Рішення

від 02.05.2024 по справі 907/331/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2024 р. м. УжгородСправа № 907/331/24

Господарський суд Закарпатської області у складі судді Пригуза П.Д., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін справу,

за позовом Керівника Хустської окружної прокуратури Закарпатської області, 90400, Закарпатська область, м. Хуст, вул. 900-річчя Хуста, 16

в інтересах держави в особі Хустської міської ради, код ЄДРПОУ - 34005221, 90400, Закарпатська область, м. Хуст, вул. 900-річчя Хуста, 27

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛИПЧАНБЛОК", код ЄДРПОУ - 22098117, 90415, Закарпатська обл., Хустський р-н, село Липча, ВУЛИЦЯ ВАКАРОВА, будинок 54

про розірвання договору оренди та стягнення орендної плати,

Секретар судового засідання - Сінкіна Е.В.

від прокуратури Андрейчик Алла Миколаївна, прокурор відділу,

від позивача Пилип Ігор Васильович, у порядку самопредставництва,

від відповідача Громова Світлана Степанівна, представник, адвокат в режимі ВКЗ,

в с т а н о в и в:

Керівник Хустської окружної прокуратури Закарпатської області звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Хустської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛИПЧАНБЛОК" з позовними вимогами про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі за користування земельною ділянкою площею 9.324 га, яка розташована в урочищі "Полінець" на території Липчанської сільської ради в сумі 453 282.21 грн.; про розірвання договору оренди землі №б/н від 03.03.2006; про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи №51597538; №51589645 про державну реєстрацію права оренди ТОВ "Липчанблок" на земельну ділянку площею 9.324 га, яка розташована в урочищі "Полінець" на території Липчанської сільської ради; про зобов`язання відповідача повернути Хустській міській раді за актом приймання-передачі земельну ділянку площею 9.324 га, яка розташована в урочищі "Полінець" на території Липчанської сільської ради.

Описова частина рішення.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 02.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено розгляд справи по суті на 02 травня 2024 року.

В подальшому, 17.04.2024 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача, в якому він зазначає про визнання ним позову в частині стягнення заборгованості зі сплати орендної плати в сумі 434 308.71 грн., та в частині дострокового розірвання договору оренди землі б/н від 03.03.2006, укладеного між ТОВ "Липчанблок" та Липчанською сільською радою. В іншій частині позовних вимог відповідач просить відмовити, оскільки вони не стосуються ТОВ "Липчанблок".

Також, 25.04.2024 на адресу суду надійшла відповідь на відзив від прокурора, а 30.04.2024 на адресу суду надійшли заперечення на відповідь на відзив від відповідача. Додатково 01.05.2024 на адресу суду надійшла заява від Хустської міської ради, в якій вона просить у разі задоволення позовних вимог, при винесенні рішення в частині про розірвання договору визначити відповідачу строк, в який він буде зобов`язаний привести орендовану ним земельну ділянку, загальною площею 9.324 га, розташовану в урочищі "Полінець" в стан не гірший за той, що отримав в оренду.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами дослідження та оцінки доказів, поданих сторонами у спорі, наявних у справі.

Суть спору за позицією Прокурора.

Хустською окружною прокуратурою в порядку ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру" опрацьовано інформацію щодо повноти та своєчасності застосування Хустською міською радою повноважень по стягненню заборгованості із виплати орендної плати за користування земельними ділянками комунальної власності. Встановлено, що 03.06.2006 між Липчанською сільською радою та ТОВ "Липчанблок" укладено договір оренди земельної ділянки в урочищі "Полінець" на території Липчанської сільської ради. Відповідно до п. 1 договору, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку не сільськогосподарського та сільськогосподарського призначення, яка знаходиться в урочищі "Полінець" на території Липчанської сільської ради, зокрема земельну ділянку площею 9.324 га, у т.ч.: 5.1 га - під глиняним покровом, вартістю 48 227 346.93 грн.; 2.482 га - пасовищ, вартість яких складає 499 609.85 грн.; 1.289 га - ставків, вартістю 12 189 225.53 грн. , 0.25 га - чагарників, вартістю 50 323.11 грн., 0.203 га - під гідроспорудами, вартість якої становить 62 886 143.15 грн.

Прокурор зазначає, що у п. 9 договору сторони передбачили, що орендна плата в грошовому вигляді вноситься орендарем на поточний рахунок власника землі щорічно в розмірі 24 440.80 грн. Пунктом 11 договору передбачено, що орендна плата вноситься щомісяця протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем звітного місяця.

Однак, листами Виконавчого комітету Хустської міської ради від 12.01.2024, від 07.03.2024 окружну прокуратуру проінформовано, що ТОВ "Липчанблок", як орендар, не виконує обов`язок щодо сплати орендної плати в строки, визначені договором, що підтверджується долученим до вказаного листа розрахунком заборгованості по сплаті орендної плати відповідачем за період з 01.01.2021 по 29.02.2024, згідно якого, орендна плата відповідачем на користь позивача вносилась всупереч вимоги п. 11 договору, в результаті чого, виникла заборгованість станом на 29.02.2024 у розмірі 453 282.21 грн.

На підставі вищевикладеного, прокурор звернувся до суду для захисту інтересів держави в особі Хустської міської ради і просить стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі в сумі 453 282.21 грн. на користь місцевого бюджету Хустської міської ради, яка є правонаступником Липчанської сільської ради; розірвати вказаний вище договір оренди; скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи №51597538, №51589645 про державну реєстрацію права оренди ТОВ "Липчанблок" на земельну ділянку, площею 9.324 га, яка розташована в урочищі "Полінець" на території Липчанської сільської ради; зобов`язати ТОВ "Липчанблок" повернути Хустській міській раді за актом приймання - передачі земельну ділянку загальною площею 9.324 га.

Позиція Позивача.

На адресу суду 01.05.2024 надійшла заява від Хустської міської ради, в якій вона вказала, що заявлені позовні вимоги підтримує повністю. Крім того, Хустська міська рада зазначала, що у разі задоволення позовних вимог при винесенні рішення в частині про розірвання договору, визначити відповідачу строк, в який він буде зобов`язаний привести орендовану ним земельну ділянку, загальною площею 9.324 га, розташовану в урочищі "Полінець" в стан не гірший за той, що отримав в оренду.

Позиція Відповідача.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 17.04.2024, вказує, що він ще в 2023 році звернувся до Хустської міської ради з проханням достроково припинити дію договору оренди. Щодо заборгованості по орендній платі, то відповідач вказує, що просив позивача укласти угоду про розтермінування заборгованості на будь-яких умовах. Однак, за твердженням відповідача, позивач у своєму рішенні №1599 від 31.10.2023 без пояснення будь-яких причин відмовив в розірванні договору оренди. Відповідач зазначає, що після такої відмови, ним повторно, 22.11.2023, було звернено до Хустської міської ради з проханням розірвати договір оренди.

На підставі вищевикладеного, відповідач визнає позов в частині дострокового розірвання договору оренди землі б/н від 03.03.2006, укладеного між ТОВ "Липчанблок" та Липчанською сільською радою.

Стосовно позовної вимоги про стягнення заборгованості по орендній платі за користування земельними ділянками загальною площею 9.324 га в сумі 453 282.21 грн., то відповідач дану позовну вимогу визнає частково, оскільки згідно з поданими ним податковими деклараціями та уточнюючими розрахунками до них за 2021-2024 роки, з урахуванням часткової оплати, заборгованість по орендній платі складає 434 308.71 грн., яку він і визнає.

Додатково, щодо позовної вимоги про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів №51597538, №51589645 про державну реєстрацію права оренди ТОВ "Липчанблок" на земельну ділянку площею 9.32 га, то відповідач вказує у відзиві, що він не є належним відповідачем по даній вимозі. Відтак, відповідачем дана позовна вимога не визнається.

Щодо позовної вимоги про повернення земельної ділянки за актом приймання-передачі, то відповідач зазначає, що таку позовну вимогу не визнає, оскільки вказує, що спірна земельна ділянка не передавалась йому за актом приймання - передачі при укладенні договору оренди.

Мотивувальна частина.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Дослідивши матеріали справи та давши їм правову оцінку, судом встановлено таке.

Рішенням Липчанської сільської ради Хустського району 17 сесії 4 скликання від 27.09.2005 затверджено проект відводу земельної ділянки площею 9.324 га ТОВ "Липчанблок" і надано в довгострокову оренду терміном на 49 років земельну ділянку площею 9.324 га ТОВ "Липчанблок". Встановлено орендну плату в розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки. Розрахунком орендної плати, затвердженим Липчанською сільською радою, підтверджується розмір орендної плати за користування вказаною земельною ділянкою у розмірі 24 440.80 грн. Технічною документацією передбачено, що в оренду передались 2 земельні ділянки, загальною площею 9.324 га, а саме земельна ділянка з кадастровим номером 2125385201:01:019:0001 площею 5.100 га і земельна ділянка з кадастровим номером 2125385201:01:019:0002 площею 4.224 га

Матеріалами справи підтверджується, що 03.03.2006 року між Липчанською сільською радою Хустського району Закарпатської області, яка діє, як орендодавець, та ТОВ "Липчанблок", яке діє, як орендар, було укладено договір оренди землі, згідно п. 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку не сільськогосподарського та сільськогосподарського призначення, яка знаходиться в урочищі "Полінець" на території Липчанської сільської ради.

Пунктом 2 договору передбачено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 9.324 га в тому числі 5.1 га під глиняним покровом; 2.482 га - пасовищ; 1.289 га - ставків; 0.25 га - чагарників; 0.203 га під гідроспорудами.

Орендна плата в грошовому вигляді вноситься орендарем на поточний рахунок власника землі в розмірі 24 440.80 грн. щорічно. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції (п. п. 9, 10 договору оренди).

Згідно положень п. 11 договору оренди, орендна плата вноситься щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем звітного місяця.

Пунктом 13 договору оренди передбачені випадки зміни розміру орендної плати у щорічному порядку, зокрема через зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у т.ч. внаслідок інфляції.

Відповідно до п. 21 договору оренди, після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Згідно п. 37 договору оренди, дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором.

Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є: вимога однієї з сторін про дострокове розірвання за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених умовами договору.

Додатками до договору долучається зокрема акт приймання - передачі об`єкта оренди.

Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, номери інформаційних довідок: 374421500, 374273998, підтверджується реєстрація права оренди на земельні ділянки загальною площею 9.324 га (земельна ділянка з кадастровим номером 2125385201:01:019:001 і земельна ділянка з кадастровим номером 2125385201:01:019:002) за відповідачем - ТОВ "Липчанблок".

Рішенням Хустської міської ради №14 від 17.12.2020 припинено в результаті реорганізації діяльність Липчанської сільської ради Хустського району Закарпатської області, шляхом її приєднання до Хустської міської ради.

31.03.2021 рішенням №183 Хустської міської ради затверджено передавальний акт Липчанської сільської ради Хустського району Закарпатської області. Визнано, що позивач є правонаступником майна, активів Липчанської сільської ради Хустського району Закарпатської області; припинено державну реєстрацію юридичної особи "Липчанська сільська рада Хустського району Закарпатської області".

Рішенням Хустської міської ради №1599 від 31.10.2023 відмовлено ТОВ "Липчанблок" у достроковому розірванні договору оренди земельної ділянки від 03.03.2006 року; рекомендовано ТОВ "Липчанблок" сплатити заборгованість по сплаті орендної плати за користування земельними ділянками.

Судом встановлено, що Виконавчий комітет Хустської міської ради направляв відповідачу претензії від 15.09.2023, від 11.04.2023, від 23.02.2023, від 05.10.2022, щодо необхідності сплати заборгованості з орендної плати.

Щодо представництва інтересів позивача прокурором.

Суд зазначає, що Хустською окружною прокуратурою було направлено позивачу запит у порядку ч. 4 ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру" від 03.01.2024 №07.54-53ВИХ-24, в якому він просив в строк до 10.01.2024 надати до окружної прокуратури розрахунок щодо заборгованості з орендної плати за користування земельними ділянками комунальної власності орендарем ТОВ "Липчанблок" станом на 01.01.2024 року.

В подальшому, 12.01.2024 на адресу прокуратури була направлена відповідь на вказаний запит від позивача, якою було долучено до матеріалів відповіді розрахунок заборгованості, згідно даних якого підтверджується заборгованість відповідача перед позивачем за користування земельними ділянками, загальною площею 9.324 га (земельна ділянка з кадастровим номером 2125385201:01:019:001 і земельна ділянка з кадастровим номером 2125385201:01:019:002) за період з 01.01.2021 по 31.12.2023 у загальному розмірі 432 762.43 грн.

Після отримання такої відповіді, Хустською окружною прокуратурою було направлено запит позивачу від 24.01.2024 №07.54-489ВИХ-24, в якому вказувалось про необхідність в строк до 29.01.2024 повідомити прокурора чи вживались та чи будуть вживатись Хустською міською радою заходи, спрямовані на стягнення з ТОВ "Липчанблок" заборгованості по орендній платі за користування земельними ділянками, загальною площею 9.324 га в сумі 432 762.43 грн. та розірвання договору оренди землі від 03.03.2006 року, в т.ч. шляхом пред`явлення позовної заяви за вказаним фактом до суду. У відповідь, 30.01.2024, Хустська міська рада повідомила, що нею не вживались заходи щодо пред`явлення позовної заяви до суду.

Також, 27.02.2024 прокурор направляв запит №07.54-113-5-24 до позивача, в якому вказував про необхідність в строк до 08.03.2024 надати до окружної прокуратури розрахунок щодо заборгованості з орендної плати за користування зазначеними земельними ділянками станом на 01.03.2024 року.

У відповідь, позивач направив прокурору лист від 11.03.2024, в якому зазначав, що з наданого розрахунку заборгованості, ТОВ "Липчанблок" було здійснено декілька оплат в рахунок боргу з сплати орендної плати за користування землею. Так, в 2023 році було здійснено оплату в сумі 203 013.80 грн., за січень - лютий 2024 вже сплачено 28 000.00 грн. Розрахунком заборгованості підтверджується заборгованість відповідача перед позивачем за користування земельними ділянками, загальною площею 9.324 га (земельна ділянка з кадастровим номером 2125385201:01:019:001 і земельна ділянка з кадастровим номером 2125385201:01:019:002) за період з 01.01.2021 по 29.02.2024 у загальному розмірі 453 282.21 грн.

В подальшому, прокурор своїм листом від 11.03.2024 №07.54-113-5-24 повідомив позивача про те, що ним встановлені підстави для представництва інтересів держави в особі Хустської міської ради Закарпатської області до ТОВ "Липчанблок". Відтак, прокурор повідомив позивача, що ним буде подано відповідну позовну заяву до Господарського суду Закарпатської області.

Суд зазначає, що згідно положень ст. 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Частиною 3 ст. 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно ч. 4 ст. 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Враховуючи все вищевикладене, судом встановлено, що прокурор дотримався порядку, передбаченого статтею 23 ЗУ "Про прокуратуру" і оскільки компетентний орган, а саме Хустська міська рада Закарпатської області, протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернулась до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження її бездіяльності і достатньою підставою для звернення прокурора до суду з даним позовом.

Висновки суду та норми права, що підлягають застосуванню.

Згідно із частиною 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Між сторонами існують правовідносини з оренди земель комунальної власності, що регулюються нормами цивільного та земельного законодавства, Законом України "Про оренду землі".

Стаття 193 Господарського кодексу України регламентує, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Згідно ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. У ст. 204 Цивільного кодексу України зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

Статтею 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно ст. 792 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

У відповідності до ст. 2 Закону України "Про оренду землі", відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Приписами ст. 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За змістом статті 1 Закону України "Про оренду землі" визначено, що оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 цього Закону передбачено, що договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною першою статті 15 Закону "Про оренду землі" визначено, що орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є істотною умовою договору оренди землі.

Використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону (стаття 206 Земельного кодексу України).

Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства (пункт 288.1 статті 288 Податкового кодексу України).

На підставі пункту 288.4 статті 288 Податкового кодексу України, розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

У відповідності до ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату.

В силу приписів ст. 24, 25 Закону України "Про оренду землі", орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку, а орендар земельної ділянки зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України господарське зобов`язання (зобов`язання) має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться. У цій справі судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що 03.03.2006 року між Липчанською сільською радою Хустського району Закарпатської області, яка діє, як орендодавець, правонаступником якої є Хустська міська рада відповідно до положень рішення від 17.12.2020, та ТОВ "Липчанблок", яке діє, як орендар, було укладено договір оренди землі, згідно п. 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку не сільськогосподарського та сільськогосподарського призначення, яка знаходиться в урочищі "Полінець" на території Липчанської сільської ради. Пунктом 2 договору передбачено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 9.324 га в тому числі 5.1 га під глиняним покровом; 2.482 га - пасовищ; 1.289 га - ставків; 0.25 га - чагарників; 0.203 га під гідроспорудами.

Рішенням Хустської міської ради №14 від 17.12.2020 припинено в результаті реорганізації діяльність Липчанської сільської ради Хустського району Закарпатської області, шляхом її приєднання до Хустської міської ради.

Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, номери інформаційних довідок: 374421500, 374273998, підтверджується реєстрація права оренди на земельні ділянки загальною площею 9.324 га (до складу якої в т.ч. входять земельна ділянка з кадастровим номером 2125385201:01:019:001 і земельна ділянка з кадастровим номером 2125385201:01:019:002) за відповідачем - ТОВ "Липчанблок". Власником таких земельних ділянок згідно вказаних інформаційних довідок являється Хустська міська рада.

За таких обставин Хустська міська рада є належним позивачем, права якого на отримання плати за землю підлягають судовому захисту.

Щодо стягнення основної суми боргу.

Орендна плата в грошовому вигляді вноситься орендарем на поточний рахунок власника землі, що при укладенні договру у 2006 році становила 24 440.80 грн. на рік. Обчислення розміру орендної плати за землю в подальшому сторонами здійснювалося з урахуванням індексів інфляції (п. п. 9, 10 договору оренди).

Згідно положень п. 11 договору оренди, орендна плата вноситься щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем звітного місяця.

Рішенням Липчанської сільської ради Хустського району 17 сесії 4 скликання від 27.09.2005 затверджено проект відводу земельної ділянки площею 9.324 га ТОВ "Липчанблок" і надано в довгострокову оренду терміном на 49 років земельну ділянку площею 9.324 га ТОВ "Липчанблок". Встановлено орендну плату в розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки.

Згідно положень розрахунку заборгованості, складеного позивачем на запит прокурора, підтверджується заборгованість відповідача перед позивачем за користування земельними ділянками, загальною площею 9.324 га (земельна ділянка з кадастровим номером 2125385201:01:019:001 і земельна ділянка з кадастровим номером 2125385201:01:019:002) за період з 01.01.2021 по 29.02.2024 у загальному розмірі 453 282.21 грн.

В матеріалах справи також міститься розрахунок заборгованості зі сплати орендної плати, складений відповідачем, та згідно даних якого, сума основного боргу складає 434 308.71 грн. за аналогічний період.

Здійснивши арифметичний розрахунок та перевірку обох розрахунків, складених сторонками, судом встановлено, що між сторонами існують розбіжності щодо суми нарахованих оплат за 2021 та 2024 роки. Щодо сум здійснених оплат відповідачем у період дії договору, то судом таких розбіжностей не встановлено. Разом з тим, суд вказує, що відповідачем не долучено до матеріалів справи належних і допустимих доказів, які б підтверджували обгрунтування здійснених нарахувань (контррозрахунку) у меншому обсязі, а також суд виходить з того, що в судовому засіданні 02.05.2024 відповідач не заперечував проти стягнення з нього загальної суми боргу згідно проведеного розрахунку прокурором. Крім того, згідно даних податкових декларацій з плати за землю, які долучені до матеріалів справи відповідачем, судом встановлено, що відповідачем здійснено нарахування орендної плати за 2021 у розмірі 15 422.39 грн. (а. с. 153), який і заявляється прокурором у своєму розрахунку. У податкових деклараціях ж за 2024 рік, відповідач вказує розмір орендної плати за 2023 рік без врахування проведення індексації та збільшення розміру нормативно - грошової оцінки земельних ділянок. Крім того, суд підкреслює, що відповідачем не долучено до матеріалів справи доказів, зокрема довідки про нормативно - грошову оцінку земельних ділянок за 2021, 2024 роки, які б підтверджували коректність проведених відповідачем розрахунків.

Відтак, суд відхиляє твердження відповідача щодо необхідності стягнення з нього суми боргу у розмірі 434 308.71 грн., позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю та стягненню з відповідача підлягає сума основного боргу зі сплати орендної плати у розмірі 453 282.21 грн.

Щодо розірвання договору оренди та зобов`язання повернути земельну ділянку.

Позивач просить суд розірвати договір оренди землі №Б/Н від 03.03.2006, покликаючись на положення ст. 32 Закону України "Про оренду землі", ст. 141 Земельного кодексу України, а також на порушення відповідачем істотних умов укладеного між сторонами договору оренди землі.

Згідно п. 37 договору оренди, дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі", на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених ст. 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельного кодексу України та іншими законами України.

Згідно із пунктом д ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України, підставою для припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата орендної плати.

Розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно із положеннями Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Відповідно до частини першої статті 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Аналогічна норма закріплена ст. 1 Закону України "Про оренду землі". Укладений договір має виконуватися сторонами у відповідності до досягнутих та зафіксованих домовленостей.

Отже, невнесення відповідачем орендної плати за договором є порушенням істотних умов останнього.

Умова про внесення орендної плати п. 3 ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" віднесена до істотних умов договору оренди в розумінні ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України. Дотримання зазначеної умови є обов`язковим для відповідача згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, а порушення її надає підстави для ініціювання питання про розірвання договору відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі".

Аналіз наведених положень законодавства дає можливість зробити висновок про те, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати (два та більше випадки).

Систематична (два і більше разів) несплата орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами правочину, в тому числі сплата орендної плати не у повному обсязі (часткове виконання зобов`язання), є підставою для розірвання такого договору. При цьому сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена заборгованість в подальшому, оскільки згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (Правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.03.2019 у справі №183/262/17, у постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі №925/549/17, від 06.03.2019 у справі №183/262/17, від 31.07.2020 у справі №479/1073/18, від 07.10.2020 у справі №313/780/19, від 10.02.2021 у справі №923/1001/19, від 23.03.2021 у справі №922/2754/19, від 24.11.2021 у справі №922/367/21, від 14.06.2022 у справі №923/614/21, від 11.04.2023 у справі №911/2580/21).

Водночас згідно зі ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Виходячи із системного аналізу вищенаведених положень законодавства та враховуючи, що до відносин, пов`язаних із орендою землі, застосовуються також положення Цивільного кодексу України, слід зазначити, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини 1 ст. 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Подібні правові висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №912/1385/17, а також у постановах Верховного Суду від 10.01.2019 у справі №904/3953/17, від 22.10.2019 у справі №923/826/18, від 17.08.2021 у справі №923/410/20, від 24.11.2021 у справі №922/367/21, від 07.06.2022 у справі №925/518/18, від 11.04.2023 у справі №911/2580/21.

Виходячи із матеріалів справи, які свідчать про наявність заборгованості по сплаті орендної плати, враховуючи ту обставину, що зазначена умова спірного договору віднесена законодавством до істотних умов договору, несплата орендної плати судом трактується як суттєве порушення умов договору у розумінні статті 610, п. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, одним із наслідків якого, згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, законодавець визначає розірвання договору, у зв`язку з чим заявлена позивачем вимога про розірвання Договору оренди землі №б/н від 03.03.2006 підлягає задоволенню повністю. Суд також враховує визнання відповідачем даної позовної вимоги щодо розірвання договору оренди, а також визнання ним факту систематичної несплати орендної плати за 2021 - 2024 роки.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача повернути Хустській міській раді за актом приймання-передачі земельну ділянку загальною площею 9.324 га, яка розташована в урочищі "Полінець", то суд зазначає наступне.

Статтею 34 ЗУ "Про оренду землі" передбачено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

У разі невиконання орендарем обов`язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Пунктом 21 договору оренди сторони передбачили, що після припинення дії договору оренди, орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Суд відхиляє твердження відповідача, щодо того, що ним не може бути повернуто земельну ділянку за актом приймання - передачі, оскільки він таку не приймав за актом, а також ті твердження, що не існує такої земельної ділянки загальною площею 9.324 га, а існують дві окремі земельні ділянки з огляду на наступне. Право оренди вказаних земельних ділянок відповідачем підтверджується двома сторонами у своїх заявах по суті справи та, додатково, інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, які містяться в матеріалах справи. Орендар використовував вказані ділянки та йому була нарахована відповідна орендна плата за таке використання, відтак, у зв`язку з розірванням такого договору оренди, відповідач має повернути позивачу вказану земельну ділянку згідно з умовами договору за актом приймання - передачі відповідно до положень ст. 34 ЗУ "Про оренду землі". Крім того, суд підкреслює, що в додатках до договору передбачено, що його невід`ємними частинами є зокрема акт приймання - передачі об`єкта оренди.

Щодо твердження відповідача, що існують дві земельні ділянки, то суд зазначає, що згідно положень п. 1 договору. орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться в урочищі "Полінець" загальною площею 9.324 га. Технічною документацією, яка долучена до договору оренди, передбачено, що в оренду передались 2 земельні ділянки, загальною площею 9.324 га, а саме земельна ділянка з кадастровим номером 2125385201:01:019:0001 площею 5.100 га і земельна ділянка з кадастровим номером 2125385201:01:019:0002 площею 4.224 га

Відтак, позивачу підлягає поверненню земельна ділянка, яка отримана в користування за спірним договором загальною площею 9.324 га, що знаходиться в урочищі "Полінець", до складу якої входять конкретні земельні ділянки з відповідними кадастровими номерами.

Суд також відхиляє і твердження позивача щодо того, що у разі задоволення позовних вимог при винесенні рішення в частині про розірвання договору, відповідачу слід визначити строк, в який він буде зобов`язаний привести орендовану ним земельну ділянку, загальною площею 9.324 га, розташовану в урочищі "Полінець" в стан не гірший за той, що отримав в оренду.

Такі обов`язки передбачені для орендаря, як ЦКУ, так і ЗУ "Про оренду землю". Крім того, суд зазначає, що ч. 1 ст. 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Із огляду на вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги про розірвання Договору оренди землі №б/н від 03.03.2006 та зобов`язання відповідача повернути позивачу вказану вище земельну ділянку є обґрунтованими, відповідачем не спростованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів №51597538 і №51589645 про державну реєстрацію права оренди ТОВ "Липчанблок" на земельну ділянку загальною площею 9.324 га, яка розташована в урочищі "Полінець".

У статті 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

При цьому законодавство визначає певний перелік можливих способів захисту порушеного права, у тому числі у спосіб, визначений договором (стаття 16 ЦК України). Спосіб захисту порушеного права повинен бути таким, що найефективніше захищає або відновляє порушене право позивача, тобто повинен бути належним. Належний спосіб захисту повинен гарантувати особі спосіб повне відновлення порушеного права та/або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

За змістом пункту 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до статті 11 зазначеного Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Крім того, п. 9 ч. 1 ст. 27 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі: судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості.

Відтак, рішення суду, яке набрало законної сили, щодо розірвання договору оренди землі №б/н від 03.03.2006, є самостійною підставою для проведення державної реєстрації припинення речового права (права оренди) на вказані земельні ділянки.

Оскільки суд задовольнив позовні вимоги про розірвання договору оренди, таке рішення є підставою для внесення відповідних змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Позовні вимоги позивача щодо внесення змін до Державного реєстру речових прав шляхом скасування вказаних вище записів про державну реєстрацію права оренди, не підлягають задоволенню, оскільки є неефективним способом захисту порушеного права позивача, а тому в цій частині слід у позові відмовити.

До аналогічних висновків дійшла і Велика Палата у своїй постанові від 11.01.2022 року у справі 910/10784/16, Верховний Суд у своїй постанові від 18.04.2023 у справі №357/8277/19.

Щодо обґрунтованості рішення.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу приписів ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав.

З урахуванням викладеного в сукупності, суд доходить висновку про задоволення позову частково.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, на відповідача покладаються витрати зі сплати судового збору у розмірі 12 855.23 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженої відповідальністю «Липчанблок» (код ЄДРПОУ 22098117) заборгованість по орендній платі за користування земельною ділянкою загальною площею 9,324 га, яка розташована в урочищі «Полінець» на території Липчанської сільської ради в сумі 453 282, 21 грн. (чотириста п`ятдесят три тисячі двісті вісімдесят дві гривні 21 копійок) на користь місцевого бюджету Хустської міської ради (Код ЄДРПОУ 34005221, Місцевий бюджет м. Хуст - 18010600 р/р 33215812007004 код 37891119, Казначейство України (ЕАП), МФО 899998).

3. Розірвати договір оренди землі № б/н від 03 березня 2006 року, на підставі якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Липчанблок», код ЄДРПОУ 22098117, здійснює користування земельною ділянкою загальною площею 9,324 га, яка розташована в урочищі «Полінець» на території Липчанської сільської ради, Хустського району, Закарпатської області, вартістю 62 886 143, 15 грн.

4. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Липчанблок» повернути Хустській міській раді за актом приймання-передачі земельну ділянку загальною площею 9,324 га, яка розташована в урочищі «Полінець» на території Липчанської сільської ради.

5. Судові витрати покласти на відповідача.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Липчанблок», код ЕДРПОУ 22098117, на користь Закарпатської обласної прокуратури сплачений судовий збір у розмірі 12 855.23 грн. (дванадцять тисяч вісімсот п`ятдесят п`ять гривень 23 копійок).

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

7. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Копію рішення надіслати сторонам.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Повний текст судового рішення складено і підписано 06.05.2024 року.

Суддя П. Д. Пригуза