Рішення

від 06.05.2024 по справі 906/223/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" травня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/223/24

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Сікорської Н.А.

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмет-Інвест"

про стягнення 11509,09 грн.

Процесуальні дії по справі.

Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмет-Інвест" 11509,09 грн. пені на підставі п.5.4 договору купівлі-продажу №Л/НКМ-22764п/НЮ від 24.10.2022 за порушення строків вивезення товару зі складу, визначених п.3.20 договору.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 04.03.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Постановив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

15.03.2024 через електронний суд та 19.03.2024 поштою до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Враховуючи відсутність клопотання будь-якої із сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позивач в обґрунтування підстав поданого позову посилається на неналежне виконання відповідачем свого зобов`язання по вивезенню товару (металобрухту) у визначені п.3.20 договору купівлі-продажу №Л/НКМ-22766п/НЮ від 24.10.2022 строки.

За порушення строків вивезення товару позивач нарахував до стягнення пеню в сумі 11509,09 грн. на підставі п. 5.4 договору купівлі-продажу №Л/НКМ-22766п/НЮ від 24.10.2022.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що ним виконано всі умови договору. Визнає, що прострочення виконання зобов`язання за договором купівлі-продажу мало місце через поважні причини, а саме у зв`язку з військовим станом та браком працівників-водіїв, які були призвані до лав ЗСУ, а також надзвичайно витратної логістики щодо вивезення товару.

Доводить, що у зв`язку з простроченням виконання договірних зобов`язань за договором залізниця не зазнала збитків, позивач не звертався до відповідача щодо необхідності вивезення зі складу товару, що, на думку відповідача, свідчить про відсутність у продавця значної необхідності у звільненні власної території (складу) від проданого товару. Зазначає, що незначні порушення таких зобов`язань не мали ніяких негативних наслідків для останнього та не порушили його майнові інтереси.

Відповідач, посилаючись на норми ст. 233 ГПК України, зазначає, що якщо порушення зобов`язань не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, а також вказує на те, що нарахована сума пені в 5 разів перевищує суму договору, тому просить зменшити заявлений розмір пені на 80% до суми 2301,99 грн.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

24.10.2022 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрмет-Інвест" (покупець, відповідач) був укладений договір купівлі-продажу №Л/НКМ-22764п/НЮ, відповідно до п.1.1 якого продавець зобов`язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити металобрухт (брухт металів чорних вторинних згідно з ДСТУ 4121-2002. У разі звернення покупця, продавець зобов`язався надати послуги щодо організації навантаження товару, а покупець оплатити такі послуги (а.с.7-12).

У п. 1.2 договору сторони погодили, що загальна кількість товару становить 0,518 тонн. Допустиме відхилення загальної ваги за договором - до мінус 5% від загальної кількості товару.

За умовами п. 3.2 по цьому договору строк передачі товару - 90 календарних днів з дати отримання продавцем від покупця листа-повідомлення, форма якого погоджена сторонамиу додатку 4 до цього договору. Датою передачі кожної відвантажуваної партії товару вважається дата підписання сторонами акта приймання-передачі металів чорних вторинних (Додаток 2 до договору).

Згідно з п.3.20 договору покупець отримує товар та зобов`язаний забезпечити вивезення товару зі складу продавця протягом 3 (трьох)місяців з моменту здійснення оплати за такий товар.

У п.5.4 договору визначено, що за порушення покупцем строків, передбачених пунктами 3.16, 3.20 цього договорубільш ніж 30 календарних днів, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі 10 % від вартості невиконаного та/або неналежно виконаного зобов`язання за кожний день прострочення.

31.10.2022 відповідач здійснив оплату вартості товару у розмірі 2170,42 грн.

31.01.2023 покупець вивіз товар в кількості 0,260 тонн на суму 1089,40 грн., 27.04.2023 - в кількості 0,072 тонн, 06.07.2023 - в кількості 0,186 тонн на суму 779,34 грн., що підтверджується відповідно актами приймання-передачі металобрухту №001-ТЧ-1 від 31.01.2023, №001/ШЧ-6 від 27.04.2023, №003/ШЧ-6 від 06.07.2023 (а.с.16-18).

Позивач зазначає, що 27.11.2023 направив відповідачу претензію про сплату пені в сумі 11509,09 грн. за порушення строків вивезення товару (а.с.19), а 03.01.2024 позивачу надійшла відповідь на претензію, у якій відповідач вказав, що реалізуючи своє право господарської діяльності, товариство добросовісно відноситься до зобов`язань при виконання договору №Л/НКМ-22764п/НЮ від 24.10.2022 та здійснює зі свого боку усіх можливих заходів для виконання зобов`язань.

У зв`язку з порушенням строків вивезення товару зі складу, визначених п.3.20 договору купівлі-продажу №Л/НКМ-22764п/НЮ від 24.10.2022р., Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмет-Інвест" 11509,09 грн. пені.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Судом встановлено, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору купівлі-продажу №Л/НКМ-22764п/НЮ від 24.10.2022.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст.689 ЦК України покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Покупець зобов`язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами п.3.20 договору купівлі-продажу №Л/НКМ-22764п/НЮ від 24.10.2022, покупець отримує товар та зобов`язаний забезпечити вивезення товару зі складу продавця протягом 3 місяців з моменту здійснення оплати за такий товар.

Судом встановлено, що 31.10.2022 відповідач сплатив позивачу за товар 2170,42 грн.

Таким чином, зобов`язання щодо вивезення металобрухту з боку відповідача мало бути виконано до 01.02.2023.

Однак, до вказаної дати металобрухт було вивезено вагою 0,260 тонн на суму 1089,40 грн., що підтверджується актом приймання-передачі металів чорних вторинних №001/ТЧ-1 від 31.01.2023.

Решта металобрухту вагою 0,072 тонн на суму 301,68 грн. та 0,186 тонн на суму 779,34 грн. була вивезена відповідачем відповідно 27.04.2023 та 06.07.2023, що підтверджується актами приймання-передачі металів чорних вторинних №001/ШЧ-6 від 327.04.2023 та №003/ШЧ-6 від 06.07.2023).

З огляду на викладене, суд встановив, що відповідач не дотримався визначеного п.3.20 договору тримісячного строку для вивезення оплаченого товару на суму 1081,02 грн., що є підставою для нарахування пені на підставі п.5.4 договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК Українипередбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За змістом ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Тлумачення вказаної норми дозволяє констатувати, що на основі норм господарського законодавства пеня може бути застосована для забезпечення будь-якого зобов`язання, в тому числі негрошового, оскільки вона відноситься до штрафних санкцій.

Як було зазначено вище, умовами п.5.4 договору сторони погодили, що за порушення покупцем строків, передбачених пунктами 3.16, 3.20 цього договору більш ніж 30 календарних днів, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі 10 % від вартості невиконаного та/або неналежно виконаного зобов`язання за кожний день прострочення.

З розрахунку позивача вбачається, що пеню у розмірі 11509,09 грн. нараховано на суму невиконаного зобов`язання щодо вивезення товару в сумі 1081,02 грн. за 56 днів у розмірі 6053,71 грн. та в сумі 779,34 грн. за 70 днів у розмірі 5455,38 грн. (а.с.2 на звороті).

Суд перевірив розрахунок пені та встановив, що нарахування пені здійснено позивачем у відповідності з умовами договору та нормами чинного законодавства, а визначена ним сума 11509,09 грн. є арифметично вірною.

Відповідно до ст. 233 ГК України суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Тобто, у вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема з розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення штрафних санкцій.

При цьому, зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій є правом суду, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Відповідно до положень ст.3, ч.3 ст.509 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов`язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.

Інститут зменшення штрафних санкцій судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідками правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

На підставі ч.3 ст.551 ЦК України, ч.1 ст.233 ГК України, а також виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі і з власної ініціативи, може зменшити розмір неустойки (пені) до її розумного розміру (постанова Верховного Суду від 30.03.2021 р. у справі 902/538/18).

Конституційний Суд України у рішенні від 11.07.2013 №7-рп/2013 вказав, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення.

Суд враховує той факт, що заявлена позивачем до стягнення сума пені (11509,09 грн.) значно перевищує суму несвоєчасно виконаного відповідачем зобов`язання (1081,02 грн.).

Окрім того, на момент звернення до суду з даним позовом основне зобов`язання відповідачем вже було виконане, що може свідчити про можливе зловживання позивачем своїм правом на стягнення сум пені.

Факт виконання зобов`язання боржником нівелює у даному випадку основну мету неустойки - стимулювання виконання основного зобов`язання, і може спричинити отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Виходячи з критеріїв розумності, справедливості та пропорційності, суд дійшов висновку зменшити розміру пені до 20% від заявленої до стягнення суми, що складає 2301,82 грн., та стягнути вказану суму на користь позивача.

Про зменшення розміру пені на 80% та про свою згоду щодо стягнення на користь позивача 20 % від заявленої суми пені, відповідач заявляв у відзиві на позовну заяву.

За приписами ч.1ст.74 ГПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ч.1ст.86 ГПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судові витрати за результатами розгляду справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п.п.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.3 вказаної статті, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті в електронній формі, застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки позовна заява подана позивачем через систему Електронний суд, тому за подання даного позову судовий збір підлягав сплаті в сумі 2422,40 грн.

Враховуючи правомірність заявлених позовних вимог, судовий збір в сумі 2422,40 грн.покладається на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмет-Інвест" (вул. Бандери Степана, буд. 12, м. Баранівка, Звягельський р-н, Житомирської області, 12701, код ЄДРПОУ 42256159)

на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Єжи Гедройця, 5, м. Київ, 03150, код 40075815):

- 2301,82 грн. пені;

- 2422,40 грн. витрат зі сплати судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня підписання судового рішення.

Повне рішення складено: 06.05.24

Суддя Сікорська Н.А.

1 - до справи

- позивачу та відповідачу через Електронний суд