Ухвала

від 25.04.2024 по справі 760/6770/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі секретаря ОСОБА_4

представника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 28 березня 2023 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 28.03.2023 задоволено частково клопотання старшого детектива Підрозділу детективів (на правах Управління) Територіального управління БЕБ у м. Києві та Київської області ОСОБА_7 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 , та накладено арешт, у вигляді заборони відчуження, на майно, яке належить на праві власності ОСОБА_9 , а саме:

- житловий будинок, загальна площа (кв.м): 287, житлова площа (кв.м): 163.9, за адресою: АДРЕСА_1 , земельні ділянки місця розташування будинку: кадастровий номер: 3222986701:01:244:0001, реєстраційний номер: 827461032229, розмір частки: 1 власники: ОСОБА_9 (іпн НОМЕР_1 );

- земельну ділянку кадастровий номер: 3222986701:01:244:0001, опис об`єкта: площа (га): 0.0907, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) адреса: АДРЕСА_1 ,

---

Справа 760/6770/23 Слідчий суддя - ОСОБА_10

Апеляційне провадження № 11-сс/824/3147/2024 Суддя-доповідач - ОСОБА_1

вулиця Леніна (Центральна), земельна ділянка 80, право власності: ОСОБА_9 (іпн НОМЕР_1 );

- земельну ділянку кадастровий номер: 3211300000:69:021:0128, опис об`єкта: площа (га): 0.1, вид угіддя: за адресою: АДРЕСА_2 , розмір частки 1 власники: ОСОБА_9 , (іпн НОМЕР_1 );

- будинок: адреса нерухомого майна: АДРЕСА_3 , загальна площа (кв.м): 85,10, житлова площа (кв.м): 31,30, загальна вартість нерухомого майна (грн): 69520, форма власності: приватна частка власності: 1/1 ОСОБА_9 ;

- автотранспортний засіб: Mercedes-Benz S 500, 2006 року випуску, Vin- НОМЕР_2 , держ/знак НОМЕР_3 , який належить на праві власності ОСОБА_9 (іпн НОМЕР_1 ) дата набуття 07.11.2017 року;

- автотранспортний засіб: Mercedes-Benz S 550, 2008 року випуску, Vin- НОМЕР_4 , держ/знак НОМЕР_5 , який належить на праві власності ОСОБА_9 (іпн НОМЕР_1 ) дата набуття 08.02.2023 року, шляхом заборони відчуження зазначеним майном.

В задоволенні іншої частини клопотання відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, представник ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на автотранспортний засіб: Mercedes-Benz S500, 2006 року випуску, Vin- НОМЕР_6 , д.н.з. НОМЕР_3 та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання детектива в цій частині.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, захисник зазначав, що детектив та слідчий суддя не дослідили, що вказаний транспортний засіб не належить підозрюваному ОСОБА_9 , а належить на праві власності ОСОБА_6 з 05.06.2022 року, згідно Договору купівлі-продажу №5716/22/005269 від 05.06.2022 року та тимчасового реєстраційного талону НОМЕР_7 .

На думку апелянта, слідчий суддя дійшов помилкового висновку про наявність достатніх підстав вважати, що транспортний засіб Mercedes-Benz S500, 2006 року випуску, Vin- НОМЕР_6 , д.н.з. НОМЕР_3 , який на праві власності належить ОСОБА_6 , відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, а тому посилання органу досудового розслідування та слідчого судді на наявність правових підстав, передбачених ст. 170 КПК України, для накладення арешту є необґрунтованими.

Під час розгляду клопотання про арешт майна, зокрема вказаного транспортного засобу, слідчий суддя проігнорував положення ч. 2 ст. 173 КПК України, що призвело до порушення законних прав ОСОБА_6 з урахуванням ст.ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України.

25.04.2024 від прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_11 надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких він зазначав, що 30.03.2023 обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 32021110000000003 скеровано до Миронівського районного суду Київської області для розгляду по суті, а відтак просив залишити без задоволення апеляційну скаргу.

Крім того, у поданих запереченнях прокурор просив провести апеляційний розгляд без його участі.

Прокурор та власник майна ОСОБА_6 у судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, про поважні причини свого неприбуття не повідомили та клопотань про відкладення судового засідання не подавала.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 172, ч. 4 ст. 405 КПК України, заслухавши думку захисника ОСОБА_5 , який не заперечував проти розгляду апеляційної скарги у відсутності прокурора та власника майна, колегія суддів вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності учасників судового провадження, які не прибули в судове засідання.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши доводи представника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 , який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог пункту 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що клопотання слідчого про арешт майна розглянуто без повідомлення та у відсутності власника майна ОСОБА_6 або її представника.

Згідно даних наявної у матеріалах судового провадження розписки (а.с. 90), з матеріалами судового провадження представник ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 ознайомився 03.04.20204, тоді як подав апеляційну скаргу 05.04.2024, у зв`язку з чим колегія суддів вважає, що апеляційна скарга подана в строк, передбачений абзацом 2 ч. 3 ст. 395 КПК України.

Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів клопотання, відділом детективів із захисту фінансів у фіскальній сфері Підрозділу детективів (на правах Управління) Територіального управління БЕБ у м. Києві та Київські області здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32021110000000003 від 12.01.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Згідно даних клопотання, органом досудового розслідування встановлено що службові особи ПП «АВТОБАН - А.С.А.» упродовж січня 2018 року травня 2020 року в порушення норм Податкового кодексу України, продовжуючи перебувати на спрощеній системі оподаткування, умисно приховали реальні доходи підприємства та не перейшли на загальну систему оподаткування, внаслідок чого умисно ухилилися від сплати податку на прибуток та податку на додану вартість в особливо великих розмірах на загальну суму 7 550 359 грн.

Зокрема, встановлено, що ОСОБА_9 в період з 22.06.2016 року по теперішній час обіймає посаду директора ПП «Автобан-А.С.А.», тобто був службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, діючи в порушення зазначених вимог законодавства, усвідомлюючи покладену на нього відповідальність за правильність та своєчасність ведення бухгалтерського та податкового обліків та користуючись покладеними на нього обов`язками, як на службову особу підприємства, з корисливих мотивів, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді фактичного ненадходження до бюджету держави коштів в особливо великих розмірах, бажаючи їх настання, в період з 01.01.2018 по 05.11.2020 роках, перебуваючи за юридичної адресою ПП «Автобан-А.С.А.»: АДРЕСА_4 , та діючи з корисливих спонукань, користуючись наданим йому правом підпису первинних фінансово-господарських документів та податкової звітності Товариства, з метою ухилення від сплати податків в порушення норм Податкового кодексу України (далі - ПКУ), продовжуючи перебувати на спрощеній системі оподаткування, умисно приховав реальні доходи підприємства та не перейшов на загальну систему оподаткування, внаслідок чого умисно ухилився від сплати єдиного податку та податку на додану вартість, ОСОБА_9 умисно ухилився від сплати податків на загальну суму 7 654 318,97 грн., чим причинив збитків Державному бюджету в особливо великих розмірах.

23.03.2023 ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України в умисному ухиленні від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненими службовою особою підприємства незалежно від форми власності, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у загальній сумі 7 654 318,97 грн. в особливо великих розмірах.

27.03.2024 старший детектив Підрозділу детективів (на правах Управління) Територіального управління БЕБ у м. Києві та Київської області ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва із клопотанням, погодженим прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 , в якому просив накласти арешт на майно, яке належить підозрюваному ОСОБА_9 , згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, а саме:

- житловий будинок, загальна площа (кв.м): 287, житлова площа (кв.м): 163.9, за адресою: АДРЕСА_1 , земельні ділянки місця розташування будинку: кадастровий номер: 3222986701:01:244:0001, реєстраційний номер: 827461032229, розмір частки: 1 власники: ОСОБА_9 (іпн НОМЕР_1 );

- земельну ділянку кадастровий номер: 3222986701:01:244:0001, опис об`єкта: площа (га): 0.0907, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) адреса:

АДРЕСА_1 , право власності: ОСОБА_9 (іпн НОМЕР_1 );

- земельну ділянку кадастровий номер: 3211300000:69:021:0128, опис об`єкта: площа (га): 0.1, вид угіддя: за адресою: АДРЕСА_2 , розмір частки 1 власники: ОСОБА_9 , (іпн НОМЕР_1 );

- будинок: адреса нерухомого майна: АДРЕСА_3 , загальна площа (кв.м): 85,10, житлова площа (кв.м): 31,30, загальна вартість нерухомого майна (грн): 69520, форма власності: приватна частка власності: 1/1 ОСОБА_9 ;

- автотранспортний засіб: Mercedes-Benz S 500, 2006 року випуску, Vin- НОМЕР_2 , держ/знак НОМЕР_3 , який належить на праві власності ОСОБА_9 (іпн НОМЕР_1 ) дата набуття 07.11.2017 року;

- автотранспортний засіб: Mercedes-Benz S 550, 2008 року випуску, Vin- НОМЕР_4 , держ/знак НОМЕР_5 , який належить на праві власності ОСОБА_9 (іпн НОМЕР_1 ) дата набуття 08.02.2023 року, шляхом заборони відчуження зазначеним майном.

Крім того, слідчий просив визначити порядок виконання ухвали шляхом заборони приватним та державним органам реєстрації, Міністерству юстиції України, ОСОБА_9 вчиняти будь-які дії щодо відчуження вказаного майна.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 28.03.2023 задоволено частково клопотання старшого детектива Підрозділу детективів (на правах Управління) Територіального управління БЕБ у м. Києві та Київської області ОСОБА_7 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 , та накладено арешт, у вигляді заборони відчуження, на майно, яке належить на праві власності ОСОБА_9 , а саме:

- житловий будинок, загальна площа (кв.м): 287, житлова площа (кв.м): 163.9, за адресою: АДРЕСА_1 , земельні ділянки місця розташування будинку: кадастровий номер: 3222986701:01:244:0001, реєстраційний номер: 827461032229, розмір частки: 1 власники: ОСОБА_9 (іпн НОМЕР_1 );

- земельну ділянку кадастровий номер: 3222986701:01:244:0001, опис об`єкта: площа (га): 0.0907, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) адреса:

АДРЕСА_1 , право власності: ОСОБА_9 (іпн НОМЕР_1 );

- земельну ділянку кадастровий номер: 3211300000:69:021:0128, опис об`єкта: площа (га): 0.1, вид угіддя: за адресою: АДРЕСА_2 , розмір частки 1 власники: ОСОБА_9 , (іпн НОМЕР_1 );

- будинок: адреса нерухомого майна: АДРЕСА_3 , загальна площа (кв.м): 85,10, житлова площа (кв.м): 31,30, загальна вартість нерухомого майна (грн): 69520, форма власності: приватна частка власності: 1/1 ОСОБА_9 ;

- автотранспортний засіб: Mercedes-Benz S 500, 2006 року випуску, Vin- НОМЕР_2 , держ/знак НОМЕР_3 , який належить на праві власності ОСОБА_9 (іпн НОМЕР_1 ) дата набуття 07.11.2017 року;

- автотранспортний засіб: Mercedes-Benz S 550, 2008 року випуску, Vin- НОМЕР_4 , держ/знак НОМЕР_5 , який належить на праві власності ОСОБА_9 (іпн НОМЕР_1 ) дата набуття 08.02.2023 року, шляхом заборони відчуження зазначеним майном.

В задоволенні іншої частини клопотання відмовлено.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Оскільки вищевказана ухвала слідчого судді фактично оскаржена в частині накладення арешту на автотранспортний засіб: Mercedes-Benz S 500, 2006 року випуску, Vin- НОМЕР_2 , держ/знак НОМЕР_3 , то колегія суддів, відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, переглядає ухвалу слідчого судді в межах апеляційної скарги, та лише щодо арешту вказаного транспортного засобу.

Ухвала слідчого судді в частині питання законності та обґрунтованості накладення арешту на інше рухоме та нерухоме майно колегією суддів не перевіряється.

Із висновками слідчого судді суду першої інстанції у частині накладення арешту на автотранспортний засіб: Mercedes-Benz S 500, 2006 року випуску, Vin- НОМЕР_2 , держ/знак НОМЕР_3 , колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується, ураховуючи наступне.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 4 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.

З матеріалів судового провадження вбачається, що органом досудового розслідування під час складання вищевказаного клопотання та слідчим суддею під час його розгляду не в повній мірі дотримані вимоги вищевказаних норм КПК України та Конвенції про захист прав та основоположних свобод, та у порушення вимог п. 1 ч. 2 ст. 173 КПК України, слідчим суддею належним чином не перевірено наявність правових підстав для такого арешту.

Як встановлено колегією суддів, звертаючись до слідчого судді із відповідним клопотання про арешт майна, слідчим належним чином не встановлено відомості щодо фактичного власника транспортного засобу НОМЕР_8 , 2006 року випуску, Vin- НОМЕР_2 , держ/знак НОМЕР_3 станом на день звернення із таким клопотанням.

Так, як убачається із даних долучених апелянтом відомостей, вищевказаний транспортний засіб з 05.06.2022 належить на праві власності ОСОБА_6 , що підтверджується наданими захисником договором купівлі-продажу від 05.06.2022 №5716/22/006269, та даними тимчасового реєстраційного талону на транспортний засіб Mercedes-Benz S 500, 2006 року випуску, Vin- НОМЕР_2 .

При цьому, даних щодо причетності ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, за яким здійснюється досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, матеріали справи не містять. Повідомлення про підозру ОСОБА_6 у межах вказаного кримінального провадження не вручено, та відомості про можливу причетність останньої до вказаного кримінального правопорушення, до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 32021110000000003, не внесено.

Крім того, матеріали справи не містять, та стороною обвинувачення не надано відомостей на спростування вказаних обставин. Долучена слідчим до клопотання реєстраційна картка транспортного засобу не містить даних про дату її видачі, а тому не спростовує доводів представника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 про набуття останньою 05.06.2022 права власності нам транспортний засіб Mercedes-Benz S 500, 2006 року випуску, Vin- НОМЕР_2 .

З наведеного убачається, що звертаючись 27.03.2024 до слідчого судді із клопотанням про арешт вищевказаного автомобіля, слідчий не вжив належних заходів для встановлення фактичних обставин щодо власника рухомого майна, на яке просив накласти арешт, а слідчий суддя не перевірив наявність підстав для накладення арешту на таке майно, унаслідок чого слідчим суддею помилково накладено арешт на майно добросовісного набувача ОСОБА_6 .

Вказані обставини виключають можливість накладення арешту на майно ОСОБА_6 з підстав, передбачених п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Відповідно ч. 1 ст. 173 КПК України, суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої 170 КПК України.

З урахуванням вищевикладеного у сукупності, на думку колегії суддів, орган досудового розслідування в розумінні вимог ст. 132 КПК України не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя належним чином не оцінив ці докази, з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення.

Наведене у сукупності дає колегії суддів підстави вважати, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження у виді обмеження права власності ОСОБА_6 здійснено в порушення вимог закону, а втручання в її право на мирне володіння та користування майном здійснено без законних на те підстав.

Крім того, як встановлено колегією суддів, задовольнивши клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні, та наклавши арешт на вказане у клопотанні майно, слідчий суддя самостійно змінив підставу та мету такого арешту, та вийшов за межі поданого клопотання.

Так, як убачається із клопотання слідчого, як на підставу та мету накладення арешту, слідчий у відповідності до п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, посилався необхідність конфіскації майна як виду покарання та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов). У той же час, слідчий суддя, не перевіривши підстави для арешту майна, на які посилався слідчий в своєму клопотанні, наклав арешт на майно з метою, передбаченою п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме з метою забезпечення можливої спеціальної конфіскації майна.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги, у зв`язку з чим ухвала слідчого судді підлягає скасуванню у частині накладення арешту на транспортний засіб Mercedes-Benz S 500, 2006 року випуску, Vin- НОМЕР_2 , з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання слідчого у цій частині.

При цьому, посилання прокурора у поданих письмових запереченнях на те, що 30.03.2023 обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 32021110000000003 скеровано до Миронівського районного суду Київської області для розгляду по суті, не впливають на висновки колегії суддів, оскільки предметом апеляційного оскарження є ухвала слідчого судді, яка переглядається, виходячи з тих обставин кримінального провадження, які існували на день її постановлення.

Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 376, 395, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 28 березня 2023 року у частині накладення арешту на автотранспортний засіб: Mercedes-Benz S 500, 2006 року випуску, Vin- НОМЕР_2 , державний знак НОМЕР_3 , скасувати.

Постановити в цій частині нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання старшого детектива Підрозділу детективів (на правах Управління) Територіального управління БЕБ у м. Києві та Київської області ОСОБА_7 , погодженого прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 , у частині накладення арешту на автотранспортний засіб: Mercedes-Benz S 500, 2006 року випуску, Vin- НОМЕР_2 , державний знак НОМЕР_3 , із забороною відчуження.

У решті ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 28 березня 2023 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

---

---

---

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3