Вирок

від 06.05.2024 по справі 544/849/24

ПИРЯТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 544/849/24

пров. № 1-кп/544/101/2024

Номер рядка звіту 93

В И Р О К

іменем України

06 травня 2024 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду на вул. Ярмарковій, 17 м. Пирятин обвинувальний акт із угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні, унесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) за № 12024170580000057 від 05.02.2024, стосовно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Олександрівка Пирятинського району Полтавської області, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта базова загальна середня, не працюючого, одруженого, працюючого водієм у «МолокоТранс» м. Пирятин, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, такого, що в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі КК України),

із участю сторін кримінального провадження із боку обвинувачення: прокурорів Пирятинського відділу Лубенської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_4 , із боку захисту обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,

у с т а н о в и в:

21.01.2024 близько 18 години 15 хвилин, ОСОБА_3 , достовірно знаючи про місце зберігання акумуляторної батареї у вагоні - контейнеру, на території сміттєзвалища у місті Пирятин, на земельній ділянці за кадастровим номером 5323810100:00:046:012, з метою її викрадення, прибув до місця вчинення злочину. Переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, в період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та який неодноразово продовжувався, останнього разу - Указом президента України №49/2024 від 05.02.2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», на 90 діб, ОСОБА_3 діючи умисно та з корисливих мотивів, реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, з використанням лома фомки зірвав на вхідних дверях шпугу та в такий спосіб отримав доступ до середини вагона-контейнера. Перебуваючи в середині ОСОБА_3 таємно викрав акумуляторну батарею марки Ista 6CT-100Ah- 12v, 2021 року випуску, яка належить КП «Каштан» та разом із викраденим залишим місце скоєння кримінального правопорушення.

Своїми умисними діями ОСОБА_3 заподіяв КП «Каштан», ЄДРПОУ 3202131 1 майнову шкоду, сума якої, згідно висновку експерта, становить 655,92 грн..

29 квітня 2024 року між прокурором Пирятинського відділу Лубенської окружної прокуратури ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_3 , за участі захисника адковата ОСОБА_5 була укладена угода про визнання винуватості.

Згідно з угодою ОСОБА_3 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначених діяннях і зобов`язується беззастережно визнати обвинувачення у повному обсязі у судовому провадженні.

Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_3 для виправлення та попередження вчинення нових злочинів, буде призначене покарання за ч. 4 ст.185КК України увиді п`ятироків позбавленняволі іззвільненням відвідбування покаранняна підставіст. 75 КК України, та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Представником потерпілого відповідно до абз. 5 ч. 4 ст. 469 КПК України надано письмову згоду прокурору на укладення угоди про визнання винуватості в даному кримінальному провадженні з обвинуваченим ОСОБА_3 .

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно та повністю визнав свою вину, щиро каюється у вчиненому та погоджується на призначення узгодженого покарання. Просив затвердити угоду.

Захисник обвинуваченого у судовому засіданні просив затвердити угоди на підставі визначеній сторонами, оскільки угода відповідає вимогам Закону.

Представник потерпілого КП «Каштан» ОСОБА_7 у судове засідання не з`явився, про час та місце розглядом справи повідомлений належним чином. Подав до суду заяву у якій зазначив, що претензій до обвинуваченого не має, оскільки шкоду останнім відшкодовано у повному обсязі.

Прокурор не заперечував проти затвердження угоди та призначення узгодженого сторонами покарання з огляду на відповідність угоди вимогам Закону.

Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.

Дії ОСОБА_3 , органом досудового розслідування кваліфіковані правильно ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у сховище, вчинена в умовах воєнного стану.

Відповідно до ст.468КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваними чи обвинуваченими про визнання винуватості.

Згідно ч. 4 ст.469КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

При матеріалах кримінального провадження містяться письмова згода представника потерпілого КП «Каштан» ОСОБА_7 у якій він зазначає, що проти укладення угоди про визнання винуватості з обвинуваченим ОСОБА_3 не заперечує.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винуватим, віднесений до тяжких злочинів, а отже угода відповідає вимогам закону.

Судом установлено, що ОСОБА_3 цілком розуміють положення ч. 4 ст. 474 КПК України, а також укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також установлено, що умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Обвинувачений ОСОБА_3 погоджуються на призначення узгодженого покарання.

При визначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, обтяжений соціальними зв`язками, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 у відповідності зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття .

Обставин, які обтяжуюють покарання обвинуваченого ОСОБА_3 у відповідності до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Питання визначення тривалості іспитового строку та обов`язків передбачених ст.ст.75,76КК України є виключною компетенцією суду та вирішується ним самостійно, а тому враховуючи обставини справи, з огляду на тяжкість вчиненого злочину та його суспільну небезпеку, суд вважає за необхідне встановити ОСОБА_3 іспитовий строк, з покладенням обов`язків, передбачених ст.76КК України для здійснення контролю за його поведінкою в період строку звільнення від покарання, оскільки вважає, що саме такі обов`язки забезпечать належну його поведінку.

Виходячи з викладеного суд приходить до висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором Пирятинського відділу Лубенської окружної прокуратури ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_3 , за участі захисника адковата ОСОБА_5 .

Цивільний позов у кримінальному провадженні заявлено не було.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Суд вважає за необхідне згідно ст.ст. 124, 126КПК України стягнути з ОСОБА_3 процесуальні витрати за проведену судово-товарознавчу експертизу.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 471, 473-475 КПК України, суд

у х в а л и в:

Угоду про визнання винуватості від 29 квітня 2024 року укладену між прокурором Пирятинського відділу Лубенської окружної прокуратури ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_3 , за участі захисника адковата ОСОБА_5 затвердити.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років.

У відповідності зі ст.75КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Зобов`язати ОСОБА_3 відповідно до ст.76КК України в період іспитового строку:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Речовий доказ у справі: АКБ, із позначення у виді «2111212107», а також інші маркувальні позначення «МТ35119» та «9LF511», який передано на відповідальне зберігання представникам КП «Каштан», з набранням вороку законної сили залишити останнім, як власнику.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави (отримувач ГУК у Полт.обл/тг м.Пирятин/24060300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37959255, банк отримувача Казначейство Україна (ел.адм.подат.), код банку (МФО) НОМЕР_1 , номер рахунок НОМЕР_2 , код класифікації доходів бюджету 24060300, найменування коду класифікації доходів бюджету-інші надходження), витрати за проведену судову транспортно-товарознавчу експертизу № СЕ-19/117-24/3632-АВ від 19.03.2024 у розмірі 1514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) гривень 56 копійок, у кримінальному провадженні № 12024170580000057.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів із дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набуває законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1