Рішення

від 08.04.2024 по справі 628/450/22

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи 628/450/22

Провадження № 2/183/523/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2024 року м.НовомосковськДніпропетровської області

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Майної Г. Є.,

з участю: секретаря судового засідання ПетрієнкоВ.О.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув порядкузагального позовногопровадження цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Кіндрашівська сільська рада Куп`янського району Харківської області, про визнання недійсним та скасування заповіту,-

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2022року позивачі звернулися до Куп`янського міськрайонного суду Харківської області з позовом довідповідача, у якому просили: визнати недійсним та скасувати Заповіт від 01березня 2018року, зареєстрований в реєстрі за №9, складений від імені заповідача ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , секретарем Виконавчого комітету Моначинівської сільської ради Куп?янського району Харківської області на ім?я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та підписаний ОСОБА_5 .

В обгрунтування позову позивачі посилаються на те, що 29 січня 2014 року ОСОБА_4 на випадок своєї смерті залишив на ім?я онуків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Заповіт, посвідчений секретарем Виконавчого комітету Моначинівської сільської ради Куп?янського району Харківської області, за реєстровим номером 13. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.

17серпня 2021року ОСОБА_1 на підставі Заповіту від 29січня 2014року звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, однак йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки встановлено наявність ще одного заповіту від імені ОСОБА_4 , складеного пізніше, ІНФОРМАЦІЯ_3 на ім`я ОСОБА_3 , який відповідно скасував заповіт, складений ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно із Заповітом від 01березня 2018 року, зареєстрованим в реєстрі за №9 ОСОБА_4 заповів все своє майно, де б воно не було і з чого воно не складалося, і взагалі все те, що йому буде належати і на що він за законом матиме право, своїй онуці ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та в зв?язку з хворобою вказаний Заповіт підписала ОСОБА_5 . При цьому, у заповіті взагалі не вказано, якою саме хворобою, начебто на час складання Заповіту від 01березня 2018року, зареєстрованого в реєстрі за №9, хворів заповідач. У зв`язку з чим позивачі звернулися з цим позовом до суду.

Ухвалою судді Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 11лютого 2022року прийнято позовну заяву до розгляду в порядку загального позовного провадження і відкрито провадження у справі.

Відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, розпорядженням Верховного Суду від 18 березня 2022 року №11/0/9-22 змінено територіальну підсудність судових справ Куп`янського міськрайонного суду Харківської області на Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

04 квітня 2023 року на адресу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла ця цивільна справа № 628/450/22, яка зареєстрована у книзі вхідної кореспонденції 05червня 2023року.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 червня 2023 року головуючим суддею у цій справі визначена суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Майна Г. Є.

Ця цивільна справа передана головуючому судді 08 червня 2023 року.

Ухвалою судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області МайноїГ.Є. від 08червня 2023року цю цивільну справу прийнято до свого провадження і призначено підготовче засідання.

Усною ухвалою суду від 29лютого 2024року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання позивачі та їх представник не з`явилися, від представника позивачів надійшла заява про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги просили задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, про день, місце та час розгляду справи повідомлена належним чином, тому суд вважає можливим розглянути справу у її відсутність.

Третя особа у судове засідання не з`явилася, про день, місце та час розгляду справи повідомлена належним чином, тому суд вважає можливим розглянути справу у її відсутність

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, дійшов такого.

Фактичні обставини справи, установлені судом.

29 січня 2014 року ОСОБА_4 на випадок своєї смерті залишив на ім?я онуків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Заповіт, посвідчений секретарем Виконавчого комітету Моначинівської сільської ради Куп?янського району Харківської області, зареєстрований в реєстрі за №13, яким заповідав належний йому житловий будинок з надвірними побудовами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку при ньому, а також 3 (три) земельні ділянки, розташовані на території Моначинівської сільської ради Куп`янського району Харківської області, надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровими номерами: 6323783900:01:000:0064, 6323783900:02:000:0173, 6323783900:04:000:0090 (а.с. 11).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Куп?янським відділом ДРАЦС у Куп?янському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) 11серпня 2021 року, наданим представником позивачів у завіреній ним копії (а.с.10).

17серпня 2021року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 12).

09лютого 2022року постановою приватного нотаріуса Куп`янського районного нотаріального округу Харківської області ЧерняєваВ.А. ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 дідуся ОСОБА_4 , у зв`язку з тим, що заповіт, складений ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 на ім`я ОСОБА_1 , повністю скасований заповітом, складеним ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 на ім`я ОСОБА_3 (а.с. 20).

Так, 01березня 2018року ОСОБА_4 на випадок його смерті зроблено заповітне розпорядження (складено заповіт), відповідно до якого ОСОБА_4 заповів все своє майно, де б воно не було і з чого воно не складалося, і в загалі все те, що йому буде належати і на що він за законом матиме право, своїй онуці ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Цей заповіт, у зв?язку з хворобою заповідача, підписаний ОСОБА_5 у присутності свідків, та посвідчений секретарем Виконавчого комітету Моначинівської сільської ради Куп?янського району Харківської області Говорухіною Ю.В. та зареєстровано в реєстрі за №9 (а.с. 18-19).

Норми права та мотиви їх застосування судом.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У статті 1233 ЦК України визначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до частини першої статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Виходячи зі змісту статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Частинами першою, другою статті 1257 ЦК України встановлено, що заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Відповідно до ч. 1, ч. 2,ч. 3, ч. 4 ст. 1254 ЦК України заповідач маєправо убудь-якийчас скасуватизаповіт. Заповідачмає правоу будь-якийчас скластиновий заповіт.Заповіт,який булоскладено пізніше,скасовує попереднійзаповіт повністюабо утій частині,в якійвін йомусуперечить. Кожнийновий заповітскасовує попереднійі невідновлює заповіту,який заповідачсклав передним. Якщо новий заповіт, складений заповідачем, був визнаний недійсним, чинність попереднього заповіту не відновлюється, крім випадків, встановленихстаттями 225і231цього Кодексу.

Щодо вимог позивача ОСОБА_2 .

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, частини першої статті16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідно до частини другої статті 1257 ЦК України за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Встановлене частиною другою статті 1257 ЦК Україниколо заінтересованих осіб не є обмеженим і залежить від обставин конкретної справи, оскільки цивільне законодавство не містить визначення поняття «заінтересована особа».

Позивач, звертаючись до суду з позовом про визнання заповіту недійсним, повинендовести конкретні факти порушення йогоправ та інтересів вказаним правочином.

Критерієм заінтересованості позивача в оспорюванні заповіті є: 1) права і законні інтереси заінтересованої особи безпосередньо порушені правочином; 2) у результаті визнання заповіту недійсним майнові інтереси заінтересованої особи будуть відновлені.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Судом установлено, що позивач ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на часвідкриття спадщинипостійно непроживав ізспадкодавцемта до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини впродовж шестимісячного строку з часу відкриття спадщини не звертався.

Таким чином, ОСОБА_2 у передбаченому законом порядку не вчинив дій щодо прийняття спадщини та з часу її відкриття не заявив про свої спадкові права. Також позивачем не надано доказів і судом не установлено щодо порушення ОСОБА_2 питання про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 .

Ураховуючи, що ОСОБА_2 не є особою, яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 , суд приходить до висновку, що оспорюваний заповіт на його спадкові права не впливає та їх не порушує, а тому у задоволенні позову ОСОБА_2 необхідно відмовити.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05лютого 2020року у справі №463/579/18 та від 29квітня 2021року у справі №211/2682/16.

Щодо вимог позивача ОСОБА_1 .

Позивач ОСОБА_1 , звертаючись з цим позовом до суду посилався на те, що в оспорюваному заповіті не зазначено, якою саме хворобою, начебто на час складання заповіту, хворів заповідач.

Загальні вимоги до форми заповіту встановлено у статті 1247 ЦК України.

Відповідно до положень частини другої статті 1247 ЦК України заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно дочастини четвертої статті 207цього Кодексу. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними устаттях 1251-1252цього Кодексу. Заповіти, посвідчені особами, зазначеними у частині третій цієї статті, підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі впорядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

За змістомчастини четвертої статті 207 ЦК України, якщо фізична особа, у зв`язку з хворобою або фізичною вадою, не може підписатися власноручно,за її дорученням текст правочину у її присутності підписує інша особа. Підпис іншої особи на тексті правочину, що посвідчується нотаріально, засвідчується нотаріусом або посадовою особою, яка має право на вчинення такоїнотаріальноїдії,іззазначенням причин, з яких текст правочину не може бути підписаний особою, яка його вчиняє.

Аналогічні положення закріплено в абз. 8 пункту 1.4 розділу ІІІ Порядку

вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженогонаказомМіністерства юстиції України від 11 листопада 2011року № 3306/5 (у редакції, чинній на момент посвідчення заповіту), за змістом якого, Якщо заповідач унаслідок фізичної вади, хвороби не може власноручно підписати заповіт, за дорученням заповідача він може бути підписаний іншим громадянином за правилами, викладеними упункті 2.6розділу II цього Порядку.

Відповідно до положень частини другої статті 1248 ЦК України нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів.У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним. Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках (стаття 1253цього Кодексу).

За частинами другою-п`ятою статті 1253 ЦК України у випадках, встановленихабзацом третім частини другої статті 1248 і статтею 1252 цього Кодексу, присутність не менш як двох свідків при посвідченні заповіту є обов`язковою.Свідками можуть бути лише особи з повною цивільною дієздатністю.Свідками не можуть бути: 1) нотаріус або інша посадова, службова особа, яка посвідчує заповіт;2) спадкоємці за заповітом;3) члени сім`ї та близькі родичі спадкоємців за заповітом;4) особи, які не можуть прочитати або підписати заповіт. Свідки, при яких посвідчено заповіт, зачитують його вголос та ставлять свої підписи на ньому.

Згідно з частиною першою, другою статті 1257 ЦК України заповіт, складений особою,яка не мала на цеправа,а такожзаповіт,складенийзпорушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1, ч. 5, ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77ЦПК України установлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно зі ст.79ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Вирішення цієї цивільної справи та ухвалення у ній відповідного законного й обґрунтованого рішення неможливе без встановлення фактичних обставин, вибору норми права та висновку про права та обов`язки сторін. Усі ці складові могли бути з`ясовані лише у процесі доказової діяльності, метою якої є, відповідно до ЦПК України, всебічне і повне з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин.

Позивачем ОСОБА_1 , в обґрунтування його позовних вимог, подано такі письмові докази: копія паспорту позивача ОСОБА_1 , копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру ОСОБА_1 ; копія Свідоцтва про смерть ОСОБА_4 серії НОМЕР_2 від 11серпня 2021 року, копія Заповіту, посвідченого 29 січня 2014 року, копія заяви про прийняття спадщини від 17серпня 2021 року, копія Витягу зі Спадкового реєстру за №67278324 від 12листопада 2021року, копія Заповіту від 01березня 2018року, копія постанови №46/02-31 від 09лютого 2022року про відмову у вчиненні нотаріальних дій приватного нотаріуса Куп?янського районного нотаріального округу Харківської області Черняєва В.А.

Подавши свої докази, позивач реалізував своє право на доказування і одночасно виконав обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. 43, 49 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено, як право на участь у доказуванні (ст. 43 ЦПК України), так і обов`язок із доказування обставин.

Будь-яких інших, окрім наведених, письмових, речових, електронних доказів, висновків експертів, показань свідків, стороною позивача суду не надано.

Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу. Слід також зазначити, що позивач, який брав участь у судовому процесі з розгляду цієї справи через представника, представленого адвокатом, у разі наявності труднощів щодо збирання доказів у справі, відповідно до ст.ст. 83, 84, 91, 103 ЦПК України, міг би скористатися своїм процесуальним правом та звернутися до суду з відповідними клопотаннями, що зроблено не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності.

Обставин про те, що волевиявлення заповідача ОСОБА_4 залишити все своє майно, де б воно не знаходилось і з чого б не складалось на момент його смерті онуці ОСОБА_3 , не було вільним та не відповідало його волі, не встановлено, а наявність у ОСОБА_4 хвороби й неможливість у зв`язку з цим підписати заповіт особисто підтверджується підписом свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Таким чином, сама по собі відсутність вказівки у спірному заповіті на вид хвороби, якою на час посвідчення заповіту хворів заповідач, і через яку текст заповіту не міг бути підписаний заповідачемособисто, за встановлених обставин неможливості підпису заповіту ОСОБА_4 за станом здоров`я, не свідчить про дефект форми заповіту та його недійсність у зв`язку з цим.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06березня 2018року у справі №0910/1403/2012.

З урахуванням викладеного, та висновку про те, що оспорюваний заповіт складено без порушення вимог щодо його форми, встановленихчастиною другою статті 1247ЦКУкраїни та Порядком вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженимнаказомМіністерства юстиції України від 11листопада 2011року № 3306/5, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 263, 265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У позові ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Кіндрашівська сільська рада Куп`янського району Харківської області, про визнання недійсним та скасування заповіту відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

- ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ;

- ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ;

- ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_3 ;

-Кіндрашівська сільська радаКуп`янськогорайону Харківськоїобласті, код ЄДРПОУ 04400328, 63720, Харківська область, Куп`янський район, с.Кіндрашівка, вул. Садова, буд. 1.

Рішення суду складено та підписано 08квітня 2024року.

Суддя Г.Є.Майна