Постанова

від 02.05.2024 по справі 904/7209/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2024 року

м. Київ

cправа № 904/7209/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,

здійснивши перегляд у порядку письмового провадження постанови Центрального апеляційного господарського суду від 27.02.2024 (судді: Іванов О. Г. - головуючий, Верхогляд Т. А., Парусніков Ю. Б.)

за касаційною скаргою ОСОБА_1

за поданням приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Маляра Яна Анатолійовича про надання дозволу на звернення стягнення на майно боржника, яке не зареєстровано належним чином за боржником у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хеопс А"</a>,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 ,

про стягнення 36 788 218,63 грн,

В С Т А Н О В И В:

1. Короткий зміст подання приватного виконавця та судових рішень

1.1. У квітні 2023 року від приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Маляра Яна Анатолійовича (далі - приватний виконавець) до суду першої інстанції надійшло подання (заява) про надання дозволу на звернення стягнення на майно боржника, яке не зареєстровано належним чином за ним, в якій приватний виконавець просив (1) надати дозвіл на звернення стягнення на іпотечне майно, а саме домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Опис об`єкта нерухомого майна: домоволодіння складається з: літ. А-1 - житловий будинок, літ. 3,7-9,11-13,1, Н - огорожі, споруди, замощення, загальна площа 137, 5 м2, житлова площа 93,3 м2. Майно розташоване на земельній ділянці площею 0,1000 га, кадастровий номер 1210100000:03:336:0038, за адресою: АДРЕСА_1 . Майно та усі його приналежності знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Призначення майна: житловий будинок (фактично належить боржнику -Товариству з обмеженою відповідальністю "Хеопс А"</a> (далі - ТОВ "Хеопс А", боржник) (ЄДРПОУ 33808933); (2) надати дозвіл на звернення стягнення на іпотечне майно, а саме земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1000 га, кадастровий номер 1210100000:03:336:0038, та яка належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку (серія ЯЖ № 748750), виданого управлінням Держкомзему у м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області 10.02.2010 (фактично належить боржнику ТОВ "Хеопс А" (ЄДРПОУ 33808933).

1.2. Це подання було внесено під час здійснення виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/7209/17 від 20.10.2017, виданого на виконання судового рішення про стягнення з боржника на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - банк, стягувач) 28 311 793,14 грн заборгованості за кредитом, 2 953 863,75 грн заборгованості за процентами за користування кредитом, 4 049 395,74 грн пені, 1000,00 грн та 1 472 160,00 грн штрафів за порушення зобов`язань за договором і 240 000,00 грн витрат зі сплати судового збору.

Підставою для звернення з цим поданням приватний виконавець визначив положення статті 50 Закону України "Про виконавче провадження", статті 336 Господарського процесуального кодексу України та посилався на наявність у боржника нерухомого майна, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку.

1.3. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2023 (суддя Ярошенко В. І.) подання приватного виконавця про надання дозволу на звернення стягнення на майно боржника, яке не зареєстровано належним чином за боржником задоволено. Надано дозвіл на звернення стягнення на іпотечне майно, а саме домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Опис об`єкта нерухомого майна: домоволодіння складається з: літ. А-1 - житловий будинок, літ. 3,7-9,11-13,1, Н - огорожі, споруди, замощення, загальна площа 137, 5 м2, житлова площа 93,3 м2. Майно розташоване на земельній ділянці площею 0,1000 га, кадастровий номер 1210100000:03:336:0038, за адресою: АДРЕСА_1 . Майно та усі його приналежності знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Призначення майна: житловий будинок (фактично належить боржнику - ТОВ "Хеопс А" (ЄДРПОУ 33808933). Надано дозвіл на звернення стягнення на іпотечне майно, а саме земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1000 га, кадастровий номер 1210100000:03:336:0038, та яка належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку (серія ЯЖ № 748750), виданого управлінням Держкомзему у м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області 10.02.2010 (фактично належить боржнику ТОВ "Хеопс А" (ЄДРПОУ 33808933).

Аргументуючи ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що рішення суду у виконавчому провадженні № 71163026 наразі боржником не виконане, будь-яких дій спрямованих на виконання рішення суду не здійснено; рухомого майна чи грошових коштів, належних боржникові, не виявлено; доказами, наявними у справі підтверджено, що нерухоме майно належить відповідачеві, а отже, зважаючи, зокрема на положення статті 50 Закону України "Про виконавче провадження", наявні підстави для задоволення поданого приватним виконавцем подання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку.

1.4. Не погодившись із ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2023, ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) як особа, яка не була залучена до участі у справі, проте вважала, що такою ухвалою вирішено питання про її права та інтереси, звернувся до суду апеляційної інстанції, посилаючись на те, що він є власником спірного нерухомого майна стосовно якого оскаржуваною ухвалою надано дозвіл на звернення стягнення, про що свідчить інформація з держреєстру речових прав.

1.5. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 27.02.2024 (судді: Іванов О. Г. - головуючий, Верхогляд Т. А., Парусніков Ю. Б.) вказану ухвалу місцевого господарського суду скасовано. Прийнято нове рішення, яким подання приватного виконавця про надання дозволу на звернення стягнення на майно боржника, яке не зареєстровано належним чином за боржником, задоволено. Надано дозвіл на звернення стягнення на іпотечне майно, а саме домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Опис об`єкта нерухомого майна: домоволодіння складається з: літ. А-1 - житловий будинок, літ. 3,7-9,11-13,1, Н - огорожі, споруди, замощення, загальна площа 137, 5 м2, житлова площа 93,3 м2. Майно розташоване на земельній ділянці площею 0,1000 га, кадастровий номер 1210100000:03:336:0038, адресою: АДРЕСА_1 . Майно та усі його приналежності знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Призначення майна: житловий будинок (фактично належить боржнику -ТОВ "Хеопс А" (ЄДРПОУ 33808933). Надано дозвіл на звернення стягнення на іпотечне майно, а саме земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1000 га, кадастровий номер 1210100000:03:336:0038, та яка належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку (серія ЯЖ № 748750), виданого управлінням Держкомзему у м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області 10.02.2010 (фактично належить боржнику ТОВ "Хеопс А" (ЄДРПОУ 33808933).

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що оскільки у всіх державних реєстрах право власності на нерухоме майно й досі зареєстроване за ОСОБА_1 і суд першої інстанції не залучив цю особу до участі у справі при розгляді подання приватного виконавця, тоді як за змістом пункту 4 частини 3 статті 277 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі, то, за висновками суду апеляційної інстанції, ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2023 підлягає скасуванню з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Водночас, апеляційний господарський суд погодився з висновками місцевого господарського суду про наявність правових підстав для задоволення подання приватного виконавця про надання дозволу на звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстроване за ним в установленому законом порядку.

2. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень

2.1. Не погоджуючись із висновком суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.02.2024, в якій просить скасувати цю постанову в частині прийняття у справі нового рішення про задоволення подання приватного виконавця про надання дозволу на звернення стягнення на майно боржника, яке не зареєстровано належним чином за боржником, та ухвалити нове рішення в частині задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 в повному обсязі, яким відмовити у задоволенні вказаного подання приватного виконавця.

Скаржник вважає оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції незаконною; наголошує на тому, що за наявності запису про речове право іншої особи, окрім боржника у виконавчому провадженні, на нерухоме майно, на яке державний виконавець просить звернути стягнення, та за наявності чинних документів, що стали підставою для реєстрації права власності та внесення відповідних відомостей до Державного реєстру нерухомого майна, застосування положень статті 336 Господарського процесуального кодексу України є неможливим. Скаржник посилається на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 16.06.2023 у справі № 921/575/21 щодо того, що обставини належності нерухомого майна, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, боржнику за рішенням суду мають бути доведеними в установленому порядку. Наявність інших власників спірного майна та/або встановлення порушення прав третіх осіб унеможливлює задоволення звернення стягнення на нерухоме майно, оскільки така заява розглядається на стадії виконання судового рішення, суд не розглядає позов та не вирішує спору про право. При цьому, як стверджує скаржник, він наголошував на тому, що спірне майно (земельна ділянка та домоволодіння), набуті в шлюбі та є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, спір щодо чого розглядається в цивільній справі № 201/8380/23.

2.2. Відзиву на касаційну скаргу від учасників справи не надійшло.

3. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду

3.1. Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені в ній вимоги і доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд зазначає таке.

3.2. Як установили суди та підтверджено матеріалами справи, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2017 у справі № 904/7209/17 стягнуто з ТОВ "Хеопс А" на користь банку 28 311 793,14 грн заборгованості за кредитом, 2 953 863,75 грн заборгованості за процентами за користування кредитом, 4 049 395,74 грн пені, 1000,00 грн та 1 472 160,00 грн штрафів за порушення зобов`язань за договором і 24 0000,00 грн витрат зі сплати судового збору.

На примусове виконання вказаного рішення суду видано наказ від 20.10.2017.

Упродовж 2018-2022 років третьою особою та членами його сім`ї вживалися дії щодо оскарження правочинів, пов`язаних із набуттям у власність боржником - ТОВ "Хеопс А" нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ) - домоволодіння загальною площею 137,5 м2, земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер 10100000:03:336:0038, та подальшої передачі зазначеного нерухомого майна в іпотеку банку за договором іпотеки від 10.02.2009 № DNHL0000000854 (договір про внесення змін від 24.02.2016 № 1).

Так, постановою Верховного Суду від 07.12.2020 у цивільній справі № 201/3814/18 за позовом ОСОБА_3 (дочки ОСОБА_1 ) до ОСОБА_1 та ТОВ "Хеопс А" про визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 10.02.2009, укладених між ОСОБА_1 та ТОВ "Хеопс А", касаційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а постанову Дніпровського апеляційного суду від 08.10.2019, якою скасовано рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16.07.2018 у цій справі та відмовлено у позові, залишено без змін.

У цивільній справі № 201/9979/18 за позовом фізичних осіб до ТОВ "Хеопс А" про визнання недійсним договору іпотеки від 10.02.2009, укладеного між ТОВ "Хеопс А" і банком, припинення іпотеки та вилучення записів, ухвалою Верховного Суду від 07.06.2023 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою фізичної особи на постанову Дніпровського апеляційного суду від 17.08.2022, якою було скасовано рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28.12.2018 та відмовлено у задоволенні вказаного позову.

У цивільній справі № 201/13270/19 за позовом ОСОБА_4 (дочки ОСОБА_1 ) до ОСОБА_1 та ТОВ "Хеопс А" про визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 10.02.2009, укладених між відповідачами, Верховний Суд постановою від 29.06.2022 залишив без задоволення касаційну скаргу ОСОБА_4 та без змін постанову Дніпровського апеляційного суду від 20.04.2022, якою було скасовано рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02.03.2020 у цій справі та відмовлено у позові.

У цивільній справі № 201/11979/20 за позовом ОСОБА_5 (дружини ОСОБА_1 ) до ОСОБА_1 про визнання права особистої приватної власності на домоволодіння, визнання недійсним і скасування державного акта на право власності на землю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , Верховний Суд постановою від 04.08.2022 залишив без задоволення касаційну скаргу ОСОБА_5 та без змін постанову Дніпровського апеляційного суду від 29.03.2022 в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про визнання права особистої приватної власності на домоволодіння (в цій частині вказаною постановою апеляційного суду було відмовлено у позові). При цьому рішення місцевого суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним і скасування державного акта на право власності на землю в апеляційному порядку не переглядалося, тому не було предметом перегляду Верховним Судом.

01.03.2023 приватний виконавець за заявою стягувача відкрив виконавче провадження № 71163026 з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2017 у справі № 904/7209/17.

Як установили суди, під час проведення виконавчих дій грошових коштів та рухомого майна у відповідача (боржника) не виявлено, нерухомого майна, зареєстрованого у встановленому порядку, на яке можливо було би звернути стягнення в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", також не виявлено.

Водночас було виявлено нерухоме майно боржника - ТОВ "Хеопс А", розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ), - домоволодіння загальною площею 137,5 м2, земельна ділянка площею 0,1 га, кадастровий номер 1210100000:03:336:0038, яке не зареєстровано за боржником належним чином.

Згідно з відомостями із поземельної книги стосовно земельної ділянки, кадастровий номер 1210100000:03:336:0038, яка відкрита 10.02.2010, в поземельній книзі міститься інформація про належність вказаної земельної ділянки, кадастровий номер 1210100000:03:336:0038, ОСОБА_1 .

В той же час, як зазначив суд апеляційної інстанції, було встановлено, що 10.02.2009 між ОСОБА_1 (продавець) і ТОВ "Хеопс А" (покупець) був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, за умовами якого покупець купив земельну ділянку площею 0,1000, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . Цільове призначення земельної ділянки - для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Належність продавцю земельної ділянки підтверджується державним актом на право власності на землю серії ЯД № 940371, виданим Дніпропетровською міською радою 21.01.2008 і зареєстрованим у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010810400094, кадастровий номер 1210100000:03:336:0038.

За умовами пункту 5.2 цього договору купівлі-продажу право власності на земельну ділянку виникає у покупця після одержання державного акта на право приватної власності на землю та його державної реєстрації.

Зазначений правочин посвідчений нотаріально приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Крючковою Т. В. (бланк ВМВ 808575) 10.02.2009, номер у реєстрі нотаріальних дій 140, що підтверджується витягом із Державного реєстру правочинів від 10.0.2009 № 6972874.

Крім того, 10.02.2009 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Хеопс А" був укладений договір купівлі-продажу домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , що посвідчений приватним нотаріусом Крючковою Т. В. та зареєстрований в реєстрі за № 139.

Також апеляційний господарський суд установив, що 10.02.2009 між ТОВ "Хеопс А" (іпотекодавець) та банком (іпотекодержатель) укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Крючковою Т. В. за реєстровим № 141, за яким в іпотеку передано нерухоме майно на забезпечення виконання ТОВ "Хеопс А" перед іпотекодержателем зобов`язань, що випливають з кредитного договору від 10.02.2009. Відповідно до умов вказаного договору іпотеки іпотекодавець - ТОВ "Хеопс А" надав в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно - домоволодіння та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 .

При цьому, як зазначив суд апеляційної інстанції, вказані обставини, зокрема, щодо укладення договору купівлі-продажу домоволодіння, встановлені у судових рішеннях у цивільній справі № 201/3814/18, а тому в силу частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України не потребують доведення у цій справі.

Щодо земельної ділянки, то, як вказав суд апеляційної інстанції, такі обставини підтверджені відомостями з Державного земельного кадастру, відповідно до яких у ТОВ "Хеопс А" наявне нерухоме майно, а саме земельна ділянка, кадастровий номер 1210100000:03:336:0038, площа 0,1 га, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування житлового буднику, господарських будівель та споруд; місце розташування земельної ділянки - АДРЕСА_1 .

Також з відомостей реєстру вбачається, що існує тип обтяження - іпотека. Підстава обтяження - договір іпотеки № DNHL0000000854, реєстр 141, 10.02.2009, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Крючкова Т. В., повідомлення Закритого акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" вих. ном. 2009.02.710/2 від 10.02.2009. Об`єкт обтяження - домоволодіння, має такий опис: літ. А-1 - житловий будинок, дер/мазані, цегла, житлова площа 93,3 м2, загальна площа 137,5 м2; № 3, 7-9, 11-13, 1, II - огорожі, споруди, замощення, адреса: АДРЕСА_1 , номер РПВН 2881512; земельна ділянка стане власністю у майбутньому, загальна площа 0,1000 га, адреса: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1210100000:03:336:0038. Іпотекодержатель - Закрите акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк". Іпотекодавець - ТОВ "Хеопс А". Боржник за основним зобов`язанням - ТОВ "Хеопс А".

Згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 748750, виданого управлінням Держкомзему у м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області 10.02.2010, земельна ділянка, кадастровий номер 1210100000:03:336:0038, належить на праві власності ТОВ "Хеопс А" (боржникові).

Приватний виконавець, на обґрунтування підстав звернення з поданням про звернення стягнення на майно боржника, право власності на яке не зареєстроване у встановленому законодавством порядку, стверджує, що станом на 08.10.2022 право власності на земельну ділянку та домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано за ОСОБА_1 . Одночасно, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на ці об`єкти зареєстрована іпотека на користь банку за зобов`язаннями боржника - ТОВ "Хеопс А", який є фактичним власником нерухомого майна за правочинами купівлі-продажу та іпотекодавцем за договором іпотеки.

3.3. Враховуючи наведені обставини та зважаючи на положення статті 50 Закону України "Про виконавче провадження", статті 336 Господарського процесуального кодексу України, приватний виконавець звернувся до суду із поданням про звернення стягнення на майно боржника (домоволодіння, земельну ділянку), право власності на яке не зареєстроване у встановленому законодавством порядку.

3.4. За наслідками розгляду вказаного подання Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 12.04.2023 його задовольнив, виходячи із того, що рішення суду у виконавчому провадженні № 71163026 наразі боржником не виконане, будь-яких дій спрямованих на виконання рішень суду не здійснено, рухомого майна чи грошових коштів належних боржнику не виявлено, доказами наявними у справі встановлено, що нерухоме майно належить відповідачу.

3.5. Здійснюючи апеляційний перегляд, суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення подання приватного виконавця. Водночас суд звернув увагу на те, що судовими рішеннями у справах № 201/3814/18, № 201/9979/18, № 201/13270/19, № 201/11979/20 підтверджено право відповідача на нерухоме майно, законність наявності обтяження на це майно, натомість доказів наявності на момент подачі скарги спору про право щодо нерухомого майна, на яке просив звернути стягнення приватний виконавець, що має розглядатись в окремому позовному провадженні, апелянтом не надано.

3.6. У цій справі предметом касаційного перегляду є питання звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку.

3.7. Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною 1 статті 5 вказаного Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

У статті 10 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно з частиною 1 статті 48 названого Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця).

Разом із тим, у частинах 1, 3, 4 статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якій фактично проживає боржник.

У разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності/спеціальному майновому праві, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.

Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності/спеціальному майновому праві об`єкта нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, заставлений третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.

У разі якщо право власності/спеціальне майнове право на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

Відповідно до частини 10 статті 336 Господарського процесуального кодексу України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Задовольняючи подання приватного виконавця про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, суд апеляційної інстанції виходив із того, що спірна земельна ділянка і майно боржника не зареєстровані в установленому порядку, між тим обставини належності боржникові такого нерухомого майна є доведеними та підтвердженими, а доказів наявності спору про право на спірне майно на момент подачі скарги приватним виконавцем у матеріалах справи немає, тому приватний виконавець, за висновками суду, заважаючи на положення Закону України "Про виконавче провадження", правомірно звернувся до суду з відповідним поданням.

Судом апеляційної інстанції були відхилені доводи скаржника про те, що за наявності запису про речове право іншої особи, окрім боржника у виконавчому провадженні, на нерухоме майно, на яке державний виконавець просить звернути стягнення, застосування частини 10 статті 336 Господарського процесуального кодексу України є неможливим. Так, апеляційний господарський суд, урахувавши судову практику Верховного Суду, акцентував на тому, що первинним є правочин, з якого виникає право власності, тоді як державна реєстрація речових прав на нерухоме майно не є підставою набуття таких прав, а є похідним від таких підстав юридичним фактом, який полягає в офіційному визнанні та підтвердженні державою на підставі правовстановлюючих документів вже набутого права та є елементом в юридичному складі (сукупності юридичних фактів), який призводить до виникнення речових прав. Апеляційний господарський суд установив, що матеріалами справи підтверджено набуття у власність відповідачем спірного нерухомого майна домоволодіння і земельної ділянки за нотаріально посвідченими правочинами (договорами купівлі-продажу домоволодіння і земельної ділянки (реєстрові номери №139, № 140) від 10.02.2009), хоча й за відсутності її належної реєстрації за відповідачем; судовими рішеннями у справах № 201/3814/18, № 201/9979/18, № 201/13270/19, № 201/11979/20 підтверджено право відповідача на нерухоме майно, а також законність наявності обтяження на це майно. Наявності інших власників спірного майна та порушення прав третіх осіб у наведеному випадку суд апеляційної інстанції не установив.

Щодо посилань скаржника у касаційній скарзі на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 16.06.2023 у справі № 921/575/21 та наявність цивільної справи про поділ майна подружжя, то колегія суддів зазначає, що викладені в оскарженій постанові суду апеляційної інстанції висновки не суперечать висновкам Верховного Суду, вміщеним у цій постанові, оскільки обставини належності боржникові спірного нерухомого майна, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, суд апеляційної інстанції визнав достеменно доведеними та встановленими, до того ж висновків щодо неможливості звернення стягнення на майно боржника, яке в установленому порядку не зареєстровано, за наявності спору щодо такого майна вказана постанова не містить.

4. Висновки Верховного Суду

4.1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України).

4.2. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 зазначеного Кодексу суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

4.3. Відповідно до частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

4.4. Ураховуючи те, що доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального і матеріального права при прийнятті оскарженої у справі постанови не знайшли підтвердження, підстав для її скасування та задоволення касаційної скарги колегія суддів не вбачає.

5. Розподіл судових витрат

5.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.02.2024 у справі № 904/7209/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді Н. О. Багай

Ю. Я. Чумак