Рішення

від 06.05.2024 по справі 927/189/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

06 травня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/189/24 Господарський суд Чернігівської області у складі:

судді Ноувен М.П.,

розглянув справу №927/189/24 у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання)

за позовом: Комунального некомерційного підприємства "Ніжинська центральна міська лікарня імені Миколи Галицького" Ніжинської міської ради,

вул. Станіслава Прощенка, 21, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600;

код 02774125

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ ХЕЛС",

вул. Ярославська, буд.4Б, м. Київ, 04071;

код 35441933;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

Управління комунального майна та земельних відносин

Ніжинської міської ради Чернігівської області

вул. Овдіївська, 5, м. Ніжин, 16600,

код 43250980

про стягнення 157 699,51 грн;

Позивач Комунальне некомерційне підприємство "Ніжинська центральна міська лікарня імені Миколи Галицького" Ніжинської міської ради звернулось до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ ХЕЛС" про стягнення 157 699,51 грн заборгованості з яких: 103057,09 грн - заборгованість з орендної плати за користування майном комунальної власності, 27675,47 грн - пеня за несвоєчасне виконання договірних зобов"язань, 7214,00 грн - штрафу за прострочення виконання договірних зобов"язань більше 3-х місяців, 2103,16 грн - відшкодування плати за землю, 17420,51 грн - відшкодування комунальних послуг, 229,28 грн - відшкодування експлуатаційних витрат.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 04.03.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 04.03.2024 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Управління комунального майна та земельних відносин Ніжинської міської ради Чернігівської області.

Позивач та третя особа повідомлені про розгляд справи в суді, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

Відповідач повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення ухвали № 0600095942790.

З урахуванням положень ст. 242 ГПК України сторони належним чином повідомлені про розгляд справи в суді.

Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи учасників справи.

Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ніжина від 05.09.2027 року № 17.

За загальними принципами здійснення судочинства, що також відображені у статтях 13, 14 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач своїм правом на подання відзиву у визначений судом у відповідності до господарського процесуального закону строк не скористався, за таких обставин, рішення приймається за наявними матеріалами справи, на підставі частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача Управління комунального майна та земельних відносин Ніжинської міської ради 18.03.2024 подало до суду письмові пояснення № 252 від 14.03.2024 з документами для долучення до матеріалів справи.

Судом долучено вказані документи до матеріалів справи.

Будь-яких заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Обставини, які є предметом доказування у справі. Докази, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

05.09.2017 між Виконавчим комітетом Ніжинської міської ради (далі Орендодавець) та Комунальним лікувально-профілактичним закладом «Ніжинська центральна лікарня імені Миколи Галицького`Ніжинської міської ради (далі Балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЙ ХЕЛС» укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ніжина № 17 (далі Договір).

Відповідно до п. 1.1, 1.2 Договору, Орендодавець та Баланосоутримувач передають, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, що є об`єктом комунальної власності територіальної громади міста Ніжина нежитлове приміщення загальною площею 72,1 кв.м., розміщене за адресою: місто Ніжин, вул. Московська, 21 та перебуває в оперативному управлінні Балансоутримувача Комунального лікувально-профілактичного закладу «Ніжинська центральна лікарня імені Миколи Галицького`Ніжинської міської ради.

Фактичну передачу майна здійснює Балансоутримувач. Актом приймання-передачі підписується Орендодавцем, Балансоутримувачем та Орендарем.

Вартість майна, визначена згідно зі звітом про оцінку на 30.06.2017 року становить за неналежною оцінкою 245 080,00 грн (без ПДВ).

Пунктом 1.3.Договору зазначено про те, що Договір переукладається з метою розміщення та експлуатації комп`ютерного томографа на підставі п. 4 рішення Ніжинської міської ради Чернігівської області № 26-27/2017 від 27.07.2017 «Про оренду майна комунальної власності м. Ніжина», при умові укладання договору про вивіз твердих побутових відходів з комунального підприємства «Виробниче управління комунального господарства».

Відповідно до п.2.1., 2.2. Договору, Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний в Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання- передачі Майна, який є невід`ємною частиною цього Договору.

Передача Майна в оренду не тягне за собою виникнення в Орендаря права власності на це Майно. Майно залишається у комунальній власності територіальної громади міста Ніжина, а Орендар користується ним протягом всього строку оренди.

Пунктом 3.1 та 3.2. Договору визначено, що орендна плата є платежем у грошовій формі, який Орендар вносить на рахунок Балансоутримувача незалежно від наслідків діяльності Орендаря.

До орендної плати не входить плата за комунальні послуги, вартість експлуатаційних витрат, податок на додану вартість, плата за користування земельною ділянкою.

Відповідно до п. 3.3., 3.4. Договору, розмір орендної плати визначається в порядку, передбаченому Методикою розрахунку орендної плати за майно комунальної власності територіальної громади міста Ніжина, затвердженої рішенням Ніжинської міської ради від 23.04.2015 року № 21-66/2015 (зі змінами), або за результатами конкурсу на право оренди майна.

Розмір орендної плати становить за базовий місяць розрахунку (останній місяць по якому є інформація про індекс інфляції) 4 158,32 грн.

Розмір орендної плати за перший місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць розрахунку на індекс інфляції за період з першого числа наступного за базовим місяця до останнього числа першого місяця оренди. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку визначеному законодавством.

Відповідно до п. 3.5. Договору, розмір орендної плати за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Орендну плату Орендар зобов`язаний перераховувати щомісячно не пізніше останнього числа поточного місяця згідно виставлених рахунків Орендодавцем. (п. 3.6. Договору).

Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, включаючи день оплати.

У разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі, ця сума погашає вимоги Балансоутримувача у такій черговості:

- у першу чергу сплачується пеня та штраф;

- у другу чергу сплачується сума орендної плати. (п. 3.7. Договору).

У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує Балансоутримувачу штраф у розмірі 7% від суми заборгованості (п. 3.8. Договору).

Розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики її розрахунку, істотні зміни стану об`єкта оренди з незалежних від Сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством. (п. 3.10. Договору).

Відповідно до п. 5.1. Договору, Орендар зобов`язується:

- своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату, відповідно до умов Договору(п. 5.1.3.);

-сплачувати фактичні витрати за користування електроенергією, іншими комунальними послугами, для чого у місячний термін оформити договори з підприємствами надавачами послуг. У разі, якщо комунальні послуги оплачує Балансоотримувач, то протягом 15 робочих днів після підписання цього Договору укласти з Балансоутримувачем договір про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг. (п. 5.1.6 Договору)

- на вимогу Балансоутримувача проводити звіряння взаєморозрахунків по орендних платежах і оформляти відповідні акти звіряння;

- оформити протягом місяця з моменту укладання договору оренди право користування земельною ділянкою на умовах оренди на термін дії цього Договору. У разі якщо земельна ділянка надана у користування Балансоутримувачу, Орендар повинен перерахувати плату за користування земельною ділянкою пропорційно до орендованої площі на рахунок Балансоутримувача згідно виставлених рахунків. (п. 5.1.12. Договору).

Згідно із п. 11.1 Договору, договір діє з 05.09.2017 року до 05.08.2020 року.

Між позивачем та відповідачем підписано акт приймання-передачі від 05.09.2017 як додаток №1 до Договору, відповідно до якого Орендодавець та Балансоутримувач передають, а Орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно нежитлове приміщення, загальною площею 72,1 кв.м., розміщене за адресою: 16600, м. Ніжин, Чернігівська область, вул. Московська, 21 та перебуває в оперативному управлінні КЛПЗ «Ніжинська центральна міська лікарня ім. М.Галицького» Ніжинської міської ради Чернігівської області.

Крім того, сторонами були укладені додаткові угоди до Договору № 17 від 05.09.2017 а саме:

- додаткова угода № 1 до договору оренди нерухомого майна від 12.08.2019 відповідно до якої змінено найменування Балансоутримувача відповідно до рішення від 17.07.2019 року № 4-57/2019. Відповідно до додаткової угоди (п. 3) у розділі 11 Договору «Юридичні адреси сторін, банківські реквізити, контактний телефон, назву та реквізити Балансоутримувача викласти в повній редакції: Комунальне некомерційне підприємство «Ніжинська центральна міська лікарня ім.М.Галицького» Ніжинської міської ради Чернігівської області (16600, Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Московська, 21, тел (04631) 4-63-25, 4-63-42, код ЄДРПОУ 02774125, МФО 353586, р/р UA793535860000026001051427501.

- додаткова угода № 2 від 03.08.2020 року, відповідно до якої було змінено сторону орендодавця з «Виконавчого комітету Ніжинської міської ради» на «Управління комунального майна та земельних відносин Ніжинської міської ради Чернігівської області», внесені зміни до пункту 1.2. розділу 1 Договору № 17 від 05.09.2017 та викладено в наступній редакції « Вартість майна, визначена згідно зі звітом про оцінку на червень 2020 року становить 322 345,53 грн», внесено зміни до пункту 11.1 розділу 11 Договору № 17 від 05.09.2017 та продовжено строк дії договору № 17 до 05.07.2023 року.

Позивачем виставлялись рахунки на оплату за оренду нерухомого майна, у тому числі:

- рахунок № 38 від 31/08/2022 орендна плата за липень 2022 року в сумі 8028,08 грн;

- рахунок № 43 від 30/09/2022 орендна плата за серпень 2022 року в сумі 8116,39 грн;

- рахунок № 48 від 31/10/2022 орендна плата за вересень 2022 року в сумі 8270,60 грн;

- рахунок № 53 від 30/11/2022 орендна плата за жовтень 2022 року в сумі 8477,36 грн;

- рахунок № 58 від 30/12/2022 орендна плата за листопад 2022 року в сумі 8536,70 грн;

- рахунок № 63 від 30/12/2022 орендна плата за грудень 2022 року в сумі 8536,70 грн;

- рахунок № 7 від 28/02/2023 орендна плата за січень 2023 року в сумі 8665,24 грн;

- рахунок № 8 від 28/02/2023 орендна плата (перерахунок) в сумі 59,76 грн;

- рахунок № 14 від 31/03/2023 орендна плата за лютий 2023 року в сумі 8725,90 грн;

- рахунок № 19 від 28/04/2023 орендна плата за березень 2023 року в сумі 8856,78 грн;

- рахунок № 24 від 31/05/2023 орендна плата за квітень 2023 року в сумі 8874,49 грн;

- рахунок № 29 від 30/06/2023 орендна плата за травень 2023 року в сумі 8918,87 грн;

- рахунок № 34 від 31/07/2023 орендна плата за червень 2023 року в сумі 8990,22 грн.

За період з 01.07.2022 по 30.06.2023 орендна плата склала 103057,09 грн.

Крім того, позивачем виставлялись рахунки на оплату комунальних послуг на загальну суму 17420,51 грн, відшкодування експлуатаційних витрат на суму 229,28 грн та відшкодування податку на землю на суму 2103,16 грн, а саме:

-рахунок № 11/1 від 28/02/2023 експлуатаційні витрати (обслуговування внутрішньо будинкових систем) у 2023 році в сумі 229,28 грн;

- рахунок № 11 від 28/02/2023 відшкодування комунальних послуг за січень 2023 року (електроенергія, опалення, водопостачання, водовідведення) в сумі 6547,38 грн;

- рахунок № 25 від 31/03/2023 відшкодування комунальних послуг за лютий 2023 року (електроенергія, опалення, водопостачання, водовідведення) в сумі 4791,28 грн;

- рахунок № 42 від 28/04/2023 відшкодування комунальних послуг за березень 2023 року (електроенергія, опалення, водопостачання, водовідведення) в сумі 3595,82 грн;

- рахунок № 58 від 31/05/2023 відшкодування комунальних послуг за квітень 2023 року (електроенергія, опалення, водопостачання, водовідведення) в сумі 2 481,78 грн;

- рахунок № 103 від 31/07/2023 відшкодування комунальних послуг за червень 2023 року (електроенергія, опалення, водопостачання, водовідведення) в сумі 4,25 грн;

- рахунок № 5/ПЗ від 28/02/2023 податок на землю в сумі 1137,82 грн;

- рахунок № 5/ПЗ від 29/07/2022 податок на землю 2022 в сумі 965,34 грн.

Відповідачу 19.07.2023 року направлялась претензія № 01-12/1495 з вимогою сплатити заборгованість.

Відповідач орендну плату не сплачував, комунальні платежі, експлуатаційні витрати та податок на землю не компенсував.

Станом на дату подання позову до суду відповідач майно за актом приймання передачі не повернув Орендодавцю та Балансоутримувачу та порушив зобов`язання щодо сплати щомісячної орендної плати, у зв`язку з чим позивачем пред`явлено до стягнення 27675,47 грн пені за період з 01.08.2022 по 31.07.2023 та 7214,00 грн штрафу.

Позивач звернувся до суду за захистом порушених прав у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов спірного договору.

Оцінка суду.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Аналогічні визначення містить норма ст. 759 Цивільного кодексу України, яка зокрема зазначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України).

Частиною 1 ст. 760 Цивільного кодексу України визначено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права (ч. 1 ст. 761 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частин 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Разом з тим, орендоване майно є комунальним, тому на спірні правовідносини поширюється дія спеціального закону, а саме Закону України Про оренду державного та комунального майна.

Відповідно до приписів ст. 4 Закону України Про оренду державного та комунального майна об`єктами оренди за цим Законом є, зокрема майно органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, державних і комунальних установ та організацій, Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, правоохоронних та фіскальних органів, Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, що не використовується зазначеними органами для здійснення своїх функцій, - без права викупу та передачі в суборенду орендарем.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором.

Орендна плата визначається за результатами аукціону.

У разі передачі майна в оренду без проведення аукціону орендна плата визначається відповідно до Методики розрахунку орендної плати, яка затверджується Кабінетом Міністрів України щодо державного майна та представницькими органами місцевого самоврядування - щодо комунального майна.

У разі якщо представницький орган місцевого самоврядування не затвердив Методику розрахунку орендної плати, застосовується Методика, затверджена Кабінетом Міністрів України.

Орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно.

Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

За приписами ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Щодо заявленої до стягнення суми основної заборгованості.

За умовами Договору, починаючи з 05.09.2017 року у відповідача виник обов`язок сплачувати орендну плату за користування комунальним майном.

Відповідно до умов договору відповідач зобов`язаний щомісячно перераховувати на рахунок балансоутримувача орендну плату та сплачувати її вчасно та в повному розмірі.

Як встановлено матеріалами справи, строк дії Договору сплив 05.07.2023 (п. 11.1. Договору в редакції додаткової угоди № 2)

Позивачем виставлялись рахунки на оплату за оренду нерухомого майна за період з 01.07.2022 по 30.06.2023.

Орендна плата за вказаний період склала 103057,09 грн.

Доказів оплати відповідачем орендної плати матеріали справи не містять.

Відтак, вимоги позивача в цій частині вимог є такими, що знайшли своє підтвердження і підлягають задоволенню.

Щодо заявлених вимог про стягнення пені та штрафу.

Статтею 343 ГК України передбачено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 ЦК України, виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання. Частинами 4 та 6 ст. 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов`язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі. Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У відповідності до п. 3.7.,3.8. Договору позивачем нараховано та пред`явлено до стягнення 27675,47 грн пені за період прострочення виконання грошового зобов`язання з 01.08.2022 по 31.07.2023 та 7214,00 грн штрафу (103057,09 грн *7%).

З урахуванням встановлених обставин справи вимоги позивача про стягнення 7214,00 грн штрафу є правомірними і підлягають задоволенню.

Судом перевірено нарахування позивачем пені за прострочення виконання зобов`язань по сплаті орендної плати та встановлено, що за період з 01.08.2022 по 31.07.2023 пеня становить 27312,94 грн.

Так, відповідно до поданого позивачем розрахунку ним здійснено нарахування пені в період з 01.12.2022 по 31.12.2022 на суму 49965,83 грн, тоді як станом на 01.12.2022 сума заборгованості по орендній платі становила 41429,13 грн.

Отже, позовні вимоги по стягненню пені в сумі 27312,94 грн за період прострочення з 01.08.2022 по 31.07.2023 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вимоги позивача в частині стягнення 362,53 грн пені не підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення вартості комунальних послуг, відшкодування експлуатаційних послуг та земельного податку.

Позивачем заявлено до стягнення вартість комунальних послуг на загальну суму 17420,51 грн, відшкодування експлуатаційних витрат у 2023 році на суму 229,28 грн та відшкодування податку на землю на суму 2103,16 грн,

Обов`язок орендаря нерухомого майна оплачувати комунальні послуги та витрати на утримання цього майна незалежно від укладеного договору у сфері комунальних послуг випливає також з положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (статті 19, 20 - в редакції, чинній до введення в дію з 01.05.2019 нової редакції цього Закону, стаття 9 - чинної з 01.05.2019), відповідно до яких споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними; факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 7128916/17-ц, постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.04.2018 у справі № 904/2238/17, від 09.10.2018 у справі №910/9829/17, від 16.10.2018 у справі № 904/7377/17.

При цьому, для встановлення розміру цього обов`язку орендаря нерухомого майна (вартості спожитих послуг) визначальним є не факт оренди конкретного нерухомого майна, а факт споживання відповідної послуги орендарем та її розмір.

Матеріалами справи підтверджено факт споживання відповідачем комунальних послуг на суму 17420,51 грн, а відтак дана вимога підлягає задоволенню.

У той же час щодо компенсації земельного податку та експлуатаційних витрат на суму 2103,16 грн та 229,28 грн відповідно, суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Водночас, згідно з ч. 4 ст. 13 названого Кодексу, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Передбачивши право учасникам спору на подання своїх доводів та підтверджуючих певні обставини доказів, законодавець встановлює й процесуальні обов`язки таких учасників шляхом визначення певного процесуального порядку реалізації відповідних прав, у разі недотримання яких без поважних причин настають відповідні негативні наслідки для такого учасника у вигляді неприйняття судом його аргументів, оскільки неподання відповідних доказів найчастіше пояснюється неналежною підготовкою сторони до розгляду справи.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18(пункт 41)). Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (див. пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18).

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Отже, стверджуванні позивачем обставини щодо розміру понесених витрат за користування земельною ділянкою та експлуатаційних витрат на заявлену суму покладають на позивача тягар доказування (обов`язок довести) факту та розміру таких витрат.

При цьому, суд зауважує, що хоча Договір і містить умову, яким саме чином визначається витрати на відшкодування земельного податку - пропорційно орендованій відповідачем площі, позивачем не надано до суду жодних доказів понесених позивачем витрат, як користувачем земельної ділянки, на якій знаходиться будівля, в якій знаходиться орендоване майно, як не надано і розрахунку експлуатаційних витрат.

За наведених обставин, суд доходить висновку, що позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами обсяг витрат за користування земельною ділянкою та експлуатаційних витрат за заявлений період на суму 2103,16 грн та 229,28 грн відповідно.

Відтак позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 2103,16 грн компенсації земельного податку та 229,28 грн експлуатаційних витрат є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах Трофимчук проти України, Серявін та інші проти України обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясовано усі питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги Комунального некомерційного підприємства «Ніжинська центральна міська лікарня імені Миколи Галицького» Ніжинської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙ ХЕЛС» підлягають частковому задоволенню і з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 103057,09 грн заборгованості по орендній платі, 27312,94 грн пені, 7214,00 грн штрафу, 17420,51 грн вартості комунальних послуг.

В решті вимог по стягненню 362,53 грн пені, 2103,16 грн компенсації земельного податку та 229,28 грн експлуатаційних витрат позов задоволенню не підлягає.

Щодо судових витрат.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково, судовий збір у сумі 2976,25 грн відповідно до ст. 129 ГПК України покладається судом на відповідача, судовий збір в сумі 51,75 грн покладається на позивача.

Керуючись ст. 13, 14, 42, 73-80, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позов Комунального некомерційного підприємства "Ніжинська центральна міська лікарня імені Миколи Галицького" Ніжинської міської ради, код 02774125 до Товариства з обмеженою відповідальністю АЙ ХЕЛС, код 35441933, за участю третьої особи, яка не заявляє самосійних вимог на стороні позивача Управління комунального майна та земельних відносин Ніжинської міської ради, код 43250980, про стягнення 157699,51 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АЙ ХЕЛС (код 35441933, вул. Ярославська, 4Б, м. Київ, 04071) на користь Комунального некомерційного підприємства "Ніжинська центральна міська лікарня імені Миколи Галицького" Ніжинської міської ради (вул. Станіслава Прощенка, 21, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, код 02774125 заборгованість з орендної плати в сумі 103057,09 грн, пеню в сумі 27312,94 грн, штраф в сумі 7214,00 грн, вартість комунальних послуг в сумі 17420,51 грн, судовий збір в сумі 2976,25 грн.

3. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

4. В решті вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

СуддяМ.П.Ноувен