Постанова

від 06.05.2024 по справі 240/32983/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/32983/23

Головуючий у 1-й інстанції: Попова Оксана Гнатівна

Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.

06 травня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Граб Л.С. Полотнянка Ю.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на додаткове рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛПС ТРАНС ГРУП» до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛПС Транс Груп" до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби Українипро визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року позов задоволено:

- визнано протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Житомирській області №54667 від 21.09.2023 року про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛПС Транс Груп" критеріям ризиковості платника податку.

- зобов`язано Головне управління ДПС у Житомирській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛПС Транс Груп" з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

- стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛПС Транс Груп" судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Житомирській області.

Представником позивача надійшла заява щодо стягнення витрат на правничу допомогу з Головного управління ДПС у Житомирській області на користь позивача ТОВ "ЛПС Транс Груп" витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн. по справі №240/32983/23.

Додатковим рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 04 березня 2024 року заяву представника ТОВ "ЛПС Транс Груп" про розподіл витрат на правову допомогу задоволено частково. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області на користь ТОВ "ЛПС Транс Груп" витрати на правничу допомогу адвоката у сумі 5 000 грн. 00 коп.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій скаржник просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні заяви про розподіл судових витрат відмовити в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Скаржник зазначив, що виходячи зі складності справи, обсягу та характеру наданих послуг, визначеного на їх надання часу та виходячи з фактично витраченого представником позивача часу, заявлена позивачем до стягнення сума витрат на професійну правничу допомогу адвоката пов`язана з розглядом даної справи у розмірі 5000 грн є неспівмірною, а вимоги про її відшкодування - необґрунтованими по даній справі та загальною компенсацією вартості наданих адвокатом послуг.

У відповідності до вимог ст. 311 КАС України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України, суд що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Оцінюючи висновки суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з частиною 2 ст.134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до пункту 1 частини 3 вказаної статті для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частинами 4,5 ст.134 КАС України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частинами 6,7 ст.134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вирішуючи питання щодо пов`язаності витрат з розглядом справи та пропорційності розміру наданих послуг, судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.

Порядок і умови надання правової допомоги, права й обов`язки адвокатів та інших фахівців у галузі права, які беруть участь в адміністративному процесі і надають правову допомогу, визначаються положеннями КАС України та іншими законами.

Документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та у постановах Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі № 300/941/19 та від 31 березня 2020 року у справі № 726/549/19.

Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Судом встановлено, що на момент вирішення питання про розподіл витрати на правничу допомогу представником позивача надано суду: договір про надання юридичних послуг №1 від 16.11.2023, копію акту виконаних робіт по наданню юридичних послуг від 09.02.2024. Тобто, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "ЛПС Транс Груп" понесено витрати на правничу допомогу по даній справі в сумі 10 000,00 грн.

Враховуючи фактичний об`єм виконаної роботи та її незначну складність, суд першої інстанції дійшов висновку, що розумно обґрунтованими, справедливими та співмірними заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу у розмірі 5000,00 грн. за всіма складовими професійних правничих послуг.

При цьому, колегія суддів не вважає належним чином обґрунтованою суму компенсації витрат на правничу допомогу у контексті дослідження обсягу фактично наданих адвокатом послуг та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

При визначенні суми відшкодування суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг, що відповідає позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 23.04.2019 року у справі №826/9047/16 (касаційне провадження №К/9901/5750/19).

Однак, проаналізувавши розрахунок витрат на професійну правничу допомогу та враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, суд вважає розмір витрат на оплату послуг адвоката у цій адміністративній справі неспівмірний із складністю справи та наданими послугами, обсягом наданих послуг та виконаних робіт та значенням справи для сторони.

Колегія суддів вважає, що представником позивача не доведено, що складність і час надання ним послуги у вигляді підготовки позовної заяви відповідає заявленій вартості 5000,00 грн.

Отже, з врахуванням принципу співмірності та розумності судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи та змісту виконаних послуг, колегія суддів вважає за необхідне зменшити розмір судових витрат позивача на професійну правничу допомогу, які відшкодовуються за рахунок відповідача до 3000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвали нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване додаткове рішення суду не в повній мірі відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід задовольнити частково, додаткове рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 березня 2024 року змінити в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, зменшивши суму стягнення до 3000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області задовольнити частково.

Змінити додаткове рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 березня 2024 року, зменшивши суму відшкодування витрат на професійну правничу допомогу на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛПС ТРАНС ГРУП» до 3000,00 грн.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Граб Л.С. Полотнянко Ю.П.