Рішення

від 24.04.2024 по справі 927/149/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

24 квітня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/149/24 Господарський суд Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., за участю секретаря судового засідання Мігди Р.Ю., за правилами загального позовного провадження в відкритому судовому засіданні розглянув справу

за позовом: Виконуючого обов`язки керівника Козелецької окружної прокуратури в інтересах держави, вул. Євгена Лоскота, 1, смт. Козелець, Чернігівська область, 17000;

в особі позивача: Куликівської селищної ради,

вул. Миру, 67, смт Куликівка, Чернігівський район, Чернігівська область, 17200;

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю Енера Чернігів,

проспект Перемоги, 126 Б, м. Чернігів, 14013;

до відповідача 2: Комунального некомерційного підприємства Куликівська лікарня планового лікування Куликівської селищної ради,

вул. Пирогова, 16, смт Куликівка, Чернігівський район, Чернігівська область, 16300;

предмет спору: про визнання додаткових угод до договору недійсними та стягнення 69859,92 грн

за участю повноважних представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача 1: Якимчук Ю.В. адвокат, довіреність від 29.01.2024 № 07.5/931;

від відповідача 2: не прибув;

від прокуратури: Ходико О.Є. прокурор відділу.

У судовому засіданні 24.04.2024, Господарський суд Чернігівської області, на підставі частини 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

05.02.2023, надійшов позов в.о. керівника Козелецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача Куликівської селищної ради до відповідачів 1 та 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю Енера Чернігів (далі - ТОВ «Енера Чернігів») та Комунального некомерційного підприємства Куликівська лікарня планового лікування Куликівської селищної ради (далі КНП Куликівська лікарня планового лікування Куликівської селищної ради, з проханням (враховуючи остаточну редакцію за заявою від 14.02.2024 № 50-77-728вих-24):

- визнати недійсною додаткову угоду № 1 б/д щодо внесення змін та доповнень до договору про постачання електричної енергії споживачу № 19057/2ВЦ від 05.07.2021, укладену між Комунальним некомерційним підприємством Куликівська ЛПЛ Куликівської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Енера Чернігів;

- визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 18.08.2021 щодо внесення змін та доповнень до договору про постачання електричної енергії споживачу № 19057/2ВЦ від 05.07.2021, укладену між Комунальним некомерційним підприємством Куликівська ЛПЛ Куликівської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Енера Чернігів;

- визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 30.08.2021 щодо внесення змін та доповнень до договору про постачання електричної енергії споживачу № 19057/2ВЦ від 05.07.2021, укладену між Комунальним некомерційним підприємством Куликівська ЛПЛ Куликівської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Енера Чернігів;

- визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 08.09.2021 щодо внесення змін та доповнень до договору про постачання електричної енергії споживачу № 19057/2ВЦ від 05.07.2021, укладену між Комунальним некомерційним підприємством Куликівська ЛПЛ Куликівської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Енера Чернігів;

- визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 01.10.2021 щодо внесення змін та доповнень до договору про постачання електричної енергії споживачу № 19057/2ВЦ від 05.07.2021, укладену між Комунальним некомерційним підприємством Куликівська ЛПЛ Куликівської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Енера Чернігів;

- визнати недійсною додаткову угоду № 6 від 04.10.2021 щодо внесення змін та доповнень до договору про постачання електричної енергії споживачу № 19057/2ВЦ від 05.07.2021, укладену між Комунальним некомерційним підприємством Куликівська ЛПЛ Куликівської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Енера Чернігів;

- визнати недійсною додаткову угоду № 7 від 19.10.2021 щодо внесення змін та доповнень до договору про постачання електричної енергії споживачу № 19057/2ВЦ від 05.07.2021, укладену між Комунальним некомерційним підприємством Куликівська ЛПЛ Куликівської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Енера Чернігів;

- визнати недійсною додаткову угоду № 8 від 01.11.2021 щодо внесення змін та доповнень до договору про постачання електричної енергії споживачу № 19057/2ВЦ від 05.07.2021, укладену між Комунальним некомерційним підприємством Куликівська ЛПЛ Куликівської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Енера Чернігів;

- визнати недійсною додаткову угоду № 9 від 04.11.2021 щодо внесення змін та доповнень до договору про постачання електричної енергії споживачу № 19057/2ВЦ від 05.07.2021, укладену між Комунальним некомерційним підприємством Куликівська ЛПЛ Куликівської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Енера Чернігів;

- визнати недійсною додаткову угоду № 10 від 22.11.2021 щодо внесення змін та доповнень до договору про постачання електричної енергії споживачу № 19057/2ВЦ від 05.07.2021, укладену між Комунальним некомерційним підприємством Куликівська ЛПЛ Куликівської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Енера Чернігів;

- визнати недійсною додаткову угоду № 11 від 15.12.2021 щодо внесення змін та доповнень до договору про постачання електричної енергії споживачу № 19057/2ВЦ від 05.07.2021, укладену між Комунальним некомерційним підприємством Куликівська ЛПЛ Куликівської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Енера Чернігів;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Енера Чернігів до бюджету територіальної громади в особі Куликівської селищної ради кошти в сумі 69859,92 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням законодавства в сфері публічних закупівель при укладенні та виконанні зобов`язань за додатковими угодами: № 1 б/д, № 2 від 18.08.2021, № 3 від 30.08.2021, № 4 від 08.09.2021, № 5 від 01.10.2021, № 6 від 04.10.2021, № 7 від 19.10.2021, № 8 від 01.11.2021, № 9 від 04.11.2021, № 10 від 22.11.2021, № 11 від 15.12.2021 до договору на постачання електричної енергії споживачу № 19057/2ВЦ від 05.07.2021, що призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів (безпідставної зміни істотних умов договору: зростання ціни товару, як наслідок, зменшення обсягу закупівлі), що не відповідає положенням Закону України Про публічні закупівлі та законодавчо визначеним принципам, за якими мають здійснюватися такі закупівлі.

Суд, після усунення недоліків, прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження в справі за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 13.03.2024; установив учасникам справи строки для подачі заяв по суті спору, в порядку статей 165 - 167, 178, 184 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), про що постановив ухвалу від 20.02.2024.

26.02.2024, від прокурора, засобами поштового зв`язку, надійшла заява про зміну підстав позову, мотивована тим, що оскільки спірні додаткові угоди суперечать нормам Закону України «Про публічні закупівлі», тому підлягають визнанню недійсними, відтак, грошові кошти в сумі 69859,92 грн є такими, що були безпідставно одержані відповідачем 1, підстава їх набуття внаслідок недійсності додаткових угод відпала, тому останній зобов`язаний їх повернути до бюджету територіальної громади, в силу статей 216, 1212 Цивільного кодексу України (далі ЦК України). Наведена нормативно-правова кваліфікація спірних відносин узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду в постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 (що є подібною).

06.03.2024, від відповідача 1, через систему «Електронний суд», надійшов відзив на позов (у належний строк), у якому проти позовних вимог заперечив у повному обсязі вважаючи, що в прокурора відсутні підстави для здійснення представництва інтересів держави в особі Куликівської селищної ради, оскільки орган місцевого самоврядування не наділений повноваженнями щодо оскарження процедур закупівлі за Законом України Про публічні закупівлі, відтак не може бути позивачем у цій справі. На думку відповідача 1: позов прокурора підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 2 частини 1 статті 226 ГПК України. Вважає, що прокурор не довів належними та допустимими доказами, що спірні додаткові угоди укладені з порушенням вимог частини 4 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі, тому відповідно до презумпції правомірності правочину, закріпленою в статті 204 ЦК України, договір та всі додаткові угоди до нього є правомірними; спірні додаткові угоди укладені відповідно до вимог Закону України Про публічні закупівлі. За доводами відповідача 1, факт коливання ціни кожного разу був підтверджений документально, а пропорційне збільшення ціни в договорі здійснювалось у відповідності до динаміки коливання товару на ринку впродовж всього терміну дії договору, а не короткого періоду, безпосередньо після його укладення. При цьому кошти, стягнення яких вимагає прокурор, були сплачені на підставі Договору та спірних додаткових угод, які не визнані судом недійсними, а отже не можуть вважатися безпідставно набутими коштами. Відповідач 1 вказав, що обсяг поставленої електричної енергії визначається за приладами обліку за конкретний розрахунковий період оператором комерційного обліку та є підставою для формування актів прийому-передачі та видачі рахунків, та відповідає потребам споживача та фактичному споживанню електроенергії.

Відповідач 1 письмово заперечив проти зміни підстав позову.

13.03.2024, у підготовче засідання прибули повноважний представник відповідача 1 та прокурор; представники позивача та відповідача 2 до суду не прибули, про дату, час та місце судового розгляду спору повідомлені в установленому законом порядку, про що свідчать наявні матеріали справи.

Згідно з частинами 3, 5 статті 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. В разі подання будь-якої заяви, передбаченої п. 2 частини 2, частиною 3 або 4 цієї статті, до суду подаються докази направлення копій такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Враховуючи, що сторона (позивач/прокурор) наділений правом на зміну підстав позову на стадії підготовчого провадження, беручи до уваги дотримання вимог приписів частини 5 статті 46 ГПК України, суд приймає заяву прокурора до розгляду, оскільки це є процесуальним правом сторони.

Розгляд справи проводиться з урахуванням поданої прокурором заяви про зміну підстав позову.

За результатами підготовчого засідання, в порядку п. 3 частини 2 статті 185 ГПК України, суд постановив закрити підготовче провадження, призначив розгляд справи по суті на 17.04.2024 о 10:30, про що позивач та відповідач 2 повідомлені в порядку статей 120, 121 ГПК України.

15.03.2024, від прокурора, засобами поштового зв`язку, надійшла відповідь на відзив (у належний строк), в якій спростовуючи доводи відповідача 1, прокурор зазначив, що належним чином обґрунтував підстави представництва інтересів держави в особі Куликівської селищної ради. Вважає, що надані відповідачем 1 документи не можуть виступати в якості належного і беззаперечного підтвердження коливання ціни на ринку електричної енергії. За доводами прокурора, зміни до договору в частині збільшення ціни за одиницю товару, ініційовані ТОВ «Енера Чернігів» з порушенням вимог п. 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі.

19.03.2024, від відповідача 1, через систему «Електронний суд», надійшли заперечення на відповідь на відзив (у належний строк), в яких підтримав правову позицію, наведену ним у відзиві на позов. Заперечив щодо застосування приписів статей 216, 1212 ЦК України до вимог про стягнення грошових коштів, оскільки недійсність додаткових угод не означає відсутність між сторонами договірних відносин, які врегульовані спірним Договором, який недійсним не визнається, тобто зобов`язання сторін є договірними.

17.04.2024, у судове засідання прибули повноважний представник відповідача 1 та прокурор; представники позивача та відповідача 2 до суду не прибули, про дату, час та місце судового розгляду спору повідомлені в установленому законом порядку, про що свідчать наявні матеріали справи.

Суд розпочав розгляд справи по суті, заслухав представника відповідача 1 та прокурора.

Суд відклав розгляд справи по суті на 24.04.2024 до 10:10, про що позивач та відповідач 2 повідомлені в порядку статей 120, 121 ГПК України, засобами електронного зв`язку.

24.04.2024, у судове засідання прибули: повноважний представник відповідача 1 та прокурор; представники позивача та відповідача 2 до суду не прибули, про дату, час та місце судового розгляду спору повідомлені в установленому законом порядку, про що свідчать наявні матеріали справи.

Суд продовжив розгляд справи по суті.

Прокурор підтримав позов у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві та письмовій відповіді на відзив.

Представник відповідача 1 проти задоволення позову заперечив, посилаючись на обставини, вказані ним у відзиві на позов та в письмових запереченнях.

Господарський суд розглянув подані документи і матеріали, з`ясував фактичні обставини справи, дослідив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, та

ВСТАНОВИВ:

18.06.2021, Комунальне некомерційне підприємство «Куликівська центральна районна лікарня» (змінена назва на Комунальне некомерційне підприємство «Куликівська лікарня планового лікування» Куликівської селищної ради на підставі рішення Куликівської селищної ради від 24.06.2021 № 287, пункт 3) (відповідач 2), провело закупівлю електричної енергії ДК 021:2015:09310000-5 електрична енергія, обсягом 100301 кВт/год, строк поставки з 01.07.2021 по 31.12.2021, очікуваною вартістю 265798,00 грн (з ПДВ).

За результатами проведених торгів UA-2021-06-01-000611-b переможцем визначене ТОВ Енера Чернігів (відповідач 1), за остаточною ціновою пропозицією 186910,90 грн (з ПДВ).

05.07.2021, між КНП «Куликівська лікарня планового лікування» Куликівської селищної ради (споживач) та ТОВ Енера Чернігів (постачальник) укладений договір про постачання електричної енергії споживачу № 19057/2ВЦ (далі Договір), за п. 1.1. якого цей Договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України, шляхом приєднання споживача до умов цього Договору.

За п. 1.2. умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі ПРРЕЕ), Закону України «Про публічні закупівлі», та є однаковими для всіх споживачів.

За пунктами 2.1., 2.2. та 3.1. Договору постачальник продає електричну енергію за предметом закупівлі Електрична енергія згідно з ЄЗС ДК 021:2015:09310000-5 Електрична енергія споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, включно з тарифом на послуги з передачі електричної енергії, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Загальний обсяг товару за цим Договором - 100301 кВт/год (прогнозований графік споживання електричної енергії згідно з Додатком 4 до цього Договору).

Початком постачання електричної енергії споживачу є дата зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком № 1 до Договору. Строк поставки та передачі товару з 01.07.2021 по 31.12.2021 включно.

За п. 3.4. Договору постачальник не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена в комерційній пропозиції, яка є Додатком № 3 до Договору.

За умовами пунктів 5.1. 5.3. Договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком № 3 до цього Договору ціна (тариф) електричної енергії, в тому числі диференційовані ціни (тарифи) 1,8634999 грн з ПДВ за 1 кВт*год.

Загальна сума цього Договору складає 186910,90 грн з ПДВ, у тому числі ПДВ 20 % 31151,82 грн.

Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії.

Інформація про діючу ціну електричної енергії має бути розміщена на офіційному веб-сайті постачальника не пізніше ніж за 20 днів до початку її застосування із зазначенням порядку її формування.

Згідно п. 5.13. Договору після прийняття споживачем комерційних пропозицій постачальника внесення змін до них можливе лише за згодою сторін або в порядку, встановленому чинним законодавством. Організація комерційного обліку електричної енергії та надання даних комерційного обліку електричної енергії відповідно до забезпечення послуг комерційного обліку здійснюється відповідно до Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311.

Постачальник зобов`язаний публікувати на офіційному веб-сайті (і в засобах масової інформації в передбачених законодавством випадках) детальну інформацію про зміну ціни електричної енергії за 20 днів до введення її в дію (п. 7.2.5. Договору).

За умовами п. 13.1. Договору цей Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, а саме з 01.07.2021 по 31.12.2021, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви приєднання, яка є додатком 1 до цього Договору, та сплаченого рахунку (квитанції) постачальника.

Постачальник має повідомити про зміну будь-яких умов Договору споживача не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати Договір. Постачальник зобов`язаний повідомити споживача в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про право припинити дію Договору без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації постачальнику, якщо споживач не приймає нові умови (п. 13.2. Договору).

Згідно п. 13.8. Договору зміни до цього Договору можуть бути внесені в випадках, передбачених статтею 41 Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII від 25.12.2015 зі змінами (з урахуванням нової редакції Закону від 19.09.2019).

Пунктом 13.9. Договору визначено, що істотні умови Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема:

- зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків споживача; сторони можуть внести зміни до Договору у разі зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків споживача, а також у випадку зменшення обсягу споживчої потреби товару. В такому випадку ціна договору зменшується від зміни таких обсягів;

- збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю; обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії;

У разі коливання ціни товару на ринку, постачальник письмово звертається до споживача щодо зміни ціни за одиницю товару. Наявність факту коливання ціни на ринку підтверджується довідками або листами (завіреними копіями довідок/листів) відповідних органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку, щодо розміру цін на товар на момент укладання договору та на момент звернення до вказаних органів, установ, організацій.

За п. 13.11. в разі внесення змін до істотних умов Договору про закупівлю в випадках, передбачених п. 13.9. Договору, споживач обов`язково оприлюднює повідомлення про внесення змін до Договору про закупівлю.

ТОВ Енера Чернігів звернулось до КНП «Куликівська лікарня планового лікування» Куликівської селищної ради з листом б/н б/д з повідомленням, що згідно з експертним висновком Харківської торгово-промислової палати (далі ТПП) № 1838/21 від 11.08.2021 середньозважена ціна по ОЕС України на РДН за 3 декаду липня (21.07. - 31.07.) 2021 складає 1,62328 грн/кВт*год без ПДВ, порівняно з червнем 2021 року середньозважена ціна по ОЕС України на РДН станом на 11.08.2021 збільшилась на 13,9 % і ТОВ «Енера Чернігів» не має змоги постачати підприємству електричну енергію за збитковою ціною. Враховуючи зазначене, споживачу направлена додаткова угода щодо збільшення ціни електричної енергії до Договору, разом з указаним експертним висновком Харківської ТПП.

Експертним висновком Харківської ТПП № 1838/21 від 11.08.2021 установлено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН в ОЕС України за 1 МВт/год у липні (01.07. по 31.07.)2021 становила 1444,05 грн; станом на 05.08.2021 1988,79 грн; відсоток коливання ціни + 37,72%.

ТОВ Енера Чернігів та КНП «Куликівська лікарня планового лікування» Куликівської селищної ради уклали додаткову угоду № 1 б/д про внесення змін та доповнень до Договору, що поширює свою дію на відносини сторін з 01.07.2021, за умовами якої, відповідно до п. 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі, сторони домовились збільшити ціну за 1 кВт/год на 9,99% і викласти п. 1 Додатку № 3 «Комерційна пропозиція» до Договору в наступній редакції:

- ціна (тариф) електричної енергії, в тому числі диференційовані ціни (тарифи) за 1 кВт/год становить 2,014426 грн з ПДВ.

ТОВ Енера Чернігів звернулось до КНП «Куликівська лікарня планового лікування» Куликівської селищної ради з листом б/н б/д з повідомленням, що станом на 01.08.2021 відбулось різке підвищення законодавчо встановленого рівня ціни на електричну енергію, що діє в торговій зоні ОЕС України, зокрема для годин мінімального навантаження з 1243,71 грн до 2000 грн за 1 МВт/год (зростання ціни 60,81%); для годин максимального навантаження з 2655,99 грн до 4000 грн за 1 МВт/год (зростання ціни 50,60%). Коливання ціни підтверджене експертним висновком Харківської ТПП № 1842/21 від 10.08.2021. Враховуючи зазначене, споживачу направлена додаткова угода щодо збільшення ціни електричної енергії до Договору, разом з указаним експертним висновком Харківської ТПП.

Експертним висновком Харківської ТПП № 1842/21 від 10.08.2021 установлено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН в ОЕС України за 1 МВт/год за червень (01.06. -30.06.)2021 становила 1425,14 грн; за третю декаду липня (21.07. 31.07.) 2021 1623,28 грн; відсоток коливання ціни +13,90%.

18.08.2021, ТОВ Енера Чернігів та КНП «Куликівська лікарня планового лікування» Куликівської селищної ради уклали додаткову угоду № 2 про внесення змін та доповнень до Договору, що поширює свою дію на відносини сторін з 01.08.2021, за умовами якої, відповідно до п. 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі, сторони домовились збільшити ціну за 1 кВт/год на 9,99% і викласти п. 1 Додатку № 3 «Комерційна пропозиція» до Договору в наступній редакції:

- ціна (тариф) електричної енергії, в тому числі диференційовані ціни (тарифи) за 1 кВт/год становить 2,180432 грн з ПДВ.

ТОВ Енера Чернігів звернулось до КНП «Куликівська лікарня планового лікування» Куликівської селищної ради з листом б/н б/д з повідомленням, що станом на 01.08.2021 відбулось різке підвищення законодавчо встановленого рівня ціни на електричну енергію, що діє в торговій зоні ОЕС України, зокрема для годин мінімального навантаження з 1243,71 грн до 2000 грн за 1 МВт/год (зростання ціни 60,81%); для годин максимального навантаження з 2655,99 грн до 4000 грн за 1 МВт/год (зростання ціни 50,60%). Коливання ціни підтверджене експертним висновком Харківської ТПП. Враховуючи зазначене, споживачу направлена додаткова угода щодо збільшення ціни електричної енергії до Договору, разом з указаним експертним висновком Харківської ТПП.

Експертним висновком Харківської ТПП № 1934/21 від 18.08.2021 установлено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН ОЕС України за 1 МВт/год на 05.08.2021 становила 1988,79 грн (без ПДВ); станом на 09.08.2021 2240,53 грн; відсоток зміни ціни +12,65%.

30.08.2021, ТОВ Енера Чернігів та КНП «Куликівська лікарня планового лікування» Куликівської селищної ради уклали додаткову угоду № 3 про внесення змін та доповнень до Договору, що поширює свою дію на відносини сторін з 02.08.2021, за умовами якої, відповідно до п. 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі, сторони домовились збільшити ціну за 1 кВт/год на 9,99% і викласти п. 1 Додатку № 3 «Комерційна пропозиція» до Договору в наступній редакції:

- ціна (тариф) електричної енергії, в тому числі диференційовані ціни (тарифи) за 1 кВт/год становить 2,363019 грн з ПДВ.

ТОВ «Енера Чернігів» звернулось до КНП «Куликівська лікарня планового лікування» Куликівської селищної ради з листом б/н та б/д з повідомленням, що 01.08.2021 відбулось різке підвищення законодавчо встановленого рівня ціни на електричну енергію, що діють у торговій зоні «ОЕС України», зокрема, для годин мінімального навантаження з 1243,71грн до 2000грн за 1МВт/год (зростання ціни 60,81%); для годин максимального навантаження з 2655,99грн до 4000грн за 1МВт/год (зростання ціни 50,60%); коливання ціни підтверджено експертним висновком Харківської ТПП № 2062/21 від 31.08.2021. Враховуючи зазначене, споживачу направлено додаткову угоду щодо збільшення ціни електричної енергії до Договору, разом з експертним висновком Харківської ТПП.

Експертним висновком Харківської ТПП № 2062/21 від 31.08.2021 установлено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН ОЕС України за 1 МВт/год:

- у січні 2021 року - 1462,52 грн, у серпні 2021 року 2076,95 грн, відсоток зміни ціни +42,01%;

- у лютому 2021 року 1632,56 грн, у серпні 2021 року 2076,95 грн, відсоток зміни ціни +27,22%;

- у березні 2021 року - 1374,25 грн, у серпні 2021 року 2076,95 грн, відсоток зміни ціни +51,13%;

- у травні 2021 року 1018,74 грн, у серпні 2021 року 2076,95 грн, відсоток зміни ціни +103,87%;

- у червні 2021 року 1425,14 грн, у серпні 2021 року - 2076,95 грн, відсоток зміни ціни +45,74%;

- у липні 2021 року 1444,05 грн, у серпні 2021 року 2076,95 грн, відсоток зміни ціни +43,83%.

08.09.2021, ТОВ Енера Чернігів та КНП «Куликівська лікарня планового лікування» Куликівської селищної ради уклали додаткову угоду № 4 про внесення змін та доповнень до Договору, що поширює свою дію на відносини сторін з 01.09.2021, за умовами якої, відповідно до п. 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі, сторони домовились збільшити ціну за 1 кВт/год на 9,99% і викласти п. 1 Додатку № 3 «Комерційна пропозиція» до Договору в наступній редакції:

- ціна (тариф) електричної енергії, в тому числі диференційовані ціни (тарифи) за 1 кВт/год становить 2,563848 грн з ПДВ.

ТОВ «Енера Чернігів» звернулось до КНП «Куликівська лікарня планового лікування» Куликівської селищної ради з листом б/н та б/д з повідомленням, що 01.08.2021 відбулось різке підвищення законодавчо встановленого рівня ціни на електричну енергію, що діють в торговій зоні «ОЕС України», зокрема, для годин мінімального навантаження з 1243,71грн до 2000грн за 1МВт/год (зростання ціни 60,81%); для годин максимального навантаження з 2655,99грн до 4000грн за 1МВт/год (зростання ціни 50,60%); коливання ціни підтверджено експертним висновком Харківської ТПП. Враховуючи зазначене, споживачу направлено додаткову угоду щодо збільшення ціни електричної енергії до Договору, разом з експертним висновком Харківської ТПП.

За ціновою довідкою Харківської ТПП № 2277-2/21 від 21.09.2021 середньозважена ціна електроенергії на РДН в ОЕС України за 1 МВт/год станом на 12.09.2021 становила 1889,08 грн та станом на 16.09.2021 2164,79 грн; відсоток зміни ціни +14,59%.

01.10.2021, ТОВ Енера Чернігів та КНП «Куликівська лікарня планового лікування» Куликівської селищної ради уклали додаткову угоду № 5 про внесення змін та доповнень до Договору, що поширює свою дію на відносини сторін з 02.09.2021, за умовами якої, відповідно до п. 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі, сторони домовились збільшити ціну за 1 кВт/год на 9,99% і викласти п. 1 Додатку № 3 «Комерційна пропозиція» до Договору в наступній редакції:

- ціна (тариф) електричної енергії, в тому числі диференційовані ціни (тарифи) за 1 кВт/год становить 2,784740 грн з ПДВ.

ТОВ «Енера Чернігів» звернулось до КНП «Куликівська лікарня планового лікування» Куликівської селищної ради з листом б/н та б/д з повідомленням, що 01.08.2021 відбулось різке підвищення законодавчо встановленого рівня ціни на електричну енергію, що діють в торговій зоні «ОЕС України», зокрема, для годин мінімального навантаження з 1243,71грн до 2000грн за 1МВт/год (зростання ціни 60,81%); для годин максимального навантаження з 2655,99грн до 4000грн за 1МВт/год (зростання ціни 50,60%); коливання ціни підтверджено експертним висновком Харківської ТПП. Враховуючи зазначене, споживачу направлено додаткову угоду щодо збільшення ціни електричної енергії до Договору, разом з експертним висновком Харківської ТПП.

Ціновою довідкою Харківської ТПП № 2277-3/21 від 21.09.2021 установлено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН ОЕС України за 1 МВт/год на 12.09.2021 становила 1889,08 грн (без ПДВ) та станом на 17.09.2021 2374,09 грн; відсоток зміни ціни +25,67%.

04.10.2021, ТОВ Енера Чернігів та КНП «Куликівська лікарня планового лікування» Куликівської селищної ради уклали додаткову угоду № 6 про внесення змін та доповнень до Договору, що поширює свою дію на відносини сторін з 03.09.2021, за умовами якої, відповідно до п. 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі, сторони домовились збільшити ціну за 1 кВт/год на 9,99% і викласти п. 1 Додатку № 3 «Комерційна пропозиція» до Договору в наступній редакції:

- ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тарифи) за 1 кВт/год становить 3,027699 грн з ПДВ.

ТОВ «Енера Чернігів» звернулось до КНП «Куликівська лікарня планового лікування» Куликівської селищної ради з листом б/н та б/д з повідомленням, що 01.08.2021 відбулось різке підвищення законодавчо встановленого рівня ціни на електричну енергію, що діють у торговій зоні «ОЕС України», зокрема, для годин мінімального навантаження з 1243,71грн до 2000грн за 1МВт/год (зростання ціни 60,81%); для годин максимального навантаження з 2655,99грн до 4000грн за 1МВт/год (зростання ціни 50,60%); коливання ціни підтверджено експертним висновком Харківської ТПП. Враховуючи зазначене, споживачу направлено додаткову угоду щодо збільшення ціни електричної енергії до Договору, разом з експертним висновком Харківської ТПП.

Експертним висновком Харківської ТПП № 2484-2/21 від 07.10.2021 установлено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН в ОЕС України за 1 МВт/год за 02.10.2021 становила 2268,36 грн та за 03.10.2021 2535,12 грн.

19.10.2021, ТОВ Енера Чернігів та КНП «Куликівська лікарня планового лікування» Куликівської селищної ради уклали додаткову угоду № 7 про внесення змін та доповнень до Договору, що поширює свою дію на відносини сторін з 01.10.2021, за умовами якої, відповідно до п. 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі, сторони домовились збільшити ціну за 1 кВт/год на 9,99% і викласти п. 1 Додатку № 3 «Комерційна пропозиція» до Договору в наступній редакції:

- ціна (тариф) електричної енергії, в тому числі диференційовані ціни (тарифи) за 1 кВт/год становить 3,294930 грн з ПДВ.

ТОВ Енера Чернігів звернулось КНП «Куликівська лікарня планового лікування» Куликівської селищної ради з листом б/н б/д з повідомленням, що відповідно до постанови НКРЕКП від 30.07.2021 № 1227 Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 08.04.2020 № 766 відбулось різке підвищення законодавчо встановленого рівня ціни на електричну енергію, що діє в торговій зоні ОЕС України, зокрема для годин мінімального навантаження з 1243,71 грн до 2000 грн за 1 МВт/год (зростання ціни 60,81%); для годин максимального навантаження з 2655,99 грн до 4000 грн за 1 МВт/год (зростання ціни 50,60%). Коливання ціни підтверджене експертним висновком Харківської ТПП. Враховуючи зазначене, споживачу направлена додаткова угода щодо збільшення ціни електричної енергії до Договору, разом з указаним експертним висновком Харківської ТПП.

Експертним висновком Харківської ТПП № 2631/21 від 21.10.2021 установлено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН в ОЕС України за 1 МВт/год за 14.09.2021 року становила 2596,47 грн та за 19.10.2021 2840,05 грн; відсоток коливання ціни +9,38%.

01.11.2021, ТОВ Енера Чернігів та КНП «Куликівська лікарня планового лікування» Куликівської селищної ради уклали додаткову угоду № 8 про внесення змін та доповнень до Договору, що поширює свою дію на відносини сторін з 02.10.2021, за умовами якої, відповідно до п. 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі, сторони домовились збільшити ціну за 1 кВт/год на 9,38% і викласти п. 1 Додатку № 3 «Комерційна пропозиція» до Договору в наступній редакції:

- ціна (тариф) електричної енергії, в тому числі диференційовані ціни (тарифи) за 1 кВт/год становить 3,570909 грн з ПДВ.

ТОВ Енера Чернігів звернулось до КНП «Куликівська лікарня планового лікування» Куликівської селищної ради з листом б/н б/д з повідомленням, що відповідно до постанови НКРЕКП від 30.07.2021 № 1227 Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 08.04.2020 № 766 відбулось різке підвищення законодавчо встановленого рівня ціни на електричну енергію, що діють в торговій зоні ОЕС України, зокрема для годин мінімального навантаження з 1243,71 грн до 2000 грн за 1 МВт/год (зростання ціни 60,81%); для годин максимального навантаження з 2655,99 грн до 4000 грн за 1 МВт/год (зростання ціни 50,60%); коливання ціни підтверджене експертним висновком Харківської ТПП. Враховуючи зазначене, споживачу направлена додаткова угода щодо збільшення ціни електричної енергії до Договору, разом з указаним експертним висновком Харківської ТПП.

Експертним висновком Харківської ТПП № 2710/21 від 29.10.2021 установлено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН ОЕС України за 1 МВт/год:

- за 03.10.2021 становить 2535,12 грн; за 28.10.2021 3113,44 грн; відсоток коливання ціни +22,81%;

- за 19.10.2021 становить 2840,05 грн; за 28.10.2021 3113,44 грн; відсоток коливання ціни +9,63%.

04.11.2021, ТОВ Енера Чернігів та КНП «Куликівська лікарня планового лікування» Куликівської селищної ради уклали додаткову угоду № 9 про внесення змін та доповнень до Договору, що поширює свою дію на відносини сторін з 03.10.2021, за умовами якої, відповідно до п. 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі, сторони домовились збільшити ціну за 1 кВт/год на 9,62% і викласти п. 1 Додатку № 3 «Комерційна пропозиція» до Договору в наступній редакції:

- ціна (тариф) електричної енергії, в тому числі диференційовані ціни (тарифи) за 1 кВт/год становить 3,880499 грн з ПДВ.

ТОВ Енера Чернігів звернулось до КНП «Куликівська лікарня планового лікування» Куликівської селищної ради з листом б/н б/д з повідомленням, що відповідно до постанови НКРЕКП від 30.07.2021 № 1227 Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 08.04.2020 № 766 відбулось різке підвищення законодавчо встановленого рівня ціни на електричну енергію, що діють у торговій зоні ОЕС України, зокрема для годин мінімального навантаження з 1243,71 грн до 2000 грн за 1 МВт/год (зростання ціни 60,81%); для годин максимального навантаження з 2655,99 грн до 4000 грн за 1 МВт/год (зростання ціни 50,60%); коливання ціни підтверджене експертним висновком Харківської ТПП. Враховуючи зазначене, споживачу направлена додаткова угода щодо збільшення ціни електричної енергії до Договору, разом з указаним експертним висновком Харківської ТПП.

Експертним висновком Харківської ТПП № 2849/21 від 10.11.2021 установлено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН ОЕС України за 1 МВт/год станом на 28.10.2021 становить 3113,44 грн; станом на 06.11.2021 3415,42 грн; відсоток коливання ціни +9,70%.

22.11.2021, ТОВ Енера Чернігів та КНП «Куликівська лікарня планового лікування» Куликівської селищної ради уклали додаткову угоду № 10 про внесення змін та доповнень до Договору, що поширює свою дію на відносини сторін з 01.11.2021, за умовами якої, відповідно до п. 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі, сторони домовились збільшити ціну за 1 кВт/год на 9,70% і викласти п. 1 Додатку № 3 «Комерційна пропозиція» до Договору в наступній редакції:

- ціна (тариф) електричної енергії, в тому числі диференційовані ціни (тарифи) за 1 кВт/год становить 4,222693 грн з ПДВ.

ТОВ Енера Чернігів звернулось до КНП «Куликівська лікарня планового лікування» Куликівської селищної ради з листом б/н б/д з повідомленням, що відповідно до постанови НКРЕКП від 30.07.2021 № 1227 Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 08.04.2020 № 766 відбулось різке підвищення законодавчо встановленого рівня ціни на електричну енергію, що діють в торговій зоні ОЕС України, зокрема для годин мінімального навантаження з 1243,71 грн до 2000 грн за 1 МВт/год (зростання ціни 60,81%); для годин максимального навантаження з 2655,99 грн до 4000 грн за 1 МВт/год (зростання ціни 50,60%). Коливання ціни підтверджене експертним висновком Харківської ТПП. Враховуючи зазначене, Споживачу направлена додаткова угода щодо збільшення ціни електричної енергії до Договору, разом з указаним експертним висновком Харківської ТПП.

Експертним висновком Харківської ТПП № 2985/21 від 25.11.2021 установлено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН ОЕС України за 1 МВт/год:

- за першу декаду жовтня (01.10. - 10.10.)2021 становила 2568,15 грн; за першу декаду листопада (01.11. - 10.11.)2021 3374,95 грн; відсоток коливання ціни +31,42%;

- станом на 07.11.2021 3013,92 грн та станом на 09.11.2021 3502,09 грн; відсоток коливання +16,20%.

15.12.2021, ТОВ Енера Чернігів та КНП «Куликівська лікарня планового лікування» Куликівської селищної ради уклали додаткову угоду № 11 про внесення змін та доповнень до Договору, що поширює свою дію на відносини сторін з 02.11.2021, за умовами якої, відповідно до п. 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі, сторони домовились збільшити ціну за 1 кВт/год на 8,59% і викласти п. 1 Додатку № 3 «Комерційна пропозиція» до Договору в наступній редакції:

- ціна (тариф) електричної енергії, в тому числі диференційовані ціни (тарифи) за 1 кВт/год становить 4,555124 грн з ПДВ.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі Договору, в період з липня по листопад 2021 року, ТОВ Енера Чернігів поставило КНП «Куликівська лікарня планового лікування» Куликівської селищної ради електричну енергію в загальному обсязі 59060 кВт/год, вартістю 196636,66 грн, про що свідчать двосторонні акти приймання-передавання товарної продукції активної електроенергії: № 19057ВЦ/114401/1 від 12.08.2021 на суму 18008,96 грн (обсяг споживання 8940 кВт/год), № 19057ВЦ/130661/1 від 13.09.2021 на суму 18573,32 грн (обсяг споживання 7860 кВт/год), № 19057ВЦ/145611/1 від 12.10.2021 на суму 37785,67 грн (обсяг споживання 12480 кВт/год), № 19057ВЦ/160586/1 від 09.11.2021 на суму 76989,10 грн (обсяг споживання 19840 кВт/год), № 19057ВЦ/177295/1 від 09.12.2021 на суму 45279,61 грн (обсяг споживання 9940 кВт/год).

КНП «Куликівська лікарня планового лікування» Куликівської селищної ради розрахувалось за спожиту електроенергію в указаному періоді на суму 164473,54 грн, що підтверджується засвідченими копіями платіжних інструкцій та доручень: № 135 від 09.09.2021 на суму 18008,96 грн, № 151 від 13.09.2021 на суму 18573,32 грн, № 161 від 22.10.2021 на суму 26841,52 грн, № 161 від 12.10.2021 на суму 10944,15 грн, № 174 від 09.11.2021 на суму 44825,98 грн, № 193 від 10.12.2021 на суму 45279,61 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор указав, що на підставі додаткових угод №№ 1 - 11 до договору № 19057/2ВЦ від 05.07.2021, укладених з порушенням вимог п. 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі, вартість 1 кВт/год електроенергії зросла на 2,6916241 грн (з 1,8634999 грн до 4,555124 грн) або на 144,44%, в той час як замовлений обсяг постачання зменшився. Тобто замовник КНП «Куликівська лікарня планового лікування» Куликівської селищної ради, здійснило оплату товару за ціною значно вищою, ніж була визначена тендерною документацією, при цьому, обсяг поставленої електроенергії значно скоротився.

За твердженням прокурора, недобросовісні дії зі сторони ТОВ Енера Чернігів, яке ініціювало внесення відповідних змін до Договору, роблять результат закупівлі невизначеним та, як наслідок, призводять до неефективного використання бюджетних коштів Куликівської селищної ради.

Щодо підстав представництва інтересів держави прокурором в даній справі.

Статтею 1 Закону України Про прокуратуру встановлено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку передбаченому цим Законом здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема загальних інтересів суспільства та держави.

Відповідно до частин 3, 4 статті 53 ГПК України в визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою в справу, провадження в якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення в справі Ф.В. проти Франції (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).

Водночас, існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі Менчинська проти Російської Федерації (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі):

Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або в випадках, коли потрібно захистити інтереси держави.

При цьому ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора в цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо суд вирішує - наскільки участь прокурора в розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачена важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу в питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п. 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України, щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах, не може тлумачитися розширено. Положення вказаної норми відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді.

Відтак прокурор може представляти інтереси держави в суді в виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 частини 2 статті 129 Конституції України).

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття інтерес держави.

У Рішенні Конституційного Суду України в справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття інтереси держави висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба в здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п.3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності в статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах.

Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття інтереси держави має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого в статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України Про прокуратуру.

Таким чином, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко невизначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо в сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15, від 08.02.2019 у справі № 915/20/18).

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор може представляти інтереси держави в суді лише в двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

За частинами 4, 7 статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва. Такі правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

У даній справі прокурор подав позов в особі Куликівської селищної ради в зв`язку з невиконанням нею своїх обов`язків щодо захисту інтересів держави в суді, незабезпеченням нею раціонального витрачання бюджетних коштів.

Щодо підстав представництва інтересів держави в особі Куликівської селищної ради.

Згідно частини 1 статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать: 1) органи державної влади (орган законодавчої, органи виконавчої, судової влади), та правоохоронні органи держави, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, об`єднання територіальних громад; 3) юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1, 2 цієї частини) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.

Відповідно до статті 2 Закону України Про місцеве самоврядування місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Частиною першою статті 143 Конституції України передбачено, зокрема, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Частиною 1 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування» визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно складають та схвалюють прогнози відповідних місцевих бюджетів, розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України (частина 1 статті 61 Закону України «Про місцеве самоврядування»).

Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону (частина 1 статті 61 Закону України «Про місцеве самоврядування»).

За пунктами 1.1. - 1.4. Статуту КНП «Куликівська лікарня планового лікування» Куликівської селищної ради, затвердженого рішенням Куликівської селищної ради № 350 від 30.08.2021, підприємство є закладом охорони здоров`я комунальним унітарним некомерційним підприємством, що надає послуги з надання первинної медичної допомоги, вторинної планової, стаціонарної, невідкладної та спеціалізованої амбулаторно-поліклінічної медичної допомоги будь-яким особам в порядку та на умовах, установлених законодавством України та цим Статутом, а також здійснює заходи з профілактики захворювань населення та підтримання громадського здоров`я.

Майно підприємства є спільною власністю Куликівської селищної територіальної громади, спільні інтереси якої представляє Куликівська селищна рада.

Підприємство є правонаступником усього майна, всіх прав та обов`язків КНП «Куликівська центральна районна лікарня» Куликівської районної ради.

Засновником (власником) підприємства є Куликівська селищна територіальна громада в особі Куликівської селищної ради (далі Засновник). Уповноваженим органом управління підприємством є виконавчий комітет Куликівської селищної ради (далі Орган управління). Підприємство є підпорядкованим, підзвітним та підконтрольним засновнику та органу управління, в межах делегованих йому засновником повноважень.

Підприємство створене на базі майна комунальної власності Куликівської селищної територіальної громади, яке передане йому засновником на основі права оперативного управління.

За пунктами 4.1., 4.3., 4.6., 4.7. Статуту підприємство є юридичною особою публічного права. Підприємство здійснює некомерційну господарську діяльність, організовує свою діяльність відповідно до фінансового плану, затвердженого засновником, самостійно організовує виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг і реалізує їх за цінами (тарифами), що визначаються в порядку, встановленому законодавством. Підприємство має самостійний баланс, рахунки в Державному казначействі України, установах банку, круглу печатку зі своїм найменуванням, штампи, а також бланки з власними реквізитами. Підприємство має право укладати угоди, набувати майнових та особистих немайнових прав, нести обов`язки, бути особою, яка бере участь у справі, що розглядається в судах України, міжнародних та третейських судах.

Майно підприємства є спільною комунальною власністю Куликівської селищної територіальної громади та закріплюється за ним на праві оперативного управління (п. 5.1 Статуту).

Джерелами формування майна та коштів підприємства є, зокрема, кошти місцевих бюджетів (п. 5.3.2. Статуту).

Засновник має право здійснювати контроль фінансово-господарської діяльності підприємства та контроль за якістю і обсягом надання медичної допомоги (п. 10.4. Статуту).

За обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (частина 1 статті 22 Бюджетного кодексу України»).

Згідно з п. 3 частини 2 статті 22 Бюджетного кодексу України головними розпорядниками бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, є місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників. За п. 3 частини 5 цієї статті головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження в законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань.

Таким чином, Куликівська селищна рада є розпорядником бюджетних коштів вищого рівня по відношенню до КНП «Куликівська лікарня планового лікування» Куликівської селищної ради, яка є в свою чергу одержувачем вказаних коштів.

Закупівлі електричної енергії за Договором від 05.07.2021 № 19057/2ВЦ та оскаржуваними до нього додатковими угодами проведена за рахунок коштів місцевого бюджету.

Зазначені прокурором у позові порушення вимог Закону України Про публічні закупівлі завдають шкоди територіальній громаді в вигляді незаконних витрат бюджетних коштів, унеможливлюють їх раціональне та ефективне використання і здатне спричинити істотну шкоду інтересам територіальної громади.

Надмірне витрачання коштів внаслідок укладення додаткових угод щодо збільшення ціни товару понесла саме Куликівська селищна рада, як засновник КНП «Куликівська лікарня планового лікування» Куликівської селищної ради та особа, яка здійснює його фінансування.

Правовий статус розпорядників бюджетних коштів, їх повноваження та відповідальність визначені положеннями Бюджетного кодексу України та підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, якою затверджений Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ (далі Порядок).

Абзацами першим та другим п. 5 Порядку визначено, зокрема, що установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду. Установи мають право брати бюджетні зобов`язання витрачати бюджетні кошти на цілі та в межах, установлених затвердженими кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.

За змістом абзацу другого п. 43 Порядку розпорядники мають право провадити діяльність виключно в межах бюджетних асигнувань, затверджених кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.

Таким чином, КНП «Куликівська лікарня планового лікування» Куликівської селищної ради у спірних правовідносинах, які виникли щодо постачання електричної енергії за Договором, діє як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (отримувач бюджетних коштів) та є замовником зазначеного товару в обсязі та в межах видатків, що визначені розпорядниками бюджетних коштів вищого рівня.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 905/1907/21 від 21.06.2023.

Згідно із частиною четвертою статті 48 Бюджетного кодексу України зобов`язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов`язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов`язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов`язань не здійснюються.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21 (п. 8.49.) зазначено, що оскільки засновником Школи та власником її майна є територіальна громада Черкаської області в особі Ради, яка фінансує і контролює діяльність цього комунального закладу, а також зобов`язана контролювати виконання обласного бюджету, зокрема законність та ефективність використання Школою коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що Рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету, а тому є належним позивачем у цій справі. Схожі висновки викладені у постановах КГС ВС від 22.12.2022 у справі № 904/123/22, від 26.10.2022 у справі № 904/5558/20 (підпункти 5.50, 5.51) та від 21.12.2022 у справі № 904/8332/21 (пункт 33).

Прокурор звертався до Куликівської селищної ради листом № 50-75-4402вих-23 від 08.11.2023 з повідомленням про те, що спірні додаткові угоди укладені з порушенням вимог п. 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та просив надати інформацію про вжиття заходів щодо усунення вказаних порушень.

Куликівська селищна рада, на звернення прокурора, листом від 16.11.2023 № 03-09/2580 повідомила, що селищною радою не планується подання позову в зв`язку з відсутністю кошторисних призначень на оплату судового збору.

Куликівська селищна рада підтвердила нездійснення жодних заходів на усунення допущених порушень.

Суд вважає, що такі дії позивача свідчать про його бездіяльність щодо захисту інтересів держави.

З урахуванням наведених обставин, суд вважає, що прокурор правильно визначив позивача у цій справі, оскільки використання коштів місцевого бюджету Куликівської селищної ради становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців міста; завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності; неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси територіальної громади.

Підставою реалізації прокурором представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка позивача, з огляду на незаконне використання бюджетних коштів шляхом укладення оспорюваних додаткових угод, на підставі яких сплачено кошти у надмірній сумі, і невжиття уповноваженим органом у спірних правовідносинах заходів щодо усунення таких порушень.

Таким чином, компетентний орган був достеменно обізнаний з фактом порушення законодавства в сфері публічних закупівель, та в позивача було достатньо часу для вжиття належних заходів з метою реагування на порушення інтересів держави, проте останній самостійно не захистив інтереси держави в суді.

В порядку частини четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор повідомив позивача про подання позову в інтересах держави в особі Куликівської селищної ради про визнання недійсними додаткових угод та стягнення безпідставно отриманих коштів.

За таких обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку про доведення прокурором факту бездіяльності Куликівської селищної ради, як підстави для звернення органу прокуратури до суду за захистом інтересів держави, відтак доводи відповідача 1 про залишення позову без розгляду, судом відхилені.

Суд врахував, що можливість використання відповідачем 1 безпідставно набутого майна, яким виступають у даному випадку грошові кошти, становить суспільний інтерес. Разом з тим, потенційно факт перерахування відповідачу 1 зайвих бюджетних коштів порушує вимоги чинного законодавства, принципи максимальної економії та ефективності, а тому призводить до протиправного витрачання бюджетних коштів, унеможливлює їх раціональне та ефективне використання, що підриває фінансово-економічні основи держави. З наведеного слідує, що при вирішенні даного спору наявний як державний, так і суспільний інтерес.

Щодо визнання недійсними додаткових угод.

За п. 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частинами 1, 2 статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, установлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише в випадках і на умовах, установлених договором або законом.

За приписами статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлене законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначені Законом України Про публічні закупівлі.

Цей Закон передбачає, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина 1 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі).

За пунктами 6, 11 та 22 статті 1 Закону України Про публічні закупівлі:

- договір про закупівлю це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару;

- замовники це суб`єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону;

- предмет закупівлі це товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).

Відповідно до частин 1 - 3 статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами в передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов, Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані в будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

За приписами частини четвертої статті 41 вказаного Закону України Про публічні закупівлі (в редакції чинній на момент укладення Договору) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Відповідно до п. 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі (в редакції чинній на момент укладення Договору) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку в разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

В абзаці 2 частини 3 статті 6 ЦК України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Таким чином, Закон України Про публічні закупівлі встановлює імперативну норму, за якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно в випадках, визначених частиною 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі, зокрема, за п. 2 - у випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку в разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни електричної енергії на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період після укладання договорів і до внесення відповідних змін до нього.

Коливання ціни на ринку повинно розцінюватися саме після підписання договору, оскільки п. 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі урегульовано саме зміну істотних умов договору в разі виникнення такого явища, як коливання ціни на ринку.

Виходячи із викладеного, внесення змін до договору є правомірним лише в випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди (або отримання пропозиції про її укладення) щодо внесення змін.

Суд установив, що позивач та відповідач уклали договір про постачання електричної енергії споживачу № 19057/2ВЦ від 05.07.2021, за результатами процедури закупівлі на виконання вимог Закону України Про публічні закупівлі. На момент підписання Договору сторони погодили всі його істотні умови - предмет, ціну, строк виконання зобов`язань за Договором, що узгоджується з положеннями частини 3 статті 180 ГК України та Законом України Про публічні закупівлі.

Виходячи з умов пунктів 2.2., 5.1. та Додатку № 3 до Договору Комерційна пропозиція, загальний обсяг постачання електричної енергії складав 100301 кВт/год; ціна електричної енергії на момент укладання Договору 1,8634999 грн за 1 кВт/год (з ПДВ); загальна вартість Договору 186910,90 грн (з ПДВ).

Додатковими угодами №№ 1 - 11 змінені істотні умови Договору, зокрема за підсумком: збільшено ціну за одиницю товару з 1,8634999 грн до 4,555124 грн за 1 кВт/год та зменшено обсяги постачання. Фактично ціна за 1 кВт/год (одиницю товару) збільшилася на 144,44%, в той час як замовлений обсяг електричної енергії зменшився, порівняно з погодженим.

Необхідність укладення оспорюваних додаткових угод №№ 1 - 11 до Договору відповідач обґрунтував коливанням ціни електричної енергії на ринку, на підтвердження якого (коливання) надав селищній раді експертні висновки Харківської торгово-промислової палати: № 1838/21 від 11.08.2021, № 1842/21 від 10.08.2021, № 1934/21 від 18.08.2021, № 2062/21 від 31.08.2021, № 2484-2/21 від 07.10.2021, № 2631/21 від 21.10.2021, № 2710/21 від 29.10.2021, № 2849/21 від 10.11.2021, № 2985/21 від 25.11.2021; цінові довідки Харківської торгово-промислової палати № 2277-2/21 від 21.09.2021 та № 2277-3/21 від 21.09.2021.

З наведеного слідує, що оскаржувані додаткові угоди укладені сторонами на підставі п. 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі (про що зазначено в п. 1 цих угод).

Відповідно до п. 4 частини 3 статті 57 Закону України Про ринок електричної енергії електропостачальник має в чіткий та прозорий спосіб інформувати своїх споживачів про зміну будь-яких умов договору постачання електричної енергії споживачу не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Електропостачальники зобов`язані повідомляти споживачів у порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про їхнє право припинити дію договору, якщо вони не приймають нові умови.

За п. 3.2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі ПРРЕЕ) в разі зміни умов договору про постачання електричної енергії споживачу, в тому числі комерційної пропозиції, електропостачальник не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування повідомляє про це споживача з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір.

У разі надання в установленому порядку електропостачальником споживачу повідомлення про зміни умов договору про постачання електричної енергії (в тому числі зміну ціни), що викликані змінами регульованих складових ціни (тарифу на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії, ціни (тарифу) на послуги постачальника універсальних послуг та/або "останньої надії") та/або змінами в нормативно-правових актах щодо формування цієї ціни або умов постачання електричної енергії, договір вважається із зазначеної в повідомленні дати зміни його умов (але не раніше ніж через 20 днів від дня надання споживачу повідомлення), про що зазначається в повідомленні:

1) достроково розірваним (без штрафних санкцій) за ініціативою споживача - в разі надання електропостачальнику письмової заяви споживача про незгоду/неприйняття змін протягом 5 робочих днів з дня отримання такого повідомлення, але не пізніше ніж за 10 календарних днів до зазначеної в повідомленні дати зміни умов договору;

2) зміненим на запропонованих електропостачальником умовах - якщо споживач не надав електропостачальнику письмову заяву про незгоду/неприйняття змін в установлений цим пунктом термін.

Аналогічні положення про необхідність повідомлення споживача не пізніше ніж за 20 днів до застосування змін умов договору про постачання електричної енергії викладені у п. 13.2. Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу, який є Додатком № 5 до ПРРЕЕ.

Враховуючи зміст наведених норм, при внесенні змін до договору про постачання електричної енергії споживачу, нова ціна електричної енергії може бути застосована постачальником не раніше ніж через 20 днів, після повідомлення споживача про її зміну, в разі відсутності письмової заяви споживача про незгоду та/або неприйняття запропонованої ціни впродовж цього строку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 67 Закону України Про ринок електричної енергії в Україні функціонує єдиний ринок на добу наперед (РДН) та внутрішньодобовий ринок (ВДР). Купівля-продаж електричної енергії на ринку на добу наперед та внутрішньодобовому ринку здійснюється за правилами ринку на добу наперед та внутрішньодобового ринку.

Особливості проведення торгів, оприлюднення результатів, розрахунків та вказаних ринків визначаються Правилами ринку на добу наперед та внутрішньодобового ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 308, відповідно до яких:

- розрахунковий період - мінімальний відрізок часу, щодо якого визначаються ціна та обсяги купівлі-продажу електричної енергії на РДН/ВДР (60 хвилин);

- торги на РДН - процес визначення обсягів та ціни на електричну енергію для розрахункових періодів доби постачання відповідно до цих Правил та одномоментний процес купівлі та продажу електричної енергії на РДН;

- торги на ВДР - процес визначення обсягів та цін на електричну енергію для розрахункових періодів доби постачання після завершення торгів на РДН та впродовж доби постачання відповідно до цих Правил та одномоментний процес купівлі та продажу електричної енергії на ВДР.

Відповідно до частин 5, 6 статті 67 Закону України Про ринок електричної енергії ціна купівлі-продажу електричної енергії на ринку на добу наперед визначається для кожного розрахункового періоду оператором ринку за принципом граничного ціноутворення на основі балансу сукупного попиту на електричну енергію та її сукупної пропозиції, а на внутрішньодобовому ринку - за принципом ціноутворення по заявленій (пропонованій) ціні відповідно до правил ринку на добу наперед та внутрішньодобового ринку. Ціни на ринку на добу наперед та внутрішньодобовому ринку є вільними (ринковими) цінами.

За результатами торгів відповідно до правил ринку на добу наперед та внутрішньодобового ринку оприлюднюються ціна та обсяги купівлі-продажу електричної енергії для кожного розрахункового періоду та інші показники.

На підтвердження коливання ціни на електричну енергію відповідач надав Раді експертні висновки Харківської торгово-промислової палати: № 1838/21 від 11.08.2021, № 1842/21 від 10.08.2021, № 1934/21 від 18.08.2021, № 2062/21 від 31.08.2021, № 2484-2/21 від 07.10.2021, № 2631/21 від 21.10.2021, № 2710/21 від 29.10.2021, № 2849/21 від 10.11.2021, № 2985/21 від 25.11.2021; цінові довідки Харківської торгово-промислової палати № 2277-2/21 від 21.09.2021 та № 2277-3/21 від 21.09.2021.

Перераховані експертні висновки та цінові довідки ТПП містять лише інформацію щодо середньозваженої ціни на РДН в ОЕС України за різні періоди часу, що є відмінними за тривалістю, без урахування дати укладення Договору та погодження сторонами його істотних умов, а саме ціни.

Згідно з приміткою довідки носять фактографічно-інформаційний характер.

Суд установив, що ціна електричної енергії, встановлена за результатами відкритих торгів на рівні 1,8634999 грн (з ПДВ) за 1 кВт*год та погоджена при укладенні Договору (п. 1 Комерційної пропозиції, додаток № 3 до Договору), сторонами взагалі не застосовувалась, оскільки шляхом укладення додаткової угоди № 1 б/д ціна за 1 кВт*год збільшена сторонами починаючи з 01.07.2021 на 9,99 % або до 2,014426 грн, на підставі порівняння середньозважених цін за звітний місяць (01.07. - 31.07.) та станом на 05.08.2021 (довільно обрана дата), що слідує з експертного висновку Харківської торгово-промислової палати від 11.08.2021 № 1838/21.

Експертний висновок № 1842/21 від 10.08.2021 (яким обґрунтоване укладення додаткової угоди № 2 від 18.08.2021) порівнює середньозважені ціни на електроенергію в червні (01.06. 30.06.) та в третій декаді липня (21.07. 31.07.), тобто з урахуванням періоду часу, що передував укладенню Договору та погодження сторонами його істотних умов, зокрема ціни (05.07.2021).

Експертний висновок № 1934/21 від 18.08.2021 (яким обґрунтоване укладення додаткової угоди № 3 від 30.08.2021) порівнює середньозважені ціни на електроенергію станом на 05.08.2021 та на 09.08.2021 (довільно обрані дати), без урахування періоду часу, в який укладений Договір та встановлена його ціна (05.07.2021) та її подальший перегляд (01.08.2021, 02.08.2021).

У той час, цінові довідки №№ 2277-2/21 від 21.09.2021, 2277-3/21 від 21.09.2021, експертні висновки: № 2062/21 від 31.08.2021, № 2484-2/21 від 07.10.2021, № 2631/21 від 21.10.2021, № 2710/21 від 29.10.2021, № 2849/21 від 10.11.2021, № 2985/21 від 25.11.2021 (якими обґрунтоване укладення додаткових угод № 4 від 08.09.2021, № 5 від 01.10.2021, № 6 від 04.10.2021, № 7 від 19.10.2021, № 8 від 01.11.2021, № 9 від 04.11.2021, № 10 від 22.11.2021, № 11 від 15.12.2021) порівнюють певні дати та періоди (обрані хаотично), що відмінні за своєю тривалістю, та не обґрунтовують тенденцію коливання ціни (зростання), що встановлена сторонами на момент укладення Договору (станом на 05.07.2021), та її подальший перегляд (станом на 01.08.2021, 02.08.2021, 01.09.2021, 02.09.2021, 03.09.2021, 01.10.2021, 02.10.2021, 03.10.2021, 01.11.2021, 02.11.2021).

При цьому, збільшення ціни кожного разу на 9,99% на підставі додаткових угод № 4 від 08.09.2021, № 5 від 01.10.2021, № 6 від 04.10.2021 (що порівнювали хаотично обрані дати та періоди в розрахунковому місяці) відбувалось щоденно, починаючи з 01.09.2021, 02.09.2021, 03.09.2021. Та сама тенденція простежувалась при укладенні сторонами додаткових угод № 7 від 19.10.2021, № 8 від 01.11.2021, № 9 від 04.11.2021, починаючи з 01.10.2021, 02.10.2021, 03.10.2021, та додаткових угод № 10 від 22.11.2021, № 11 від 15.12.2021, починаючи з 01.11.2021, 02.11.2021.

Водночас п. 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі передбачає дотримання пропорційності збільшення ціни за одиницю товару до коливання ціни на ринку.

Пропорційність означає рівність, співрозмірність двох відношень до порівняння.

За висновком суду, ціну електроенергії на ринку необхідно порівнювати за співмірні проміжки часу, наприклад, місяць з місяцем, декаду з декадою, а не на вибіркові дати в різних розрахункових періодах, при цьому, обов`язково таке порівняння має бути проведене починаючи з моменту укладення Договору, що відображатиме реальну тенденцію коливання ціни на ринку.

Водночас, визнання недійсною будь-якої додаткової угоди тягне за собою визнання недійсними всіх послідуючих додаткових угод, оскільки кожна наступна додаткова угода має фіксовану ціну за одиницю товару, відтак, є похідною від попередніх додаткових угод, та підлягає визнанню недійсною, оскільки змінює ціну більш як на 10% (сумарно) в порівнянні до ціни, що погоджена сторонами на момент укладення Договору.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 (пункти 88 - 90) зробила наступний правовий висновок, що є обов`язковим для врахуванням судом першої інстанції в силу частини четвертої статті 236 ГПК України: ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару в власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його в власність покупця за договором про закупівлю можлива в випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення в випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, у порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, установлених у статті 652 ЦК України та п. 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

Натомість, сторони шляхом укладення додаткових угод №№ 1 - 11 змінили (збільшили) ціну за одиницю товару, встановлену за результатами закупівлі, з 1,8634999 грн до 4,555124 грн за 1 кВт/год, тобто фактично вартість 1 кВт/год (одиниця товару) збільшилася на 2,6916241 грн або на 144,44%.

Суд проаналізувавши матеріали справи, дійшов висновку, що надані постачальником документи не є належними доказами, що підтверджують факт коливання ціни електроенергії на ринку в порівняні з моментом укладення Договору (істотні умови якого визначені за фактом проведеної процедури закупівлі) а також у порівняні з моментом введення в дію нових цін (починаючи з 01.07.2021), за підсумком, ціна за одиницю товару зросла на +144,44%.

У той час як ціна, визначена за результатами проведеної закупівлі, взагалі сторонами застосована не була.

Виходячи з даних, опублікованих на офіційному сайті ДП «Оператор ринку» щодо середньозваженої ціни на РДН в ОЕС України (www.oree.com.ua) дійсно простежується тенденція коливання ціни на ринку, при цьому, таке коливання, протягом дії Договору, мало місце як у сторону збільшення, так і в сторону зменшення (оскільки ціна змінюється щодобово).

Метою Закону України Про публічні закупівлі є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища в сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції в цій сфері, розвитку добросовісної конкуренції.

Відповідно до статті 5 Закону України Про публічні закупівлі закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Перемога в тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору за однією ціною та її подальше підвищення шляхом укладення каскадних додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця. Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 5 Закону України Про публічні закупівлі.

Кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (стаття 13 ЦК України).

Будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

Таким чином, беручи участь у процедурі публічних закупівель, Товариство самостійно визначаючи ціну на предмет закупівлі, з урахуванням власного економічного обґрунтування рентабельності підприємства і можливості виконати взяті зобов`язання упродовж дії договору, чітко усвідомлювало свою можливість поставки товару за заявленими цінами протягом дії договору, адже вчиненню таких дій повинні передувати організаційні дії щодо закупки товару. Саме по собі коливання цін на ринку - природна обставина ринкових відносин, яка повинна братися до уваги при укладенні договорів з урахуванням підприємницького ризику. Саме лише коливання цін не є безумовною підставою внесення змін до договору.

В силу особливостей функціонування ринків РДН та ВДР ціна купівлі-продажу електричної енергії є динамічною, тобто коливання ціни відбуваються постійно в залежності від попиту та пропозиції, часу доби та сезону, інших чинників, що не міг не знати та не враховувати відповідач, здійснюючи свою діяльність з купівлі електроенергії на майданчиках РДН та ВДР, та формуючи тендерну пропозицію щодо спірної закупівлі.

Покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки.

КНП «Куликівська лікарня планового лікування» Куликівської селищної ради мало беззаперечне право на отримання електроенергії по ціні, визначеній в укладеному сторонами Договорі, однак, без надання письмових заперечень чи проведення переговорів щодо необґрунтованих пропозицій відповідача про збільшення ціни, підписала спірні додаткові угоди, як наслідок, ціна 1 кВт/год електричної енергії зросла більше ніж на 144,44%.

Укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар, за відсутності для цього визначених Законом України Про публічні закупівлі підстав, спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору.

Згідно з частиною 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, установлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Суд, установив наявність фактичних обставин, з якими Закон пов`язує визнання додаткових угод №№ 1 - 11 до договору 19057/2ВЦ від 05.07.2021 недійсними на момент їх укладення, та дійшов висновку, що оскаржувані додаткові угоди суперечать п. 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі, принципам максимальної економії, ефективності та пропорційності закупівель, установлених статтею 5 цього Закону, відтак про наявність підстав для визнання їх недійсними відповідно до статей 203, 215 ЦК України.

Щодо стягнення безпідставно набутих коштів у сумі 69859,92 грн.

Відповідно до вимог статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає в користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

За приписами частини першої статті 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з п. 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, за подібних обставин, дійшла висновку, що кошти одержані відповідачем безпідставно, оскільки підстава внаслідок визнання додаткових угод недійсними відпала, тому останній зобов`язаний їх повернути в силу статей 216, 1212 ЦК України.

Недійсність спірних додаткових угод означає, що зобов`язання сторін регулюються виключно Договором, тобто і поставка електроенергії, і її оплата має здійснюватися сторонами відповідно до умов саме первісної редакції Договору.

Наведена правова позиція узгоджується з сталою та послідовною практикою Великої Палати Верховного Суду в постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, Верховного Суду в постановах від 13.04.2023 у справі № 908/653/22, від 16.02.2023 у справі № 903/366/22, від 16.02.2023 у справі № 903/383/22, від 07.02.2023 у справі № 927/188/22.

Відповідно до умов Договору (п. 2.2., 5.1.), Додатку № 3 до Договору Комерційна пропозиція відповідач 1 повинен був поставити відповідачу 2 100301 кВт/год електричної енергії за ціною 1,8634999 грн за 1 кВт/год.

Як вбачається з підписаних сторонами актів прийняття передавання товарної продукції активної електричної енергії, за період з липня по листопад 2021 року обсяг постачання склав 59060 кВт/год.

Матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження коригування сторонами обсягу постачання електричної енергії в жовтні 2021 році за актом приймання передавання товарної продукції активної електричної енергії № 19057ВЦ/160586/1 від 09.11.2021, за яким обсяг споживання 19840 кВт/год.

Відповідач 1 здійснив оплату поставленої в липні-листопаді 2021 року електричної енергії на суму 164473,54 грн, що підтверджується наданими платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи.

Натомість виходячи з ціни, обумовленої сторонами в п. 5.1 Договору, Додатку № 3 до Договору Комерційна пропозиція, відповідач 2 повинен був сплатити відповідачу 1 за спожиту в спірному періоді електричну енергію 110058,30 грн (59060 кВт/год х 1,8634999 кВт/год/грн), а отже розмір надмірно сплачених коштів становить 54415,24 грн (164473,54 грн 110058,30 грн).

З урахуванням установлених обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову прокурора в частині вимог про стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів в сумі 54415,24 грн.

В решті позовних вимог в частині стягнення 15444,68 грн відмовити в зв`язку з необґрунтованістю.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлений позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він заперечує проти позову.

За приписами частин 2, 3 статті 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

Обов`язок доказування і подання доказів установлений статтею 74 ГПК України, за якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина 3 статті 74 ГПК України).

Відповідно до частини четвертої статті 74 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви в добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом (частина 1 статті 14 ГПК України).

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З огляду на зміст статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Стаття 76 даного Кодексу визначає, що належними доказами є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Статтями 78, 79 ГПК України встановлено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними ніж докази, надані на її спростування.

За приписами частин 1, 2 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Тобто, виходячи зі змісту статей 13, 74 ГПК України кожна сторона на підставі належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів повинна довести правомірність заявлених нею вимог або заперечень.

За висновком суду, прокурор, на підставі належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів, у розумінні статей 76 - 79 ГПК України, довів наявність правових підстав для задоволення позову в частині визнання спірних угод недійсними та стягнення 54415,24 грн безпідставно отриманих коштів.

У решті вимог, у частині стягнення 15444,68 грн, відмовити в зв`язку з необґрунтованістю.

При ухваленні рішення в справі, суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, до яких зокрема належить судовий збір.

За частиною 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається в спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З огляду на зміст наведеної норми, суд дійшов висновку, що за рахунок відповідачів підлягає відшкодуванню сплачений до Державного бюджету України судовий збір у сумі 35666,56 грн, в рівних частинах по 17833,28 грн з кожного, пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 13, 14, 42, 47, 53, 55, 73 - 80, 86, 126, 129, 165 - 167, 178, 184, 202, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.Задовольнити частково позов Виконуючого обов`язки керівника Козелецької окружної прокуратури (вул. Євгена Лоскота, 1, смт. Козелець, Чернігівська область, 17000; код ЄДРПОУ 02910114) в інтересах держави в особі Куликівської селищної ради (вул. Миру, 67, смт Куликівка, Чернігівський район, Чернігівська область, 17200; код ЄДРПОУ 04412432) до Товариства з обмеженою відповідальністю Енера Чернігів (проспект Перемоги, 126Б, м. Чернігів, 14013; код ЄДРПОУ 41823846) до Комунального некомерційного підприємства Куликівська лікарня планового лікування Куликівської селищної ради (вул. Пирогова, 16, смт Куликівка, Чернігівський район, Чернігівська область, 16300; код ЄДРПОУ 02006337) про визнання додаткових угод до договору недійсними та стягнення 69859,92 грн.

2. Визнати недійсною додаткову угоду № 1 б/д про внесення змін та доповнень до договору про постачання електричної енергії споживачу № 19057/2ВЦ від 05.07.2021, укладену між Комунальним некомерційним підприємством Куликівська лікарня планового лікування Куликівської селищної ради (код ЄДРПОУ 02006337) та Товариством з обмеженою відповідальністю Енера Чернігів (код ЄДРПОУ 41823846).

3. Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 18.08.2021 про внесення змін та доповнень до договору про постачання електричної енергії споживачу № 19057/2ВЦ від 05.07.2021, укладену між Комунальним некомерційним підприємством Куликівська лікарня планового лікування Куликівської селищної ради (код ЄДРПОУ 02006337) та Товариством з обмеженою відповідальністю Енера Чернігів (код ЄДРПОУ 41823846).

4. Визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 30.08.2021 про внесення змін та доповнень до договору про постачання електричної енергії споживачу № 19057/2ВЦ від 05.07.2021, укладену між Комунальним некомерційним підприємством Куликівська лікарня планового лікування Куликівської селищної ради (код ЄДРПОУ 02006337) та Товариством з обмеженою відповідальністю Енера Чернігів (код ЄДРПОУ 41823846).

5. Визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 08.09.2021 про внесення змін та доповнень до договору про постачання електричної енергії споживачу № 19057/2ВЦ від 05.07.2021, укладену між Комунальним некомерційним підприємством Куликівська лікарня планового лікування Куликівської селищної ради (код ЄДРПОУ 02006337) та Товариством з обмеженою відповідальністю Енера Чернігів (код ЄДРПОУ 41823846).

6. Визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 01.10.2021 про внесення змін та доповнень до договору про постачання електричної енергії споживачу № 19057/2ВЦ від 05.07.2021, укладену між Комунальним некомерційним підприємством Куликівська лікарня планового лікування Куликівської селищної ради (код ЄДРПОУ 02006337) та Товариством з обмеженою відповідальністю Енера Чернігів (код ЄДРПОУ 41823846).

7. Визнати недійсною додаткову угоду № 6 від 04.10.2021 про внесення змін та доповнень до договору про постачання електричної енергії споживачу № 19057/2ВЦ від 05.07.2021, укладену між Комунальним некомерційним підприємством Куликівська лікарня планового лікування Куликівської селищної ради (код ЄДРПОУ 02006337) та Товариством з обмеженою відповідальністю Енера Чернігів (код ЄДРПОУ 41823846).

8. Визнати недійсною додаткову угоду № 7 від 19.10.2021 про внесення змін та доповнень до договору про постачання електричної енергії споживачу № 19057/2ВЦ від 05.07.2021, укладену між Комунальним некомерційним підприємством Куликівська лікарня планового лікування Куликівської селищної ради (код ЄДРПОУ 02006337) та Товариством з обмеженою відповідальністю Енера Чернігів (код ЄДРПОУ 41823846).

9. Визнати недійсною додаткову угоду № 8 від 01.11.2021 про внесення змін та доповнень до договору про постачання електричної енергії споживачу № 19057/2ВЦ від 05.07.2021, укладену між Комунальним некомерційним підприємством Куликівська лікарня планового лікування Куликівської селищної ради (код ЄДРПОУ 02006337) та Товариством з обмеженою відповідальністю Енера Чернігів (код ЄДРПОУ 41823846).

10. Визнати недійсною додаткову угоду № 9 від 04.11.2021 про внесення змін та доповнень до договору про постачання електричної енергії споживачу № 19057/2ВЦ від 05.07.2021, укладену між Комунальним некомерційним підприємством Куликівська лікарня планового лікування Куликівської селищної ради (код ЄДРПОУ 02006337) та Товариством з обмеженою відповідальністю Енера Чернігів (код ЄДРПОУ 41823846).

11. Визнати недійсною додаткову угоду № 10 від 22.11.2021 про внесення змін та доповнень до договору про постачання електричної енергії споживачу № 19057/2ВЦ від 05.07.2021, укладену між Комунальним некомерційним підприємством Куликівська лікарня планового лікування Куликівської селищної ради (код ЄДРПОУ 02006337) та Товариством з обмеженою відповідальністю Енера Чернігів (код ЄДРПОУ 41823846);

12. Визнати недійсною додаткову угоду № 11 від 15.12.2021 про внесення змін та доповнень до договору про постачання електричної енергії споживачу № 19057/2ВЦ від 05.07.2021, укладену між Комунальним некомерційним підприємством Куликівська лікарня планового лікування Куликівської селищної ради (код ЄДРПОУ 02006337) та Товариством з обмеженою відповідальністю Енера Чернігів (код ЄДРПОУ 41823846);

13.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Енера Чернігів (пр-т. Перемоги, 126Б, м. Чернігів, 14013; код ЄДРПОУ 41823846) на користь бюджету територіальної громади в особі Куликівської селищної ради (код ЄДРПОУ 04412432) кошти в сумі 54415,24 грн.

14.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Енера Чернігів (пр-т. Перемоги, 126Б, м. Чернігів, 14013; код ЄДРПОУ 41823846) на користь Чернігівської обласної прокуратури (вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000; код ЄДРПОУ 02910114) 17833,28 грн судового збору.

15. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Куликівська лікарня планового лікування Куликівської селищної ради (вул. Пирогова, 16, смт Куликівка, Чернігівський район, Чернігівська область, 16300; код ЄДРПОУ 02006337) на користь Чернігівської обласної прокуратури (вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000; код ЄДРПОУ 02910114) 17833,28 грн судового збору.

16. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

17. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасоване, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови в відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні були оголошені лише вступна та резолютивна частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду в порядку визначеному статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складене та підписане 06.05.2024.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до приписів частин 5-8 статті 6 та частин 5, 6 статті 242 ГПК України, пунктів 5.6, 5.8, 10, 16, 17, 29, 37 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, учасникам справи (їх представникам), які є користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, судові рішення в паперовій формі не надсилаються і не вручаються. Суд надсилає такі рішення в електронній формі до електронного кабінету таких осіб, і вони вважаються врученими в день отримання повідомлення про доставку копії судового рішення на офіційну електронну адресу учасника справи (його представника), з якого і починається перебіг процесуального строку, встановленого законом або судом. Обмін процесуальними документами в електронній формі між судом та/або особами, що є (повинні бути) користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, мають здійснюватися виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://cn.arbitr.gov.ua/sud5028/.

Суддя А.В. Романенко