Рішення

від 06.05.2024 по справі 240/34221/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2024 року м. Житомир справа № 240/34221/23

категорія 112010203

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати їй, як особі з інвалідністю 2 групи, пов`язаної з наслідками аварії на ЧАЄС, державної пенсії, встановленої статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нарахувати та виплатити йому державну пенсію у відповідності до ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як особі, віднесеної до 1 категорії, щодо якої встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, по 2 групі інвалідності в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком щомісячно починаючи з 01.07.2023.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка наголосила, що є інвалідом 2 групи, внаслідок набутого захворювання пов`язаного з ліквідацією аварії на ЧАЕС, а тому у зв`язку із прийняттям Конституційним Судом України рішення № 1-р(ІІ)/2021 від 07.04.2021 має право на отримання пенсії відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 06 червня 1996 року №230/96-ВР, не нижче 8 мінімальних пенсій за віком, однак відповідачем безпідставно не виплачується їй пенсія у належному розмірі. Крім того, при прийнятті рішення просить врахувати рішення Першого сенату Конституційного Суду України №4-р(1)2024 та рішення Другого сенату Конституційного Суду України №2-р(ІІ)/2024.

Ухвалою суду від 14.12.2023 провадження у справі відкрите за правилами спрощеного письмового провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).

15.01.2024 від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - відповідач, Управління) до суду надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки позивач отримує пенсію в розмірах встановлених Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб". З огляду на що, вважає дії Управління правомірними та вмотивованими.

Положення ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

З`ясовуючи при вирішенні даної справи характер спірних правовідносин (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб, суд зважає на наступне.

Встановлено, що позивачка є потерпілою від Чорнобильської катастрофи, 1 категорії та особою з інвалідністю 2 групи, що підтверджуються відповідними посвідченнями наявними в матеріалах справи.

07.04.2021 Конституційним Судом прийнято рішення № 1-р(ІІ)/2021, яким визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину третю статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII у редакції Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Позивачка звернулася до відповідача із заявою щодо перерахунку та виплати пенсії із врахуванням прийнятого рішення Конституційного Суду № 1-р(ІІ)/2021 від 07.04.2021, однак отримала відмову у здійсненні такого перерахунку, мотивовану відсутністю на те законодавчо обґрунтованих підстав.

Такі дії відповідача позивачки вважає протиправними, а тому за захистом порушених прав звернулася до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст.46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо соціального та правового захисту осіб, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи, регулюються правовими нормами Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII (далі - Закон №796-XII), в редакції що були чинні на день виникнення спору.

Відповідно ст.49 Закону №796-XII пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно ст.54 Закону №796-XII (у редакції, чинній до 31 грудня 2014 року), пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання пов`язаного з аварією на Чорнобильській АЕС, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.

В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.

Обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".

В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:

- по I групі інвалідності 10 мінімальних пенсій за віком;

- по II групі інвалідності 8 мінімальних пенсій за віком;

- по III групі інвалідності 6 мінімальних пенсій за віком;

- дітям-інвалідам 3 мінімальних пенсій за віком.

Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.

28 грудня 2014 року прийнято Закон України №76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (далі - Закон №76-VIII), яким текст ст.54 Закону №796-XII викладено у такій редакції: "Пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців. Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань".

Таким чином, враховуючи зміни, внесені Законом №76-VIII, нормами ст.54 Закону №796-XII передбачалося, що умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Рішенням Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року №1-р(II)/2021 визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), ч.3 ст.54 Закону №796-XII у редакції Закону №76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Також, цим рішенням Конституційного Суду України врегульовано строк та спосіб його виконання та передбачено, що ч.3 ст.54 Закону №796-XII у редакції Закону №76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, визнана неконституційною, втрачає чинність через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 07 липня 2021 року.

Верховній Раді України протягом трьох місяців з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення привести нормативне регулювання, встановлене ст.54 Закону №796-XII у редакції Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року №76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням.

У разі не приведення нормативного регулювання, встановленого ст.54 Закону №796-XII у редакції Закону №76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення застосуванню підлягатиме ч.4 ст.54 Закону №796-XII у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 06 червня 1996 року №230/96-ВР:

"В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по I групі інвалідності 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності 6 мінімальних пенсій за віком;

дітям-інвалідам 3 мінімальних пенсій за віком".

Згідно ч.1 ст.91 Закону України "Про Конституційний Суд України" №2136-VIII (далі - Закон №2136-VIII), закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Відповідно до ч.1 ст.97 Закону №2136-VIII, суд у рішенні, висновку може встановити порядок і строки їх виконання, а також зобов`язати відповідні державні органи забезпечити контроль за виконанням рішення, додержанням висновку.

Відповідно до зазначених норм Закону №2136-VIII, Конституційний Суд України встановив строк втрати чинності законом, що визнаний неконституційним, а саме через три місяці з дня ухвалення рішення, тобто із 07 липня 2021 року.

До цього моменту діяла ст.54 Закону №796-XII у редакції, яка не передбачала перерахунку призначеної позивачу пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.

З урахуванням встановленого Конституційним Судом України порядку і строків виконання рішення від 07 квітня 2021 року №1-р(ІІ)/2021, умовою виникнення у позивача права на перерахунок пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком було неприведення Верховною Радою України протягом трьох місяців з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення (до 07 липня 2021 року) нормативного регулювання спірного питання у відповідність із Конституцією України.

29.06.2021 року Верховною Радою України, на виконання рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(II)/2021, прийнято Закон №1584-IX, який набрав чинності 01.07.2021.

Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №1584-ІХ передбачено, що цей Закон набирає чинності з 01 січня 2022 року, крім п.2 розділу І цього Закону та п.2 цього розділу, які набирають чинності з 01 липня 2021 року. Так, п.2 Закону № 1584-ІХ ст. 54 викладено в такій редакції:

"В усіх випадках розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими: для І групи інвалідності 6 000 гривень; для II групи інвалідності 4 800 гривень; для III групи інвалідності 3 700 гривень; для дітей з інвалідністю 3 700 гривень".

Таким чином, на виконання рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року №1-р(ІІ)/2021 Верховною Радою України прийнятий Закон №1584-ІХ, який вносить зміни до Закону №796-XII, що визначає новий розмір пенсії по інвалідності осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Крім того, суд не приймає до увагу клопотання позивача про врахування рішення Першого сенату Конституційного Суду України №4-р(1)2024 та рішення Другого сенату Конституційного Суду України №2-р(ІІ)/2024.

Зокрема, рішення Другого сенату Конституційного Суду України №2-р(ІІ)/2024. стосується інших правовідносин, а у рішенні від 03.04.2024 у справі №4-р(І)/2024 Конституційний Суд України зазначив, що на виконання імперативних вимог статей 3, 16, 50 Конституції України парламент у частині четвертій статті 54 Закону № 796-XII у редакції Закону №230/96-ВР в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, зокрема по ІІІ групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.

Однак, у пункті 2 резолютивної частини №4-р(І)/2024 Конституційний Суд України визначено, що частина третя статті 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, визнана неконституційною, утрачає чинність через три місяці з дня припинення чи скасування воєнного стану, введеного Указом Президента України „Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року № 64/2022 зі змінами.

Частиною 2 статті 152 Конституції України передбачено, що Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

З огляду на викладене, судне вправі застосовувати вказане Рішення Конституційного Суду України від 03.04.2024 у справі №4-р(І)/2024 до правовідносин, які виникли до його прийняття та з урахуванням відстрочення втрати чинності (визнання неконституційної норми), що встановлено самим рішенням, а саме - через три місяці з дня припинення чи скасування воєнного стану.

За таких обставин, твердження позивачки про наявність правових підстави, враховуючи рішення Першого сенату Конституційного Суду України №4-р(1)/2024 та рішення Другого сенату Конституційного Суду №2-р(ІІ)/2024 від 20.03.2024, для проведення нарахування та виплати пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, виходячи саме з положень наведеної норми, є помилковими

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

У контексті викладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, доведено правомірність відмови у нарахуванні та виплаті позивачу пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком з 07 квітня 2021 року, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору, а витрат, пов`язаних з розглядом справи не встановлено, питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 263 КАС України, суд, -

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . Житомирська область. РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, буд. 7, м. Житомир,10003. ЄДРПОУ: 13559341) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Єфіменко

Повний текст складено: 06 травня 2024 р.