Рішення

від 18.04.2024 по справі 923/602/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса:://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" квітня 2024 р.м. Одеса Справа № 923/602/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Степанової Л.В.

при секретарі судового засідання Крайнюк А.В.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Кобзар А.І. за посвідченням;

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Тихоша Д.С. (приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції);

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Першого заступника керівника Херсонської обласної прокуратури (73000, м. Херсон, вул. Михайлівська, 33, код ЄДРПОУ 04851120) в інтересах держави в особі Департаменту екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації (73000, м. Херсон, пров. Козацький, 10, код ЄДРПОУ 38697264) до відповідача Приватного підприємства "ЛЕВАС" (73000, м. Херсон, вул. Фритаун, 90, код ЄДРПОУ 24117095) про зобов`язання виконати умови договору

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник керівника Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовом до відповідача Приватного підприємства "ЛЕВАС" про зобов`язання виконати умови договору про надання послуг з розробки проекту землеустрою №31 від 09.07.2018, а саме: виконати в повному обсязі послуги вартістю 21225,52грн, встановлені пунктами 1.1., 3.3.1. - 3.3.5. угоди сторін протягом 5 календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили.

В обґрунтування позовних вимог керівник Перший заступник керівника Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації посилається на неналежне виконання Приватним підприємством "ЛЕВАС" умов договору про надання послуг з розробки проекту землеустрою №31 від 09.07.2018 укладеного між Департаментом екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації та Приватним підприємством "ЛЕВАС".

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 30.04.2021 (суддя Соловйов К.В.) позовну заяву Першого заступника керівника Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації повернуто заявнику.

Постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 13.07.2021 дана ухвала від 30.04.2021 господарського суду першої інстанції залишена без змін.

Постановою Верховного суду від 10.11.2021 вказані судові рішення господарських судів апеляційної та першої інстанцій скасовані, а матеріали позовної заяви прокурора (вх.№1309/21 від 29.04.2021) передані для продовження провадження зі стадії відкриття до господарського суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 10.12.2021 (суддя Соловйов К.В.) відкрито провадження у справі №923/602/21, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 19.01.2022 о 14:30.

19.01.2022 за вх.суду№352/22 відповідач надав до суду відзив на позов.

В підготовчому засіданні від 19.01.2022 було оголошено перерву на 08.02.2022 о 12:00, про що зазначено у протоколі судового засідання.

15.02.2022 за вх.суду№970/22 прокурор надав до суду відповідь на відзив.

18.02.2022 за вх.суду№2/399/22 позивач надав до суду пояснення на відзив відповідача.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 18.02.2022 (суддя Соловйов К.В.) було закрито підготовче провадження у справі №923/602/21 та призначено справу до розгляду по суті на 24.03.2022 о 14:30.

Указом Президента України від 24.02.2022р №64/2022 внаслідок військової агресії Російської Федерації в Україні уведено воєнний стан, який діє по теперішній час.

Верховний Суд розпорядженням від 18.03.2022р №11/0/9-22 в порядку ч. 7 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус судді" змінив на Господарський суд Одеської області територіальну підсудність судових справ, які підсудні Господарському суду Херсонської області (враховуючи неможливість здійснювати правосуддя під час воєнного стану Господарський судом Херсонської області).

За Актом прийому-передачі справа №923/602/21 була передана Господарському суду Одеської області. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2023р - справу розподілено судді Степановій Л.В.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.06.2023 справу №923/602/21 прийнято до провадження суддею Степановою Л.В., ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 10.08.2023 о 11:20.

Однак, у зв`язку із перебуванням судді Степанової Л.В. у відпустці з 03.07.2023р по 17.08.2023р включно, судове засідання 10.08.2023р о 11:20 не відбулося.

Враховуючи повернення судді Степанової Л.В. з відпустки, ухвалою суду від 15.08.2023 призначено підготовче засідання на 30.08.2023 о 12:50.

В підготовчому засіданні від 30.08.2023р було оголошено перерву на 12.09.2023р о 11:20, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.08.2023 повідомлено учасників справи про дату та час підготовчого засідання.

Однак, у зв`язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 12.09.2023р по 20.09.2023р включно, підготовче засідання 12.09.2023р о 11:20 не відбулося.

Враховуючи повернення судді Степанової Л.В. з лікарняного, ухвалою суду від 21.09.2023 призначено підготовче засідання на 17.10.2023 о 11:50.

В підготовче засідання від 17.10.2023р представники сторін не з`явилися.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.10.2023 відкладено підготовче засідання на 09.11.2023 о 12:40 та повідомлено учасників справи про дату та час підготовчого засідання.

В підготовчому засіданні від 09.11.2023р було оголошено перерву на 21.11.2023р о 10:30, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.11.2023 повідомлено учасників справи про дату та час підготовчого засідання.

В підготовчому засіданні від 21.11.2023 було оголошено про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.11.2023 закрито підготовче провадження у справі №923/602/21, призначено справу до розгляду по суті на 14.12.2023р о 10:40.

14.12.2023 судове засідання не відбулось у зв`язку з призупиненням роботи КП Діловодство спеціалізованого суду згідно з наказом керівника апарату суду від 30.11.2023 року. Згідно наказу керівника апарату суду від 07.12.2023 з 08.12.2023 роботу суду відновлено, однак відновлювальні роботи по забезпеченню роботи функціонування залів судових засідань тривають. Розгляд судових справ у судових засіданнях розпочнеться з 15.12.2023.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.12.2023 призначено судове засідання на 23.01.2024 о 12:20 та повідомлено учасників справи про дату та час судового засідання.

Однак, у зв`язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 18.01.2024, судове засідання 23.01.2024 не відбулося.

Враховуючи повернення судді Степанової Л.В. з лікарняного, ухвалою суду від 31.01.2024 призначено судове засідання на 29.02.2024 о 11:00 та викликано учасників справи у судове засідання.

В судовому засіданні від 29.02.2024 було оголошено перерву на 21.03.2024 о 10:40 про що зазначено в протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.02.2024 викликано учасників справи у судове засідання.

Однак, у зв`язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 14.03.2024, судове засідання 21.03.2024 не відбулося.

Враховуючи повернення судді Степанової Л.В. з лікарняного, ухвалою суду від 22.03.2024 призначено судове засідання на 18.04.2024 о 11:40 та викликано учасників справи у судове засідання.

В судовому засіданні від 18.04.2024 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі №923/602/21.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Як вказує прокурор, 09.07.2018 між Департаментом екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації (позивач, Замовник) та Приватним підприємством "ЛЕВАС" (відповідач, Виконавець) укладено договір №32 (з додатками до договору) про надання послуги з розробки проекту землеустрою, відповідно до якого Виконавець у 2018 році надає Замовнику послугу з розробки проекту землеустрою з організації та встановлення меж заповідного урочища місцевого значення «Стояни». За договором Замовник прийняв на себе зобов`язання, пов`язані з наданням для опрацювання первинних документів, проведення оплати за договором і прийняття виконаних робіт за актом приймання-передачі, а Виконавець зобов`язався надати послуги у строк, встановлений договором та додатками до нього. Технічні, економічні та інші вимоги щодо проекту надані в завданні на надання послуги (п.1.2. договору).

Прокурор зазначає, що згідно п.2.1. договору загальна вартість послуги складає 21225,52грн, без ПДВ. Планова калькуляція кошторисної вартості послуги та розрахунки витрат за статтями наведені у Додатку 3. Виконавець зобов`язаний: надати послугу у строки, встановлені договором (п. 3.3.1. договору), надати послугу, якість якої відповідає якості для такого виду послуг з додержанням умов, визначених у технічному завданні та договорі (п. 3.3.2. договору). Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2018, а в частині взаємних розрахунків за договором та зобов`язань, встановлених пунктами 3.3.3, 3.3.4, 3.3.5, 7.6. договору - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором. Відповідно до п. 3.3.3. договору № 31 від 09.07.2018. Виконавець повинен замовити проведення первинної та повторної (у разі одержання негативного висновку первинної державної експертизи) державної експертизи проекту землеустрою з організації та встановлення меж заповідного урочища місцевого значення «Стояни», відповідно до Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації». Пунктом 3.3.4. договору сторони обумовили, що Виконавець зобов`язаний оплатити проведення первинної та повторної (у разі одержання негативного висновку первинної державної експертизи) державної експертизи проекту землеустрою. Згідно з п. 3.3.5. договору Виконавець зобов`язався після одержання державної експертизи проекту землеустрою надати Замовнику оригінали документів виданих спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері державної експертизи проекту землеустрою, протягом трьох робочих днів з дня їх отримання Виконавцем.

Як зазначає прокурор, позивач свої обов`язки за вказаним договором виконав повністю та своєчасно перерахував на рахунок відповідачу вартість наданих послуг в сумі 21225,52грн (платіжне доручення №10 від 19.12.2018). Листом №01-10-1532/0/20/013.2.2 від 30.06.2020 Департамент енергетики та екології Херсонської обласної державної адміністрації звернувся до головного управління Держгеокадастру у Херсонській області з проханням щодо надання інформації про стан проведення державної експертизи землевпорядної документації по проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж заповідного урочища місцевого значення «Стояни». Однак, відповідач зобов`язання, передбачені п.п. 3.3. договору щодо розробки проекту землеустрою та надання держаної експертизи вказаного проекту, не виконав. Сторони уклали акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-010077 від 19.12.2018, який підписаний уповноваженими особами та скріплений печатками обох сторін, згідно якого відповідач передав, а позивач без будь-яких зауважень прийняв у повному обсязі технічну документацію із розробки проекту землеустрою відносно земельної ділянки заповідного урочища місцевого значення «Стояни».

Разом з тим, у відповіді на лист Херсонської обласної прокуратури за№ 15/1-119вих-21 від 12.03.2021 голова ліквідаційної комісії Департаменту екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації в листі від 19.03.2021 № 1/76 зазначила, що проект землеустрою по організації та встановленню меж заповідного урочища місцевого значення «Стояни» ні до Департаменту екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації, ні до Департаменту захисту довкілля та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації не надав. Згідно листа Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 10.07.2020 № 13-21-09-4177/2-20 державна експертиза землевпорядної документації по проекту землеустрою щодо організації і встановленню меж заповідного урочища місцевого значення «Стояни» не проводилась. Інших доказів, які б підтверджували належне та вчасне виконання умов договору, крім акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-010077 від 19.12.2018 відповідачем не подано. Таким чином, Виконавець послуг відмовився виконати календарний план та технічне завдання до договору щодо виготовлення та погодження проекту землеустрою в органах виконавчої влади та замовлення державної експертизи проекту землеустрою, чим порушив норми, встановлені ст. 28 Закону України «Про землеустрій», якими передбачено, що виконувати роботи із складання документації із землеустрою необхідно у строк, передбачений договором. Жодних повідомлень про обов`язок Замовника щодо надання ним додаткової документації Виконавцем не було направлено. За таких обставин, з урахуванням самого договору та положень ЗК України, умови угоди щодо оформлення проекту землеустрою відповідно до норм та вимог, які діяли на час виникнення спірних правовідносин, в повній мірі не були виконані з вини відповідача.

Прокурор вказує, що станом на момент подачі позову, дані порушення не були усунуті, що призвело до невиконання договору зі сторони відповідача. Доказом того, що позивачу не було надано належно виготовленого проекту землеустрою є лист головного управління Держгеокадастру у Херсонській області №13-21-09-4177/2-20 від 10.07.2020, в якому міститься повідомлення про відсутність в управлінні інформації стосовно проведення державної землевпорядної експертизи по проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж заповідного урочища місцевого значення «Стояни». Згідно з інформацією Департаменту екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації, проект землеустрою відсутній, державна експертиза землевпорядної документації не проведена.

Як зазначає прокурор, Департамент екології та природних ресурсів з 29.10.2019 перебуває в процесі ліквідації за рішенням засновника. Водночас заходів щодо забезпечення повного виконання договору чи повернення коштів не вжито. Вищезазначені обставини свідчать про наявність підстав для примусового зобов`язання виконання умов договору у повному обсязі у судовому порядку.

Щодо підстав звернення прокурора в інтересах Департаменту екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації, прокурор вказує, що Департамент екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації утворюється головою обласної державної адміністрації, входить до її складу та в межах області забезпечує виконання покладених на нього завдань. Департамент підзвітний та підконтрольний Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України. Департамент є структурним підрозділом обласної державної адміністрації. Департамент є юридичною особою публічного права. Одним з основних завдань Департаменту є реалізація державної політики в області у сфері охорони та раціонального використання земель. Дана позовна заява пред`явлена в інтересах Департаменту екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації як захід прокурорського реагування з метою спонукання відповідача до виконання належним чином договірних зобов`язань у сфері природоохоронного законодавства. Представництво інтересів Департаменту екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації обумовлено необхідністю захисту інтересів держави під час використання земельних ділянок державної власності, а також у зв`язку із невжиттям суб`єктом владних повноважень заходів до усунення порушених державних інтересів.

Прокурор вказує, що ПП "ЛЕВАС" порушуючи умови договору, створює відсутність сформованої земельної ділянки та встановлених меж об`єктів на територій природно- заповідного фонду, чим значно ускладнює доведення правопорушень у сфері захисту природно-заповідного фонду, що можуть мати місце на відповідних територіях, невнесення даних до земельного кадастру свідчить про те, що ділянка не є повноцінним об`єктом цивільних прав, що створює реальну загрозу вибуття її у приватну власність, з відсутністю зареєстрованих обмежень, наслідком чого може бути непоправне пошкодження чи знищення відповідних об`єктів, чим в свою чергу, суттєво порушуються інтереси держави. Прокурор листом №15/1-119вих-21 від 12.03.2021 звертався до Департаменту екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації щодо надання інформації про вжиття заходів щодо фактичного повного виконання договірних зобов`язань з боку виконавця (надання документації відповідно до п.3.3 договору). Проте, Департаментом екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації листом № 1/76 від 19.03.2021 повідомлено лише про те, що ПП "ЛЕВАС" не надав Департаменту проект землеустрою з організації та встановлення меж заповідного урочища місцевого значення «Стояни», а 02.04.2021 за № 1/89 Департамент інформував прокуратуру про відсутність позовної роботи за фактом неналежного виконання договору № 32 від 09.07.2018.

Як наполягає прокурор, внаслідок бездіяльності органу, уповноваженого на виконання функцій у спірних правовідносинах, створюється реальна загроза вибуття об`єкту природо- заповідного фонду у приватну власність, через відсутність зареєстрованих обмежень, наслідком чого може бути непоправне пошкодження чи знищення відповідних об`єктів. Про порушення інтересів держави внаслідок невиконання ПП "ЛЕВАС" зобов`язань за договором, Департаменту екології та природних ресурсів Херсонській обласній державній адміністрації відомо ще з березня 2021 року після отримання листа Херсонської обласної прокуратури, у якому зазначаються вказані факти. Проте, з часу отримання цього листа заходи щодо захисту інтересів держави Департаментом екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації, як стороною договору та уповноваженим державним органом, більше місяця не вживаються. Питання про спонукання до виконання умов договору в судовому порядку не ініційовано, а на адресу прокуратури лише направлено листа про відсутність з боку Виконавця дій спрямованих на виконання договірних зобов`язань. Виходячи з викладеного, уповноваженим державним органом за наявності повноважень та підстав протягом розумного строк не вжито заходів щодо захисту порушених інтересів держави, що безумовно свідчить про бездіяльність компетентного органу та невжиття ним самостійно передбачених законодавством заходів на захист інтересів держави. Таким чином, прокурором встановлено та визначено поважні причини, необхідні й достатні підстави для представництва в суді інтересів держави, оскільки заходи реагування щодо примусового зобов`язання ПП "ЛЕВАС" виконати умови договору - Департаментом екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації, не вживаються, що вказує на нездійснення захисту інтересів держави.

Враховуючи викладене, прокурор просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, а саме зобов`язати Приватне підприємство "ЛЕВАС" виконати умови договору про надання послуг з розробки проекту землеустрою №31 від 09.07.2018, а саме: виконати в повному обсязі послуги вартістю 21225,52грн, встановлені пунктами 1.1., 3.3.1. - 3.3.5. угоди сторін протягом 5 календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили.

Відповідач проти позовних вимог заперечує посилаючись на те, що звертаючись із позовом про зобов`язання виконати умови договору, прокурор посилається на те, що 09.07.2018 між Департаментом екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації та Приватним підприємством "ЛЕВАС" укладено договір №32 на надання послуги з розробки проекту землеустрою, відповідно до якого Приватне підприємство "ЛЕВАС", як Виконавець, у 2018 році зобов`язався надати Департаменту екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації, як Замовнику, послугу з розробки проекту землеустрою з організації та встановлення меж заповідного урочища місцевого значення «Стояни». На думку прокурора Приватне підприємство "ЛЕВАС" не виконало умови договору, однак це не відповідає дійсності, оскільки відповідно до договору №32 про надання послуг з розробки проекту землеустрою від 09.07.2018, укладеного між Департаментом екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації (Замовник) та Приватним підприємством "ЛЕВАС" (Виконавець), за завданням Замовника Виконавець у 2018 році надає Замовнику послугу з розробки проекту землеустрою, а саме: код ДК 021.2015 - 79421200-3. Послуги з розробки проектів, крім будівельних «Розробка проекту землеустрою з організації та встановлення меж заповідного урочища місцевого значення «Стояни». (п. 1.1. договору). Згідно Планової калькуляції кошторисної вартості послуг (Додаток №3 до договору) вартість послуг у сумі 21225,52грн визначена саме за розробку проекту землеустрою з організації та встановлення меж заповідного урочища місцевого значення «Стояни». Приватним підприємством "ЛЕВАС" виконано роботи з розробки проекту землеустрою. В результаті виконання робіт за договором в межах планової калькуляції кошторисної вартості послуг (Додаток № 3 до Договору), 19.12.2018 між сторонами підписано акт здачі- прийняття робіт №ОУ-010077, яким засвідчено виконання робіт в межах планової калькуляції кошторисної вартості послуг, виключно за розробку проекту землеустрою з організації та встановлення меж заповідного урочища місцевого значення «Стояни». Тобто Приватне підприємство "ЛЕВАС" виконало пошукові роботи та розробило проект землеустрою.

Відповідач вказує, що у позовній заяві прокурор посилається на те, що з боку Приватного підприємства "ЛЕВАС" не виконано зобов`язання, передбачені пунктами 1.1., 3.3.1. - 3.3.5. Пунктом 1.1. договору визначений його предмет - надання послуги з розробки проекту землеустрою з організації та встановлення меж заповідного урочища місцевого значення «Стояни». Приватне підприємство "ЛЕВАС" надало вказану послугу, підтвердженням виконання послуги є розроблений проект землеустрою, а також акт здачі-прийняття робіт №ОУ-010077, яким засвідчено виконання робіт з розробки проекту землеустрою. Підпунктами 3.3.1., 3.3.2., 3.3.3., 3.3.4, 3.3.5 пункту 3.3. договору передбачені зобов`язання Виконавця, тобто, Приватного підприємства "ЛЕВАС", а саме: « 3.3.1 Надати Послугу у строки, встановлені цим Договором., 3.3.2. Надати Послугу, якість якої відповідає якості для такого виду послуг з додержанням умов, визначених у Технічному завданні та Договорі, 3.3.3. Замовити проведення первинної та повторної (у разі одержання негативного висновку первинної державної експертизи) державної експертизи проекту землеустрою з організації та встановлення меж гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Озеро Соляне», відповідно до Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації», 3.3.4. Оплатити проведення первинної та повторної (у разі одержання негативного висновку первинної державної експертизи) державної експертизи проекту землеустрою, 3.3.5. Надати Замовнику оригінали документів виданих спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері державної експертизи за результатами проведення державної експертизи проекту землеустрою, протягом трьох робочих днів з дня їх отримання Виконавцем».

Відповідач наполягає на тому, що Приватне підприємство "ЛЕВАС" надало вказану послугу у строки, встановлені цим договором, тобто до 30.12.2018, розроблений проект не має недоліків. Департамент екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації не звертався до виконавця проекту із претензіями щодо виявлених недоліків у проектно-кошторисній документації. Стосовно виконання зобов`язань щодо оплати проведення первинної та повторної експертизи та надання замовнику оригіналів документів, виданих спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері державної експертизи за результатами проведення державної експертизи проекту землеустрою, передбачених підпунктами 3.3.3., 3.3.4., 3.3.5. договору, то вказані обов`язки щодо проведення державної експертизи, виходять за межі предмету договору, оскільки Приватне підприємство "ЛЕВАС" виконало роботи з розробки проекту землеустрою, а плановою калькуляцією кошторисної вартості послуг не передбачено оплату за проведення державної експертизи.

Відповідач зазначає, що при зверненні до суду обрано невірний спосіб захисту цивільних прав.

В позовній заяві прокурор посилається на ст. 16 ЦК України, обираючи спосіб захисту шляхом примусового виконання обов`язку в натурі. Але при цьому, надає докази виконання договору. Посилаючись на те, що у Департаменту екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації відсутній проект землеустрою, ще не вказує на те, що проект землеустрою не розроблявся. Посилаючись на те, що проект землеустрою не пройшов державну експертизу з вини виконавця, вказує на те, що проект землеустрою розроблений, але має певні недоліки. Однак виконати умови підпунктів 3.3.3., 3.3.4, 3.3.5 пункту 3.3 договору неможливо, оскільки Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» 1423-ІХ, який набув чинності 27.05.2021 р., Закон України «Про державну експертизу землевпорядної документації» визнано таким, що втратив чинність (P. II п. 3 Закону). Крім того, вирішення питань між сторонами, у разі виявлення недоліків, регламентовано ч. 2 ст. 891 ЦК України, відповідно до якої, у разі виявлення недоліків у проектно-кошторисній документації або в пошукових роботах підрядник на вимогу замовника зобов`язаний безоплатно переробити проектно-кошторисну документацію або здійснити необхідні додаткові пошукові роботи, а також відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи викладене, відповідач просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Прокурор у відповіді на відзив відповідача зазначає, що відповідачем обґрунтовано свою позицію тим, що ПП "ЛЕВАС" виконано роботи з розробки проекту землеустрою в межах планової калькуляції кошторисної вартості послуг, 19.12.2018 між сторонами підписано акт здачі-прийняття робіт, яким засвідчено розробку землевпорядної документації з організації та встановлення меж заповідного урочища місцевого значення «Стояни». Крім того, відповідач вважає, що прокурором обрано невірний спосіб захисту цивільних прав, оскільки прокурор звернувся до господарського суду про спонукання до виконання договірних зобов`язань, однак умови договору ним виконані і у разі виявлення недоліків необхідно застосовувати ч. 2 ст. 891 ЦК України. Відтак, відповідач просить відмовити у позові. Також ПП "ЛЕВАС", а у разі доведеності прокурором обґрунтованості позовних вимог, просить суд застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності відповідно до положень ст. 267 ЦК України. Однак, вказані доводи відповідача є безпідставними та необґрунтованими оскільки з матеріалів справи вбачається, що сторонами договору лише підписано акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-010077 без дати. Інша документація, визначена п.п. 4.2.2 - 4.2.4 Технічного завдання на надання послуги, Замовнику не передана. При цьому відповідачем, крім акта здачі-прийняття робіт, не надано доказів, які б підтверджували належне та вчасне виконання умов договору. Отже, ПП "ЛЕВАС" не виконано зобов`язання за договором, у зв`язку з чим листом №01-10-1627/0/20/013.2.2 від 10.07.2020 Департамент енергетики та екології Херсонської облдержадміністрації звернувся до підприємства з проханням надати проект землеустрою щодо організації і встановлення меж заповідного урочища місцевого значення «Стояни», однак відповідачем лист Департаменту залишено без уваги. Таким чином, Виконавець послуг відмовився виконати календарний план та технічне завдання до договору чим порушив норми, встановлені статтею 28 Закону України «Про землеустрій», якими передбачено, що виконувати роботи із складання документації із землеустрою необхідно у строк, передбачений договором. З моменту отримання коштів за нібито виконану роботу по розробці проекту землеустрою відповідач не вчинив будь-яких дій, які б свідчили про те, що підприємство дійсно виконало свої зобов`язання за договором про надання послуг №32 від 09.07.2018. Даний факт свідчить про недобросовісність відповідача та його небажання виконувати свої зобов`язання в повному обсязі.

Прокурор зазначає, що ПП "ЛЕВАС" у відзиві просить суд застосувати строк позовної давності з посиланням на ст. 267 ЦК України. Проте вказана позиція належним чином не аргументована та не підтверджена належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 76, 77 ГПК України. Прокурор звернувся до Господарського суду Херсонської області з даним позовом 27.04.2021. Договір №32 між Департаментом екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації та ПП "ЛЕВАС" на надання послуги з розробки проекту землеустрою з організації та встановлення меж заповідного урочища місцевого значення «Стояни» укладено 09.07.2018, а отже до цих правовідносин застосовується загальний трирічний строк позовної давності, передбачений ст. 257 ЦК України, який прокурором не пропущено.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 23 Закону України Про прокуратуру визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частина 3 статті 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.05.2020р. в справі № 912/2385/18 зазначила, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Верховний Суд також вказав, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 ЗУ Про прокуратуру, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Так, Департамент екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації є замовником за договором №32 від 09.07.2018 на надання послуги з розробки проекту землеустрою з організації та встановлення меж заповідного урочища місцевого значення «Стояни».

Відповідно до п. 5.25 Положення про Департамент екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови Херсонської обласної державної адміністрації від 12.02.2019 №103 (Положення), Департамент, зокрема, забезпечує погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, земельних ділянок, розташованих на території чи в межах об`єкта природно-заповідного фонду або прибережної смуги.

Згідно п. 5.39 Положення, Департамент відповідно до покладених на нього завдань забезпечує ефективне і цільове використання бюджетних коштів, головним розпорядником яких є Департамент.

Отже, Департамент, як головний розпорядник та одержувач бюджетних коштів, є компетентним органом щодо захисту інтересів держави у бюджетній сфері.

Як вбачається із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №79831645413 від 16.06.2023, сформованого судом, Департамент екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації з 29.10.2019 перебуває в стані припинення.

Отже, юридичний статус позивача, як органу державної влади підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Так, Херсонська обласна прокуратура звернулось до Департаменту екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації з листами вих.№15/1-119вих-21 від 12.03.2021 про надання інформації про вжиття заходів щодо фактичного повного виконання договірних зобов`язань з боку ПП "ЛЕВАС", зокрема, надання документації відповідно до п.3.3 договору, та про надання інформації щодо вжиття заходів позовного характеру за фактом неналежного виконання договору з боку ПП "ЛЕВАС".

У відповідь, Департамент екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації листами №1/76 від 19.03.2021 та повідомив, що ПП "ЛЕВАС" не надав Департаменту проект землеустрою за договором №32 від 09.07.2018 та про відсутність позовної роботи за фактом неналежного виконання спірного договору.

Таким чином, судом встановлено, що Департамент екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації є органом, уповноваженим державою здійснювати повноваження у спірних правовідносинах, проте, його бездіяльність стала підставою для звернення першого заступника керівника Херсонської обласної прокуратури до суду в інтересах держави за отриманням відповідного захисту.

Згідно ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.ст. 626, 627 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом, 09.07.2018 між Департаментом екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації (Замовник) та ПП "ЛЕВАС" (Виконавець) було укладено договір №32 про надання послуги з розробки проекту землеустрою, відповідно до п.1.1 якого за завданням замовника виконавець у 2018 році надає замовнику послугу з розробки проекту землеустрою, а саме послуги з розробки проектів, крім будівельних "Розробка проекту землеустрою з організації та встановлення меж заповідного урочища місцевого значення «Стояни» (Послуга).

Так, за своєю правовою природою укладений між сторонами договір №32 від 09.07.2018 є договором підряду.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно ст. 887 Цивільного кодексу України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 статті 853 Цивільного кодексу України визначено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Як вбачається з матеріалів справи, прокурор стверджує, що ПП "ЛЕВАС" в порушення умов договору №32 від 09.07.2018, не було виконано у повному обсязі послуги, передбачені пунктами 1.1, 3.3.1-3.3.5 договору, а саме: за завданням замовника виконавець у 2018 році надає замовнику послугу з розробки проекту землеустрою, а саме послуги з розробки проектів, крім будівельних "Розробка проекту землеустрою з організації та встановлення меж заповідного урочища місцевого значення «Стояни» (Послуга); виконавець зобов`язаний: надати послугу у строки, встановлені цим договором (п.3.3.1); надати послугу, якість якої відповідає якості для такого виду послуг з додержанням умов, визначених у Технічному завданні та договорі (п.3.3.2); замовити проведення первинної та повторної (у разі одержання негативного висновку первинної державної експертизи) державної експертизи проекту землеустрою з організації та встановлення меж заповідного урочища місцевого значення «Стояни», відповідно до Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" (п.3.3.3); оплатити проведення первинної та повторної (у разі одержання негативного висновку первинної державної експертизи) державної експертизи проекту землеустрою (п.3.3.4); надати Замовнику оригінали документів, виданих спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері державної експертизи за результатами проведення державної експертизи проекту землеустрою, протягом трьох робочих днів з дня їх отримання Виконавцем (п.3.3.5).

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем у встановлений договором строк було надано обумовлену договором послугу, а саме розроблено проект землеустрою з організації та встановлення меж заповідного урочища місцевого значення «Стояни», про що між сторонами 19.10.2018 складено та підписано акт №ОУ-010077 здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Як вбачається з зазначеного акту, відповідачем на виконання умов п.1.1. договору розроблено проект землеустрою з організації та встановлення меж заповідного урочища місцевого значення «Стояни».

Зазначену роботу відповідачем виконано в обумовлений сторонами строк (п.п.1.3, 3.3.1 договору), про що свідчить проведення 19.12.2018 позивачем оплати за виконану роботу, оскільки відповідно до п.2.2 договору, розрахунок за цим договором проводиться за фактично надану послугу згідно із актом приймання-передачі послуги протягом 10-ти банківських днів з дня його підписання.

Так, зазначена послуга прийнята Департаментом екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації без будь-яких зауважень, за відсутності претензій, про що сторони прямо зазначили в акті приймання-передачі послуг №ОУ-010077.

Більш того, оплата Департаментом екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації наведеної послуги здійснена згідно платіжного доручення №10 від 19.12.2018 також свідчить про прийняття цих робіт без будь-яких зауважень.

Поряд з цим, як вбачається з листа Херсонської обласної прокуратури від 12.03.2021 №15/1-119вих-21, адресованого Департаменту екології та природних ресурсів, опрацюванням відкритих даних веб-порталу публічних закупівель "Прозорро" встановлено, що у 2018 році Департаментом екології і природних ресурсів проведено закупівлю послуг "Розроблення проектів землеустрою" за 12 лотами, в тому числі з предметом закупівлі "Розробка проекту землеустрою з організації та встановлення меж заповідного урочища місцевого значення «Стояни».

Крім того, веб-портал "Прозорро" містить дані про підписання у грудні 2018 року актів здачі-приймання робіт, якими посвідчено виконання умов договору у повному обсязі. На підставі зазначених актів оприлюднені звіти про виконання договорів про закупівлю та здійснено повну оплату договорів.

Таким чином, самим позивачем було визнано виконання відповідачем укладеного між сторонами договору №32 від 09.07.2018 року.

Разом з тим, зі змісту договору вбачається, що його предметом було надання послуги з розробки проекту землеустрою, а відповідно до пунктів 3.3.3-3.3.5 та Технічного завдання (додаток 1 до договору) до предмету виконання договору входило, поміж іншого, проведення державної експертизи проекту за рахунок виконавця та передача замовнику проекту, погодженого у встановленому законом порядку (з позитивним висновком держекспертизи).

Відповідно до листа Департаменту екології та природних ресурсів від 19.03.2021 №1/76, в процесі здійснення управлінської діяльності Департаменту захисту довкілля та природних ресурсів обласної державної адміністрації (якого визначено правонаступником повноважень позивача) встановлено, що 09.07.2018 між Департаментом та ПП "ЛЕВАС" було укладено договори про надання послуг по розробці проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж 12 територій та об`єктів природно-заповідного фонду. Вказані послуги Департаментом були оплачені за рахунок бюджетних призначень з коштів обласного бюджету на загальну суму більш ніж 900000,00грн, про що керівниками Департаменту та відповідачем підписані відповідні акти здачі-прийняття робіт (надання послуг). Проте, відповідач в порушення умов п. 3.3 договорів документацію не надав.

За змістом позовних вимог, перший заступник керівника Херсонської обласної прокуратури просить суд зобов`язати відповідача ПП "ЛЕВАС", в тому числі, виконати в повному обсязі послуги, встановлені пунктами 3.3.3-3.3.5 договору, тобто - замовити, оплатити проведення первинної та повторної (у разі одержання негативного висновку первинної державної експертизи) державної експертизи проекту землеустрою з організації та встановлення меж заповідного урочища місцевого значення «Стояни», відповідно до Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" та надати Замовнику оригінали документів, виданих спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері державної експертизи за результатами проведення державної експертизи проекту землеустрою, протягом трьох робочих днів з дня їх отримання Виконавцем.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про землеустрій" погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом.

В Земельному кодексі України, в редакції станом на дату укладення між сторонами договору, в ст.186 містився п.19.

Відповідно до наведеного пункту документація із землеустрою подається для проведення державної експертизи землевпорядної документації у випадках та порядку, встановлених Законом України "Про державну експертизу".

27.05.2021 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" №1423-ІХ, на підставі якого Закон України "Про державну експертизу землевпорядної документації" визнано таким, що втратив чинність.

Окрім того, на підставі наведеного Закону внесено зміни в Земельний кодекс України, в тому числі стаття 186 викладена у новій редакції, яка не передбачає проведення експертизи землевпорядної документації.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 15 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Положеннями ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 16 Цивільного кодексу України, визначені способи захисту прав і законних інтересів суб`єктів господарювання.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, дійшовши висновку про безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам необхідно виходити з його ефективності. Це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57 постанови постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17), тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу (пунктах 72-76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц).

Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного на момент звернення до суду права позивача. При цьому, слід ураховувати і те, що у резолютивній частині судового рішення остаточно закріплюється висновок суду щодо вимог позивача і судове рішення має бути виконано в процесі виконавчого провадження у справі, адже, як уже зазначалося, ефективний засіб зрештою повинен забезпечити поновлення порушеного права.

Таким чином, існує певний порядок реалізації прав суб`єктів господарювання та способи захисту порушених прав. Неналежність чи невідповідність обраного способу судового захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та зумовлює відмову у задоволенні означених позовних вимог.

Аналогічна правова позиція щодо відповідності обраного способу захисту змісту порушеного права, в тому числі в частині ефективності обраного способу захисту, який має забезпечити поновлення порушеного права, наведено Верховним Судом у постанові від 07.05.2018 у справі № 927/522/17.

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов`язання утриматись від їх вчинення.

Крім того, відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року №005 та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В статтях 6, 13 цієї Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.06.2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 року у справі "Дорани проти Ірландії", поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Аналогічна правова позиція міститься в пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 року № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004, згідно з яким верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Відповідно до пункту 9 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 року №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003, правосуддя за своєю суттю визнається таким, лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Застосування конкретного способу захисту права залежить як від захисту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, необхідно також зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У п. 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст.13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

У кінцевому результаті ефективний спосіб захисту прав повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, тобто такий захист повинен бути повним, та забезпечувати таким чином мету здійснення правосуддя та принцип процесуальної економії (забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту).

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2018 у справі № 910/14144/17 та від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16.

Враховуючи вище викладені приписи, суд зауважує на тому, що обраний прокурором у даній справі спосіб захисту прав позивача не буде "ефективним" у контексті ст. 13 Конвенції, так як заявлена вимога не призведе до поновлення порушеного права позивача, оскільки у разі її задоволення не може бути виконана у примусовому порядку, у зв`язку з втратою чинності Законом України "Про державну експертизу землевпорядної документації".

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01 листопада 2021 року у справі № 405/3360/17 (провадження №61-9545сво21).

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 3 цієї норми до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 910/18389/20 та від 17 серпня 2021 у справі № 910/19210/15.

З огляду на викладене, суд констатує, що прокурор не скористався наданим йому процесуальним правом на звернення до суду з заявою про зміну підстав або предмета позову.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог першого заступника керівника Херсонської обласної прокуратури.

У відзиві на позовну заяву відповідач заявив про застосування строків позовної давності щодо позовних вимог.

Прокурор проти заяви заперечує, та зазначає, що звернувся з позовом до суду в строків для звернення з даним позовом.

Суд, розглянувши заяву відповідача про застосування строків позовної давності, заперечення прокурора з цього приводу, зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Статтею 267 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За змістом ст.ст. 256, 261 Цивільного кодексу України, позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи носія порушеного права (інтересу).

Виходячи з вимог статті 261 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем (подібний висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 904/3405/19, від 22.05.2018 у справі №369/6892/15-ц, від 31.10.2018 у справі №367/6105/16-ц, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц, від 05.12.2018 у справах №522/2202/15-ц, №522/2201/15-ц та №522/2110/15-ц, від 07.08.2019 у справі №2004/1979/12, від 18.12.2019 у справі №522/1029/18).

Враховуючи, що судом відмовлено у задоволенні позовних вимог з підстав їх необґрунтованості, позовна давність не підлягає застосуванню.

Відповідно до ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Згідно з усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v.), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v.), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року) (рішення Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України»).

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Першого заступника керівника Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації до відповідача Приватного підприємства "ЛЕВАС" про зобов`язання виконати умови договору про надання послуг з розробки проекту землеустрою №31 від 09.07.2018, а саме: виконати в повному обсязі послуги вартістю 21225,52грн, встановлені пунктами 1.1., 3.3.1. - 3.3.5. угоди сторін протягом 5 календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили, задоволенню не підлягають.

З огляду на те, що у задоволенні позову прокурора відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору до державного бюджету не підлягають відшкодуванню відповідачем.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, ст.ст. 232-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Першого заступника керівника Херсонської обласної прокуратури (73000, м. Херсон, вул. Михайлівська, 33, код ЄДРПОУ 04851120) в інтересах держави в особі Департаменту екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації (73000, м. Херсон, пров. Козацький, 10, код ЄДРПОУ 38697264) до відповідача Приватного підприємства "ЛЕВАС" (73000, м. Херсон, вул. Фритаун, 90, код ЄДРПОУ 24117095) про зобов`язання виконати умови договору - відмовити у повному обсязі.

2. Судові витрати покласти на Херсонську обласну прокуратуру (73000, м. Херсон, вул. Михайлівська, 33, код ЄДРПОУ 04851120).

Повне рішення складено 06 травня 2024 р. у зв`язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 24.04.2024.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.В. Степанова