Ухвала

від 06.05.2024 по справі 906/468/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

"06" травня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/468/24

Господарський суд Житомирської області у складі судді Сікорської Н.А.,

розглянувши заяву Адвокатського об`єднання "ДЕ-ФАКТО"

про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІРША-ГРАНІТ" 102668,43 грн. заборгованості за договором про надання юридичної допомоги від 03.06.2021р.,

ВСТАНОВИВ:

АО "ДЕ-ФАКТО" звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІРША-ГРАНІТ" 57000,00 грн. заборгованості за договором про надання юридичної допомоги від 03.06.2021р., 4006,30 грн. 3% річних, 19350,00 грн. інфляційних, 22312,13 грн. пені.

Розглянувши заяву про видачу судового наказу та додані до неї докази, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу з наступних підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 12 ГПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про наявність його заявнику невідомо.

Відповідно до п.п. 4, 5 ч.2 ст.150 ГПК України у заяві повинно бути зазначено: вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Відповідно до п.4 ч.3 вказаної статті до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

За приписами ч.2 ст.154 ГПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Заява АО "ДЕ-ФАКТО" мотивована тим, що на виконання умов договору про надання юридичної допомоги від 03.06.2021р. заявник надав послуги на загальну суму 57000,00 грн., які боржником не оплачені.

Дослідивши заяву та додані до неї документи, суд встановив, що заявником на підтвердження викладених в заяві обставин надано копії рахунків-фактур від 16.09.2021р. на суму 30000,00 грн., від 23.07.2021р. на суму 21000,00 грн., актів приймання-передачі наданих послуг від 16.09.2021р. на суму 30000,00 грн., від 23.07.2021р. на суму 21000,00 грн., від 04.12.2023р. на суму 6000,00 грн., договору про надання юридичної допомоги (на постійній основі) від 03.06.2021р.

Суд звертає увагу, що для задоволення заяви про видачу судового наказу, необхідно перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів.

Звертаючись із заявою про видачу судового наказу, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Згідно з абз. 11 ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ч.2 ст.9 вказаного Закону первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, зокрема, як посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З матеріалів заяви про видачу судового наказу вбачається, що заявником на підтвердження своїх вимог надано акти приймання-передачі наданих послуг підписані в односторонньому порядку, лише представником АО "ДЕ-ФАКТО".

Тобто, акти не відповідають наведеним вище вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" щодо оформлення первинних документів, оскільки не містять підпису замовника, а тому не можуть бути беззаперечним доказом факту надання послуг, що свідчить про недотримання заявником приписів п.п. 4, 5 ч.2, п.4 ч.3 ст.150 ГПК України та є підставою для відмови у видачі судового наказу.

Згідно п.1 ч.1 ст.152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 153 ГПК України визначено, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 ГПК Україниу разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 150, ч.2 ст.151, 152, 153, 154, ч.2 ст.232, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити Адвокатського об`єднання "ДЕ-ФАКТО" у видачі судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІРША-ГРАНІТ" 102668,43 грн. заборгованості за договором про надання юридичної допомоги від 03.06.2021р.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в установленому законом порядку.

Суддя Сікорська Н.А.