Замовнику не може бути виконаний до оплати Замовником виконаних робіт, місцевий господарський суд обгрунтовано зазначив, що в даному випадку має значення сам факт виконання Позивачем робіт за договором та прийняття їх Відповідачем, оплата вартості яких має бути проведена протягом 45-ти календарних днів з дати підписання обома сторонами актів здачі-приймання виконаних робіт.

Також судом прийнято до уваги те, що підписаним сторонами та скріпленим печатками підприємств актом звірки взаєморозрахунків зафіксовано, що станом на 01.12.2022 р. заборгованість Відповідача за виконані за Договором роботи складає 403 859,83 грн., в яку входить і сума ПДВ.

Отже, факт порушення Відповідачем умов, визначених змістом зобов`язання, та факт несплати Відповідачем вартості виконаних робіт у визначений Договором строк є доведеним. Доказів погашення суми боргу Відповідачем суду не надано.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції обгрунтовано визнав, що позовна вимога про стягнення з Відповідача 403 859,83 грн. основного боргу за виконані за Договором роботи підлягає задоволенню.

Крім зазначеної вимоги про стягнення суми основного боргу Позивач просив стягнути з Відповідача 17 927,74 грн. 3% річних та 123 177,25 грн. інфляційних втрат.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення грошового зобов`язання передбачені, зокрема, ст.ст. 549, 611, 625 ЦК України.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на умови п. 2.2 Договору Замовник мав здійснити оплату за фактично виконаний обсяг робіт по 30.01.2022 р. включно, оскільки це вихідний день останнім днем оплати є 31.01.2022 р., прострочення триває з 01.02.2022 р..

Перевіривши наданий Позивачем розрахунок 3% річних за період з 01.02.2022 р. по 25.07.2023 р. та інфляційних втрат за визначений період: лютий 2022 року - червень 2022 року, господарський суд встановив, що за заявлений Позивачем період сума 3% річних складає 17 927,74 грн., а за заявлений період сума інфляційних втрат складає 123 997,32 грн.

Відносно доводів Скаржника про наявність підстав для зменшення розміру 3% річних та інфляційних втрат, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідне клопотання Відповідача було обґрунтоване приписами ч. 3 ст. 551 ЦК України, ч. 1 ст. 233 ГК України, настанням форс-мажорних обставин та втратою Відповідачем значної частини виробних потужностей внаслідок окупації Запорізької АЕС. Також, Відповідач вважає, що оскільки розмір заявлених компенсаційних санкцій складає більше третини основного боргу, наявні підстави для зменшення розміру 3% річних а інфляційних втрат.

Однак, як вірно зазначив суд першої інстанції - 3% річних та інфляційні втрати не є неустойкою. Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Отже, заявляючи вимогу щодо сплати 3% річних та інфляційних втрат з простроченої суми боргу, Позивач правомірно скористався наданим йому законодавством правом. Крім того, 45-ти денний строк для оплати закінчився до початку збройної агресії, а отже заборгованість за договором № 21573/20-121-01-19-08912 від 19.12.2019 р. виникла у Відповідача ще до введення на території України воєнного стану. Посилання Відповідача на введення на території України воєнного стану, як на підставу для звільнення його від відповідальності, є загальновідомою обставиною, проте всі громадяни та підприємства, установи та організації України знаходяться в однаковому становищі, у тому числі і Позивач у справі (ТОВ "Електропівденатоммонтаж"), який також знаходиться в несприятливому економічному становищі, а отже правомірно очікує на сплату визначених законом нарахувань як способу захисту його майнових прав, передбаченого законом.

Стосовно доводів Скаржника, що стягнута з Відповідача вартість витрат на правничу допомогу в розмірі 24 000,00 грн. є значно завищеною, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Водночас за змістом частини 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Ч. 5 ст. 129 ГПК України регламентовано, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Положеннями процесуального законодавства передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін ( такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 р. у справі № 910/12876/19 ).

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач звернувся до суду з клопотанням про розподіл судових витрат, та стягнення з Відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 24 000,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Виходячи з аналізу вказаних статей, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу суд повинен виходити з критеріїв складності справи, кваліфікації і досвіду адвоката, фінансового стану клієнта, а також виходити з принципів розумності з врахуванням витраченого адвокатом часу за для надання такої допомоги.

Відшкодування витрат, пов`язаних з оплатою послуг адвоката з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

За умовами укладеного між ТОВ "Електропівденатоммонтаж" ( Клієнт ) та адвокатом Гордеюк Олександром Володимировичем ( Адвокат ) договору № ЕП-01-04/2023 про надання правової допомоги від 01.04.2023 р., Клієнт доручає, а Адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу ( послуги адвоката ), що полягає у витребуванні на користь Клієнта усіма законними способами заборгованості, яка виникла у ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Запорізька АЕС", м. Енергодар, Запорізька область, код ЄДРПОУ 19355964, (далі - Боржник), перед Клієнтом - ТОВ "Електропівденатоммонтаж" (м. Харків, код ЄДРПОУ 21242894) за Договором № 21573/20-121-01-19-08912 від 19.12.2019 р. із Додатками, а також стягнення на користь Клієнта збитків та стягнення всіх законних штрафних санкцій з Боржника, що можуть виникнути у зв`язку із невиконання Боржником Договору 21573/20-121-01-19-08912.

Відповідно до п. 4.2 цього договору Клієнт оплачує правову допомогу виходячи з наступного: за правовий аналіз документації Клієнта, розрахунок всіх штрафних санкцій, підготовку претензії, позову та усього необхідного комплекту документів для суду, подачу позову з комплектом додатків до суду, представництво інтересів Клієнта у суді першої інстанції та на стадії виконання судового рішення - комплексно гонорар Адвоката складає 24000,00 грн.

У разі, якщо обсяг витраченого Адвокатом часу перевищить сукупно 40 годин, Клієнт оплачує витрачений Адвокатом додатковий час із розрахунку 600,00 грн., за одну годину додатково наданих послуг ( п. 4.3 договору ).

На виконання договору № ЕП-01-04/2023 про надання правової допомоги від 01.04.2023 сторонами підписаний акт приймання передачі наданих послуг від 07.08.2023, згідно з яким узгоджено наступні юридичні послуги: вивчення та правовий аналіз договору та всієї первинної документації стосовно взаємовідносин між ТОВ "Електропівденатоммонтаж" та ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Запорізька атомна електрична станція", що виникли за Договором № 21573/20-121-01-19-08912 від 19.12.2019, в тому числі, Додатку № 1 до Договору № 21573/20-121-01-19-08912 (Договірна ціна на будівництво), Додаткових угод №№ 1-8 до цього Договору, Додатку № 1 до Додаткової угоди № 1 до Договору, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати № 572 від 16 грудня 2021 року по формі КБ-3, Акта № 12 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року по формі КБ-2 від 16 грудня 2021 року, Акта № 13 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року по формі КБ-2 від 16 грудня 2021 року, Акта звірки взаємних розрахунків по стану за період грудень 2021 - листопад 2022, листа №21-1334/08-вих від 17.03.2023 про направлення відповідачем позивачу акта звіряння взаємних розрахунків, листа Позивача №02/0277 від 26.06.2020 про застосування касового методу (3,0 години); відповідно до п. 7 ч. 1 до ст. Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" проведення опитування відповідальних працівників ТОВ "Електропівденатоммонтаж" (за їх згодою), які займалися супроводженням договору з відповідачем, щодо особливостей виконання сторонами договору між позивачем та відповідачем (1,0 година); формування найбільш вигідної для інтересів Клієнта правової позиції в справі, опрацювання нормативно-правових актів, що регулюють спірні між позивачем та відповідачем відносини (1,5 години); складання претензії від 11 квітня 2023 року № 02/0032 в адресу Боржника (1,0 година); аналіз через правові бази та шляхом вивчення Єдиного державного судового реєстру України взаємовідносин відповідача зі своїми контрагентами та правової позиції Відповідача в схожих справах; таке вивчення аргументації відповідача (що застосовувалась ним для обґрунтування правової позиції в інших схожих справах) необхідно було для розуміння перспектив потенційної екстраполяції подібних аргументів відповідача в його позицію у майбутньому судовому спорі, який зараз розглядається в поточній справі (3,0 години); аналіз через відкриті джерела фінансово-економічного стану відповідача для вивчення перспектив та можливостей фактичного стягнення з боржника боргу на стадії виконання рішення суду, а також перспектив можливого банкрутства; також пов`язаних з цим ризиків для позивача) через велику суму загального боргу відповідача (1,5 години); підготовка позову, розрахунок процентів річних, інфляційних сум, підготовка необхідного комплекту додатків до позову, відправлення одного комплекту копій всіх документів в адресу відповідача, відправлення позову до суду (5,0 години); правовий аналіз Відзиву на позов Відповідача та складання відповіді на відзив (5,0 годин складання заяви про уточнення та збільшення розміру позовних вимог (3,0 години); складання додаткових письмових пояснень по справі у відповідь на Заперечення Відповідача проти заяви про збільшення розміру позовних вимог (3,0 години).

В акті зазначено, що вищевказаний обсяг послуг адвоката ( 27,0 годин ) не перевищив прогнозований сторонами в погодинному вимірі обсяг послуг, вказаний в пункті 4.3. Договору про надання правової допомоги ( 40 годин ), а тому гонорар адвоката не перевищує 24 000,00 грн.

На виконання умов договору про надання правової допомоги Позивач перерахував адвокату Гордеюку О.В. платіжним дорученням № 833 від 07.08.2023 р. гонорар у сумі 24 000,00 грн.

На підтвердження повноважень адвоката Гордеюка О.В. на представництво інтересів ТОВ "Електропівденатоммонтаж" до матеріалів справи позивачем також було долучено оригінали ордеру серія ХВ № 000061 від 01.04.2023 р. та довіреності від 10.04.2023 р..

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. У зв`язку з цим суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами ( частини 5-6 ст. 126 ГПК України ).

Як вбачається з матеріалів справи, у запереченнях на вказану заяву, Відповідач не погодився з зазначеним Позивачем розміром витрат на правову допомогу в сумі 24 000,00 грн., просив у стягненні цієї суми відмовити або зменшити.

За правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 28.12.2020 р. у справі № 640/18402/19 та від 20.01.2021 р. у справі № 357/11023/18, розмір гонорару адвоката, встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 ЦК України, принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану роботу, закріпленому у ст. 43 Конституції України. Аналогічну правову позиції викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 р. у справі № 910/13071/19.

На підставі викладеного, стягуючи з Відповідача на користь Позивача 24 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язаних з розглядом справи № 908/2105/23, суд першої інстанції обгрунтовано послався на те, що договором № ЕП-01-04/2023 про надання правової допомоги від 01.04.2023 р. сторони узгодили порядок оплати наданих послуг у фіксованому розмірі за певні послуги. При цьому, правомірність та дійсність понесення Позивачем відповідних витрат підтверджується матеріалами справи, а розмір наведених витрат на професійну правничу допомогу адвоката - є співмірним заявленим у позові вимогам.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.

Викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.

10. Судові витрати.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 11.12.2023 р. у справі № 908/2105/23 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 06.05.2024 р.

Головуючийсуддя І.М. Кощеєв

Суддя О.В. Чус

Суддя М.О. Дармін