Ухвала

від 06.05.2024 по справі 910/5450/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

06.05.2024Справа № 910/5450/24Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю., розглянувши

заяву Релігійної громади Української православної церкви Десятинний Храм Різдва Пресвятої Богородиці у Шевченківському районі м. Києва

про забезпечення позову (до подання позовної заяви)

Особи, які можуть отримати статус учасника справи:

Позивач: Релігійна громада Української православної церкви Десятинний Храм Різдва Пресвятої Богородиці у Шевченківському районі м. Києва,

Відповідач-1: Національний музей історії України,

Відповідач-2: Благодійна організація «Благодійний фонд розвитку Національного музею історії України»,

Відповідач-3: Товариство з обмеженою відповідальністю «СМАЙЛ КОНСТРАКШН»

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Шевченківський відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла заява Релігійної громади Української православної церкви Десятинний Храм Різдва Пресвятої Богородиці у Шевченківському районі м. Києва про забезпечення позову (до подання позовної заяви), у якій заявник просить:

1) застосувати захід забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «СМАЙЛ КОНСТРАКШН»(ідентифікаційний код 39593112) вчиняти дії, спрямовані на звільнення земельної ділянки площею 158 кв.м. (0,0158 га), що знаходиться у межах земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:91:158:0002 та є її частиною, шляхом знесення нежитлової будівлі (літ. «Р»), каплиці, загальною площею 133,2 кв.м. (площа по зовнішніх стінах 158 кв.м.), за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 2 (запис про право власності 1788799) та приведення земельної ділянки у попередній стан;

2) застосувати захід забезпечення позову шляхом заборони Національному музею історії України (ідентифікаційний код 02226103) вчиняти правочини, спрямовані на звільнення земельної ділянки площею 158 кв.м. (0,0158 га), що знаходиться у межах земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:91:158:0002 та є її частиною, шляхом знесення нежитлової будівлі (літ. «Р»), каплиці, загальною площею 133,2 кв.м. (площа по зовнішніх стінах 158 кв.м.), за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 2 (запис про право власності 1788799) та приведення земельної ділянки у попередній стан.

При цьому, як зазначає заявник, він має намір звернутися до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Національного музею історії України, Благодійної організації «Благодійний фонд розвитку Національного музею історії України», Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАЙЛ КОНСТРАКШН» про визнання недійсним договору підряду №18/04-24-1СК від 18.04.2024.

Розглянувши вказану заяву, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Вимоги до змісту і форми заяви про забезпечення позову встановлені у ст. 139 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;

6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;

7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (ч. 2 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України).

У ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 7 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу. Суд повертає заяву про забезпечення позову заявнику також встановивши, що заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Так, суд зазначає, що 18.10.2023 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі представниками правничих професій, юридичними особами та фізичними особами-підприємцями» № 3200-IX від 29.06.2023, яким, зокрема внесено зміни до ряду норм Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням наведеного, учасникам справи слід вчиняти процесуальні дії у справі, зокрема, щодо подання до суду процесуальних документів, з дотриманням вимог Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 6 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

Отже, чинна редакція Господарського процесуального кодексу України зобов`язує юридичних осіб зареєструвати свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку та встановлює наслідки невиконання таких вимог-фактичне повернення/не врахування поданих учасниками (що не зареєстрували електронний кабінет в ЄСІТС) заяв.

Заявником (Релігійною громадою Української православної церкви Десятинний Храм Різдва Пресвятої Богородиці у Шевченківському районі м. Києва) у поданій ним заяві вказано про відсутність у нього електронного кабінету у ЄСІТС, що також встановлено судом та підтверджується відповіддю № 762628 про відсутність у юридичної особи із ідентифікаційним кодом 26388131 зареєстрованого електронного кабінету в ЄСІТС, сформованою за запитом суду.

Крім цього, судом враховано, що заява Релігійної громади Української православної церкви Десятинний Храм Різдва Пресвятої Богородиці у Шевченківському районі м. Києва про забезпечення позову підписана адвокатом Микитою Чекман, у якого наявний електронний кабінет у ЄСІТС.

Втім, суд зазначає, що виходячи із положень ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, подання заяви представником, у якого наявний зареєстрований електронний кабінет у підсистемі «Електронний Суд» ЄСІТС, не звільняє самого заявника (Релігійну громаду Української православної церкви Десятинний Храм Різдва Пресвятої Богородиці у Шевченківському районі м. Києва) від обов`язку реєстрації електронного кабінету.

Водночас, суд встановив, що до заяви про забезпечення позову заявником було долучено заяву про звільнення Релігійної громади Української православної церкви Десятинний Храм Різдва Пресвятої Богородиці у Шевченківському районі м. Києва від обов`язку реєстрації електронного кабінету в ЄСІТС за подання заяви про забезпечення позову, яку заявник мотивував тим, що така реєстрація суперечить релігійним переконанням настоятеля та членів Релігійної громади Української православної церкви Десятинний Храм Різдва Пресвятої Богородиці у Шевченківському районі м. Києва. При цьому, вказав на об`єктивну неможливість здійснити реєстрацію електронного кабінету в ЄСІТС у зв`язку з тим, що 13.09.2023 державним реєстратором Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було відмовлено у державній реєстрації змін до відомостей про юридичну особу (заявника), а наразі така відмова оскаржується в порядку адміністративного судочинства.

Розглянувши вказану вище заяву, суд не вбачає підстав для її задоволення та звільнення Релігійної громади Української православної церкви Десятинний Храм Різдва Пресвятої Богородиці у Шевченківському районі м. Києва від обов`язку зареєструвати електронний кабінет у ЄСІТС, оскільки остання є юридичною особою, на яку не розповсюджуються положення абзацу 3 ч. 6 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України. Положення вказаної норми стосуються лише фізичних осіб (адвокатів, нотаріусів, державних та приватних виконавців, арбітражних керуючих, судових експертів), які повинні зареєструвати електронний кабінет у ЄСІТС, однак через релігійні переконання звільнені від такого обов`язку.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями; учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

Таким чином, оскільки заявником за заявою про забезпечення позову є саме Релігійна громада Української православної церкви Десятинний Храм Різдва Пресвятої Богородиці у Шевченківському районі м. Києва як юридична особа, а не настоятель вказаної релігійної громади чи її член, про релігійні переконання яких вказано у заяві про звільнення від обов`язку реєстрації електронного кабінету в ЄСІТС, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів заявника щодо наявності підстав для звільнення його від обов`язку реєстрації електронного кабінету через релігійні переконання настоятеля та членів релігійної громади.

Інші доводи заявника про неможливість реєстрації електронного кабінету в ЄСІТС судом відхиляються, оскільки не можуть бути підставою для звільнення від обов`язку здійснення такої реєстрації.

За таких обставин, суд відхиляє заяву про неможливість реєстрації електронного кабінету Релігійної громади Української православної церкви Десятинний Храм Різдва Пресвятої Богородиці у Шевченківському районі м. Києва, у зв`язку з наявністю релігійних переконань та відсутністю актуальних відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо керівника юридичної особи.

Відтак, відповідно до приписів абзацу 2 ч. 7 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява Релігійної громади Української православної церкви Десятинний Храм Різдва Пресвятої Богородиці у Шевченківському районі м. Києва про забезпечення позову (до подання позовної заяви) підлягає поверненню заявнику.

Керуючись статтями 139, 140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

Заяву Релігійної громади Української православної церкви Десятинний Храм Різдва Пресвятої Богородиці у Шевченківському районі м. Києва про забезпечення позову (до подання позовної заяви) разом з доданими до неї документами повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 06.05.2024 та відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повного тексту ухвали.

Суддя Т.Ю. Трофименко