Рішення

від 30.04.2024 по справі 340/6532/21

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/6532/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук О.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Управління капітального будівництва Кропивницької міської ради (25022, м. Кропивницький, вул. В. Перспективна, 41, код ЄДРПОУ 23227605)

до Східного офісу Держаудитслужби (код ЄДРПОУ 40477689; адреса: вул. Антоновича Володимира, 22, корпус, 2. м. Дніпро, Дніпропетровська область, 25031)

про визнання протиправним та скасування висновку.

Управління капітального будівництва Кропивницької міської ради звернулося із позовом до Кіровоградського окружного адміністративного суду, в якому просить визнати протиправним та скасувати висновок Східного офісу Держаудитслужби від 14.09.2021 про результати моніторингу закупівлі будівельно-монтажних робіт по об`єкту "Капітальний ремонт пам`ятника Воїнам-інтернаціоналістам всіх поколінь (парк Молодіжний)" за номером UА-2021-03-18-008482-с, яка проведена Управлінням капітального будівництва Кропивницької міської ради.

Представник позивача вимоги мотивував тим, що позивачем при проведені закупівель не було допущено порушень законодавства, зазначених у висновку про результати моніторингу закупівлі, вважає його необґрунтованим та таким, що порушує права та інтереси.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року відкрито провадження у справі; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Заперечуючи проти задоволення позову відповідач вказав, що при проведенні моніторингу процедури закупівлі та складанні висновку про результати моніторингу процедури закупівлі діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Оскаржуваний висновок складено за результатом всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, а тому заявлені позовні вимоги Управління капітального будівництва Кропивницької міської ради є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Позивач скерував до суду відповідь на відзив, у якій доводи відповідача заперечив та підтримав раніше заявлені позовні вимоги.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

У С Т А Н О В И В:

Згідно наказу від 16.08.2021 року № 434 посадовими особами Східного офісу Держаудитслужби було здійснено моніторингу закупівлі будівельно-монтажних робіт по об`єкту "Капітальний ремонт пам`ятника Воїнам-інтернаціоналістам всіх поколінь (парк Молодіжний)", за номером закупівлі UA-2021-03-18-008482-с.

Під час проведення моніторингу, який тривав з 18 серпня 2021 року по 11 вересня 2021 року, відповідач 19 серпня 2021 року скерував позивачеві вимогу про надання пояснень.

Позивачем 26 серпня 2021 року надано відповідь на вищезазначену вимогу.

За результатами даного моніторингу складено висновок від 14 вересня 2021 року про встановлення порушення приписів законодавства, а саме: частини 3 статті 17, пункту 2 частини 2 статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі" , частини 6 статті 33 та частини 4 статті 41 Закону норми які зазначені в Наказі Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства «Про затвердження Переліку формальних помилок» від 15.04.2020 № 710.

Позивач не погоджуючись з результатами висновку моніторингу від 14.09.2021 оскільки вважає, що зазначені в ньому порушення не доведені відповідачем та необгрунтовані, звернувся із вказаним позовом до суду.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного:

Правовідносини, стосовно яких виник спір, урегульовані положеннями Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон № 922-VIII) і Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», від 26.01.1993р. № 2939-XII (далі - Закон №2939-XII).

Статтею 2 Закону №2939-XII встановлено, що державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Відповідно до статті 5 Закону №2939-XII, контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється, зокрема, шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі». Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначені Законом України «Про публічні закупівлі».

Згідно частини 4.статті 3 Закону № 922-VIIIвідносини, пов`язані із сферою публічних закупівель, регулюється виключно цим Законом і не можуть регулюватися іншими законами, крім випадків, встановлених цим Законом.

Відповідно до частини 1статті 8 Закону № 922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Положеннями пунктів 6, 7 статті 8 Закону № 922-VIII встановлено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Частиною 10 статті 8 Закону № 922-VIII передбачено, що у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.

Так 14 вересня 2021 року відповідачем затверджено та оприлюднено висновок про результати моніторингу процедури Закупівлі в якому зазначено - думку відповідача, про наявність в тендерній документації на закупівлю порушень та невідповідності вимогам Закону.

Надаючи оцінку зазначеним у висновку твердженням відповідача, суд виходить з наступного.

Щодо встановленого органом державного фінансового контролю за результатами проведеного моніторингу процедури закупівлі UA-2021-03-18-008482-с порушення Замовником вимог Наказу №710.

У висновку зазначено, що перелік формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій, викладений Замовником у пункті І розділу ІІІ Інструкції з підготовки тендерної пропозиції», тендерної документації, не відповідає переліку, визначеному Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства «Про затвердження Переліку формальних помилок» від 15.04.2020 № 710 (далі Наказ № 710), чим порушено норми зазначеного наказу.

Так, тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель (пункт 31 частини першої статті 1 Закону №922-VII).

Відповідно до пункту 19 частини 2 статті 22 Закону №922-VII у тендерній документації зазначаються такі відомості: опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.

На виконання зазначеної норми Закону Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України розроблено перелік формальних помилок (далі - Перелік), який затверджено наказом Міністерства від 15.04.2020 № 710 «Про затвердження Переліку формальних помилок» (далі Наказ), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.07.2020 за № 715/34998, який дійсно містить вичерпний перелік помилок, які визначаються формальними, і при допущенні яких тендерна пропозиція учасника не повинна бути відхилена.

Судом встановлено, що в пункті 1 розділу ІІІ «Інструкція з підготовки тендерної документації» тендерної документації замовником вказано, що формальними (несуттєвими) вважаються помилки: незначні неточності перекладу, якщо вони впливають на зміст пропозиції; відсутність нумерації сторінок, підписів, печаток на окремих документах або на всіх (відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами-підприємцями»); самостійне виправлення учасником технічних, механічних помилок у поданій пропозиції під час складання учасником такої пропозиції, якщо вони не впливають на зміст пропозиції. Такі виправлення мають бути засвідчені печаткою ( у разі наявності, ця вимога не стосується учасників, які здійснюють діяльність без печатки згідно з чинним законодавством) Учасником та написом «Виправленому вірити» із зазначенням прізвища, ініціалів та посади особи, що здійснила таке виправлення, дати завірення; орфографічні помилки та механічні описки в словах та словосполученнях, що зазначені в документах, що підготовлені безпосередньо учасником та надані у складі пропозиції. Наприклад: зазначення в довідці русизмів, сленгових або технічних помилок; зазначення невірної назви документу, що підготовлений безпосередньо учасником у разі, якщо зміст такого документу повністю відповідає вимогам цієї документації. Наприклад: замість вимоги надати довідку в довільній формі учасник надав лист-пояснення.

Отже, позивачем у тендерній документації вказано, що є формальними (несуттєвими) помилками.

Суд звертає увагу, що Перелік формальних помилок, затверджений наказом № 710, згідно частиною першою статті 9 Закону № 922-VIII є нормативно-правовим актом, розробленим і затвердженим Уповноваженим органом, як необхідний для виконання цього Закону, та регулювання державної політики у сфері закупівель, тож має обов`язково враховуватися тендерним комітетом замовника при прийнятті рішення про віднесення допущенної учасником помилки до формальної (несуттєвої).

Разом з тим, сам Закон № 922-VIII не передбачає обов`язку замовника копіювати у тендерну документацію певний перелік формальних помилок (їх опис та приклади), який вже затверджений Наказом №710.

Тож зауваження відповідача у висновку фактично зводяться до того, що позивач не скопіював зміст Наказу №710 до тендерної документації, що не може вважатися порушенням чи неналежним оформленням тендерної документації, а відтак є проявом надмірного формалізму з боку відповідача як суб`єкта владних повноважень.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що зауваження відповідача щодо невідповідності тендерної документації вимогам пункту 19 частини другої статті 22 Закону 922-VIII не знайшли свого підтвердження та є необґрунтованими.

Щодо встановленого органом державного фінансового контролю за результатами проведеного моніторингу процедури закупівлі UА-2021-03-18-008482-с порушення Замовником вимог частини З статті 17 та пункту 2 частини 2 статті 22 Закону №922, суд зазначає наступне.

Так, у висновку зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості: один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону, підстави, встановлені статтею 17 Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством.

Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом «Про доступ до публічної інформації», та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Відповідно до частини третьої статті 17 Закону учасник процедури закупівлі в електронній системі закупівель під час подання тендерної пропозиції підтверджує відсутність підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті.

Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством щодо відсутності підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі через електронну систему закупівель.

За результатами аналізу відповідності умов тендерної документації вимогам Закону встановлено, що Замовник в пункті 5.5 Розділу III «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» та згідно пункту 3 додатку 1 тендерної документації визначив документи, які повинен надати переможець торгів, зокрема, в якому зазначив спосіб надання документального підтвердження відсутності підстав передбачених пунктом 12 частини 1 статті 17 Закону як до учасника в довільній формі.

Проте, суб`єкти господарювання не є розпорядниками інформації про притягнення фізичних осіб до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України та відповідно довідка у довільній формі (до переліку документів як до переможця) не є документальним підтвердженням відсутності підстав, передбачених у пункті 12 частини 1 статті 17 Закону.

Так, відповідно до пункту 2 наказу Міністерства внутрішніх справ України «Про організацію доступу до відомостей персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України» від 29 листопада 2016 року № 1256 (далі - Наказ МВС № 1256), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 800/32252 від 10.07.2018 довідки про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України фізичним особам надає Департамент інформатизації МВС та територіальні сервісні центри МВС. Така довідка включає відомості щодо притягнення особи до кримінальної відповідальності чи засудження за будь якими статтями Кримінального кодексу України, у тому числі і статті 149, 150, 150-1 Кримінального кодексу України (правопорушення пов`язані з використанням дитячої праці чи будь-якими формами торгівлі людьми).

Умови, підстави та процедуру надання відомостей з інформаційної підсистеми «Оперативно-довідкова картотека» єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, що містить відомості стосовно осіб, яким повідомлено про підозру в учиненні кримінального правопорушення, та осіб, яких засуджено за вчинення кримінального правопорушення, права та обов`язки суб`єктів, що є учасниками зазначеної процедури визначено Порядком доступу до відомостей персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, який затверджений Наказом МВС № 1256.

Отже, на порушення частини 3 статті 17 та пункту 2 частини 2 статті 22 Закону Замовником у тендерній документації у переліку документів для переможця процедури закупівлі неправильно визначено спосіб документального підтвердження щодо відсутності підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі, передбаченої пунктом 12 частини 1 статті 17 Закону.

Разом з тим, надаючи оцінку виявленому відповідачем під час проведення моніторингу порушення, суд враховує наступне.

Відповідно до частини 3 статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» учасник процедури закупівлі в електронній системі закупівель під час подання тендерної пропозиції підтверджує відсутність підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством щодо відсутності підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі через електронну систему закупівель.

Згідно пп. 5, 6,12,13 частини 1 статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо:

5) фізична особа, яка є учасником процедури закупівлі, була засуджена за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов`язане з хабарництвом та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку;

6) службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яка підписала тендерну пропозицію (або уповноважена на підписання договору в разі переговорної процедури закупівлі), була засуджена за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов`язане з хабарництвом, шахрайством та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку;

12) службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення правопорушення, пов`язаного з використанням дитячої праці чи будь-якими формами торгівлі людьми;

13) учасник процедури закупівлі має заборгованість із сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім випадку, якщо такий учасник здійснив заходи щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості у порядку та на умовах, визначених законодавством країни реєстрації такого учасника.

Згідно частини 2 статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник може прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та може відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов`язання за раніше укладеним договором про закупівлю з цим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання, і було застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків - протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору.

Учасник процедури закупівлі, що перебуває в обставинах, зазначених у частині другій цієї статті, може надати підтвердження вжиття заходів для доведення своєї надійності, незважаючи на наявність відповідної підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі. Для цього учасник (суб`єкт господарювання) повинен довести, що він сплатив або зобов`язався сплатити відповідні зобов`язання та відшкодування завданих збитків.

Якщо замовник вважає таке підтвердження достатнім, учаснику не може бути відмовлено в участі в процедурі закупівлі.

Частиною 2 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», зокрема у тендерній документації зазначаються такі відомості:

2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Для об`єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 цього Закону;

14) кінцевий строк подання тендерних пропозицій;

18) вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг;

Абзацем 2 пункту 1 частити 1 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо: 1) учасник процедури закупівлі: не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону;».

Абзацем 2 пункту 2 частити 1 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо: 2) тендерна пропозиція учасника: не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації;».

Статтею 16 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено кваліфікаційні критерії процедури закупівлі.

Замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.

Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: 1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матерісільно-технічної бази та технологій; 2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; 3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів); 4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю».

Під час проведення торгів із обмеженою участю замовником застосовуються всі кваліфікаційні критерії, встановлені частиною другою цієї статті.

У разі участі об`єднання учасників підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям здійснюється з урахуванням узагальнених об`єднаних показників кожного учасника такого об`єднання на підставі наданої об`єднанням інформації.

Таким чином, враховуючи наведене, суд приходить до висновків щодо відсутності порушень з боку позивача вимог частини третьої статті 17 та пункту 2 частини другої статті 22 Закону №922-VIII.

Щодо встановленого органом державного фінансового контролю за результатами проведеного моніторингу процедури закупівлі UА-2021-03-18-008482-с порушення Замовником вимог частини 6 статті 33 та частини 4 статті 41 Закону № 922, суд зазначає наступне.

Моніторингом встановлено, що у пункті 3 розділу VI «Результати торгів та укладання договору про закупівлю» тендерної документації Замовником зазначено, що проект договору не є остаточним та може бути доповнений або скоригований на стадії його підписання або виконання за виключенням істотних умов. Однак, за нормою частини шостої статті 33 Закону Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. Згідно з частиною 4 статті 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону переможця процедури закупівлі. Таким чином, встановлення у тендерній документації умови щодо можливості доповнення або корегування умов договору на стадії його підписання суперечить вимогам частини шостої статті 33 Закону та частини четвертої статті 41 Закону.

Так, відповідно до частини четвертої статті 41 Закону № 922-VIII умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

При цьому, частиною першою статті 41 Закону № 922-VIII передбачено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Отже, замовникам слід керуватися приписами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, з урахуванням вимог, передбаченими Законом №922-VIII.

Відповідно до частини першої статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відтак, істотні умови договору, у розумінні статті 638 Цивільного кодексу України, це умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За правилами частини третьої статті 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

При цьому, частиною п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII визначено випадки, за наявності яких можлива зміна істотних умов договору про закупівлю.

Аналіз положень частин четвертої, п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII дає підстави для висновку, що встановлені частиною четвертою статті 41 Закону № 922-VIII заборони щодо зміни умов договору стосуються заборони на зміну істотних умов договору порівняно зі змістом тендерної документації, і така заборона не стосується формального викладення певних положень договору в редакції, відмінній від проекту договору, якщо при цьому не змінюються істотні умови договору, і норми цієї статті не містять заборони на уточнення редакції певних положень проекту договору, які не є істотними умовами договору у розмінні статті 638 Цивільного кодексу України.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 20 квітня 2023 року у справі №160/13903/21.

Отже, Законом № 922-VIIІ, окремі положення якого наведено вище, вимагається щоб умови договору про закупівлю не відрізнялися від змісту тендерної пропозиції (частина четверта статті 41), і його істотні умови не змінювалися після підписання (за винятками, передбаченими у тій же частині п`ятій статті 41). У цьому зв`язку важливо розуміти, що умови договору про закупівлю не повинні саме сутнісно, змістовно виходити за рамки тендерної пропозиції (за винятком тих випадків, які передбачає Закон № 922-VIIІ).

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 5 травня 2022 року у справі №160/6513/21.

Таким чином, суд вважає, що зауваження, зазначені у Висновку, носять формальний характер, не пов`язані із забезпеченням ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитком добросовісної конкуренції.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Судові витрати (сплачений позивачем судовий збір) належить розподілити відповідно до частини першої статті 139 КАС України, присудивши їх позивачеві за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Управління капітального будівництва Кропивницької міської ради (25022, м. Кропивницький, вул. В. Перспективна, 41, код ЄДРПОУ 23227605) до Східного офісу Держаудитслужби (код ЄДРПОУ 40477689; адреса: вул. Антоновича Володимира, 22, корпус, 2. м. Дніпро, Дніпропетровська область, 25031) про визнання протиправним та скасування висновку - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати висновок Східного офісу Держаудитслужби від 14.09.2021 року про результати моніторингу закупівлі будівельно-монтажних робіт по об`єкту "Капітальний ремонт пам`ятника Воїнам-інтернаціоналістам всіх поколінь (парк Молодіжний)" за номером UА-2021-03-18-008482-с, яка проведена Управлінням капітального будівництва Кропивницької міської рад.

Стягнути на користь Управління капітального будівництва Кропивницької міської ради (ЄДРПОУ 23227605) сплачений судовий збір у розмірі 2270,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Східного офісу Держаудитслужби (код ЄДРПОУ 40477689).

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтями 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржене у 30-денний строк з дня його складення до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд (а у разі початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи - безпосередньо до суду апеляційної інстанції).

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.В. КРАВЧУК