Ухвала

від 06.05.2024 по справі 580/1341/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 травня 2024 року

м. Київ

справа № 580/1341/23

адміністративне провадження № К/990/15898/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2024 у справі № 580/1341/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кищенці» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кищенці» звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення № 6294/23-00-07-08-01 від 21.11.2022 на суму 5 585 959,12 грн.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 16.08.2023 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кищенці» задоволено. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16.08.2023 скасовано, прийнято постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кищенці» задоволено.

10.11.2023 до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Кищенці» про відшкодування витрат на правову допомогу, в якій позивач просив стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кищенці» судові витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи № 580/1341/23 в Черкаському окружному адміністративному суді та Шостому апеляційному адміністративному суді в розмірі 600 549,98 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області.

Додатковою постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2023 у задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області про зменшення витрат на правничу допомогу відмовлено. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кищенці» про відшкодування витрат на правничу допомогу задоволено. Прийнято додаткову постанову, якою вирішено питання про розподіл судових витрат. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кищенці» судові витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи № 580/1341/23 в Черкаському окружному адміністративному суді та Шостому апеляційному адміністративному суді в розмірі 600 549,98 грн.

Постановою Верховного Суду від 01.02.2024 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2023 залишено без задоволення. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.112023 у справі № 580/1341/23 залишено без змін. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2023 задоволено частково. Додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2023 у справі № 580/1341/23 скасовано, а справу в частині розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу направлено на новий розгляд до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Верховний Суд вказав на те, що висновки суду апеляційної інстанції є помилковими, оскільки вони зроблені за формального підходу до вирішення питання обґрунтованості та співмірності понесених позивачем витрат на правничу допомогу та не ґрунтуються на всебічно та повно досліджених аргументах, наявних у заявах щодо цього питання обох сторін.

Додатковою постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2024 у справі № 580/1341/23 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кищенці» про відшкодування витрат на правничу допомогу - задоволено частково. Прийнято додаткову постанову, якою стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кищенці» судові витрати на професійну правничу допомогу, понесені в зв`язку з розглядом справи в розмірі 400 000,00 грн.

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Черкаській області на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2024 у справі № 580/1341/23.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Верховний Суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 2 і 3 статті 353 цього Кодексу.

Верховний Суд зауважує, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1, 2, 3 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:

- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; обґрунтування в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга) (для пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України);

- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; постанови Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; вмотивованого обґрунтування необхідності такого відступу; висновку, який, на думку скаржника, відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини 4 статті 328 КАС України);

- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; висновку апеляційного суду, який, на переконання скаржника, є неправильним; обґрунтування у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України).

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України), у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. При цьому пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України є відсильною нормою, обґрунтування необхідності касаційного оскарження таким пунктом можливе лише у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт та частину статті 353 КАС України.

Скаржником вказано підставою касаційного оскарження пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, зазначено про неправильне застосування судами попередніх інстанцій статей 134, 139 КАС України, неврахування правових висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц. Контролюючим органом також зазначено про відсутність у матеріалах справи належних доказів щодо понесених позивачем витрат на правничу допомогу, неналежне дослідження доказів.

Верховний Суд зауважує, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; обґрунтування, в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

При цьому недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними. Подібність правовідносин означає, зокрема подібність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.

Як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, Шостим апеляційним адміністративним судом враховано практику Верховного Суду, наведену у постановах Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20, від 04.06.2021 у справі № 160/13273/19, від 25.05.2021 у справі № 640/2076/19, постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц (на яку посилався і скаржник).

Скаржником не спростовано висновки суду апеляційної інстанції, що витрати на професійну правничу допомогу підтверджені наявними в справі доказами, а заява відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу не містить належного обґрунтування неспівмірності витрат позивача зі складністю справи та об`ємом виконаних адвокатом робіт.

Доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи, цитування норм КАС України, посилань на практику Верховного Суду, висловлення незгоди з наданою судом апеляційної інстанції правовою оцінкою наявних у матеріалах цієї справи доказів у сукупності зі встановленими у справі обставинами, переоцінки доказів, що не є належним викладенням заявленої підстави касаційного оскарження.

Верховний Суд зауважує, що невстановлення судами обставин справи від яких, як вважає скаржник, залежить правильність вирішення спору, знаходиться у площині дослідження та оцінки судом доказів у справі, що може бути підставою касаційного оскарження, передбаченою пунктом 4 частини 4 статті 328 та відповідним пунктом частини 2 статті 353 КАС України, однак скаржником не вказано та не обґрунтовано такі підстави касаційного оскарження.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів».

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328, 330, 332, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2024 у справі № 580/1341/23 повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

СуддяІ.А. Васильєва