Рішення

від 06.05.2024 по справі 911/94/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" травня 2024 р. м. Київ Справа № 911/94/24

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОАНГАР (45625, Волинська обл., Луцький р-н, с. Тарасове, вул. Богдана Хмельницького, буд. 4)

до Товариства з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЛАБОРАТОРІЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ (02091, м. Київ, вул. Харківське шосе, буд. 158, кв. 292)

про стягнення 262000,00 грн. заборгованості за договором оренди № 1/08 від 31.08.2020 р.,

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю АГРОАНГАР (далі позивач, орендодавець) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЛАБОРАТОРІЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ (далі відповідач, орендар) про стягнення 262000,00 грн. заборгованості за договором оренди № 1/08 від 31.08.2020 р. нерухомого майна, розташованого за адресою: вул. Центральна, 21, с. Гора, Бориспільський р-н, Київська область.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо здійснення повного та своєчасного розрахунку з позивачем за договором оренди № 1/08 від 31.08.2020 р., у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 262000,00 грн. заборгованості з орендної плати, а також судовий збір.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.01.2024 р. позовну заяву було залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.

02.02.2024 р. до Господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» від позивача на виконання вимог ухвали суду від 15.01.2024 р. надійшла заява б/н від 02.02.2024 р. (вх. № 1145/24 від 02.02.2024 р.) про усунення недоліків позовної заяви.

Беручи до уваги характер спірних правовідносин, предмет, підстави позову і обраний позивачем спосіб захисту, а також категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, зважаючи на заявлену у даному спорі ціну позову, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд дійшов висновку, що справа за поданою ТОВ АГРОАНГАР позовною заявою до ТОВ НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЛАБОРАТОРІЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ про стягнення 262000,00 грн. заборгованості за договором оренди № 1/08 від 31.08.2020 р. підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.02.2024 р. було відкрито провадження у даній справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено сторонам строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

Вказану ухвалу було отримано позивачем 20.02.2024 р., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в системі ЄСІТС.

Поряд з цим, згідно з ч. 10 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України судові рішення вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Враховуючи, що у Товариства з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЛАБОРАТОРІЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ відсутній зареєстрований електронний кабінет в ЄСІТС, суд надсилає йому усі судові рішення у паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Таким чином, ухвалу суду від 20.02.2024 р. було направлено на адресу місцезнаходження відповідача, проте, вручення останньому поштового відправлення № 0600090696731 не відбулося, і конверт повернувся на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Частиною 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення, зокрема, є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місця реєстрації відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Слід зазначити, що у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судове рішення повернуто підприємством зв`язку з посиланням, зокрема, на закінчення строку зберігання поштового відправлення, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. Подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 р. у справі № 908/1724/19, від 22.03.2023 р. у справі № 905/1397/21, від 07.02.2024 р. у справі № 904/853/23.

Поряд з цим, у відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Київської області від 20.02.2024 р. у даній справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень, яка опублікована та доступна до вільного перегляду.

У строк, встановлений ч. 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, клопотань від сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не надходило.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України до заяв по суті справи належать відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив.

Відзиву на позов або будь-яких інших заперечень чи пояснень по суті спору відповідачем до справи подано не було. Водночас, учасники процесу про судовий розгляд справи були повідомлені належно в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

У відповідності з приписами ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає дану справу за наявними в ній на час ухвалення рішення матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

31.08.2020 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю АГРОАНГАР та Товариством з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЛАБОРАТОРІЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ було укладено договір оренди № 1/08, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передав у строкове платне користування орендарю, а орендар прийняв у строкове платне користування від орендодавця нерухоме майно склад-навіс, площа - 593 м.кв., інв. № 0583, Г-1; склад, площа - 552 м.кв., інв. № 0323, Д-1, а також частину земельної ділянки площею 0,2 га, яка розташована за адресою: с. Гора, Бориспільський р-н, Київська обл., вул. Центральна, 21, кадастровий номер 3220883201:01:020:0003, цільове призначення: для розташування та обслуговування об`єктів нерухомості.

Згідно з п. 1.2 договору зазначена земельна ділянка належить орендодавцю на підставі витягу з ДРПП (індексний № 220846813 від 19.08.2020 р.), реєстраційний № 1913786132208. Нерухоме майно, що знаходиться на земельній ділянці, належить орендодавцю на підставі витягу ДРРП (індексний № 220856628 від 19.08.2020 р.), реєстраційний № 2149539832208.

Умовами п. 4.1 договору встановлено, що передача об`єкта оренди орендарю в користування здійснюється у 2-денний строк з дати його підписання за актом приймання-передачі.

Згідно з п. 3.1 договору за користування об`єктом оренди орендар сплачує орендодавцеві орендну плату, що за згодою сторін складає суму в розмірі 34350,00 грн. на місяць з урахуванням ПДВ.

Орендна плата сплачується за згодою сторін шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок орендодавця (п. 3.2 договору).

Орендна плата нараховується і сплачується орендарем починаючи з 01.09.2020 р. і завершується датою повернення майна орендодавцю по акту приймання-передачі. Орендна плата включає в себе плату за користування об`єктом та земельною ділянкою, на якій він розташований, та яка відведена для його обслуговування (п. 3.3 договору).

Пунктом 3.5 договору передбачено, що орендна плата перераховується орендарем орендодавцю не пізніше 5 числа наступного за звітним місяця незалежно від виставлення рахунку орендодавцем.

Відповідно до п. 3.7 договору вартість місячної орендної плати щорічно переглядається орендодавцем в залежності від офіційного рівня інфляції, зміни вартості нерухомості, зміни розміру податків, введення нових податків.

Згідно з пп. 5.4.4 п. 5.4 договору орендар зобов`язаний своєчасно вносити орендну плату.

Розділом 6 договору сторони передбачили зміну його умов та припинення строку дії, зокрема:

- розірвання договору з підстав, не передбачених останнім, в односторонньому порядку не допускається (п. 6.6 договору);

- орендодавець зобов`язаний повідомити орендаря про розірвання договору не пізніше ніж на 90 днів (п. 6.11 договору);

- у разі, коли орендар продовжує користуватися об`єктом оренди після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору, він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення орендодавця здійснюється листом-повідомленням. У разі направлення заперечення щодо пролонгації, договір вважається припиненим з дати закінчення строку його дії (п. 6.10 договору).

Пунктом 7.1 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до цього договору та закону.

Відповідно до п. 2.1 договору останній укладено на 2 роки з дати його підписання. Договір набуває чинності з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі об`єкта та діє протягом встановленого строку.

31.08.2020 р. ТОВ АГРОАНГАР та ТОВ НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЛАБОРАТОРІЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ було підписано акт приймання-передачі об`єкта оренди, відповідно до якого орендодавець передав у строкове платне користування орендарю, а орендар прийняв у строкове платне користування від орендодавця склад-навіс площею 593 м.кв., склад площею 552 м.кв., які розташовані за адресою: с. Гора, Бориспільський р-н, Київська обл., вул. Центральна, 21, а також частину земельної ділянки для їх обслуговування площею 0,2 га.

24.08.2022 р. ТОВ АГРОАНГАР та ТОВ НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЛАБОРАТОРІЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ було підписано доповнення № 3 до договору оренди № 1/08 від 31.08.2020 р., відповідно до якого п.п. 3.1 та 3.3 договору було викладено в наступній редакції:

- за користування об`єктом оренди за період з 01.03.2022 р. по 31.08.2022 р. орендар сплачує орендодавцеві орендну плату, що за згодою сторін складає фіксовану суму в розмірі 106800,00 грн. за 6 місяців (п. 3.1 договору);

- нова сума орендної плати нараховується і сплачується орендарем, починаючи з 01.03.2022 р. і завершується 31.08.2022 р. (п. 3.3 договору).

31.08.2022 р. ТОВ АГРОАНГАР та ТОВ НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЛАБОРАТОРІЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ було підписано доповнення № 4 до договору оренди № 1/08 від 31.08.2020 р., відповідно до якого п.п. 3.1 та 3.3 договору було викладено в наступній редакції:

- за користування об`єктом оренди орендар сплачує орендодавцеві орендну плату, що за згодою сторін складає суму в розмірі 45800,00 грн. на місяць (п. 3.1 договору);

- нова сума орендної плати нараховується і сплачується орендарем, починаючи з 01.09.2022 р. і завершується 31.12.2022 р. Орендна плата включає в себе плату за користування об`єктом оренди, в тому числі земельною ділянкою, відповідно до доповнення б/н від 25.02.2021 р. до договору оренди № 1/08 від 31.08.2020 р. (п. 3.3 договору).

24.02.2023 р. ТОВ АГРОАНГАР та ТОВ НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЛАБОРАТОРІЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ було підписано доповнення № 5 до договору оренди № 1/08 від 31.08.2020 р., відповідно до якого всі пункти договору оренди з 01.03.2023 р. перестають діяти відносно одного з об`єктів оренди, а саме складу інв. № 0323, Д-1, площею 552 м.кв.; договір оренди в частині іншого об`єкта оренди (складу площею 593 м.кв., інв. № 0583, Г-1, а також частини земельної ділянки площею 0,2 га, який розташований за адресою: с. Гора, Бориспільський р-н, Київська обл., вул. Центральна, 21, кадастровий номер 3220883201:01:020:0003, цільове призначення: для іншого сільськогосподарського призначення) продовжує діяти до закінчення строку його дії за взаємною згодою сторін згідно п. 6.1 договору; договір оренди № 1/08 від 31.08.2020 р. припиняє свою дію відносно складу інв. № 0323, Д-1, площею 552 м.кв. після передачі його орендарем орендодавцю та підписання сторонами акту приймання-передачі; пункти 3.1 та 3.3 договору викладено в наступній редакції:

- за користування об`єктом оренди орендар сплачує орендодавцеві орендну плату, що за згодою сторін складає суму в розмірі 23720,00 грн. на місяць (п. 3.1 договору);

- нова сума орендної плати нараховується і сплачується орендарем, починаючи з 01.03.2023 р. і завершується датою повернення майна орендодавцю за актом приймання-передачі (п. 3.3 договору).

Як слідує з матеріалів справи, 20.09.2023 р. позивач направив на адресу відповідача вимогу б/н від 18.09.2023 р., в якій зазначив, що за період з 31.08.2020 р. по 14.09.2023 р. ТОВ НВП "ЛАБОРАТОРІЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ не було внесено орендну плату за користування орендованим майном у повному обсязі, у зв`язку з чим в останнього утворилася заборгованість в розмірі 197120,00 грн., яку необхідно сплати в 7-денний строк з моменту пред`явлення даної вимоги. Також позивач повідомив відповідача про розірвання в односторонньому порядку договору оренди № 1/08 від 30.08.2020 р. у зв`язку з порушенням умов договору, та вимагав від відповідача здійснити повернення орендованого майна за актом приймання-передачі у строк до 19.10.2023 р. Направлення зазначеної вимоги підтверджується долученими до матеріалів справи копіями поштової накладної № 4302103043388 від 20.09.2023 р., фіскального чеку від 20.09.2023 р. та опису вкладення у цінний лист.

Доказів повернення орендованого майна за актом приймання-передачі до матеріалів справи не надано.

Станом на 13.12.2023 р. ТОВ НВП "ЛАБОРАТОРІЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ має несплачену заборгованість з орендної плати перед ТОВ АГРОАНГАР у сумі 262000,00 грн., у зв`язку з чим останнє і звернулося з даним позовом до суду.

Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами ст. 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами ст. 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У силу положень ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України).

Частина 1 ст. 759 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Приписами ст. 795 Цивільного кодексу України передбачено, що передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Згідно зі ст. 796 Цивільного кодексу України одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму.

Статтею 797 Цивільного кодексу України встановлено, що плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.

Поряд з цим, у ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Оцінюючи подані до матеріалів справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог у даній справі з огляду на таке.

Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішенні справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою;

Стаття 79 Господарського процесуального кодексу України містить такий стандарт доказування як "вірогідність доказів», який підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач і відповідач. Тобто з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї їх кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процессу.

Тобто, тлумачення змісту згаданої вище статті 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Суд відзначає, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 р. у справі № 129/1033/13-ц).

Як слідує з матеріалів справи, заборгованість орендаря за договором оренди № 1/08 від 31.08.2020 р. станом на 13.12.2023 р. становить 262000,00 грн.

Відповідач, всупереч вимогам статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, доводів позивача не спростував, жодних доказів на доведення факту погашення заборгованості з орендної плати за договором оренди № 1/08 від 31.08.2020 р. у сумі 262000,00 грн. чи заперечень щодо її розміру суду не надав.

Отже, вимога позивача про стягнення з ТОВ НВП "ЛАБОРАТОРІЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ 262000,00 грн. заборгованості є обґрунтованою, доведеною матеріалами справи, не спростованою відповідачем та такою, що підлягає задоволенню.

Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЛАБОРАТОРІЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ (02091, м. Київ, вул. Харківське шосе, буд. 158, кв. 292, код 40660333) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОАНГАР (45625, Волинська обл., Луцький р-н, с. Тарасове, вул. Богдана Хмельницького, буд. 4, код 43643420) 262000 (двісті шістдесят дві тисячі) грн. 00 коп. орендної плати, 3930 (три тисячі дев`ятсот тридцять) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене 06.05.2024 р.

Суддя В.М. Бабкіна