Рішення

від 06.05.2024 по справі 242/461/24

СЕЛИДІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

242/461/24

2/242/228/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

06 травня 2024 року Селидівський міський суд Донецької області в складі головуючого - судді Черкова В.Г., при секретарі Кідрон О.М., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Селидівської військової адміністрації Донецької області про визнання права власності на квартиру,-

ВСТАНОВИВ:

14.03.2024 року позивач звернулась до суду із зазначеним позовом.

Стислий виклад позиції позивача та заперечення відповідача.

В обґрунтування позову позивач зазначила, що вона є власником приватизованої квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Зареєстрована та проживає в квартирі з 14 жовтня 1987 року. Після приватизації квартири Селидівською біржею нерухомості їй було видано свідоцтво про право власності на житло та технічний паспорт на квартиру. Але на теперішній час з`ясувалося, що вона загубила оригінал свідоцтва про право власності на житло. Крім того, в зазначеному свідоцтві переплутані номери будинку та квартири, а в технічному паспорті та витягу про реєстрацію квартири вказано вірно. Іншим шляхом, окрім судового рішення вона не може відновити своє право власності на квартиру. У зв`язку з чим просить визнати за нею право власності на двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , житловою площею 23.9 кв.м, загальною площею 41.7 кв.м, яка належить їй на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 09 травня 2006 року, виданого 09.05.2006 року Селидівською біржою нерухомості, зареєстрованого в Селидівському БТІ 22.05.2006 року за №3264.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Заяви та клопотання сторін.

Позивач надав заяву, в якій просить розглянути справу без її участі.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 01.04.2024 року провадження у зазначеній цивільній справі відкрито за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 29.04.2024 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Ключовими принципами статті 6 є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Так, у справі Delcourt v. Belgium Суд зазначив, що „у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення".

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що „стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Статтею 6 Конвенції також гарантується право на розгляд справи судом у "розумні строки". Слід відмітити, що у своїй практиці Суд підходив до цієї проблеми дуже індивідуально. Разом із тим, були встановлені певні критерії, в світлі яких слід оцінювати тривалість провадження це: складність справи; поведінка заявника; дії відповідних органів. Ці питання аналізувались судом у справі "Странніков проти України", де Суд дійшов висновку, що тривалість оскаржуваного процесу була надмірною та не відповідала вимозі„ розумності строку".

З урахуванням зазначеного особа, яка не була присутньою під час розгляду справи, має право на адекватну, скорочену процедуру скасування рішення, а тому суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних доказів.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Судом на підставі наданих матеріалів встановлено, що згідно копії свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 09 травня 2006 року, виданого 09.05.2006 року Селидівською біржою нерухомості, зареєстрованого в Селидівському БТІ 22.05.2006 року за №3264, ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Із зазначеного свідоцтва вбачається, що допущено виправлення у номерах будинку та квартири, а саме: виправлено будинок АДРЕСА_2 та квартира АДРЕСА_1 .

Згідно технічного паспорту ОСОБА_1 є власником двокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 , житловою площею 23.9 кв.м, загальною площею 41.7 кв.м., що також підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданим Селидівським бюро технічної інвентаризації 22.05.2006 року.

Оскільки позивач правомірно набула право власності на нерухоме майно, що підтверджується дослідженими документами, але у зв`язку з втратою оригіналу свідоцтва про право власності на квартиру та розбіжностями у написанні номерів будинку та квартири, іншим шляхом не має можливості підтвердити своє право власності на зазначену квартиру, суд визнає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Статтею 13 ЦПК Українивизначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимогЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З правової позиції викладеної в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 24 червня 2015 року № 6-318цс15 (№ в ЄДРСР 45910640) випливає таке:

«за правиламистатті 392 ЦК Українипозов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

Статтею 328 ЦК Українипередбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Отже, ураховуючи, що відповідно достатті 328 ЦК Українинабуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, передбаченомустаттею 392 ЦК України.»

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13,81, 258, 259, 263, 264, 265, 280, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , до Селидівської військової адміністрації Донецької області, ЄДРПОУ: 04052962, місцезнаходження: Донецька область, м.Селидове, вул.Європейська, б.8, про визнання права власності на квартиру задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , житловою площею 23.9 кв.м, загальною площею 41.7 кв.м, яка належить їй на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 09 травня 2006 року, виданого 09.05.2006 року Селидівською біржою нерухомості, зареєстрованого в Селидівському БТІ 22.05.2006 року за №3264.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається позивачем протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя В.Г. Черков