Ухвала

від 29.04.2024 по справі 600/1229/24-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у залишенні позовної заяви без розгляду

29 квітня 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/1229/24-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Анісімова О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Сулими М.П.,

представника позивача - Боднар О.О.,

представника відповідача - Змеула О.С.,

розглянувши у підготовчому засіданні заяву про залишення позовної заяви без розгляду, заявлену у справі за позовом Акціонерного товариства "Чернівціобленерго" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання бездіяльності протиправною та стягнення шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство Чернівціобленерго (далі позивач) звернулось до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі відповідач), в якому просить:

- визнати бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, яка полягає у неприйнятті рішення про встановлення економічно обґрунтованих тарифів на розподіл електричної енергії для Акціонерного товариства Чернівціобленерго у 2023 році протиправною;

- стягнути на користь Акціонерного товариства Чернівціобленерго (58008, м. Чернівці, вул. Прутська 23- А, ЄДРПОУ 00130760) за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (код: 39369133, адреса: 03057, м. Київ, вул. Сім`ї Бродських, 19) 286 443 000,00 (двісті вісімдесят шість мільйонів чотириста сорок три тисячі 00 грн.), без ПДВ, у рахунок відшкодування шкоди (збитків), завданих протиправною бездіяльністю Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг за не встановлення економічно обґрунтованих тарифів за розподіл електричної енергії за період з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року

Від представника відповідача до суду надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з перебігом шестимісячного строку звернення до суду із позовом.

В обґрунтування заяви представник відповідача зазначив, що позивачу було відомо, що останній етап підвищення тарифів мав відбутися з 01.07.2023 року, що слідує із змісту позову. При цьому, позивачу з моменту прийняття Постанов №1813,585,789,932,1138,1354 (21.12.2022, 30.03.2023, 27.04.2023, 23.05.2023, 28.06.2023, 21.07.2023) та їх оприлюднення на офіційному вебсайті НКРЕКП (22.12.2022, 31.03.2023, 28.04.2023, 23.05.2023, 28.06.2023, 21.07.2023) було відомо про існування тарифу на тому рівні, на якому він був встановлений для позивача. Наведенні постанови НКРЕКП позивач застосовував безпосередньо у своїй діяльності з дат, з яких вони набирали чинності.

Отже, станом на 21.07.2023 позивачу вже було відомо про порушення його прав у тих відносинах, які стали підставою даного позову.

На уточнююче запитання суду, чи могло НКРЕКП змінити (у тому числі підвищити) тариф на 2023 рік 31.12.2023 року, представник відповідача суду пояснив, що законодавство не забороняє НКРЕКП змінити тариф в будь-який час протягом року, в тому числі в останній день такого року.

Представник позивача щодо задоволення заяви про залишення позовної заяви без розгляду заперечила, суду пояснила, що предметом позову є вимога про визнання протиправної бездіяльності НКРЕКП протягом 2023 року та стягнення відповідно збитків за зазначений період. Отже мова йде про триваючі правовідносини, що склались між сторонами протягом 2023 року, а отже й здійснення НКРЕКП триваючого правопорушенням протягом 2023 року, а саме не вжиття заходів щодо встановлення економічно обґрунтованих тарифів. У триваючих правовідносинах суб`єкт владних повноважень протягом певного проміжку часу ухиляється від виконання своїх зобов`язань (триваюча протиправна бездіяльність) по відношенню до фізичної або юридичної особи. Триваючими визначаються правопорушення які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов`язку.

При обґрунтуванні своєї позиції відповідачем не враховано висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме застосування строків звернення до суду у разі бездіяльності суб`єкта владних повноважень, викладеного у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі №127/2-2177/2005, який полягає у тому, що бездіяльність має триваючий характер та існує до початку дій, які свідчать про її припинення. Бездіяльність немає часових меж і закінчується тоді, коли ця бездіяльність припинена. Встановлення строків звернення до суду і залишення заяви без розгляду на підставі їх пропуску не може слугувати меті легалізації триваючого правопорушення та здійснення незаконної бездіяльності.

НКРЕКП зобов`язане встановити економічно обґрунтовані тарифи для суб`єктів природних монополій, яким є АТ «Чернівціобленерго» та у разі не встановлення таких відшкодувати збитки, різницю між економічно обґрунтованим та встановленим тарифом. Встановлення (зміни та уточнення) тарифів протягом прогнозного року може здійснюватися як із ініціативи оператора систем розподілу так і НКРЕКП (глава 4 Порядку затвердженого Постановою НКРЕКП 1175).

Однак, не зважаючи на викладене, та враховуючи чисельні звернення позивача, щодо бездіяльності НКРЕКП, щодо зміни тарифу в 2023 році, а саме встановлення економічно обґрунтованого тарифу (Товариство зверталося до НКРЕКП з листами № 19/1-02/1633 від 25.04.2023 року, № 19/1-02/2351 від 22.06.2023 року, 19/1-02/2597 від 21.07.2023 року, 19/1-02/3062 від 12.09.2023 року із обґрунтуваннями нагальної необхідності перегляду тарифів на послуги з розподілу електричної енергії) відповідачем не прийнято жодного рішення, протягом 2023 року, про встановлення економічно обґрунтованого тарифу. Також, протягом 2023 року НКРЕКП не вжило жодних дій щодо перегляду тарифів із своєї ініціативи, що в сукупності підтверджує факт бездіяльності протягом 2023 року зі сторони НКРЕКП, а отже наявності триваючого правопорушення, що тривало протягом 2023 року на наслідки якого по сьогоднішній день не усуненні.

За таких обставин шестимісячний строк на звернення з позовом до суду позивачем не пропущений, оскільки відповідач мав та повинен був до кінця 2023 року змінити тариф на обґрунтований, що ним не було здійснено.

Розглянувши заяву про залишення позовної заяви без розгляду, заслухавши пояснення сторін, суд вважає, що така заява не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Дійсно, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами, а згідно частини 2 цієї ж статті КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Порушення інтересів особи може полягати також у невизначеності публічних правовідносин за її участю, коли у сторін існують різні уявлення щодо взаємних прав та обов`язків. День, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Цим днем може бути, серед іншого, день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена).

У цій справі позивачем оскаржується бездіяльність НКРЕКП, яка полягає у неприйнятті рішення про встановлення економічно обґрунтованих тарифів на розподіл електричної енергії для Акціонерного товариства Чернівціобленерго у 2023 році.

Відповідно до діючого законодавства України, встановлення (зміни та уточнення) тарифів протягом прогнозного року може здійснюватися як із ініціативи оператора систем розподілу так і НКРЕКП (Порядок встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, затвердженого Постановою НКРЕКП від 06.10.2018 року, №1175).

Тобто до кінця прогнозованого року (у нашій справі грудень 2023 року) регулятор, яким є відповідач у цій справі, уповноважений встановлювати тарифи як засіб державного регулювання у сфері енергетики, що визнається представником відповідача у цій справі.

Обґрунтовуючи підстави цього позову, позивач звертає увагу на те, що він не одноразово звертався зі зверненнями до НКРЕКП щодо підвищення тарифу на електроенергію до економічно обґрунтованого і мав легітимні сподівання, що до кінця прогнозованого року такі тарифи будуть змінені, тобто протягом 2023 року бездіяльність НКРЕКП породила триваюче правопорушення, яке могло бути усунене шляхом прийняття відповідного рішення НКРЕКП до кінця 2023 року.

Оскільки таке рішення не було прийнято, він в строки визначені КАС України звернувся до суду.

В контексті наведеного, суд звертає увагу, що в теорії права триваюче правопорушення розуміється, як проступок, пов`язаний з тривалим та безперервним невиконанням суб`єктом обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи допустила бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності) та, відповідно, порушення закону. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку: усунення стану, за якого об`єктивно існує певний обов`язок у суб`єкта, що вчиняє правопорушення; виконанням обов`язку відповідним суб`єктом; припиненням дії відповідної норми закону.

Бездіяльність немає часових меж і закінчується тоді, коли ця бездіяльність припинена. Встановлення строків звернення до суду і залишення заяви без розгляду на підставі їх пропуску не може слугувати меті легалізації триваючого правопорушення та здійснення незаконної бездіяльності.

2023 рік минув, і протягом цього року НКРЕКП не прийняло рішення, яке на думку позивача, призвело б до встановлення економічно обґрунтованого рішення. Отже, в розумінні предмету цього позову, часовий проміжок протягом якого міг бути змінений тариф на електроенергію з боку відповідача минув, оскільки прогнозований рік закінчився. В даному разі мова не йде про легалізацію триваючого правопорушення, а йде виключно про те, що протягом 2023 року, згідно позиції позивача, відповідач не вчинив дій щодо прийняття рішення про встановлення економічно обґрунтованого тарифу на електроенергію.

Отже, за таких обставин, саме 31.12.2023 року є останнім днем, протягом якого НКРЕКП могло прийняти рішення, яке задовольнило б вимоги позивача, і саме з цієї дати необхідно обчислювати строк звернення до суду.

Водночас суд звертає увагу на положення частини 5 статті 120 КАС України, згідно яких останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день.

Цей позов пред`явлений до суду 20.03.2024 року, а отже шестимісячний строк звернення до суду, не минув.

За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні заяви про залишення позовної заяви без розгляду.

З огляду на викладене та керуючись статтями 240, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні заяви Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про залишення позовної заяви без розгляду, відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду

Ухвала в повному обсязі складена 03 травня 2024 р.

Суддя О.В. Анісімов