Ухвала

від 29.04.2024 по справі 910/4196/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відкриття провадження у справі про банкрутство

29.04.2024 Справа № 910/4196/24За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Толкфін" (03083, м. Київ, пр. Науки, 50, ідентифікаційний код 41806789)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквітел" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, ідентифікаційний код 32983828)

про відкриття провадження у справі про банкрутство

Суддя Яковенко А.В.

Секретар судового засідання Муханьков Ю.В.

Представники сторін: згідно з протоколом судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У квітні 2024 року до Господарського суду м. Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Толкфін» про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Еквітел».

11.04.2024 до суду від ініціюючого кредитора надійшов Договір про надання послуг арбітражного керуючого № 27/03-24 від 27.03.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2024 № 910/4196/24 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Толкфін» про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Еквітел» було прийнято до розгляду, підготовче засідання призначено на 29.04.2024.

26.04.2024 до суду надійшла заява арбітражного керуючого Литвиненка С.С. про участь у справі про банкрутство.

У судове засідання, призначене на 29.04.2024, з`явився представник заявника. Представник боржника у судове засідання не з`явився, відзиву на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство не подав.

Згідно з приписами ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс) перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ст. 1 Кодексу під неплатоспроможністю слід розуміти неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

Згідно п.2 ч.1 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 Кодексу у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи.

Розглянувши у підготовчому засіданні подані документи та дослідивши докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Еквітел" зареєстровано за адресою 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12 з присвоєнням ідентифікаційного коду 32983828.

За твердженнями заявника у Товариства з обмеженою відповідальністю «Еквітел» наявна заборгованість у розмірі 435 729 244,80 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи.

Згідно з ч. 3 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість.

На підтвердження своїх посилань, звертаючись до суду про ініціювання процедури банкрутства Товариства з обмеженою відповідальністю «Еквітел», заявником подано до суду копії договору про відступлення прав вимоги № GL48N718070_Ur_5 від 20.08.2020, договору про відступлення прав вимоги № 28_09_23 від 08.09.2023, договору про відступлення прав вимоги № 05_10_23 від 05.10.2023, договору про відступлення прав вимоги № 06_10_23 від 06.10.2023, договору кредитної лінії № 23/5/2004/840-К/161 від 25.11.2004 та додаткових угод до нього та рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2010 у справі № 45/416.

За наслідками дослідження описаних документів судом встановлено наступне.

25.11.2004 між Відкритим акціонерним товариством комерційним банком «Надра» (надалі - Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Еквітел» (надалі - позичальник) було укладено договір кредитної лінії № 23/5/2004/840-К/161 (далі -Договір кредитної лінії), відповідно до умов якого Банк відкрив позичальнику кредитну лінію в розмірі 10.100.000,00 дол. США на термін з 01.07.2008 по 24.11.2011 зі сплатою 16% річних у випадку видачі кредиту у доларах США та 23% річних у випадку видачі кредиту у гривні (п. 1.1. Кредитного договору у редакції додаткової угоди від 01.07.2008 № 17).

Порядок надання коштів згідно Договору кредитної лінії визначений п. 1.2. останнього, відповідно до якого, видача коштів в межах кредитної лінії здійснюється окремими траншами після підписання додаткових угод.

Згідно п. 4 Договору кредитної лінії, в редакції додаткової угоди від 06.10.2008 № 19 строк оплати відсотків нарахованих за користування кредитними коштами за Договором кредитної лінії -до кожного 5 числа місяця наступного за кожним календарним кварталом у валюті наданого кредиту.

Згідно п. 4.1.4. Договору кредитної лінії банк має право достроково звернути стягнення на грошові кошти та інше майно позичальника у відповідності з діючим законодавством України у разі прострочки повернення наданого кредиту або сплати відсотків за його користування.

Оскільки позичальник зобов`язань за договором кредитної лінії № 23/5/2004/840-К/161 від 25.11.2004 не виконував, Банк звертався до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еквітел» про стягнення заборгованості за вказаним договором кредитної лінії.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.07.2010 у справі 45/416 позов Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку «Надра» задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквітел" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 12, код 32983828, з будь якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку "Надра" (04053, м. Київ, вул.. Артема, 15, код 2005456, на будь якого його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) - 14.605.950 (чотирнадцять мільйонів шістсот п`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят) грн. 26 коп. - простроченої заборгованості за кредитом, 6.097.424 (шість мільйонів дев`яносто сім тисяч чотириста двадцять чотири) 64 дол. США 64 цента. США -простроченої заборгованості за кредитом, 1.409.068 (один мільйон чотириста дев`ять тисяч шістдесят вісім) грн. 47 коп. - заборгованості по відсоткам, 409.204 (чотириста дев`ять тисяч двісті чотири) дол. США 94 цента США - заборгованості по відсоткам, 25.500 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот) грн.. 00 коп. -витрат по оплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

За наслідками укладення ряду договорів відступлення прав вимоги, а саме: між ПАТ КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» (договір про відступлення прав вимоги №GL48N718070_Ur_5 від 20.08.2020); між ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аматерасу» (договір про відступлення прав вимоги №28_09_23 від 08.09.2023); між АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аматерасу» та ТОВ «ФК «Фінгруп Фактор» (договір про відступлення прав вимоги №05_10_23 від 05.10.2023); між ТОВ «ФК «Фінгруп Фактор» та ТОВ «ФК «Толкфін» (договір про відступлення прав вимоги №06_10_23 від 06.10.2023) до ТОВ «ФК «Толкфін» перейшли всі права кредитора у правовідносинах, які виникли за договором кредитної лінії №23/5/2004/840-К/161 від 25.11.2004, в т.ч. права вимоги по сплаті відповідної суми заборгованості.

Відтак, у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Толкфін» просило визнати грошові вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еквітел» на суму 435 729 244,80 грн., з якої: 16 015 018,73 грн. та 6 506 629,58 доларів США - сума заборгованості за рішенням Господарського суду міста Києва від 26.07.2010 у справі № 45/416; 54 926 770,27 грн. - інфляційні втрати за період з 01.09.2010 по 29.02.2024 нараховані на 16 015 018,73 грн. заборгованості за рішенням суду; 6 485 208,65 грн. - 3 % річних за період з 01.09.2010 по 29.02.2024 нараховані на 16 015 018,73 грн. заборгованості за рішенням суду; 2 634 829,91 доларів США - 3 % річних за період з 01.09.2010 по 29.02.2024 нараховані на 6 506 629,58 доларів США заборгованості за рішенням суду.

Відповідно до частини 1 статті 510 ЦК України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, у разі відступлення права вимоги новий кредитор замінює собою особу у всіх правах, що існували на момент здійснення відступлення і не припинилися внаслідок такої заміни кредитора у зобов`язанні.

Зміст зобов`язання як правовідношення визначається сукупністю певних прав та обов`язків, відповідно, у разі описаного відступлення права вимоги до нового кредитора переходять усі права, які належали первісному кредитору. А отже, у спірних правовідносинах обсяг прав визначається обсягом прав, пов`язаних із обов`язком з повернення суми кредиту і виконанням усіх похідних від цього зобов`язань.

Наведене не стосується конкретного розміру та грошового вираження вимог за усіма складовими такого зобов`язання, оскільки в силу такого відступлення права вимоги відбувається перенесення на нового кредитора усіх прав, що випливають із договору, укладеного первісним кредитором з боржником, окрім тих, що нерозривно не пов`язані з особою первісного кредитора.

Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 639/4836/17.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Толкфін» набуло на підставі договору відступлення прав вимоги № 06_10_23 від 06.10.2023 право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еквітел» за договором кредитної лінії № 23/5/2004/840-К/161 від 25.11.2004, заборгованість за яким встановлена рішенням Господарського суду міста Києва від 26.07.2010 у справі № 45/416.

З огляду на те, що доказів погашення Товариством з обмеженою відповідальністю «Еквітел» заборгованості за рішенням Господарського суду міста Києва від 26.07.2010 у справі № 45/416 матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог у відповідній частині заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 ЦК України. Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за частиною першою статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу.

Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вказаних вище висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12.

Регулятивні відносини між сторонами кредитного договору обмежені, зокрема, часовими межами, в яких позичальник отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг (строком кредитування та визначеними у його межах періодичними платежами). Однак якщо позичальник порушує зобов`язання з повернення кредиту, в цій частині між ним та кредитодавцем регулятивні відносини трансформуються в охоронні.

Інакше кажучи, оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.28)).

На період після прострочення виконання зобов`язання з повернення кредиту кредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, а тому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування. Тобто боржник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього проценти відповідно до статті 1048 ЦК України; натомість настає відповідальність боржника - обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.

Велика Палата Верховного Суду наголошувала, що у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання (пункт 17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 758/1303/15-ц). Тому наслідки порушення грошового зобов`язання не можуть залежати від того, з яких підстав виникло грошове зобов`язання: з позадоговірних чи договірних відносин, або з якого саме договору.

Якщо грошове зобов`язання виникло з договірних відносин, то прострочення його виконання призводить до відповідальності боржника перед кредитором, зокрема - настання обов`язку зі сплати процентів річних у розмірі, встановленому законом або договором, але саме грошове зобов`язання залишається при цьому незмінним. Наприклад, якщо боржник не сплатив гроші за куплене майно, надані послуги в певній сумі, то прострочення грошового зобов`язання не змінює його розміру, яке залишається без змін незалежно від часу прострочення, але в боржника виникає додатковий обов`язок щодо сплати річних процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України.

Так само якщо боржник не сплатив суму боргу, яка складається з тіла кредиту та процентів, нарахованих в певній сумі на час закінчення строку кредитування чи на час пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, то прострочення такого грошового зобов`язання не призводить до подальшої зміни його розміру, але в боржника виникає додатковий обов`язок щодо сплати річних процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України.

Дана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16.

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Такі висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 646/14523/15-ц, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 (пункт 8.35).

Ураховуючи наведене, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Еквітел» заборгованість за договором кредитної лінії № 23/5/2004/840-К/161 від 25.11.2004 не погасило, суд дійшов обґрунтованого висновку про правомірність нарахування на суму заборгованості в розмірі 16 015 018,73 грн. та 6 506 629,58 доларів США інфляційних втрат та 3 % річних за період з 01.09.2010 по 29.02.2024 у розмірі 61 411 978,92 грн. та 2 634 829,91 доларів США.

Згідно зі ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

Отже, вищеописаними обставинами справі підтверджується обґрунтованість тверджень Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Толкфін» про невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Еквітел» грошових зобов`язань у сумі 435 729 244,80 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства за результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство або відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство.

Згідно з ч. 6 ст. 39 Кодексу суд відмовляє у відкритті провадження у справі про банкрутство, якщо вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження, або якщо вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.

29.04.2024 в підготовчому засіданні судом не було встановлено підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Еквітел», перелічених у ч. 6 ст. 39 Кодексу.

Наразі, судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази задоволення боржником у повному обсязі вимог кредитора, які містяться у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Зважаючи на викладене, за наслідками розгляду у підготовчому засіданні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Толкфін» про визнання боржника банкрутом, суд вважає за доцільне її задовольнити у передбачений діючим законодавством спосіб, шляхом відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Еквітел».

Згідно з ч. 8 ст. 39 Кодексу питання введення процедури розпорядження майном боржника та призначення розпорядника майна, встановлення розміру його винагороди та джерела її сплати вирішується господарським судом в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Приписами ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією визначається судом шляхом автоматизованого відбору із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, за принципом випадкового вибору. В ухвалі про прийняття заяви про відкриття провадження у справі господарський суд пропонує трьом визначеним шляхом автоматизованого відбору арбітражним керуючим подати заяву про участь у справі.

Звертаючись з заявою ініціюючого кредитора про відкриття провадження у справі, заявником подано суду пропозицію про призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Литвиненка Сергія Сергійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 2055 від 14.01.2022), заява про участь у справі якого долучена арбітражним керуючим до матеріалів справи.

Відповідно до пункту 2-1 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією у разі відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом.

Заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім відомостей, передбачених частиною першою статті 34, частиною другою статті 116 цього Кодексу, повинна містити пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією.

Ініціюючий кредитор або боржник - фізична особа додає до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) заяву арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, про участь у справі, яка повинна відповідати вимогам, встановленим частиною третьою статті 28 цього Кодексу.

Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), призначає арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, розпорядником майна або керуючим реструктуризацією.

У разі якщо заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не містить пропозиції щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією або до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не додано заяви цього арбітражного керуючого про участь у справі, або з підстав, визначених частиною третьою статті 28 цього Кодексу, цього арбітражного керуючого не може бути призначено розпорядником майна або керуючим реструктуризацією, або заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство подано боржником - юридичною особою, призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією здійснюється господарським судом самостійно з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, у порядку, що діяв до дня введення цього Кодексу в дію, шляхом застосування автоматизованої системи.

Частиною 3 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрута встановлено, що розпорядником майна, керуючим реструктуризацією, керуючим санацією, ліквідатором, керуючим реалізацією не можуть бути призначені арбітражні керуючі:

1) які є заінтересованими особами у цій справі;

2) які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, крім випадків, коли з дня відсторонення від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років;

3) яким відмовлено в допуску до державної таємниці, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов`язків, визначених цим Кодексом;

4) які мають реальний чи потенційний конфлікт інтересів;

5) виключено;

6) які є близькими особами боржника - фізичної особи.

Відомостей про те, що арбітражний керуючий Литвиненко С.С. здійснював управління боржником або ж є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів, судом не встановлено, не встановлено також обмежень, визначених ч. 3 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрута, кандидатура арбітражного керуючого не належить до жодної з категорій

осіб, зазначених у вказаній статті.

За таких обставин, суд вирішив призначити розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквітел" арбітражного керуючого Литвиненка Сергія Сергійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 2055 від 14.01.2022) з процесуальними наслідками, встановленими Кодексом України з процедур банкрутства.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12-ть місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

У зв`язку з викладеним вище, суд встановлює розпоряднику майна боржника арбітражному керуючому Литвиненку С.С. розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна боржника із розрахунку трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень за рахунок коштів заявника.

Таким чином, встановивши факт загрози неплатоспроможності боржника, а також визначившись з кандидатурою арбітражного керуючого для призначення розпорядником майна боржника, керуючись ст.ст. 28, 39 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відкрити провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквітел" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, ідентифікаційний код 32983828).

2. Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Толкфін" (03083, м. Київ, пр. Науки, 50, ідентифікаційний код 41806789) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквітел" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, ідентифікаційний код 32983828) у розмірі 435 729 244,80 грн.

3. Ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів.

4. Ввести процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквітел" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, ідентифікаційний код 32983828).

5. Оприлюднити на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквітел" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, ідентифікаційний код 32983828), текст якого додається.

6. Призначити розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквітел" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, ідентифікаційний код 32983828) арбітражного керуючого Литвиненка Сергія Сергійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 2055 від 14.01.2022).

7. Встановити оплату послуг арбітражного керуючого Литвиненка Сергія Сергійовича (розпорядника майна) в розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень за рахунок коштів заявника.

8. Заборонити боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави.

9. Встановити розпоряднику майна боржника строк до 18.06.2024 для подачі до Господарського суду м. Києва відомостей про результати розгляду вимог кредиторів (письмові нормативно-обґрунтовані пояснення щодо складеного реєстру по кожному з кредиторів, витяги з державних реєстрів заборон щодо майна боржника, а також, при наявності, письмові заперечення боржника щодо вимог кредиторів), реєстру вимог кредиторів, а також доказів повідомлення кредиторів про дату проведення попереднього засідання суду.

10. Визначити дату проведення попереднього судового засідання на 08.07.24 о 11:20 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, зал судових засідань № 3.

11. Зобов`язати розпорядника майна у строк до 29.06.2024 провести інвентаризацію майна боржника.

12. Зобов`язати Державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації надати суду докази внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про порушення провадження у справі про банкрутство боржника.

13. Копію ухвали надіслати боржнику, ініціюючому кредитору та засновнику (учаснику) боржника, місцевому загальному суду, органу державної виконавчої служби, органу державної податкової служби за місцезнаходженням боржника та державному реєстратору відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації для відома та внесення відповідних відомостей про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Ухвала набирає законної сили в порядку ч.ч. 4, 5 ст.9 Кодексу України з процедур банкрутства та може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє провадження у справі про банкрутство.

Повний текст ухвали виготовлено 03.05.2024

Суддя А.В. Яковенко