Рішення

від 06.05.2024 по справі 500/1088/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1088/24

06 травня 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мандзія О.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою комунального некомерційне підприємство "Кременецька опорна лікарня" Кременецької міської ради до Кременецької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення №5316 від 30.01.2024,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне некомерційне підприємство "Кременецька опорна лікарня" Кременецької міської ради (далі Лікарня, позивач) звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Кременецької міської ради (далі відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Кременецької міської ради №5316 від 30.01.2024.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 30.01.2024 відповідачем було прийнято рішення №5316, у відповідності до п.1 якого затверджено Порядок складання, затвердження та контролю за виконанням фінансового плану комунальних некомерційних підприємств в галузі охорони здоров`я, що перебувають у комунальній власності Кременецької міської територіальної громади (далі Порядок). Згідно з п. 2 вказаного рішення також зобов`язано керівників комунальних некомерційних підприємств в галузі охорони здоров`я, що перебувають у комунальній власності Кременецької міської територіальної громади, забезпечити своєчасне складання фінансових планів та звітів про їх виконання. Разом з тим, вказаний Порядок не поширюється на суб`єктів господарювання недержавного сектору економіки, а ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" не містить повноважень органів місцевого самоврядування на затвердження спірного Порядку чи поширення дії актів законодавства, прийнятих органами державної влади, на суб`єктів господарювання, що є власністю органів місцевого самоврядування. Позивач вважає, що відповідач, ухвалюючи спірне рішення, вийшов за межі своєї компетентності, що порушує права та охоронювані законодавством інтереси Лікарні. Оскільки законодавством не встановлено обов`язку для комунальних підприємств складати та затверджувати фінансові плани, спірне рішення встановлює для позивача протиправні вимоги, що є безпосереднім втручанням у його господарську діяльність органом місцевого самоврядування.

Також за своїм змістом Порядок є регуляторним актом, оскільки він встановлює правила поведінки для закладів охорони здоров`я, які знаходяться у власності Кременецької міської територіальної громади, що не враховано відповідачем та не дотримано відповідних процедур та порядку прийняття регуляторного акта, що встановлені Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

На думку позивача, за вказаних обставин, рішення Кременецької міської ради №5316 від 30.01.2024 є протиправним та підлягає скасуванню, що і зумовило звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 04.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

На виконання вимог вказаної ухвали, Кременецькою міською радою подано до суду відзив на позов. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що Кременецька міська рада є власником Лікарні, тому і відповідно до ст. 24, 75, 78 Господарського кодексу України (далі ГК України), ст.10, 17, 26, 29 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" здійснює управління його господарською діяльністю через систему організаційно- господарських повноважень. Звертаємо увагу, що спірне рішення було прийняте у відповідності до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ГК України та Порядку складання, затвердження та контролю виконання фінансового плану суб`єкта господарювання державного сектору економіки, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02.03.2015 №205, та з метою підвищення контролю за ефективністю діяльності закладів охорони здоров`я Кременецької міської територіальної громади і при наявності повноважень. Беручи до уваги, вищевказані норми законодавства, Лікарня, як комунальне унітарне некомерційне підприємство, зобов`язане складати та затверджувати фінансові плани в порядку, визначеному власником Кременецькою міською радою.

Водночас спірне рішення не є регуляторним актом, оскільки стосується визначеного кола осіб, а саме комунальних некомерційних підприємств в галузі охорони здоров`я, не встановлює, змінює або скасовує норми права щодо регулювання господарських відносин, а лише визначає єдину методологію фінансового планування комунальних некомерційних підприємств охорони здоров`я.

У відповіді на відзив, позивач зазначив, що ні ст. 24, 75, 78 ГК України, ні ст. 10, 17, 26, 29 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", на які посилається відповідач, ні будь-якими іншими законами чи навіть підзаконними нормативно-правовими актами органи місцевого самоврядування не наділені повноваженнями затверджувати порядок і строки складання фінансового плану, визначати його форму та зміст, обумовлювати порядок і підстави контролю виконання фінансового плану. Доводи відповідача про наявність у останнього законних підстав для ухвалення спірного рішення, оскільки законодавчих обмежень для відповідача на затвердження такого порядку немає, не грунтуються на вимогах законодавства.

Оскільки спірним рішенням затверджено правила поведінки для суб`єктів господарювання комунальної форми власності, власником яких є відповідач (тобто акт діє щодо невизначеного кола осіб, які вже існують або будуть утворені в майбутньому), рішення спрямоване на правове регулювання господарських відносин (порядок формування доходів та видатків суб`єкта господарювання), рішення прийняте регуляторним органом (відповідачем, як органом місцевого самоврядування), рішення застосовується неодноразово, то спірне рішення очевидно і беззаперечно відповідає критеріям регуляторного акту.

У запереченні на відповідь на відзив, відповідач зауважив, що власник (орган місцевого самоврядування) безпосередньо управляє тими комунальними підприємствами, які є його власністю. Складання фінансового плану та визначення порядку звітування про його виконання також належать до повноважень власника. Згідно із законодавством про місцеве самоврядування власник може делегувати виконавчому органу функції затвердження фінансового плану та контролю за його виконанням. На це законодавчих обмежень немає.

Разом з цим, вважає хибною думку щодо того, що заклади охорони здоров`я, на які поширюється дія спірного рішення є невизначеним колом осіб. Спірним рішенням не регулюються відносини влади і бізнесу, що є найголовнішою ознакою того, що рішення, яке оскаржує позивач не є регуляторним актом, оскільки оскаржуване рішення прийняте Кременецькою міською радою як власником комунальних підприємств. Віднесення того чи іншого проекту акта чи вже прийнятого акта до категорії регуляторних є виключною компетенцією Державної регуляторної служби та її дискреційним повноваженням.

Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд при прийняті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.

Судом встановлено, що комунальне некомерційне підприємство "Кременецька опорна лікарня" Кременецької міської ради (код ЄДРПОУ 43188153) зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 22.08.2019 як юридична особа утворена внаслідок злиття Кременецької районної комунальної лікарні та Кременецької районної комунальної стоматологічної поліклініки Тернопільської області, засновник Кременецька міська рада.

30.01.2024 Кременецькою міською радою, відповідно до ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Порядку складання, затвердження та контролю виконання фінансового плану суб`єкта господарювання державного сектору економіки, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02.03.2015 №205, з метою вдосконалення порядку фінансового планування та забезпечення раціонального використання бюджетних коштів комунальних некомерційних підприємств в галузі охорони здоров`я, що перебувають в комунальній власності Кременецької міської ради, прийнято рішення №5316 "Про затвердження Порядку складання, затвердження та контролю за виконанням фінансового плану комунальних некомерційних підприємств в галузі охорони здоров`я, що перебувають у комунальній власності Кременецької міської територіальної громади".

Вказаним рішенням Кременецька міська рада вирішила, зокрема: затвердити Порядок (п.1); керівникам комунальних некомерційних підприємств в галузі охорони здоров`я, що перебувають у комунальній власності Кременецької міської територіальної громади, забезпечити своєчасне складання фінансових планів та звітів про їх виконання (п.2).

Не погодившись із таким рішенням органу місцевого самоврядування, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість рішення відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як зазначено Конституційним Судом України у рішенні від 01.04.2010 (справа №1-6/2010) органи місцевого самоврядування при вирішенні питань місцевого значення, віднесених Конституцією України та законами України до їхньої компетенції, є суб`єктами владних повноважень, які виконують владні управлінські функції, зокрема нормотворчу, координаційну, дозвільну, реєстраційну, розпорядчу.

Згідно з ч.1 ст.143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі Закон № 280/97-ВР).

Згідно з ч.1, 4 ст. 10 Закону № 280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Порядок формування та організація діяльності рад визначаються Конституцією України, цим та іншими законами, а також статутами територіальних громад.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону № 280/97-ВР відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання (ст.25 Закону № 280/97-ВР).

Згідно з ч.1 ст.26 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема:

затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування (п.22);

розгляд прогнозу місцевого бюджету, затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету (п.23);

прийняття рішень щодо передачі коштів з відповідного місцевого бюджету (п.27);

визначення критеріїв відбору незалежного аудитора та критеріїв віднесення комунальних унітарних підприємств і господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать територіальній громаді, до таких, фінансова звітність яких (у тому числі консолідована) підлягає обов`язковій перевірці незалежним аудитором, та затвердження порядку такої перевірки і порядку залучення незалежного аудитора (30-2).

Так, Кременецькою міською радою, відповідно до ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Порядку складання, затвердження та контролю виконання фінансового плану суб`єкта господарювання державного сектору економіки, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02.03.2015 №205, з метою вдосконалення порядку фінансового планування та забезпечення раціонального використання бюджетних коштів комунальних некомерційних підприємств в галузі охорони здоров`я, що перебувають в комунальній власності Кременецької міської ради, 30.01.2024 прийнято рішення №5316 "Про затвердження Порядку складання, затвердження та контролю за виконанням фінансового плану комунальних некомерційних підприємств в галузі охорони здоров`я, що перебувають у комунальній власності Кременецької міської територіальної громади".

За позицією позивача, відповідач перевищив свої повноваження та недотримався процедури прийняття регуляторного акту.

Як передбачено ч.1 ст.24 ГК України управління господарською діяльністю у комунальному секторі економіки здійснюється через систему організаційно-господарських повноважень територіальних громад та органів місцевого самоврядування щодо суб`єктів господарювання, які належать до комунального сектора економіки і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.

Згідно з ч.1 ст. 63 ГК України залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства, зокрема, комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади.

Залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного капіталу в Україні діють підприємства унітарні та корпоративні (ч.3 ст.63 ГК України).

Відповідно до ч.4 ст.63 ГК України унітарне підприємство створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний капітал, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який призначається (обирається) засновником (наглядовою радою такого підприємства у разі її утворення), керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарними є підприємства державні, комунальні, підприємства, засновані на власності об`єднання громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника.

Правовий статус, порядок утворення та органи управління комунальних унітарних підприємств визначені ст.78 ГК України.

Згідно з ч.1 ст.78 ГК України комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління.

Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника - відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами (ч.2 ст.78 ГК України).

Відповідно до ч.8 ст.78 ГК України річна фінансова звітність комунального унітарного підприємства може підлягати обов`язковій перевірці незалежним аудитором в порядку, передбаченому рішенням відповідної місцевої ради. Критерії відбору незалежного аудитора та критерії віднесення комунальних унітарних підприємств до таких, фінансова звітність яких підлягає обов`язковій перевірці незалежним аудитором, встановлюються рішенням відповідної місцевої ради.

Особливості господарської діяльності комунальних унітарних підприємств визначаються відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом щодо діяльності державних комерційних або казенних підприємств, а також інших вимог, передбачених законом (ч.10 ст.78 ГК України).

З аналізу викладених положень чинного законодавства, суд вважає, що складання фінансового плану та визначення порядку звітування про його виконання належать до компетенції місцевої ради як органу, до сфери управління якого належить комунальне унітарне підприємство.

В свою чергу, відповідно до статей 75 і 77, частини п`ятої статті 89 Господарського кодексу України та з метою розроблення нової методології фінансового планування суб`єктами господарювання державного сектору економіки, наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02.03.2015 №205 затверджено Порядок складання, затвердження та контролю виконання фінансового плану суб`єкта господарювання державного сектору економіки. Цей Порядок визначає процедуру складання, затвердження (погодження) та контролю виконання фінансового плану державного комерційного, некомерційного та казенного підприємства, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) прямо чи опосередковано належать державі, а також інших суб`єктів господарювання, що належать до державного сектору економіки (далі - підприємство).

Норми Порядку, затвердженого рішенням Кременецької міської ради №5316 від 30.01.2024, відповідають Порядку, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02.03.2015 №205. Його зміст свідчить, що такий прийнято Кременецькою міською радою, як власником (засновником) суб`єктів господарювання - комунальних підприємств, до яких ці рішення застосовуватимуться, з метою належної організації їх роботи на підставі положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та ГК України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах Кременецька міська рада, з метою здійснення управління господарською діяльністю Лікарні, визначення напрямів спрямування коштів, необхідністю забезпечення потреб діяльності комунальних підприємств, через систему організаційно-господарських повноважень правомірно прийняла спірне рішення, яким затвердила Порядок, як власник підприємства.

Стосовно того, чи є дане рішення актом регуляторного характеру, то суд зазначає таке.

Правові та організаційні засади реалізації державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності Закон України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності від 11.09.2003 № 1160-IV (далі - Закон № 1160-IV).

Згідно із визначенням наданим у ст.1 Закону № 1160-ІV регуляторний акт це:

прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання;

прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.

Згідно із ч.1 ст.3 Закону № 1160-ІV дія цього Закону поширюється на відносини у сфері здійснення державної регуляторної політики та регуляторної діяльності.

Таким чином, вказаним вище Законом визначено, що регуляторним актом може визнаватись як нормативно-правовий акт, так й інший офіційний письмовий документ, який відповідає сукупності певних ознак, зокрема таких як: 1) прийняття уповноваженим на це регуляторним органом; 2) встановлення, зміна чи скасування норм права; 3) застосування неодноразово та щодо невизначеного кола осіб.

Відповідно до п.18 ч.1 ст.4 КАС України нормативно-правовий акт - це акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який установлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Нормативно-правові акти це правові акти управління, які встановлюють, змінюють, припиняють (скасовують) правові норми. Нормативно-правові акти містять адміністративно-правові норми, які встановлюють загальні правила регулювання однотипних відносин, розраховані на тривале застосування. Вони встановлюють загальні правила поведінки, норми права, регламентують однотипні суспільні відносини у певних галузях і, як правило, розраховані на довгострокове та багаторазове їх застосування.

Пунктом 19 ч.1 ст.4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або впорядку надання адміністративних послуг, який (яке) стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Індивідуально-правові акти, як результати правозастосування адресовані конкретним особам, тобто є формально обов`язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб`єктів; містять індивідуальні приписи, в яких зафіксовані суб`єктивні права та/чи обов`язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією. Крім того, такі акти не можуть мати зворотної дії в часі, а свій зовнішній прояв можуть отримувати не лише в письмовій (документальній), але й в усній (вербальній) або ж фізично-діяльнісній (конклюдентній) формах.

Таким чином, акт застосування норм права (індивідуальний акт) - індивідуально-конкретні приписи, що є результатом застосування норм права; вимоги нормативно-правового акта стосуються всіх суб`єктів, які опиняються в нормативно регламентованій ситуації, а акт застосування норм права адресується конкретним суб`єктам і створює права та/чи обов`язки лише для цих суб`єктів; нормативно-правовий акт регулює певний вид суспільних відносин, а акт застосування норм права - конкретну життєву ситуацію; нормативно-правовий акт діє впродовж тривалого часу та не вичерпує свою дію фактами його застосування, тоді як дія індивідуального акта закінчується у зв`язку з припиненням існування конкретних правовідносин.

ГК України у ст.1 визначає господарські відносини як відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб`єктами господарювання, а також між суб`єктами господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Відповідно до ст.23 ГК України, органи місцевого самоврядування здійснюють свої повноваження щодо суб`єктів господарювання виключно в межах, визначених Конституцією України, законами про місцеве самоврядування та іншими законами, що передбачають особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі, іншими законами. Органи місцевого самоврядування можуть здійснювати щодо суб`єктів господарювання також окремі повноваження органів виконавчої влади, надані їм законом.

Зі змісту затвердженого оскаржуваним рішенням Порядку вбачається, що такий прийнято власником комунального некомерційного підприємства та стосуються обмеженого кола суб`єктів комунальних некомерційних підприємств галузі охорони здоров`я, що перебувають у комунальній власності Кременецької міської територіальної громади, не встановлює, змінює або скасовує норми права щодо регулювання господарських відносин, а лише визначає єдину методологію фінансового планування комунальних некомерційних підприємств охорони здоров`я.

Такий Порядок, виходячи з його змісту та сфери регулювання, не підпадає під визначення регуляторного акта, а тому не потребує дотримання процедур, передбачених Законом № 1160-ІV.

Крім того, суд зауважує, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Під час розгляду кожної справи суд повинен встановити, чи має місце порушення прав та інтересів позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо позивач не довів факту порушення своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо дії суб`єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає.

Звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що у зв`язку з прийняттям рішення, дією або бездіяльністю суб`єктом владних повноважень порушуються права позивача.

Лікарнею не доведено порушення її прав рішенням Кременецької міської ради від 30.01.2024 №5316, яким затверджено Порядок. Позивач не вказує, яким чином затверджений Кременецькою міською радою Порядок порушує його права і які саме.

В розрізі встановлених обставин справи, суд приходить до висновку про те, що оскаржуване рішення Кременецької міської ради від 30.01.2024 №5316, відповідає критеріям правомірності, наведеним у ч.2 ст.2 КАС України, в зв`язку з чим відсутні підстави для визнання протиправним та скасування останнього, а доводи позивача та представлені ним докази наразі не спростовують вказаних висновків суду.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, надав суду достатні беззаперечні докази на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і довів правомірність оскаржуваного рішення, про що описано вище.

Таким чином, виходячи з встановлених обставин справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає залишенню без задоволення за встановленої судом безпідставності його вимог.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України відсутні.

Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову комунального некомерційне підприємство "Кременецька опорна лікарня" Кременецької міської ради до Кременецької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення №5316 від 30.01.2024 відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 06 травня 2024 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Комунальне некомерційне підприємство "Кременецька опорна лікарня" Кременецької міської ради (місцезнаходження: вул.Горбача, 1, м.Кременець, Тернопільська обл., Кременецький р-н, 47004, код ЄДРПОУ: 43188153);

відповідач:

- Кременецька міська рада (місцезнаходження: вул.Шевченка, 67, м.Кременець, Тернопільська область, 47003, код ЄДРПОУ: 04058338).

Головуючий суддяМандзій О.П.