Рішення

від 03.05.2024 по справі 910/16156/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.05.2024Справа № 910/16156/23Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Курапрокс-Дентал"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стоматологічна студія "СМАЙЛ"

про стягнення 8 015,10 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Курапрокс-Дентал" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стоматологічна студія "СМАЙЛ" про стягнення заборгованості у сумі 8 015,10 грн., з яких: 5 551,40 грн. основна заборгованість, 1 376,44 грн. пеня, 362,84 грн. інфляційних втрат, 169,28 грн. 3% річних, 555,14 грн. штраф за поставлений, проте несплачений товар за договором поставки.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 30.10.2023 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надав строк учасникам справи для реалізації процесуальних прав.

Відповідач правом на подачу відзиву на позов не скористався, ухвалу суду було надіслано відповідачу на адресу згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань поштовим відправленням № 0600250971564, яке повернено до суду із зазначенням причини повернення «за закінченням встановленого терміну зберігання», будь-яких заяв про зміну місцезнаходження відповідача до суду не надходило.

Згідно положень ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

за видатковою накладною № 2554 від 20 вересня 2022 року позивач поставив відповідачу товар на суму 5 551,40 грн., копія вказаної накладної долучена до матеріалів справи, яка підписана обома сторонами без зауважень.

З метою здійснення розрахунків позивач надіслав відповідачу лист від 26.09.2023 з вимогою оплатити вищевказану суму одержаного товару.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між сторонами у справі був укладений договір поставки в письмовій формі, після передачі товару відповідачу, останній свої зобов`язання щодо його оплати не виконав, у зв`язку із чим у нього виникла заборгованість у сумі 5 551,40 грн. вартості отриманого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно із ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Таким чином, позивач шляхом поставки товару, а відповідач шляхом його прийняття створили певні права та обов`язки, які аналогічні цивільним правам та обов`язкам сторін за договором поставки, встановленим статтею 712 Цивільного кодексу України, зокрема, у позивача виникло право вимагати оплати поставленого товару, а у відповідача виник обов`язок його оплатити.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Посилання позивача на укладення між сторонами у справі договору поставки в письмовій формі суд вважає безпідставним, оскільки доказів укладення такого договору не подано.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що позивач на виконання своїх зобов`язань здійснив поставку визначеного у вищевказаній накладній товару на суму 5 551,40 грн.

Всупереч ст. 74 ГПК України доказів оплати вартості одержаного товару суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 5 551,40 грн. заборгованості є доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи, та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також за прострочення виконання грошового зобов`язання позивачем нараховано до стягнення з відповідача 362,84 грн. інфляційних втрат та 169,28 грн. 3% річних.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Здійснивши перевірку заявлених до стягнення позивачем 362,84 грн. інфляційних втрат та 169,28 грн. 3% річних, судом задовольняються вказані вимоги в межах поданого розрахунку, оскільки вказані розрахунки є вірними.

Також за прострочення оплати за одержаний товар позивач заявив про стягнення з відповідача 1 376,44 грн. пені та 555,14 грн. штрафу передбачених договором.

Згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Враховуючи вказані вимоги чинного законодавства та встановлений факт укладення між сторонами договору в спрощеній (усній) формі, за відсутності передбаченої сторонами відповідальності у вигляді неустойки, вимоги про стягнення 1 376,44 грн. пені та 555,14 грн. штрафу нарахованих за прострочення оплати товару задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Всупереч вказаним вимогам відповідач письмового відзиву на позов, жодних доказів на підтвердження обставин чи відсутності підстав для повернення спірної суми коштів не надав, стверджувань позивача не спростував.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 86, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стоматологічна студія "СМАЙЛ" (03033, місто Київ, вулиця Саксаганського, будинок 58, код 35725037) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Курапрокс-Дентал" (03057, місто Київ, вулиця Металістів, будинок 20Т, код 44693823) 5 551 (п`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят одну) грн. 40 коп. основної заборгованості, 362 (триста шістдесят дві) грн. 84 коп. інфляційних втрат, 169 (сто шістдесят дев`ять) грн. 28 коп. 3% річних, 2 037 (дві тисячі тридцять сім) грн. 18 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. У іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції в строки та порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.М.Ярмак