Рішення

від 06.05.2024 по справі 580/2188/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2024 року справа № 580/2188/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Канівської міської ради про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) подав позов до Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Канівської міської ради (далі - управління, відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним рішення Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Канівської міської ради від 02.11.2023 про відмову у призначенні ОСОБА_1 компенсації фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі ОСОБА_2 ;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Канівської міської ради призначити ОСОБА_1 , починаючи з 01.11.2023 компенсацію як фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі ОСОБА_2 , 1951 р.н., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 859 від 25.09.2020 "Деякі питання призначення і виплати компенсацій фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуваним рішенням управління відмовило позивачу в призначенні компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі з посиланням на те, що середньомісячний сукупний дохід перевищує або дорівнює рівню прожиткового мінімуму для сім`ї, при цьому під час визначення такого доходу відповідач взяв для розрахунку дохід працездатної дружини у розмірі мінімальної заробітної плати за місяць - 6700 грн з посиланням на останній абзац пп. 5 п. 4 Методики обчислення середньомісячного сукупного доходу сім`ї для надання соціальних послуг.

Позивач вважає, що у методиці, якою керувався відповідач під час прийняття спірного рішення, відсутня норма, яка регламентує врахування розміру доходу працездатного члена сім`ї фізичної особи, яка надає соціальні послуги, у разі відсутності офіційних даних про дохід або відсутності офіційного доходу у працездатного члена сім`ї такої особи, натомість містить посилання на поняття та розрахунок середньомісячного сукупного доходу сім`ї отримувача соціальних послуг/фізичної особи.

Ухвалою від 06.03.2024 суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

18.03.2024 до суду надійшов письмовий відзив відповідача на адміністративний позов, в якому представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що згідно пп. 9 п. 5 Методики у разі відсутності офіційних даних про дохід отримувача соціальних послуг або працездатного члена його сім`ї, відсутності в таких осіб офіційного доходу, середньомісячний сукупний дохід працездатного члена його сім`ї дорівнює мінімальній заробітній платі, встановленій на кінець періоду, за який враховуються доходи. Вказав, що при призначенні компенсації позивачу, при обчисленні середньомісячного доходу включено дохід який дорівнює 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на кінець періоду, за який враховуються доходи відповідно до п.п.10 п.5. Методики обчислення середньомісячного сукупного доходу сім`ї для надання соціальних послуг. При визначенні доходу дружини заявника та включення в розрахунок мінімальної заробітної плати, встановленої на кінець періоду, за який враховуються доходи в розмірі 6700 грн, Управління керувалося роз`ясненнями та рекомендаціями Мінсоцполітики.

Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розпочато через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Згідно довідки Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Канівської міської ради № 462 від 01.12.2022, ОСОБА_1 перебуває на обліку як одержувач компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі згідно постанови КМУ від 23 вересня 2020 року № 859 за ОСОБА_2 , особою з інвалідністю 1 групи, який потребує постійного стороннього догляду та допомоги (згідно довідки до Акту огляду МСЕК серії 12ААГ № 425283).

Відповідно до довідки Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Канівської міської ради № 731 від 20.12.2023, ОСОБА_1 призначено компенсацію фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі згідно постанови КМУ від 23 вересня 2020 року № 859 за ОСОБА_2 , у період із 01.11.2022 по 26.10.2023.

У відповідь на заяву позивача від 01.11.2023 щодо призначення спірної компенсації на наступний період, рішенням від 02.11.2023 відповідач відмовив у призначенні компенсації зазначивши, що середньомісячний сукупний дохід перевищує або дорівнює рівню прожиткового мінімуму для сім`ї.

Рішення відповідача про відмову у призначенні компенсації фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі позивач вважає протиправним, а тому за захистом своїх прав, свобод та інтересів звернувся до суду з цим позовом.

Під час вирішення спору по суті суд зазначає, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг, спрямованих на профілактику складних життєвих обставин, подолання або мінімізацію їх негативних наслідків, особам/сім`ям, які перебувають у складних життєвих обставинах, визначається Законом України "Про соціальні послуги" від 17.01.2019 № 2671-VIII (далі - Закон № 2671-VIII).

Відповідно до ст. 1 Закону № 2671-VIII надавачі соціальних послуг - юридичні та фізичні особи, фізичні особи - підприємці, включені до розділу "Надавачі соціальних послуг" Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг;

Отримувачі соціальних послуг - особи/сім`ї, які належать до вразливих груп населення та/або перебувають у складних життєвих обставинах, яким надаються соціальні послуги;

Відповідно до ч. 7 ст. 13 Закону № 2671-VIII фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, виплачується компенсація за догляд.

Розмір компенсації за догляд фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності на непрофесійній основі, незалежно від кількості осіб, за якими здійснюється догляд, розраховується як різниця між прожитковим мінімумом на одну особу в розрахунку на місяць, встановленим законом на 1 січня календарного року, в якому надаються соціальні послуги, та середньомісячним сукупним доходом фізичної особи - надавача соціальної послуги за один квартал, який передує місяцю, що є попереднім до місяця звернення із заявою про згоду надавати соціальні послуги. Середньомісячний сукупний дохід фізичної особи - надавача соціальної послуги визначається шляхом автоматизованого обміну наявними даними між інформаційно-телекомунікаційними системами органів влади, підприємств, установ, організацій та обчислюється шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу її сім`ї на кількість членів сім`ї, які включаються до її складу. Методика обчислення середньомісячного сукупного доходу сім`ї затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Розмір компенсації за догляд фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі, визначається з розрахунку 70 відсотків мінімальної заробітної плати у погодинному розмірі за одну годину догляду за однією особою, але не більше 360 годин на місяць.

Компенсація за догляд фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі, виплачується фізичним особам - надавачам соціальних послуг, які не перебувають у трудових відносинах, не є фізичними особами - підприємцями, не провадять незалежної професійної діяльності (наукової, літературної, артистичної, художньої, освітньої або викладацької, а також медичної, юридичної практики, у тому числі адвокатської, нотаріальної діяльності тощо), не перебувають на обліку як безробітні.

Компенсація за догляд фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі, виплачується відповідно до тристороннього договору про надання соціальних послуг з догляду, що укладається у письмовій формі між фізичною особою - надавачем соціальних послуг з догляду, отримувачем соціальних послуг з догляду або його законним представником та структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих органів міської ради міст обласного значення, рад об`єднаних територіальних громад.

Однією з істотних умов такого договору є кількість годин надання соціальних послуг з догляду на місяць.

У разі введення надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях компенсація за догляд, передбачена цією частиною, особам із числа внутрішньо переміщених осіб за новим місцем їх проживання/перебування разом із особами, за якими вони здійснюють догляд, призначається і виплачується в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації за догляд затверджує Кабінет Міністрів України.

Відповідно до Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.10.2021 № 1040, якщо у зв`язку з введенням в Україні або окремих її місцевостях надзвичайного або воєнного стану фізична особа, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, та особа, якій вона надає соціальні послуги з догляду, стали внутрішньо переміщеними особами, компенсація призначається і виплачується за новим місцем їх проживання/перебування.

Аналіз вказаних положень вказує, що розмір компенсації за догляд фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду розраховується як різниця між прожитковим мінімумом на одну особу в розрахунку на місяць, встановленим законом на 1 січня календарного року, в якому надаються соціальні послуги, та середньомісячним сукупним доходом фізичної особи - надавача соціальної послуги за один квартал, який передує місяцю, що є попереднім до місяця звернення із заявою про згоду надавати соціальні послуги.

Порядок обчислення середньомісячного сукупного доходу сім`ї для визначення права особи на отримання соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів, з установленням диференційованої плати, за рахунок отримувача соціальних послуг або третіх осіб, права фізичної особи, яка надає соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на непрофесійній основі (далі - фізична особа, яка надає соціальні послуги), на отримання компенсації за догляд, що призначається фізичній особі, яка надає соціальні послуги, без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг особам із числа членів своєї сім`ї, які спільно з нею проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки (далі - компенсація), та розміру компенсації встановлено Методикою обчислення середньомісячного сукупного доходу сім`ї для надання соціальних послуг затвердженої Наказом Міністерства соціальної політики України від 17.05.2022 року № 150 (далі - Методика).

Відповідно до пп. 5 п. 4 Методики до середньомісячного сукупного доходу сім`ї отримувача соціальних послуг/ фізичної особи, яка надає соціальні послуги включаються соціальні виплати, які призначаються органами соціального захисту населення, крім компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги.

Суд встановив, що відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів (а.с. 15) позивач у І-ІІІ кварталах 2023 року отримував виключно компенсацію фізичним особам, які надають соціальні послуги, яка відповідно до пп. 5 п. 4 Методики не включається до середньомісячного сукупного доходу сім`ї надавача соціальних послуг.

Су врахував, що у зв`язку із відсутністю інформації про доходи дружини позивача, як члена сім`ї надавача соціальних послуг, відповідач встановив її дохід у розмірі мінімальної заробітної плати (6700 грн) на підставі пп. 9 п. 5 Методики (про що відповідач зазначив у відзиві на позов).

Відповідно до пп. 9 п. 5 Методики у разі відсутності офіційних даних про дохід отримувача соціальних послуг або працездатного члена його сім`ї, відсутності в таких осіб офіційного доходу - середньомісячний сукупний дохід отримувача соціальних послуг дорівнює одному прожитковому мінімуму для непрацездатних осіб, встановленому на кінець періоду, за який враховуються доходи, а середньомісячний сукупний дохід працездатного члена його сім`ї дорівнює мінімальній заробітній платі, встановленій на кінець періоду, за який враховуються доходи.

Таким чином, пп. 9 п. 5 Методики регулює порядок обчислення середньомісячного сукупного доходу отримувача соціальних послуг.

Разом з тим, відповідно до п. 2 Методики до складу сім`ї отримувача соціальних послуг включаються особи, які спільно з ним проживають, ведуть з ним спільний побут, мають взаємні права та обов`язки і поєднані з ним на підставі шлюбу / кровного споріднення / усиновлення / на інших підставах, які не заборонено законом і не суперечать моральним засадам суспільства.

Склад сім`ї фізичної особи, яка надає соціальні послуги, визначається відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 859 "Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі".

Згідно п. 5 Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 859, до складу сім`ї фізичної особи, яка звертається за призначенням компенсації, включаються, зокрема, дружина.

Аналіз вказаних положень вказує на те, що дружина ОСОБА_1 , у відповідності до вказаних положень Методики та Порядку № 859, є виключно членом сім`ї надавача соціальних послуг та не входить до складу сім`ї отримувача соціальних послуг.

З урахуванням зазначеного, суд вважає необґрунтованим обрахунок відповідачем середньомісячного сукупного доходу сім`ї надавача соціальних послуг з використанням алгоритму обрахунку, встановленого пп. 9 п. 5 Методики для середньомісячного сукупного доходу сім`ї отримувача соціальних послуг.

Таким чином, враховуючи невірне застосування відповідачем положень Методики, суд вважає, що спірне рішення є протиправним. Жодних інших підстав, що унеможливлюють призначення позивачу спірної компенсації спірне рішення не містить.

Під час обрання способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Враховуючи викладене, суд вважає, що у цьому випадку належить зобов`язати відповідача призначити позивачу з 01.11.2023 компенсацію як фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі ОСОБА_2 , 1951 р.н., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 859 від 25.09.2020 "Деякі питання призначення і виплати компенсацій фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі".

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, то судові витрати, які підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Канівської міської ради від 02.11.2023 про відмову у призначенні ОСОБА_1 компенсації фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі ОСОБА_2 .

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Канівської міської ради призначити ОСОБА_1 з 01.11.2023 компенсацію як фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі ОСОБА_2 , відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 859 від 25.09.2020 "Деякі питання призначення і виплати компенсацій фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Канівської міської ради на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

1) позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 );

2) відповідач - Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Канівської міської ради (19003, Черкаська область, Черкаський район, м. Канів, вул. Шевченка, 49, код ЄДРПОУ 25660476).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 06.05.2024.

Суддя Василь ГАВРИЛЮК