Ухвала

від 06.05.2024 по справі 914/2618/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

06.05.2024 Справа № 914/2618/16

Господарський суд Львівської області у складі судді Чорній Л.З., розглянувши заяву Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

про відвід судді Морозюка А.Я. від розгляду справи № 914/2618/16

у справі за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Профстоун", с. Мила, Києво-Святошинський район, Київської області

про банкрутство: Товариства з обмеженою відповідальністю "Протеїн-продакшн" (79035, м. Львів, вул. Зелена, буд. 115-Б, каб. 414, ідентифікаційний код 34448613)

Учасники у справі не викликались

ВСТАНОВИВ:

На розгляді в Господарському суді Львівської області перебуває справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Протеїн-продакшн" (79035, м. Львів, вул. Зелена, буд. 115-Б, каб. 414, ідентифікаційний код 34448613).

Детальний рух справи відображено в попередніх ухвалах та протоколах суду.

30.04.2024 до суду за вх. № 1163/24 від Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" надійшла заява про відвід судді Морозюка А.Я. від розгляду справи № 914/2618/16.

Правовою підставою відводу вказано норму пункту 5 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 01.05.2024 заяву Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" №0000606/12910-24 від 26.04.2024 (вх.№11634/24 від 30.04.2024) про відвід судді Морозюка А.Я. від розгляду справи № 914/2618/16 про банкрутство ТОВ "Протеїн-продакшн" визнано необґрунтованою та передано матеріали справи № 914/2618/16 та заяву Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" №0000606/12910-24 від 26.04.2024 (вх.№11634/24 від 30.04.2024) про відвід судді Морозюка А.Я. від розгляду справи № 914/2618/16 про банкрутство ТОВ "Протеїн-продакшн", для автоматизованого розподілу з метою визначення судді, який вирішуватиме питання про відвід судді Морозюка А.Я. у порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 ГПК України та ч. 3 ст. 39 ГПК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.05.2024 заява про відвід судді Морозюка А.Я. від розгляду справи № 914/2618/16 передана для розгляду судді Чорній Л.З.

Згідно з частинами 7- 8 статті 39 Господарського процесуального кодексу України, вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Враховуючи те, що заява про відвід викладена письмово та є зрозумілою, суд не вбачає підстав для проведення судового засідання і вважає за можливе розглянути її без повідомлення сторін.

Заява про відвід судді Морозюка А.Я. від розгляду справи № 914/2618/16 обґрунтована тим, що наявні обставини, які, на думку АТ "Державний експортно-імпортний банк України" викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, а саме: ухвалою Господарського суду Львівської області від 16.04.2024, зокрема, було відмовлено у задоволенні клопотання комітету кредиторів від 22.03.2024 про призначення ліквідатором у справі №914/2618/16 про банкрутство ТОВ "Протеїн-продакшн" арбітражного керуючого Різника О.Ю. Зазначену ухвалу направлено банку через систему «Електронний суд» 23.04.2024 (після 17 години), в силу абз.2 ч.6 ст.242 ГПК України ухвала вважається врученою 24.04.2024, тобто 24.04.2024 було встановлено наявність обставин, які згідно ст.35 ГПК України (пункт 5 частини 1) визначені як підстави для відводу судді. Заявник покликається на пункт 5 частини 1 ст.35 ГПК України, відповідно до якого суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), зокрема, якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

На думку заявника, виникли обставини, які за об`єктивним критерієм свідчать про те що суддя Морозюк А.Я. під час розгляду справи допустив вчинення дій що викликають суттєве занепокоєння та сумніви в банку, як в учасника справи, щодо неупередженості та об`єктивності судді. Це стосується: а) розгляду клопотання комітету кредиторів від 22.03.2024 поданого на підставі протоколу засідання комітету кредиторів від 22.03.2024; б) розгляду протоколу засідання комітету кредиторів проведеного шляхом опитування від 02.02.2024; в) розгляду заяви (міркування) про самовідвід.

Також заявник зазначає, що частиною 1 статті 36 ГПК України встановлено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.

Розглянувши заяву про відвід та ознайомившись із матеріалами справи, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

В силу приписів ч. 1 ст. 35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно ч.2 ст. 35 ГПК України, суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.36 ГПК України, суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.

Щодо твердження заявника про існування обставин, які викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді, суд зазначає, що в заяві про відвід заявник аналізує і критично оцінює зміст ухвали суду від 16.04.2024 у цій справі. А відтак доводи заявника не є підставою, передбаченою ст. 35 ГПК України, для відводу судді, оскільки вони фактично зводяться до незгоди учасника справи з процесуальними рішеннями судді під час розгляду справи. На це також вказує твердження заявника про те, що 24.04.2024 (із врученням йому ухвали суду від 16.04.2024) було встановлено наявність обставин, які згідно ст.35 ГПК України(пункт 5 частини 1) визначені як підстави для відводу судді.

Згідно з положеннями ГПК України, правомірність, повнота та об`єктивність прийнятого судового рішення, вірне застосування норм матеріального чи процесуального права, оцінювання доказів, є предметом дослідження у відповідному апеляційному господарському суді або касаційному господарському суді.

Частиною 4 ст. 35 ГПК України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Також в заяві про відвід заявник покликається на те, що постановою Західного апеляційного господарського суду від 21.12.2023 у цій справі задоволено апеляційну скаргу АТ "Державний експортно-імпортний банк України", ухвалу Господарського суду Львівської області від 12.09.2023 у справі №914/2618/16 (постановлену суддею Морозюком А.Я.) скасовано та ухвалено нове судове рішення у формі постанови. Частиною 1 ст.36 ГПК України встановлено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.

З приводу даного посилання суд зазначає, що в ухвалі суду від 16.04.2024 року було надано обгрунтовану відповідь щодо поданої з цього питання 10.04.2024 представником кредитора (АТ "Укрексімбанк") заяви (міркування) про самовідвід судді.

Так, суд в ухвалі від 16.04.2024 констатував, що постановою Західного апеляційного господарського суду від 21.12.2023 скасовано ухвалу Господарського суду Львівської області від 12.09.2023 у справі №914/2618/16, якою відмовлено у відстороненні арбітражного керуючого Струця М.П. від виконання обов`язків ліквідатора ТОВ "Протеїн-Продакшн", тоді як в даному випадку розглядається питання призначення нового арбітражного керуючого, тобто питання не пов`язане з відстороненням арбітражного керуючого від виконання повноважень.

Разом з тим, суд в ухвалі від 16.04.2024 звернув увагу заявника, що постановою Верховного Суду від 05 квітня 2018 року у справі № 43/75-15/7-б роз`яснено, що враховуючи особливості розгляду справ про банкрутство підставами для передачі справи про банкрутство на розгляд в іншому складі суду є скасування постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури та ухвал у справі про банкрутство, які вирішують питання по суті та є фактично судовими рішеннями, котрі стосуються всієї справи про банкрутство (ухвала підготовчого засідання, ухвала про затвердження плану санації, ухвала про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу боржника та припинення провадження у справі тощо) у тому випадку, коли справа повертається до суду першої інстанції.

Також в ухвалі від 16.04.2024 суд зазначив, що у постанові від 21.08.2018 у справі № 01/1494(14-01/1494) Верховний Суд відзначив, що у разі скасування ухвал, які пов`язані виключно з рухом справи та якими провадження у справі не закінчується (ухвали про передачу справи за підсудністю, про повернення або відмову в прийнятті заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, про зупинення провадження у справі, про залишення заяви про порушення провадження у справі про банкрутство без розгляду тощо), справа може бути передана на розгляд судді, яким винесено відповідну ухвалу.

Таким чином, суд в ухвалі від 16.04.2024 зазначив, що скасування судом апеляційної інстанції ухвали суду першої інстанції про відмову у відстороненні арбітражного керуючого від виконання повноважень ліквідатора, не є підставою для самовідводу судді (який прийняв цю ухвалу) від розгляду питання не пов`язаного з відстороненням арбітражного керуючого від виконання повноважень, та від подальшого розгляду справи про банкрутство.

Підсумовуючи наведене, суд відзначає, що при винесенні ухвали 16.04.2024 року судом першої інстанції не вирішувалися питання на новому розгляді після скасування рішення цього суду, відтак наведені в заяві про відвід доводи з покликанням на ч.1 ст.36 ГПК України, є безпідставними.

Окрім цього, і щодо даного питання заявник також аналізує і критично оцінює зміст ухвали суду від 16.04.2024 у цій справі, тобто доводи заявника також зводяться до незгоди учасника справи з процесуальними рішеннями судді під час розгляду справи, і не можуть бути підставою для відводу в силу вищенаведених положень частини 4 ст. 35 ГПК України.

Європейський суд з прав людини зазначив, що у контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.

У контексті об`єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення Суду у справі Газета Україна-Центр проти України, № 16695/04 від 15.07.2010 р.).

В рішенні Європейський суд з прав людини у справі "Білуха проти України" (Заява №33949/02) від 9 листопада 2006 року зазначено: "стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

Доводи заявника не містять посилань на наявність передбачених законом обставин, які є підставами для відводу, не містять належних обґрунтувань про те, що суд прямо чи опосередковано зацікавлений в результаті розгляду справи та є упередженим.

Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра судді господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Водночас, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006 зазначено, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (стаття 129 Конституції України).

Конституційний Суд України у рішенні від 23 травня 2001 року №6-рп/2001 зазначив, що судоустрій і судочинство визначаються винятково законом України. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідно процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення розгляду справи у першій інстанції та прийняття по них судових рішень, належить до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до частин 1, 2 статті 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і Законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Заявлена підстава відводу за своєю суттю зводиться до незгоди Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" з процесуальною діяльністю суду в цій справі (постановленням відповідних ухвал при розгляді заяв, клопотань, тощо). Потрібно зауважити, що підставами для відводу судді можуть бути лише конкретні обставини, які викликають обґрунтований сумнів у неупередженості такого судді. При цьому незгода з процесуальною діяльністю суду до таких обставин не може належати, адже в такому випадку будь-яка сторона в будь-якій справі зможе в такий спосіб змінювати суддю у своїй справі.

Cуд звертає увагу заявника, що у ч. 4 ст. 35 ГПК України зазначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання, не може бути підставою для відводу. Незгода заявника з судовими рішеннями є підставою для їх оскарження в установленому законом порядку, для чого в Україні, відповідно до Конституції України та Закону України "Про судоустрій і статус суддів", діють суди апеляційної та касаційної інстанцій, та не може бути підставою для відводу судді.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (вх.№11634/24 від 30.04.2024) про відвід судді Морозюка А.Я. від розгляду справи № 914/2618/16, оскільки наведені заявником обставини, якими він обґрунтовує заяву про відвід, не свідчать про наявність передбачених ст.ст. 35, 36 ГПК України підстав для відводу судді, тому такий відвід є необґрунтований та не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 35, 36, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (вх.№11634/24 від 30.04.2024) про відвід судді Морозюка А.Я. від розгляду справи № 914/2618/16 - відмовити.

2. Справу № 914/2618/16 повернути раніше визначеному судді для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Чорній Л.З.