Рішення

від 29.03.2024 по справі 202/19189/23

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/19189/23

Провадження № 2/202/1247/2024

РІШЕННЯ

Іменем України

29 березня 2024 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Ісаєвої Д.А.,

за участі секретаря Савич В.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОСМОАЛЕКС», ОСОБА_2 , третя особа: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про припинення трудових правовідносин,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОСМОАЛЕКС», ОСОБА_2 , третя особа: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про припинення трудових правовідносин.

В обгрунтування позивач зазначив, що рішенням учасника ТОВ "КОСМОАЛЕКС" - ОСОБА_2 від 19.11.2018 року, ОСОБА_1 обрано директором ТОВ "КОСМОАЛЕКС". 25.09.2023 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ "КОСМОАЛЕКС із заявою про звільнення з посади директора ТОВ "КОСМОАЛЕКС" з 10.10.2023 року, яку ОСОБА_2 отримала 25.09.2023 року. За змістом пп. 13.11.5 п. 13.11. Статуту ТОВ "КОСМОАЛЕКС" звільнення директора здійснюється загальними зборами учасниками товариства. 25.09.2023 року ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 з вимогою провести 10.10.2023 року загальні збори учасників ТОВ "КОСМОАЛЕКС" та розглянути заяву про звільнення. На час звернення до суду з цим позовом, збори не проведено, а заяву позивача про звільнення - не розглянуто.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04.12.2023 року відкрито провадження у справі, призначено до розгляду справу в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, завчасно надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась, завчасно надала заяву про розгляд справи у її відсутність та визнала позов у повному обсязі.

Третя особа у судове засідання не з`явилася, завчасно надала заяву про розгляд справи у його відсутність та у заяві виклала свої пояснення по справі та просила їх врахувати при ухваленні рішення.

Вивчивши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов такого висновку.

За загальним правилом статей15,16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першоюстатті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтями12,81 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , перебуває на посаді директора ТОВ «КОСМОАЛЕКС».

25.09.2023 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ "КОСМОАЛЕКС із заявою про звільнення з посади директора ТОВ "КОСМОАЛЕКС" з 10.10.2023 року, яку ОСОБА_2 отримала 25.09.2023 року. За змістом пп. 13.11.5 п. 13.11. Статуту ТОВ "КОСМОАЛЕКС" звільнення директора здійснюється загальними зборами учасниками товариства. 25.09.2023 року ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 з вимогою провести 10.10.2023 року загальні збори учасників ТОВ "КОСМОАЛЕКС" та розглянути заяву про звільнення.

На час розгляду даної справи загальні збори учасників ТОВ "КОСМОАЛЕКС" не проведено та заяву про звільнення позивача з посади директора не розглянуто.

Статтею 43 Конституції Українипередбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно достатті 4 КЗпП Українизаконодавство про працю складається зКЗпП Українита інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього. При цьому,статтею 3 КЗпП Українивстановлено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Відповідно достатті 51 КЗпП Українивизначено, що держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, вільний вибір виду діяльності.

Згідно ізстаттею 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною 17 липня 1997 року, та набрала чинності 11 вересня 1997 року, нікого не можна тримати в рабстві або в підневільному стані. Ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов`язкову працю.

Конституційний суд України у рішеннях від 07 липня 2004 року № 14-рп/2004, від 16 жовтня 2007 року № 8-рп/2007 та від 29 січня 2008 року № 2- рп/2008 зазначав, що визначенестаттею 43 Конституції Україниправо на працю Конституційний суд України розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом. Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.

За змістомстатті 22 КЗпП Українибудь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Відповідно до пункту 4 частини першоїстатті 36 КЗпП Українипiдставами припинення трудового договору є, зокрема, розірвання трудового договору з iнiцiативи працiвника (статтi38,39 КзПП України).

Частиною першоюстатті 38 КЗпП Українивизначено, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. При цьому строк розірвання трудового договору і його правові підстави залежать від причин, які спонукають працівника до його розірвання, і які працівник визначає самостійно.

Статтею 65 Господарського Кодексу Українивизначено, що управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу.

Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.

Відповідно до статей28,29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган. Загальні збори учасників є вищим органом товариства.

Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників. Кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства, якщо інше не передбачено статутом.

Згідно п.п. 13.11.5 Статуту Директор Товариства призначається (обирається) та звільняється Загальними зборами учасників товариства.

Відповідно до п.п.13.11.6 Статуту Загальні збори учасників товариства мають право в будь-який час прийняти рішення про дострокове звільнення Директора.

Згідно п. 13.5 Статуту Загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства.

Відповідно до п.п. 13.5.4 в товаристві створюється одноособовий виконавчий орган - Директор товариства, який здійснює поточне керівництво діяльності товариства і є підзвітним загальним зборам учасників товариства.

Згідно зістаттею 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства. До компетенції загальних зборів учасників належать, зокрема, обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства.

Статтями31,32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»визначено, що загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також з ініціативи виконавчого органу товариства. Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.

Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін.

Як було встановлено судом, 25.09.2023 року ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 з вимогою провести 10.10.2023 року загальні збори учасників ТОВ "КОСМОАЛЕКС" та розглянути заяву про звільнення.

Передбачений частиною першоюстатті 38 КЗпП Українипорядок розірвання трудового договору з ініціативи працівника передбачає попередження ним про це власника або уповноважений орган письмово за два тижні.

За встановлених у справі обставин положення закону щодо письмового попередження власника про бажання працівника звільнитись нівелюється, а іншого порядку звільнення з ініціативи працівника чинне законодавство не передбачає.

Недосконалість національного законодавства та прогалини у правовому регулюванні певних правовідносин не можуть бути підставою для позбавлення особи права на захист його порушених прав у обраний ним законний спосіб та з огляду на приписист. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною 17 липня 1997 року, та набрала чинності 11 вересня 1997 року, що нікого не можна тримати в рабстві або в підневільному стані. Ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов`язкову працю.

Вирішуючи справу по суті, суд застосовує й усталену практику ЕСПЛ. Так, Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справах "Кантоні проти Франції" ("Cantoni v. France", заява N 17862/91, § 31-32), "Вєренцов протии України" ("Vyerentsov v. Ukraine", заява " N 20372/11, § 65)).

Суд зважує й на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 грудня 2019 року у справі №758/1861/18 (провадження № 61-49113св18) де зазначено, що установлені у справі обставини, а саме: написання позивачем заяви про звільнення за власним бажанням, ознайомлення із вказаною заявою усіх учасників товариства, ініціювання позивачем проведення позачергових загальних зборів із винесенням питання звільнення директора на порядок денний, передача печатки, документів уповноваженій особі свідчать про те, що позивач дотримався процедури звільнення із займаної посади директора товариства. Відповідно до трудового законодавства України, керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні. Водночас особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства. У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, зокрема через неможливість зібрати кворум для проведення загальних зборів, керівнику з метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду з вимогою про визнання трудових відносин припиненими.

Аналогічної позиції дотримався Верховний Суд у постанові від 17 березня 2021 року у справі №761/40378/18 (провадження № 61-18255св19).

З урахуванням вищевикладеного, існує порушення права позивача на звільнення з роботи з ініціативи працівника, передбачене частиною першоюстатті 38 КЗпП України, тобто припинення трудових відносин, яке підлягає захисту та яке пов`язане зокрема не виконанням покладених на учасників ТОВ Статутом обов`язків по створенню нового виконавчого органу. А не вирішення (не розгляд) зборами учасників товариства заяви про звільнення позивача з посади директора є порушенням його права щодо вільного вибору праці.

Частиною 2статті 5 ЦПК Українивстановлено, що у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

З огляду на викладене, з метою захисту конституційного права позивача та виходячи з того, що пред`явлення позову по суті спрямоване на припинення трудових правовідносин між позивачем та відповідачем ТОВ "КОСМОАЛЕКС", суд дійшов висновку, що ефективним та таким, що не суперечить закону, у даному випадку буде такий спосіб захисту, як припинення трудових відносин між позивачем та ТОВ «КОСМОАЛЕКС» на підставі частини першоїстатті 38 КЗпП України.

Зважаючи на викладене вище, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження, суд дійшов висновку, що з метою захисту прав позивача, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтею19,43,129-1 Конституції України,ст. 15-16 ЦК України, статтями3,21-22,36,38 КЗпП України,ст.30-32Закону України«Про товаристваз обмеженою та додатковою відповідальністю», статтями2,10,12,13,15,76-81,89,141,258-259,263-268,273,354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОСМОАЛЕКС», ОСОБА_2 , третя особа: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про припинення трудових правовідносин - задовольнити.

Припинити трудові відносини між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОСМОАЛЕКС" (ЄДРПОУ 42636797) на підставі частини першої статті 38 КЗпП України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Д.А. Ісаєва