Рішення

від 30.04.2024 по справі 646/2238/24

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 646/2238/24

№ провадження 2/646/1671/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.04.24 м.Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова

у складі: головуючого судді Барабанової В.В.

при секретарі судового засідання Ільченко В.В.

за участю прокурора Слобідської окружної прокуратури м. Харкова

Штефана Є.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом Слобідської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради, Державної екологічної інспекції у Харківській області до ОСОБА_1 , третя особа: яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Філія «Жовтневе лісове господарство» ДП «Ліси України» про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок вчинення кримінального правопорушення (незаконною порубкою лісу), ціна позову 49940,45 грн., -

встановив:

Керівник Слобідської окружної прокуратура м. Харкова Ігор Білодід звернувся до Червонозаводського районного суду м. Харкова з вищезазначеним позовом, посилаючись на такі обставини.

Слобідською окружною прокуратурою м. Харкова Харківської області підтримано публічне обвинувачення у кримінальних проваджень, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № №12023221140000314 від 16.03.2023 за ч. 1 ст. 246 КК України та №12032331140000957 від 23.08.2023 за ч. 2 ст. 246 КК України, за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 21.11.2023 у справі № 646/2047/23, ОСОБА_1 визнано винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 246 КК України у виді 1року обмеження волі, за ч. 2 ст. 246 КК України у виді 3 років обмеження волі, за ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів покарання призначено шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді 3 років обмеження волі, на підставі ст. 71 КК України остаточне покарання призначено остаточне покарання у виді 3 років 17 днів обмеження волі.

22.12.2023 зазначений вирок Червонозаводського районного суду м. Харкова набув чинності.

Відповідно до вказаного вироку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 16.03.2023 близько 11 годині 00 хвилин, більш точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, з метою незаконної порубки дерев у лісі, прибув на територію Бабаївського лісництва філії «Жовтневе лісове господарство» ДП «Ліси України», а саме в квартал 6 виділ 3, де у порушення вимог ст.ст. 4, 69 Лісового кодексу України, п.п. 2, 3 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року N761 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів», згідно яких використання лісових ресурсів проводиться за спеціальним дозволом - лісорубним квитком /ордером/, не маючи спеціального документу для використання лісових ресурсів - лісорубного або лісового квитка, тобто не маючи права здійснювати порубку дерев державної форми власності, умисно та протиправно, керуючись власним корисливим мотивом, шляхом спилювання дерев бензиновою ланцюговою пилою марки «KENTAVR» моделі БП- 5231ТНм, яку заздалегідь приготував для вчинення злочину, тобто повного відокремлення дерева від його кореня, здійснив незаконну порубку у лісі 9 (дев`яти) сироростучих дерев породи «Сосна звичайна» діаметром пня в корі: 1) 33 см - 1 шт.; 2) 32 см - 1 шт.; 3) 34,5 см - 1 шт.; 4) 34 см - 1 шт.; 5) 37 см - 1 шт.;6) 29,5 см. - 1 шт.; 7) 31 см. - 1 шт.; 8) 26 см. - 1 шт.; 9) 25,5 см. - 1 шт. загальна вартість яких складає 69 492 гривень 62 копійки. Після чого, ОСОБА_1 було виявлено на місці вчинення незаконної порубки лісу працівниками департаменту патрульної поліції у Харківській області, таким чином останній спричинив, згідно такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісовому господарству, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди заподіяної лісу», збитки державі в особі філії «Жовтневе лісове господарство» ДП «Ліси України», на загальну суму 69 492 гривень 62 копійки, що є істотною шкодою, та підтверджується висновком судово-економічної експертизи.

Крім того, 23.08.2023 близько 10 годині 00 хвилин, більш точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_1 з метою незаконної порубки дерев у лісі, прибув на територію Бабаївського лісництва філії «Жовтневе лісове господарство» ДП «Ліси України», а саме в квартал ЗО виділ 3, де у порушення вимог ст.ст. 4, 69 Лісового кодексу України, п.п. 2, 3 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року № 761 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів», згідно яких використання лісових ресурсів проводиться за спеціальним дозволом - лісорубним квитком /ордером/, не маючи спеціального документу для використання лісових ресурсів - лісорубного або лісового квитка, тобто не маючи права здійснювати порубку дерев державної форми власності, умисно та протиправно, повторно, керуючись власним корисливим мотивом, шляхом спилювання дерев бензиновою ланцюговою пилою марки «Каховка», яку заздалегідь приготував для вчинення злочину, тобто повного відокремлення дерева від його кореня, здійснив незаконну порубку у лісі 8 (восьми) сироростучих дерев породи «Сосна звичайна» діаметром пня в корі: 1) 28 см - 1 шт.; 2) 25 см - 1 шт.; 3) 30 см - 1 шт.; 4) 31 см - 1 шт.; 5) 31 см - 1 шт.;6) 30 см. - 1 шт.; 7) 29 см. - 1 шт.; 8) 22 см. - 1 шт.; загальна вартість яких складає 49 940 гривень 45 копійки. Після чого, ОСОБА_1 було виявлено на місці вчинення незаконної порубки лісу працівниками департаменту патрульної поліції у Харківській області, таким чином останній спричинив, згідно такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісовому господарству, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди заподіяної лісу», збитки державі в особі філії «Жовтневе лісове господарство» ДП «Ліси України», на загальну суму 49 940 гривень 45 копійки, що є істотною шкодою, та підтверджується висновком судово-економічної експертизи.

Вироком цивільний позов філії «Жовтневе лісове господарство» Державного спеціалізованого господарства підприємства «Ліси України» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь філії «Жовтневе лісове господарство» Державного спеціалізованого господарства підприємства «Ліси України» спричинену кримінальним правопорушенням матеріальну шкоду у сумі 69492 грн. 62 коп.

Разом з цим, під час досудового розслідування та судового розгляду позов про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок вчинення кримінального правопорушення у сумі 49 940 грн. 45 коп. не заявлявся, внаслідок чого вона залишається не відшкодованою.

Іншого способу стягнення вказаної шкоди, ніж у судовому порядку, законодавством не передбачено.

Водночас, відповідно до листів Державної екологічної інспекції у Харківській області від 01.02.2024 за № 294-13-16 та Харківської міської ради Харківської області від 15.01.2024 за №вих/123/9-24, останні до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної незаконною порубкою лісу не звертались та не заперечують проти пред`явлення позову Слобідської окружною прокуратурою м. Харкова.

Ухвалою судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 04.03.2024 провадження у справі було відкрите, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.

Представник позивач позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, з підстав, зазначених в позовній заяві.

До початку підготовчого судового засідання відповідач ОСОБА_1 подав до суду заяву, в якій позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Третя особа у підготовче засідання не з`явилася, про час та місце судового розгляду повідомлялась своєчасно та належним чином.

Відповідно із положеннями ч.3ст.200 ЦПК Україниза результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно з ч.4ст.206 ЦПК Україниу разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Беручи до уваги, що відповідач визнає позовні вимоги і визнання позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити за результатами підготовчого провадження.

Дослідивши матеріали справи, доводи, викладені в позовній заяві, з`ясувавши повно та всебічно обставини, факти та відповідні їм правовідносини, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суд, дослідивши докази, встановив фактичні обставини та відповідні правовідносини, які виникли у справі.

Слобідською окружною прокуратурою м. Харкова Харківської області підтримано публічне обвинувачення у кримінальних проваджень, внесених до Єдиногореєструдосудовихрозслідуваньза№12023221140000314 від 16.03.2023 за ч. 1 ст. 246 КК України та №12032331140000957 від 23.08.2023 за ч. 2 ст. 246 КК України, за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 21.11.2023 у справі № 646/2047/23, ОСОБА_1 визнано винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 246 КК України у виді 1року обмеження волі, за ч. 2 ст. 246 КК України у виді 3 років обмеження волі, за ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів покарання призначено шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді 3 років обмеження волі, на підставі ст. 71 КК України остаточне покарання призначено остаточне покарання у виді 3 років 17 днів обмеження волі.

22.12.2023 зазначений вирок Червонозаводського районного суду м. Харкова набув чинності.

Відповідно до вказаного вироку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 16.03.2023 близько 11 годині 00 хвилин, більш точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, з метою незаконної порубки дерев у лісі, прибув на територію Бабаївського лісництва філії «Жовтневе лісове господарство» ДП «Ліси України», а саме в квартал 6 виділ 3, де у порушення вимог ст.ст. 4, 69 Лісового кодексу України, п.п. 2, 3 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року N761 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів», згідно яких використання лісових ресурсів проводиться за спеціальним дозволом - лісорубним квитком /ордером/, не маючи спеціального документу для використання лісових ресурсів - лісорубного або лісового квитка, тобто не маючи права здійснювати порубку дерев державної форми власності, умисно та протиправно, керуючись власним корисливим мотивом, шляхом спилювання дерев бензиновою ланцюговою пилою марки «KENTAVR» моделі БП- 5231ТНм, яку заздалегідь приготував для вчинення злочину, тобто повного відокремлення дерева від його кореня, здійснив незаконну порубку у лісі 9 (дев`яти) сироростучих дерев породи «Сосна звичайна» діаметром пня в корі: 1) 33 см - 1 шт.; 2) 32 см - 1 шт.; 3) 34,5 см - 1 шт.; 4) 34 см - 1 шт.; 5) 37 см - 1 шт.;6) 29,5 см. - 1 шт.; 7) 31 см. - 1 шт.; 8) 26 см. - 1 шт.; 9) 25,5 см. - 1 шт. загальна вартість яких складає 69 492 гривень 62 копійки. Після чого, ОСОБА_1 було виявлено на місці вчинення незаконної порубки лісу працівниками департаменту патрульної поліції у Харківській області, таким чином останній спричинив, згідно такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісовому господарству, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди заподіяної лісу», збитки державі в особі філії «Жовтневе лісове господарство» ДП «Ліси України», на загальну суму 69 492 гривень 62 копійки, що є істотною шкодою, та підтверджується висновком судово-економічної експертизи.

Крім того, 23.08.2023 близько 10 годині 00 хвилин, більш точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_1 з метою незаконної порубки дерев у лісі, прибув на територію Бабаївського лісництва філії «Жовтневе лісове господарство» ДП «Ліси України», а саме в квартал ЗО виділ 3, де у порушення вимог ст.ст. 4, 69 Лісового кодексу України, п.п. 2, 3 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року № 761 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів», згідно яких використання лісових ресурсів проводиться за спеціальним дозволом - лісорубним квитком /ордером/, не маючи спеціального документу для використання лісових ресурсів - лісорубного або лісового квитка, тобто не маючи права здійснювати порубку дерев державної форми власності, умисно та протиправно, повторно, керуючись власним корисливим мотивом, шляхом спилювання дерев бензиновою ланцюговою пилою марки «Каховка», яку заздалегідь приготував для вчинення злочину, тобто повного відокремлення дерева від його кореня, здійснив незаконну порубку у лісі 8 (восьми) сироростучих дерев породи «Сосна звичайна» діаметром пня в корі: 1) 28 см - 1 шт.; 2) 25 см - 1 шт.; 3) 30 см - 1 шт.; 4) 31 см - 1 шт.; 5) 31 см - 1 шт.;6) 30 см. - 1 шт.; 7) 29 см. - 1 шт.; 8) 22 см. - 1 шт.; загальна вартість яких складає 49 940 гривень 45 копійки. Після чого, ОСОБА_1 було виявлено на місці вчинення незаконної порубки лісу працівниками департаменту патрульної поліції у Харківській області, таким чином останній спричинив, згідно такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісовому господарству, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди заподіяної лісу», збитки державі в особі філії «Жовтневе лісове господарство» ДП «Ліси України», на загальну суму 49 940 гривень 45 копійки, що є істотною шкодою, та підтверджується висновком судово-економічної експертизи.

Вироком цивільний позов філії «Жовтневе лісове господарство» Державного спеціалізованого господарства підприємства «Ліси України» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь філії «Жовтневе лісове господарство» Державного спеціалізованого господарства підприємства «Ліси України» спричинену кримінальним правопорушенням матеріальну шкоду у сумі 69492 грн 62 коп.

Під час досудового розслідування та судового розгляду позов про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок вчинення кримінального правопорушення у сумі 49 940 гривень 45 копійки не заявлявся, внаслідок чого вона залишається не відшкодованою.

Згідно з ч.ч. 1, 3, 7 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до обвинуваченого. Цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором. Особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Водночас, відповідно до листів Державної екологічної інспекції у Харківській області від 01.02.2024 за № 294-13-16 та Харківської міської ради Харківської області від 15.01.2024 за № вих/123/9-24, останні до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної незаконною порубкою лісу не звертались та не заперечують проти пред`явлення позову Слобідської окружною прокуратурою м. Харкова.

Відповідно до ч. 3 ст. 1 Лісового кодексу України усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Згідно ч. 1 ст. 4 Лісового кодексу України до лісового фонду України належать лісові ділянки, в тому числі захисні насадження лінійного типу, площею не менше 0,1 гектара.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.

Згідно ч. 1 ст. 17 Лісового кодексу України у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Лісового кодексу України збитки, завдані внаслідок порушення прав власників лісів, лісокористувачів та громадян, підлягають відшкодуванню в повному обсязі відповідно до закону.

Статтею 65 Лісового кодексу України встановлено, що використання лісових ресурсів може здійснюватися в порядку загального і спеціального використання.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 67 Лісового кодексу України заготівля деревини (порубки) належить до спеціального використання лісових ресурсів.

Умови і механізм спеціального використання лісових ресурсів визначено порядком спеціального використання лісових ресурсів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 761 від 23.05.2007.

Відповідно до ч. 1 ст. 68 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється на лісових ділянках, які виділяються для цієї мети, без надання земельних ділянок.

Згідно ч. 1 ст. 69 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.

Умови і механізм видачі лісорубного або лісового квитка як спеціального дозволу на використання лісових ресурсів визначено Порядком видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 761 від 23.05.2007.

Відповідно до п. 1 ст. 105 Лісового кодексу України особи, винні у незаконному вирубуванні дерев, несуть відповідальність за порушення лісового законодавства.

Статтею 107 Лісового кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Згідно з вимогами ст.ст.66, 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно дотримуватися Конституції України та законів України, не заподіювати шкоду природі, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до вимог п. «д» ч. 1 ст.12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» громадяни України зобов`язані компенсувати шкоду, заподіяну забрудненням та іншим негативним впливом на навколишнє природне середовище.

Відповідно до частини першої статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Частиною другою статті 68 цього Закону встановлено перелік порушень законодавства про охорону навколишнього природного середовища, за які може наступати відповідальність.

Згідно з частиною третьою, четвертою статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» законодавством України може бути встановлено відповідальність і за інші порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Частиною першою статті 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.

Відшкодування збитків завданих унаслідок порушення екологічного законодавства здійснюється у спосіб відновлення майнового стану суб`єктів екологічних правовідносин за рахунок інших суб`єктів, правопорушників вимог екологічного законодавства і має компенсаційний характер, а також застосовується як вид майнової відповідальності, екологічно-правова санкція відповідно до частини четвертої, п`ятої статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», як за порушення екологічно- правових зобов`язань у межах договірної відповідальності, так і за порушення встановлених вимог щодо раціонального використання природних ресурсів, охорони довкілля та забезпечення екологічної безпеки у межах позадоговірної відповідальності.

Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, з аналізу якої слідує, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини (частина 2 статті 1166 Цивільного кодексу України).

Для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 Цивільного кодексу України необхідно довести такі елементи: 1. Неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії. 2. Наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо). 3. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавана шкоди. 4. Вина особи, що завдала шкоду.

Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Відповідно до п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 10 грудня 2004 № 17 «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» незаконно добута деревина може бути результатом незаконної порубки лісу, за скоєння якої наступає кримінальна відповідальність. Визнається незаконною порубка дерев і чагарників, вчинена: без відповідного дозволу; за дозволом, виданим із порушенням чинного законодавства; до початку чи після закінчення установлених у дозволі строків; не на призначених ділянках чи понад установлену кількість; не тих порід дерев, які визначені в дозволі; порід, вирубку яких заборонено.

Згідно з статтею 107 Лісового кодексу України громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства внаслідок незаконної порубки повинен нести відповідач, який в судовому порядку був визнаний винним.

Наявний склад усіх необхідних елементів, визначених ст. 1166 Цивільного кодексу України.

Згідно із приписами ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та п. 7 ч. 3 ст. 29, п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України, грошові стягнення за шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища зараховуються до спецфондів Державного, обласних та місцевих (сільського, селищного, міського) бюджетів за місцем скоєння правопорушення.

При цьому джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, а до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Пунктом 1 розділу XI Наказу Державної казначейської служби України № 128 від 09.08.2013 «Про затвердження Порядку організації роботи органів Державної казначейської служби України у процесі казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями», передбачено, що платежі, які відповідно до Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України розподіляються між державним та місцевими бюджетами, зараховуються на аналітичні рахунки, відкриті в Головних управліннях Казначейства на ім`я органу Казначейства за балансовим рахунком 3311 «Кошти, які підлягають розподілу між державним і місцевими бюджетами» Плану рахунків (далі - рахунок 3311) в розрізі територій та кодів класифікації доходів бюджету.

Оскільки, порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища сталися на території Харківської міські ради, то заподіяна шкода підлягає стягненню на користь її місцевого бюджету.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно частини 2 зазначеної статті, способами захисту цивільних прав та інтересів серед іншого можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до листа Юридичного департаменту Харківської міської ради Харківської області від 15.01.2024 №вих/123/9-24 вказано, що згідно з інформацією Департаменту бюджетів та фінансів Харківської міської ради від 19.12.2023 № 02-18/4-343 кошти у рахунок відшкодування збитків, завданих навколишньому природньому середовищу ОСОБА_1 станом на 19.12.2023 до бюджету Харківської міської територіальної громади не надходили.

Таким чином, станом на день звернення до суду з позовною заявою, відповідачем - ОСОБА_1 , у добровільному порядку збитки, завдані злочином та навколишньому природньому середовищу не відшкодовані, у зв`язку із чим окружна прокуратура звернулась з позовом до суду про їх стягнення в примусовому порядку.

Підставою для представництва прокурором інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області та Харківської міської ради Харківської області, згідно з ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 131-1 Конституції України, є несплата відповідачем вищевказаної шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, , що значно ослаблює економічні основи держави та потребує прокурорського реагування.

Підстави для представництва прокурором інтересів держави підтверджено наступним.

1.1.Щодо наявності інтересу держави у спірних правовідносинах.

Економічна ситуація, що складається на цей час у державі, обумовлює необхідність збільшення надходжень до бюджету, в тому числі в сфері охорони навколишнього природного середовища, реалізації заходів щодо економного та раціонального використання економічних ресурсів держави.

Пред`являючи позов у вказаній справі, прокурор виходить саме з необхідності вирішення проблеми суспільного значення, існування якої виправдовує застосування механізму стягнення шкоди, заподіяної державі внаслідок незаконної порубки лісу.

Незаконне та безоплатне використання природних ресурсів ослаблює економічні основи держави, що потребує прокурорського реагування у межах наданої Конституцією України компетенції.

Крім того, інтерес держави полягає в тому, що не стягнення шкоди, завданої навколишньому природному середовищу внаслідок вчинення злочину, призводить до ненадходження коштів до спеціальних фондів державного та місцевих бюджетів, що, в свою чергу, негативно позначається на фінансуванні важливих природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів, чим прямо порушує інтереси держави.

Наведене є підставою для звернення до суду з позовом в інтересах держави.

1.2.Щодо порушення інтересів держави.

Порушення інтересів держави полягає в незаконному, без спеціального дозволу, не маючи лісорубного квитка і без законних на те підстав, заподіянні ОСОБА_1 істотної шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної порубки лісу. Такими діями економічним інтересам держави завдано збитки у розмірі 49 940 гри 45 коп.

Зазначений факт встановлено вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 21.11.2023 у справі № 646/2047/23, що набрав законної сили 22.12.2023, яким ОСОБА_1 визнано винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 246 КК України.

Разом з цим, ОСОБА_1 до цього часу заподіяна шкода не відшкодована.

З урахуванням цього, невідшкодована шкода завдана кримінальним правопорушенням навколишньому природному середовищу складає 49 940 грн. 45 коп., що призводить до ненадходження додаткових коштів до бюджету та позбавляє можливості запровадження і реалізації програм розвитку, які, в свою чергу, надають державі можливість виконувати гарантовані Конституцією України зобов`язання перед її народом.

1.3.Щодо наявності компетентного суб`єкта владних повноважень, який має захищати зазначені інтереси держави.

Компетентними суб`єктами владних повноважень щодо захисту зазначених інтересів держави виступають Харківська міська рада Харківської області та Державна екологічна інспекція у Харківської області.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про місцеве самоврядування» система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради.

Згідно з ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування» місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно з вимог ч.1 ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені конституцією України, цим та іншими законами.

Повноваження місцевих рад у галузі охорони навколишнього природного середовища встановлені в статтях 15,19 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», до компетенції яких віднесено здійснення координації діяльності відповідних, спеціально уповноважених, державних органів управління в галузі охорони навколишнього природного середовища на їх території. Місцеві ради можуть здійснювати й інші повноваження відповідно до законодавства.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Згідно зі ст. 145 Конституції України права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» одним з основних принципів місцевого самоврядування є судовий захист прав місцевого самоврядування.

Відповідно до Статуту територіальної громади міста Харкова, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 04.07.2007 №121/07 та зареєстрованого згідно свідоцтва № 2 від 16.07.2007 Харківським міським управлінням Міністерства юстиції України, міська рада є представницьким органом територіальної громади, що здійснює від її імені та в її інтересах функції та повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України і законами України, а також приймає від її імені рішення.

Отже, уповноваженим органом щодо управління майном комунальної власності та його раціонального використання, які знаходяться на території міської ради до комунальної власності територіальної громади є Харківська міська рада Харківської області.

Відповідно до ст. 13 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють від імені Українського народу права власника в межах, визначених Конституцією.

Відповідно до вимог ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», частина грошових стягнень за порушення норм і правил охорони навколишнього природного середовища та шкода, заподіяна порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища спрямовується до спеціально створених фондів охорони навколишнього природного середовища у відповідних місцевих бюджетах за місцем заподіяння екологічної шкоди.

Відповідно до п. 7 ч. З ст. 29, п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України, джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України у частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності; до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать: 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Зазначена норма означає, що завдані природним ресурсам збитки сплачуються на єдиний розподільчий казначейський рахунок відповідної місцевої ради зведеного бюджету, із якого місцевим органом Державної казначейської служби в подальшому розподіляються конкретні суми коштів до Державного, обласного та місцевого бюджетів у вищевказаному співвідношенні.

Так, відповідно до наказу Міністерства фінансів України віл 14.01.2011 №11 «Про бюджетну класифікацію» затверджена класифікація доходів бюджету, зокрема, код класифікації доходів бюджету для грошових стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності - 24062100.

Таким чином, грошові стягнення за шкоду, заподіяну внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища підлягають стягненню на розподільчий казначейський рахунок Харківської міської ради Харківської області.

Враховуючи викладене, винними діями Відповідача завдано шкоду інтересам держави в особі Харківської міської ради Харківської області у вигляді ненадходження коштів до зведеного бюджету України на суму 49 940 грн. 45 коп., а тому остання уповноважена представляти інтереси держави у даних спірних правовідносинах в якості Позивача.

Згідно зі статтею 35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державний контроль за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів здійснюється Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища, іншими органами виконавчої влади у межах повноважень, визначених законом.

Згідно п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 275 від 19.04.2017, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Основними завданнями Держекоінспекції України згідно п. З вказаного Положення є реалізація державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Державна екологічна інспекція у Харківській області згідно вимог п. п. 1, 3 Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України № 230 від 07.04.2020, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16.04.2020 за №350/34633, є територіальним органомДержекоінспекції та їй підпорядковується. Основними завданнями Державної екологічної інспекції в області є реалізація повноважень Держекоінспекції України у межах відповідної території.

Шкода, спричинена відповідачем досі не відшкодована, що в свою чергу негативно впливає на здійснення Державною екологічною інспекцією у Харківській області політики, направленої на охорону навколишнього природного середовища, у зв`язку з чим Державну екологічну інспекцію у Харківській області залучено у якості позивача.

1.4.Щодо нездійснення або здійснення неналежним чином захисту інтересів держави компетентними суб`єктами владних повноважень.

Нездійснення захисту інтересів держави полягає у тому, що Державна екологічна інспекція у Харківській області не вжило будь-яких заходів із стягнення з ОСОБА_1 шкоди, спричиненої незаконною порубкою лісу.

Згідно з висновками про застосування норм права, висловленими Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2018 у справі № 912/2385/18, бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Слобідська окружна прокуратура м. Харкова проінформувала Державну екологічну інспекцію у Харківській області листом від 22.01.2024 за № 54-111- 372вих-24, щодо виявлених порушень з боку ОСОБА_1 , які спричинили шкоду державі незаконною порубкою лісу.

Разом з цим, Державна екологічна інспекція у Харківській області листом від 01.02.2024 №294-13-16 повідомила, що нею не вживалися заходи по стягненню з ОСОБА_1 шкоди, спричиненої незаконною порубкою дерев. Інспекція також зазначила, що не заперечує проти вжиття таких заходів прокуратурою.

Зазначене свідчить про те, що Державна екологічна інспекція у Харківській області самоусунулась від вжиття заходів із захисту порушених інтересів держави у сфері охорони навколишнього природного законодавства. За таких обставин інтереси держави залишаються незахищеними і потребують захисту.

Крім того, Слобідська окружна прокуратура м. Харкова проінформувала Харківську міську раду Харківської області листом від 08.12.2023 за № 54-3115-23, щодо виявлених порушень з боку ОСОБА_1 , які спричинили шкоду державі незаконною порубкою лісу.

Листом Юридичного департаменту Харківської міської ради Харківської області від 15.01.2024 №вих/123/9-24 повідомлено, що Харківська міська рада не заперечує проти подання Слобідською окружною прокуратурою м. Харкова до суду в інтересах держави в особі Харківської міської ради позову про відшкодування збитків, завданих навколишньому природному середовищу ОСОБА_1 .

Також окружною прокуратурою листом від 01.12.2023 за № 54-109- 6354вих-23 скеровано лист до ДП «Ліси України», яким проінформовано щодо виявлених порушень з боку ОСОБА_1 , які спричинили шкоду державі незаконною порубкою лісу.

Листом Слобожанського лісового офісу ДП «Ліси України» від 07.12.2023 № 815/28-2023 зазначив, що ДП «Ліси України» не наділене повноваженнями суб`єкта владних повноважень, отже предявлення позовів про відшкодування шкоди заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища не належить до компетенції суб`єкта господарювання

Зазначене свідчить про те, що Державна екологічна інспекція у Харківській області та Харківська міська рада самоусунулись від вжиття заходів із захисту порушених інтересів держави у сфері охорони навколишнього природного законодавства. За таких обставин інтереси держави залишаються незахищеними і потребують захисту.

Для здійснення прокурором представництва інтересів держави не має значення з яких причин (об`єктивних чи суб`єктивних) компетентний орган не здійснив їх захист. Важливо лише те, що захист інтересів держави не здійснено і вони його потребують.

З огляду на це, у прокурора наявні підстави для подання до суду позовної заяви в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області та Харківської міської ради Харківської області. В даному випадку представництво інтересів держави здійснюється прокурором, який виконує субсидіарну роль, щоб ці інтереси не залишилися незахищеними.

Прокурором дотримано вимоги абз.3 ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру». На виконання зазначених норм, Слобідською окружною прокуратурою м.Харкова попередньо листами на адресу Харківської міської ради Харківської області від та Державної екологічної інспекції у Харківській області від 20.02.2024, повідомлено позивачів про прийняття рішення щодо представництва інтересів держави шляхом пред`явлення до суду цього позову.

Стаття 53 ЦПК України встановлює, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

У заявах про залучення третіх осіб і в заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

У відповідності до ст. 19 Лісового кодексу України, постійні лісокористувачі зобов`язані: забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.

Вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 21.11.2023 у справі № 646/2047/23 вказано, що протиправні дії з незаконної порубки лісу ОСОБА_1 вчинив на території Бабаївського лісництва філії «Жовтневе лісове господарство» ДП «Ліси України».

Враховуючи, що Бабаївське лісництво філії «Жовтневе лісове господарство» ДП «Ліси України» є лісокористувачем та балансоутримувачем лісонасаджень, де відбулась незаконна порубка лісу, його було визнано потерпілим у вказаному кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№12032331140000957 від23.08.2023 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 246КК України,відповідно по положень ч.1 ст. 53 ЦПК України його залучено як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що шкоду завдано саме внаслідок неправомірних дій відповідача, факт заподіяння шкоди та сума шкоди повністю доводиться наданими доказами, а тому позов є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

За змістом п. 6 ч. 1ст. 5 ЗУ «Про судовий збір»від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 6 ст. 141 ЦПК України передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.1 ст.142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Зважаючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, то, відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України, із відповідача слід стягнути судовий збір у дохід держави.

Оскільки відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, то з нього слід стягнути судовий збір у дохід держави у розмірі 50 відсотків від суми судового збору, який підлягав би з нього стягненню у випадку невизнання ним позову, відповідно до ставки судового збору, передбаченої ЗУ «Про судовий збір», що буде відповідати інтересам держави та не буде порушувати права сторін.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір із позовної заяви немайнового характеру, поданий юридичною особою справляється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. На момент подання позову сума судового збору, яку слід було оплатити, становила 3028,00 грн.

Таким чином, з відповідача необхідно стягнути у дохід держави судовий збір у розмірі 1514,00 грн.

Керуючись ст.ст.19,58 Конституції України, ст. ст.327,1166 ЦК Українист.ст. 68-69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»,ст.107 Лісового кодексу України,ст.ст. 141,142206,263-265,280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Слобідської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради, Державної екологічної інспекції у Харківській області до ОСОБА_1 , третя особа: яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Філія «Жовтневе лісове господарство» ДП «Ліси України» про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок вчинення кримінального правопорушення (незаконною порубкою лісу), ціна позову 49940,45 грн. задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 на користь Харківської міської ради Харківської області (ЄДРПОУ: 04059243) шкоду, завдану внаслідок вчинення кримінального правопорушення (незаконної порубки лісу) в сумі 49940(сорок дев`ять тисяч дев`ятсот сорок) грн.45 коп. на розрахунковий рахунок місцевого бюджету Харківської міської ради (код класифікації доходів бюджету 24062100, номер рахунку (IBAN) UA598999980333199331000020649, отримувач ГУК Харківської області/МТГ Харків, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, Банк отримувача: Казначейство України (Ел.Адм.Подат.).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) грн.. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набираєзаконної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Головуючий: В.В. Барабанова