Рішення

від 06.05.2024 по справі 520/5830/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2024 року № 520/5830/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаєва А.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в м.Харкові справу за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України про стягнення середнього заробітку,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної екологічної інспекції України, в якому просив суд стягнути з Державної екологічної інспекції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки у поновленні на роботі з 22.08.2023 року по 01.03.2024 року у сумі 116241,76 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач, на думку позивача, має сплатити середній заробіток за час затримки виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 у справі №520/63/19 з 22.08.2023 року по 01.03.2024 року у сумі 116241,76 грн.

Відзив на позовну заяву від Державної екологічної інспекції України до суду не надійшов.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 року по справі №520/63/19 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) до Державної екологічної інспекції України (Новопечерський пров., 3, корпус 2, м. Київ, 01042, код ЄДРПОУ 37508533), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна екологічна інспекція у Полтавській області (вул. Коцюбинського, 6, м. Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 38019348) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено у повному обсязі. Скасовано наказ Державної екологічної інспекції України Про звільнення ОСОБА_1 від 20 грудня 2018 року № 434-о щодо звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Державної екологічної інспекції у Полтавській області Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Полтавської області. Поновлено ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Полтавській області Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Полтавській області. Стягнуто з Державної екологічної інспекції України (Новопечерський пров., 3, корпус 2, м. Київ, 01042, код ЄДРПОУ 37508533) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з дати звільнення по дату прийняття судового рішення в розмірі 46454, 28 грн. (сорок шість тисяч чотириста п`ятдесят чотири гривні 28 копійок).

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2019 року апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції України залишено без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року - без змін.

Відповідно до приписів ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

25.04.2019 року Харківським окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист у справі №520/63/19 щодо поновлення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Полтавській області Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Полтавській області.

Відповідачем було видано наказ від 14.11.2019 року №371-о Про поновлення ОСОБА_1 .

При цьому, 14.11.2019 року Державною екологічною інспекцією України видано наказ №372-о Про звільнення ОСОБА_1 , згідно якого, відповідно до Закону України Про державну службу, постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №102 Питання реалізації Концепції реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища та наказу Державної екологічної інспекції України від 31.07.2018 № 146 Про ліквідацію Державної екологічної інспекції у Полтавській області, враховуючи положення абзацу третього пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 Про практикум розгляду судами трудових спорів, наказано звільнити ОСОБА_1 з посади начальника Державної екологічної інспекції у Полтавській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Полтавської області 10 липня 2019 року, відповідно до пункту 1-1 частини першої статті 87 Закону України Про державну службу.

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції України, в якому просив: стягнути з Державної екологічної інспекції України на його користь недоотриманий середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.01.2019 по 11.04.2019 у сумі 9849,70 грн.; стягнути з Державної екологічної інспекції України на його користь середній заробіток за час затримки у поновленні на роботі з 12.04.2019 по дату прийняття судового рішення.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 по справі № 520/13349/19 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2020 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року по справі № 520/13349/19 скасовано. Ухвалено постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Державної екологічної інспекції України на користь ОСОБА_1 недоотриманий середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.01.2019 по 11.04.2019 у сумі 9849,70 грн. Стягнуто з Державної екологічної інспекції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки у поновленні на роботі за період з 12.04.2019 по 14.11.2019 в сумі 114229,29 грн.

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної екологічної інспекції України, в якому просив суд: визнати протиправним та скасувати наказ Державної екологічної інспекції України від 14.11.2019 року №371-о Про поновлення ОСОБА_1 ; визнати протиправним та скасувати наказ Державної екологічної інспекції України від 14.11.2019 року №372-о Про звільнення ОСОБА_1 .

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2020 року по справі №520/1653/2020 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Державної екологічної інспекції України (код ЄДРПОУ 37508533, 01042, м. Київ, Новопечерський пров. 3, корпус 2) про визнання протиправними та скасування наказів задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної екологічної інспекції України від 14.11.2019 року №371-о Про поновлення ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано наказ Державної екологічної інспекції України від 14.11.2019 року №372-о Про звільнення ОСОБА_1 .

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30.03.2021 року апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції України залишено без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року без змін.

Відповідно до ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Позивач, вважаючи, що відповідач має сплатити середній заробіток за час затримки виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 у справі №520/63/19 з 22.08.2023 року по 01.03.2024 року у сумі 116241,76 грн., звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст.235 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) встановлено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до ч. 8 вказаної статті рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Пунктом 3 ч.1 ст. 371 КАС України визначено, що негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Відповідно до ст. 236 КЗпП у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці, зокрема, у пунктах 46, 48, 51, 53, 54 рішення від 15 жовтня 2009 року у справі Юрій Миколайович Іванов проти України (заява № 40450/04) зазначив, що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання. Відповідний державний орган, який було належним чином поінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання. Заявникові не можна дорікати за неподання до державної виконавчої служби заяви чи виконавчого листа для відкриття виконавчого провадження. Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.

Відповідно до ч.2 ст. 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При цьому, відповідно до п.34 постанови Пленум Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 31.11.2019 у справі № 592/4332/17.

Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 року по справі №520/63/19 зокрема поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Полтавській області Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Полтавській області.

Відповідачем було видано наказ від 14.11.2019 року №371-о Про поновлення ОСОБА_1 .

При цьому, 14.11.2019 року Державною екологічною інспекцією України видано наказ №372-о Про звільнення ОСОБА_1 .

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2020 року по справі №520/1653/2020, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30.03.2021 року, визнано протиправним та скасовано наказ Державної екологічної інспекції України від 14.11.2019 року №371-о Про поновлення ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано наказ Державної екологічної інспекції України від 14.11.2019 року №372-о Про звільнення ОСОБА_1 .

Згідно з ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 р. по справі №520/63/19 станом на 01.03.2024 не виконано в частині поновлення позивача на посаді. Протилежного судовим розглядом не встановлено, а відповідачем не доведено.

При цьому, позивач звернувся до суду з даним позовом 04.03.2024 року та просив стягнути з Державної екологічної інспекції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки у поновленні на роботі з 22.08.2023 року по 01.03.2024 року у сумі 116241,76 грн.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість стягнення з Державної екологічної інспекції України на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки у поновленні на роботі з 22.08.2023 року по 01.03.2024 року.

Щодо розміру суми середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу суд зазначає наступне.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України Про оплату праці за правилами, передбаченими Порядком №100.

Відповідно до пп. з п.1 Порядку №100 цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках вимушеного прогулу.

Приписами абз.1-2 п.2 Порядку № 100 визначено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Пунктом 8 Порядку № 100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Відповідно до пункту 10 Порядку № 100 у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей.

Виходячи з відкоригованої таким чином заробітної плати у розрахунковому періоді, за встановленим у пунктах 6, 7 і 8 розділу ІV порядком визначається середньоденний (годинний) заробіток. У випадках, коли підвищення тарифних ставок і окладів відбулось у періоді, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток, за цим заробітком здійснюються нарахування тільки в частині, що стосується днів збереження середньої заробітної плати з дня підвищення тарифних ставок (окладів).

У разі зміни тарифної ставки (посадового окладу) працівникові у зв`язку з присвоєнням вищого розряду, переведенням на іншу вищеоплачувану роботу (посаду) тощо таке коригування середньої заробітної плати не провадиться.

Працівникам бюджетних установ і організацій, яким відповідно до законів України щомісячно перераховуються посадові оклади (ставки) до рівня не нижчого середньої (подвійної) заробітної плати в промисловості (народному господарстві), розрахунки виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати можуть провадитися, якщо це передбачено у колективному договорі, виходячи з посадового окладу (ставки) того місяця, в якому відбулася подія, пов`язана з відповідними виплатами, з урахуванням постійних доплат і надбавок.

Суд зазначає, що відповідно до висновку про застосування норм права, наведеного у постанові Верховного Суду від 22.05.2019 у справі № 572/2429/15-ц щодо тлумачення ч.2 ст.235 КЗпП та п. 10 Порядку №100 виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу і законом не передбачено будь-яких підстав для зменшення його розміру за певних обставин.

При цьому, якщо за період від часу звільнення працівника до часу поновлення його на роботі підприємство здійснювало підвищення розміру тарифних ставок і посадових окладів, при обчисленні розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу заробітна плата працівника підлягає коригуванню на коефіцієнт підвищення тарифних ставок і посадових окладів.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 17.06.2020 у справі 820/1505/18.

Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2020 по справі №520/13349/19 стягнуто з Державної екологічної інспекції України на користь ОСОБА_1 недоотриманий середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.01.2019 по 11.04.2019 у сумі 9849,70 грн.; стягнуто середній заробіток за час затримки у поновленні на роботі за період з 12.04.2019 по 14.11.2019 в сумі 114229,29 грн., а середньоденна заробітна плата позивача встановлена у розмірі 848,48 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2021 по справі №520/17863/2020, яке набрало законної сили 30.07.2021, стягнуто з Державної екологічної інспекції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки у поновленні на роботі з 15.11.2019 по 09.12.2020 у сумі 225107,52 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2021 по справі №520/14992/21, яке 18.11.2021 року набрало законної сили, стягнуто з Державної екологічної інспекції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки у поновленні на роботі з 10.12.2020 року по 06.08.2021 року у сумі 138302.24 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2022 по справі №520/3703/22 стягнуто з Державної екологічної інспекції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки у поновленні на роботі з 09.08.2021 року по 16.02.2022 року у сумі 112847,84 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2023 по справі №520/7206/22 стягнуто з Державної екологічної інспекції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки у поновленні на роботі з 17.02.2022 року по 06.09.2022 року у сумі 121332,64 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2023 по справі №520/7235/22 стягнуто з Державної екологічної інспекції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки у поновленні на роботі з 07.09.2022 по 31.03.2023 у сумі 123878,08 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2023 по справі №520/22713/23 стягнуто з Державної екологічної інспекції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки у поновленні на роботі з 01.04.2023 по 21.08.2023 у сумі 85696,48 грн.

Так чином, середній заробіток за час затримки виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 у справі №520/63/19 з 22.08.2023 року по 01.03.2024 року складає 116241,76 грн.

Враховуючи вищевикладене та для належного захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне стягнути з Державної екологічної інспекції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки у поновленні на роботі з 22.08.2023 року по 01.03.2024 року у сумі 116241,76 грн.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Державної екологічної інспекції України (м. Київ, Новопечерський провулок, 3, корпус 2, 01042) про стягнення середнього заробітку задовольнити.

Стягнути з Державної екологічної інспекції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки у поновленні на роботі з 22.08.2023 року по 01.03.2024 року у сумі 116241 (сто шістнадцять тисяч двісті сорок одна) грн. 76 коп.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаєв А.І.